ОСТ1 90126-85
УДК 018.44-422 ОКП 08 7401 |
Затверджено ГТУ МАП СРСР 15.10.1985р. Група В 32 |
ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ
| СПЛАВИ ЖАРОміцні ЛИВАРНІ ВАКУУМНОГО ВИПЛАВАННЯ | ОСТ1 90126-85 *) Натомість ОСТ1 90126-74, ТУ1-92-12-75, ТУ1-92-71-82, ТУ1-92-72-83, ТУ1-92-79-83, ТУ1-92-88-84, ТУ1-92-92-84, ТУ1-92-97-85, ТУ1-1-221-74, ТУ1-1-222-74, ТУ1-801-272-83, ТУ1-801-273-83 |
Термін запровадження встановлено з 01.04.1986 р.
Недотримання стандарту переслідується згідно із законом
Цей стандарт поширюється на жароміцні ливарні сплави вакуумно-індукційної виплавки марок: ЖСЗ-ВІ, ЖСЗДК-ВІ, ЖС6К-ВІ, ЖС6У-ВІ, ЖС16-ВІ, ЖС30-ВІ, ВЖЛ1-ВІ, ВЖЛ2-ВІ, ВЖЛ12У2, ВЖЛ12У2, ВЖЛ18-ВІ, ВХ4Л-ВІ, ВХ9Л-ВІ, призначені для подальшого переплаву у вакуумно-індукційних печах при литті лопаток та інших фасонних виливків.
1 Сортамент
1.1 Сплави поставляються у вигляді литих пруткових заготовок діаметром 65 мм або 90 мм довільної довжини.
Розроблено ВІАМ |
Затверджено МАП - 15.10.1985 р. |
Термін запровадження з 01.04.1986 р. |
| Термін дії - без обмеження |
*) ОСТ1 90126-85 перевиданий у 2005 р. з урахуванням змін № № 1 - 6.
ОСТ1 90126-85
2 Технічні вимоги
2.1 Хімічний склад сплавів має відповідати вимогам таблиці 1.
2.2 Механічні властивості та тривала міцність сплавів, що визначаються на контрольних зразках, повинні відповідати вимогам таблиці 2.
2.3 Прутки поставляються механічно обробленими.
Допускається видалення глибоких поверхневих дефектів місцевою зачисткою (на глибину до 15 мм, від фактичного розміру).
На поверхні пруткових заготовок не допускаються: шлакові та неметалічні включення (окисні полони), включення стороннього металу та кераміки, а також напливи, що збільшують діаметр заготовки.
На поверхні пруткових заготовок допускаються: неслітини, чисті раковини та кольори втечі.
ОСТ1 90126-85
Таблиця 1
| № п/п | Марка сплаву | Масова частка елементів, % | ||||||||||||||||||||
| Вуглець | Хром | Нікель | Кобальт | Молібден | Вольфрам | Алюміній | Титан | Ніобій | Церій | Цирконій | Бор | Кремній | Марганець | Сірка | Фосфор | Ітрій | Свинець | Вісмут | Залізо | Інші елементи | ||
| Не більше | ||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 1 | ЖС3-ВІ | 0,11-0,16 | 14,0-18,0 | основ. | - | 3,0-4,5 | 4,5-6,5 | 1,6-2,2 | 1,6-2,3 | - | - | - | 0,005-0,01 | 0,6 | 0,6 | 0,009 | 0,015 | - | - | - | 8,0 | Ванадій н.б. 0,3 |
| 2 | ЖСЗДК-ВІ | 0,06-0,11 | 11,0-12,5 | основ. | 8,0-10,0 | 3,8-4,5 | 3,8-4,5 | 4,0-4,8 | 2,5-3,2 | - | 0,02 | - | 0,02 | 0,4 | 0,4 | 0,01 | 0,015 | - | - | - | 2,0 | - |
| 3 | ЖС6К-ВІ | 0,13-0,20 | 9,5-12,0 | основ. | 4,0-5,5 | 3,5-4,5 | 4,5-5,5 | 5,0-6,0 | 2,5-3,2 | - | 0,025 | 0,04 | 0,02 | 0,4 | 0,4 | 0,015 | 0,015 | - | 0,001 | 0,0005 | 2,0 | - |
| 4 | ЖС16-ВІ | 0,08-0,14 | 4,6-5,2 | основ. | 6,0-8,0 | - | 15,3-16,5 | 5,6-6,2 | 0,7-1,2 | 1,6-2,1 | 0,02 | 0,02 | 0,02 | 0,2 | 0,4 | 0,015 | 0,015 | - | 0,001 | 0,0005 | 1,0 | Лантан н.б. 0,02 Гафній 0,7-1,2 |
| 5 | ЖС6У-ВИ | 0,13-0,20 | 8,0-9,5 | основ. | 9,0-10,5 | 1,2-2,4 | 9,5-11,0 | 5,1-6,0 | 2,0-2,9 | 0,8-1,2 | 0,02 | 0,04 | 0,035 | 0,4 | 0,4 | 0,010 | 0,015 | 0,01 | 0,001 | 0,0005 | 1,0 | - |
| 6 | ЖС30-ВІ | 0,11-0,20 | 5,0-9,0 | основ. | 7,5-9,5 | 0,4-1,0 | 11,0-2,6 | 4,8-5,8 | 1,4-2,3 | 0,4-1,4 | 0,015 | 0,02 | 0,02 | 0,4 | 0,4 | 0,010 | 0,015 | 0,03 | - | - | 1,0 | Лантан н.б. 0,005 Гафній 0,3-1,2 Кальцій н. 0,005 |
| 7 | ВЖЛ1-ВИ | 0,10-0,17 | 15,0-17,0 | основ. | - | 3,5-5,0 | 2,0-2,5 | 2,0-2,8 | 2,0-3,0 | - | - | - | 0,09-0,13 | 1,2-2,0 | 0,3 | 0,02 | 0,02 | - | - | - | 6,0-7,5 | - |
ОСТ1 90126-85
Продовження таблиці 1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 8 | ВЖЛ2-ВИ | 0,11-0,17 | 12,0-15,0 | основ. | - | 12,0-15,0 | 8,0-10,0 | 1,5-3,0 | 2,0-3,2 | - | - | - | 0,065 | 1,0-2,0 | - | 0,02 | 0,02 | - | - | - | 2,0-3,5 | - |
| 9 | ВЖЛ12У-ВИ | 0,14-0,20 | 8,5-10,5 | основ. | 12,0-15,0 | 2,7-3,4 | 1,0-1,8 | 5,0-5,7 | 4,2-4,7 | 0,5-1,0 | 0,02 | 0,02 | 0,015 | 0,4 | 0,4 | 0,015 | 0,015 | - | 0,001 | 0,0005 | 2,0 | Ванадій 0,5-1,0 |
| 10 | ВЖЛ12Е-ВІ | 0,12-0,20 | 8,5-10,0 | основ. | 8,0-10,0 | 2,7-3,4 | 1,0-1,8 | 5,0-5,7 | 4,2-4,7 | 0,5-1,0 | 0,015 | 0,02 | 0,015 | 0,4 | 0,4 | 0,015 | 0,015 | - | 0,001 | 0,0005 | 2,0 | Ванадій 0,5-1,0 Лантан н.б. 0,01 |
| 11 | ВЖЛ14Н-ВІ | 0,03-0,08 | 18,0-20,0 | основ. | - | 4,0-5,0 | - | 1,2-1,5 | 2,5-2,9 | 1,8-2,8 | 0,025 | - | 0,005 | 0,4 | 0,4 | 0,015 | 0,015 | - | - | - | 8,0-10,0 | - |
| 12 | ВЖЛ18-ВІ | 0,10-0,15 | 17,0-18,0 | основ. | 4,0-6,0 | 4,5-6,0 | 2,5-4,0 | 3,4-4,0 | 2,2-3,0 | 1,2-1,8 | 0,02 | 0,02 | 0,06 | 0,4 | 0,4 | 0,015 | 0,015 | - | 0,001 | 0,0005 | 1,0 | - |
| 13 | ВХ4Л-ВІ | 0,03-0,10 | 32,0-35,0 | основ. | - | 2,3-3,5 | 4,3-5,5 | 0,7-1,3 | 0,7-1,3 | 0,7-1,3 | 0,03 | - | 0,008 | 0,3 | - | 0,010 | - | 0,04 | - | - | 0,50 | Кальцій н. 0,02 |
| 14 | ВХ9Л-ВІ | 0,02-0,1 | 30,0-35,0 | основ. | 0,2-0,8 | 2,9-3,5 | 4,7-5,3 | 1,0-1,6 | 0,7-1,3 | 0,7-1,3 | - | - | 0,005 | 0,4 | 0,5 | 0,010 | 0,015 | 0,04 | - | - | 6,0 | Кальцій н. 0,02 |
Примітки: 1 Бор, лантан, церій, цирконій, ітрій та кальцій вводяться за розрахунком та хімічним аналізом не визначаються. 2 У сплавах: ЖС6К-ВІ, ЖС6У-ВІ, ВЖЛ12У-ВІ, ЖС16-ВІ та ЖС6Н-ВІ допускається відхилення по бору плюс 0,005%. 3 У сплаві ЖСЗДК-ВИ допускається збільшення масової частки кобальту до 11%. 4 У сплавах: ЖС16-ВІ та ЖС30-ВІ вміст гафнію та цирконію допускається визначати у сумі. 5 У сплаві ЖС3-ВІ допускається вміст кобальту до 1,0%, церію до 0,02%, цирконію до 0,05%. У сплаві ВЖЛ1-ВІ допускається вміст кобальту до 0,5%, церію до 0,01%. У металі ВЖЛ2-ВИ допускається вміст кобальту до 2,0%. 6 У сплаві ЖС6К-ВІ допускається відхилення кобальту плюс 1,0%. 7 У сплаві ВЖЛ14Н-ВІ допускається відхилення по вуглецю мінус 0,01%, алюмінію плюс 0,2% і титану плюс 0,1%. 8 У металі ЖС30-ВИ допускається масова частка ванадію трохи більше 0,1%. Ванадій вводиться за розрахунком та хімічним аналізом не визначається. У сплаві ЖС30-ВИ допускається наявність супутніх рідкісноземельних металів: неодиму, гадолінію, празеодиму та інших у кількості не більше 0,015%, які хімічним аналізом не визначаються. 9 У сплаві ВЖЛ18-ВІ допускається відхилення за хромом мінус 0,5%. 10 У сплавах ЖС6К-ВІ, ЖС6У-ВІ та ВЖЛ12У-ВІ допускається присутність нешихтуемих елементів: У сплаві ЖС6К-ВІ ванадію, ніобію та гафнію в сумі не більше 0,2%, причому ванадію не більше 0,1%; У сплаві ЖС6У-ВІ ванадію та гафнію в сумі не більше 0,2%, причому ванадію не більше 0,1%; У сплаві ВЖЛ12У-ВІ гафнію трохи більше 0,2%; У сплаві ВЖЛ14Н-ВІ допускається присутність нешихтуемих елементів: кобальту та вольфраму не більше 0,3% (кожного елемента), ванадія не більше 0,1%. | ||||||||||||||||||||||
ОСТ1 90126-85
Таблиця 2
| № п/п | Марка сплаву | Режим термічної обробки контрольних зразків | Механічні властивості при кімнатній температурі, щонайменше | При випробуванні на тривалу міцність | |||||
Тимчасовий опір, σ в Н/мм² (кгс/мм²) |
Відносне | Ударна в'язкість, КСУ Дж/см² (кгс·м/см²) |
Температура випробування, °C | Постійно додана напруга, Н/мм² (кгс/мм²) |
Час до руйнування, у годиннику не менше | ||||
Подовження, δ 5 % |
Звуження, ψ % | ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | ЖС3-ВІ | Нагрівання 7 годин при температурі 1150±10°C, охолодження на повітрі | - | - | - | - | 800 | 250 (25) |
40 |
| 2 | ЖСЗДК-ВІ | Нагрівання до 1210+15°C, витримка 3-4 години, охолодження на повітрі |
930 (95) |
7 | - | 29 (3) |
850 | 340 (35) |
50 |
| 3 | ЖС6К-ВІ | Нагрівання до 1210+15°C, витримка 4 години, охолодження на повітрі |
- | - | - | - | 975 | 200 (20) |
50 |
| 4 | ЖС6У-ВИ | Нагрівання до 1210±10°C, витримка 4 години, охолодження на повітрі |
830 (85) |
3 | - | - | 975 | 230 (23) |
40 |
| 5 | ЖС16-ВІ | Без термообробки | 820 (84) |
4 | 4 | - | 975 | 240 (24) |
40 |
| 6 | ЖС30-ВІ | Без термообробки | 830 (85) |
3 | - | - | 975 | 240 (24) |
40 |
| 7 | ВЖЛ1-ВИ | Без термообробки | 670 (68) |
- | - | Твердість по Брінеллю НВ 300-360 |
- | - | - |
| 8 | ВЖЛ12У-ВИ | Без термообробки або термообробки за режимом: Нагрівання до 1210±10°C, витримка 4 години, охолодження на повітрі |
830 (85) |
5 | 7 | - | 975 | 200 (20) |
40 |
ОСТ1 90126-85
Продовження таблиці 2
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 9 | ВЖЛ12Е-ВІ | Без термообробки, або термообробка за режимом: Нагрівання до 1210±10°C, витримка 4 години, охолодження на повітрі |
830 (85) |
5 | 7 | - | 975 | 200 (20) |
40 |
| 10 | ВЖЛ14Н-ВІ | Нагрівання до 1120±10°C, витримка 3:00, охолодження на повітрі. Старіння при 700±10°C, витримка 16 годин, охолодження на повітрі |
830 (85) |
9 | 10 | 39 (4) |
600 | 590 (60) |
100 |
| 11 | ВХ9Л-ВІ | Загартування з 1160±10°C, витримка 3 години, охолодження на повітрі, старіння при 950±10°C, витримка 2 години, охолодження на повітрі |
780 (80) |
5 | - | - | 800 | 180 (18) |
100 |
| 12 | ВЖЛ18-ВІ | Нагрівання до 1180±10°C, витримка 3,5 години, охолодження на повітря. Старіння при 950±10°C, витримка 3,5-4 години, охолодження на повітрі |
880 (90) |
2 | 2 | - | 900 | 240 (24) |
40 |
| 13 | ВХ4Л-ВІ | Загартування з 1180±15°C, витримка 4 години, охолодження повітря; старіння при 900±10°C, витримка 16 годин, охолодження на повітрі |
780 (80) |
4 | - | 20 (2) |
800 | 206 (21) |
40 |
Примітки: 1 Сплав ВЖЛ2-ВИ поставляють без термообробки та визначення механічних властивостей. 2 Необхідність термічної обробки контрольних зразків сплавів ВЖЛ12У-ВІ та ВЖЛ12Е-ВІ вказується у замовленні (у разі, коли виливки з цих сплавів використовуються у виробах у термообробленому стані). 3 Зразки на тривалу міцність від кожної десятої плавки випробовуються до руйнування. 4 Для сплаву ВХ9Л-ВІ дозволяється визначити тривалу міцність при 800°C при навантаженні 210 Н/мм² (21 кгс/мм²) з часом до руйнування не менше 40 годин. | |||||||||
ОСТ1 90126-85
2.4 У зламі пруткових заготовок не допускаються: шлакові та неметалеві включення (окисні полони), включення стороннього металу та кераміки.
Наявність усадкової рихлоти та чистих раковин не є бракувальною ознакою за відсутності забруднень.
2.5 Якість зламів та поверхні пруткових заготовок не повинна бути нижчою за якість зламів та поверхні зразків-еталонів, затверджених Головним інженером заводу-постачальника та погоджених з ВІАМ.
3 Правила приймання та методи випробувань
3.1 Пруткові заготовки пред'являють до приймання партіями, що складаються з пруткових заготовок однієї плавки.
3.2 Контролю стану поверхні піддають кожну пруткову заготівлю.
3.3 Контроль зламу проводять на одному прутку від кожної плавки. При незадовільному стані зламу контролю піддають всі інші прутки даної плавки.
3.4 Контролю хімічного складу сплавів, механічних властивостей та тривалої міцності піддають кожну плавку.
3.5 Хімічний склад сплавів визначається за ГОСТ 12344, ГОСТ 12345, ГОСТ 12346, ГОСТ 12347, ГОСТ 12348, ГОСТ 12349, ГОСТ 12350, ГОСТ 12351, ГОСТ 12352, Г3 12356, ГОСТ 12357, ГОСТ 12360, ГОСТ 12361, ГОСТ 12364, ГОСТ 12365, ГОСТ 28473, ГОСТ 24018.0, ГОСТ 24018.3, ГОСТ 24018.4 або іншим методом.
3.6 Контрольні зразки для визначення механічних властивостей та тривалої міцності виготовляють із трефоподібних злитків, відлитих у холодну керамічну форму або із заготовок, відлитих у гарячі керамічні форми, відповідно до інструкції ПІ 1.2.043.
ОСТ1 90126-85
При виливку зразків зі сплаву ЖСЗДК-ВИ допускається модифікування сплаву ітрієм відповідно до інструкції ПІ1.2.277.
Заливка трефоподібних заготовок проводиться в порційній вакуумно-індукційній печі сплавом, отриманим в результаті переплаву заготовок пруткових даної плавки. Якщо конструкція вакуумно-індукційної печі для виплавки сплавів дозволяє проводити заливку трефоподібних злитків і заготовок безпосередньо в робочому просторі печі при розливі сплаву, заливку трефоподібних злитків та заготовок проводять у самій печі.
3.7 Контроль механічних властивостей розтягування проводять однією зразку по ГОСТ 1497.
Випробування тривалої міцності проводять на одному зразку згідно з ГОСТ 10145.
3.8 При отриманні незадовільних результатів випробувань механічних властивостей та тривалої міцності проводять повторні випробування на подвоєній кількості зразків.
При отриманні незадовільних результатів повторних випробувань хоча б одному зразку, плавка бракується.
3.9 Завод-постачальник разом з партією прутків направляє заводу-споживачеві залишок трефоподібного злитка, що пройшов випробування, або запасний трефоподібний зливок.
3.9.1 За погодженням зі споживачем замість трефоподібного зливка може бути використаний метал з плавки, що відвантажується, для відливання зразків у споживача.
3.10 Якість прутків, що поставляються, контролюється в стані поставки і має задовольняти вимогам цього ОСТу.
4 Маркування та упаковка
4.1 На кожну пруткову заготівлю партією, що поставляється, незмивною фарбою або ударним тавром наносять:
- Умовний індекс сплаву;
ОСТ1 90126-85
- Порядковий номер плавки.
4.2 Пруткові заготовки поставляють у дерев'яних або металевих ящиках масу брутто (не більше 650 кг). У кожну шухляду упаковують заготовки тільки однієї плавки. Заготовки повинні бути загорнуті у вологонепроникний папір за ГОСТ 8828 або папір пакувальний бітумний за ГОСТ 515.
4.3 До кожного пакувального місця прикріплюється бирка із зазначенням:
- марки сплаву;
- Номери плавки;
- Маси (нетто);
- Постачальника;
- споживача.
4.4 Кожна партія заготовок прутків супроводжується сертифікатом, в якому вказують:
- Номер справжнього ОСТ;
- марку металу;
- Хімічний склад;
- результати випробувань механічних властивостей та тривалої міцності;
- Масу;
- кількість пакувальних місць;
- Постачальника;
- споживача.
5 Транспортування та зберігання
5.1 Транспортування та зберігання відповідно до ГОСТ 7566.
ОСТ1 90126-85
Додаток 1
Довідкове
Список
документів, на які є посилання у галузевому стандарті
| Номер НД | Найменування НД | Номер пункту, в якому є посилання |
| ГОСТ 515-77 | Папір пакувальний бітумований і дьогтьовий. Технічні умови | 4.2 |
| ГОСТ 1497-84 | Метали. Метод випробування на розтягування | 3.7 |
| ГОСТ 7566-94 | Металопродукція. Приймання, маркування, упаковка, транспортування та зберігання | 5.1 |
| ГОСТ 8828-75 | Папір двошаровий пакувальний. Загальні технічні умови |
4.2 |
| ГОСТ 10145-81 | Метали. Метод випробування тривалої міцності | 3.7 |
| ГОСТ 12344-78 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення вуглецю | 3.5 |
| ГОСТ 12345-80 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення сірки | 3.5 |
| ГОСТ 12346-78 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення кремнію | 3.5 |
| ГОСТ 12347-77 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення фосфору | 3.5 |
| ГОСТ 12348-78 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення марганцю | 3.5 |
| ГОСТ 12349-83 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення вольфраму | 3.5 |
| ГОСТ 12350-78 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення хрому | 3.5 |
| ГОСТ 12351-81 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення ванадію | 3.5 |
| ГОСТ 12352-81 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення нікелю | 3.5 |
| ГОСТ 12353-78 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення кобальту | 3.5 |
| ГОСТ 12354-81 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення молібдену | 3.5 |
| ГОСТ 12356-81 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення титану | 3.5 |
| ГОСТ 12357-66 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення алюмінію | 3.5 |
ОСТ1 90126-85
| ГОСТ 12360-32 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення бору | 3.5 |
| ГОСТ 12361-82 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення ніобію | 3.5 |
| ГОСТ 12364-84 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення церію | 3.5 |
| ГОСТ 12365-84 | Стали леговані та високолеговані. Метод визначення цирконію | 3.5 |
| ГОСТ 28473-90 | Чавун, сталь, феросплави, хром, марганець металеві. Загальні вимоги до методів аналізу | 3.5 |
| ГОСТ 24018.0-80 | Сплави жароміцні на основі нікелю. Загальні вимоги до методів аналізу | 3.5 |
| ГОСТ 24018.3-80 | Сплави жароміцні на основі нікелю. Метод визначення свинцю | 3.5 |
| ГОСТ 24018.4-80 | Сплави жароміцні на основі нікелю. Метод визначення вісмуту | 3.5 |
| ПІ 1.2.043-77 | Виготовлення зразків для випробувань механічних властивостей ливарних сплавів та сталей для фасонних виливків | 3.6 |
| ПІ 1.2.277-85 | Модифікація сплаву ЖС3ДК-ВІ при лиття лопаток та інших деталей | 3.6 |
