ТУ 3-1002-77

Ф.2.105-68-1

УДК 669.14.018.8-426-272.43

Група В 73

ПОГОДЖЕНО: СТВЕРДЖУЮ

Керівник організації Керівник організації

в/п В-8715 в/п А-1795

Кислов Маслюков

9 грудня 1976 р. … 1976 р.

Р.П. Ромашин І. О. Л.С. Хохлов

ДРІТ ПРУТИННИЙ

Корозійностійка високоміцна

Технічні умови без огран.④

ТУ 3-1002-77 01.07.90 ②

(замість МРТУ 3-632-67) 01.07.85①

Термін запровадження з 19.03.77 На строк до 19.03.82

Узгоджено: Розроблено:

Зам. керівника Зам. керівника

підприємства п/с Р-6762 підприємства п/с М-5481

Єрмоленко Войцехівський

12.10.1976р. 24.02.76 1976

Зам. керівника Начальник відділу

підприємства п/с А-1950 стандартизації

Пономарьов Макерів

6.05.1976р. 20.02.76 1976

рецького металургійного

комітету

Ліхов В.К.

"27" грудня 1976 р.

④ Змін. 4 23.05.90

① Змін. 1 11.08.81 ② Змін. 2 9.12.85

Справжні технічні умови поширюються на дріт пружинний високоміцний корозійностійкий, призначений для виготовлення циліндричних пружин, що працюють в агресивних середовищах.

1. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

1.1. Пружинний корозійностійкий високоміцний дріт повинен відповідати вимогам цих технічних умов.

1.2. Основні параметри та розміри.

1.2.1. Пружинний дріт, залежно від механічних властивостей, повинен виготовлятися трьох груп міцності:

нормальної - Н;

високоміцної - В;

високоміцної відповідального призначення - ВО.

1.2.2. Для кожної групи міцності діаметр дріт повинен відповідати вказаному в таблиці. 1.

Таблиця 1

1.2.3. Діаметр дроту та граничні відхилення по ньому повинні відповідати зазначеним у табл. 2.

Таблиця 2. Продовження табл. 2

Позначення пружинного дроту, марки 12Х18Н10Т ④, групи В, діаметром 0,51 мм при замовленні та в документації іншого виробу:

Дріт 12Х18Н10Т ④ -В-0,51 ТУ 3-1002-77

1.2.4. На вимогу споживача дріт виготовляється проміжним розміром із граничними відхиленнями за найближчим більшим розміром.

1.2.5. Овальність дроту має перевищувати граничних відхилень по діаметру.

1.3. Характеристики.

1.3.1. Дріт повинен виготовлятися із сталі марки 12Х18Н10Т із хімічним складом за ГОСТ 5632–72 (документи, на які дано посилання, зазначені в «Переліку посилальних документів», розміщених наприкінці технічних умов) із звуженими межами за змістом наступних елементів:

по вуглецю 0,09 - 0,12%

по марганцю 1,50 - 2,00%

по хрому 17,00 - 18,00%

по нікелю 10,0 - 11,0%

за титаном 5 (С-0,02)-0,7%, де С - вміст вуглецю.

1.3.2. Гарячекатана сталь, призначена для виготовлення дроту, піддається контролю макроструктури, вмісту альфа-фази та вмісту неметалевих включень. Контроль вмісту альфа-фази та неметалевих включень проводиться на гарячекатаних установках зі стороною квадрата 40 мм або 100-125 мм. ③

Макроструктура сталі повинна бути без слідів усадкової пухкості, підкіркових дефектів, сторонніх включень, свищів і тріщин, видимих неозброєним оком.

Зміст альфа-фази в заготовці сталі зі стороною квадрата 40 мм ③ не повинен бути більше бала 1, а в заготовці 100-125 мм — бала 1,5.

Зміст неметалевих включень має перевищувати по нітридам титану в заготівлі зі стороною квадрата 40 мм має бути більше бала 3, кожному з інших видів бал 2 для заготівлі 100−125 мм — бала 4. ③

Зміст неметалевих включень щодо кожного з інших видів має бути більше бала 2.

За погодженням виробника із споживачем дріт інших груп може виготовлятися з тієї ж заготовки.

1.3.4. Дріт поставляється у нагартованому стані.

1.3.5. Механічні властивості дроту груп і ВО повинні відповідати вимогам, зазначеним у табл. 3.

Таблиця 3

1.3.6. Механічні властивості дроту групи Н повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці. 4.

1.3.7. Дріт діаметром менше 0,81 мм випробовується на розрив з вузлом, при цьому розривне зусилля повинно бути не менше 50% зусилля, що розриває, того ж дроту при випробуванні її без вузла.

Таблиця 4

Примітка. Допускається зниження тимчасового опору розриву дроту

діаметром 10,01 мм до 1180 Н/(120 кгс/).

1.3.8. Поверхня дроту повинна бути гладкою, без тріщин, заходів, полон, розшарування та

Корозії.

Допускаються на поверхні окремі вм'ятини, вибоїни, ризики, подряпини та горобина, глибина яких не повинна бути більше половини граничних відхилень на діаметр, рахуючи від фактичного розміру.

1.3.9. Кількість іонів хлору на поверхні дроту групи ВО не повинна бути більше 0,1 мг на 25 площі поверхні.

1.3.10. На вимогу споживача дріт має витримувати випробування на міжкристалітну корозію.

1.3.11. На вимогу споживача дріт груп і ВО діаметрів від 0,11 до 5,51 мм після відпустки при температурі (460±10)°C і витримки протягом 30-60 хв повинна витримувати не менше одного скручування.

1.3.12. Дріт груп і ВІ діаметрів, зазначених у табл. 5 не повинна ламатися і розшаровуватися при навиванні навколо стрижня.

Таблиця 5

Примітка. При гарантії задовільних результатів, випробування на навивання на

підприємстві-виробнику можна не проводити.

1.13.13. Дріт діаметром до 0,3 мм повинен виготовлятися на котушках, діаметром від 0,3 до 0,6 мм — на котушках чи мотках, діаметром понад 0,6 мм — мотках.

1.3.14. Намотування дроту в мотки або на котушки повинно проводитися правильними рядами, без переплутування витків, і забезпечувати його вільне змотування. Кінці дроту в мотку повинні бути акуратно укладені та легко знаходити. При звільненні мотка від в'язок дріт не повинен згортатися у «вісімку».

1.3.15. Внутрішній діаметр мотка залежно від діаметра дроту повинен відповідати вказаному в табл. 6.

Таблиця 5

мм

1.4. Маркування.

1.4.1. Маркування дроту - за ГОСТ 18143-72 .

1.5. Упаковка.

1.5.1. Упаковка дроту - за ГОСТ 18143-72 .

2. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

2.1. Дріт приймається партіями. Партія повинна складатися із дроту одного діаметра, однієї плавки до однієї групи.

2.2. Огляду та обміру діаметра піддають кожен мотор чи котушки дроту.

2.3. Для перевірки хімічного складу відбирають одну пробу від вихідної плавки - ковша за ГОСТ 7585-81 .

2.4. Для перевірки механічних властивостей дроту відбирають зразки від обох кінців кожного мотка та по одному зразку з одного кінця кожної котушки.

2.5. Для перевірки дроту на навиття відбирають зразки з обох кінців мотка або з одного кінця котушки - 5% від партії, але не менше п'яти мотків (котушок).

2.6. Для випробування на міжкристалітну корозію відбирають три зразки від кожної плавки.

2.7. Для перевірки вмісту альфа-фази та неметалевих включень відбирають два зразки від плавки, вирізаних з різних гарячекатаних заготовок і загартованих при температурі 1150 °C.

2.8. Кількість зразків, які відбираються контролю іонів хлору, встановлюються підприємством-виробником.

2.9. При отриманні незадовільних результатів випробувань, хоча б по одному з показників, проводять повторні випробування на подвоєній кількості зразків, відібраних від мотків або котушок. При отриманні незадовільних результатів повторних випробувань хоча б за одним із показників, партію бракують або кожен моток, або кожну котушку приймають окремо.

3. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

3.1. Контроль діаметра та овальність дроту проводять вимірювальним інструментом, що забезпечує необхідну точність вимірювання, у двох взаємно-перпендикулярних напрямках одного перерізу дроту, не менше ніж у трьох місцях кожного мотка.

3.2. Хімічний склад сталі для виготовлення дроту визначають за ГОСТ 12344–7888 ④, ГОСТ 12345–80 88 ④, ГОСТ 12346–78 , ГОСТ 12347–77 , ГОСТ 12348–78 , ГОСТ 12349–82 , ГОСТ 12354-81 , ГОСТ 12356-81 , ГОСТ 20560-81 .

3.3. Макроструктуру гарячекатаної сталі перевіряють згідно з ГОСТ 10243-75 .

3.4. Визначення вмісту альфа-фази проводять металографічним або магнітним методом за методикою підприємства-виробника відповідно до ГОСТ 11878-66 .

3.5. Визначення змісту неметалевих включень проводять за методикою підприємства-виробника відповідно до ГОСТ 1778-70 .

3.6. Випробування дроту на розтяг проводять за ГОСТ 10446-80 .

3.7. При випробуванні дроту на розрив із вузлом зразок зав'язують простим вузлом без сильної затяжки. Кінці зразка затискають захоплення розривної машини. Повне затягування вузла відбувається при розтягуванні зразка.

3.8. Поверхню дроту перевіряють візуально, глибину дефекту визначають зачисткою. Місце дефекту зачищають наждачним папером або напилком з наступним порівняльним прикладом дроту в зачищеному та не зачищеному місцях.

Для виявлення дефектів поверхні дріт групу піддають електрополіруванню або очищенню іншим способом і подальшому огляду.

Дріт, протягнутий мокрим волочінням, електрополірування або очищення може не піддаватися.

Характеристики дефектів дроту визначається за зразками, наведеними у додатку 1.

3.9. Іони хлору визначають за методикою підприємства-виробника, при цьому виробник гарантує норми, передбачені у п. 1.3.9, цих технічних умов.

3.10. Випробування дроту на міжкристалітну корозію проводять за методом АМ ГОСТ 6032-7684 після відпуску зразка при температурі (460±10)°C протягом 30-60 хв.

3.11. Випробування дроту на скручування проводять за ГОСТ 1546-80 .

3.12. Випробування дроту на навиття проводять за ГОСТ 10447-80 .

3.13. Перелік обладнання, необхідного для вимірювання та випробування дроту наведено в додатку 2.

4. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

4.1. Транспортування дроту із сталі марки 12Х18Н10Т повинно здійснюватися залізничним, автомобільним та повітряним транспортами у критих транспортних засобах (вагонах чи універсальних контейнерах), дрібними, повагонними чи контейнерними відправками.

Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватися відповідно до транспортного маркування за ГОСТ 14192–77 та знаками небезпеки за ГОСТ 19433–8188 ④.

4.2. Кріплення мотків (бухт), у зв'язках у залізничних транспортних засобах та правила перевезення продукції на них повинні здійснюватися відповідно до вимог «Правил перевезення вантажів» та «Технічних умов навантаження та кріплення вантажів», затверджених МПС СРСР ⑤.

Кріплення мотків у зв'язках у засобах автомобільного транспорту та правила перевезення продукції на них повинні здійснюватися відповідно до «Загальних правил перевезень вантажів автомобільним транспортом», затверджених Міністерством автомобільного транспорту РРФСР від 30 липня 1971 ⑤.

Кріплення мотків у зв'язках у засобах цивільної авіації та правила перевезення продукції на них має здійснюватися відповідно до «Керівництва з вантажних перевезень на внутрішніх повітряних лініях Союзу РСР ⑤", затверджених Міністерством цивільної авіації 25 березня 1975 року ⑤.

4.3. Зберігання дроту за умовами 2 ГОСТ 15150-69 .

5. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ

5.1 Виробник гарантує відповідність пружинного дроту вимогам цих технічних умов за умови дотримання умов транспортування та зберігання, встановлених цими технічними умовами.