ТУ 14-131-904-2010
Аркуш 2
ТУ 14-131-904-2010
Дані технічні умови поширюються на дріт жароміцну пружинну зі сплаву ХН77ТЮР (ЕІ437Б), призначену для виготовлення пружин з робочою температурою до 500 °C.
Приклад умовного позначення:
Дріт діаметром 5,6 мм із сплаву ХН77ТЮР (ЕІ437Б) за ТУ 14-131-904-2010.
Дріт 5,6 ХН77ТЮР (ЕІ437Б) ТУ 14-131-904-2010.
1. СОРТАМЕНТ
1.1. Дріт поставляється діаметром від 1,0 мм до 5,6 мм.
Діаметри дроту та граничні відхилення по діаметру повинні відповідати даним, зазначеним у таблиці 1.
Таблиця 1
| Діаметр дроту, мм | Граничні відхилення по діаметру, мм | Діаметр дроту, мм | Граничні відхилення по діаметру, мм |
1,0 1,2 1,4 1,5 |
±0,02 | 2,3 2,6 2,9 3,1 3,6 4,1 4,6 |
-0,08 |
1,6 1,8 2,0 2,1 2,2 |
-0,08 | ||
5,1 5,6 |
-0,09 |
Примітка: За згодою сторін допускається постачання дроту інших діаметрів
1.2. Овальність дроту має перевищувати половини граничного відхилення по діаметру.
Аркуш 3
ТУ 14-131-904-2010
2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
2.1. Хімічний склад сплаву ХН77ТЮР (ЕІ437Б) має відповідати вимогам ГОСТ 5632.
2.2. Дріт поставляється в нагартованому стані з травленою поверхнею.
2.3. Поверхня дроту не повинна мати тріщин, волосин, заходів, полон, розшарування. Допускаються вм'ятини, вибоїни, ризики, подряпини, горобина, якщо глибина їхнього залягання не перевищує половини граничного відхилення по діаметру, рахуючи від фактичного розміру.
2.4. Тимчасовий опір (σ в ) на дроті в стані постачання має бути не менше 1230 Н/мм² (125 кгс/мм²).
2.5. Дріт у стані постачання випробовується на навивання. При цьому на зразку, підданому випробуванню, не повинно бути розшарування, тріщини, розриви або злами.
2.6. Дріт діаметром 3,0 мм менш випробовується на перегин. Число перегинів має бути не менше 2.
2.7. На поверхні дроту діаметром 1,8 ÷ 5,6 мм у стані постачання проводиться контроль вмісту іонів хлору.
Вміст іонів хлору на поверхні дроту допускається не більше 0,2 мг на 2500 мм площі поверхні. Фактичні дані заносяться до документу якості.
3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ І МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ
3.1. Правила приймання та методи випробувань відповідно до ГОСТ 7566 та ГОСТ 14118 з наступними доповненнями.
3.1.1. Для визначення тимчасового опору, випробувань на перегин, навивання та наявності на поверхні дроту іонів хлору має бути відібрано 5% мотків, але не менше двох від партії. Для кожного виду випробувань повинно бути взято по одному зразку від обох кінців кожного мотка з відібраних.
3.1.2. Наявність на поверхні іонів хлору визначається відповідно до методики, прикладеної до даних ТУ.
4. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ
4.1. Упаковка, маркування, оформлення документації відповідно до ГОСТ 7566 та ГОСТ 14118 з такими доповненнями:
Аркуш 4
ТУ 14-131-904-2010
4.1.1. Дріт поставляється без промаслювання.
4.1.2. Дріт поставляється в мотках, кожен моток дроту має складатися з одного відрізка дроту. Мотки дроту одного діаметра допускається зв'язувати у бухти. Ряди в мотку повинні бути не переплутаними, кінці мотка або бухти повинні бути акуратно укладені та легко знаходити.
4.1.3. Маса одного пакувального місця має бути не більше 80 кг.
5. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
5.1. Транспортування дроту повинне проводитися всіма видами транспорту в умовах, що оберігають його від впливу вологи, агресивних середовищ, забруднення або порушення цілісності упаковки.
5.2. Дріт повинен зберігатися в сухому приміщенні в умовах, що виключають вплив на неї вологи та агресивних середовищ.
ЗАРЕЄСТРУВАНО: на ВАТ «Металургійний завод «Електросталь» В.о. начальника бюро стандартизації О.Б. Швиряєва |
Аркуш 5
ТУ 14-131-904-2010
Додаток №1
НЕФЕЛОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ІОНІВ ХЛОРУ
Реакція нефелометричного визначення іонів хлору ґрунтується на осадженні хлориду азотнокислим сріблом.
AqNO₃ + NaCl → AqCl + NaNO₃
хлорид срібла виділяється у вигляді дрібнозернистої стійкої каламуті.
Як титрований розчин приймають розчин з титром рівним 0,01 мг хлорид-іона.
1. МЕТОД ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ
1.1. Розміри зразків залежно від діаметра дроту вказані у таблиці.
Таблиця
| Діаметр дроту, мм | Довжина зразка, мм |
| 1,8 | 450 |
2,0 2,1 2,2 2,3 |
400 |
2,6 2,9 |
320 |
| 3,1 | 270 |
| 3,6 | 230 |
| 4,1 | 200 |
| 4,6 | 180 |
| 5,1 | 160 |
| 5,6 | 150 |
1.2. Зразки повинні бути розрізані на відрізки довжиною 50-60 мм, поміщені в пакети з паспортним написом даних дроту. При розрізанні зразків повинні бути вжиті заходи, що унеможливлюють їх забруднення іншими хімікатами та маслами.
Аркуш 6
ТУ 14-131-904-2010
2. АПАРАТУРА І РЕАКТИВИ
2.1. Мірні колби однакового скла ємністю 50 мл згідно з ГОСТ 1770.
2.2. Колби ємністю 250 мл згідно з ГОСТ 25336.
2.3. AqNO₃ 0,1Н розчин.
2.4. HNO₃ щільність 1,4 г/см³.
2.5. Стандартний розчин KCl, 1 мл якого відповідає 0,01 мг іонів хлору (0,2103 г перекристалізованого хлористого калію розчиняють у мірній колбі на 1 літр, беруть алківоту 10 мл, доводять дистильованою водою у мірній колбі на 100 мл до мітки).
Примітка: 56,4 мл 0,05Н розчину KCl у мірній колбі 1 літр
3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ
3.1. Шкалу зразків для нефелометричного визначення іонів хлору готують у мірних колбах на 50 мл.
3.2. Беруть 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 мл розчину KCl з титром 0,01 мг іонів хлору у мірні колби на 50 мл.
3.3. Додають 10-15 мл дистильованої води.
3.4. Доливають 5-6 крапель HNO₃ пл. 1,4 г/см³ та 1 мл 0,1Н AqNO₃.
3.5. Розчини доводять дистильованою водою до мітки та перемішують.
4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ
4.1. Шматочки дроту поміщають у колбу на 250 мл, додають 40 мл дистильованої води, закривають колбу та кип'ятять 15-20 хв.
4.2. Розчин після кип'ятіння охолоджують і зливають у мірну колбу на 50 мл, обполіскують стінки колби невеликою кількістю дистильованої води і зливають ту ж колбу на 50 мл.
4.3. Доливають 5-6 крапель HNO₃ щільністю 1,4 г/см³ та 1 мл 0,1Н розчину AqNO₃.
4.4. Розчин доводять до мітки дистильованою водою та перемішують.
4.5. Усі зазначені операції паралельно проводять на холостий пробі.
Аркуш 7
ТУ 14-131-904-2010
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Пробу порівнюють із холостою. Відсутність каламуті вказує на відсутність іонів хлору у розчині.
5.2. Кількісний вміст іонів хлору на поверхні дроту визначають шляхом порівняння проби зі шкалою еталонів (розділ 3), що містить різну кількість срібла хлористого.
