ММК продає Кульм'яківську залізорудну ділянку

Зміна власної стратегії Магнітогорським металургійним комбінатом, яка відтепер не орієнтована збільшення сировинної бази, дало поштовх до продажу Кульмяківської залізорудної ділянки. Його придбання комбінатом у 2011 році мало забезпечити виробництво власною сировиною. Втім, відмова від раніше виробленої стратегії аналітиків дивує мало — за нинішнього стану справ в економіці компанії не виявляють особливого бажання вносити інвестиції в проекти, що довго грають.

12 серпня Рада директорів Магнітогорського комбінату ухвалила провести продаж ТОВ «Кульм'яківського», володаря ліцензії на розробку Кульм'яківської залізорудної ділянки в Челябінській обл. Початкова вартість ділянки, викупленої ММК у 2011 році на аукціоні, становила 25 мільйонів RUB, при цьому розраховані ресурси її не надто вражаючі – за категорією Р1 вони становлять 20 млн. тонн та за категорією Р2 60 млн. тонн. Навіть за підтвердження категорії Р1, враховуючи річне споживання руди обсягом 18-19 млн. тонн запаси ділянки виснажилися за рік.

Представники компанії відмовляються обговорювати прийняте рішення, вказуючи на те, що переговори про продаж наразі ведуться, і не дає жодних пояснень щодо реалізації інших активів. ММК, забезпечуючи себе сировиною лише на 19%, решту змушена купувати у «Металоінвесту» та ENRC, тому для більш повного наповнення сировинної бази і була придбана Кульм'яківська ділянка. Стратегію компанія змінила наприкінці 2012 року, і новий план розвитку, прорахований до 2022 року, не вважає придбання сировинних активів пріоритетним завданням.

Через досить консервативний настрій, що заперечує довгострокові проекти та інвестування в них, компанія ігнорує і високу рентабельність залізорудного сектора, який здатний забезпечити різницю між собівартістю та підсумковою ціною сировини в 35-40%. За інформаційними даними СМЕ вартість руди в Тяньцзіні із вмістом заліза 62% у червні становила 89 USD за тонну, у серпні ж ця рекордно низька позначка практично за 2 роки підскочила до рівня 93,75 USD за тонну. Якщо вірити обіцянкам аналітиків Goldman Sachs, цього року вартість руди складе 106 USD/тонну, проте наступного року ціна знизиться до 80 USD. Стійко-низька вартість стали разом із побоюваннями щодо видобутку у разі виникнення нової кризи цілком пояснює консерватизм металургів.