ГОСТ 18846-73

ГОСТ 18846-73 Фольга цинкова. Технічні умови (зі змінами N 1-4)

ГОСТ 18846-73
Група В53

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

Фольга цинкова

Технічні умови

Zinc foil. Specifications

ОКП 18 3140

Строк дії з 01.01.75
до 01.01.95 *
______________________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації.
(ІВД N 4, 1994 рік). - Примітка "КОДЕКС".

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ:

Ю.Ф.Шевакін, д-р техн. наук; М. Б. Таубкін , канд. техн. наук; З.І.Потапенко

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 30.05.73 N 1371

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. ТЕРМІН ДІЇ продовжено до 01.01.95 Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 23.03.89 N 619

6. ПЕРЕВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, 3, 4, затвердженими в лютому 1979 р., грудні 1983 р., серпні 1986 р., березні 1989 р. (ІУС 4-79, 3-84, 11-86, −89)


Цей стандарт поширюється на цинкову фольгу, призначену для джерел струму спеціального призначення.

1. СОРТАМЕНТ

1.1. Розміри та граничні відхилення фольги повинні відповідати зазначеним у таблиці.

мм

Умовне позначення проставити за схемою:

Прийняті скорочення:

спосіб виготовлення: холоднодеформований - Д

форма перерізу: прямокутна - ПР

відсутній показник - X

Приклад умовного позначення фольги холодно-деформованої прямокутного перерізу товщиною 0,07 мм, шириною 480 мм, з цинку марки ЦО

Фольга ДПРХХ 0,07 480НД ЦО ГОСТ 18846-73

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Фольга повинна виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку, із цинку марки ЦО з хімічним складом за ГОСТ 3640–79 .

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.2. Поверхня фольги повинна бути чистою і гладкою, без полон, бульбашок, надривів, вм'ятин, вибоїн, слідів корозії та сторонніх включень.

На фользі допускаються хвилястість, невеликі відбитки від валків та поодинокі дрібні отвори, видимі оком проти світла, за відсутності рядкового розташування.

Допускається якість поверхні встановлювати за зразками, затвердженими в установленому порядку.

(Змінена редакція, зміна N 4).

2.3. Фольга має бути очищена від технологічного мастила.

Допускається на фользі наявність слідів мастила.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.4. Фольга повинна бути намотана на втулку із внутрішнім діаметром 34 мм і зовнішнім діаметром не більше 38 мм. Довжина втулки повинна дорівнювати ширині фольги з граничним відхиленням ±1 мм.

(Змінена редакція, Зм. N 2, 4).

2.5. Діаметр намотаного рулону має бути від 50 до 200 мм.

За узгодженням виробника зі споживачем діаметр намотаного рулону повинен бути не більше 150 мм.

(Змінена редакція, зміна N 4).

2.6. Кількість відрізків у рулоні має бути не більше чотирьох. Довжина окремих відрізків має бути не менше ніж 3 м.

2.7. Фольга має бути рівно обрізана. Торці рулонів не повинні мати вибоїн, вм'ятин та забруднень.

2.8. Фольга повинна бути намотана з натягом, що не допускає випадання втулки та усунення витків, і вільно змотуватися по всій довжині рулону.

За узгодженням виробника із споживачем допускається зміщення витків у торцях рулону не більше 2 мм.

(Змінена редакція, зміна N 4).

2.9. Тимчасовий опір розриву фольги вздовж напрямку прокатки ( ) має бути не менше 70 МПа (7 кгс/мм ).

2.10. Фольга має бути корозійно-стійкою.

При випробуванні фольги на корозійну стійкість у розчині 8,5 NKOH+0,22 NZnO протягом трьох діб кількість водню, що виділився, з 3 дм поверхні фольги має бути не більше 8 см .

2.9, 2.10. (Змінена редакція, Зм. N 2).

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Фольгу приймають партіями.

Партія повинна складатися з фольги однієї марки цинку, одного розміру та оформлена одним документом про якість, що містить:

товарний знак або товарний знак та найменування підприємства-виробника;

умовне позначення фольги;

результати випробувань (на вимогу споживача);

номер партії;

масу партії.

Маса парта має бути не більше 6000 кг.

(Змінена редакція, Зм. N 2, 4).

3.2. (Виключений, Зм. N 2).

3.3. Перевірці зовнішнього вигляду та розмірів піддають кожен рулон партії.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.4. Для випробувань фольги на корозійну стійкість відбирають три рулони від кожних повних та неповних 4000 кг.

3.5. Для випробування фольги на розтяг від партії відбирають 2% рулонів (за масою), але не менше трьох рулонів від кожних повних і неповних 4000 кг.

3.6. Для визначення хімічного складу фольги від партії відбирають 3% рулонів (за масою), але не менше трьох рулонів від кожних повних та неповних 4000 кг. Допускається у виробників контролювати хімічний склад розплавленого металу.

3.5, 3.6. (Змінена редакція, зміна N 4).

3.7. При отриманні незадовільних результатів випробувань фольги хоча б по одному з показників щодо нього проводять повторне випробування на подвійній вибірці, взятій від тієї ж партії. Результати повторного випробування поширюються всю партію.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Контроль якості поверхні фольги повинен виконуватися візуально без застосування збільшувальних приладів.

4.2. Товщину фольги вимірюють на відстані не менше 100 мм від кінця і не менше 10 мм від кромки мікрометром згідно з ГОСТ 6507-90 . Ширину фольги вимірюють металевою лінійкою за ГОСТ 427-75 .

Дозволяється визначати розмір фольги іншими інструментами, що забезпечують точність виміру.

4.3. Для випробувань фольги на корозійну стійкість від кожного з відібраних рулонів відбирають чотири зразки шириною, що дорівнює ширині фольги, і довжиною 400 мм. Випробування проводять за методикою, наведеною у додатку.

(Змінена редакція, зміна N 4).

4.4. Для випробування фольги на розтяг від кожного з відібраних рулонів відрізають шматок фольги довжиною до 0,5 м для виготовлення зразків. Випробування проводять за ГОСТ 11701-84 на зразках типу ІІ =12,5 мм та . Від кожного рулону має бути випробувано щонайменше три зразки.

4.5. Хімічний аналіз проводять за ГОСТ 19251.0-79 - ГОСТ 19251.6-79 на одній пробі, взятій від кожного рулону.

Відбір та підготовку проб для визначення хімічного складу проводять за ГОСТ 24231-80 .

Допускається хімічний аналіз проводити за ГОСТ 17261-77 .

У разі виникнення розбіжностей щодо оцінки хімічного складу аналіз проводять за ГОСТ 19251 .0-79 - ГОСТ 19251 .6-79.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

5. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Кожен рулон фольги по ширині та з торців повинен бути упакований парафінованим папером за ГОСТ 9569-79 .

На вимогу споживача рулони фольги можуть бути упаковані в поліетиленові чохли замість парафінованого паперу згідно з ГОСТ 9569-79 .

5.2. До кожного рулону має бути приклеєний ярлик із зазначенням:

а) товарного знака або товарного знака та найменування підприємства-виробника;

б) умовного позначення фольги;

в) номери партії;

г) штамп технічного контролю;

д) позначення цього стандарту;

е) тавра технічного контролю підприємства-виробника.

5.3. Рулони фольги мають бути упаковані в дерев'яні ящики типу III-2 згідно з ГОСТ 2991-85. викладені зсередини парафінованим папером. При упаковці у ящики кожен рулон фольги надягають на дерев'яний стрижень, укріплений вкладишами у ящику. Допускається укладати рулони фольги у ящики без стрижнів за умови захисту фольги від механічних пошкоджень.

Для запобігання торцям рулонів від подряпин, вибоїн, потертості та вм'ятин кожен рулон перекладають прокладним матеріалом за ГОСТ 891-75 або ГОСТ 7376-89 .

Розміри скриньок — за ГОСТ 21140–88 або нормативно-технічною документацією, затвердженою в установленому порядку.

Допускається транспортування цинкової фольги в залізничних контейнерах з прокладкою кожного ряду матеріалом прокладки.

При перевезеннях автомобільним транспортом допускається упаковка цинкової фольги в тару барабанного типу згідно з ГОСТ 17065-77 .

За погодженням виробника із споживачем допускається упаковка фольги у споживчу тару.

5.4. Укрупнення вантажних місць у транспортні пакети проводиться відповідно до вимог ГОСТ 24597-81 .

Пакетування проводиться на піддонах за ГОСТ 9557-87 або без піддонів з використанням брусків висотою не менше 50 мм з обв'язкою в поздовжньому та поперечному напрямку дротом діаметром не менше 2 мм за ГОСТ 3282-74 або стрічкою розмірами не менше 0,3 30 мм за ГОСТ 3560-73 . Скріплення кінців: скрутка дротом щонайменше 5 витків, стрічкою — у замок.

Маса вантажного місця трохи більше 500 кг.

5.5. Транспортне маркування вантажних місць та способи її нанесення повинні проводитись за ГОСТ 14192–77 з нанесенням маніпуляційних знаків «Боїться вогкості» та «Обережно, тендітне».

5.1-5.5. (Змінена редакція, Зм. N 2).

5.6. (Виключений, Зм. N 2).

5.7. Транспортування фольги проводиться транспортом усіх видів у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

5.8. Цинкову фольгу зберігають у закритих складських приміщеннях, що забезпечують захист фольги від механічних пошкоджень, дії вологи та активних хімічних речовин.

ДОДАТОК (обов'язковий). МЕТОДИКА ВІДБІРУ ПРОБ І ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОРОЗІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ЦИНКОВОЇ ФОЛЬГИ Товщиною 0,07 мм

ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА

Обов'язкове

1. З кожного зразка вирізають по одній пластині розміром 100х150 мм (чорт.1).

Чорт.1

Чорт.1

2. Кожну пластину розрізають на чотири частини розміром 25х150 мм (див. рис.1), які згортають у рулон і піддають хімічному знежиренню в розчині складу:

Na PО б/в - 50-60 г/л;

рідке скло - 8-10 г/л.

3. Знежирення рекомендується вести у скляній склянці місткістю 300-350 мл при 60-80 ° С протягом 3 хв. Знежирені зразки промивають спочатку в гарячій проточній воді (70-80 °С) протягом 3 хв, потім в холодній проточній воді також протягом 3 хв.

4. Випробування проводять при температурі 20±5 °С у розчині складу:

КОН - 470-490 г/л;

ZnO - 13-18 г/л.

Допускається накопичення у розчині

До СО до 20 г/л;

Fe до 0,0006 г/л.

Підготовлені зразки промивають п'ятикратним зануренням у вільний обсяг лугу, кожен зразок окремо кладуть на дно склянки місткістю 500-700 мл і покривають зверху скляною лійкою діаметром 55-65 мм так, щоб лійка сідала на дно склянки, не спираючись на зразок.

Лужний розчин наливають (чорт.2) у скляну посудину 3 так, щоб верхня частина скляної лійки 4 виявилася під розчином, потім у бюретку 1 на яку надята кришка з оргскла 2 .

Чорт.2

1 - бюретка з розподілом на 25-50 мл; 2 - кришка з оргскла;
3 - скляний посуд ємністю 0,5-0,75 л; 4 - скляна вирва
діаметром 55-65 мм; 5 - випробувана фольга (рулон заввишки 30-25 мм,
діаметром 30-40 мм)

Чорт.2

Бюретку перевертають і надягають на вирву 4 . Відзначають рівень розчину у бюретці, від якого надалі ведуть відлік.

Примітки:

1. Усі роботи з лугом проводять у гумових рукавичках.

2. Допускається використовувати лужний розчин для 10 випробувань.

3. Розчини готують на дистильованій воді.

4. Реактиви для приготування розчину беруть не нижче за кваліфікацію «чистий».

(Змінена редакція, зміна N 1).

5. Одночасно проводять випробування корозійної стійкості на трьох зразках (по одному від кожного листа).

6. Відлік кількості водню, що виділився, проводять через три доби.

7. (Виключений, Изм. N 2).

Текст документа звірений за:
офіційне видання
Сортаменти кольорових металів.
Плоский прокат. Частина 1. Том 2. Зб. ГОСТів. -
М: Видавництво стандартів, 1993