ГОСТ 5520-79

ГОСТ 5520–79 Прокат листової з вуглецевої, низьколегованої та легованої сталі для котлів та судин, що працюють під тиском. Технічні умови (зі змінами N 1-4)

ГОСТ 5520-79

Група В23

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПРОКАТ ЛИСТОВИЙ З ВУГЛЕРОДИСТОЮ, НИЗКОЛЕГОВАНОЮ І ЛЕГОВАНОЮ СТАЛІ ДЛЯ КОТЛІВ І ПОСУДІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ

Технічні умови

Нарізаний карбон, низький-алої і аерозольні листи шестерні і цистерни для буйлерів і pressure vessels. Specifications

МКС 77.140.30
ОКП 09 7100, 09 8100

Дата введення 1980-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 13.02.79 N 545

Зміна N 4 прийнята Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 12 від 21.11.97)

За ухвалення проголосували:

3. ВЗАМІН ГОСТ 5520–69

4. Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 103-74

5. Стандарт уніфікований із БДС 5930−76*

6. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

7. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 11-12-94)

8. ВИДАННЯ (липень 2003 р.) із Змінами N 1, 2, 3, 4, затвердженими у вересні 1982 р., травні 1985 р., березні 1990 р., листопаді 1997 р. (ІВС 1-83, 8-85) , 6-90, 6-98), Поправками (ІВД 1-2000, 7-2002)


Цей стандарт поширюється на листовий прокат з вуглецевої, низьколегованої та легованої сталі товщиною від 4 до 160 мм у гарячекатаному та термічно обробленому стані, придатний для зварювання та призначений для виготовлення деталей та частин котлів та судин, що працюють під тиском при кімнатній, підвищених та мінус .

(Змінена редакція, зміна N 4).

1. МАРКИ

1.1. Листи виготовляють із сталі наступних марок:

15К, 16К, 18К, 20К, 22К - вуглецевих;

09Г2С, 16ГС, 10Г2С1; 17ГС, 17Г1С, 14ХГС - низьколегованих;

12ХМ, 10Х2М, 12Х1МФ - легованих.

З 01.01.91 сталі марок 15К і 14ХГС не допускаються до застосування у новоствореній та модернізованій техніці.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

1.2. Хімічний склад марок сталі має відповідати нормам, зазначеним у табл.1.

Таблиця 1

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3).

1.3. На вимогу споживача у вуглецевих та низьколегованих сталях масова частка сірки не повинна перевищувати 0,025; 0,030 чи 0,035%; фосфору - 0,030 або 0,035%.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

1.4. У листах товщиною понад 20 мм зі сталі марок 15К та 20К допускається масова частка марганцю до 0,8%.

1.5. Масова частка хрому, нікелю та міді у вуглецевій та низьколегованій сталі не повинна перевищувати 0,30% кожного. На вимогу споживача сумарна їхня масова частка — не більше 0,60% (ос).

Масова частка міді у легованих сталях має перевищувати 0,20%, а за виготовленні скрапп-процесом трохи більше 0,30%.

У низьколегованих сталях допускається добавка алюмінію та титану з розрахунку отримання у прокаті масової частки алюмінію не більше 0,05%, титану – не більше 0,03%.

Масова частка алюмінію в легованих сталях має перевищувати 0,02%.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

1.6. Масова частка миш'яку у вуглецевих та низьколегованих сталях – не більше 0,08%. При виплавці сталі з керченських руд допускається масова частка миш'яку до 0,15%, причому масова частка фосфору — трохи більше 0,030%.

1.7. Масова частка залишкового азоту у вуглецевій та низьколегованій сталі повинна бути не більше 0,008%, а при виплавці в електричних печах – не більше 0,012%.

Примітки:

1. Допускається у сталі, що виплавляється у всіх видах агрегатів, масова частка азоту до 0,012%.

2. Незалежно від способу виплавки та категорії лист зі сталі з масовою часткою азоту більше 0,008% повинен витримувати випробування на механічне старіння.


(Змінена редакція, зміна N 4).

1.8. У готовому прокаті граничні відхилення за хімічним складом повинні відповідати нормам, зазначеним у табл.

У прокаті зі сталі марок 20К та 22К плюсові відхилення по вуглецю не допускаються.

Таблиця 1а

(Змінена редакція, Зм. N 3).

2. СОРТАМЕНТ

2.1. Залежно від марки сталі товщина листів має відповідати табл.2.

Таблиця 2

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3).

2.2. За розмірами, граничними відхиленнями та іншими вимогами сталь повинна відповідати ГОСТ 19903 .

Приклади умовних позначень

Листовий прокат нормальної точності прокатки (Б), нормальної площинності (ПН), з обрізними кромками (О), розміром 20х2000х6000 мм із сталі марки 16ГС, з обмеженням сумарної масової частки залишкових елементів хрому, нікелю та міді не більше 0,60% (ос ); категорії 3 без термічної обробки:

Листовий прокат нормальної точності прокатки (Б), нормальної площинності (ПН), з необрізними кромками (АЛЕ), розміром 12х1500х6000 мм із сталі марки 20К, категорії 4, очищеної від окалини (ОП), нормалізований (Н):

Листовий прокат нормальної точності прокатки (Б), поліпшеної площинності (ПУ), з обрізними кромками (О), розміром 20х1500х4000 мм, зі сталі марки 16ГС, категорії 18, з визначенням межі плинності при температурі 300°C (300), обмежений межі тимчасового опору трохи більше 640 Н/мм (M1), термічно оброблений (ТО):

Листовий прокат підвищеної точності прокатки (А), нормальної площинності (ПН), з обрізними кромками (О), розміром 10х1800х6000 мм зі сталі марки 16К, категорії 22, з визначенням відносного звуження в напрямку товщини прокату (М2), термічно оброблений :

(Змінена редакція, зміна N 4).

3. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

3.1. Листи виготовляють на станах пористої або порулонної прокатки з наступним порізанням на листи відповідно до вимог цього стандарту. Призначення та умови застосування листів, призначених для об'єктів котлонагляду, регламентуються правилами, встановленими органами Держгіртехнагляду Р. Ф. .

(Змінена редакція, зміна N 4).

3.2. Залежно від механічних властивостей, що нормуються, листи виготовляють за категоріями, зазначеними в табл.3. Категорія встановлюється споживачем. За відсутності вказівок категорія встановлюється підприємством-виробником.

Таблиця 3

(Змінена редакція, Изм. N 1, 4; Поправки, ІКС 1-2000, 7-2002).

3.3. Категорії залежно від марки стали наведені у табл.3а.

Таблиця 3а

Примітка. Листи категорій 16, 17, 18 виготовляють товщиною 12-60 мм, а зі сталі марки 22К - 25-70 мм.


(Змінена редакція, зміна N 4).

3.4. (Виключений, Зм. N 1).

3.5. Листи зі сталі марок 16К і 18К виготовляють із нормалізацією (Н). На вимогу споживача листи із сталі цих марок виготовляють без нормалізації.

Листи зі сталі марок 15К та 20К виготовляють без нормалізації.

На вимогу споживача листи зі сталі марок 15К та 20К виготовляють у нормалізованому стані (Н).

Листи зі сталі марки 22К товщиною до 35 мм включно виготовляються без термічної обробки або термічно оброблені (ТО), товщиною понад 25 мм без термічної обробки.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3, 4).

3.6. Листи з низьколегованої сталі категорій 2-6, 10-12, 16, 18, 19, 20 виготовляють без термічної обробки або термічно оброблені, у тому числі з прокатного нагріву (ТО); категорій 7-9, 13-15, 17, 21, 22 - термічно оброблені (після нормалізації або загартування з відпусткою) - ТО.

Листи зі сталі марок 17ГС, 17Г1С всіх товщин, листи зі сталі марки 10Г2С1 товщиною понад 20 мм категорій 4-15, 17, 20-22 виготовляють термічно оброблені (після нормалізації або загартування з відпусткою) - ТО.

За узгодженням виробника із споживачем допускається виготовляти листи без термічної обробки за умови, що механічні властивості, визначені на термічно оброблених зразках, відповідатимуть значенням, зазначеним у табл.4.

Таблиця 4

Механічні властивості листів за температури (+20 ) °C

(Змінена редакція, зміна N 4).

3.7. Листи зі сталі марок 12ХМ, 10Х2М, 12Х1МФ виготовляють термічно обробленими.

3.8. Механічні властивості та результати випробувань листів на вигин повинні відповідати:

з вуглецевої та легованої сталі - нормам, зазначеним у табл.4 і 5;

з низьколегованої сталі - нормам, зазначеним у табл.4а та 5.

Таблиця 4а

Таблиця 5

На вимогу споживача тимчасовий опір для листів із низьколегованої сталі марок 09Г2С, 10Г2С1 та 16ГС (M1) не повинен перевищувати 640 Н/мм (65 кгс/мм ).

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3, 4).

3.8.1. Для прокату завтовшки менше 8 мм допускається зниження відносного подовження на 1% на 1 мм зменшення товщини, для прокату завтовшки понад 20 мм — зниження відносного подовження на 0,25% на 1 мм збільшення товщини, але не більше ніж на 2%.

Для листів із вуглецевої сталі допускається збільшення верхньої межі тимчасового опору на 29,4 Н/мм (3 кгс/мм ) Порівняно з нормами, зазначеними в табл.4.

(Запроваджено додатково, Зм. N 3).

3.8.2. Норми ударної в'язкості при мінусових температурах, які наведені в табл.4а, встановлюють за узгодженням виробника зі споживачем. При цьому норми ударної в'язкості при температурі мінус 20 °C повинні бути не нижчими за норми при температурі мінус 40 °C, при температурі мінус 50 і мінус 60 °C — не нижче норм при температурі мінус 70 °C.

(Змінена редакція, зміна N 4).

3.8.3. Аркуші всіх марок стали додатково випробовують на ударний вигин на поперечних зразках з концентратором напруги виду V. Ударну в'язкість вуглецевих і низьколегованих марок стали визначають за температур 20 і 0 °C, легованих — при 20 °C. На вимогу споживача ударну в'язкість вуглецевих і низьколегованих марок сталі визначають за температури мінус 20 °C або мінус 40 °C.

Норми ударної в'язкості наведені у табл.5а.

Таблиця 5а

Примітки:

1. Результати контролю значень ударної в'язкості, зазначених знаком «*», факультативні до 01.01.2000 та вказуються у документі про якість.

2. Знак «+» означає, що до 01.01.2000 контроль проводять для набору статистичних даних та результати контролю зазначають у документі про якість.

(Змінена редакція, Изм. N 1, 3, 4; Поправка, ІКС 1-2000).

3.8.4. При випробуванні механічних властивостей листів товщиною 25 мм і додатково контролюють відносне звуження поперечного перерізу. Результати контролю відносного звуження не є ознакою бракувань до 01.01.2000 і вказуються в документі про якість.

(Змінена редакція, зміна N 4).

3.8.5. На вимогу споживача листи зі сталей марок 16К, 16ГС, 17ГС, 12ХМ та 10Х2М поставляють з нормуванням відносного звуження поперечного перерізу у напрямку товщини листа (М2). Норми встановлюють відповідно до додатку 1.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3, 4).

3.9. Межа плинності при підвищених температурах має відповідати табл.6.

Відповідно до замовлення для сталі марки 14ХГС визначають межу плинності при одній із температур, зазначених у табл.6. Норми встановлюють з 01.01.2000 . Визначення значень проводять набір статистичних даних.

Таблиця 6

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3, 4).

3.10. Зварюваність сталі забезпечується технологією її виготовлення та хімічним складом.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.11. На поверхні листів не повинно бути тріщин, полон, розкочаних бульбашок та забруднень, бульбашок-здуття, раковин, вдавів, вкатаної окалини.

3.12. Поверхневі дефекти повинні бути видалені пологою вирубкою або зачищення абразивним інструментом на глибину, що не виводить розміри листів за граничні відхилення по товщині.

3.13. На листах товщиною 15 мм і більше допускається видалення поверхневих дефектів та подальше заварювання цих ділянок.

Допустима глибина дефектних ділянок, що заварюються, для листів товщиною від 15 до 120 мм повинна бути не більше 25% номінальної товщини листа, для листів товщиною понад 120 мм — не більше 30 мм. Сумарна площа ділянок, що заварюються, не повинна перевищувати 1% площі листа, а площа окремої дефектної ділянки повинна бути не більше 25 см без урахування розвалу після видалення дефекту.

Якість виправлених ділянок має бути не нижчою за якість основного металу.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.14. На поверхні листів допускаються без зачистки окремі вибоїни, ризики, подряпини, відбитки, якщо глибина їхнього залягання не виводить товщину листа за граничні відхилення, а також тонкий шар окалини, що не перешкоджає виявленню поверхневих дефектів, незначна горобина.

3.15. За узгодженням виробника із споживачем листи повністю очищають від окалини (ВП).

(Змінена редакція, зміна N 4).

3.16. Листи мають бути обрізані. За погодженням із споживачем допускається край не обрізати.

3.17. На листах, прокатаних на безперервних станах, допускається край не обрізати. Глибина дефектів на кромках має перевищувати половини граничного відхилення за шириною і виводити листи за номінальний розмір за шириною.

3.18. На обрізаних кромках листів не повинно бути розшарування, тріщин-розщеплень, слідів усадкової раковини, пухкості, бульбашок-здуття та розкочаних забруднень.

Допускаються окремі бульбашки, що розкотили, якщо вони розташовані нескучено і довжина кожного не перевищує 20 мм, а глибина — 2 мм.

3.19. Розшарування у листах не допускаються.

3.20. (Виключений, Зм. N 1).

3.21. У макроструктурі листів повинно бути видимих без застосування збільшувальних приладів розшарування, скупчення розкатаних бульбашок, шлакових включень, флокінів. Допускаються окремі розкочані бульбашки завдовжки трохи більше 15 мм. У зламах допускаються розшарування, що загальною довжиною не перевищують 20 мм.

(Змінена редакція, зміна N 4).

3.22. Суцільність листів під час проведення ультразвукового контролю має відповідати 1, 2, 3-му класам ГОСТ 22727 .

Необхідність проведення ультразвукового контролю та клас суцільності вказують у замовленні.

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

3.23. Межі повзучості та тривалої міцності при підвищених температурах наведені у додатку 2.

(Запроваджено додатково, Зм. N 3).

4. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

4.1. Аркуші пред'являють до приймання партіями. Партія повинна складатися з листів однієї марки, однієї товщини, одного садка в піч або підданих термічній обробці по одному режиму (у печах безперервної дії, для листів зі злитків — однієї плавки-ковша, а для листів з випробуванням відносного звуження поперечного перерізу в напрямку товщини листа – однієї групи якості).

Різниця за масовою часткою вуглецю та марганцю в партії листів, отриманих із сталі з установок безперервного розливання, не повинна перевищувати відповідно 0,04% та 0,15%.

Маса партії, що розливається на установках безперервного розливання, має бути не більше 400 т.

Для сталі з установок безперервного розливання різницю масовою часткою вуглецю і марганцю встановлюють за ковшовим аналізом.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 3, 4).

4.1a. Кожна партія супроводжується документом про якість за ГОСТ 7566 з додатковою вказівкою: номери аркуша (при випробуванні кожного аркуша партії); наявності виправлених поверхневих дефектів заварюванням; результати перевірки листів на внутрішні дефекти; ударної в'язкості ; відносного звуження поперечного перерізу; межі плинності за підвищених температур стали марки 14ХГС.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

4.2. Контролю поверхні піддають усі листи.

При виготовленні листів з рулонів виробник контролює поверхню рулонів.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.3. Для контролю якості листів завтовшки менше 12 мм відбирають щонайменше 10% листів партії.

Листи завтовшки 12 мм і більше контролюють полистно. Контрольним листом у виробника вважають розкочений зі злитка або сляба лист перед порізкою.

На вимогу споживача контроль якості аркушів товщиною 8-12 мм проводять на всіх аркушах партії, а аркушів товщиною 12 мм і більше - на 10% аркушів від партії.

При виготовленні листів з рулонів виробник контролює якість не менше 10% рулонів.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.3а. Для листів зі сталі марок 15К, 16К, 17ГС, 17Г1С, 18К, 20К, 16ГС, 09Г2С і 10Г2С1 допускається у виробника визначати межі плинності при підвищених температурах періодично в терміни, узгоджені з головною науково-дослідною.

(Змінена редакція, Зм. N 2, 3, 4).

4.4. Відбір проб для хімічного аналізу виробляють за ГОСТ 7565 .

Контроль добавок титану, а також залишкового азоту, миш'яку, хрому, нікелю та міді проводять на вимогу споживача.

У сталях, виплавлених з урахуванням керченських руд, визначення масової частки миш'яку обов'язково.

(Змінена редакція, зміна N 4).

4.5. При отриманні незадовільних результатів перевірки хоча б за одним із показників повторну перевірку проводять за ГОСТ 7566 .

5. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

5.1. Хімічний аналіз сталі проводять за ГОСТ 12344 *, ГОСТ 12345 **, ГОСТ 12346 , ГОСТ 12347 , ГОСТ 12348 , ГОСТ 12349 , ГОСТ 12350 , ГОСТ 12351 ГОСТ 15 , ГОСТ 12352 *, ГОСТ 18895 та ГОСТ 28473 , ГОСТ 12354 та ГОСТ 12358 *, ГОСТ 22536.0 , ГОСТ 22536.1 , ГОСТ 22536.2 , ГОСТ 22536.3 , ГОСТ 22536.4 , ГОСТ 22536.5 або іншими методами, що забезпечують необхідну точність.
________________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 12344-2003 ;
** На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 12345-2001 ;
*** На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 12351-2003 ;
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 12361-2002 ;
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 12358-2002 . - Примітки виробника бази даних.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3, 4).

5.2. Відбір проб для механічних випробувань та випробувань на вигин проводять відповідно до вимог ГОСТ 7564 .

Примітка. На вимогу споживача механічні властивості визначають на зразках, вирізаних уздовж напрямку прокатки.


(Змінена редакція, зміна N 1).

5.3. Механічні властивості та вигин листів зі сталі марок 16К і 18К, виготовлених без нормалізації, перевіряють на нормалізованих зразках.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

5.4. (Виключений, Зм. N 1).

5.5. Механічні властивості та вигин листів зі сталі марки 22К товщиною понад 35 мм перевіряють на термічно оброблених зразках.

(Введений додатково, Зм. N 2).

5.6. Механічні властивості та вигин листів, виготовлених без термічної обробки, на вимогу споживача перевіряють на термічно оброблених зразках.

5.7. Поверхню листів оглядають без застосування збільшувальних приладів, при необхідності з попереднім освітленням ділянки поверхні.

Розшарування контролюються оглядом кромок листа у виробника, а також при різанні у споживача.

При необхідності наявність дефектів на кромках перевіряють зняттям стружки. Роздвоєння стружки є ознакою несплошності металу. Якість заварених ділянок перевіряють ультразвуковим методом, магнітопорошковою дефектоскопією або іншими методами, що забезпечують надійність контролю.

5.6, 5.7. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.8. Від кожного аркуша вибірки відбирають:

для випробування на розтяг при кімнатній температурі та межі плинності при одній з підвищених температур – за одним зразком;

для визначення ударної в'язкості - по три зразки за кожної температури або після механічного старіння (залежно від категорій).

(Змінена редакція, Зм. N 3).

5.8.1. Від кожного контрольного листа виробник відбирає зразки:

від головного кінця - при прокатці листа зі злитка;

від будь-якого кінця - при прокатуванні листа зі слябу;

від кожного кінця - від листів масою 6 т і більше.

5.8.2. Зразки від термічно оброблених листів вирізують після термообробки.

Якщо зразки вирізують до термічної обробки листів, їх піддають термічній обробці разом із відповідними листами; при цьому зразки розташовують на відповідних кінцях аркушів.

5.8.3. При виготовленні листів із рулонів від кожного контрольного рулону виробник відбирає:

для випробування на розтяг при кімнатній температурі та межі плинності при одній з підвищених температур - по два зразки: перед першим листом та з середини рулону;

для визначення ударної в'язкості на зразках з концентратором виду U і V - по три зразки, що відповідають початку, середині та кінцю рулону при кожній температурі або після механічного старіння (залежно від категорій).

5.8.1-5.8.3. (Введені додатково, Зм. N 3).

5.9. Для випробування на вигин та контролю макроструктури (зломом чи травленням) відбирають один зразок від одного контрольного аркуша партії.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.10. Випробування на розтягування проводять за ГОСТ 1497 .

Відносне звуження поперечного перерізу контролюють у тому випадку, якщо механічні властивості визначають на циліндричних зразках.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

5.11. Межу плинності при підвищених температурах визначають за ГОСТ 9651 .

5.12. Макроструктуру контролюють на поздовжніх зламах або поздовжніх протруєних темплетах за ГОСТ 10243 або ультразвуковим методом за методикою, узгодженою з головною науково-дослідною організацією галузі машинобудування.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.13. Визначення ударної в'язкості проводять на зразках з концентратором виду V і U за ГОСТ 9454 після механічного старіння за ГОСТ 7268 .

Для листів завтовшки 10 мм і більше ударну в'язкість визначають на зразках типу 1 та 11.

Для листів товщиною менше 10 до 5 мм ударну в'язкість визначають на зразках типу 3 та 13.

Ударну в'язкість листів товщиною 5 і 10 мм, прокатаних з відхиленням на мінусовий допуск, визначають на зразках товщиною, що дорівнює товщині прокату.

Примітка. При випробуванні при температурі +20 °С та мінусових температурах на одному зразку допускається зниження ударної в'язкості на 0,5 кгс·м/см. .


(Змінена редакція, Зм. N 1, 3, 4).

5.14. Ударну в'язкість для вуглецевої та низьколегованої сталі після механічного старіння визначають для листів товщиною 7 мм та більше.

Для одного із зразків допускається зниження ударної в'язкості на 0,5 кгс·м/см проти встановленими нормами.

5.15. Випробування на холодний вигин проводять за ГОСТ 14019 *.
_______________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 14019-2003 . - Примітка виробника бази даних.

5.16. Допускається застосовувати статичні та неруйнівні методи контролю механічних властивостей та інших нормованих характеристик.

Метод та методика контролю узгоджуються з головною науково-дослідною організацією галузі машинобудування.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.17. Розміри та відхилення від площинності листів контролюють відповідно до ГОСТ 19903 .

(Змінена редакція, зміна N 4).

5.18. Ультразвуковий контроль внутрішніх дефектів проводять на вимогу споживача відповідно до ГОСТ 22727 .

5.19. Методи контролю відносного звуження поперечного перерізу у напрямку товщини листа - за ГОСТ 28870 .

(Змінена редакція, Зм. N 3, 4).

6. МАРКУВАННЯ ТА УПАКОВКА

6.1. Маркування, упаковка та оформлення документації - за ГОСТ 7566 .

6.2. (Виключений, Зм. N 1).

6.3. При полистном випробуванні кожен лист маркується наданим йому номером.

ДОДАТОК 1 (рекомендований). ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПОСТАЧАННЯ ЛИСТІВ З НОРМУВАННЯМ ВІДНОСНОГО ЗВУЖЕННЯ ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕКЛА В НАПРЯМКУ ТОВЩИНИ ЛИСТА

ДОДАТОК 1
Рекомендоване

1. Листи можуть поставлятися за групами якості відносного звуження у напрямку товщини листа. і .

Відносне звуження при розриві у напрямку товщини зазначено у таблиці.

2. У аркушах груп якості внутрішні дефекти у вигляді розшарування не допускаються, якщо вони не мають точкової форми, їх діаметр перевищує 10 мм і на площі 1 м є понад один дефект.

3. Для аркушів груп якості партія повинна складатися з листів однієї марки сталі, однієї садки в піч або підданих термічній обробці за одним режимом (у печах безперервної дії), для сталі зі злитків - однієї плавки-ковша, однієї групи якості та однієї групи товщини.

По товщині листи поділяються на групи завтовшки до 20 мм і понад 20 мм.

Випробовування на розтяг у напрямку товщини піддають 10% листів групи якості , 20% листів групи якості і кожен лист від партії групи якості .

4. Якщо при випробуванні механічних властивостей у напрямку товщини не досягається запропоноване мінімальне середнє значення або окремий результат випробування знаходиться нижче за мінімальне окреме значення, випробування проводять на трьох нових зразках. При цьому середнє значення з усіх результатів випробування має бути не нижчим від заданого середнього значення і жодний з окремих результатів, отриманих на нових зразках, не повинен бути нижчим за найменше окреме значення.

5. Визначення відносного звуження поперечного перерізу у напрямку товщини листа у разі потреби може проводитися для листів завтовшки понад 40 мм.

ДОДАТОК 2 (довідкове). МЕЖ ПОЛУЧНОСТІ ТА ДОВЖИНОЇ МІЦНОСТІ ПІД ПІДВИЩЕНИХ ТЕМПЕРАТУРАХ

ДОДАТОК 2
Довідкове

Примітки:

1. Зазначені значення є середніми.

2. Значення температури в дужках показують, що відповідну сталь за цієї температури не можна застосовувати в умовах тривалого навантаження.


Додатки 1, 2. (Введено додатково, Зм. N 3).

ДОДАТОК 3 (довідкове).

ДОДАТОК 3. (Виключено, Зм. N 4).