КНР анонсує квоти 2013 року на видобуток та експорт рідкоземельних металів

Як випливає з оприлюдненої нещодавно доповіді міністерства земельних та природних ресурсів Китайської народної республіки, у 2013 році у Піднебесній продовжуватимуть діяти обмеження на видобуток рідкісних та рідкісноземельних металів (включаючи вольфрамові та сурм'яні руди) на рівні 93,8 тис. тонн. «Обсяг видобутку руд важких і середніх елементів цієї категорії повинен залишатися на рівні 17,9 тис. тонн, а руд легких металів — на рівні 75,9 тис. тонн» — йдеться у документах, що додаються до доповіді. Такі ж обмеження встановлювалися урядом країни і останні два роки. «Ці заходи вжито відповідно до „Національної програми освоєння корисних копалин на період 2008—2015 років. р.“ з метою збереження природних ресурсів держави, а також для захисту її навколишнього середовища» — коментують продовження квот представники влади КНР. Що ж до квот на закордонні поставки рідкісноземельних металів у 2013 році, влада Китаю прийняла рішення залишити їх на рівні 31,0 тис. тонн. Це можна порівняти (з незначним збільшенням ліміту) з показниками минулого року.

Міністерство земельних та природних ресурсів вимагає суворо дотримуватися згаданих вище показників та прагне вчасно доносити розроблені нормативні дані до міських та провінційних відомств та підприємств, а також посилено проводити статистичну, перевірочну та контрольну роботу в рамках дії згаданої вище програми.

Нагадаємо, що до групи рідкісноземельних металів відносять сімнадцять хімічних елементів, які наразі знаходять своє застосування у високотехнологічній промисловості, а також відіграють важливу роль при виготовленні інноваційного озброєння. Перед Китаю нині припадає близько 90% поставок даного високоцінного сировини, яке запаси біля цієї країни становлять 23% від загальносвітових запасів. Рішення влади КНР щодо обмеження зовнішніх поставок цих стратегічно важливих ресурсів викликають невдоволення урядів залежних від рідкісноземельних металів країн і виробників із цих держав. Низка звернень з цього питання неодноразово надходила вже до арбітражних органів Світової організації торгівлі, проте серйозних дієвих важелів впливу на монополіста у контролюючих питань органів поки що немає.