Цінність пам'ятника вождеві революції залежить від коливання цін на олово та мідь

Багато пам'ятників, що становлять цінність в історичному сенсі, є народним надбанням у прямому фінансовому сенсі. Так, монумент вождеві революції, відомому всім школярам Леніну, коштує чимало. Адже середня вага пам'ятника становить близько семи тонн. У бронзі, яка стала сировиною для створення подібного шедевру, є олово і мідь, а ціни на ці матеріали істотно зросли останнім часом. Тому цінність матеріальної бази до створення твори мистецтва перебуває у межах п'ятдесяти п'яти тисяч доларів. Враховуючи велику кількість подібних композицій, практично просто неба, сьогодні коштують, як мінімум, сімдесят п'ять мільйонів доларів США. Цінність пам'яток вождеві революції може надати значну підтримку державному валютному запасу. Тому депутатський корпус запропонував внести цінне надбання у золотий запас України та використати оригінальне валютне наповнення для погашення зовнішніх боргів.

Проте керівний склад банку «Хрещатик» сумнівається в тому, що таке рішення принесе значну користь становищу країни. Адже бронза значно відрізняється від вартості класичних дорогоцінних металів. Але депутати партії за назвою «Батьківщина» продовжують просувати відповідний закон. Мотивація активних партійців дуже прозора. До кінця поточного року заповнення золотовалютного фонду досягло свого рекордного мінімуму. Наразі ця цифра оцінюється приблизно у двадцять мільйонів американських доларів. Причому враховуючи заборгованість за постачання енергії та загальне банкрутство комунальній сфері держави, марнотратство є неприпустимим. Отже, будь-яка можливість наповнити скарбницю вітається та заохочується. А пам'ятки історії — той ліміт, який зможе ще якийсь час підтримувати баланс між надходженням доходу до скарбниці та витратою мізерних коштів.

Дана пропозиція змушує задуматися, незважаючи на роздратування загального складу депутатського корпусу можливо в ініціативі подібного роду все ж таки є здорове зерно. З огляду на тривалу та далеко не світлу та чисту історію комуністичної партії на чолі з лідером пролетаріату, можливо, варто здати пам'ятники історії до національного валютного фонду за вартістю кольорового брухту. Проте з іншого боку, будь-яка держава, що поважає себе, дорожить своєю історією і зберігає подібні цінності в настанову нащадкам, а не торгує ними з лотка.