Мідний достаток

Наприкінці поточного року на ринку мідної продукції трапилася непередбачена подія, вперше за минулі місяці з початку року пропозиції щодо мідних поставок перевищили попит на цей вид товару. До кінця листопада за оцінками експертів виробництво цього матеріалу перевищило 1,8 мільйона тонн, тоді як реалізувати вдалося лише 1,79 мільйона тонн подібної товарної продукції. Така тенденція спровокувала утворення на ринку кольорових металів близько двадцяти однієї тонни надлишку важливих матеріалів. Причому подібне явище спеціалісти спостерігають уперше за останні місяці.

Трохи раніше на металевій біржі постійно спостерігалася нестача унікального матеріалу. Адже мідь дуже популярна як у вигляді готових виробів, і у складі складних конструкційних сплавів. Тому попит на сировину з набором високих робочих характеристик та унікальних експлуатаційних параметрів постійно зростав. На початку поточного року дефіцит мідної продукції становив близько сорока п'яти тисяч тонн. Хоча заради об'єктивності варто відзначити, що торік у цей самий тимчасовий період дефіцит цього матеріалу був набагато вищим. Різниця між двома розрахунковими інтервалами становить майже 520 тонн.

Тому зменшення мідного недоліку та наближення надлишкового рівня виробництва матеріалу було досить добре видно вже давно. Адже розрив між попитом та пропозицією на металевому ринку такого товару постійно скорочувався. Зараз настав той критичний момент, коли виробництво таки вирвалося вперед і перевищило планку попиту. Основними учасниками такого швидкого розвитку потужностей у виготовленні мідних виробів стали як Китай, і Бразилія разом із деякими африканськими державами.

У Чилі, яка протягом багатьох років займала лідируючі позиції у мідному виробництві, навпаки, випуск такого товару дещо скоротився. Так само спад спостерігався в Індії, Японії та скандинавських країнах.

Сьогоднішнім становищем на ринку міді стурбовані не лише країни-виробники, а й міжнародні організації (ICSG), покликані регулювати це питання. Тому традицією стало проведення семінарів та форумів, де всі зацікавлені особи можуть обговорити основні проблеми галузі та запропонувати шляхи виходу з майбутньої кризи. Такі симпозіуми дають змогу не лише постачальникам та споживачам поспілкуватися між собою, а й позначити свої проблеми для представників державної влади.