Індонезійська заборона: нікель буде дефіцитною

За прогнозами австралійської компанії Macquarie Group у 2015 році на світовому ринку виникне брак пропозиції нікелю, що обґрунтовано Індонезійською забороною на вивезення руди з країни. Не менш песимістична у своїх прогнозах «Barclays» — у 2015 році цілком ймовірним є недолік пропозицій нікелю. Малі поставки сировини миттєво вплинуть на випуск нікелевого чавуну, вже у 2014 році його виробництво знизиться на 1,5% (475 тисяч тонн), а надлишки пропозицій, які у 2013 році становили 150 тисяч тонн, зменшаться цього року до 35 тисяч тонн.

Експорт з Індонезії складає 20% сировини від світової кількості, що дорівнює приблизно 400 тисячам тонн металу. Найбільше індонезійська заборона вдарить по Китаю, оскільки КНР закуповувала латерит у дуже великих кількостях. В очікуванні дії заборони виробники з Китаю імпортували понад 30 мільйонів тонн нікелевої руди. Щодо світових запасів нікелю, то їх рівень за даними Лондонської біржі металів підвищився до 260 тисяч тонн, що є рекордом. Слабка реакція цін на нікель при запровадженні заборони пояснюється доступністю сировини та одночасним зростанням обсягів її видобутку — з 2011 року він збільшився на 20%. До середини січня 2014 року ціни на нікель на LME продовжували зростати, і за кілька днів котирування збільшилися на 6,9%, що становило 14 340 USD за тонну.

Експерти Capital Economics прогнозують, що індонезійська заборона в короткостроковій перспективі зможе підтримувати світову вартість нікелю, але при цьому вплив його на ринок буде досить обмеженим порівняно з кількістю світового запасу нікелю. На 2014 рік ціни на нікель за прогнозами аналітиків буде дещо підвищено — 15 500 USD за тонну. За межами Індонезії в цей час починають на повну потужність діяти нові латеритні проекти: Ambatovy, Мадагаскар, 60 тис. тонн на рік; "VNC", Нова Каледонія, 60 тис. тонн на рік; "Onca Puma", Бразилія, 57 тис. тонн на рік; "Koniambo", Нова Каледонія, 60 тис. тонн на рік. Таким чином, загальна кількість нікелю за прогнозами фахівців у 2015 році перевищить 2 млн. тонн.

Втім, існує можливість того, що не всі заплановані проекти зможуть досягти проектної потужності, тим більше, що деякі виробники — наприклад, «Talvivaara», Фінляндія — через ринкові умови, що посилилися, починають згортати випуск, великі ж продуценти намагатимуться підтримувати максимальний рівень завантаження потужностей, прагнучи зниження загальних витрат.