ГОСТ 2419-78

ГОСТ 2419–78 Прецизійні сплави з високим електричним опором для електронагрівальних елементів. Метод визначення живучості (зі зміною N 1)

ГОСТ 2419-78

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

СПЛАВИ ПРЕЦИЗІЙНІ З ВИСОКИМ ЕЛЕКТРИЧНИМ ОПОРОМ
ДЛЯ ЕЛЕКТРОНАГРІВАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Метод визначення живучості

Вирішення всіх з високою електричною реакцією для електричних температур.
Методи визначання survivability

ОКСТУ 1509

Дата введення 1979-01-0

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

І.М.Голіков, С.С. Граціанова , І.М. Племянникова , В.В. Каратаєва , Н.А.

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 07.02.78 N 379

3. ВЗАМІН ГОСТ 2419–58

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

________________
* На території Російської Федерації діють ГОСТ 111-2001 , ГОСТ 8335-96 і ГОСТ 28243-96 відповідно. Тут і надалі. - Примітка виробника бази даних.

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

6. ПЕРЕВИДАННЯ (травень 1998 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у листопаді 1987 р. (ІВС 2-88)


Цей стандарт поширюється на прецизійні сплави з високим електричним опором, призначені для виготовлення електронагрівальних елементів, та встановлює метод визначення живучості.

Сутність методу полягає у випробуванні зразків дроту діаметром 0,8 мм в умовах змінних нагрівів до заданої температури і охолоджень до потемніння поверхні.

Методи поділяють за тривалістю циклів нагрівання та охолодження:

метод - час нагріву 2 хв, час охолодження 2 хв;

метод Г - час нагрівання - 23-24 год, час охолодження - 0,5 год.

За відсутності вказівок методу нормативно-технічної документації на продукцію випробування проводять за методом Ст.

Живучість при випробуванні в умовах визначається тривалістю часу до перегорання зразків і характеризує жаростійкість металу в умовах теплозмін.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1. МЕТОД ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ

1.1. Зразки відбирають від холоднотягнутого дроту діаметром 0,8 мм у нагартованому стані.

1.2. Довжина зразків 340 мм. Випробувана довжина 300 мм.

2. АПАРАТУРА

Установка для випробувань на живучість складається з випробувального стенду з осередками для зразків, регулювальних та вимірювальних пристроїв. Схема розташування обладнання, приладів, електрична схема та перелік її елементів наведено у додатку 1. Установка може бути виконана на будь-яку кількість зразків, оскільки живлення зразків здійснюється незалежно один від одного.

Металеві захисні коробки випробувальних осередків, відкриті зверху, повинні мати передній частині вікна для вимірювання температури, захищені склом товщиною до 3 мм. Внутрішня поверхня коробок має бути чорного кольору. Коробки не повинні піддаватися дії протягів. Конструкція захисної коробки, затискачів та варіант кріплення болтів для підвішування коробки наведено у додатку 2.

Скло 1-го ґатунку за ГОСТ 111 .

Стабілізатор напруги, що забезпечує постійну напругу з відхиленнями ±1,0%. Підводиться напруга стабілізується для кожного зразка окремо, завдяки чому досягається незалежність умов випробування зразків.

Переривник для періодичного розмикання та замикання ланцюга зразка, що забезпечує цикл нагрівання 2 хв та охолодження 2 хв. Похибка інтервалу циклів, що допускається, повинна бути не більше 3 с.

Знижувальний трансформатор потужністю не менше 700 Вт та номінальною напругою вторинної сторони не менше 36 В.

Пірометри за ГОСТ 8335 та ГОСТ 28243 для вимірювання температури.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ

3.1. Зразок не повинен мати поверхневих дефектів, що помітно впливають на результат випробування (тріщин, задирів, горобини), а також явних та виправлених перегинів та перекручування.

Якість поверхні дроту контролюється лупою зі збільшенням не менше 6 .

3.2. Зразок закріплюють у вигляді петлі, що провисає, при цьому повинні дотримуватися наступні відстані:

між панеллю та зразком - 55 мм;

між зразком та склом - 55 мм;

між затискачами та верхом затискної коробки - 200 мм;

між затискачами – 90 мм.

3.3. Температура випробування встановлюється у нормативно-технічній документації на металопродукцію.

4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

4.1 Випробування на живучість проводять:

а) до перегорання зразків;

б) до досягнення заданої тривалості випробування.

Вид випробування передбачається у нормативно-технічній документації на металопродукцію. За відсутності вказівок випробування проводять за підпунктом а .

4.2. Вимірювання температури зразка пірометром проводять у повній темряві через скло коробки в середній частині вертикальної гілки (варіант А ) або в нижній частині петлі (варіант Б ).

При утворенні на поверхні слабо зчепленої із зразком окалини вона повинна бути видалена на ділянці вимірювання температури легким зіскоблюванням або постукуванням.

4.3. При вимірі температури вносять поправку на відображення і поглинання світла склом коробки, додаючи до температури 10 °C, що спостерігається, в інтервалі температур 1000-1300 °С.

Щоб уникнути підвищення поглинання світла, скло при вимірюванні температури повинно бути чистим.

4.4. Випробування зразка проводять у такому порядку:

а) виводять рукоятку регулятора напруги у нульове положення;

б) закріплюють зразок;

в) включають напругу;

г) повертаючи рукоятку регулятора напруги, домагаються, щоб зразок розжарювався до заданої температури.

Примітки:

1. Температура нагрівання протягом перших 2-4 хв випробування повинна бути нижче заданої на 200 ° C (орієнтовно).

2. Під час встановлення температури випробування неприпустиме перегрів зразків більш ніж на 20%. При перевищенні температури зразок має бути знято та замінено іншим.

3. Час регулювання не повинен перевищувати 10 хв на кожний зразок.

д) приводять у дію переривник при випробуванні за методом; вимикають напругу на 0,5 год через кожні 23-24 год при випробуванні методом Р;

е) після закінчення 5 і 24 год з моменту початку випробування і далі через кожні 24 год температуру зразка підрегулюють до початкової температури, як зазначено в підпункті р. При випробуванні методом Р регулювання проводять через 30 хв після включення напруги.

ж) на початку випробування і перед кожним регулюванням і після неї вимірюють і записують температуру, а також при необхідності силу струму і напругу.

При появі на зразку місцевих перегрівів у вигляді гарячих плям температуру не підрегулюють, а зразок знімають при подальшому підрегулюванні температури і випробування вважають закінченим як для зразка, що перегорів.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

5.1. Живучість визначають кількістю годин з досягнення температури випробувань до перегорання зразка або до досягнення заданої тривалості випробування.

5.2. Випробування проводять на трьох зразках від партії. За результат випробування приймають середнє арифметичне результатів трьох визначень, при цьому розбіжності, що допускаються, не повинні перевищувати ±12 від середнього арифметичного.

ДОДАТОК 1 (рекомендований). СХЕМА РОЗМІЩЕННЯ ОБЛАДНАННЯ, ПРИЛАДІВ, ЕЛЕКТРИЧНА СХЕМА І ПЕРЕЛІК ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ

ДОДАТОК 1
Рекомендоване

чорт.1. Схема розташування обладнання та приладів

Схема розташування обладнання та приладів

Чорт.1

Чорт.2. Електрична схема

Електрична схема

Діаграма перемикачів В9-В12

Чорт.2

Список елементів схеми

Примітки:

1. При зазначеній у переліку апаратурі допускається подавати на зразок напругу до 36 В струм до 20 А.

2. Схема складена чотирьох елементів. Число елементів може бути будь-яким. Апаратура В1. Пр вибирається залежно від кількості випробувальних осередків.

Чорт.3. Автотрансформатор

Автотрансформатор

Номінальна потужність 720 Вт. Номінальна напруга 220/36 В. Номінальний струм вторинної обмотки 20 А. Перетин магнітопроводу 20х25 см. Сталь марки Е42. Обмотки розміщені на обох стрижнях: ВН = 2х210 витків. Провід ПБД діаметром 1,45. ПН = 2х55 витків. Провід прямокутний розміром 108х8 мм

Чорт.3

ДОДАТОК 1. (Змінена редакція, Изм. N 1).

ДОДАТОК 2 (рекомендований). КОНСТРУКЦІЯ ЗАХИСНОЇ КОРОБКИ, ЗАТИСКІВ І ВАРІАНТ КРІПЛЕННЯ БОЛТІВ ДЛЯ ПІДВІШУВАННЯ КОРОБКИ

ДОДАТОК 2
Рекомендоване

чорт.1. Конструкція захисної коробки

Конструкція захисної коробки

Матеріал - листова сталь, мідь або латунь завтовшки 0,5-1,5 мм.

1 - корпус коробки; 2 - скоба для кріплення; 3 - скло; 4 - гніздо для скла

Чорт.1

Чорт.2. Конструкція затискачів (матеріал - мідь)

Конструкція затискачів (матеріал - мідь)

1 - струмопровідний стрижень; 2 - притискний вкладиш; 3 - гайка; 4 - наконечник;
5 - ізоляційна плита; 6 - затискний болт

Чорт.2

Чорт.3. Кріплення болтів для підвішування коробки

Кріплення болтів для підвішування коробки

1 - болт; 2 - гайка; 3 - шайба

Чорт.3

Електронний текст документа
підготовлений ЗАТ «Кодекс» та звірений за:
офіційне видання
М: ІПК Видавництво стандартів, 1998