ГОСТ 977-88

ГОСТ 977-88 Виливки сталеві. Загальні технічні умови

ГОСТ 977-88
Група В82
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
УЛИВКИ СТАЛЕВІ
Загальні технічні умови
Steel castings. General specifications
МКС 77.140.80
ОКП 41 1200

Дата введення 1990-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 22.12.88 N 4458

2. Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 4559-84, СТ РЕВ 4561-84 і СТ РЕВ 4563-84 у частині марок

3. ВЗАМІН ГОСТ 977-75 , ГОСТ 2176-77

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВС 11-95)

6. ПЕРЕВИДАННЯ. Серпень 2004 р.
Цей стандарт поширюється на сталеві виливки, що виготовляються всіма способами лиття з нелегованих та легованих конструкційних, легованих зі спеціальними властивостями ливарних сталей.

1. МАРКИ

1.1. Для виготовлення виливків передбачені такі марки сталі:
конструкційні нелеговані:
15Л, 20Л, 25Л, 30Л, 35Л, 40Л, 45Л, 50Л;

конструкційні леговані:
20ГЛ, 35ГЛ, 20ГСЛ, 30ГСЛ, 20Г1ФЛ, 20ФЛ, 30ХГСФЛ, 45ФЛ, 32Х06Л, 40ХЛ, 20ХМЛ, 20ХМФЛ, 20ГНМФЛ, 35ХМЛ, 30ХНМЛ, 35ХГСЛ, 35НГМЛ, 20ДХЛ, 08ГДНФЛ, 13ХНДФТЛ, 12ДН2ФЛ, 12ДХН1МФЛ, 23ХГС2МФЛ, 12Х7Г3СЛ, 25Х2ГНМФЛ, 27Х5ГСМЛ, 30Х3С3ГМЛ, 03Н12Х5М3ТЛ, 03Н12Х5М3ТЮЛ;
конструкційні леговані, які застосовуються в договірно-правових відносинах між країнами-членами РЕВ:
15ГЛ, 30ГЛ, 45ГЛ, 70ГЛ, 55СЛ, 40Г1, 5ФЛ, 15ФЛ, 30ХЛ, 25ХГЛ, 35ХГЛ, 50ХГЛ, 60ХГЛ, 70Х2ГЛ, 35ХГФЛ, 40ХФЛ, 30ХМЛ, 40ХМЛ, 40ХНЛ, 40ХН2Л, 30ХГ1, 5МФРЛ, 75ХНМФЛ, 40ГТЛ, 20ГНМЮЛ;

леговані зі спеціальними властивостями:

а) мартенситного класу
20Х13Л, 08Х14НДЛ, 09Х16Н4БЛ, 09Х17Н3СЛ, 10Х12НДЛ - корозійностійкі; 20Х5МЛ, 20Х8ВЛ, 40Х9С2Л - жаростійкі; 20Х12ВНМФЛ - жароміцна; 85Х4М5Ф2В6Л (Р6М5Л), 90Х4М4Ф2В6Л (Р6М4Ф2Л) - швидкорізальні;

б) мартенситно-феритного класу
15Х13Л - корозійностійка;

в) феритного класу
15Х25ТЛ - корозійностійка;

г) аустенітно-мартенситного класу
08Х15Н4ДМЛ, 08Х14Н7МЛ, 14Х18Н4Г4Л - корозійностійкі;

д) аустенітно-феритного класу
12Х25Н5ТМФЛ, 16Х18Н12С4ТЮЛ, 10Х18НЗГЗД2Л - корозійностійкі; 35Х23Н7СЛ, 40Х24Н12СЛ, 20Х20Н14С2Л - жаростійкі;

е) аустенітного класу
10Х18Н9Л, 12Х18Н9ТЛ, 10Х18Н11БЛ, 07Х17Н16ТЛ, 12X18Н12М3ТЛ - корозійностійкі; 55Х18Г14С2ТЛ, 15Х23Н18Л, 20Х25Н19С2Л, 18Х25Н19СЛ, 45Х17Г13Н3ЮЛ - жаростійкі; 35Х18Н24С2Л, 31Х19Н9МВБТЛ, 12Х18Н12БЛ, 08Х17Н34В5Т3Ю2РЛ, 15Х18Н22В6М2РЛ, 20Х21Н46В8РЛ - жароміцні; 110Г13Л, 110Г13Х2БРЛ, 110Г13ФТЛ, 130Г14ХМФАЛ, 120Г10ФЛ - зносостійкі;

леговані зі спеціальними властивостями, які застосовуються в договірно-правових відносинах між країнами-членами РЕВ:

а) мартенситно-феритного класу

15Х14НЛ, 08Х12Н4ГСМЛ - корозійностійкі;

б) аустенітно-феритного класу

12Х21Н5Г2СЛ, 12Х21Н5Г2СТЛ, 12Х21Н5Г2СМ2Л, 12Х19Н7Г2САЛ, 12Х21Н5Г2САЛ, 07Х18Н10Г2С2М2Л; 15Х18Н10Г2С2М2Л, 15Х18Н10Г2С2М2ТЛ - корозійностійкі.

Область застосування конструкційних легованих сталей наведена у додатку 1, легованих зі спеціальними властивостями – у додатку 2.

1.2. Сталь повинна виплавлятися в печах з основним футеруванням. Допускається виплавка сталі в печах з кислим футеруванням за умови виконання вимог цього стандарту.

Примітка. Можливість застосування конверторної сталі має бути зазначена у конструкторській документації (КД) та (або) нормативно-технічній документації (НТД).

1.3. Хімічний склад конструкційної нелегованої та легованої сталі повинен відповідати зазначеному у табл.1, легованій зі спеціальними властивостями – у табл.2.
Таблиця 1

Продовження табл.

Примітки:

1. Наявність елементів, що не є легуючими, їх допустимий зміст та необхідність контролю встановлюється в КД та (або) НТД.

2. На вимогу споживача вміст сірки та фосфору в легованих конструкційних сталях може бути встановлений не більше 0,030%.

3. При виплавці легованої сталі в печах з кислим футеруванням допустима масова частка сірки та фосфору може бути збільшена на 0,010% кожного за умови забезпечення інших вимог цього стандарту.

4. Для сталі марки 40ХНЛ допускається запровадження титану до 0,15% з метою підвищення її механічних властивостей.

5. Для сталей марок 15Л, 25Л, 35Л, 40Л, 45Л дано позначення за СТ СЭВ 4559-84, інших сталей — по СТ СЭВ 4561-84.

Таблиця 2

Примітки:

1. Наявність елементів, які не є легуючими, їх допустимий зміст та необхідність контролю встановлюють у КД та (або) НТД.

2. У сталі марки 20Х5МЛ молібден може бути замінений титаном у кількості не більше 0,1% за умови роботи деталей за температури не більше 425 °C.

3. У сталі марки 10Х18Н9Л за необхідності забезпечення більшої стійкості проти міжкристалітної корозії вміст вуглецю може бути не більше 0,07%.

4. У сталі марки 20Х13Л допускається при виплавці в печі індукційної підвищення масової частки сірки до 0,030%.

5. У сталі марки 12Х18Н12БЛ сумарна масова частка сірки та фосфору має бути не більше 0,040%.

6. У сталі марок 12Х21Н5Г2СТЛ та 15Х18Н10Г2С2М2ТЛ допускається для стабілізації замість титану використовувати ніобій з танталом у кількості від (8хС) до 1,20%.

7. У сталі марок 08Х17Н34В5Т3Ю2РЛ, 15Х18Н22В6М2РЛ, 20Х21Н46В8РЛ зміст та необхідність контролю бору та церію встановлюється в КД та НТД.


Приклади умовного позначення сталей:

25Л ГОСТ 977-88

23ХГС2МФЛ ГОСТ 977-88

20Х25Н19С2Л ГОСТ 977-88

Приклади умовного позначення сталей для виливків призначених для виробів, що підлягають прийманню представником замовника:

25Л К20 ГОСТ 977-88

23ХГС2МФЛ КТ 110 ГОСТ 977-88

У позначенні марок стали перші цифри вказують середню чи максимальну (за відсутності нижньої межі) масову частку вуглецю в сотих частках відсотка; літери за цифрами означають: А - азот, Б - ніобій, В - вольфрам, Г - марганець, Д - мідь, М - молібден, Н - нікель, Р - бор, С - кремній, Т - титан, Ф - ванадій, Х - хром, Ю - алюміній, Л - ливарна. Цифри, що стоять після букв, вказують зразкову масову частку легуючого елемента у відсотках.

Індекси «К» і «КТ» є умовними позначеннями категорії міцності, наступне число означає значення необхідної межі плинності. Індекс «К» присвоюється матеріалу у відпаленому, нормалізованому чи відпущеному стані; індекс «КТ» - після загартування та відпустки.

1.4. Допустимі відхилення легуючих елементів від норм хімічного складу, наведених у табл.1, не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.3.

Таблиця 3

Масова частка сірки та фосфору в конструкційних нелегованих сталях до 01.01.92 має відповідати вимогам, зазначеним у табл.4, з 01.01.92 – зазначеним у табл.4а.

Таблиця 4

Примітка. На вимогу споживача вміст сірки у сталях марок 15Л, 25Л, 35Л, 40Л, 45Л та 45ФЛ має бути не більше 0,040%.

Таблиця 4а

Допустимі відхилення легуючих елементів від норм хімічного складу, наведених у табл. 2, не повинні перевищувати значень, зазначених у табл. 5.

Таблиця 5

Примітки:

1. Для сталі марки 85Х4М5Ф2В6Л (Р6М5Л) допускаються відхилення за масовою часткою ванадію ±0,1%.

2. Для сталі марки 90Х4М4Ф2В6Л (Р6М4Ф2Л) допускаються відхилення за масовою часткою ванадію - мінус 0,2; плюс 0,1%.

2. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ

2.1. Залежно від призначення та вимог, що висуваються до деталей, виливки поділяються на три групи відповідно до табл.6.

Таблиця 6

Примітки:

1. За необхідності введення додаткових показників, не передбачених табл.6 для цієї групи виливків, їх наявність та відповідні норми мають бути зазначені у КД та (або) НТД.

На вимогу споживача до додаткових контрольованих показників можуть бути включені: твердість, злам металу, механічні властивості для виливків зі стінкою товщиною понад 100 мм, механічні властивості при знижених і підвищених температурах, герметичність, мікроструктура, щільність, корозійна стійкість, жаростійкість, стійкість корозії та інші.

Для виливків 3-ї групи, призначених для виробів, що підлягають прийманню представником замовника, що працюють при знижених температурах і піддаються динамічним навантаженням, за наявності вказівки в КД та (або) НТД ударна в'язкість сталі визначається за температури мінус 50 °C. Норми ударної в'язкості при цьому вказують у КД та (або) НТД на конкретну продукцію.

2. Можливість встановлення як нормованого показника відносного звуження замість відносного подовження вказується в КД та (або) НТД.

3. Можливість збільшення норм міцності при відповідному зниженні норм пластичності та в'язкості вказують у КД та (або) НТД.

4. Норми, можливість зниження рівня механічних властивостей на зразках, вирізаних з виливків, вказують у КД.

5. Для виливків 2-ї та 3-ї групи, призначених для виробів, що підлягають прийманню представником замовника, замінювати контрольований показник «Межа плинності» показником «Тимчасовий опір» допускається лише на вимогу представника замовника.


Позначення виливки у технічних вимогах креслення:

Для виливків 1-ї групи:

Виливки 1-ї групи ГОСТ 977-88

Для виливків 2-ї групи:

Виливки 2-ї групи ГОСТ 977-88

Для виливків 3-ї групи:

Виливки 3-ї групи ГОСТ 977-88

2.2. Група виливків, марка сталі, додаткові контрольовані показники та вимоги вказують у КД та (або) НТД. При потоково-масовому виробництві поділ виливків за групами не виробляють, перелік контрольованих показників вказують на кресленні виливки.

3. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

3.1. Виливки виготовляють відповідно до вимог цього стандарту, КД та (або) НТД, затверджених у встановленому порядку.

3.2. Виливки повинні піддаватися термічній обробці. Рекомендовані режими термічної обробки нелегованої конструкційної і легованої сталі наведені в додатку 3, легованої сталі зі спеціальними властивостями - в додатку 4.

За погодженням виробника зі споживачем допускається не проводити термічну обробку виливків 1-ї групи з нелегованих колегійних і легованих сталей і виливків 1-3-ї груп з легованих сталей зі спеціальними властивостями при забезпеченні механічних і спеціальних властивостей стали технологією виплавки і формоутворення.

Число допустимих повних термічних обробок виливків не повинно бути більше трьох, а для виливків з аустенітних та аустенітно-феритних легованих сталей із спеціальними властивостями – не більше двох.

Примітка. Кількість відпусток або стабілізуючих відпалів виливків із пробними брусками однієї і тієї ж партії після гарту або нормалізації для отримання необхідних механічних властивостей не обмежується.

3.3. Механічні властивості нелегованої конструкційної і легованої сталі для виливків зі стінкою товщиною до 100 мм при кімнатній температурі після остаточної термічної обробки повинні відповідати нормам, наведеним в табл.7, легованої сталі зі спеціальними властивостями - в табл.8.

Таблиця 7

______________________

Характеристики механічних властивостей отримані за режиму термічної обробки, зазначеному в табл.11.

Таблиця 8

________________
Характеристики механічних властивостей отримані за режиму термічної обробки, зазначеному в табл.12.

Примітка. Механічні властивості сталі марок 110Г13Л, 110Г13ФТЛ та 120Г10ФЛ встановлюються за погодженням виробника зі споживачем.

3.4. Конфігурація та розміри виливків повинні відповідати кресленням, затвердженим у порядку.

Допуски розмірів та маси виливків, а також припуски на механічну обробку повинні відповідати вимогам ГОСТ 26645 , формувальні ухили - ГОСТ 3212 або вказані у КД.

3.5. Виливки повинні бути очищені від формувальної суміші, окалини та пригару. Прибутки та живильники мають бути видалені.

Місця відрізки живильників та прибутків, затоки та просічки повинні бути зачищені або обрубані в межах допусків за кресленням виливки.

Допускається за погодженням виробника із споживачем встановлювати в КД та (або) НТД наявність пригару на виливках.

3.6. Видалення живильників та прибутків проводиться у будь-який спосіб.

Видалення живильників та прибутків вогневою різкою повинне проводитися до остаточної термічної обробки.

Видалення живильників та прибутків вогневою різкою після остаточної термічної обробки має бути зазначено у КД та НТД.

3.7. На поверхні, що підлягає механічній обробці, виливки не допускаються дефекти поверхні у вигляді раковин, спаїв, утяжин, полон і т. д. , що перевищують по глибині припуск на механічну обробку.

На оброблених поверхнях виливків допускаються раковини, що не впливають на працездатність та міцність деталі, розміри та розташування яких зазначені у КД на виливки.

3.8. На необроблюваних поверхнях виливків допускаються без виправлення раковини та інші дефекти, крім тріщин, вид, розміри, кількість та розташування яких зазначені у КД.

3.9. Допускається виправляти на виливках дефекти, що знижують міцність і працездатність виливків, якщо це обумовлено КД.

3.10. При виправленні дефектів заваркою вона повинна проводитися до остаточної термічної обробки, якщо немає інших вказівок на КД та НТД.

Допустимість виправлення заваркою дефектів, виявлених після остаточної термічної або механічної обробки, а також необхідність та вид подальшої термічної обробки виливків вказують у КД та НТД.

3.11. Допустимість несплошностей як раковин, пористості тощо. буд. , і навіть їх розміри, кількість і розташування вказують на КД і НТД.

3.12. Допускається виправлення (виправлення короблення) виливків у холодному та гарячому стані. Розміри редагування, необхідність відпустки для зняття напруг після редагування встановлюють в КД і НТД.

3.13. Необхідність перевірки обезуглероженного шару металу виливків та його глибину вказують у КД та НТД.

На оброблюваних поверхнях, що труться, виливків і в місцях перевірки твердості припуск на механічну обробку повинен забезпечувати повне видалення обезуглероженного шару.

3.14. Норми додаткових контрольованих показників встановлюються у КД та (або) НТД.

3.15. Виливки повинні мати на необробленій поверхні тавро технічного контролю підприємства-виробника та маркування відповідно до вимог КД та НТД. Знаки маркування можуть бути литими, набивними або нанесеними фарбою, що не змивається.

При неможливості маркування та таврування через конфігурацію та розміри партія виливків повинна мати бирку з маркуванням та тавром технічного контролю із зазначенням кількості виливків у партії. При потоково-масовому виробництві виливків маркувати та таврувати їх необхідно відповідно до зазначення в КД та НТД.

4. ПРИЙМАННЯ

4.1. Виливки приймають партіями. Партію складають із виливків однієї плавки. За узгодженням виробника зі споживачем партію допускається складати з виливків сталі однієї марки однієї або декількох плавок змінної виплавки, що пройшли термічну обробку в одному або кількох садках за однаковим режимом з обов'язковою реєстрацією режиму автоматичними приладами.

Партію виливків, які термічно не оброблені на підприємстві-виробнику, комплектують з виливків однієї плавки.

Для виливків, призначених для виробів, що підлягають прийманню представником замовника, партія комплектується виливками, що пройшли термічну обробку.

При поточно-масовому виробництві за погодженням виробника зі споживачем допускається складати партію з виливків сталі однієї марки декількох плавок, виготовлених по одному кресленню, виплавлених на одній шихті і термічну обробку по одному режиму. При цьому в документі якості замість номера плавки допускається вказувати номер партії.

При дрібносерійному виробництві при технологічному процесі, що встановився, за погодженням виробника з споживачем допускається складання партії з виливків сталі однієї марки декількох плавок; за погодженням виробника з представником замовника допускається складати партію з виливків сталі однієї марки кількох плавок змінної виплавки.

Допускається становити партію з виливків 1-ї та 2-ї групи близьких за конфігурацією та розмірами, виготовлених за різними кресленнями зі сталі однієї плавки, що пройшли термічну обробку в одному садку.

4.2. Приймання відливок, що відстали від партії, а також виливків, виправлених заваркою з подальшою термічною обробкою, проводять за результатами випробувань основної партії, якщо режим термічної обробки в обох випадках однаковий і підтверджується записом автоматичних приладів або за результатами випробувань зразків інших партій тієї ж марки сталі, термічно оброблених одночасно з відсталими виливками.

4.3. На партію виливків повинен складатися документ про якість, що містить:

товарний знак підприємства-виробника;

номер креслення чи виливки;

умовне позначення виливка;

кількість та масу виливків;

номер партії;

номер плавки;

марку сталі;

результати хімічного аналізу;

вид термічної обробки;

результати механічних випробувань;

результати додаткових випробувань;

позначення цього стандарту.

4.4. Для перевірки відповідності хімічного складу стали виливків вимогам, зазначеним у табл.1 та 2, вибірку проводять за ГОСТ 7565 (розд.2).

Допускається перевірку відповідності хімічного складу сталі виливків проводити на кожній плавці.

Допускається перевіряти відповідність хімічного складу конструкційної нелегованої та легованої сталі від однієї плавки в зміну при технологічному процесі, що встановився, постійній шихті та виплавці сталі однієї марки в печах місткістю не більше 3 т — для виливків 1-ї групи, місткістю не більше 500 кг — для відливок 2-ї та 3-ї груп.

При потоково-масовому виробництві обсяг контролю хімічного складу встановлюють за КД та (або) НТД.

4.5. Для контролю відповідності виливків вимогам цього стандарту встановлюють приймальні, періодичні та типові випробування. Вид та обсяг випробувань вказують у КД та (або) НТД.

Для перевірки відповідності показників механічних властивостей стали виливків вимогам цього стандарту для кожної партії відливають пробні бруски у кількості, зазначеній у КД та (або) НТД на виливки.

Допускається за вказівкою КД і (або) НТД відливати пробні бруски від однієї або декількох плавок даної зміни.

За погодженням виробника із споживачем допускається проводити перевірку показників механічних властивостей сталі на виливках, що відбираються від кожної партії відповідно до КД та (або) НТД.

Перевірку відповідності показників механічних властивостей стали виливків необхідної в цьому стандарті категорії міцності виробник проводить для кожної партії виливків 2-ї та 3-ї групи.

Допускається проводити оцінку показників механічних властивостей нелегованих конструкційних сталей методами математичної статистики відповідно до КД та НТД на виливки та за погодженням із представником замовника, який приймає продукцію.

При потоково-масовому виробництві контроль показників механічних властивостей стали проводять періодично КД і (або) НТД.

4.6. Механічні властивості сталі виливків перевіряють на одному зразку при випробуванні на розтяг і на двох зразках при випробуванні на ударний вигин.

4.7. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б по одному з показників механічних властивостей по ньому проводять повторне випробування на подвоєній кількості зразків, взятих від пробних брусків або виливків тієї ж партії та плавки, або виливки та пробні бруски піддають повторній термічній обробці та проводять випробування всіх механічних властивостей. .

4.8. Відповідність зовнішнього вигляду виливків кресленню та вимогам пп.3.5, 3.7-3.9 перевіряють на кожному виливку партії.

4.9. Розміри виливків, що підлягають контролю, а також вид контролю та обсяг вибірки встановлюють у КД та (або) НТД на виливки.

4.10. Обсяг, періодичність та методи контролю металу виливків на відповідність вимогам п. 3.11 (магнітна та капілярна дефектоскопія, просвічування рентгенівськими або гамма-променями та ін.) встановлюють у КД та НТД.

4.11. Обсяг та періодичність випробувань додаткових контрольованих показників встановлюють у КД та (або) НТД.

5. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

5.1. Контроль химического состава проводят по ГОСТ 12344 , ГОСТ 12345 , ГОСТ 12346 , ГОСТ 12347 , ГОСТ 12348 , ГОСТ 12349 , ГОСТ 12350 , ГОСТ 12351 , ГОСТ 12352 , ГОСТ 12354 , ГОСТ 12355 , ГОСТ 12356 , ГОСТ 12357 , ГОСТ 12359 , ГОСТ 12360 , ГОСТ 12361 *, ГОСТ 28473 , ГОСТ 22536.0 -ГОСТ 22536.5, ГОСТ 22536.7 -ГОСТ 22536.12, ГОСТ 22536.14 або іншими методами, що забезпечують точність визначення, передбачену зазначеними стандарт.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 12361-2002 . - Примітка виробника бази даних.

5.2. Проби визначення хімічного складу сталі виливків відбирають відповідно до ГОСТ 7565 .

При виплавці сталі в печах місткістю не більше 500 кг допускається проби для визначення хімічного складу відбирати в середині розливу плавки та використовувати проби масою 200 г і більше.

При заливанні одного виливка відбір проб від плавки проводять після заливання форми.

Для визначення хімічного складу допускається використовувати метал, взятий від пробного бруска для механічних випробувань або відливання.

Проби маркують номером плавки.

5.3. Визначення механічних властивостей металу виливків проводять на зразках, взятих від пробних брусків, або, за відсутності пробних брусків, від виливків.

Пробні бруски рекомендується відливати всередині розливу кожної плавки.

Примітка. На вимогу представника замовника зразки виготовляють із виливків.

5.4. Рекомендовані зміни, розміри пробних брусків і схема вирізки зразків вказані на рис.1-6.

Чорт.1

Чорт.2

Чорт.3

Чорт.4

Чорт.5

Чорт.6

Для виливків, призначених для виробів, що підлягають прийманню представником замовника, пробні бруски по рис.2, 4, 5 не виготовляють.

Положення зразків для випробування на розтяг та визначення ударної в'язкості в пробних брусках не регламентують і на кресленнях воно зазначено умовно.

Тип пробного бруска встановлюється підприємством-виробником.

При виготовленні виливків, що вимагають індивідуального контролю механічних властивостей, допускається застосовувати приливний пробний брусок, розміри та місце розташування якого встановлюють у КД та (або) НТД. Місце розташування приливних брусків на виливках, призначених для виробів, що підлягають прийманню представником замовника, встановлюється підприємством-виробником. Відокремлення приливних брусків від виливків може проводитись після остаточної термічної обробки.

Умови виготовлення пробних брусків та виливків мають бути однаковими. Пробні бруски або вирізані з них заготовки для визначення механічних властивостей повинні проходити термічну обробку разом з виливками цієї партії.

Допускається відливати пробні бруски в піщані форми (сухі або сирі) незалежно від способу виготовлення виливків.

Для товстостінних виливків допускається вирізати зразки з відривом трохи більше 30 мм від зовнішньої поверхні виливки.

5.5. Випробування на розтяг проводять за ГОСТ 1497 на зразках типу I-IV N 4.

Допускається випробування на зразках типу II-IV N 7.

5.6. Визначення ударної в'язкості проводять за ГОСТ 9454 на зразках I типу.

5.7. Результати випробувань зразків, що мають дефекти, пов'язані з умовами їх виливки (раковини, сторонні включення, гарячі тріщини, пористість тощо ), умовами механічної обробки або умовами випробування, не приймаються до уваги. Дефектні зразки замінюють на нові, взяті з брусків або виливків.

5.8. Визначення твердості за Брінеллем - за ГОСТ 9012 , визначення твердості за Роквеллом - за ГОСТ 9013 .

5.9. Контроль зовнішнього вигляду виливків проводять за КД та (або) НТД.

5.10. Визначення глибини обезуглероженного шару - за ГОСТ 1763 .

5.11. Випробування на жаростійкість - за ГОСТ 6130 .

5.12. Випробування на стійкість проти міжкристалітної корозії – за ГОСТ 6032 *.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 6032-2003 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Примітка: Методи випробування сталей, не включених до ГОСТ 6032 , встановлюють у КД та (або) НТД.

5.13. Випробування на розтяг при підвищених температурах проводять за ГОСТ 9651 , при знижених температурах - за ГОСТ 11150 .

5.14. Випробування тривалої міцності - за ГОСТ 10145 .

5.15. Методи випробувань спеціальних властивостей, не обумовлені цим стандартом, повинні бути зазначені в КД та (або) НТД.

6. УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

6.1. Правила упаковки, транспортування та зберігання виливків встановлюють у КД та (або) НТД на виливок.

ДОДАТОК 1 (довідкове). ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОНСТРУКЦІЙНОЇ ЛЕГОВАНОЇ СТАЛІ

ДОДАТОК 1
Довідкове

Таблиця 9

ДОДАТОК 2 (довідкове). ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЕГОВАНОЇ СТАЛІ ІЗ СПЕЦІАЛЬНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

ДОДАТОК 2
Довідкове

Таблиця 10

ДОДАТОК 3 (рекомендований). РЕЖИМИ ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ КОНСТРУКЦІЙНОЇ НЕЛЕГОВАНОЇ ТА ЛЕГОВАНОЇ СТАЛІ

ДОДАТОК 3
Рекомендоване

Таблиця 11

________________
Режими термічної обробки, що забезпечують одержання рівня механічних властивостей, зазначеного у табл.7.
Примітки:

1. Для сталі марки 40ХФО допускається застосовувати відпустку після нормалізації.

2. Для сталі марки 23XГC2MФЛ наведені режими попередньої термічної обробки можуть замінюватися гартуванням з відпусткою, відпалом або відпусткою.

3. Для сталі марок 03Н12Х5М3ТЛ та 03Н12Х5М3ТЮЛ рекомендується застосовувати термічну обробку за режимом: гомогенізація при температурі 1180-1200 °С; загартування з 1000 ° C; старіння за температури 500 °C.