ГОСТ 3443-87
ГОСТ Р 53464-2009 Виливки з металів та сплавів. Допуски розмірів, маси та припуски на механічну обробку (із Змінами N 1, 2)
ГОСТ Р 53464-2009
Група В83
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
УЛИВКИ З МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ ГОСТ 26645-85 ГОСТ 1215-79 ГОСТ 26358-84 ГОСТ 21357-87 ГОСТ 4.439-86 ГОСТ 27208-87 ГОСТ 977-88 ГОСТ 3443-87
ГОСТ 3443–87 Виливки із чавуну з різною формою графіту. Методи визначення структури
ГОСТ 3443-87
Група В89
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
УЛИВКИ З чавуну з різною формою графіка
Методи визначення структури
Cast iron castings with graphite of different form. Методи структурної визначання
MКC 77.140.80
ОКП 41 1100
Дата введення 1988-07-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством енергетичного машинобудування
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. Стандарт відповідає міжнародному стандарту ISO 945-75* у частині методики побудови шкал для оцінки форми, розмірів та розподілу включень графіту
4. ВЗАМІН
5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
| Позначення НТД, на який дано посилання | Номер програми |
| ISO 945-75 | 1 |
6. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)
7. ПЕРЕВИДАННЯ. Серпень 2005 р.
Цей стандарт поширюється на виливки з чавуну конструкційного призначення з різною формою графіту та встановлює методи визначення структури сірого чавуну з пластинчастим графітом, високоміцного чавуну з кулястим та вермикулярним графітом та ковкого чавуну з компактним графітом.
Стандарт призначений для оцінки структури нелегованого та низьколегованого чавуну в литому стані, підданого відпалу для зняття внутрішніх напруг, високотемпературного відпалу, нормалізації або інших видів термічної обробки для отримання необхідної структури.
Стандарт не розповсюджується на високолегований чавун.
Стандарт відповідає міжнародному стандарту ISO 945-75 у частині, що стосується методики побудови шкал для оцінки форми, розмірів та розподілу включень графіту (див. додаток 1).
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Структуру чавуну визначають за графітом та металевою основою.
При визначенні графіту підлягають оцінці: форма, розподіл, розміри, кількість включень графіту.
При визначенні металевої основи оцінці підлягають: вид структури, форма перліту, зміст перліту (або фериту), дисперсність перліту, будова, розподіл, розміри сіток і площа включень фосфідної евтектики, кількість і розміри включень цементиту (або цементиту ледебуриту).
1.2. Для позначення компонентів структури та їх характерних рис застосовують умовні позначення, зазначені в табл.1.
Таблиця 1
| Структурна складова | Оцінюваний параметр | Умовне позначення |
| Графіт: | ||
| пластинчастий | ПГ | |
| вермікулярний | ВГ | |
| кулястий | ШГ | |
| компактний | КМ | |
| Форма включень | ПГФ; ВГФ; ШГФ; КДф | |
| Розмір включень | ПГД; ШГД; КГд та цифрове значення середнього розміру (довжина або діаметр) включень графіту (мкм) | |
| Розподіл включень | ПГР; ВГР; ШГр | |
| Кількість включень | ПГ; ВГ; ШГ та цифрове значення середньої площі (%), зайнятої графітом на мікрошліфі | |
| Металева основа | Вид структури: | |
| ферит | Ф | |
| перліт пластинчастий | Пт1 | |
| перліт зернистий | Пт2 | |
| троостить | Т | |
| бейніт | Б | |
| мартенсит | М | |
| Перліт | Дисперсність | ПД та цифрове значення середньої відстані між пластинами цементиту (мкм) |
| Перліт чи ферит | Зміст | П або Ф та цифрове значення середньої площі (%), зайнятої цими складовими на мікрошліфі |
| Фосфідна евтектика | Будова: | ФЕ |
| ФЕ1 ФЕ2 | ||
| потрійна зерниста | ФЕ3 | |
| потрійна голчаста | ФЕ4 | |
| потрійна та пластини цементиту | ФЕ5 | |
| Розподіл | ФЕР | |
| Діаметр осередків сітки | ФЕд та цифрове значення середнього діаметра осередків сітки (мкм) | |
| Площа включень | ФЕп та цифрове значення середньої площі ізольованих включень (мкм | |
| Цементіт | Кількість включень | Ц і цифрове значення середньої площі (%), зайнятої цементитом на мікрошліфі |
| Площа включень | Цп та цифрове значення середньої площі ізольованих включень цементиту (мкм) |
2. ВІДБІР І ВИГОТОВЛЕННЯ ЗРАЗКІВ
2.1. Зразки для приготування шліфів дослідження структури вирізаються з виливків, приливних або спеціально відлитих проб, а також литих заготовок, які застосовуються для виготовлення зразків для механічних випробувань.
Не дозволяється застосовувати зразки, вирізані зі стояка, випору чи прибутку.
Допускається підготовка шліфу на робочій поверхні виливки без вирізки спеціального зразка.
2.2. Відбір зразків та виготовлення шліфів для визначення структури проводять таким чином, щоб не порушувати структуру чавуну.
Якщо в технічних умовах на виливок зазначена термічна обробка, зразки для аналізу структури відбирають після термічної обробки.
Спеціально відлиті заготовки, припливи або проби для зразків піддають термічній обробці разом з виливком.
2.3. Порядок відбору та кількість зразків для визначення структури, а також вимоги щодо структури чавуну вказуються в технічних умовах на виливок.
2.4. При вирізанні зразків з виливки слід враховувати неоднорідність структури чавуну в залежності від товщини стінки та довжини виливки.
Зразки відбирають таких розмірів та перерізів, щоб вони давали повне уявлення про структуру виливків.
Для товстостінних виливків зразок має бути площею не менше 3 см , але не більше 9 см
для тонкостінних виливків площею шліфу - не менше 0,2 см.
. Для дрібних деталей (наприклад, індивідуальні поршневі кільця) допускаються шліфи менших розмірів. Висота шліфу не повинна перевищувати 15-20 мм.
Місце вирізування зразків з виливка має бути визначене на кресленні.
При визначенні структури на зразках, вирізаних з припливів до виливків, або окремо відлитих проб необхідно, щоб товщина стінки та умови кристалізації припливу (або проби) та виливки були однаковими.
Розмір припливу та його розташування на виливку мають бути вказані на кресленні.
При визначенні структури безпосередньо на робочій поверхні виливки шліф виготовляють на глибині, що дорівнює припуску на механічну обробку. Допускається виготовлення шліфу після механічної обробки виливки.
3. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
3.1. Поверхня шліфу має бути дзеркальною, без рисок від операцій шліфування та полірування, оксидів та інших забруднень.
3.2. Дослідження графіту проводять на нетрівленому шліфі, а металевої основи – на шліфі після травлення.
Для травлення поверхні шліфу застосовують реактиви, наведені у додатку 2.
3.3. Для визначення структури чавуну шліфу переглядають під мікроскопом при збільшення, зазначених на еталонних шкалах додатка 3.
Для оцінки структури вибирають ділянки шліфу, розташовані з його краю з відривом щонайменше або
товщина або діаметр зразка.
3.4. Оцінка структури чавуну проводиться візуально зіставленням структури, що у мікроскопі, зі структурою зразка відповідної шкали.
Для більш точної оцінки структури слід застосовувати лінійний, точковий або планиметричний методи кількісної металографії, а також спеціальні автоматичні установки Квантімет, Епіквант та ін.
3.5. Визначення змісту графіту
3.5.1. Залежно від виду чавуну графіт у його структурі визначається за шкалами 1-4 додатка 3: чавун з пластинчастим графітом - шкалою 1, чавун з вермікулярним графітом - шкалою 2, чавун з кулястим графітом - шкалою 3, чавун з компактним графітом - шкалою.
3.5.2. Форма включень графіту у структурі чавуну оцінюється: для чавуну з пластинчастим графітом - за шкалою 1А, з вермікулярним графітом - шкалою 2А, з кулястим графітом - шкалою 3А і з компактним графітом - шкалою 4А.
Якщо в структурі чавуну є графіт різної форми, слід візуально оцінювати відсоткову частку кожної форми і вказувати її при позначенні структури.
3.5.3. Залежно від розміру (довжини або діаметра) включень графіту структура чавуну оцінюється за табл.2 та шкалами: для чавуну з пластинчастим графітом - шкалою 1Б, з кулястим графітом - шкала 3Б, з компактним графітом - шкала 4Б.
Таблиця 2
| Позначення | Довжина включень пластинчастого графіту, мкм. | Позначення | Діаметр включень кулястого або компактного графіту, мкм | ||||||
| ПГД15 | До | 15 | ШГд15; КГД15 | До | 15 | ||||
| ПГД25 | Від | 15 | " | 30 | ШГд25; КГд25 | Від | 15 | " | 30 |
| ПГД45 | " | 30 | " | 60 | ШГд45; КГд45 | " | 30 | " | 60 |
| ПГД90 | " | 60 | " | 120 | ШГД90; КГД90 | " | 60 | " | 120 |
| ПГД180 | " | 120 | " | 250 | ШГД180; КГД180 | " | 120 | " | 250 |
| ПГД350 | " | 250 | " | 500 | ШГД360; КГд360 | " | 250 | " | 500 |
| ПГД750 | " | 500 | " | 1000 | |||||
| ПГД1000 | " | 1000 | |||||||
Визначення розмірів включень графіту проводиться за середньою довжиною або діаметром трьох найбільших включень на мікрошліфі, виміряних не менше ніж у трьох полях зору.
Якщо структурі чавуну є графіт різної форми, розміри його включень визначаються кожної форми.
3.5.4. Залежно від розподілу включень графіту структура чавуну оцінюється для чавуну з пластинчастим графітом за шкалою 1В, з вермікулярним графітом за шкалою 2Б, чавуну з кулястим графітом — шкалою 3В.
За наявності у структурі чавуну включень графіту різних видів розподілу, що займають площу до 1,0% загальної площі шліфу, їх слід оцінювати як сліди.
3.5.5. Залежно від кількості включень графіту структура чавуну з пластинчастим графітом оцінюється за табл.3 та шкалою 1 Г, з кулястим графітом за табл.3 та шкалою 3 Г.
Таблиця 3
| Позначення | Площа, зайнята графітом, % | |||
| ПГ2, ШГ2 | До | 3 | ||
| ПГ4, ШГ4 | Від | 3 | " | 5 |
| ПГ6, ШГ6 | " | 5 | " | 8 |
| ПГ10, ШГ10 | " | 8 | " | 12 |
| ПГ12, ШГ12 | " | 12 | ||
Кількість включень графіту оцінюється середнім відсотком площі, зайнятої мікрошліфі, і визначається щонайменше ніж у 3 полях зору.
3.5.6. Кількість кулястого графіту у відсотках у структурі чавуну з вермікулярним графітом оцінюється за табл.4 та шкалою 2В.
Таблиця 4
| Позначення | Площа, зайнята кулястим графітом, % | |||
| ВГ100 | 0 | |||
| ВГ98 | До | 5 | ||
| ВГ92 | Від | 5 | " | 10 |
| ВГ85 | " | 10 | " | 20 |
| ВГ70 | " | 20 | " | 40 |
Частка кулястого графіту по відношенню до вермикулярного оцінюється середнім відсотком площі, зайнятої зазначеним графітом на шліфі і визначеною не менш ніж у 3 полях зору.
3.6. Визначення металевої основи
3.6.1. Залежно від типу металевої основи, структура чавуну визначається за шкалою 5.
3.6.2. Залежно від кількості перліту або фериту у відсотках (перліт + ферит = 100%) структура чавуну оцінюється за табл.5 та шкалою 6 додатка 3; для великих і середніх виливків з чавуну з пластинчастим графітом при малій швидкості їх охолодження - ряд 1, для тонкостінних виливків з чавуну з пластинчастим графітом при підвищеній швидкості їх охолодження - ряд 2, для виливків з чавуну з вермікулярним графітом - ряд 3, чавуну з кулястим графітом - ряд 4, для виливків з ковкого чавуну - ряд 5.
Таблиця 5
| Позначення | Площа, зайнята перлітом, % | |||
| П | Від | 98 | ||
| П96 | " | 94 | до | 98 |
| П92 | " | 90 | до | 94 |
| П85 | " | 80 | до | 90 |
| П70 | " | 60 | до | 80 |
| П45 | " | 30 | до | 60 |
| П20 | " | 10 | до | 30 |
| П6 | " | 2 | до | 10 |
| П0 | " | 2 | ||
| Ф0 | До | 2 | ||
| Ф4 | Від | 2 | " | 6 |
| Ф8 | " | 6 | " | 10 |
| Ф15 | " | 10 | " | 20 |
| Ф30 | " | 20 | " | 40 |
| Ф55 | " | 40 | " | 70 |
| Ф80 | " | 70 | " | 90 |
| Ф94 | " | 90 | " | 98 |
| Ф | " | 98 | ||
Кількість перліту або фериту оцінюється середнім відсотком площі, зайнятої цими структурними складовими на шліфі та визначеною не менш ніж у 3 полях зору.
3.6.3. Вид крайової зони у зразках із ковкого чавуну визначається за шкалою 7.
3.6.4. Залежно від ступеня дисперсності пластинчастого перліту структурного чавуну оцінюється за табл.6 та шкалою 8 додатка 3.
Таблиця 6
| Позначення | Відстань між пластинами цементиту, мкм | |||
| ПД0,3 | До | 0,3 | ||
| ПД0,5 | Від | 0,3 | " | 0,8 |
| ПД1,0 | " | 0,8 | " | 1,3 |
| ПД1,4 | " | 1,3 | " | 1,6 |
| ПД1,6 | " | 1,6 | ||
Дисперсність пластинчастого перліту визначається середньою відстанню між пластинами цементиту. Ця відстань вимірюється у зернах перліту найбільшої дисперсності, де пластини цементиту розташовані перпендикулярно до площини шліфу.
При необхідності точнішого визначення дисперсності перліту слід користуватися методом оцінки, наведеним у додатку 2.
3.6.5. Залежно від будови фосфідної евтектики структура чавуну оцінюється за шкалою 9А: при травленні шліфу 4,0%-ним спиртовим розчином азотної кислоти - ряд 1, при травленні шліфу нагрітим до 70-80 ° С розчином Муракамі - ряд 2.
3.6.6. Залежно від характеру розподілу значень фосфідної евтектики, структура чавуну оцінюється за шкалою 9Б.
3.6.7. Залежно від діаметра осередків сітки фосфідної евтектики структура чавуну оцінюється за табл.7 та шкалою 9В додатка 3.
Таблиця 7
| Позначення | Діаметр осередків сітки, мкм | |||
| ФЕД250 | До | 250 | ||
| ФЕД400 | Від | 250 | " | 500 |
| ФЕД650 | " | 500 | " | 750 |
| ФЕД1000 | " | 750 | " | 1250 |
| ФЕД1250 | " | 1250 | ||
Діаметр осередку сітки визначається середнім значенням діаметрів трьох найбільших осередків.
3.6.8. Залежно від розміру ізольованих включень фосфідної евтектики, що визначається середньою площею трьох найбільших включень, структура чавуну оцінюється за табл.8 та шкалою 9 Р обов'язкового додатка 3.
Таблиця 8
| Позначення | Площа, найбільших включень, мкм | |||
| ФЕП2000 | До | 2000 | ||
| ФЕП6000 | Від | 2000 | " | 10000 |
| ФЕП13000 | " | 10000 | " | 16000 |
| ФЕП20000 | " | 16000 | " | 20000 |
| ФЕП25000 | " | 25000 | ||
3.6.9. Залежно кількості цементиту чи цементиту ледебурита структура чавуну оцінюється за табл.9 і шкалою 10А обов'язкового докладання 3.
Таблиця 9
| Позначення | Площа, зайнята цементитом чи цементитом ледебуриту, % | |||
| Ц2 | До | 2 | ||
| Ц4 | Від | 2 | " | 5 |
| Ц10 | " | 5 | " | 15 |
| Ц25 | " | 15 | " | 40 |
| Ц40 | " | 40 | ||
Кількість цементиту або цементиту ледебуриту оцінюється середнім відсотком площі, що займається цими включеннями на шліфі і визначається не менше ніж у трьох полях зору.
За наявності у структурі чавуну включень цементиту у кількості менше 1,0% (одне-два включення площею менше 2000 мкм) у двох-трьох полях зору) їх слід оцінювати як «сліди».
3.6.10. Залежно від розміру ізольованих включень цементиту або цементиту ледебуриту, що визначається середньою площею трьох найбільших включень, структура чавуну оцінюється за табл.10 та шкалою 10Б додатка 3.
Таблиця 10
| Позначення | Площа найбільших включень цементиту чи цементиту ледебуриту, мкм | ||||
| Цп2000 | До | 2000 | |||
| Цп6000 | Від | 2000 | " | 10000 | |
| Цп13000 | " | 10000 | " | 16000 | |
| Цп20000 | " | 16000 | " | 25000 | |
| Цп25000 | " | 25000 | |||
Приклади запису результатів визначення структури
Структура чавуну з рівномірно розподіленим пластинчастим графітом прямолінійної форми завдовжки 60-120 мкм; металева основа: перліт пластинчастий у кількості від 30 до 60% з міжпластинчастою відстанню 0,5 мкм; фосфідна евтектика потрійна, голчастої будови у вигляді окремих включень:
ПГф1-ПГр1-ПГд90-Пт1-П45-Пд0,5-ФЕ3-ФЕР1
Структура чавуну з кулястим графітом правильної форми діаметром від 30 до 60 мкм; металева основа: 60% пластинчастого перліту та зернистий перліт:
ШГф5-ШГд45-Пт1-П70-Пт2
Структура ковкого чавуну із включеннями графіту компактної форми діаметром 40-50 мкм; металева основа: 60% пластинчастого перліту з міжпластинчастою відстанню 0,8 мкм, 40% фериту.
КГф3-КГд45-Пт1-П70-Ф30-Пд1,0
Структура чавуну з вермікулярним графітом потовщеної форми, нерівномірно розподіленого, кількість вермікулярного графіту 85%; металева основа 80% фериту.
ВГФ3-ВГр2-ВГ85-Ф80.
ДОДАТОК 1 (довідкове)
ДОДАТОК 1
Довідкове
Таблиця 11
Відповідність позначень еталонів для оцінки форми графіту в шкалах цього стандарту та стандарту ISO 945-75
| Форма графіту | Позначення зразка | Позначення стандарту в стандарті ISO 945-75 |
| Пластинчаста прямолінійна | ПГФ1 | I |
| Гніздоподібна | ПГФ4 | II |
| Червоподібна | ВГФ2 | III |
| Ниткоподібна | КДФ1 | IV |
| Компактна | КДФ3 | V |
| Куляста | ШГФ5 | VI |
| Голчаста | ПГФ3 | - |
Таблиця 12
Відповідність позначень еталонів для оцінки розподілу графіту в шкалах цього стандарту та стандарту ISO 945-75
| Розподіл графіту | Позначення зразка | Позначення еталона в стандарті ISO 945-75 |
| Рівномірне | ПГр1 | А |
| Нерівномірне | ПГр2 | З |
| Розеточне | ПГр7 | У |
| Міжендритне | ПГр8 | D |
| ПГр9 | Е | |
| Гілкове | ПГр5 | - |
| Колонії пластинчастого графіту | ПГр3 | - |
| Колонії міждендритного графіту | ПГр4 | - |
| Сітчасте | ПГр6 | - |
Таблиця 13
Відповідність позначень еталонів для оцінки розміру (довжини та діаметра) включень графіту в шкалах цього стандарту та стандарту ISO 945-75
| Довжина або діаметр включень, мкм | Позначення зразка | Позначення еталона в стандарті ISO 945-75 | |||
| св. | 1000 | 1 | |||
| Від | 500 | до | 1000 | ПГД | 2 |
| " | 250 | " | 500 | ПГД, ШГД360 | 3 |
| " | 120 | " | 250 | ПГД, ШГД180 | 4 |
| " | 60 | " | 125 | ПГД, ШГД90 | 5 |
| " | 30 | " | 60 |
ПГД, ШГД45 | 6 |
| " | 15 | " | 30 | ПГД, ШГД25 | 7 |
| " | 15 | ПГД, ШГД15 | 8 | ||
ДОДАТОК 2 (рекомендований)
ДОДАТОК 2
Рекомендоване
Склад реактивів для травлення шліфів та виявлення загальної структури чавуну та окремих структурних складових.
| Призначення травлення | Найменування та склад реактиву | Спосіб травлення | Результат травлення |
| Загальне уявлення про структуру, виявлення перліту пластинчастого та зернистого, трооститу, мартенситу. | 4% розчин азотної кислоти (4 см | Травлення при кімнатній температурі | Перліт і тростить темні, ферит світлий |
| Бейніт чи мартенсит | 1 г пікринової кислоти та 95 см | Бейніт темний, мертенсит світлий | |
| евтектика Фосфідна* | Пікрат натрію (2 г пікринової кислоти, 10 г
|
Травлення нагрітим до 70-80 ° С розчином пікрата натрію з подальшим травленням шліфу в 4% розчині азотної кислоти | Фосфід темно-коричневий, цементит та ферит білі. При тривалому травленні цементит забарвлюється у коричневий колір. |
Реактив Муракамі [2 г солі | Травлення нагрітим до 70-80 °С реактивом з подальшим травленням шліфу в 4% розчині азотної кислоти | Фосфід темно-коричневий, білий цементит, ферит сіро-блакитний | |
| Характер розподілу, розмір сіток, розмір включень | 4% розчин азотної кислоти або для більш глибокого травлення 10% розчин азотної кислоти (10 мл та 90 мл етилового спирту) | Травлення при кімнатній температурі | Цементит та фосфідна евтектика білі, фон металевої основи темний |
| Цементіт | Те саме | Те саме | Те саме |
та 96 см 
, 88 см 
, 25 г 
і
________________
* Текст документа відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.
Оцінка дисперсності перліту
Визначення дисперсності перліту проводиться наступним методом: у площині шліфу під мікроскопом за допомогою окулярмікрометра на довільній січній прямій довжиною 1000 мкм підраховують кількість пластин цементиту, що перетинаються нею під довільними кутами. . Потім дійсна середня між пластинами цементиту відстань (
) у мікрометрах обчислюють за формулою
ДОДАТОК 3 (обов'язковий)
ДОДАТОК 3
Обов'язкове
ШКАЛА 1. ВИЗНАЧЕННЯ ГРАФІТУ У СТРУКТУРІ ЧАВУНА З ПЛАСТИНЧАТИМ ГРАФІТОМ
ШКАЛА 1. ВИЗНАЧЕННЯ ГРАФІТУ У СТРУКТУРІ ЧАВУНА З ПЛАСТИНЧАТИМ ГРАФІТОМ
А. Форма включення графіту
А. Форма включення графіту
Збільшено у 100 разів
| Пластинчаста прямолінійна | Пластинчаста завихрена |
| ПГФ1 | ПГФ2 |
| Голчаста | Гніздоподібна |
| ПГФ3 | ПГФ4 |
Б. Довжина включень графіту (мкм)
Б. Довжина включень графіту (мкм)
| ПГД15 | ПГД25 |
| ПГД45 | ПГД90 |
| ПГД180 | ПГД350 |
| ПГД750 | ПГД1000 |
В. Розподіл включень графіту
В. Розподіл включень графіту
| Рівномірне | Нерівномірне | ||
| ПГр1 | ПГр2 | ||
| Колонії пластинчастого графіту | Колонії міждендритного графіту | ||
| ПГр3 | ПГр4 | ||
| Гілкове | Сітчасте | ||
| ПГр5 | ПГр6 | ||
| Розеточне | Міжендритне точкове | Міжендритне пластинчасте | |
| ПГр7 | ПГр8 | ПГр9 | |
Р. Кількість включень графіту (%)
Р. Кількість включень графіту (%)
| ПГ2 | ПГ4 | ПГ6 | |
| ПГ10 | ПГ12 | ||
ШКАЛА 2. ВИЗНАЧЕННЯ ГРАФІТУ У СТРУКТУРІ ЧАВУНА З ВЕРМІКУЛЯРНИМ ГРАФІТОМ
А. Форма включень графіту
А. Форма включень графіту
Збільшено у 100 разів
| Вузликова | Звивиста | Потовщена |
| ВГФ1 | ВГФ2 | ВГФ3 |
Б. Розподіл включень графіту
Б. Розподіл включень графіту
Збільшено у 100 разів
Ізольовані включення
| Рівномірне | Нерівномірне | Розеточне |
| ВГр1 | ВГр2 | ВГр3 |
Міжендритні
| Колонії розгалужені | Колонії ізольовані |
| ВГр4 | ВГр5 |
В. Кількість включень вермікулярного графіту (%)
| ВГ100 | ВГ98 | ВГ92 | |
| ВГ85 | ВГ70 | ||
ШКАЛА 3. ВИЗНАЧЕННЯ ГРАФІТУ У СТРУКТУРІ ВИСОКОМІЦНОГО чавуну З ШАРОВИДНИМ ГРАФІТОМ
А. Форма включень графіту
А. Форма включень графіту
Збільшено у 100 разів
| Розірвана | Зіркоподібна | Компактна | |
| ШДФ1 | ШГф2 | ШГф3 | |
| Куляста неправильна | Куляста правильна | ||
| ШГФ4 | ШГФ5 | ||
Б. Діаметр включень графіту (мкм)
| ШГД15 | ШГд25 | ШГД45 |
| ШГД90 | ШГД180 | ШГд360 |
В. Розподіл включень графіту
В. Розподіл включень графіту
Збільшено у 100 разів
| Рівномірне | Нерівномірне |
| ШГр1 | ШГр2 |
| Рядкове | Скупчення дрібних включень |
| ШГр3 | ШГр4 |
Р. Кількість включень графіту (%)
Р. Кількість включень графіту (%)
| ШГ2 | ШГ4 | ШГ6 | |
| ШГ10 | ШГ12 | ||
ШКАЛА 4. ВИЗНАЧЕННЯ ГРАФІТУ У СТРУКТУРІ КОЛИНОГО ЧАВУНУ З КОМПАКТНИМ ГРАФІТОМ
А. Форма включень графіту
А. Форма включень графіту
Збільшено у 100 разів
| Ниткоподібна | Пластівка | Компактна |
| КДФ1 | КДФ2 | КДФ3 |
Б. Діаметр включень графіту (мкм)
Б. Діаметр включень графіту (мкм)
| КГД15 | КГд25 | КГд45 |
| КГД90 | КГД180 | КГд350 |
ШКАЛА 5. ВИД СТРУКТУРИ МЕТАЛЕВИХ ОСНОВ чавунів
Збільшено у 500 разів
| Ф | Пт1 | Пт2 |
| Т | Б | М |
ШКАЛА 6. ЗМІСТ ПЕРЛІТУ І ФЕРРИТУ У СТРУКТУРІ ЧАВУНА (%)
А. Чавун із пластинчастим графітом. Ряд 1
А. Чавун із пластинчастим графітом. Ряд 1
Збільшено у 100 разів
| П (Ф0) | П96 (Ф4) | П92 (Ф8) |
| П85 (Ф15) | П70 (Ф30) | П45 (Ф55) |
| П20 (Ф80) | П6 (Ф94) | П0 (Ф) |
Б. Чавун із пластинчастим графітом. Ряд 2
Б. Чавун із пластинчастим графітом. Ряд 2
| П (Ф0) | П96 (Ф4) | П92 (Ф8) |
| П85 (Ф15) | П70 (Ф30) | П45 (Ф55) |
| П20 (Ф80) | П6 (Ф94) | П0 (Ф) |
В. Чавун із вермікулярним графітом. Ряд 3
В. Чавун із вермікулярним графітом. Ряд 3
| П (Ф0) | П96 (Ф4) | П92 (Ф8) |
| П85 (Ф15) | П70 (Ф30) | П45 (Ф55) |
| П20 (Ф80) | П6 (Ф94) | П0 (Ф) |
Г. Чавун з кулястим графітом. Ряд 4
Г. Чавун з кулястим графітом. Ряд 4
| П (Ф0) | П96 (Ф4) | П92 (Ф8) |
| П85 (Ф15) | П70 (Ф30) | П45 (Ф55) |
| П20 (Ф80) | П6 (Ф94) | П0 (Ф) |
Д. Чавун із компактним графітом. Ряд 5
Д. Чавун із компактним графітом. Ряд 5
Збільшено у 100 разів
| П (Ф0) | П96 (Ф4) | П92 (Ф8) |
| П85 (Ф15) | П70 (Ф30) | П45 (Ф55) |
| П20 (Ф80) | П6 (Ф94) | П0 (Ф) |
ШКАЛА 7. ВИГЛЯД КРАЄВОЇ ЗОНИ КОВКОГО чавуну
Збільшено у 100 разів
| Ферріт та окалина | Ферит та перлітна облямівка |
| Кр1 | Кр2 |
| Обезуглероджений шар, ферит та перліт | Обезуглероджений шар та перліт |
| Кр3 | Кр4 |
ШКАЛА 8. ДИСПЕРСНІСТЬ ПЕРЛІТУ У СТРУКТУРІ чавуну
Збільшено у 500 разів
| ПД 0,3 | ПД 0,5 | ПД 1,0 |
| ПД 1,4 | ПД 1,6 |
ШКАЛА 9. ФОСФІДНА ЕВТЕКТИКА У СТРУКТУРІ чавунів
А. Будова включень фосфідної евтектики
А. Будова включень фосфідної евтектики
Збільшено у 500 разів
| Псевдоподвійна - фосфід та ферит | Псевдоподвійна - фосфід і цементить | Потрійна дрібнозерниста | ||||
| Ряд 1 | ||||||
| ФЕ1 | ФЕ2 | ФЕ3 | ||||
| Потрійна голчаста | Потрійна із пластинами цементиту | |||||
Травлення: 4%-ним спиртовим розчином азотної кислоти | ||||||
| ФЕ4 | ФЕ5 | |||||
| Псевдоподвійна - фосфід та ферит | Псевдоподвійна - фосфід та цементит | Потрійна дрібнозерниста | ||||
| Ряд 2 | ||||||
| ФЕ1 | ФЕ2 | ФЕ3 | ||||
| Потрійна голчаста | Потрійна із пластинами цементиту | |||||
Травлення: нагрітим до 70-80 ° С розчином Муракамі з подальшим травленням 4%-ним розчином азотної кислоти | ||||||
| ФЕ4 | ФЕ5 | |||||
Б. Розподіл включень фосфідної евтектики
Б. Розподіл включень фосфідної евтектики
Збільшено у 20 разів
| Рівномірне | Розірвана сітка | Суцільна сітка | |
| Ряд 1 | |||
| ФЕР1 | ФЕР2 | ФЕР3 |
Збільшено у 50 разів
| Ряд 2 | |||
| ФЕР1 | ФЕР2 | ФЕР3 |
В. Діаметр осередків сітки фосфідної евтектики (мкм)
В. Діаметр осередків сітки фосфідної евтектики (мкм)
Збільшено у 20 разів
| ФЕД250 | ФЕД400 | ФЕД650 | |
| ФЕД1000 | ФЕД1250 | ||
Збільшено у 100 разів
| ФЕД250 | ФЕД400 | ФЕД650 | |
| ФЕД1000 | ФЕД1250 | ||
Г. Площа включень фосфідної евтектики
Г. Площа включень фосфідної евтектики
Збільшено у 100 разів
| ФЕП2000 | ФЕП6000 | ФЕП13000 | |
| ФЕП20000 | ФЕП25000 | ||
ШКАЛА 10. ВИЗНАЧЕННЯ ЦЕМЕНТИТУ АБО ЦЕМЕНТИТУ ЛЕДЕБУРИТУ У СТРУКТУРІ чавуну
А. Зміст цементиту чи цементиту ледебуриту
А. Зміст цементиту чи цементиту ледебуриту
Збільшено у 100 разів
| Ц2 | Ц4 | Ц10 | |
| Ц25 | Ц40 | ||
Б. Площа включень цементиту чи цементиту ледебуриту
Б. Площа включень цементиту чи цементиту ледебуриту
Збільшено у 100 разів
| ЦП 2000 | ЦП 6000 | Цп 13000 | |
| ЦП 20000 | ЦП 25000 | ||
Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
М: Стандартінформ, 2005
