ГОСТ Р 56731-2015

ДЕРЖСТАНДАРТ Р 56731−2015 Анкери механічні для кріплення в бетоні. Методи випробувань

ГОСТ Р 56731-2015

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

АНКЕРИ МЕХАНІЧНІ ДЛЯ КРІПЛЕННЯ У БЕТОНІ

Методи випробувань

Anchors for use in concrete. Test methods

ГКС 77.140.01

Дата введення 2016-06-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНО Науково-дослідним, проектно-конструкторським та технологічним інститутом бетону та залізобетону ім. А. А. Гвоздєва - АТ НДЦ «Будівництво» за участю Центрального науково-дослідного інституту будівельних конструкцій ім. В.А.Кучеренко

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 465 «Будівництво"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 19 листопада 2015 р. N 1895-ст

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Правила застосування цього стандарту встановлені у ГОСТ Р 1.0-2012 (розділ 8). Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному (станом на 1 січня поточного року) інформаційному покажчику «Національні стандарти», а офіційний текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковано у найближчому випуску щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (www.gost.ru)

1 Область застосування

1.1 Цей стандарт встановлює методи випробування механічних анкерів, встановлених у готову основу важкого бетону.

1.2 Стандарт не поширюється на випробування клейових та пластикових анкерів.

1.3 Стандарт визначає вимоги до методів випробувань та не містить вимог до оцінки їхньої несучої здатності.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використані нормативні посилання на такі стандарти:

ГОСТ 12.1.004-91 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги

ГОСТ 12.2.003-91 Система стандартів безпеки праці. Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 8267-93 Щебінь та гравій із щільних гірських порід для будівельних робіт. Технічні умови

ГОСТ 10178-85 Портландцемент та шлакопортландцемент. Технічні умови

ГОСТ 10180-2012 Методи визначення міцності за контрольними зразками

ГОСТ 17624-2012 Бетони. Ультразвуковий метод контролю міцності

ГОСТ 18321-73 Статистичний контроль якості. Методи випадкового відбору вибірок штучної продукції

ГОСТ 26633-2012 Бетони важкі та дрібнозернисті. Технічні умови

ГОСТ 22690-2015 Бетони. Визначення міцності механічними методами неруйнівного контролю

ГОСТ 28570-90 Бетони. Методи визначення міцності за зразками, відібраними з конструкцій

ГОСТ 31108-2003 Цементи загальнобудівельні. Технічні умови

ГОСТ Р 51254-99 Інструмент монтажний для нормованого затягування різьбових з'єднань. Ключі моментні. Загальні технічні умови

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічним інформаційним покажчиком «Національні стандарти», який опублікований станом на 1 січня поточного року та за випусками щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти» за поточний рік. Якщо замінений стандарт посилання, на який дано недатоване посилання, рекомендується використовувати діючу версію цього стандарту з урахуванням усіх внесених до цієї версії змін. Якщо замінений стандарт, на який дано датоване посилання, то рекомендується використовувати версію цього стандарту із зазначеним вище роком затвердження (прийняття). Якщо після затвердження цього стандарту до посилального стандарту, на який дано датоване посилання, внесено зміну, що стосується положення, на яке дано посилання, то це положення рекомендується застосовувати без урахування цієї зміни. Якщо стандарт посилається без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, рекомендується застосовувати в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Терміни, визначення та позначення

3.1 У цьому стандарті застосовані такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1.1 анкер: Конструктивний елемент, призначений для кріплення елементів різного призначення до основи, який або закладається в основу, або згодом встановлюється в готову основу та використовується для передачі зусилля на основу.

3.1.2 механічний анкер: Сталевий анкер, в якому передача зусиль зі сталевого елемента на основу здійснюється за рахунок прямої механічної взаємодії з основою (розклинювання, упору, зачеплення, тертя тощо );

3.1.3 розпірний анкер: Механічний анкер, закріплення якого на підставі здійснюється за рахунок примусового розпору в просвердленому отворі.

3.1.4 анкер з контролем моменту затягування: Розпірний анкер, у якого розпір створюється за рахунок контрольованого моменту, що крутить, що діє на гвинт, болт або гайку.

3.1.5 анкер з контролем переміщення Розпірний анкер, у якого розпір досягається за рахунок контрольованого переміщення конуса розклинювання щодо втулки.

3.1.6 анкер з розширенням: Механічний анкер, закріплення якого на підставі здійснюється за рахунок пристрою розширення в тілі основи та механічного блокування в ньому анкера.

3.1.7 анкер-шуруп: Механічний анкер, закріплення на основі якого здійснюється за рахунок вкручування в просвердлений отвір з врізанням кромок різьблення в матеріал основи.

3.2 У цьому стандарті застосовані такі позначення:

- Відстань від осі анкера до краю основи;

- Відстань від осі анкера до краю основи в напрямку зусилля;

- Відстань від осі анкера до краю основи в напрямку, перпендикулярному дії сили, що зсуває;

- Мінімально допустима відстань до краю;

- Діаметр анкерного болта або діаметр різьблення;

— діаметр отвору в деталі, що прикріплюється;

- Зовнішній діаметр анкера;

- Товщина основи;

- Ефективна глибина анкерування;

- Мінімальна товщина бетонного елемента;

- Відстань (крок) між осями анкерів;

- Мінімально допустима відстань (крок) між осями анкерів;

- момент затягування під час встановлення анкера;

- Товщина деталі, що прикріплюється.

4 Загальні положення

4.1 Результати випробувань, передбачені цим стандартом, використовують для встановлення чи контролю відповідності нормативним документам та технічній документації механічних характеристик анкерів та параметрів їх встановлення у бетонну основу.

4.2 Під механічними характеристиками анкерів, що визначаються за цим стандартом, розуміється:

- Міцність на вирив;

- Міцність на зсув;

- Переміщення анкера при вириві та зсуві відповідно.

4.3 Вплив відхилень параметрів установки анкера від заданих виробником, а також наявність пошкоджень бетону основи встановлюють у ході наступних випробувань:

- Випробування в бетоні з тріщиною;

- Випробування при перевищенні моменту затягування анкера;

- Випробування поблизу арматури основи (для анкерів з розширенням);

- Відомості про розміри та конструкції анкера.

4.4 На випробування відбирають зразки анкерів, які представляють готову продукцію виробника. Комплектність постачання анкерів має відповідати технічній документації на поданий зразок.

4.5 Анкери з внутрішнім різьбленням допускається надавати на випробування без таких кріпильних елементів, як гвинти, різьбові шпильки або гайки, але підприємство-виробник анкера повинно вказати необхідні для використання гвинти, різьбові шпильки або гайки.

4.6 Зразки слід відбирати у випадковому порядку за ГОСТ 18321 . Відбір зразків оформляють актом.

4.7 Спільно з анкером на випробування подають комплект технічної документації в наступному обсязі:

- Відомості про підприємство-виробника;

- Посібник зі встановлення анкера;

- Іншу документацію, передбачену національними стандартами або органом сертифікації.

4.8 Перед випробуваннями має бути проведена ідентифікація пред'явлених зразків у такому порядку:

- Візуальним оглядом встановити відповідність анкера технічної документації;

- Провести контроль відповідності маркування, нанесеного на анкері, технічної документації;

- Виконати вимірювання розмірів анкера і встановити відповідність їх технічної документації.

4.9 Випробовані анкери, у тому числі не доведені до граничного стану за міцністю, не підлягають повторному використанню, утилізацію виконують за вказівками технічної документації виробника.

5 Вимоги до умов випробувань та обладнання

5.1 Умови проведення випробувань

5.1.1 Випробування слід проводити при температурі навколишнього повітря від +10°С до +40°С та вологості не більше 70%.

5.1.2 Бетон основи слід витримувати за позитивної температури навколишнього повітря перед випробуванням анкерів не менше 7 діб.

5.2 Вимоги до бетону

5.2.1 Для випробувань слід застосовувати важкий бетон відповідно до вимог ГОСТ 26633, виготовлений на портландцементі за ГОСТ 10178 , ГОСТ 31108 .

5.2.2 Як заповнювач для бетону слід застосовувати гранітний щебінь за ГОСТ 8267 , крупністю 5-20 мм.

5.2.3 Бетон має бути виготовлений з водоцементним ставленням не більше 0,75, при цьому витрата цементу повинна становити не менше 240 кг/м .

5.2.4 Середня міцність бетону основи, що відповідає прийнятому класу бетону для випробувань, повинна відповідати діапазону, зазначеному в таблиці 1.


Таблиця 1 - Діапазон міцності бетону

5.2.5 Міцність бетону основи слід встановлювати за стандартними зразками-кубами згідно з ГОСТ 10180 у кількості не менше 3, що виготовляються при бетонуванні основи. Зразки повинні витримуватися та твердіти в умовах твердіння основи для випробувань.

5.2.6 Випробування стандартних зразків згідно з ГОСТ 10180 слід проводити під час випробувань анкерів. Допускається також визначати міцність бетону шляхом відбору зразків за ГОСТ 28570 або методами неруйнівного контролю за ГОСТ 22690 та ГОСТ 17624 .

5.2.7 Розміри та конструкція основи для випробування анкерів повинні задовольняти наступним вимогам:

- при випробуванні в основі з тріщиною: основа повинна мати прямокутну форму в плані, товщиною не менше 2 але не менше 100 мм. Тріщини повинні розташовуватися вздовж однієї зі сторін основи та мати рівномірну ширину розкриття по висоті зразка.

- при випробуванні в бетоні без тріщин основа не повинна мати армування. Допускається використовувати конструктивне армування, при цьому відстань від осі анкера до стрижня арматури повинна становити не менше 2 .

5.2.8 Розташування арматури слід відображати на поверхні зразка для дотримання умов встановлення анкерів.

5.2.9 Випробування анкерів слід проводити у віці бетону не менше 28 діб. Допускається проводити випробування у віці, відмінному від 28 діб, за дотримання вимог 5.2.4.

5.3 Вимоги до встановлення анкера

5.3.1 Анкери слід встановлювати в основу відповідно до технічної документації виробника.

5.3.2 Отвір в основі під анкер слід розташовувати на гладкій поверхні (нижній при формуванні) і виконувати перпендикулярно до поверхні. Залежність діаметра ріжучих кромок від діаметра свердла наведена у додатку Б.

5.3.3 Слід застосовувати обладнання для свердління та встановлення згідно з технічною документацією виробника. У разі відсутності вказівок виробника на кшталт обладнання допускається використовувати будь-який інструмент, у своїй номінальні розміри наконечника свердла повинні відповідати вказівкам виробника.

5.4 Вимоги до обладнання для випробування

5.4.1 Обладнання повинно забезпечувати плавне застосування навантаження, з постійною швидкістю зміни зусилля або переміщення, і забезпечувати одночасну фіксацію зусилля та переміщення анкера. Допускається також прикладати навантаження сходами.

5.4.2 Оснащення для випробувань не повинно стримувати вплив на бетон у зоні установки анкера, для цього відстань у світлі між опорами оснастки та віссю анкера повинна становити не менше 2 (при випробуванні на розтягування та зсув без впливу краю основи) або 2 (При випробуванні на зсув на відколювання краю основи).

5.4.3 Схеми випробувальних стендів для випробувань на вирив та зсув наведено у додатку А.

5.4.4 Під час випробувань на вирив навантаження на анкер слід прикладати співвісно з анкером. Діаметр отвору в деталі, що прикріплюється, повинен відповідати значенням, наведеним у таблиці А.1.

5.4.5 При випробуванні на зсув навантаження має бути прикладене паралельно поверхні бетонної основи. Гільза для випробування на зсув має бути виготовлена із загартованої сталі та мати закруглені кромки 0,4 мм (див. малюнок А.3). Висота гільзи в зоні контакту з анкером повинна бути не меншою за зовнішній діаметр анкера. Внутрішній діаметр гільзи повинен відповідати розмірам, наведеним у таблиці А.1. Для зниження тертя між пластиною з гільзою та бетоном основи слід використовувати прокладку з фторопласту.

5.5 Вимоги до засобів вимірювань

5.5.1 Для випробувань слід використовувати атестовані засоби вимірювань, що пройшли калібрування та перевірку у встановленому порядку.

5.5.2 Похибка вимірювання навантаження не повинна перевищувати 2% несучої здатності анкера 6.1.2.

5.5.3 Похибка вимірювання переміщень анкера не повинна перевищувати 0,02 мм.

5.6 Вимоги безпеки під час проведення випробувань

5.6.1 Під час проведення випробувань слід забезпечувати дотримання вимог безпеки за ГОСТ 12.1.004 та ГОСТ 12.2.003.

5.6.2 Під час встановлення анкерів слід дотримуватись вимог безпеки, передбачених у технічній документації виробника.

5.6.3 Розташування випробувального майданчика, оснащення та обладнання на ньому повинні гарантувати безпеку персоналу, який бере участь у випробуванні.

5.6.4 Випробування слід зупиняти у таких випадках:

- Підвищення тиску в гідравлічному обладнанні вище значень, що допускаються технічною документацією на обладнання;

- Падіння тиску в гідравлічному обладнанні, не пов'язане з характером роботи анкера під навантаженням;

- Виявлення пошкоджень або несправності оснастки та засобів вимірювань.

5.6.5 Усі роботи, пов'язані з усуненням виявлених дефектів, слід проводити лише при повному розвантаженні.

6 Правила проведення випробувань

6.1 Сутність методу

6.1.1 Сутність методу випробувань анкера на вирив та зсув у бетоні без тріщин і з тріщинами полягає у вимірюванні значення випробувального навантаження, що відповідає одному з граничних станів, а також вимірювання переміщень анкера в ході навантаження.

6.1.2 Граничним станом за міцністю при випробуванні на вирив приймають:

- Порушення зчеплення анкера з бетоном, що призводить до його ковзання або висмикування;

- Виколювання бетону основи з утворенням конуса бетону;

- руйнування анкера сталі при досягненні зусилля розриву.

6.1.3 Граничним станом по міцності при випробуванні на зсув приймають:

- руйнування анкера сталі при досягненні зусиль зсуву;

- Виколювання бетону основи за анкером.

6.2 Підготовка та проведення випробування

6.2.1 Під час підготовки до випробування анкер та оснащення повинні бути встановлені відповідно до вимог 5.2-5.3.

6.2.2 При проведенні випробувань міжосьова відстань сусідніх анкерів та відстані від осі анкера до краю основи мають бути достатньо великими, щоб допустити формування конуса виколювання з кутом 120°.

6.2.3 При випробуванні анкерів з контролем моменту затягування слід використовувати моментні (динамометричні) ключі згідно з ГОСТ 51254 *, при цьому похибка не повинна перевищувати 5% моменту затягування. Через 10 хв після затягування слід послабити момент до 0,5 .
________________
* Ймовірно, помилка оригіналу. Слід читати: ГОСТ Р 51254. - Примітка виробника бази даних.

6.2.4 Анкери, які не потребують затягування згідно з технічною документацією виробника, не слід затягувати перед випробуванням.

6.2.5 Номінальний діаметр свердла слід приймати з рівнем допусків відповідно до таблиці Б.1. З метою дотримання зазначених вимог слід перевіряти діаметр свердла через кожні 10 свердлінь.

6.2.6. Випробування проводять для серії анкерів.

6.2.7 Тривалість навантаження анкера повинна становити від 1 до 3 хв при безперервному навантаженні і 15-20 хв - при ступінчастому навантаженні з витримкою 2-3 хв на кожному ступені.

6.2.8 За результатами випробувань кожного анкера будують графік «навантаження — переміщення».

6.3 Випробовування на вирив

6.3.1 Навантаження анкера виконують до досягнення одного з граничних станів 6.1.2. Переміщення анкера щодо поверхні бетону повинні бути виміряні шляхом використання одного індикатора переміщення на головці анкера або двох індикаторів, що розташовані по обидва боки анкера (див. малюнок А.1). В останньому випадку необхідно набувати середнього значення переміщення.

6.3.2 При випробуванні на підставі з тріщиною випробування проводять у такій послідовності. За допомогою клинів, встановлених у заздалегідь підготовлені отвори, формують тріщину в основі згідно зі схемою на малюнку А.5, після чого витягують клини, просвердлюють отвір і виконують контроль утворення тріщини в отворі. Тріщина має проходити через отвір по всій його глибині. Після цього встановлюють анкер у місце утворення тріщини згідно з інструкцією виробника. Виконують розкриття тріщини та проводять випробування анкера.

6.3.3 Під час випробування слід вимірювати ширину тріщини у безпосередній близькості від анкера.

6.3.4 При випробуванні анкера в кутку бетонного елемента оснастка для випробувань повинна бути розташована таким чином, щоб допускати необмежену руйнацію бетону в кутку (див. рис. 1).

Рисунок 1 — Приклад оснастки для випробувань на розтяг анкерів, встановлених у кутку

1 - основа; 2 - випробуваний анкер

Рисунок 1 — Приклад оснастки для випробувань на розтяг анкерів, встановлених у кутку

6.4 Випробування на зсув

6.4.1 Анкер встановлюють без зазору між гільзою та бетоном основи. Випробування проводять до руйнування відповідно до 6.2 та 5.4.5 та схеми на малюнку А.2.

6.4.2 У ході випробування фіксують значення переміщення анкера щодо підстави вздовж напрямку зсуву навантаження.

6.5 Випробування перевищення моменту затяжки

6.5.1 Випробування виконують на одиночному анкері без тріщин.

6.5.2 Момент затяжки прикладають за допомогою динамометричного ключа з обмеженням по моменту, що крутить, до припинення його зростання, але не більше 1,3 . Виконують витримку 10 хв, контролюють момент затяжки та виконують підтяжку анкера моментом до 1,3 .

6.5.3 Після затягування виконують випробування на вирив 6.3.1.

6.6 Випробування на перевірку мінімальних міжосьових та крайових відстаней

6.6.1 Випробування виконують шляхом затягування анкерів крутним моментом.

6.6.2 Виконують випробування групи з двох анкерів, що встановлюються поблизу краю основи:

- з мінімальною крайовою відстанню та відповідною йому міжосьовою відстанню ;

- з мінімальною міжосьовою відстанню та відповідною йому крайовою відстанню .

6.6.3 Відстань між анкерами сусідніх груп слід приймати не менше ніж 3 .

6.6.4 Розмір анкерної пластини слід приймати згідно з додатком А (див. малюнок А.4). Діаметр отвори з гарантованим зазором, виконаного в анкерній пластині, повинен відповідати значенням, наведеним у таблиці А.1 додатка А. Товщину пластини слід приймати рівною . Допускається замість анкерної пластини застосовувати квадратні шайби шириною 4 та завтовшки .

6.6.5 Затягування анкерів слід виконувати по черзі з кроком крутного моменту 0,2 . Після кожного кроку слід оглядати поверхню бетону на наявність тріщин. Момент затяжки слід збільшувати до припинення його зростання.

6.6.6 Слід фіксувати кількість обертів за один крок навантаження кожного анкера.

6.6.7 При випробуванні фіксують момент затяжки, у якому утворюється перша тріщина, і навіть максимальний момент затяжки.

6.7 Випробування на вплив армування основи

6.7.1 Випробування для визначення впливу армування основи виконують на одиночних анкерах за 6.3.1 з урахуванням таких положень.

6.7.2 Виконують отвір з підрізанням арматури основи на ефективній глибині анкера 1 мм (як показано на малюнку 2), після чого виконують випробування до руйнування.

Рисунок 2 - Схема випробування анкера при впливі армування основи

Рисунок 2 - Схема випробування анкера при впливі армування основи

6.8 Випробування багатоциклове розтягування

6.8.1 Випробування проводять у підставі без тріщин на осьове розтягування на дію повторюваного (пульсуючого) навантаження. Схема застосування навантаження представлена малюнку А.1.

6.8.2 Навантаження, що розтягує, на анкер прикладають циклічно з частотою 5-7 Гц. Кількість циклів навантаження від до приймають до 10 або до руйнування анкера.

6.8.3 Вимірювання переміщення анкера виконують за першого циклу навантаження до значення , Потім вимір виконують безперервно або після 1, 10, 10 , 10 , 10 , 10 циклів навантаження.

6.8.4 Після завершення циклів навантаження анкер слід розвантажити, виміряти залишкове переміщення та виконати випробування на вирив 6.3.1.

7 Правила оформлення результатів випробувань

До протоколу випробування мають бути включені такі відомості:

7.1 Загальні відомості

- Опис та тип анкера;

- Ідентифікація анкера (розміри, матеріали, покриття, метод виготовлення);

- Назва та адреса підприємства-виробника;

- Назва та адреса випробувальної лабораторії;

- Дата проведення випробування;

- Особа, відповідальна за проведення випробування;

- вид випробування (наприклад, випробування на розтяг, зсув);

- Кількість випробувань;

- Оснащення для випробувань з малюнками або фотографіями.

7.2 Характеристика основи випробування

- Склад бетону. Показники бетонної суміші перед укладанням (щільність, рухливість);

- дата виготовлення;

— розміри контрольних зразків та/або кернів (у відповідних випадках), значення міцності на стиск у момент проведення випробування (окремі результати та середнє значення);

— розміри основи для випробування та розташування формувальної поверхні;

— характер та розташування армування основи.

7.3 Встановлення анкера

- Відомості про розташування анкера (наприклад, на формувальній поверхні бетонної основи);

— відстані між сусідніми анкерами та краєм бетонної основи;

— інструмент, необхідний установки анкера, наприклад ударний свердлильний інструмент, перфоратор, інше устаткування, наприклад гайковий ключ із обмеженням по крутному моменту;

- тип наконечника свердла, маркування підприємства-виробника та виміряні розміри наконечника свердла, відповідний ефективний діаметр , твердосплавна вставка;

- Відомості про напрям свердління;

- інформація про очищення отвору;

- Глибина просвердленого отвору;

- Фактична глибина установки анкера;

- Ширина тріщини при встановленні анкера (у відповідних випадках);

- момент затягування та інші параметри для контролю установки, наприклад, глибина проникнення розширюючого елемента в анкерах, контролем переміщення;

- Переміщення анкера при додатку крутного моменту (якщо вимірюється);

- Тип використовуваних гвинтів і гайок;

- Довжина задіяного різьблення (у відповідних випадках).

7.4 Зафіксовані показники

- Параметри застосування навантаження (час досягнення максимального навантаження, швидкість переміщення);

- Графік переміщення анкера від прикладеного навантаження;

- Ширина тріщини під час навантаження анкера (у відповідних випадках);

- руйнівне навантаження;

- Тип руйнування анкера;

- Форма та розміри конуса виколювання бетонної основи при руйнуванні (у відповідних випадках);

- Відомості про випробування групи анкерів: механізм руйнування, можливе утворення тріщин між анкерами;

- Відомості про випробування анкера при контакті зі стрижневою арматурою: визначення розташування анкера по відношенню до стрижнів арматури, розміри розширення.

7.5 Зміст протоколу може бути доповнений, залежно від обсягу та обставин випробувань.

Додаток, А (довідковий). Принципові схеми випробувальних стендів

Додаток А
(довідкове)

Рисунок А.1 - Принципова схема стенду для випробування анкера на вирив

1 - домкрат з датчиком зусилля (тиску); 2 - силова рама; 3 - опора силової рами; 4 - універсальний захоплюючий пристрій з тягою; 5 - шарнір; 6 - пристрій реєстрації контрольних параметрів (сили, переміщення); 7 - основа; 8 - випробуваний анкер; 9 - Напрямний блок на незалежному штативі; 10 - тонкий дріт; 11 - індикатор переміщення на незалежному штативі

Рисунок А.1 - Принципова схема стенду для випробування анкера на вирив

Рисунок А.2 - Принципова схема стенду для випробування на зсув

1 - домкрат з датчиком зусилля (тиску); 2 - силова рама; 3 - опора, закріплена до силової підлоги; 4 - універсальний захоплюючий пристрій з тягою; 5 - шарнір; 6 - пристрій реєстрації контрольних параметрів (сили, переміщення); 7 - основа; 8 - випробуваний анкер; 9 - упори; 10 - струбцина; 11 - індикатор переміщення незалежному штативі; 12 - силова підлога

Рисунок А.2 - Принципова схема стенду для випробування на зсув

Малюнок А.3 - Гільза для випробування на зсув

1 - основа; 2 - гільза (вкладиш); 3 - оснащення для випробування; 4 - фаска

Малюнок А.3 - Гільза для випробування на зсув

Таблиця А.1 - Діаметр отвору гільзи для випробування

Малюнок А.4 — Випробування на перевірку мінімальних міжосьових та крайових відстаней

1 - основа; 2 - опорна пластина; 3 - анкер

Малюнок А.4 — Випробування на перевірку мінімальних міжосьових та крайових відстаней

Малюнок А.5 - Випробування в основі з тріщиною

1 - анкер;

2 - клин;

3 - індикатор вимірювання ширини розкриття тріщини

Малюнок А.5 - Випробування в основі з тріщиною

Додаток Б (обов'язковий). Вимоги до свердлу для виконання настановних отворів під анкери

Додаток Б
(обов'язкове)

Свердла (бури) для виконання отворів під анкери повинні дозволяти виконання настановних отворів заданої глибини із зазначеним номінальним діаметром. Фактичний діаметр свердла, який визначається максимальним габаритом ріжучої частини (див. малюнок Б.1), повинен відповідати вимогам таблиці Б.1. Фактичний діаметр свердла вимірюють із точністю до 0,05 мм. Необхідний рівень допусків діаметра свердла визначають залежно від виду випробування, для необумовлених випадків застосовуються свердла із середнім рівнем допусків.


Таблиця Б.1 - Діаметр у міліметрах

Малюнок Б.1 - Контрольні розміри свердла для виконання настановних отворів під анкери

Малюнок Б.1 - Контрольні розміри свердла для виконання настановних отворів під анкери

Додаток (довідковий). Випробування на вирив при циклічному розкритті тріщини

Додаток
(довідкове)

В.1 Випробування виконують у такій послідовності. Формують тріщину в основі за допомогою арматури (див. малюнок В.1). Встановлюють анкер згідно з інструкцією виробника в закриту тріщину та виконують розкриття тріщини до досягнення значення величини , після чого прикладають навантаження, що розтягує, до анкера і виконують циклічне розкриття тріщини з кількістю циклів, рівним .

В.2 Частоту розкриття/закриття тріщин приймають у діапазоні 0,1-0,3 Гц.

В.3 Діапазон розкриття тріщини приймають від до . Для цього навантаження розкриття тріщини підбирають досвідченим шляхом.

B.4 Зусилля, що розтягують, в анкері в ході випробування не повинно відрізнятися від початкового більш ніж на 5%.

В.5 За результатами випробування будують графік переміщення анкера від сили, що розтягує. Для цього в ході випробування проводять безперервну фіксацію переміщення анкера або після 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 тощо циклу розкриття тріщини.

В.6 Після завершення циклічного розкриття тріщини анкер слід розвантажити, виміряти залишкове переміщення та виконати випробування на вирив 6.3.1 при .

Малюнок В.1 - Випробування в основі з тріщиною

1 - анкер; 2 - ініціатор тріщини; 3 - тріщина; 4 - арматура

Малюнок В.1 - Випробування в основі з тріщиною