ГОСТ 15860-84

ГОСТ 15860-84 Балони сталеві зварені для зріджених вуглеводневих газів на тиск до 1,6 МПа. Технічні умови (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 15860-84

Група В66

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

БАЛОНИ СТАЛЕВІ ЗВАРНІ ДЛЯ ЗЖИЖЕНИХ ВУГЛЕВОДОРОДНИХ ГАЗІВ НА ТИСК ДО 1,6 МПа

Технічні умови

Steel welded cylinders для liquefied hydrocarbon gases at pressure up to 1,6 MPa. Specifications

МКС 23.020.30

ОКП 48 5871; 48 5872; 36 9521; 36 9522

Дата введення 1985-07-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством газової промисловості СРСР

РОЗРОБНИКИ

Н.Д.Отичко , Є.С. Кравченко , Л.В. Коваленко , В.Ф. Гайдуков , О.М. Васильєва , Е.Є.

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 26.04.84 N 1444

3. ВЗАМІН ГОСТ 15860–70

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. ВИДАННЯ (серпень 2003 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у жовтні 1989 р., грудні 1991 р. (ІВД 2-90, 4-92)


Цей стандарт поширюється на сталеві зварні балони із запірними пристроями (далі — балони) об'ємом 5, 12, 27 та 50 л на тиск до 1,6 МПа, призначені для транспортування та зберігання зріджених вуглеводневих газів (пропану, бутану та їх сумішей).

Вимоги цього стандарту є обов'язковими.

Стандарт відповідає рекомендації щодо стандартизації - РС 2978 у частині балонів об'ємом 12, 27 та 50 л.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

1. ТИПИ, ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ

1.1. Балони повинні виготовлятися таких типів:

1 - балони без обичайки з клапаном;

2 - балони з обічайкою та клапаном;

3 - балони з обічайкою та вентилем;

4 - балони без обичайки з вентилем;

та виконань:

з коміром - В;

з ковпаком - К;

з ручкою (ручками) - Р.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1.2. Основні параметри та розміри балонів повинні відповідати зазначеним на рис.1 та табл.

Тип 1

Тип 2

Тип 3

Тип 4

1 - черевик; 2 - днище нижнє; 3 - кільце підкладне; 4 - днище верхнє; 5 - табличка; 6 - комір; 7 - клапан; 8 - горловина; 9 - обічайка; 10 - кільце горловини; 11 - вентиль; 12 - ковпак

Чорт.1

Примітки:

1. Креслення не визначає конструкції балона.

2. Допускається виготовляти балони без підкладних кілець шляхом з'єднання з внутрішнім обтисканням однієї з деталей.

Таблиця 1

Розміри, мм

Приклад умовного позначення балона типу 3, об'ємом 50 л, з товщиною стінки 2,5 мм, виконання:

Балон 3-50-2,5 - До ГОСТ 15860-84

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

1.3. Допуски форми та розташування поверхонь при виготовленні балонів та їх складових частин повинні бути не більше:

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1.4. Днища балонів мають бути еліптичної форми.

Зовнішня висота еліптичної частини має бути не меншою:

55 мм - для балонів об'ємом 5 та 12 л;

65 мм - для балонів об'ємом 27 та 50 л.

Висота циліндричної частини днищ має бути не менше 15 мм.

1.5. Різьблення горловини балона має бути W 19,2 або W 27,8 за ГОСТ 9909 . Для балонів об'ємом 5 і 12 л допускається метричне різьблення М22 х 1,5 за ГОСТ 8724 *.
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 8724-2002 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

1.6. Кільце горловини та ковпак повинні мати трубне циліндричне різьблення. за ГОСТ 6357 .

Дозволяється безрізьбове з'єднання, що забезпечує надійну фіксацію ковпака.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Балони повинні виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту, «Правил устрою та безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР, за робочими кресленнями та зразком-еталоном, затвердженим у встановленому порядку.

Виготовлення балонів повинно здійснюватись за наявності дозволу Державного випробувального центру газової апаратури (ГІЦ ГА).

2.2. Балони слід виготовляти у виконанні У категорії 2 за ГОСТ 15150 .

2.3. Деталі балона: обичайка, днища та підкладні кільця повинні виготовлятися з листової вуглецевої сталі марки Ст3сп або Ст3пс ГОСТ 380 *, групи міцності ОК370В, 5-ї категорії за нормованими характеристиками, III групи обробки поверхні, з гарантією зварюваності за ГОСТ 16 . Межа плинності щонайменше 250 МПа. Сортамент листової сталі повинен відповідати ГОСТ 19903 чи ГОСТ 19904 .
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 380-2005 , тут і далі тексту. - Примітка виробника бази даних.

Інші деталі повинні виготовлятися зі сталей марок Ст3 за ГОСТ 380 або зі сталей марок 08, 10, 15 за ГОСТ 1050 .

Горловина повинна виготовлятися зі сталей марок Ст3сп або Ст3пс за ГОСТ 380 або зі сталі марки 20 по ГОСТ 1050 .

Допускається виготовлення деталей балона з інших марок сталей, які рекомендуються «Правилами пристрою та безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском».

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2.4. Запірні пристрої для балонів - за ГОСТ 21804 або технічними умовами на конкретні пристрої.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.5. Ковпаки повинні виготовлятися зі сталі або чавуну, або алюмінієвих сплавів або інших матеріалів, що забезпечують збереження запірного пристрою.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.6. На зовнішніх і внутрішніх поверхнях балона не допускаються полони, раковини, заходи сонця, тріщини і глибокі ризики, якщо вони виводять товщину стінки балона за межі мінусових відхилень, що допускаються, на товщину листа за ГОСТ 19903 і ГОСТ 19904 .

2.7. Днища балона, виготовлені методом холодного штампування або гарячого штампування при температурі його закінчення нижче 700 °C, повинні піддаватися термообробці для зняття внутрішніх напруг.

2.8. При зварюванні обічайки, днищ, горловини, коміра і черевика повинні застосовуватися зварювальний дріт за ГОСТ 2246 та електроди за ГОСТ 9467 , при зварюванні під флюсом - флюс за ГОСТ 9087 або за технічними умовами на флюси конкретних марок, при зварюванні вуглецю за ГОСТ 8050 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.9. Балон із запірним пристроєм повинен бути міцним та щільним.

Ознаки розриву, течі, слізки, потіння та видимі залишкові деформації не допускаються.

2.10. Руйнівний тиск для балона має бути не менше 5 МПа.

2.11. Шви зварних з'єднань, що знаходяться під тиском, повинні бути міцними та щільними.

Течі, потіння та видимі залишкові деформації у зварних з'єднаннях не допускаються.

Допускається при виготовленні виправляти дефекти зварних з'єднань не більше одного разу в тому самому місці.

2.12. Показники механічних властивостей стикових зварних з'єднань обічаків та днищ повинні бути:

тимчасовий опір розриву – не менше 370 H/мм ;

кут загину - не менше 100 °.

2.1З. Зовнішні поверхні балона мають бути пофарбовані атмосферостійкою емаллю червоного кольору.

Пофарбована поверхня повинна відповідати вимогам ГОСТ 9.032 клас покриття V; для внутрішніх поверхонь башмака та коміра та поверхонь балона всередині башмака та коміра – клас покриття VII.

Перед фарбуванням поверхні балона повинні бути очищені від бруду, масел, іржі та покриті ґрунтовкою.

Допускається поверхня балона під табличкою за її наявності не фарбувати.

Покриття ґрунтовкою та фарбування різьблень та таблички за її наявності не допускається.

2.12, 2.13. (Змінена редакція, Зм. N 2).

2.14. На різьбленні горловини вм'ятини, задирки, раковини та викрашування не допускаються.

На різьбленні кільця горловини та ковпака не більше ніж на одній п'ятій загальної кількості витків допускаються місцеві незначні рванини та викрашування загальною довжиною не більше третини витка.

3. КОМПЛЕКТНІСТЬ

3.1. У комплект балона повинні входити:

кільця захисні - 2 шт. за погодженням зі споживачем (для балонів об'ємом 12, 27 та 50 л);

ковпак - 1 шт. (Для балона об'ємом 50 л).

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.2. Кожен балон, що надходить у роздрібну мережу, повинен комплектуватися інструкцією по ГОСТ 2 .601*.
________________
* На території Російської Федерації документ діє ГОСТ 2.601-2006. - Примітка виробника бази даних.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

4.1. Запірний пристрій повинен встановлюватися в горловину балона на свинцевому глете за ГОСТ 5539 або свинцевому сурику за ГОСТ 19151 , розведених натуральною оліфою згідно з ГОСТ 7931 .

4.2. Момент сили загвинчування запірного пристрою в горловину балона повинен бути (220±40) Нм, для різьблення W 27,8 і (160±30) Нм для різьблення W 19,2.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4.3. При виготовленні має бути забезпечене запобігання ударам від ударів.

5. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

5.1. Для перевірки відповідності балонів вимогам цього стандарту слід проводити приймально-здавальні, періодичні та типові випробування.

5.2. Прийомо-здатні випробування проводить підприємство-виробник.

Періодичні та типові випробування проводить ГІЦ ГА.

5.3. Прийомо-здавальним випробуванням слід піддавати:

кожний балон на відповідність вимогам пп.1.2 (маса порожнього балона); 2.3-2.9; 2.11; 2.13; 2.14; 3.1; 3.2 ; 4.1; 4.3; 7.1-7.6;

на відповідність вимогам пп.1.2; 1.3 та 1.5 — не менше трьох балонів на початку та трьох наприкінці зміни;

на відповідність вимогам п. 4.2 — на початку та наприкінці зміни;

на відповідність вимогам пп.1.4, 2.10 один балон від партії. За партію приймають кількість балонів, виготовлених із металу однієї плавки, але не більше 5000 шт. Результати вибіркового контролю поширюють попри всю партію;

на відповідність вимогам п. 2.11 проникаючими випромінюваннями просвічують поздовжні шви, місця їх перетину з кільцевими та 25% кільцевих швів у кожного балона без обичайки;

на відповідність вимогам п. 2.12 по одному контрольному з'єднанню на кожній установці для зварювання поздовжніх та кільцевих швів на початку та в кінці зміни. Результати випробування поширюються на всю партію балонів, виготовлених у цій зміні.

Результати приймально-здавальних випробувань повинні оформлятися відповідно до «Правил пристрою та безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском».

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

5.4. Періодичні випробування повинні проводитися не рідше ніж один раз на рік в обсязі не менше трьох балонів кожного типу на відповідність усім вимогам цього стандарту.

Балони повинні відбиратися з числа минулих приймально-здавальних випробувань.

5.5. Типові випробування слід проводити при зміні конструкції, технології виготовлення та матеріалів, що впливають на міцність, параметри та вимоги, встановлені цим стандартом.

Типовим випробуванням слід піддавати щонайменше три балони на відповідність вимогам цього стандарту.

6. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

6.1. Апаратура

6.1.1. При проведенні випробувань має бути використана наступна апаратура:

лабораторний термометр з похибкою ±1 °С для вимірювання температури повітря в приміщенні;

секундомір для вимірювання тривалості випробувань або реле часу, налаштованого на витримку ( - Номінальний час витримки, с; — межа похибки, що допускається, с);

манометри для вимірювання тиску, клас точності 1,5 з верхніми межами вимірювань: 2,5 МПа - при випробуваннях на щільність; 4,0 МПа - при випробуваннях на міцність; 16,0 МПа - при випробуваннях на руйнування;

прилад для вимірювання відносної вологості повітря в приміщенні з похибкою трохи більше ±4%;

універсальна випробувальна машина для вимірювання тимчасового опору на розрив із похибкою ±1%;

вимірювальний інструмент для вимірювання кута загину з похибкою ±1°;

ваги для вимірювання маси: балонів об'ємом 5 та 12 л з похибкою не більше 0,1 кг; балонів об'ємом 27 та 50 л з похибкою не більше 0,2 кг;

тарований ключ для вимірювання моменту сили загвинчування запірного пристрою в горловину балона з похибкою ±10 Нм;

засоби вимірювання контролю розмірів, які забезпечують зазначені граничні відхилення.

Дозволяється застосовувати іншу апаратуру, що забезпечує вказану точність вимірів.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

6.2. Умови проведення випробувань

6.2.1. Періодичні та типові випробування слід проводити у приміщенні за дотримання наступних умов:

температура навколишнього повітря (25±10) °З;

відносна вологість повітря трохи більше 80%.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

6.3. Проведення випробувань

6.3.1. Перевірку відповідності балона вимогам пп.1.1; 2.4-2.7; 2.13; 2.14; 3.1; 3.2; 4.3; 7.1; 7.4-7.6 проводять зовнішнім оглядом;

перевірку відповідності балона вимогам пп.1.2-1.6; 2.12; 7.2; 7.3; 7.5 проводять вимірюванням інструментами; масу - зважуванням; контроль зовнішнього діаметра балона проводять у будь-якому поперечному перерізі обичайки на відстані не менше 50 мм від поздовжнього шва або в будь-якому поперечному перерізі циліндричної частини днища;

перевірку відповідності балона вимогам пп.2.3; 2.8 та 4.1 проводять за сертифікатом; межа плинності (п. 2.3) відповідно до вимог ГОСТ 11701 від кожної плавки.

Перевірку за п. 2.2 проводять за методикою, затвердженою в установленому порядку.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

6.3.2. Профіль поздовжнього перерізу еліптичної частини днища (пп.1.3 та 1.4 у частині еліптичної форми) контролюють внутрішнім прохідним калібром (чорт. 2). Профіль внутрішнього прохідного калібру повинен відповідати найбільшій внутрішній висоті ( ) еліптичної частини днища та найменшого внутрішнього діаметру ( ) Днища. Відхилення профілю контролюють щупом.

Чорт.

6.3.3. Міцність (п. 2.9) балона перевіряють гідравлічним випробуванням.

Гідравлічні випробування балона проводять випробувальним тиском 2,5 МПа протягом не менше 60 с з подальшим зниженням тиску до 1,6 МПа.

При тиску 1,6 МПа проводять огляд всіх зварних з'єднань та прилеглих до них ділянок.

Балони вважають, що витримали гідравлічні випробування, якщо не виявлено ознак розриву, течі, слізок, потіння і видимих залишкових деформацій у зварних з'єднаннях і в основному металі.

При випробуваннях зовнішня поверхня балона має бути сухою.

6.3.4. Щільність (п. 2.9) балона після гідравлічних випробувань перевіряють пневматичним випробуванням тиском 1,6 МПа. Балон занурюють у ванну з водою таким чином, щоб над ним був стовп води 20-40 мм. Час витримки – не менше 60 с. Поява бульбашок не допускається.

6.3.5. Допускається замість гідравлічних випробувань балона проводити пневматичні випробування на стенді з бронекамерою, що забезпечує безпеку роботи.

Балон повинен перебувати у бронекамері під тиском 2,5 МПа не менше 60 с, після чого тиск знижують до 1,6 МПа та балон занурюють у ванну з водою для перевірки на щільність за методикою п. 6.3.4.

6.3.2-6.3.5. (Змінена редакція, Зм. N 2).

6.3.6. Перевірку зварних з'єднань кожного балона (пп.2.11 та 2.12) проводять:

зовнішнім оглядом відповідно до вимог ГОСТ 3242 та галузевої інструкції щодо зварювання та контролю зварних з'єднань;

просвічуванням проникаючими випромінюваннями відповідно до вимог ГОСТ 7512 або ГОСТ 23154 або радіоскопічними методами із застосуванням рентгенотелевізійних установок;

випробуваннями на статичні розтягування та вигин за ГОСТ 6996 стикових зварних з'єднань обічаків та днищ;

гідравлічними випробуваннями;

пневматичними випробуваннями.

6.3.6.1. Для перевірки механічних властивостей поздовжніх і кільцевих швів зварювання контрольних з'єднань проводять окремо від елементів балона, що зварюються, з обов'язковим дотриманням всіх умов зварювання контрольованих стикових з'єднань.

Розміри контрольних з'єднань мають бути обрані такими, щоб з них можна було вирізати по два зразки всіх видів механічних випробувань і, при необхідності, додатково подвоєну кількість зразків для повторних випробувань.

При отриманні незадовільних результатів допускається повторне випробування на подвоєній кількості зразків, що вирізуються з контрольних з'єднань.

6.3.6.2. Перевірку зварних з'єднань (п. 2.11) гідравлічними та пневматичними випробуваннями проводять при випробуваннях за п. 2.9 за методикою пп.6.3.3-6.3.5.

6.3.7. Перевірку на руйнування (п. 2.10) проводять гідравлічним тиском. Випробування проводять підвищенням тиску до 2,5 МПа, причому балон не повинен деформуватися. Після досягнення тиску 2,5 МПа та перевірки діаметра балона тиск підвищується до настання руйнування балона. Контроль зовнішнього діаметра балона проводять у поперечному перерізі з відривом щонайменше 50 мм від зварних швів.

Не допускається розрив балона при тиску менше 5 МПа.

(Змінена редакція, зміна N 1).

6.3.8. Об'єм балона (п. 1.2) перевіряють наповненням водою до основи різьблення горловини та визначають об'єм або масу (з наступним перерахуванням в об'єм) води.

Після випробовування балон просушують. Якщо випробування використовують воду з температурою не нижче 60 °C, процес сушіння не обов'язковий.

Дозволяється визначати об'єм балона іншими способами, що забезпечують необхідну точність.

Перевірка об'єму балонів 5 та 12 л не є обов'язковою.

6.3.9. Масу порожнього балона (п. 1.2) перевіряють зважуванням з точністю: ±0,1 кг – для балонів об'ємом 5 та 12 л; ±0,2 кг - для балонів об'ємом 27 і 50 л.

6.3.10. Перевірку п. 4.2 проводять контролем величини моменту на стенді (пристосуванні) для загвинчування.

(Змінена редакція, зміна N 1).

7. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

7.1. Кожен балон повинен мати на місці, зручному для огляду, табличку з корозійно-стійких металів з такими даними:

товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення балона (без позначення товщини стінки та виконання);

номер балона за системою нумерації підприємства-виробника;

маса балона із газом (МГ), кг;

маса порожнього балона (МП), кг;

місяць та рік виготовлення та рік наступного огляду;

робочий тиск ( ), МПа;

випробувальний тиск (І), МПа;

Об `єм ( ), л ;

тавро ВТК підприємства-виробника круглої форми діаметром 10 мм.

Кріплення таблички має бути надійним та довговічним.

Допускається нанесення даних для балонів об'ємом 5 і 12 л на комірі або черевику, для балонів об'ємом 27 і 50 л на комірі.

Примітки:

1. При маркуванні наносять скорочені позначення, зазначені у дужках.

2. Приклад нанесення дати виготовлення та огляду: при виготовленні у листопаді 1984 р. та огляді у листопаді 1989 р.: 11−84−89.

3. Об'єм балонів 5 та 12 л вказується номінальний; балонів 27 та 50 л - фактичний до першого знака після коми. Під час вибіркового контролю проставляється фактичний мінімальний обсяг останніх перевірених балонів.

4. Маса балона з газом включає масу порожнього балона, масу запірного пристрою та масу зрідженого газу.

5. Маса порожнього балона вказується фактична до першого знака після коми.


(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

7.2. Висота товарного знака та цифр при маркуванні «мас» має бути не менше 10 мм, висота літер та інших цифр — не менше 6 мм.

(Змінена редакція, зміна N 1).

7.3. У середині циліндричної частини балона на довжині не менше довжини кола має бути нанесена білою атмосферостійкою емаллю напис «ПРОПАН».

Висота букв має бути: 20 мм - для балона об'ємом 5 л; 40 мм - для балона об'ємом 12 л; 60 мм - для балонів об'ємом 27 та 50 л.

7.4. Кожна відвантажена партія балонів має супроводжуватись документом, у якому зазначається:

найменування підприємства-виробника;

умовне позначення балона;

кількість балонів;

відомості про приймання балонів ВТК.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

7.5. Балони об'ємом 5 л, призначені для роздрібної торгівельної мережі, упаковуються в ящики з гофрованого картону за ГОСТ 9142 з посиленням жорсткості вкладеного ящика. Внутрішні розміри ящика 228х228х295 мм, брутто - трохи більше 6 кг. Скриньки слід виготовляти за кресленнями, затвердженими в установленому порядку.

Транспортне маркування вантажу за ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків: «Верх», «Тендітне. Обережно», «Берегти від вологи».

Допускається за погодженням з торговими організаціями упаковувати балони в іншу тару, що забезпечує їх збереження під час транспортування та зберігання.

Балони об'ємом 12, 27 і 50 л транспортуються без упаковки із захисними кільцями завтовшки (16±1) мм або без них за погодженням із споживачем.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

7.6. Зберігання балонів має бути за групою умов зберігання Ж2 за ГОСТ 15150 .

7.7. Балони транспортуються всіма видами транспорту у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажу, що діють на кожному виді транспорту.

Дозволяється перевезення балонів відкритим автомобільним транспортом.

(Змінена редакція, зміна N 1).

8. ВКАЗІВКИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ

8.1. Балони повинні експлуатуватися відповідно до вимог «Правил устрою безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском» та «Правил безпеки в газовому господарстві», затверджених Держгіртехнаглядом СРСР.

8.2. Балони слід експлуатувати за температури стінки від мінус 40 до плюс 45 °C.

9. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ

9.1. Виробник повинен гарантувати відповідність балонів вимогам цього стандарту за умови дотримання правил зберігання, транспортування та експлуатації.

9.2. Гарантійний термін експлуатації - 2,5 роки з дня продажу балонів через роздрібну мережу, а для балонів позаринкового споживання - з дня отримання балонів споживачем.