ГОСТ 21073.3-75

ГОСТ 21073.3-75 Метали кольорові. Визначення величини зерна методом підрахунку перетинів зерен (зі зміною N 1)

ГОСТ 21073.3-75

Група В09

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

МЕТАЛИ КОЛЬОРОВІ

Визначення величини зерна методом підрахунку перетинів зерен

Non-ferrous metals. Визначення ступеня значення bu calkulation
of grain intersections

ОКСТУ 1709

Дата введення 1976-07-01

Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 15 серпня 1975 р. N 2164 термін запровадження встановлено з 01.07.76

Обмеження терміну дії знято за протоколом N 2-92 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)

ВИДАННЯ зі Зміною N 1, затвердженим у грудні 1983 р. (ІУС 3-84).

Цей стандарт поширюється на кольорові метали та встановлює метод підрахунку перетинів зерен для визначення величини зерна.

Метод застосовується для кількісної характеристики величин умовних розмірів рівноосних чи нерівноосних зерен, наприклад, для дослідницьких чи дослідних робіт тощо.

Стандарт відповідає СТ РЕВ 1959-79 у частині методу підрахунку перетинів зерен.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу випробування - за ГОСТ 21073.0-75.

2. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

2.1. Для визначення величини зерна методом підрахунку перетинів зерен поверхню шліфу переглядають і вибирають не менше ніж п'ять типових місць, а при визначенні статистичних характеристик - Не менше восьми типових місць. На кожному місці виробляють не менше двох одиничних вимірів.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2. Визначення величини зерна виробляють за такого збільшення, щоб у зору знаходилося цілком 80-200 зерен.

2.3. Для вимірювань застосовують січучі лінії у вигляді двох непаралельних прямих або кола. Пряма січна повинна перетинати не менше 10 зерен, а січна у вигляді кола - не менше 20 зерен.

2.4. Сікуючі лінії наносять на зображення вимірюваного місця, що спостерігається на матовому склі мікроскопа, мікрофотографії або безпосередньо в окулярі мікроскопа (якщо окуляр забезпечений зображеннями, які можуть бути використані в якості січучих).

2.5. Визначення величини нерівновісних зерен проводять на шліфах, виготовлених вздовж та поперек головної осі симетрії виробу. У цьому випадку січучі лінії у вигляді прямих проводять паралельно осям симетрії.

(Запроваджено додатково, Зм. N 1).

3. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

3.1. Визначення величини зерна роблять підрахунком меж зерен , перетнуті січеними.

Різниця при підрахунку кордонів зерен на одному шліфі, а при нерівновісних зернах — у кожній із трьох осей симетрій не повинна становити понад 50%.

3.2. За результат визначення приймають одну або декілька величин:

середній умовний розмір зерна , мм.

Якщо зерно нерівновісне, може бути визначений середній розмір зерна кожного з трьох основних вимірів;

мінімальний та максимальний умовний розмір зерна і відповідно, мм;

середньоквадратичне відхилення одиничних вимірів умовного розміру зерна , мм.

3.3. Розрахунок роблять за формулою

.