ГОСТ Р 54564-2011

ГОСТ Р 54564−2011 Лом та відходи кольорових металів та сплавів. Загальні технічні умови

ГОСТ Р 54564-2011

Група В57

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ЛОМ І ВІДХОДИ КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ

Загальні технічні умови

Non-ferrous metals and alloys scrap and waste. General specifications

ГКС 77.120.01
ОКП 17 8110

Дата введення 2013-01-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНО Некомерційним партнерством «Міжрегіональний центр вторинної кольорової металургії»

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 462 «Вторинні кольорові метали»

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 29 листопада 2011 р. N 648-ст

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Правила застосування цього стандарту встановлені у ГОСТ Р 1.0-2012 (розділ 8). Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному (станом на 1 січня поточного року) інформаційному покажчику «Національні стандарти», а офіційний текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковано у найближчому випуску щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (gost.ru)

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на брухт та відходи кольорових металів та сплавів, призначені для виробництва кольорових металів та їх сплавів та інших видів продукції.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:

ГОСТ Р 8.563-2009 Державна система забезпечення єдності вимірів. Методики (методи) вимірів

ГОСТ Р 12.4.026-2001 Система стандартів безпеки праці. Кольори сигнальні, знаки безпеки та сигнальна розмітка. Призначення та правила застосування. Загальні технічні вимоги та характеристики. Методи випробувань

ГОСТ Р 12.4.191-2011 (ЄН 149:2001+А1:2009) Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту органів дихання. Напівмаски фільтруючі для захисту від аерозолів. Загальні технічні умови

ГОСТ Р 12.4.230.1 −2007 (ЄН 166−2002) Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту очей Загальні технічні вимоги

ГОСТ Р 51232-98 Вода питна. Загальні вимоги до організації та методів контролю якості

ГОСТ Р 51321.1-2007 (МЕК 60439-1:2004) Пристрої комплектні низьковольтні розподілу та управління. Частина 1. Пристрої, випробувані повністю чи частково. Загальні технічні вимоги та методи випробувань

ГОСТ Р 53361-2009 Мішки з паперу та комбінованих матеріалів. Загальні технічні умови

ГОСТ Р 54565−2011 Лом та відходи кольорових металів та сплавів. терміни та визначення

ГОСТ 12.1.004-91 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги

ГОСТ 12.1.005-88 Система стандартів безпеки праці. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони

ГОСТ 12.1.007-76 Система стандартів безпеки праці. Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.1.010-76 Система стандартів безпеки праці. Вибухобезпека. Загальні вимоги

ГОСТ 12.1.016-79 Система стандартів безпеки праці. Повітря робочої зони. Вимоги до методик вимірювання концентрацій шкідливих речовин

ГОСТ 12.2.007.0 −75 Система стандартів безпеки праці. Електротехнічні вироби. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.1 −75 Система стандартів безпеки праці. Машини електричні обертові. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.2 −75 Система стандартів безпеки праці. Трансформатори силові та реактори електричні. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.3 −75 Система стандартів безпеки праці. Електротехнічні пристрої на напругу понад 1000 В. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.4 −75 Система стандартів безпеки праці. Шафи комплектних розподільних пристроїв та комплектних трансформаторних підстанцій, камери збірні одностороннього обслуговування, осередки герметизованих елегазових розподільчих пристроїв

ГОСТ 12.2.007.5 −75 Система стандартів безпеки праці. Конденсатори силові. Установки конденсаторні. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.6 −75 Система стандартів безпеки праці. Апарати комутаційні низьковольтні. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.8 −75 Система стандартів безпеки праці. Пристрої електрозварювальні та для плазмової обробки. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.9 .8-89 (МЕК 519-8-85) Система стандартів безпеки праці. Устаткування електротермічне. Печі електрошлакового переплаву. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.10 -87 Система стандартів безпеки праці. Установки, генератори та нагрівачі індукційні для електротермії, установки та ультразвукові генератори. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.11 −75 Система стандартів безпеки праці. Перетворювачі електроенергії напівпровідникові. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.12 −88 Система стандартів безпеки праці. Джерела струму хімічні. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.13 −2000 Система стандартів безпеки праці. Лампи електричні. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.007.14 −75 Система стандартів безпеки праці. Кабелі та кабельна арматура. Вимоги безпеки

ГОСТ 12.2.009-99 Верстати металообробні. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.3.002-75 Система стандартів безпеки праці. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.3.009-76 Система стандартів безпеки праці. Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.4.004-74 Респіратори, що фільтрують протигазові РПГ-67. Технічні умови

ГОСТ 12.4.009-83 Система стандартів безпеки праці. Пожежна техніка захисту об'єктів. Основні види. Розміщення та обслуговування

ГОСТ 12.4.010-75 Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Перчатки спеціальні. Технічні умови

ГОСТ 12.4.021-75 Система стандартів безпеки праці. Системи вентиляційні. Загальні вимоги

ГОСТ 12.4.028-76 Система стандартів безпеки праці. Респіратори ШБ-1 «Пелюстка». Технічні умови

ГОСТ 12.4.029-76 Система стандартів безпеки праці. Фартухи спеціальні. Технічні умови

ГОСТ 12.4.068-79 Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального дерматологічного захисту. Класифікація та загальні вимоги

ГОСТ 17.2.3.02 −78 Охорона природи. атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами

ГОСТ 123-2008 Кобальт. Технічні умови

ГОСТ 492-2006 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві, що обробляються тиском. Марки

ГОСТ 614-97 Бронзи ливарні в чушках. Технічні умови

ГОСТ 804-93 Магній первинний у чушках. Технічні умови

ГОСТ 859-2001 Мідь. Марки

ГОСТ 860-75 Олово. Технічні умови

ГОСТ 1020-97 Латуні ливарні в чушках. Технічні умови

ГОСТ 1292-81 Сплави свинцево-сурм'янисті. Технічні умови

ГОСТ 1320-74 (ІСО 4383-91) Бабіти олов'яні та свинцеві. Технічні умови

ГОСТ 1583-93 Алюмінієві сплави ливарні. Технічні умови

ГОСТ 2171-90 Деталі, вироби, напівфабрикати та заготовки із кольорових металів та сплавів. Позначення марки

ГОСТ 2856-79 Сплави магнієві ливарні. Марки

ДЕРЖСТАНДАРТ 2991-85 Ящики дощаті нерозбірні для вантажів масою до 500 кг. Загальні технічні умови

ГОСТ 3640-94 Цинк. Технічні умови

ГОСТ 3778-98 Свинець. Технічні умови

ГОСТ 4388-72 Вода питна. Методи визначення масової концентрації міді

ГОСТ 4658-73 Ртуть. Технічні умови

ГОСТ 4784-97 Алюміній та алюмінієві сплави деформовані. Марки

ГОСТ 5017-2006 Бронзи олов'яні, що обробляються тиском. Марки

ГОСТ 5959-80 Ящики з листових матеріалів нерозбірні для вантажів масою до 200 кг. Загальні технічні умови

ГОСТ 6247-79 Бочки сталеві зварені з обручами катання на корпусі. Технічні умови

ГОСТ 10354-82 Плівка поліетиленова. Технічні умови

ГОСТ 14113-78 Алюмінієві сплави антифрикційні. Марки

ГОСТ 14192-96 Маркування вантажів

ГОСТ 14957-76 Сплави магнієві, що деформуються. Марки

ГОСТ 15527-2004 Сплави мідно-цинкові (латуні), що обробляються тиском. Марки

ГОСТ 17366-80 Бочки сталеві зварені товстостінні для хімічних продуктів. Технічні умови

ГОСТ 17811-78 Мішки поліетиленові для хімічної продукції. Технічні умови

ГОСТ 18165-89 Вода питна. Метод визначення масової концентрації алюмінію

ГОСТ 18175-78 Бронзи безолов'яні, що обробляються тиском. Марки

ГОСТ 18293-72 Вода питна. Методи визначення вмісту свинцю, цинку, срібла

ГОСТ 18308-72 Вода питна. Метод визначення змісту молібдену

ГОСТ 18477-79 Контейнери універсальні. Типи, основні параметри та розміри

ГОСТ 19241-80 Нікель та низьколеговані нікелеві сплави, що обробляються тиском. Марки

ГОСТ 19433-88 Вантажі небезпечні. Класифікація та маркування

ГОСТ 19807-91 Титан і титанові сплави деформовані. Марки

ГОСТ 21130-75 Вироби електротехнічні. Затискачі заземлюючі та знаки заземлення. Конструкція та розміри

ГОСТ 24231-80 Кольорові метали та сплави. Загальні вимоги до відбору та підготовки проб для хімічного аналізу

ГОСТ 26653-90 Підготовка генеральних вантажів до транспортування. Загальні вимоги

ГОСТ 28053-89 Стружка кольорових металів та сплавів. Методи відбору, підготовки проб та методи випробувань

ГОСТ 28192-89 Відходи кольорових металів та сплавів. Методи відбору, підготовки проб та методи випробувань

ГОСТ 29103-91 Вольфрам, молібден. Загальні вимоги до методів хімічного та спектрального аналізу

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічним інформаційним покажчиком «Національні стандарти», опублікованим станом на 1 січня поточного року. щодо випусків щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти» за поточний рік. Якщо замінений стандарт посилання, на який дано недатоване посилання, рекомендується використовувати діючу версію цього стандарту з урахуванням усіх внесених до цієї версії змін. Якщо замінений стандарт, на який дано датоване посилання, то рекомендується використовувати версію цього стандарту із зазначеним вище роком затвердження (прийняття). Якщо після затвердження цього стандарту до посилального стандарту, на який дано датоване посилання, внесено зміну, що стосується положення, на яке дано посилання, то це положення рекомендується застосовувати без урахування цієї зміни. Якщо стандарт посилається без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, рекомендується застосовувати в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані терміни згідно з ГОСТ Р 54565.

4 Класифікація

4.1 Лом і відходи кольорових металів і сплавів поділяють за металами, їх фізичними властивостями та хімічним складом на групи відповідно до таблиці 1.


Таблиця 1

5 Технічні вимоги

5.1 Характеристика брухту та відходів кольорових металів та сплавів та технічні вимоги до них за групами повинні відповідати зазначеним у таблицях 2-18.


Таблиця 2 - Алюміній та його сплави

Таблиця 3 — Вольфрам, його сплави та інші вольфрамовмісні хімічні сполуки

Таблиця 4 - Кадмій та його сплави

Таблиця 5 - Кобальт, його з'єднання та сплави

Таблиця 6 - Магній та магнієві сплави

Таблиця 7 - Мідь

Таблиця 8 - Латуні

Таблиця 9 - Бронзи.

Таблиця 10 - Молібден, що містять молібден хімічні сполуки і сплави

Таблиця 11 - Нікель і нікелеві сплави

Таблиця 12 - Олово та олов'яно-свинцеві сплави

Таблиця 13 — Ртуть та її сполуки

Таблиця 14 - Свинець та свинцеві сплави

Таблиця 15 - Титан і титанові сплави

Таблиця 16 - Цинк та цинкові сплави

Таблиця 17 - Лом складний

Таблиця 18 - Біметали

5.2 Лом і відходи кольорових металів і сплавів, що увійшли до груп за таблицями 2-18, регламентуються за хімічним складом відповідно до ГОСТ 1583 , ГОСТ 4658 , ГОСТ 4784 , ГОСТ 14113 , ГОСТ 29103 , ГОСТ 18 5017 , ГОСТ 18175 , ГОСТ 1020 , ГОСТ 614 , ГОСТ 19241 , ГОСТ 492 , ГОСТ 804 , ГОСТ 2856 , ГОСТ 14957 , ГОСТ 860 , ГОСТ 1320 , ГОСТ 1320, ГОСТ 83

5.3 Лом і відходи кольорових металів зі сплавів марок, які не увійшли до груп за таблицями 2-18, вироблені за скасованими або введеними знову нормативними та технічними документами, відносять до тієї групи, до якої вони підходять за хімічним складом. Природну засміченість видів відходів, виробів із кольорових металів і сплавів, які не увійшли до встановлених груп, визначають за довідковими таблицями засміченості брухту кольорових металів, представлених у додатку Ж.

При невідповідності сплавів хімічному складу груп, поданих у таблицях 2-18, класифікацію таких сплавів за групами проводять за погодженням із споживачем.

5.4 Вимоги, наведені в таблицях 2-18, поширюються також на інші аналогічні за якістю групи брухту та відходів.

5.5 Для брухту та відходів усіх груп розміри не повинні перевищувати: пакетів 400×400×700 мм, зв'язок та бухт — 400×700 мм. Максимальні розміри окремих шматків в одному з вимірів не повинні перевищувати 1000 мм, за винятком розмірів, зазначених у таблицях на окремі групи брухту та відходів.

Максимальні розміри окремих шматків низькоякісного брухту та інших відходів не повинні перевищувати 1000×1000×2000 мм.

За погодженням із споживачем допускається здавання брухту та відходів, що перевищують зазначені розміри.

5.6 Лом та відходи кольорових металів та сплавів за найменуванням металу та групи повинні відповідати таблицям 2-18.

5.7 Класифікацію брухту та відходів кольорових металів і сплавів за групами проводять візуально відповідно до зовнішніх ознак, за маркуванням деталей та виробів — за ГОСТ 2171 або проведенням спектрального або хімічного аналізу за стандартизованими методиками вимірювань та методиками вимірювань, атестованими відповідно до ГОСТ Р 8 .

5.8 Збір брухту та відходів кольорових металів та сплавів повинен проводитись відповідно до порядку, наведеного у додатку А.

5.9 Лом та відходи кольорових металів та сплавів у вигляді хромованих, нікельованих, кадмованих або покритих іншим гальванічним покриттям деталей та шматків, а також деталей та шматків, покритих або легованих сріблом, приймають за окремими видами, як аналогічні вироби та шматки без металопокриття.

5.10 Допускається за згодою зі споживачем приймати змішані брухт та відходи, за винятком брухту та відходів титану та титанових сплавів.

Допускається за згодою зі споживачем приймати (здавати) змішані види брухту. При змішуванні брухту та відходів одного найменування, але різних видів, брухт та відходи відносять до групи з більшою природною засміченістю.

5.11 У брухті та відходах алюмінію, покритого селеном, селен повинен бути видалений до залишкового вмісту 0,05% на місці ломоутворення.

5.12 Сипуча стружка всіх кольорових металів та сплавів повинна мати довжину витка не більше 100 мм. Допускається за згодою зі споживачем брикетування стружки.

5.13 У брухті та відходах кольорових металів та сплавів не допускаються сторонні предмети, що не належать до природної засміченості, які фізично не пов'язані з брухтом та відходами, — сміття (ганчірки, дерево, папір, будівельні та пакувальні матеріали).

6 Вимоги безпеки

6.1 Загальні положення

6.1.1 Усі брухт та відходи, що постачаються або відвантажуються, повинні проходити контроль на вміст шкідливих хімічних речовин, радіаційний контроль і контроль на пожежо-вибухобезпеку. Форму посвідчення про хімічну, радіаційну та пожежо- вибухобезпеку наведено в додатку Б.

6.2 Вимоги щодо хімічної безпеки

6.2.1 Усі види відходів, що містять ртуть, повинні бути без сполук з бризантними і радіоактивними властивостями. Відходи, що містять ртуть, містять отруйні речовини (фтористі, хлористі, миш'яковисті та ін), повинні піддаватися нейтралізації підприємством-постачальником. Ртутні шлами сірчанокислотних виробництв не допускаються.

6.2.2 Ступінь дії на організм людини шкідливих речовин, що виділяються та утворюються в процесі заготівлі та переробки брухту та відходів кольорових металів та сплавів, клас небезпеки та їх гранично допустима концентрація (ГДК) у повітрі робочої зони та питної води встановлено ГОСТ 12 .1.005 , ГОСТ 12.1.007, ГОСТ Р 51232 та зазначені в таблиці 19.


Таблиця 19

6.2.3 Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводять відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005 та ГОСТ 12.1.007.

Аналіз проб повітря проводять за нормативними документами, затвердженими МОЗ Російської Федерації, на методи визначення шкідливих речовин у повітрі або за методичними вказівками на методи визначення та методиками, розробленими відповідно до ГОСТ 12.1.016, ГОСТ Р 8.563.

6.2.4 Питна вода повинна відповідати вимогам ГОСТ Р 51232.1*. Аналіз питної води на вміст алюмінію, міді, молібдену повинен проводитись за ГОСТ 18165 , ГОСТ 4388 , ГОСТ 18308 відповідно, на вміст свинцю та цинку - за ГОСТ 18293 .
_______________
* Ймовірно, помилка оригіналу. Слід читати: ГОСТ Р 51232-98. - Примітка виробника бази даних.

6.2.5 Усі роботи з відходами, що містять ртуть, проводять відповідно до санітарних правил і норм [1].

6.2.6 При зберіганні та транспортуванні брухту та відходів кольорових металів та сплавів повинні бути забезпечені заходи щодо запобігання прокиданню, утворенню та розливу токсичних та вибухонебезпечних речовин.

6.2.7 Утилізація, знешкодження та знищення шкідливих речовин повинні проводитись відповідно до правил, затверджених у встановленому порядку.

6.2.8 Під час роботи з брухтом і відходами кольорових металів і сплавів, які мають токсичну дію на організм людини, необхідно застосовувати респіратор типу «Пелюстка» за ГОСТ 12.4.028.

6.2.9 При роботі з відходами, що містять ртуть і пилять, необхідно користуватися фільтруючим протигазовим респіратором марки РПГ-67 або марки Г за ГОСТ 12.4.004 і респіратором «Пелюсток» Г за нормативними документами. При цьому респіратори повинні періодично піддаватися демеркуризації та промиванню.

6.2.10 Для запобігання попаданню пилу, твердих частинок на слизову оболонку очей необхідно користуватися захисними окулярами типів ПО-2, ПО-3 згідно з ГОСТ Р 12.4.230.1 .

6.2.11 При роботі з відходами вольфраму, кобальту, магнію, нікелю, що мають алергічну дію, необхідно користуватися рукавицями за ГОСТ 12.4.010, застосовувати протиаерозольні респіратори за ГОСТ Р 12.4.191 або респіратори типу 8.4. Використовувати дерматологічні захисні засоби (профілактичні мазі, пасти тощо ) за ГОСТ 12.4.068. Дозволяється застосовувати інші профілактичні пасти та мазі за рекомендацією органів державного санітарного нагляду.

6.2.12 Під час роботи з відходами кадмію необхідно користуватися рукавичками за нормативними документами та фартухами за ГОСТ 12.4.029.

6.2.13 Засоби індивідуального захисту працюючих з брухтом та відходами кольорових металів та сплавів повинні відповідати типовим галузевим нормам безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам та службовцям металургійної промисловості та металургійних виробництв.

6.2.14 Приміщення у місцях вивантаження та завантаження брухту та відходів, що шкідливо впливають на організм людини, повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами згідно з ГОСТ 12 .4.021.

6.3 Вимоги щодо забезпечення пожежної вибухобезпеки

6.3.1 Підприємства та організації, що заготовляють, здають, переробляють та переплавляють брухт і відходи кольорових металів, а також відвантажують або перевантажують їх у портах та інших пунктах, повинні перевіряти брухт та відходи кольорових металів на вибухобезпечність відповідно до ГОСТ 12 .1.010.

6.3.2 Пожежвибухонебезпечні властивості речовин, що входять до складу брухту та відходів кольорових металів, зазначені в таблиці 20.


Таблиця 20

6.3.3 Вибіркова перевірка брухту та відходів кольорових металів на вибухобезпеку не допускається.

6.3.4 Перевірка брухту та відходів кольорових металів на вибухобезпеку (крім незнешкоджених боєприпасів) повинна проводитись під керівництвом особи, яка пройшла спеціальну підготовку та має відповідне посвідчення. При виявленні не знешкоджених боєприпасів, ємностей з невідомим вмістом та ін. подальша робота з брухтом та відходами кольорових металів має бути припинена.

6.3.5 Виробничі приміщення та місця зберігання вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин повинні відповідати вимогам пожежної безпеки за ГОСТ 12.1.004, вибухобезпеки за ГОСТ 12.1.010 та повинні бути обладнані знаками пожежонебезпечності за ГОСТ Р 12.4.026, засобами по. пожежної сигналізації.

6.3.6 Виробничі приміщення у місцях утворення шкідливих речовин, вибухонебезпечного пилу та пожежонебезпечних речовин повинні бути обладнані вентиляцією згідно з ГОСТ 12 .4.021, відокремлені від джерел загоряння, вибуху та відкритого вогню із забезпеченням санітарно-гігієнічних вимог до повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 1 .1.005, герметизації апаратури та комунікацій.

6.3.7 Для зняття статичної електрики телеприймачі та повітропроводи вентиляційних установок повинні мати заземлення, виконане та позначене відповідно до ГОСТ 12.2.007.0 - ГОСТ 12.2.007.14, ГОСТ Р 51321.1 та ГОСТ 2113

6.3.8 Знешкодження, видалення, транспортування, знищення вибухонебезпечного брухту та відходів кольорових металів повинні проводитись фахівцями компетентних регіональних органів (представниками військових частин та міністерства з надзвичайних ситуацій та ін.)

6.3.9 Лом і відходи кольорових металів, а також вибухонебезпечні предмети, що підлягають переробці різними способами (вогневому або механічному різанню, пакетуванню, дробленню тощо ), повинні бути перевірені на вибухобезпечність відповідно до нижченаведених вимог.

6.3.10 Боєприпаси (снаряди, міни, боєголовки, авіабомби тощо ) не повинні мати вибухових пристроїв, повинні бути з відкритим окуляром, викрученим дном та порожньою камерою, внутрішня поверхня їх повинна бути очищена від вибухових речовин та спеціальних складів; у шрапнельних склянках та реактивних мінах внутрішня перегородка (діафрагма) має бути видалена.

6.3.11 Стовбури артилерійського та стрілецького озброєння повинні бути з відкритими наскрізними каналами або деформованими у кінця ствола та казенної частини (ствольної коробки) до складного вигину.

6.3.12 Магазинні коробки артилерійського та стрілецького озброєння повинні бути відкритими та порожніми або з пом'ятістю (до тріщин).

6.3.13 Артилерійські гільзи та гільзи стрілецької зброї не повинні мати засобів займання (капсюльних втулок, гальванічних та гальваноударних трубок тощо ) та залишків порохових зарядів.

6.3.14 Усі види військової техніки повинні бути розбраковані, розібрані та звільнені від горючих і мастильних речовин, а боєприпаси, що стоять у них, тверді палива, ініціюючі та інші вибухові речовини повинні бути видалені, рідина з циліндрів гідравлічних, гальмівних, противідкатних та інших бути злита.

6.3.15 Судини всіх типів і розмірів (балони, бочки тощо ), а також усі порожні предмети (циліндри двигунів тощо ) повинні бути очищені від вмісту, крижаних пробок і вологи та доступні для огляду внутрішньої поверхні; горловини балонів повинні бути відкриті, а на їхньому корпусі повинен бути прорізаний другий отвір; днища бочок та інших ємностей повинні бути розкриті.

6.3.16 Ємності вузлів машин (двигуни, коробки передач тощо ) повинні бути звільнені від залишків горючих та мастильних речовин.

6.3.17 Станіни, піддони, металоконструкції та інші масивні предмети, що зазнали вибухового дроблення, не повинні мати непідірваних зарядів або їх залишків.

6.3.18 Кожен транспортний засіб з брухтом та відходами кольорових металів супроводжується документом, що засвідчує їхню вибухобезпеку, хімічну та радіаційну безпеку.

Форму посвідчення про вибухобезпеку, хімічну та радіаційну безпеку на брухт та відходи кольорових металів наведено у додатку Б.

6.3.19 Вивантаження та перевірка брухту та відходів кольорових металів, що надійшли на підприємство, на вибухобезпеку повинні проводитися під керівництвом особи, яка пройшла спеціальну підготовку та має відповідне посвідчення. Про перевірку має бути зроблено запис у книзі обліку брухту, що надійшов на підприємство, із зазначенням найменування підприємства (організації)-відправника; номерів накладної та посвідчення про вибухобезпеку, прізвище особи, яка проводила приймання брухту та відходів, та її підписи. Вибухобезпечність пакетів забезпечує відправник.

6.3.20 Безпосередньо перед завантаженням у мульди, совки та бадді брухт та відходи кольорових металів повинні бути перевірені на вибухобезпечність відповідно до вимог, викладених у 6.3.4.

Про перевірку має бути зроблено запис у книзі обліку металевої шихти з підписом особи, яка проводила контроль брухту та відходів.

Роботи виконують після оформлення наряду-допуску на проведення робіт. Форму наряду-допуску наведено у додатку В.

6.3.21 Усі роботи, пов'язані з перевіркою брухту та відходів на вибухобезпеку та їх знешкодженням, повинні проводитися при освітленості не менше 30 лк.

6.3.22 При виявленні вибухонебезпечних предметів має бути складений акт, форма якого наведена у додатку Р.

6.3.23 Зберігання вибухонебезпечних предметів (крім не знешкоджених боєприпасів) проводять у спеціальних сховищах.

У сховищах та на відстані менше 30 м від них забороняється користуватися відкритим вогнем та проводити газо-електрозварювальні роботи.

Сховища повинні бути забезпечені блискавкозахисним та протипожежним інвентарем відповідно до норм та правил.

6.3.24 Вибухонебезпечні предмети, що надійшли до сховищ, повинні укладатися у стійкому положенні, що виключає можливість їх падіння.

6.3.25 Вимоги безпеки при переробці та проведенні робіт з брухтом та відходами кольорових металів проводять відповідно до ГОСТ 12.3.002 та технологічної документації, затвердженої в установленому порядку.

6.3.26 При відборі, підготовці проб, проведенні випробувань повинні дотримуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12 .1.005, ГОСТ 12 .1.007, ГОСТ 12 .2.009, ГОСТ Р 12.4.230.1 , ГОСТ Р 12.4.02 2], правилами, затвердженими у порядку.
_______________
* Ймовірно, помилка оригіналу. Слід читати: ГОСТ 12.4.021-75. - Примітка виробника бази даних.

6.4 Вимоги радіаційної безпеки

6.4.1 Лом та відходи кольорових металів, що утворюються на підприємствах, що використовують у виробничому процесі радіоактивні речовини, а також кожен транспортний засіб повинні пройти дезактивацію та супроводжуватись документом про дезактивацію.

За відсутності документа про дезактивацію підприємства-заготівельники не повинні приймати брухт та відходи кольорових металів.

6.4.2 Лом та відходи кольорових металів (кожний транспортний засіб), що надходять на підприємства для збору, заготівлі, реалізації та переробки або використання як металевої шихти, повинні пройти радіаційний контроль відповідно до вимог санітарних правил [2], санітарних правил та норм [3] та методичних вказівок [4] з отриманням санітарно-епідеміологічних висновків на партії, що постачаються, і супроводжуватися документом про радіаційну безпеку. За відсутності даних документів брухт та відходи кольорових металів, а також транспортний засіб, на якому зроблено доставку, на підприємство не допускаються до особливого розпорядження особи, відповідальної за радіаційну безпеку.

Потужність дози іонізуючого випромінювання та щільність потоку частинок на поверхні брухту та відходів металу повинна відповідати санітарним правилам та нормам [5]:

- 1-й клас використання (відправка за межі Росії) - менше 30 мкр / год і 30 частин см /хв відповідно;

- 2-й клас використання (на території Росії) - менше 50 мкр/год та 100 частинок см /хв.

6.4.3 Перевірка брухту та відходів кольорових металів на радіаційну безпеку повинна проводитись особою, яка пройшла спеціальну підготовку відповідно до вимог санітарних правил [2], санітарних правил та норм [3], методичних вказівок [4] та має відповідне посвідчення. Про перевірку має бути зроблено запис у книзі обліку металобрухту, що надійшов на підприємство, із зазначенням:

- Найменування підприємства (організації)-відправника;

- Номери накладної;

- Документа про радіаційний контроль;

— прізвища особи, яка проводила радіаційний контроль, та її підписи.

7 Вимоги охорони навколишнього середовища

7.1 Охорона атмосфери від викидів шкідливих речовин при переробці та проведенні робіт з брухтом та відходами кольорових металів здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.3.02 та санітарних правил та норм [6].

7.2 Стічні води від переробки та проведення робіт з брухтом та відходами кольорових металів повинні піддаватися очищенню та скидатися відповідно до вимог санітарних правил та норм [7].

7.3 Промислові відходи, що утворюються при переробці та проведенні робіт з брухтом та відходами кольорових металів, повинні тимчасово зберігатися, транспортуватися, знешкоджуватися та захоронюватись відповідно до вимог санітарних правил та норм [8].

8 Правила приймання

8.1 Лом та відходи кольорових металів та сплавів приймають партіями. Партія повинна складатися з брухту та відходів металу одного найменування, однієї групи або марки сплаву, що відправляється на одну адресу, і повинна супроводжуватися:

8.1.1 Документом про якість (паспорт), який повинен містити:

- Найменування підприємства-постачальника;

- вид брухту та відходів;

- Марку сплаву;

- Масу партії;

- Дату відправлення;

- Номер транспортного засобу;

- хімічний склад.

Форму паспорта вказано у додатку Д.

8.1.2 Посвідченням про вибухобезпеку, яке оформлюють у чотирьох примірниках: два примірники направляють транспортному відомству, один з яких закріплюють на видному місці у транспортному засобі; третій екземпляр направляють споживачеві; четвертий екземпляр залишається на підприємстві, що відправляє брухт та відходи кольорових металів та сплавів.

8.1.3 Посвідченням про дезактивацію та знешкодження від шкідливих речовин відповідно до додатка Е для партії брухту та відходів, що надходять з підприємств, які використовують у виробничому процесі радіоактивні та шкідливі речовини.

8.2 Під час перевірки партії на вибухобезпеку проводять суцільний контроль.

8.3 Відповідно до вимог основних санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань служби підприємства-постачальника проводять радіаційний контроль. Випробування брухту та відходів кольорових металів і сплавів на забруднення радіоактивними речовинами проводять дозиметричними та радіометричними приладами відповідно до санітарних правил та норм [3] та методичних вказівок [4], інструкцій з експлуатації наявних приладів та діючих на підприємствах методичних інструкцій (методиків виконання) з радіаційного контролю.

8.4 Для перевірки брухту та відходів кольорових металів та сплавів на відповідність вимогам цього стандарту проводять відбір та підготовку проб відповідно до ГОСТ 24231 , ГОСТ 28053 , ГОСТ 28192 . При відборі проб від брухту та шматкових відходів для перевірки хімічного складу та засміченості від кожної партії вибирають будь-яку на розсуд споживача кількість зразків. Визначення хімічного складу брухту та відходів проводять після видалення засміченості.

8.5 За наявності в партії брухту та відходів у пакетованому вигляді осипу, масова частка якого становить понад 5%, а в брикетованому вигляді — понад 10%, усю партію приймають як поставлений розсип.

8.6 Приймання брухту та відходів кольорових металів та сплавів усіх груп проводять за масою нетто металу.

8.7 При прийманні свинцевих нікель-залізних та нікель-кадмієвих акумуляторів перевіряють наявність електроліту та цілісності корпусу акумулятора.

8.8 При прийманні маса нетто металу (сплаву) у брухті та відходах кольорових металів та сплавів визначається як різниця між масою завантаженого транспортного засобу та масою транспортного засобу, масою тари та засміченості. Для алюмінію, магнію та титану наявність оксидів цих металів є засміченістю.

8.9 При прийманні брухту та відходів, перерахованих нижче, масою нетто, що визначається за ГОСТ 28053 , ГОСТ 28192 , є:

8.9.1 Для стружки, знімань, шлаків, пропилювання, фольги та порошків алюмінію та його сплавів, стружки, знімань, шлаків, пропилювання, фольги та порошків магнію — маса, обчислена по металургійному виходу на підставі лабораторної проби.

8.9.2 Для знімань і сплесків кадмію - маса кадмію, що міститься в них.

8.9.3 Для сміття та металургійних відходів міді та мідних сплавів - маса міді, що містяться в них (при її вмісті не менше 3%), цинку (при його вмісті не менше 5%), олова (при його вмісті не менше 0,5%) ), свинцю (за його змісту щонайменше 1%), нікелю (за його змісту щонайменше 1%).

8.9.4 Для відходів нікелю і нікелевих сплавів - маса нікелю, кобальту і міді, що містяться в них.

8.9.5 Для інших відходів олова, олов'яних і олов'яно-свинцевих сплавів - маса олова, сурми, свинцю, що містяться в них.

8.9.6 Для шламів і відходів свинцю та його сплавів — маса свинцю, олова, сурми, міді, що містяться в них.

8.9.7 Для цинку і відходів цинкових сплавів - маса цинку, алюмінію, міді, що містяться в них.

8.9.8 Для свинцево-цинкової ізгарі - маса цинку і свинцю, що містяться в ній.

8.9.9 Для вольфрам- і молібденсодержащих сполук, для пилоподібних, порошкоподібних відходів твердих сплавів, стружки - маса вольфраму і молібдену, що містяться в них (при вмісті молібдену не більше 0,5%).

9 Методи випробувань

9.1 Випробування брухту та відходів кольорових металів та сплавів проводять за ГОСТ 28053 , ГОСТ 28192 з наступними доповненнями:

9.1.1 Перевірку віднесення до груп проводять візуально та з маркування деталей та виробів за ГОСТ 2171 або за допомогою краплинних реакцій, або спектральними методами аналізу, хімічними методами аналізу за нормативними документами.

9.2 Випробування брухту та відходів кольорових металів та сплавів на вибухобезпеку проводять візуально відповідно до вимог, зазначених у 6.3.

9.3 Визначення маси та розмірів брухту та відходів проводять зважуванням та вимірюванням.

9.4 Випробування брухту та відходів кольорових металів та сплавів на забруднення радіоактивними речовинами проводять дозиметричними приладами УРП 68-01, ДП-5В або іншими приладами відповідно до основних санітарних правил [9] та норм радіаційної безпеки [5], а також методичних рекомендацій робіт у галузі радіаційної безпеки на підприємствах кольорової металургії.

9.5 Перевірку правильності віднесення брухту та відходів кольорових металів та сплавів до груп проводять візуально або в лабораторії споживача; результати випробувань є підставою для приймання та розрахунків.

У разі виникнення розбіжностей щодо оцінки якості брухту та відходів кольорових металів та сплавів оцінку проводять за пробою, відібраною у присутності представника постачальника, у лабораторії незацікавленої організації.

10 Транспортування та зберігання

10.1 Транспортування

10.1.1 Лом та відходи кольорових металів та сплавів транспортують будь-яким видом транспорту відповідно до правил, що діють на кожному виді транспорту. Вантажно-розвантажувальні роботи проводяться згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009, небезпечні вантажі маркують згідно з ГОСТ 19433 , генеральні вантажі готують згідно з ГОСТ 26653 .

10.1.2 Транспортування брухту та відходів кольорових металів та сплавів залізничним транспортом здійснюють у напіввагонах відповідно до вимог технічних умов навантаження та кріплення вантажів, затверджених у встановленому порядку. За згодою сторін допускається транспортування брухту та відходів у критих вагонах.

10.1.3 Допускається транспортування брухту і відходів кольорових металів і сплавів в універсальних контейнерах за ГОСТ 18477 , дощатих ящиках за ГОСТ 2991 , ГОСТ 5959 , у паперових мішках по ГОСТ Р 53361 , поліетиленових 1 за ГОСТ 6247 , ГОСТ 17366 та інших видів упаковки за згодою сторін.

10.1.4 Допускається транспортування в одному вагоні двох партій одного виду металу за умов, що виключають їхнє змішування. Транспортування у вагоні більше двох партій брухту та відходів проводиться за згодою споживача. У контейнері транспортують одну партію.

10.1.5 Відходи, що містять ртуть, транспортують у критих вагонах або напіввагонах в герметичній тарі.

10.1.6 Лом та відходи кольорових металів та сплавів у вигляді хромованих, нікельованих, кадмованих або покритих іншим гальванічним покриттям деталей та шматків, а також деталей та шматків, покритих або легованих сріблом, постачають окремими партіями із зазначенням матеріалу покриття.

10.1.7 Через вибухо- та пожежонебезпечність брикети стружки магнію та магнієвих сплавів транспортують у герметичній упаковці, що виключає зволоження брикетів, у критих вагонах, контейнерах.

10.1.8 Лом військової техніки транспортують окремо.

10.1.9 Порошкоподібні відходи алюмінію та його сплавів транспортують у гумово-хордових або металевих контейнерах, за згодою сторін – у напіввагонах.

10.1.10 Лом та відходи кольорових металів та сплавів транспортують річковим транспортом в універсальних контейнерах (спеціальних) або транспортними пакетами.

10.1.11 Не допускається завантаження брухту та відходів кольорових металів і сплавів у транспортні засоби з залишками вантажів, що перевозилися раніше (руда, щебінь тощо ).

10.1.12 Транспортування відпрацьованих свинцевих, нікель-залізних та нікель-кадмієвих акумуляторів проводять у упакованому вигляді будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезення нових акумуляторів, що діють на кожному виді транспорту.

10.1.13 Упаковку свинцевих, нікель-залізних та нікель-кадмієвих акумуляторів проводять з метою забезпечення їх безпечного зберігання та транспортування, що виключають порушення цілісності корпусів моноблоків та виливання електроліту. Акумулятори укладають на піддони в 3-4 ряди з використанням прокладочного матеріалу, поліетиленової плівки і закріплюють стрічкою, що фіксує.

10.2 Зберігання

10.2.1 Лом і відходи кольорових металів і сплавів, що підлягають первинній обробці, зберігають окремо за групами металів відповідно до встановленої класифікації в коробах, бункерах, відсіках та на спеціально обладнаних майданчиках з твердим покриттям, що виключають можливість засміченості брухту та відходів. .

10.2.2 Стружку, порошкоподібні відходи та шлаки алюмінію, цинксодержащие, свинецсодержащие ізгарі, що пройшли первинну обробку, зберігають в умовах, що виключають попадання вологи.

10.2.3 Стружку магнію та магнієвих сплавів зберігають на спеціально обладнаних складах, розташованих в ізольованих та вогнестійких приміщеннях.

10.2.4 Відходи, що утворюються при обробці сплавів, в яких є берилій, зберігають у закритих ємностях або закритій тарі.

10.2.5 Цинксодержащіе і свинецьсодержащіе шлами і ізгарі зберігають в умовах, що виключають потрапляння атмосферних опадів.

10.2.6 Порошкоподібні кобальтовмісні, вольфрамовмісні, молібденмісткі відходи зберігають в умовах, що виключають потрапляння вологи та активних хімічних речовин.

10.2.7 Відходи, що містять ртуть, зберігають у спеціальних герметично закриваються ємностях.

10.2.8 Лом свинцевих, нікель-залізних і нікель-кадмієвих акумуляторів зберігають у закритих приміщеннях будь-яким із перерахованих способів: на піддонах, у ємностях з кришкою, у спеціальних відсіках, приямках, обладнаних системами збору електроліту, що вилився.

10.2.9 Стружку титану та титанових сплавів зберігають у спеціальній тарі. Стружку титану та титанових сплавів з квітами втечі зберігають окремо від неокисленої стружки.

10.2.10 Лом та відходи кольорових металів та сплавів, що підлягають первинній обробці, а також козли, пічні виломки, літаковий та інший негабаритний брухт зберігають на відкритих майданчиках.

10.2.11 Допускається зберігати брухт та відходи, за винятком зазначених у 10.2.2-10.2.9, на відкритих майданчиках строком не більше 10 діб.

10.2.12 Побутовий брухт зберігають у закритих приміщеннях.

10.2.13 Лом військової техніки зберігають окремо.

Додаток, А (обов'язковий). Порядок збору брухту та відходів кольорових металів та сплавів

Додаток А
(обов'язкове)

А.1 Лом і відходи кольорових металів і сплавів збирають окремо за найменуваннями металів та за видами брухту та відходів відповідно до класифікації, встановленої в таблицях цього стандарту, а за металами, що не увійшли до цього стандарту, — за технічною документацією, затвердженою у встановленому порядку.

Не допускається засміченість брухту та відходів кольорових металів неметалевими домішками, чорними та іншими кольоровими металами.

А.2 Для правильної організації збору відходів, що утворюються в металургійних, металообробних, електролітичних, травильних, гартувальних, гальванічних та інших виробництвах, все металообробне обладнання та верстати оснащують загороджувальними пристосуваннями, пастками-збірниками, що запобігають розкиданню відходів та сприятливим концентраціям. що дозволяють виконувати механізовані операції зі звільнення ємностей від накопичених відходів з дотриманням правил техніки безпеки та санітарних норм. У місць утворення відходів встановлюють достатню кількість коробів, висувних лотків та іншої тари для роздільного збору відходів. Гартувальні та травильні ванни обладнають фільтрами-пастками.

А.3 Кускові відходи та стружку збирають окремо по кожному металу. В'юноподібну стружку збирають окремо від сипучої стружки.

Стружку, забруднену емульсією та олією, збирають в окремі металозбірники, що мають отвори для стоку емульсії та олії.

А.4 При переході до обробки від однієї марки металу до іншої робоче місце, металозбірник і підлога попередньо звільняють від відходів металу, що раніше оброблявся.

А.5 Стружку і відходи магнію і магнієвих сплавів збирають у металозбірники з кришками, що закриваються, відповідно до чинних правил з техніки безпеки та пожежної безпеки.

А.6 Стружку, листовий обріз та інші відходи титану та титанових сплавів збирають окремо за марками. Стружку з кольором втечі збирають окремо від неокисленої стружки.

А.7 Підлоги в місцях металообробки повинні мати покриття, що унеможливлюють втоптування відходів.

А.8 Пилоподібні відходи, що утворюються при абразивній, алмазній обробці напівфабрикатів, лиття, заточування твердосплавного та швидкорізального інструменту, збирають у пиловловлювачі із застосуванням охолодження — у відстійники з подальшим сушінням до повітряно-сухого стану.

А.9 Кольорові метали, що містяться в оброблюваних розчинах, повинні витягуватися з них.

А.10 Відходи у вигляді шламів, шлаків, знімань, полон, ізгарі, окалини та ін. збирають окремо по кожному металу.

Шлами та відходи, в яких вміст металів нижче норм нормативних документів, збирають (за винятком магнію та його сплавів) у збережені відвали окремо по кожному металу.

А.11 Лом, що утворюється від ліквідації основних засобів, зношування машин змінного обладнання, технологічного оснащення, заміни деталей, вузлів та інших виробів при ремонтах, а також малоцінного майна та інвентарю, збирають окремо за найменуваннями металів (сплавів).

А.12 Лом і відходи кабельних виробів збирають окремо за найменуваннями металів (алюмініймісткий, алюміній, свинецьмісткий, мідьмісткий, мідь- і свинецьмісткий), за типами ізоляції (без ізоляції, емальовані та лаковані; у паперовій та шовковій ізоляції); полівінілхлоридної та поліетиленової ізоляції, у гумовій ізоляції), у зовнішніх захисних покривах та в броні.

А.13 Лом гальванічних елементів і батарей збирають окремо за найменуванням електроліту (лужний, сольовий).

А.14 Лом електровакуумних приладів та електроламп збирають окремо за групами виробів.

А.15 Побутовий брухт збирають окремо за найменуваннями металів.

А.16 При обробці біметалів, що складаються з двох і більше кольорових металів, відходи збирають в окремі металозбірники з відповідним написом.

А.17 Вивезення на звалища (полігони) брухту та відходів кольорових металів, а також металовмісних відходів, придатних для промислового використання, не допускається.

Додаток Б (обов'язковий). Форма посвідчення про вибухобезпеку, хімічну та радіаційну безпеку брухту та відходів кольорових металів та сплавів

Додаток Б
(обов'язкове)

Додаток (обов'язковий). Форма наряду-допуску на виконання робіт з оброблення брухту та відходів кольорових металів

Додаток
(обов'язкове)

Додаток Р (обов'язковий). Форма акта про виявлення вибухонебезпечних, хімічних та радіаційних предметів під час перевірки брухту та відходів кольорових металів

Додаток Г
(обов'язкове)

Додаток Д (обов'язковий). Форма паспорта

Додаток Д
(обов'язкове)

Примітки

1 Марку металу та сплаву та позначення нормативного документа та технічної документації вказують тільки при відвантаженні брухту та відходів по марці.

2 Хімічний склад вказують у разі проведення аналізу.

3 У договорі обумовлюють штрафні санкції при постачанні брухту та відходів кольорових металів та сплавів без паспорта.

Додаток Е (обов'язковий). Форма посвідчення про дезактивацію та знешкодження від шкідливих речовин

Додаток Е
(обов'язкове)

Додаток Ж (довідковий). Таблиці засміченості брухту кольорових металів

Додаток Ж
(довідкове)

Таблиця Ж.1