ГОСТ 28053-89

ГОСТ 28053–89 Стружка кольорових металів та сплавів. Методи відбору, підготовки проб та методи випробувань

ГОСТ 28053-89
Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТРУЖКА КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ

Методи відбору, підготовки проб та методи випробувань

Chips of non-ferrous metals and alloys.
Методи sampling,ample preparation and test methods

ОКСТУ 1709

Дата введення 1991-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 20.03.89 N 566

3. Термін перевірки - 1995 р.

4. ВЗАМІН ГОСТ 17709-79 , ГОСТ 17710-79

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

6. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 11-95)

7. ПЕРЕВИДАННЯ


Цей стандарт встановлює методи відбору, підготовки проб та методи випробувань стружки кольорових металів та сплавів (алюмінію, вольфраму, міді, молібдену, нікелю, олова, свинцю, титану, цинку та їх сплавів).

Стандарт не поширюється на відходи на експорт.

Терміни та визначення - за ГОСТ 16504 , ГОСТ 15895 * та додатком цього стандарту.
_______________
* На території Російської Федерації діють ГОСТ Р 50779.10-2000, ГОСТ Р 50779.11-2000, тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Визначаються показники якості стружки регламентовані ГОСТ 1639 *.
_______________
* Діє ГОСТ 1639-93 . - Примітка виробника бази даних.

1. ВІДБІР ПРОБ

1.1. Відбір проб проводять після зважування партії.

1.2. Маса точкової проби має бути не менше 1 кг.

1.3. Мінімально необхідна кількість точкових проб має відповідати зазначеним у табл.1.

Таблиця 1

1.4. Масу об'єднаної проби визначають як добуток маси точкової проби на кількість точкових проб, що відбираються від партії.

1.5. Відбір точкових проб при розвантаженні стружки проводять на початку, середині і кінці розвантаження з кожної поверхні, що знову утворюється.

1.6. Точки відбору точкових проб розташовують у шаховому порядку по всій поверхні випробуваного матеріалу.

1.7. Відбір точкових проб сипучої стружки проводять методом вичерпування: лунки викопують глибиною 200-400 мм, і вздовж стінок лунок в один-два прийоми совком знизу вгору відбирають точкову пробу.

1.8. Вміст совка зсипають в тару, що закривається. Відібрані в такий спосіб точкові проби становлять об'єднану пробу.

1.9. Відбір точкових проб від суміші сипучої та кручений стружки проводять від сипучої частини совком, від кручений - за допомогою ножиць або іншим способом.

2. АПАРАТУРА

Молоткова-дробилка типу ЛДМ-1.

Дробарка-подрібнювач типу ІПР-150М за ТУ 26-10-229.

Сито з плоским гратовим полотном N 200 з круглими отворами за ТУ 23.2.2067, ТУ 23.2.2068.

Металева хрестовина.

Совки для відбору та скорочення проб згідно з ГОСТ 14180 .

Електромагніт при магніті з напруженістю магнітного поля 400-600 е.

Лабораторна сушильна електрична шафа типу СНОЛ.

Лабораторна плавильна піч типу СНОЛ чи ШОЛ.

Ваги згідно з ГОСТ 29329 .

Ножиці ручні по ГОСТ 7210 .

3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ

3.1. Підготовку об'єднаної проби проводять за схемою, наведеною на рис.1, у приміщенні, захищеному від атмосферних опадів.

чорт.1. Типова схема підготовки (розробки) об'єднаної проби стружки кольорових металів

Типова схема підготовки (розробки) об'єднаної проби стружки кольорових металів

Чорт.1

3.2. Об'єднану пробу стружки піддають розсіву на ситі з плоским гратовим полотном N 200 з круглими отворами за ТУ 23.2.2067, ТУ 23.2.2068 з додробленням матеріалу, що залишився на решітному полотні.

3.3. Об'єднану пробу (а щодо однорідності об'єднану пробу після цих випробувань) перемішують і скорочують квартуванням.

Пробу збирають у конус, який потім розрівнюють натисканням без перемішування, ділять хрестовиною, два протилежні сектори видаляють, а решту — піддають подальшому квартуванню до маси не менше 4 кг.

Пробу в'юноподібної стружки попередньо дроблять.

3.4. Половину об'єднаної проби (щонайменше 2 кг) використовують визначення показників якості.

Іншу частину проби зважують і зберігають у разі розбіжностей результатів аналізу з відвантажувальними документами досі виключення розбіжностей.

3.5. Зберігають проби у закритій опломбованій тарі, заповненій на ¾ обсягу.

У тару з пробою вкладають етикетку, що містить:

номер проби;

найменування матеріалу;

номер партії;

масу проби;

дату відбору.

4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Випробування проводять за схемою, наведеною на рис.2.

Чорт.2. Схема проведення випробувань

Схема проведення випробувань

Чорт.2

4.2. Визначення однорідності партії з фізичного стану

4.2.1. Однорідність партії за фізичним станом визначають візуально.

За наявності розбіжностей визначають однорідність партії:

відбирають точкові проби, число та маса яких залежно від маси партії визначається за пп.1.4 та 1.6 як для однорідної партії;

розсіюють на ситі з плоским решітним полотном N 200 з круглими отворами за ТУ всю об'єднану пробу;

визначають відношення маси стружки, що залишилася на решітному полотні, до об'єднаної маси проби у відсотках.

Якщо ставлення становить не більше 5%, партію вважають однорідною, інакше неоднорідною.

4.3. Визначення засміченості

4.3.1. Від лабораторної проби відбирають дві навішування масою по 500 г кожна методом квадратування: пробу розрівнюють на гладкій поверхні, намічають рівні квадрати, з яких відбирають шпателем проби в шаховому порядку, захоплюючи стружку по всій товщині шару. Потім навішування поміщають на висушений (без слідів олії) і зважений деко, видаляють механічні домішки у вигляді неметалічних матеріалів (сміття, дерево, пакувальні та будівельні матеріали тощо ) і зважують.

Засміченість неметалевими матеріалами ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса вихідної навішування, г;

- Маса навішування для висушування (після видалення засмічення), г.

4.3.2. Стружку, що залишилася, сушать при температурі (400±10) °С до постійної маси.

Сушіння припиняють, коли різниця результатів двох наступних зважувань не перевищить 0,1% маси випробуваної проби.

4.3.3. Вологість та олія ( ) у відсотках обчислюють (при необхідності) за формулою

,

де - Маса навішування до висушування (після видалення засмічення), г;

- Маса навішування після висушування, г;

- Маса вихідної навішування, г.

4.3.4. Для визначення засміченості чорними металами навішування стружки після видалення вологи і олії мають тонкий шар на чистій поверхні з немагнітним покриттям і магнітом витягують фракцію. Ручною сортуванням з магнітної фракції вибирають кольорові метали, та якщо з немагнітної — немагнітні чорні метали. Потім зважують об'єднані чорні метали та стружку кольорового металу.

4.3.5. Засміченість стружки чорними металами ( ) у відсотках обчислюють (при необхідності) за формулою

,

де - Маса чорних металів, г;

- Маса вихідної навішування, г.

4.4. Визначення масової частки кольорового металу у відсотках ( ) обчислюють (при необхідності) за формулою

,

де - Маса стружки кольорового металу, г;

- Маса вихідної навішування, г.

4.5. Визначення металургійного виходу стружки алюмінію, міді та їх сплавів

4.5.1. Отриману після видалення засмічення проби стружки завантажують кожну (роздільно) в тигель під шар попередньо розплавленого флюсу масою 300-500 г. Флюс не повинен бути вологим. Плавку ведуть із перемішуванням.

Для стружки алюмінію та його сплавів флюс повинен складатися з хлористого натрію та хлористого калію або сільвініту та калієвого електроліту у співвідношенні 1:1. Температура плавки 750-800 °С.

Для стружки міді, латуні, олов'яної бронзи флюс має складатися із бури; для стружки алюмінієвої бронзи - з кріоліту. Температура плавки не повинна перевищувати:

міді, алюмінієвої бронзи - 1150 ° C;

олов'яної бронзи - 1100 ° C;

латуні - 1000 °C.

Після повного розплавлення проби метал перемішують, дають відстоятися протягом 2 хв, знімають шлак, метал виливають у кокіль (використовують для спектрального аналізу), а залишок - у підігріту виливницю (використовують для хімічного аналізу). Після остигання метал очищають від шлаку і зважують.

4.5.2. Металургійний вихід ( ) у відсотках розраховують за формулою

,

де - Маса металу з кокіля та виливниці, г;

- Маса вихідної навішування, г.

4.6. Випробування проводять на двох наважках. Зважують навішування з похибкою ±2 г.

За остаточний результат приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень.

Допускається розбіжність результатів двох паралельних визначень трохи більше 10%.

Якщо розбіжність результатів двох паралельних визначень перевищує допустиме значення, проводять повторне випробування, відбираючи навішення від лабораторної проби.

Якщо і при повторному визначенні розбіжність перевищує допускається, то з чотирьох результатів відкидають мінімальне і максимальне значення і за остаточний результат приймають середнє арифметичне значення, що залишилося.

4.7. Визначення хімічного складу

4.7.1. З отриманої після видалення засмічення проби стружки кольорового металу (крім алюмінію та алюмінієвих сплавів, міді та сплавів на мідній основі) відбирають методом квадратування лабораторну пробу масою не менше 100 г для проведення хімічного аналізу.

Допускається пробу визначення хімічного складу отримувати плавленням навішування.

4.7.2. Для визначення хімічного складу алюмінію та алюмінієвих сплавів, міді та сплавів на мідній основі використовують зразки, отримані при визначенні металургійного виходу: для спектрального аналізу — зразок, відлитий у кокіль; для хімічного аналізу - зразок, відлитий у виливницю.

Пробу для хімічного аналізу відбирають свердлінням чушки.

4.7.3. Хімічний склад визначають за нормативно-технічною документацією на кольорові метали та сплави.

4.8. Визначення насипної маси

4.8.1. Насипну масу визначають ставленням маси стружки до об'єму в тарі.

Масу стружки визначають зважуванням. Лінійні розміри для розрахунку визначають за допомогою металевої рулетки за ГОСТ 7502 *.
_______________
* Діє ГОСТ 7502-98 . - Примітка виробника бази даних.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1. При відборі, обробці та підготовці проб повинні дотримуватися правил безпеки для підприємств та організацій металургійної промисловості, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР.

5.2. При випробуванні стружки, що розвантажується механізованим способом, відбір проб повинен проводитись після повної зупинки механізмів.

5.3. Відбір проб із контейнерів та іншої транспортної тари повинен проводитись після розвантаження на контейнерний майданчик.

5.4. При відборі проб із укосів повинні застосовуватися настили.

5.5. Дроблення стружки необхідно проводити згідно з вимогами технологічної документації, затвердженої в установленому порядку.

5.6. Приміщення, в яких проводять підготовку проб, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021.

5.7. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітряному середовищі робочої зони має здійснюватись за ГОСТ 12.1.005. Аналіз проб повітря на вміст шкідливих речовин необхідно виконувати за методикою відповідно до ГОСТ 12.1.016.

5.8. Електроустаткування має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0 та Правил безпеки при експлуатації електроустановок споживачів*, затвердженим Головдерженергонаглядом.
_______________
На території Російської Федерації діють «Міжгалузеві Правила з охорони праці (правила безпеки) при експлуатації електроустановок» (ПОТ Р М-016-2001, РД 153-34.0-03.150-00), тут і далі. - Примітка виробника бази даних.

5.9. Види пожежної техніки, її розміщення, кількість та номенклатура - за ГОСТ 12.4.009.

5.10. Для захисту очей від попадання пилу та металевих частинок необхідно користуватися захисними окулярами за ГОСТ 12.4.013*.
_______________
* У Російській Федерації діє ГОСТ Р 12.4.013-97.

5.11. При відборі та підготовці проб для захисту органів дихання необхідно користуватись респіратором типу ШБ-1 за ГОСТ 12.4.028.

5.12. Відбір проб свердлінням необхідно проводити на верстаті відповідно до вимог ГОСТ 12.2.009.

5.13. Сушіння проб має проводитися в шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.

5.14. Щоб уникнути опіків проби з сушильної шафи, повинні вийматися в азбестових або брезентових рукавицях за ГОСТ 12.4.010.

5.15. У місцях роботи з розплавленими сплавами мають бути передбачені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026*.
_______________
* У Російській Федерації діє ГОСТ Р 12.4.026-2001.

5.16. Усі електроустановки та електроапаратура, що застосовуються під час випробування, повинні відповідати ГОСТ 12 .1.019 та Правилам техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів, затвердженим Головдерженергонаглядом.

5.17. Умови електробезпеки на робочих місцях повинні відповідати ГОСТ 12.1.019 та Правилам техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів, затвердженим Головдерженергонаглядом.

5.18. Ті, хто надходить на роботу, а також особи зайняті відбором та підготовкою проб, повинні проходити попереднє навчання безпечним методам роботи та правилам поводження із захисними засобами, а також спеціальний інструктаж з безпеки праці з відповідним оформленням за ГОСТ 12.0.004.

ДОДАТОК (довідковий)

ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
Довідкове

Таблиця 2