ГОСТ 2169-69

ГОСТ 2169-69 Кремній технічний. Технічні умови (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 2169-69

Група В51

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

КРЕМНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

Технічні умови

Technical silicon. Specifications

ОКП 17 1131

Дата введення 1970-07-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Комітету стандартів, заходів та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР від 16.10.69 N 1129

3. Періодичність перевірки – 5 років

4. ВЗАМІН ГОСТ 2169–43

5. Стандарт уніфіковано з БДС 9617-72

6. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

7. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 7-95 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД N 11-95)

8. ПЕРЕВИДАННЯ зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими в січні 1980 року, липні 1986 року, грудні 1990 року (ІВД 2-80, 10-86, 4-91)


Цей стандарт поширюється на кремній, одержуваний шляхом відновної плавки кварциту в дугових електропечах, призначений для виготовлення кремнійсодержащих сплавів, кремнійорганічної продукції, напівпровідникового кремнію, а також для спеццілей.

1. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

1.1. Технічний кремній виготовляють відповідно до вимог цього стандарту з технологічної інструкції, затвердженої в установленому порядку.

1.2. Марки та хімічний склад кремнію повинні відповідати зазначеним у таблиці.

Примітки:

1. Масова частка кремнію встановлюється як різниця між 100% та сумою визначених домішок у відсотках.

2. Округлення результатів аналізу кремнію до десятих часток для визначення його марки проводиться відповідно до СТ СЕВ 543.

3. У кремнії, призначеному для алюмінієво-кремнієвих сплавів, допускається масова частка алюмінію до 2,0% з відповідним зниженням масової частки кремнію. У цьому випадку до позначення марки кремнію додається літера А. Наприклад: Кр1А.

4. У кремнії, призначеному для хімічної промисловості, масова частка титану має перевищувати 0,2% з відповідним зниженням масової частки кремнію.

5. За погодженням виробника із споживачем для виробництва напівпровідникового кремнію, а також для спеццілей виготовляють кремній марки Кр0 з масовою часткою алюмінію не більше 0,3%, марки Кр1 - з масовою часткою алюмінію не більше 0,6%.

1.3. Кремній виготовляють у вигляді шматків розмірами від 20 до 300 мм з допустимим вмістом фракції менше 20 мм не більше 10% маси партії.

За погодженням виробника із споживачем виготовляють кремній наступного фракційного складу:

до 20 мм;

від 5 до 300 мм (зміст фракції менше 5 мм – не більше 5% маси партії);

від 20 до 150 мм (зміст фракції менше 20 мм – не більше 20% маси партії);

від 2 до 70 мм (зміст фракції менше 2 мм – не більше 5% маси партії).

1.4. Поверхня шматків кремнію має містити включень шлаку, піску та інших сторонніх матеріалів, видимих неозброєним оком. Потемніння поверхні кремнію при саморозламуванні гарячих злитків, а також наявність кольорів втечі бракувальними ознаками не є.

На поверхні шматків кремнію, призначеного для виробництва алюмінієво-кремнієвих сплавів різних марок, допускаються сліди протипригарного засипання, лікваційні напливи, бризки кремнію, плівки втечі та окремі незначні шлакові включення.

1.2 –1.4. (Змінена редакція, Зм. N 3).

2. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

2.1. Кремній ухвалюють партіями. Партія повинна складатися з кремнію однієї чи кількох плавок однієї марки. Партію оформляють одним документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

марку кремнію;

номер партії;

масу партії;

результати визначення масової частки компонентів;

дату формування партії;

штамп технічного контролю;

позначення цього стандарту.

Маса партії має бути не більше 75 т.

2.2. Для визначення масових часток компонентів кремнію та його фракційного складу відбирають точкові проби, з яких формують об'єднану пробу в кількості не менше 0,1% партії. У кожній партії визначають масову частку заліза, алюмінію та кальцію. Масову частку титану в кремнії, призначеному для хімічної промисловості, визначають на вимогу споживача.

2.3. Контроль якості поверхні проводять візуально не менше, ніж на чотирьох шматках, довільно відібраних від партії.

2.1-2.3. (Змінена редакція, Зм. N 3).

3. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

3.1. Від партії невпакованого кремнію точкові проби відбирають через рівні проміжки часу в процесі навантаження, розвантаження чи інших переміщень кремнію.

3.2. Від партії упакованого кремнію точкові проби відбирають кожного другого вантажного місця. Кількість точок відбору проб має бути не менше ніж п'ять.

3.3. Об'єднану пробу ділять на рівні частини: одну — визначення масових часток компонентів у кремнії, іншу — визначення його фракційного складу.

3.4. Частину об'єднаної проби, призначеної для визначення масових часток компонентів у кремнії, дроблять до крупності зерен, що проходять через сито з сіткою N 2, 5 за ГОСТ 6613 і скорочують квартуванням до лабораторної проби масою не менше 150 г.

Лабораторну пробу відмагнічують і ділять на рівні частини. Одна частина використовується визначення масових часток компонентів у кремнії, інша — зберігається протягом 30 діб з відбору проби у разі розбіжностей у оцінці якості.

Подальшу підготовку лабораторної проби проводять за ГOCT 19014.0.

3.5. Відбір проб допускається проводити іншими методами, що забезпечують представництво вибірки. При виникненні розбіжностей щодо оцінки якості кремнію відбір проб проводять відповідно до пп.3.1 і 3.2 цього стандарту.

3.6. Масову частку компонентів у кремнії визначають за ГОСТ 19014.0 - ГОСТ 19014.4 . Допускається проводити аналіз іншими методами, що забезпечують необхідну точність визначень. При розбіжностях щодо оцінки результатів аналізу його проводять за ГОСТ 19014.0 - ГОСТ 19014.4 .

3.7. Якість поверхні кремнію оцінюють візуально.

3.8. Максимальний розмір шматків перевіряють металевою лінійкою за ГОСТ 427 .

Масову частку дрібних фракцій визначають просіюванням на сітках N 2 за ГОСТ 6613 або N 5 і 20 за ГОСТ 5336 .

Розд.3. (Змінена редакція, Зм. N 3).

4. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

4.1. Технічний кремній транспортують у неупакованому вигляді або, за погодженням виробника зі споживачем, упакованим у щільні дерев'яні ящики типу II-III за ГОСТ 2991 металеві барабани по нормативно-технічній документації або бочки за ГОСТ 6247 , ГОСТ 13950, ТОСТ 8777 і ГОСТ 8777 . −88.

Кремній, призначений для тривалого зберігання, пакують у дерев'яні ящики типу III-2 за ГОСТ 2991 з постійною масою нетто 500 кг або металеві барабани типів I та II з гофрами жорсткості на обичайці нормативно-технічної документації.

4.2. Транспортне маркування кремнію, що відвантажується в упаковці, - за ГОСТ 14192 .

4.3. Маркування, що характеризує продукцію, наносять на ярлик, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

номер партії;

марку кремнію;

масову частку компонентів у кремнії;

масу нетто пакувального місця;

штамп технічного контролю;

дату формування партії.

На ярлик по діагоналі наносять смуги наступного кольору:

жовтий – для кремнію марки Кр00;

червоний - для кремнію марки Кр0;

зелений - для кремнію марки Кр1;

синій - для кремнію марки Кр2;

чорний – для кремнію марки Кр3.

4.4. Ярлик вкладають у захисний пристрій, виготовлений за нормативно-технічною документацією та забезпечує збереження написів при транспортуванні та зберіганні, і прикріплюють до кришки барабана або торцевої стінки ящика. На спеціалізованому контейнері ярлик вкладають у кишеню, у відкритому залізничному вагоні при транспортуванні кремнію навалом ярлик прикріплюють усередині вагона біля сходів з кожної сторони вагона.

4.3, 4.4. (Змінена редакція, Зм. N 3).

4.5. Для кремнію, призначеного для тривалого зберігання, на вимогу споживача маркування, зазначене в п. 4.3 (крім хімічного складу), наносять на тару по трафарету фарбою, що не змивається, із зазначенням маси брутто кожного пакувального місця.

4.6. При транспортуванні кремнію автотранспортом документ про якість прикладають до товарно-транспортної накладної.

4.7. Кремній транспортують залізничним та автомобільним транспортом відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Транспортування кремнію навалом здійснюють у спеціалізованих контейнерах відправника вантажу або вантажоодержувача, що виключають попадання вологи, відкритими транспортними засобами. За погодженням виробника зі споживачем і транспортними організаціями кремній перевозять навалом у відкритих вагонах із закладенням конструктивних зазорів з метою уникнення прокидання вантажу та відповідно до чинних вимог.

Кремній, запакований відповідно до вимог п. 4.1, транспортують критими транспортними засобами.

При масовому відвантаженні кремнію в однотипній тарі упаковані вантажні місця формуються в транспортні пакети за ГОСТ 26663 .

Допускається одночасне перевезення одному транспортному засобі кількох партій кремнію різних марок з обов'язковим поділом однієї партії з іншої.

4.8. Упакований кристалічний кремній зберігають у критих приміщеннях.

Кристалічний кремній, що транспортується навалом, у тому числі у спеціалізованих контейнерах, зберігають під навісом або у критих приміщеннях.

Допускається зберігання у споживача кремнію, упакованого в металеву тару, що виключає попадання вологи, на відкритих майданчиках з твердим ґрунтом та ухилом, що забезпечує стік води.

4.7, 4.8 (Змінена редакція, зміна N 3).