ГОСТ 4121-96

ГОСТ 4121-96 Рейки кранові. Технічні умови

ГОСТ 4121-96

Група В22

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

РЕЛЬСИ КРАНОВІ

Технічні умови

Crane rails. Specifications

МКС 45.080
ОКП 09 2130

Дата введення 2002-07-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕН Українським науково-дослідним інститутом (МТК 327)

ВНЕСЕН Державним комітетом України зі стандартизації, метрології та сертифікації

2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 9 від 12 квітня 1996 р.)

За ухвалення проголосували:

3 Постановою Державного комітету Російської Федерації зі стандартизації та метрології від 18 грудня 2001 р. N 536-ст міждержавний стандарт ГОСТ 4121-96 введений у дію безпосередньо як державний стандарт Російської Федерації з 1 липня 2002 р.

4 ВЗАМІН ГОСТ 4121–76

5 ПЕРЕВИДАННЯ. Вересень 2009 р.

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на сталеві кранові рейки спеціальних профілів типів КР70, КР80, КР100, КР120, КР140, що застосовуються для колій вантажопідіймальних кранів.

Вимоги 3.4, 3.6 та останнього абзацу 4.4 є рекомендованими.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:

ГОСТ 1497-84 (ІСО 6892-84) Метали. Методи випробування на розтягування

ГОСТ 7565-81 (ІСО 377-2-89) Чавун, сталь та сплави. Метод відбору проб визначення хімічного складу

ГОСТ 7566-94 Металопродукція. Приймання, маркування, упаковка, транспортування та зберігання

ГОСТ 9012-59 (ІСО 410-82, ІСО 6506-81) Метали. Метод вимірювання твердості за Брінеллем

ГОСТ 12359-99 (ІСО 4945-77) Стали вуглецеві, леговані та високолеговані. Методи визначення азоту

ГОСТ 22536.0-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Загальні вимоги до методів аналізу

ГОСТ 22536.1-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.2-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення сірки

ГОСТ 22536.3-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення фосфору

ГОСТ 22536.4-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення кремнію

ГОСТ 22536.5-87 (ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю

ГОСТ 22536.6-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 22536.7-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення хрому

ГОСТ 22536.8-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення міді

ГОСТ 22536.9-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення нікелю

3 Основні параметри та розміри

3.1 Поперечний переріз рейок повинен відповідати вказаному малюнку 1.

Малюнок 1

3.2. Розміри рейок, площа поперечного перерізу, довідкові величини та маса 1 м повинні відповідати зазначеним у таблицях 1 та 2.


Таблиця 1

У міліметрах

Таблиця 2

3.3 Рейки виготовляють довжини:

- Мірною - 9,0; 9,5; 10,0; 10,5; 11,0; 11,5; 12,0 м;

- немірної - від 4,0 до 12,0 м.

Довжину рейок обмовляють у замовленні.

За узгодженням виробника із споживачем рейки виготовляють іншої довжини.

3.4 Рейки виготовляють без болтових отворів. За узгодженням виробника зі споживачем рейки виготовляють з отворами на одному або обох кінцях.

3.5 Граничні відхилення за розмірами рейок не повинні перевищувати зазначених у таблиці 3.


Таблиця 3

У міліметрах

3.6 Відхилення від симетричності поперечного перерізу рейки щодо вертикальної осі не повинно перевищувати у підошві 2 мм, у головці – 0,6 мм.

3.7 Умовне позначення рейок має містити найменування продукції, тип рейки, ступінь точності прокатки (А – звичайна, Б – підвищена) та позначення стандарту.

Приклад умовного позначення рейки з номінальною шириною головки = 100 мм звичайної точності прокатки:

Рейка КР100-А-ГОСТ 4121-96.

4 Технічні вимоги

4.1 Рейки повинні бути виготовлені з вуглецевої сталі марки 63, хімічний склад якої за плавковим аналізом повинен відповідати зазначеному в таблиці 4.


Таблиця 4

В процентах

4.2 Граничні відхилення за хімічним складом сталі готових рейок від норм, зазначених у таблиці 4, повинні відповідати, %:

4.3 Масова частка азоту в сталі готових рейок має перевищувати 0,008%.

4.4 Механічні властивості рейок повинні відповідати зазначеним у таблиці 5.


Таблиця 5

Механічні властивості, включаючи твердість, визначають за умови масової частки вуглецю в плавці на нижній межі та при (С+¼Мn)<0,72%, а також на вимогу споживача.

При масовій частці вуглецю в плавці вище нижньої межі і при (З+¼Мn) 0,72% механічні властивості відповідно до норм, зазначених у таблиці 5, забезпечуються підприємством-виробником без проведення випробувань.

На вимогу споживача твердість поверхні головки рейок має бути від 321 до 390 без нормування відносного подовження.

4.5 Тріщини, заходи сонця, прокатні полони, рванини та розкочені забруднення на поверхні рейок не допускаються. Допускається видалення дефектів пологою вирубкою або зачисткою, якщо глибина вирубки, враховуючи фактичний розмір, не перевищує:

- для рейок типів КР70 та КР80 - 1,5 мм, а в середній третині ширини підошви - 0,7 мм;

- для рейок типів КР100, КР120 та КР140 - 2 мм, а в середній третині ширини підошви - 1 мм.

Поперечна вирубка, заварювання дефектів не допускаються. Розкотений міхур, ризики, вм'ятини та горобина допускаються без зачистки, якщо глибина їх залягання не перевищує половини допуску, встановленого для глибини вирубки.

4.6 Торцеві поверхні рейки не повинні мати слідів усадкової раковини, розшарування та тріщин.

4.7 Флокени у рейках не допускаються.

4.8 Місцеві деформації на рейці не повинні перевищувати 1 мм на довжині 0,5 м-коду.

4.9 Відхилення від прямолінійності рейки не повинно перевищувати: у горизонтальній площині – 0,08%, у вертикальній площині – 0,06% довжини.

4.10 Скручування рейки не допускається. Рейки вважають скрученими, якщо при вимірі на контрольному стелажі вони мають по кінцях зазори між підошвою рейки та стелажом (по діагоналі) більше 1,5 мм.

4.11 Кривизна кінців рейок на довжині 1 м не повинна перевищувати 2 мм у горизонтальній та вертикальній площинах.

4.12 Підошва рейок не повинна бути увігнутою. Загальна опуклість підошви та опуклість у середній частині підошви, що дорівнює ширині головки, не повинна перевищувати значень, зазначених у таблиці 6.


Таблиця 6

У міліметрах

4.13 Кінці рейок мають бути рівно обрізані. Відхилення від перпендикулярності торцевих площин по відношенню до поздовжньої осі не повинно перевищувати 5 мм у будь-якому напрямку. Задирок розміром більше 4 мм не допускаються.

4.14 За узгодженням виробника зі споживачем рейки, що мають на торцях уступи та напливи, піддають фрезеруванню або іншому виду обробки кінців.

4.15 Маркування та упаковка

4.15.1 На шийці кожної рейки у гарячому стані повинні бути викочані опуклі літери та цифри, що позначають:

- Умовне позначення підприємства-виробника;

- Тип рейки.

Додатково повинні бути вибиті: на торці підошви кожної рейки номер плавки, а на торці головки тавро, що підтверджує приймання продукції технічним контролем.

4.15.2 Рейки маркують незмивною білою фарбою шляхом обведення тавра по контуру торця головки рейки.

4.15.3 За узгодженням виробника із споживачем рейки можна відвантажувати як поштучно, так і щільно ув'язаними в пачки з поперечною обв'язкою металевою стрічкою або сталевим дротом у п'яти місцях.

5 Правила приймання

5.1 Рейки приймають партіями. Партією вважають рейки одного типу та однієї плавки, на яку оформлюють один документ про якість.

5.2 Для перевірки якості рейок від партії відбирають:

- Для хімічного аналізу - одну пробу;

- Для механічних випробувань - одна рейка;

- Для перевірки твердості - одна рейка;

- Для перевірки на флокени - по одній пробі від кожної п'ятдесятої плавки.

Перевірці зовнішнього вигляду та розмірів піддають кожну рейку.

При отриманні незадовільних результатів хоча б за одним показником повторну перевірку проводять на вибірці, відібраної за ГОСТ 7566 . Результати перевірки контрольних проб на флокени остаточні після першого випробування.

5.3 У документі якості додатково вказують точність прокатки.

6 Методи випробувань

6.1 Визначення хімічного складу сталі - за ГОСТ 12359 , ГОСТ 22536.0 -ГОСТ 22536.9.

6.2 Відбір проб визначення хімічного складу стали — за ГОСТ 7565 .

6.3 Для випробувань на розтяг і твердість від кожної відібраної рейки відрізають по одному зразку.

6.4 Випробування на розтяг проводять за ГОСТ 1497 на круглих зразках діаметром 10 мм і розрахунковою довжиною 50 мм. Заготовку для зразка вирізають з верхнього кута головки рейки одного з гуркотів випробуваної партії.

6.5 Твердість визначають поверхні катання рейки по ГОСТ 9012 .

6.6 Розміри рейок та місцеві деформації на рейці перевіряють вимірювальним інструментом необхідної точності.

6.7 Якість поверхні рейок визначають візуально.

6.8 Контроль рейок, що виявляє відсутність у них флокінів, проводять за методикою підприємства-виробника.

6.9 Наявність розшарування на торцях перевіряють вирубуванням зубилом стружки, роздвоєння якої вважається ознакою розшарування.

7 Транспортування та зберігання

7.1 Транспортування та зберігання рейок, оформлення документації - за ГОСТ 7566 .