Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 12342-81

ГОСТ 12339-2016 ГОСТ Р 55433-2013 ГОСТ Р 55432-2013 ГОСТ 4960-2009 ГОСТ 9722-97 ГОСТ 5494-95 ГОСТ 19106-73 ГОСТ 9453-75 ГОСТ 20559-75 ГОСТ 14086-68 ГОСТ 9723-73 ГОСТ 21125-75 ГОСТ 5426-76 ГОСТ 22025-76 ГОСТ 13834-77 ГОСТ 13833-77 ГОСТ 9721-79 ГОСТ 10285-81 ГОСТ 12342-81 ГОСТ 26719-85 ГОСТ 13084-88 ГОСТ 10096-76 ГОСТ 2330-76 ГОСТ 12343-79 ГОСТ 4411-79 ГОСТ 12338-81 ГОСТ 26252-84 ГОСТ 10284-84 ГОСТ 26802-86 ГОСТ 9849-86 ГОСТ 3882-74 ГОСТ 880-75 ГОСТ 11378-75 ГОСТ 4960-75 ГОСТ 12601-76 ГОСТ 12339-79 ГОСТ 31290-2005 ГОСТ 26630-85 ГОСТ 26530-85 ГОСТ 29278-92 ГОСТ 25405-90 ГОСТ 19046-80 ГОСТ 25406-90 ГОСТ 19078-80 ГОСТ 24257-80 ГОСТ 19065-80 ГОСТ 24247-80 ГОСТ 25412-90 ГОСТ 25396-90 ГОСТ 25400-90 ГОСТ 25425-90 ГОСТ 25410-82 ГОСТ 25420-90 ГОСТ 19074-80 ГОСТ 19083-80 ГОСТ 19048-80 ГОСТ 25414-90 ГОСТ 19062-80 ГОСТ 25415-90 ГОСТ 24253-80 ГОСТ 24251-80 ГОСТ 24249-80 ГОСТ 24254-80 ГОСТ 27302-87 ГОСТ 25393-90 ГОСТ 19067-80 ГОСТ 25411-90 ГОСТ 19068-80 ГОСТ 25397-90 ГОСТ 19059-80 ГОСТ 19049-80 ГОСТ 25398-90 ГОСТ 19075-80 ГОСТ 19061-80 ГОСТ 20312-90 ГОСТ 19051-80 ГОСТ 25402-90 ГОСТ 24252-80 ГОСТ 25417-82 ГОСТ 19043-80 ГОСТ 20771-82 ГОСТ 19081-80 ГОСТ 19086-80 ГОСТ 19056-80 ГОСТ 19047-80 ГОСТ 25421-90 ГОСТ 25413-82 ГОСТ 25418-82 ГОСТ 27301-87 ГОСТ 4872-75 ГОСТ 19084-80 ГОСТ 24255-80 ГОСТ 19050-80 ГОСТ 25401-90 ГОСТ 19052-80 ГОСТ 25426-90 ГОСТ 25423-90 ГОСТ 25399-90 ГОСТ 19073-80 ГОСТ 19057-80 ГОСТ 2209-90 ГОСТ 25403-82 ГОСТ 19044-80 ГОСТ 25408-90 ГОСТ 25395-90 ГОСТ 25409-90 ГОСТ 25407-90 ГОСТ 19071-80 ГОСТ 28378-89 ГОСТ 25419-90 ГОСТ 19045-80 ГОСТ 25003-81 ГОСТ 25394-90 ГОСТ 19077-80 ГОСТ 19072-80 ГОСТ 19080-80 ГОСТ 17163-90 ГОСТ 24250-80 ГОСТ 25424-90 ГОСТ 19063-80 ГОСТ 19070-80 ГОСТ 19076-80 ГОСТ 24256-80 ГОСТ 25422-90 ГОСТ 25404-90 ГОСТ 19064-80 ГОСТ 24248-80 ГОСТ 19069-80 ГОСТ 19079-80 ГОСТ 25416-90 ГОСТ 19053-80 ГОСТ 19042-80 ГОСТ 19085-80

ГОСТ 12342-81 Родій у порошку. Технічні умови (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 12342-81

Група В56


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


РОДІЙ У ПОРОШКУ

Технічні умови


Rhodium in powder. Specifications


ОКП 17 9450

Дата введення 1983-01-01


ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

В.Є.Аврамов, канд. техн. наук; М. А. Гаврилов ; Т. Є. Коннова ; Л.А.Степанова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 24.11.81 N 5095

3. ВЗАМІН ГОСТ 12342–66

4. Періодичність перевірки – 5 років

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на який дано посилання
Номер пункту
ГОСТ 5556-81
5.4
ГОСТ 6613-86
4.2
ГОСТ 10354-82
5.4
ГОСТ 12227.0-76
4.3
ГОСТ 12227.1-76
4.3
ГОСТ 12923-82
5.4

6. Обмеження строку дії знято Постановою Держстандарту від 07.09.92 N 1120

7. ПЕРЕВИДАННЯ (лютий 1997 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у червні 1987 р., вересні 1992 р. (ІВС 9-87, 12-92)


Цей стандарт поширюється на афінований родій у порошку, призначений для виготовлення сплавів, промислових виробів та інших цілей, та встановлює вимоги до афінованого родію у порошку, виготовленому для потреб народного господарства та експорту.

1. МАРКИ

1.1. Залежно від хімічного складу афінований родій у порошку виготовляють наступні марки: РдА-0, РдА-1, РдА-2. А – афінований.

Приклад умовного позначення афінованого родію у порошку:

РдА-0 ГОСТ 12342-81 .


(Змінена редакція, зміна N 1).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Афінований родій у порошку повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

2.2. Хімічний склад афінованого родію у порошку повинен відповідати нормам, зазначеним у таблиці.

Елемент
Хімічний склад, %
Марка РДА-0
Марка РДА-1 Марка РДА-2
ОКП 17 94513000 00
ОКП 17 9451 1000 08 ОКП 17 9451 2000 04
Родій, не менше
99,97 99,95 99,90
Домішки, не більше:
платина, паладій, іридій, рутеній (сума)
0,010 0,020 0,030
Золото
0,002 0,002 0,002
Срібло
0,002 0,003 0,003
Свинець
0,004 0,005 0,005
Залізо
0,003 0,010 0,020
Кремній
0,004 0,005 0,005
Барій
0,004 0,005 0,005
Магній
0,001 0,001 0,003
Мідь
0,003 0,005 0,020
Нікель
0,001 0,002 0,005
Титан
0,004 0,005 0,010
Алюміній
0,002 0,002 0,005
Олово
0,002 0,002 0,002
Втрати при прожарюванні
0,010 0,010 0,020


Примітка. За погодженням між виробником та споживачем допускається розширення числа визначених елементів, не зазначених у цій таблиці, та встановлення їх допустимих змістів, що визначаються за методикою підприємства-виробника.


(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.3. Афінований родій виготовляють як порошку. Розмір частинок порошку повинен перевищувати 0,8 мм.

Допускається наявність частинок розміром понад 0,8 мм у кількості не більше ніж 2% від маси партії.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.4. Порошок афінованого родію не повинен містити сторонніх механічних домішок.

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Афінований родій у порошку приймають партіями. Партія повинна складатися з порошку однієї марки, оформленого документом про якість та специфікацію.

3.1.1. Документ про якість має містити:

найменування металу та його марку;

товарний знак або товарний знак та найменування підприємства-виробника;

номер партії;

масову частку родію, %;

масову частку кожної домішки, що визначається, %;

номер специфікації;

дату випуску;

штамп ВТК;

позначення цього стандарту.

Маса партії має бути не більше 300 кг.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3.1.2. Специфікація повинна містити:

товарний знак або товарний знак та найменування підприємства-виробника;

найменування металу та його марку;

номер специфікації;

номер партії;

дату випуску;

номери місць;

номери банок;

масу металу у кожному банку, р;

масову частку родію, %;

масову частку кожної домішки, що визначається, %;

загальну масу партії, кг;

позначення цього стандарту.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.2. Для перевірки відповідності якості порошку вимогам цього стандарту кожної партії порошку відбирають пробу масою від 3 до 5% маси партії.

3.3. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників щодо нього проводять повторне випробування на подвоєній пробі, взятій від тієї ж партії порошку. Результати повторних випробувань поширюються всю партію.

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Для визначення хімічного складу та розміру частинок порошку родію відбирають пробу, для чого партію порошку перемішують шість разів на кільце та конус та скорочують квартуванням до проби масою 5% маси партії.

Допускається відбирати пробу шляхом перетину струменя при перемішуванні за допомогою механічного змішувача.

4.2. Розмір частинок визначають просіюванням проби через сито з сіткою N 08 за ГОСТ 6613 . Залишок на ситі має бути не більше 2%.

4.3. Для аналізу хімічного складу пробу подрібнюють до частинок розміром не більше 0,315 мм, перемішують і скорочують квартуванням до маси не менше ніж 50 г. Проба зберігається не менше трьох місяців.

Аналіз хімічного складу афінованого родію в порошку проводять за ГОСТ 12227.0 , ГОСТ 12227.1 .

4.4. Механічні домішки у пробі визначають візуально.

4.5. Зважування афінованого родію у порошку проводять за нормативно-технічною документацією.

5. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Афінований родій у порошку упаковують у пластмасові банки та скляні ампули.

Маса нетто порошку у пластмасових банках має бути не більше 7000 г, а у скляних ампулах не більше 50 г.

Горловини та пробки банок обв'язують шпагатом або скріплюють іншим способом та пломбують пломбами цеху-виробника та відділу технічного контролю підприємства-виробника. Скляні ампули запаюють.

5.2. На кожну банку наклеюють етикетку, де вказують:

найменування металу та його марку;

номер партії;

номер банки;

масу брутто, нетто та тари, г;

масову частку основного компонента, %;

номер специфікації;

рік випуску;

позначення цього стандарту.

5.3. На кожну ампулу наклеюють етикетку, де вказують:

найменування металу та його марку;

номер партії;

масу нетто, г;

масову частку основного компонента, %;

рік випуску;

позначення цього стандарту.

5.1-5.3. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.4. Кожну пластмасову банку з порошком укладають у щільний тканинний мішок із синтетичного волокна або поліетиленової плівки за ГОСТ 10354 .

Скляні ампули з порошком обгортають м'якою прокладкою: ватою за ГОСТ 5556 або алігніном за ГОСТ 12923 або поролоном і укладають у жорстку тару за нормативно-технічною документацією.

5.5. Мішки з пластмасовими банками та ампули в твердій тарі упаковують у дерев'яні ящики, обклеєні зсередини поролоном або м'якою тканиною із синтетичного волокна, або контейнери з нормативно-технічної документації.

Кожен ящик або контейнер пломбують пломбами цеху-виробника та відділу технічного контролю підприємства-виробника.

Пломби на ящиках повинні бути підвішені через отвір наскрізного болта після загорнутої гайки та прибрані у заглиблення на кришці ящика.

У контейнерів пломбують кришки замкових гнізд.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.6. На кожну шухляду або контейнер наклеюють етикетку, на якій вказують:

номер специфікації;

номер місця.

5.7. Зберігання та транспортування афінованого родію в порошку проводять відповідно до вимог інструкцій Комітету дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння при Міністерстві економіки та фінансів РФ.

(Змінена редакція, Зм. N 2).