ГОСТ 10096-76

ГОСТ 10096-76 Пудра алюмінієва комкована. Технічні умови (зі змінами N 1, 2, 3)

ГОСТ 10096-76

Група В56

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПУДРА АЛЮМІНІЄВА КІМКОВАНА

Технічні умови

Clotted aluminium powder. Technical requirements

ОКП 17 9133

Дата введення 1978-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

Р.Г.Смолянський, В.Г. Уваров , А.Н.Нечитайлов

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 17.09.76 N 2132

3. ВЗАМІН ГОСТ 10096–62

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження строку дії знято Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 06.05.91 N 635

6. ПЕРЕВИДАННЯ (січень 1999 р.) зі Змінами N 1, 2, 3, затвердженими в липні 1983 р., червні 1987 р., травні 1991 р. (ІВД 10-83, 11-87, 8-91)


Цей стандарт поширюється на алюмінієву комковану пудру, призначену для виготовлення тепломіцного матеріалу, що деформується типу САП.

Вимоги стандарту є обов'язковими.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

Розділ 1. (Виключений, Изм. N 2).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1а. Алюмінієву комковану пудру виготовляють відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

(Запроваджено додатково, Зм. N 1).

2.1. Алюмінієву комковану пудру виготовляють з первинного алюмінію марок не нижче А-6 за ГОСТ 11069 *або з відходів чистого алюмінію, якщо за своїм хімічним складом вони не нижчі від марки А-6.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 11069-2001 . - Примітка виробника бази даних.

2.2а. Алюмінієву пудру комкованую виготовляють наступних марок: АПС-1А, АПС-1Б, АПС-2, АПС-3.

(Введений додатково, Зм. N 2).

2.2. Фізико-хімічні властивості пудри та коди ОКП повинні відповідати зазначеним у табл.1.

Таблиця 1

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2.3. Гранулометричний склад пудри повинен відповідати вказаному у табл.2.

Таблиця 2

2.4. Пудра повинна бути продуктом сірого кольору з окремими частинками, що мають металевий блиск.

2.5. Пудра не повинна містити видимих неозброєним оком сторонніх домішок.

2.6. Термін зберігання пудри – два роки з дня виготовлення.

(Введений додатково, Зм. N 2).

2а. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

2а.1. Алюмінієву пудру за рівнем впливу на організм людини відносять до 3-го класу небезпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005.

При вдиханні пил алюмінію вражає переважно легені, викликаючи алюміній легень.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

2а.2. Гранично допустима концентрація алюмінієвої пудри у повітрі робочої зони відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005 – 2 мг/м .

Контроль повітряного середовища робочої зони необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005 та типового положення щодо організації контролю повітряного середовища, затвердженого Держгіртехнаглядом.

Визначення вмісту алюмінію у повітрі робочої зони слід проводити фотометричним методом відповідно до методик, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

2а.2.1. (Виключений, Зм. N 2).

2а.3. Алюмінієву пудру відповідно до вимог ГОСТ 12.1.044 відносять до групи горючих речовин. У зваженому стані в атмосфері повітря алюмінієва пудра (аерозоль) вибухонебезпечна, у насипаному стані (аерогель) – пожежонебезпечна.

За наявності джерела ініціювання займання (гарячі або розжарені тіла, іскріння від удару або тертя, теплові прояви хімічних реакцій та механічних впливів, електричні розряди тощо ) аерозоль алюмінієвого пилу при концентрації вище за нижню концентраційну межу поширення полум'я (НКПР) вибухає.

При цьому алюмінієвий пил, що осів у приміщенні, може перейти у зважений стан і викликати сильніший вибух. НКПР алюмінієвого пилу не менше 40 г/м , орієнтовні значення показників температури займання аерозолю – 540 °C, аерогелю – 470 °C

Алюмінієва пудра при взаємодії з водою, киснем повітря та окислювачами здатна горіти.

При попаданні в алюмінієву пудру води можливе її самозаймання. Небезпека зростає зі збільшенням дисперсності пудри.

При роботі з пудрою необхідно уникати пилу, не допускати наявності джерел ініціювання займання, потрапляння в пудру вологи, скупчень осілого пилу.

2а.4. Відповідно до вимог ГОСТ 19433 за ступенем небезпеки вантажу пудру відносять до небезпечних вантажів класу 4, підкласу 4.3. Категорія небезпеки вантажу 431.

2а.3, 2а.4. (Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

2а.5. Для гасіння алюмінієвої пудри застосовують: пісок, сухі порошки глинозему, магнезиту, зневодненого карналіту та вогнегасні порошки на основі хлоридів лужних та лужноземельних металів. Забороняється застосовувати воду, пінні та вуглекислотні вогнегасники. Загальні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.

2а.6. Для індивідуального захисту органів дихання від аерозолів алюмінієвої пудри необхідно застосовувати спеціальний пилозахисний одяг згідно з діючими типовими галузевими нормами безоплатної видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв робітникам та службовцям, затвердженим Держкомітетом СРСР з праці та соціальних питань.

Колективні засоби захисту від алюмінієвого пилу повинні відповідати правилам безпеки при виробництві порошків та пудр алюмінію, магнію та сплавів на їх основі, затверджених Держгіртехнаглядом.

2а.5; 2а.6. (Змінена редакція, Зм. N 3).

2а.7. Непридатну для використання алюмінієву пудру та пил (відходи) не допускається вивозити у відвали. Відходи повинні спалюватись у місцях, погоджених із місцевими органами пожежного нагляду.

2а.8. (Виключений, Зм. N 2).

Розділ 2а. (Запроваджено додатково, Зм. N 1).

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Пудру приймають партіями. Партія повинна складатися з пудри однієї марки та оформлена одним документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування підприємства-виробника та товарний знак;

марку пудри;

номер партії;

масу (нетто) партії;

кількість місць у партії;

Результати випробовувань;

дату виготовлення;

позначення цього стандарту.

Маса партії має бути не більше 3000 кг.

3.2. Для визначення якості пудри відбирають вибірку відповідно до табл.3.

Таблиця 3

3.1, 3.2. (Змінена редакція, зміна N 1).

3.3. Зміст магнітної фракції та вологи в пудрі виробник визначає періодично на кожній десятій партії на вибірці, відібраної за п. 3.2.

3.4. Перевірку відповідності упаковки та маркування вимог цього стандарту проводять на кожному барабані партії.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.5. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників щодо нього проводять повторні випробування на подвоєній вибірці, відібраної від тієї ж партії пудри. Результати повторних випробувань поширюються всю партію.

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Для визначення хімічного та гранулометричного складів та насипної щільності відбирають середню пробу.

4.2. Відбір та підготовка проб

4.2.1. З кожної банки вибірки щупом за ГОСТ 23148 відбирають точкову пробу масою не менше 150 г.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 23148-98 . - Примітка виробника бази даних.

4.2.2. Точкові проби з'єднують, ретельно перемішують і скорочують методом квартування або за допомогою струминного дільника до середньої проби масою не менше 500 г.

4.2.1, 4.2.2. (Змінена редакція, Зм. N 2).

4.2.3. Середню пробу ділять на дві частини, одну з яких піддають випробуванням, а іншу упаковують в тару, що щільно закривається, і зберігають протягом трьох місяців на випадок розбіжності в оцінці якості.

4.3. Визначення гранулометричного складу

Гранулометричний склад визначають просівом проби масою 50 г через сита з сітками за ГОСТ 6613 .

4.3.1. Апаратура

Механічний струшувач з частотою обертання сит 270-300 об/хв і числом струшування 140-180 за хвилину.

Ваги лабораторні загального призначення 4-го класу точності з похибкою зважування не більше 0,01 г за ГОСТ 24104 *.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 24104-2001 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

Набір сит із сітками N 0,5; 0315; 1 згідно з ГОСТ 6613 .

Пензлик м'який за нормативно-технічною документацією.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

4.3.2. Проведення аналізу

Під набором сит, зібраних у потрібній послідовності, поміщають піддон і встановлюють на механічний струшувач. Пробу масою 50 г зважують з похибкою трохи більше 0,01 р, поміщають верхнє сито і закривають кришкою. Включають струшувач і просівають пудру протягом 30 хв.

Залишок на ситах і піддоні визначають зважуванням з похибкою не більше 0,01 г. Частини, що застрягли в отворах сит, витягають за допомогою м'якого пензлика і приєднують до залишку на ситі.

Втрати під час просіювання не повинні перевищувати 1%.

4.3.3. Обробка результатів

Масову частку окремих фракцій ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса цієї фракції, г;

- Маса випробуваної проби, р.

За результат аналізу приймають округлене до першого десяткового знака середнє арифметичне результатів двох визначень, розбіжність між якими має перевищувати 20 отн. %.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4.4. Визначення насипної густини

4.4.1. Апаратура

Ваги лабораторні загального призначення 4-го класу точності з похибкою зважування не більше 0,01 г за ГОСТ 24104 .

Установка визначення насипної щільності (черт.1).

Металева пластина.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

4.4.2. Проведення випробування

Наважку пудри масою 150-200 г поступово насипають через лійку 1 з сіткою 2 і корпус 3 з похилими пластинами 4 мірний стакан 5. Відстань між нижнім зрізом корпусу 3 і верхньою кромкою склянки 5 має бути 25 мм. Корпус 3 кріплять до стійки 6.

Надлишок пудри обережно знімають металевою пластиною. Потім склянку з пудрою зважують з похибкою трохи більше 0,01 р.

4.4.3. Обробка результатів

Насипну щільність ( ) у г/см обчислюють за формулою

,

де - Маса склянки з пудрою, г;

- Маса склянки, г;

- Місткість склянки, см .

За результат випробування приймають округлене до першого десяткового знака середнє арифметичне результатів трьох паралельних визначень, розбіжність між якими має перевищувати 5 отн. %.

4.5. Визначення масової частки магнітної фракції

4.5.1. Перевірку на масову частку магнітної фракції проводять по всій масі пудри будь-якого барабана (масою трохи більше 10 кг), що входить у вибірку.

4.4.2-4.5.1. (Змінена редакція, Зм. N 2).

4.5.2. Апаратура

Контрольний сепаратор (чорт.2).

Постійний магніт у кожусі з немагнітного металу (чорт.3). Магніт виготовлений із сплаву марки ЮНДК 35Т5БА за ГОСТ 17809 та повинен мати магнітний потік не менше 0,2 мВб.

Установка вимірювання магнітного потоку (черт.4).

Ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з похибкою зважування не більше 0,001 г за ГОСТ 24104 .

чорт.1. Установка для визначення насипної густини

1 - вирва з латуні; 2 - сітка N 1,6 НТД; 3 - корпус з прозорого органічного скла;
4 - похилі скляні пластини; 5 - циліндричний стакан місткістю (100 ± 0,05) см
із внутрішнім діаметром 50 мм; 6 - стійка

Чорт.1

Чорт.2. Контрольний сепаратор

1 — ємність для пудри, що сепарується; 2 - вентиль; 3 - корпус сепаратора
(квадрата з площею внутрішнього перерізу, що дорівнює 16 см ); 4 - кожух магніту
(вісім взаємно перпендикулярних кожухів укріплені консольно у стінках труби);
5 - магніти (циліндричні постійні магніти діаметром 25 мм, довжиною 25 мм,
розташовані у кожухах); 6 - ємність для відсепарованої пудри; 7 - стійка

Чорт.2

Чорт.3. Постійний магніт у кожусі з немагнітного металу

Чорт.3

чорт.4. Установка для вимірювання магнітного потоку

1 - магніт; 2 - котушка зовнішнім діаметром 28±0,5 мм, з товщиною стінки 0,2-0,5 мм,
виготовлена з немагнітного металу (алюміній, мідь); 3 - обмотка, що складається
з 20 витків, намотаних у два шари мідним емальованим дротом (ПЕЛ)
або обмотувальним з емалевоволокнистою ізоляцією проводом (ПЕЛШО)
діаметром 0,2 мм НТД; 4 - Міллівеберметр; 5 - підставка; 6 - фіксатор

Чорт.4

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2, 3).

4.5.3. Проведення випробування

4.5.3.1. Визначення величини магнітного потоку постійних магнітів

Магніт 1 (див. рис.4) встановлюють усередині котушки 2 на фіксатор 6. Потім фіксатор відводять, і магніт під дією власної тяжкості падає на підставку 5, при цьому стрілка миллівеберметра відхиляється.

Відстань від фіксатора 6 до центру обмотки 3 повинна дорівнювати половині висоти магніту 1.

Величину магнітного потоку ( ) у мВб обчислюють за формулою

,

де - Показування стрілки мілівеберметра.

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.5.3.2 . Проведення аналізу

У кожухи 4 (див. рис.2) контрольного сепаратора вставляють магніти 5 і встановлюють сепаратор на ємність 6 для отсепарированной пудри.

Відстань між центрами будь-яких двох сусідніх магнітів має дорівнювати і не менше 50 мм.

У ємність 1 завантажується випробувана пудра. Відкриваючи вентиль 2, дозволяють пудрі з ємності 1 пересипатися через сепаратор в ємність 6. Після закінчення сепарації сепаратор встановлюють на лист кальки розміром 200х200 мм. З кожухів витягують магніти. Сепаратор струшують для очищення його від суміші частинок магнітної фракції і пудри, що зависла на кожухах. Потім за допомогою магніту, поміщеного в кожух, виробляють виділення частинок магнітної фракції суміші, що знаходиться на кальці. Останню операцію повторюють тричі. Виділену магнітну фракцію зважують на аналітичних вагах з похибкою трохи більше 0,001 р.

4.5.3.3. Обробка результатів

Масову частку магнітної фракції ( ) у грамах на 100 кг обчислюють за формулою

,

де - Маса магнітної фракції, г;

- Маса випробуваної пудри, кг.

За результат випробування приймають округлене до першого десяткового знака середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень, розбіжність між якими має перевищувати 20 отн. %.

4.6. Масову частку заліза визначають за ГОСТ 12697.7 .

4.7. Масову частку жирових добавок та вологи визначають за ГОСТ 5494 .

4.8. Визначення масової частки активного алюмінію

Масову частку активного алюмінію визначають непрямим способом: вимірюючи об'єм водню, що утворився в результаті реакції з гідроксидом натрію.

4.5.3.3-4.8. (Змінена редакція, Зм. N 2).

4.8.1. Апаратура та реактиви

Газоволюметр (чорт.5);

Ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з похибкою зважування не більше 0,0002 г за ГОСТ 24104 ;

натрію гідроксид за ГОСТ 4328 масова концентрація 20 г/дм ;

вода дистильована за ГОСТ 6709 .

чорт.5. Газоволюметр

1 - скляна пробірка за ГОСТ 25336 ; 2 - посудина типу СЦ-0,5 за ГОСТ 25336 ;
3, 5 - крани сполучні за ГОСТ 7995 ; 4 - термометр за ГОСТ 28498 ;
6 - бюретка; 7 - зрівняльна склянка за ГОСТ 25336

Чорт.5

(Змінена редакція, Зм. N 3).

4.8.2. Проведені випробування

Наважку пудри масою 0,05-0,1 г, зважену з похибкою не більше 0,0002 г, поміщають у пробірку, встановлену в реакційній посудині похило. У реакційну посудину обережно наливають 30 см. розчину натрію гідроксиду з масовою концентрацією 20 г/дм так, щоб розчин знаходився нижче за краї пробірки.

Реакційну посудину щільно закривають гумовою пробкою, через яку проходить трубка, що з'єднує через триходовий кран з атмосферою і через двоходовий кран з вимірювальною бюреткою.

Перед початком досвіду вимірювальну бюретку за допомогою зрівняльної склянки заповнюють водою, потім реакційну посудину поворотом триходового крана роз'єднують з атмосферою і з'єднують із вимірювальною бюреткою.

Температура води, що охолоджує реакційну посудину, а також води, укладеної в кожусі вимірювальної бюретки, не повинна відрізнятися від температури навколишнього повітря більш ніж на 1 °C.

Реакційний посуд струшують так, щоб частина розчину потрапила в пробірку з пудрою, і занурюють у воду. Струшування повторюють кілька разів до повного розчинення алюмінію.

Після припинення виділення газу та охолодження реакційної судини до температури навколишнього повітря об'єм газу вимірюють 2-3 рази через кожні 15 хв за допомогою зрівняльної склянки. Після того, як обсяг газу стане постійним, вимірюють атмосферний тиск та температуру навколишнього повітря.

4.8.3. Обробка результатів

Масову частку активного алюмінію ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Атмосферний тиск, Па;

- Пружність водяної пари при температурі аналізу, Па;

0,000216 - коефіцієнт перерахунку водню на алюміній;

- Об'єм газу, що виділився, см ;

- Температура в кожусі вимірювальної бюретки, ° С;

- Наважка алюмінієвої пудри, р.

За результат випробування приймають округлене до першого десяткового знака середнє арифметичне двох паралельних визначень, розбіжність між якими має перевищувати 1 отн. %.

Контроль правильності результатів аналізу слід проводити методом стандартної добавки відповідно до вимог ГОСТ 25086 .

4.8.1-4.8.3. (Введені додатково, Зм. N 2).

4.9. Масову частку окису алюмінію (Al O ) визначають по різниці між 100% та вмістом суми активного алюмінію, заліза, жирових добавок та вологи у відсотках.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

4.10. Перевірку зовнішнього вигляду пудри і відсутність сторонніх домішок проводять зовнішнім оглядом всієї вибірки.

5. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Пудру алюмінієву упаковують відповідно до вимог ГОСТ 26319 металеві герметично закриваються барабани типу БТ-50-II або БТО-50-I за ТУ 48-5-254 місткістю 40, 50, 56 дм , масою брутто трохи більше 75 кг.

Для запобігання корозії зовнішня поверхня барабанів повинна бути пофарбована.

Кришка кожного упакованого барабана повинна бути герметизована замазкою, яка не має негативного впливу на якість пудри.

5.2. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 з нанесенням на барабанах маніпуляційних знаків: "Берегти від вологи", "Герметична упаковка" та знаку небезпеки за ГОСТ 19433 , підкласу 4.3.

На кожному барабані фарбою, що не змивається, за допомогою штампу або трафарету повинні бути вказані:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

найменування пудри;

марка пудри;

номер партії;

маса брутто та нетто;

дата виготовлення;

номер пакувальної одиниці;

позначення цього стандарту;

класифікаційний шифр групи 4312 за ГОСТ 19433 ;

серійний номер 00Н 1396.

5.1, 5.2. (Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

5.3. (Виключений, Зм. N 1).

5.4. Пудру транспортують транспортом усіх видів у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Формування транспортних пакетів відповідно до вимог ГОСТ 26663 та ТУ 48-5-286. Засоби скріплення пакетів повинні відповідати вимогам ГОСТ 21650 . Транспортне маркування пакетів - за ГОСТ 14192 .

На залізничному транспорті слід транспортувати пудру повагонно.

При транспортуванні алюмінієвої пудри повітряним транспортом маса вантажу нетто на одну упаковку не повинна перевищувати 15 кг на пасажирських та 50 кг на вантажних повітряних суднах.

Вантажно-розвантажувальні роботи з алюмінієвою пудрою слід виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009. Не допускається перекидати барабани з пудрою та перекочувати їх бічною поверхнею.

(Змінена редакція, Изм. N 2, 3).

5.5. Пудру зберігають в упаковці виробника в закритих сухих приміщеннях на відстані не менше ніж 1 м від опалювальних приладів.

Забороняється спільне зберігання пудри з окислювачами та водними розчинами різних сполук.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

6. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ

6.1. Виробник повинен гарантувати відповідність якості пудри вимогам цього стандарту за дотримання умов зберігання, транспортування та правил вантажно-розвантажувальних робіт.

Гарантійний термін зберігання пудри всіх марок встановлюється рік з моменту виготовлення.

(Змінена редакція, зміна N 1).

Розділ 7. (Виключений, Изм. N 1).