Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 12338-81

ГОСТ 12339-2016 ГОСТ Р 55433-2013 ГОСТ Р 55432-2013 ГОСТ 4960-2009 ГОСТ 9722-97 ГОСТ 5494-95 ГОСТ 19106-73 ГОСТ 9453-75 ГОСТ 20559-75 ГОСТ 14086-68 ГОСТ 9723-73 ГОСТ 21125-75 ГОСТ 5426-76 ГОСТ 22025-76 ГОСТ 13834-77 ГОСТ 13833-77 ГОСТ 9721-79 ГОСТ 10285-81 ГОСТ 12342-81 ГОСТ 26719-85 ГОСТ 13084-88 ГОСТ 10096-76 ГОСТ 2330-76 ГОСТ 12343-79 ГОСТ 4411-79 ГОСТ 12338-81 ГОСТ 26252-84 ГОСТ 10284-84 ГОСТ 26802-86 ГОСТ 9849-86 ГОСТ 3882-74 ГОСТ 880-75 ГОСТ 11378-75 ГОСТ 4960-75 ГОСТ 12601-76 ГОСТ 12339-79 ГОСТ 31290-2005 ГОСТ 26630-85 ГОСТ 26530-85 ГОСТ 29278-92 ГОСТ 25405-90 ГОСТ 19046-80 ГОСТ 25406-90 ГОСТ 19078-80 ГОСТ 24257-80 ГОСТ 19065-80 ГОСТ 24247-80 ГОСТ 25412-90 ГОСТ 25396-90 ГОСТ 25400-90 ГОСТ 25425-90 ГОСТ 25410-82 ГОСТ 25420-90 ГОСТ 19074-80 ГОСТ 19083-80 ГОСТ 19048-80 ГОСТ 25414-90 ГОСТ 19062-80 ГОСТ 25415-90 ГОСТ 24253-80 ГОСТ 24251-80 ГОСТ 24249-80 ГОСТ 24254-80 ГОСТ 27302-87 ГОСТ 25393-90 ГОСТ 19067-80 ГОСТ 25411-90 ГОСТ 19068-80 ГОСТ 25397-90 ГОСТ 19059-80 ГОСТ 19049-80 ГОСТ 25398-90 ГОСТ 19075-80 ГОСТ 19061-80 ГОСТ 20312-90 ГОСТ 19051-80 ГОСТ 25402-90 ГОСТ 24252-80 ГОСТ 25417-82 ГОСТ 19043-80 ГОСТ 20771-82 ГОСТ 19081-80 ГОСТ 19086-80 ГОСТ 19056-80 ГОСТ 19047-80 ГОСТ 25421-90 ГОСТ 25413-82 ГОСТ 25418-82 ГОСТ 27301-87 ГОСТ 4872-75 ГОСТ 19084-80 ГОСТ 24255-80 ГОСТ 19050-80 ГОСТ 25401-90 ГОСТ 19052-80 ГОСТ 25426-90 ГОСТ 25423-90 ГОСТ 25399-90 ГОСТ 19073-80 ГОСТ 19057-80 ГОСТ 2209-90 ГОСТ 25403-82 ГОСТ 19044-80 ГОСТ 25408-90 ГОСТ 25395-90 ГОСТ 25409-90 ГОСТ 25407-90 ГОСТ 19071-80 ГОСТ 28378-89 ГОСТ 25419-90 ГОСТ 19045-80 ГОСТ 25003-81 ГОСТ 25394-90 ГОСТ 19077-80 ГОСТ 19072-80 ГОСТ 19080-80 ГОСТ 17163-90 ГОСТ 24250-80 ГОСТ 25424-90 ГОСТ 19063-80 ГОСТ 19070-80 ГОСТ 19076-80 ГОСТ 24256-80 ГОСТ 25422-90 ГОСТ 25404-90 ГОСТ 19064-80 ГОСТ 24248-80 ГОСТ 19069-80 ГОСТ 19079-80 ГОСТ 25416-90 ГОСТ 19053-80 ГОСТ 19042-80 ГОСТ 19085-80

ГОСТ 12338-81 Іридій у порошку. Технічні умови (зі змінами N 1, 2)


ГОСТ 12338-81

Група В56


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР


ІРИДІЙ У ПОРОШКУ

Технічні умови

Iridium in powder. Specifications


ОКП 17 9460

Дата введення 1983-01-01


ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

В.Є.Аврамов, канд. техн. наук; М. А. Гаврилов ; Т. Є. Коннова ; Л.А.Степанова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 27.11.81 N 5147

3. ВЗАМІН ГОСТ 12338–66

Періодичність перевірки – 5 років

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на який дано посилання
Номер пункту
ГОСТ 5556-81
5.4
ГОСТ 6613-86
4.2
ГОСТ 10354-82
5.4
ГОСТ 12223.0-76
4.3
ГОСТ 12223.1-76
4.3
ГОСТ 12923-82
5.4

5. Обмеження строку дії знято Постановою Держстандарту від 07.09.92 N 1119

6. ПЕРЕВИДАННЯ (березень 1997 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у червні 1987 р., вересні 1992 р. (ІВС 9-87, 12-92)


Цей стандарт поширюється на афінований іридій у порошку, призначений для виготовлення сплавів, промислових виробів та інших цілей, та встановлює вимоги до афінованого іридію у порошку, виготовленому для потреб народного господарства та експорту.

1. МАРКИ

1.1. Залежно від хімічного складу афінований іридій порошку виготовляють наступних марок: ІА-0, ІА-1, ІА-2. А – афінований.

Приклад умовного позначення афінованого іридію в порошку:

ІА-0 ГОСТ 12338-81

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Афінований іридій у порошку повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

2.2. Хімічний склад іридію у порошку повинен відповідати нормам, зазначеним у таблиці.

Елемент
Хімічний склад, %
Марка ІА-0
Марка ІА-1 Марка ІА-2
ОКП 17 9461 3000
ОКП 17 9461 1000 02 ОКП 17 9461 2000 09
Іридію, не менше
99,98 99,95 99,90
Домішки, не більше:
платина, паладій, іридій, рутеній, осмій (сума)
0,010 0,020 0,045
Золото
0,002 0,002 0,002
Свинець
0,004 0,005 0,010
Залізо
0,005 0,010 0,010
Кремній
0,002 0,002 0,005
Барій
0,002 0,002 0,005
Магній
0,001 0,001 0,003
Алюміній
0,004 0,005 0,005
Срібло
0,002 0,002 0,005
Нікель
0,001 0,002 0,005
Мідь
0,003 0,005 0,010
Олово
0,002 0,002 0,002
Титан
0,002 0,005 0,010
Втрати при прожарюванні
0,010 0,010 0,010


Примітка. За погодженням між виробником та споживачем допускається розширення числа визначених елементів, не зазначених у цій таблиці, та встановлення їх гранично допустимих змістів, що визначаються за методикою підприємства-виробника.


(Змінена редакція, Зм. N 2).

2.3. Афінований іридій виготовляють як порошку. Розмір частинок у порошку не повинен перевищувати 0,8 мм.

Допускається наявність частинок порошку розміром понад 0,8 мм та у кількості не більше 2% від маси партії.

2.4. Порошок афінованого іридію не повинен містити сторонніх механічних домішок.

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Афінований іридій у порошку приймають партіями. Кожна партія повинна складатися з порошку однієї марки, оформленого документом про якість та специфікацію.

3.1.1. Документ про якість має містити:

товарний знак або товарний знак та найменування підприємства-виробника;

найменування металу та його марку;

номер партії;

масову частку іридію, %;

масову частку обумовленої домішки, %;

номер специфікації;

дату випуску;

штамп ВТК;

позначення цього стандарту.

Маса партії має перевищувати 250 кг.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3.1.2. Специфікація повинна містити:

товарний знак або товарний знак та найменування підприємства-виробника;

найменування металу та його марку;

номер специфікації;

номер партії;

дату випуску;

номери місць;

номери банок;

масу металу у кожному банку, р;

масову частку іридію, %;

масову частку кожної домішки, що визначається, %;

загальну масу партії, р;

позначення цього стандарту.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.2. Для перевірки відповідності якості порошку вимогам цього стандарту кожної партії порошку відбирають пробу масою від 3 до 5% маси партії.

3.3. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників щодо нього проводять повторні випробування на подвоєній пробі, взятій від тієї ж партії порошку. Результати повторних випробувань поширюються всю партію.

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Для визначення хімічного складу та розміру частинок порошку іридію відбирають пробу, для чого партію порошку перемішують шість разів на кільце та конус та скорочують квартуванням до проби масою 5% від маси партії.

Допускається відбирати пробу шляхом перетину струменя при перемішуванні партії порошку за допомогою механічного змішувача.

4.2. Розмір частинок визначають просіюванням проби через сито з сіткою N 08 за ГОСТ 6613 .

Залишок на ситі має бути не більше 2%.

4.3. Для аналізу хімічного складу пробу подрібнюють до частинок розміром не більше 0,315 мм, перемішують і скорочують квартуванням до маси не менше ніж 50 г. Проба зберігається не менше трьох місяців.

Аналіз хімічного складу афінованого іридію проводять за ГОСТ 12223.0 , ГОСТ 12223.1 .

4.4. Механічні домішки у пробі визначають візуально.

4.5. Зважування афінованого іридію в порошку проводять за нормативно-технічною документацією.

5. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Афінований іридій у порошку упаковують у пластмасові банки та скляні ампули.

Маса нетто порошку в пластмасових банках має бути не більше 7000 г, а у скляних ампулах – не більше 50 г.

Горловини та пробки банок обв'язують шпагатом або скріплюють іншим способом та пломбують пломбами цеху-виробника та відділу технічного контролю підприємства-виробника. Скляні ампули запаюють.

5.2. На кожну банку наклеюють етикетку, де вказують:

найменування металу та його марку;

номер специфікації;

номер партії;

номер банки;

масову частку основного компонента, %;

масу брутто, нетто та тари, г;

рік випуску;

позначення цього стандарту.

5.3. На кожну ампулу наклеюють етикетку, де вказують:

найменування металу та його марку;

номер партії;

масу нетто, г;

масову частку основного компонента, %;

рік випуску;

позначення цього стандарту.

5.2, 5.3. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.4. Кожну пластмасову банку з порошком укладають у щільний тканинний мішок із синтетичного волокна або поліетиленової плівки за ГОСТ 10354 .

Скляні ампули з порошком обгортають м'якою прокладкою; ватою за ГОСТ 5556 або алігніном за ГОСТ 12923 або поролоном і упаковують в жорстку тару за нормативно-технічною документацією.

5.5. Мішки з пластмасовими банками та ампули в твердій тарі упаковують у дерев'яні ящики, обклеєні зсередини поролоном або м'якою тканиною із синтетичного волокна, або контейнери з нормативно-технічної документації.

Кожен ящик або контейнер пломбують пломбами цеху-виробника та відділу технічного контролю підприємства-виробника.

Пломби на ящиках повинні бути підвішені через отвори наскрізного болта після загорнутої гайки та прибрані у заглиблення на кришці ящика. У контейнерів пломбують кришки замкових гнізд.

5.6. На кожну шухляду або контейнер наклеюють етикетку, на якій вказують:

номер специфікації;

номер місця.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.7. Зберігання та транспортування афінованого іридію в порошку проводять відповідно до вимог інструкцій Комітету дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння при Міністерстві економіки та фінансів РФ.

(Змінена редакція, Зм. N 2).