ГОСТ 9722-97

ГОСТ 9722-97 Порошок нікелевий. Технічні умови

ГОСТ 9722-97

Група В56

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПОРОШОК МИКЕЛЕВИЙ

Технічні умови

Nickel powder. Specifications

МКС 77.040
ОКП 17 9330

Дата введення 1998-01-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕН Російською Федерацією, Технічним комітетом ТК 370 «Нікель, кобальт»

ВНЕСЕН Держстандартом Росії

2 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 11-97 від 23-26 квітня 1997 р.)

За ухвалення проголосували:

3 Постановою Державного комітету Російської Федерації зі стандартизації, метрології та сертифікації від 15 жовтня 1997 р. N 353 міждержавний стандарт ГОСТ 9722-97 введено в дію безпосередньо як державний стандарт Російської Федерації з 1 січня 1998 р.

4 ВЗАМІН ГОСТ 9722–79

5 ПЕРЕВИДАННЯ. Травень 2011 р.

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на нікелевий порошок, виготовлений карбонільним або електролітичним способом, призначений для виготовлення виробів методами порошкової металургії та інших цілей.

Стандарт не поширюється на порошок нікелю, що отримується відновленням нікелевих з'єднань.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:

ГОСТ 12.1.005-88 Система стандартів безпеки праці. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони

ГОСТ 12.1.007-76 Система стандартів безпеки праці. Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.3.009-76 Система стандартів безпеки праці. Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.4.021-75 Система стандартів безпеки праці. Системи вентиляційні. Загальні вимоги

ГОСТ 2226-88* Мішки паперові. Технічні умови
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 53361-2009.


ДЕРЖСТАНДАРТ 2991-85 Ящики дощаті нерозбірні для вантажів масою до 500 кг. Загальні технічні умови

ГОСТ 5044-79 Барабани сталеві тонкостінні для хімічних продуктів. Технічні умови

ГОСТ 5556-81 Вата медична гігроскопічна. Технічні умови

ГОСТ 6012-98 * Нікель. Методи хіміко-атомно-емісійного спектрального аналізу
________________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 6012-2011 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

ГОСТ 6128-81 Банки металеві для хімічних продуктів. Технічні умови

ГОСТ 6613-86 Сітки дротяні ткані з квадратними осередками. Технічні умови

ГОСТ 9078-84 Піддони плоскі. Загальні технічні умови

ГОСТ 10157-79 Аргон газоподібний та рідкий. Технічні умови

ГОСТ 10727-91 Нитки скляні односпрямовані. Технічні умови

ГОСТ 13047.1-2002 * Нікель. Методи визначення нікелю

________________
* Ймовірно помилка оригіналу, тут і далі за текстом. ГОСТ 13047.1-2002 має найменування «Нікель. Кобальт. Загальні вимоги до методів аналізу. - Примітка виробника бази даних.

ГОСТ 13047.2-2002 * Нікель. Методи визначення вуглецю
________________
* Ймовірно помилка оригіналу, тут і далі за текстом. ГОСТ 13047.2-2002 має найменування «Нікель. Кобальт. Методи визначення нікелю у нікелі». Найменування «Нікель. Кобальт. Методи визначення вуглецю» має ГОСТ 13047.6-2002. - Примітка виробника бази даних.

ГОСТ 13047.3-2002 * Нікель. Методи визначення сірки
________________
* Ймовірно помилка оригіналу, тут і далі за текстом. ГОСТ 13047.3-2002 має найменування «Нікель. Кобальт. Методи визначення кобальту у кобальті». Найменування «Нікель. Кобальт. Методи визначення сірки» має ГОСТ 13047.7-2002. - Примітка виробника бази даних.

ГОСТ 14192-96 Маркування вантажів

ГОСТ 15102-75 Контейнер універсальний металевий закритий номінальною масою брутто 5,0 т. Технічні умови

ГОСТ 17811-78 Мішки поліетиленові для хімічної продукції. Технічні умови

ГОСТ 18300-87 Спирт етиловий технічний ректифікований. Технічні умови

ГОСТ 18318-94 Порошки металеві. Визначення розміру частинок сухим просіюванням

ГОСТ 18477-79 * Контейнери універсальні. Типи, основні параметри та розміри
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 53350-2009.


ГОСТ 18896-73 Барабани сталеві товстостінні для хімічних продуктів. Технічні умови

ГОСТ 19433-88 Вантажі небезпечні. Класифікація та маркування

ГОСТ 19440-94 Порошки металеві. Визначення насипної густини. Частина 1. Метод використання воронки. Частина 2. Метод волюмометра Скотта

ГОСТ 19667-74 Контейнер спеціалізований груповою масою брутто 5,0 т для штучних вантажів

ГОСТ 20435-75 Контейнер універсальний металевий закритий номінальною масою брутто 3,0 т. Технічні умови

ГОСТ 20461-75 Гелій газоподібний. Метод визначення об'ємної частки домішок емісійним спектральним аналізом

ГОСТ 21029-75 Алюмінієві бочки для хімічних продуктів. Технічні умови

ГОСТ 21140-88 Тара. Система розмірів

ГОСТ 21241-89 Пінцети медичні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань

ГОСТ 21650-76 Засоби скріплення тарно-штучних вантажів у транспортних пакетах. Загальні вимоги

ГОСТ 23148-98 Порошки металеві. Методи відбору та підготовки проб

ГОСТ 24597-81 Пакети тарно-штучних вантажів. Основні параметри та розміри

ГОСТ 25086-87 * Кольорові метали та їх сплави. Загальні вимоги до методів аналізу
________________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 25086-2011 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

ГОСТ 25336-82 Посуд та обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри та розміри

ГОСТ 26319-84 Вантажі небезпечні. Упаковка

ГОСТ 26663-85 Пакети транспортні. Формування із застосуванням засобів пакетування. Загальні технічні вимоги

ГОСТ 29298−2005 Тканини бавовняні та змішані побутові. Загальні технічні вимоги

3 Марки та технічні вимоги

3.1 За хімічним складом карбонільний нікелевий порошок ділиться на групи: У, 0, 1, 2; електролітичний нікелевий порошок - на групи 1 та 2.

3.2 За насипною щільністю карбонільний нікелевий порошок ділиться на групи: Т - важкий, Л - легкий, К - крупнозернистий. Кожна група поділяється на підгрупи: Т - 1, 2, 3, 4; Л - 5, 6, 7, 8; До - 9, 10.

3.3 Карбонільний нікелевий порошок груп У, 0, 1 і 2 може випускатися з різними характеристиками насипної щільності відповідно до таблиці 1.


Таблиця 1

3.4 Приклади умовних позначень

3.4.1 Порошок нікелевий карбонільний (ПНК), нульової групи з хімічного складу, важкий, першої підгрупи за насипною щільністю:

ПНК-0ТІ *

________________
* Текст документа відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.

3.4.2 Порошок нікелевий електролітичний (ПНЕ), першої групи з хімічного складу:

ПНЕ-1

3.5 Нікелевий порошок повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку. Хімічний склад карбонильного нікелевого порошку повинен відповідати нормам, зазначеним у таблиці 2, електролітичного порошку – у таблиці 3.


Таблиця 2 – Хімічний склад карбонільного нікелевого порошку

Закінчення таблиці 2

Таблиця 3 - Хімічний склад електролітичного нікелевого порошку

3.6 Розмір частинок нікелевого порошку повинен відповідати нормам, наведеним у таблиці 4.


Таблиця 4

3.7 Насипна щільність карбонильного нікелевого порошку повинна відповідати значенням, зазначеним у таблиці 5.


Таблиця 5

3.8 Насипна щільність електролітичного нікелевого порошку повинна відповідати значенням, зазначеним у таблиці 6.


Таблиця 6

4 Загальні вимоги

4.1 Маркування

4.1.1 Маркування споживчої тари проводять за допомогою паперових ярликів з нанесенням таких даних:

- товарного знака або товарного знака та умовного позначення підприємства-виробника;

- Найменування та марки продукту;

- Номери партії;

- Номери одиниці упаковки;

- Маси нетто одиниці упаковки;

- Дати випуску.

4.1.2 Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 . Знак небезпеки - за ГОСТ 19433 , клас 9, категорія 915, класифікаційний шифр 9153.

4.2 Упаковка

4.2.1 Нікелевий порошок упаковують у поліетиленову тару місткістю не більше 50 дм. за нормативним документом (НД) [1] або у металеві банки місткістю не більше 3 дм за ГОСТ 6128 , або в сталеві барабани за ГОСТ 5044 та ГОСТ 18896 , або в алюмінієві бочки за ГОСТ 21029 , або сталеві бочки за нормативним документом [2]. Порошок, що упаковується в барабани та бочки, попередньо засипають у поліетиленові мішки згідно з ГОСТ 17811 або у тришарові паперові мішки згідно з ГОСТ 2226 .

Допускається упаковувати порошок у поліетиленові мішки згідно з ГОСТ 17811 , додатково поміщені у тришарові паперові мішки марки НМ або БМ згідно з ГОСТ 2226 . Горловини поліетиленових мішків заварюють, паперових - прошивають або загортають ручним чи іншим способом.

За погодженням виробника із споживачем допускається упаковувати порошок в інші види металевої транспортної тари та інші види упаковки та тари, виготовленої з НД, узгодженої з МПС та що забезпечує збереження продукції.

Механічна міцність, методи контролю та маркування тари - за ГОСТ 26319 .

4.2.2 Поліетиленову тару, банки та мішки з порошком додатково укладають у дощаті ящики типів I-III за ГОСТ 2991 , розміром за ГОСТ 21140 або контейнери типу СК-3-1,5 за нормативним документом [3], або в контейнери типу УУК-3 за ГОСТ 20435 і типу УУК-5 за ГОСТ 15102 , або формують у пакети із застосуванням піддонів за ГОСТ 9078 та відповідно до вимог ГОСТ 26663 . Засоби скріплення - за ГОСТ 21650 . Розміри та маса пакетів - за ГОСТ 24597 . При транспортуванні дрібними відправками порошок слід упаковувати до ящиків.

4.2.3 Маса брутто дерев'яного ящика не повинна перевищувати 200 кг, барабана та бочки – 250 кг.

5 Вимоги безпеки

5.1 Нікелевий порошок не горючий, температура самозаймання 470 °C, пожежо- та вибухобезпечний при концентрації порошку в повітрі не більше 220 г/м .

5.2 Гранично допустима концентрація аерозолів нікелевого порошку в перерахунку на нікель у повітрі робочої зони виробничих приміщень 0,05 мг/м згідно з ГОСТ 12 .1.005.

5.3 Нікелевий порошок відносять до 1-го класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007.

Нікелевий порошок подразнює слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. При попаданні в організм людини вражає тканину легень і має загальнотоксичну дію.

5.4 Ті, хто працює з нікелевим порошком, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до норм видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів захисту, затвердженими в установленому порядку.

5.5 З метою колективного захисту має бути передбачена герметизація обладнання.

Виробничі та лабораторні приміщення, в яких проводять роботи з нікелевим порошком, повинні бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією за ГОСТ 12.4.021, що забезпечує стан повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005.

Контроль за станом повітряного середовища проводять за ГОСТ 12.1.005 та ГОСТ 12.1.007.

5.6. При завантаженні та розвантаженні нікелевого порошку повинні дотримуватися вимог безпеки за ГОСТ 12.3.009.

5.7 У повітряному середовищі та стічних водах у присутності інших речовин або факторів нікелевий порошок токсичних сполук не утворює.

5.8 Знешкодження та знищення нікелевий порошок не підлягає. Продукт, що прокидався після сухого і подальшого вологого прибирання утилізують в технологічних процесах отримання або споживання нікелевого порошку.

6 Правила приймання

6.1 Нікелевий порошок приймають партіями. Партія повинна складатися із порошку однієї марки, оформленого одним документом про якість. Маса партії карбонільного нікелевого порошку має бути не більше 10 т, електролітичного нікелевого порошку – 0,5 т.

Документ про якість має містити:

- товарний знак (або найменування підприємства-виробника та товарний знак);

- Найменування та позначення продукту;

- номер партії;

- Масу партії (брутто та нетто);

- кількість вантажних місць у партії;

- результати аналізу хімічного складу, розміру частинок, насипної щільності або підтвердження відповідності вимогам цього стандарту;

- Дату випуску;

- Позначення цього стандарту.

6.2 Для перевірки відповідності якості нікелевих порошків вимогам цього стандарту від партії беруть вибірку згідно з таблицею 7.


Таблиця 7

Насипна щільність порошків ПНК-1Л6, ПНК-1Л7 та ПНК-1Л8 повинна відповідати вимогам таблиці 5 у кожній ємності, при цьому допускається наявність порошку іншої насипної щільності у кількості не більше ніж 5% від маси партії.

6.3 Масову частку в карбонільному нікелевому порошку домішок міді, магнію, миш'яку, цинку, сірки, фосфору, кадмію, вісмуту, марганцю, олова, свинцю, сурми та кальцію визначають на вимогу споживача.

6.4 Розмір частинок карбонільних нікелевих порошків визначають періодично, один раз на місяць, або на вимогу споживача. Розмір частинок порошків ПНК-1Л7 та ПНК-1Л8 визначають у кожній партії.

6.5 При отриманні незадовільних результатів хоча б за одним із показників щодо нього проводять повторні випробування на подвоєній вибірці, взятій від тієї ж партії. Результати повторних випробувань розповсюджують на всю партію.

6.6 Для перевірки відповідності вимогам стандарту за наявності гарантованої технології виробник може застосовувати статистичний приймальний контроль партій нікелевого порошку.

7 Методи контролю

7.1 Відбір та підготовка проб

7.1.1. Відбір проб проводять за ГОСТ 23148 .

7.1.2 Відібрані точкові проби ретельно перемішують, отриману об'єднану пробу скорочують квартуванням до готової проби масою не менше 500 г.

7.1.3 Отриману готову пробу поділяють на дві рівні частини. Одну частину випробовують, іншу упаковують у щільно закриті банки і зберігають протягом гарантійного терміну зберігання у разі виникнення розбіжностей у оцінці якості. Кожна банка має бути забезпечена етикеткою, на якій вказують:

- Найменування підприємства-виробника;

- Найменування продукту;

- номер партії;

- Дату відбору проби.

7.2 Масову частку вуглецю та сірки визначають хімічним методом за ГОСТ 13047.2 та ГОСТ 13047.3 , а інших домішок – спектральним методом за ГОСТ 6012 .

Масову частку нікелю в карбонильному нікелевому порошку визначають по різниці 100% і суми масових часток постійно визначених домішок (вуглець, залізо, кобальт і кремній) та масових часток інших домішок, взятих за таблицею 2.

Масову частку нікелю в електролітичному нікелевому порошку визначають по різниці 100% і суми масових часток домішок, що нормуються (таблиця 3).

7.3 Визначення кисню на автоматичному аналізаторі

7.3.1 Сутність методу

Метод визначення масової частки кисню заснований на реакції взаємодії кисню в пробі з вуглецем графітового тигля при температурі розплаву струму інертного газу з утворенням оксиду вуглецю (II). Газова суміш проходить через колонку з нагрітим оксидом міді (II), де відбувається окислення оксиду вуглецю (II) до оксиду вуглецю (IV). Потік газу, що містить оксид вуглецю (IV) проходить через детектор теплопровідності. Зміна теплопровідності газової суміші пропорційна вмісту кисню в пробі. Газом порівняння є інертний газ, що направляється окремим потоком у детектор.

7.3.2 Загальні вимоги до методів аналізу - за ГОСТ 25086 , вимоги безпеки - за ГОСТ 13047.1 .

7.3.3 Апаратура, реактиви, розчини

Автоматичний аналізатор для визначення вмісту кисню з усім приладдям, що забезпечує отримання метрологічних характеристик, що не поступаються наведеним у таблиці 8.


Таблиця 8

В процентах

Ваги лабораторні загального призначення типу ВЛР-200 г або аналогічного типу.

Регулятор напруги на 220-300 ст.

Стандартні зразки підприємств складу нікелевого порошку або стандартні державні зразки складу стали СГ-10.

Відповідні аналізатору стандартні зразки складу.

Секундомір [4].

Тиглі графітові.

Прес гідравлічний, що забезпечує отримання зусилля щонайменше 1500 Н.

Прес-форма сталева з пуансоном діаметром 5-6 мм, висотою 50-60 мм.

Пінцет пластмасовий.

Пінцет медичний за ГОСТ 21241 .

Ексікатор 2-100, 2-140 або 2-250 за ГОСТ 25336 .

Аскарит [5].

Магнію перхлорат (ангідрон).

Гелій газоподібний згідно з ГОСТ 20461 або аргон газоподібний згідно з ГОСТ 10157 .

Спирт етиловий технічний ректифікований за ГОСТ 18300 .

Скловолокно за ГОСТ 10727 .

Вата медична гігроскопічна ГОСТ 5556 .

Тканина бавовняна бязевой групи за ГОСТ 29298 .

7.3.4 Проведення аналізу

7.3.4.1 Увімкнення аналізатора, його прогрівання, градуювання та виконання аналізу проводять згідно з інструкцією з експлуатації аналізатора.

Визначення виправлення контрольного досвіду проводять відповідно до інструкції [6].

Значення контрольного досвіду має перевищувати 4·10 %.

7.3.4.2 При аналізі нікелевого порошку на вміст кисню беруть навішення масою в залежності від модифікації газоаналізатора у вигляді порошку або спресованої таблетки.

Після закінчення аналізу визначають коефіцієнт екстракції, який повинен перевищувати значення контрольного досвіду.

Масову частку кисню у порошку визначають за показаннями цифрового вольтметра у відсотках.

За результат аналізу приймають середнє арифметичне результати трьох паралельних визначень масової частки кисню.

7.3.4.3 Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень, що допускаються, що характеризують збіжність методу визначення кисню ( ) та результатів двох аналізів, що характеризують відтворюваність методу ( ), а також нормований показник точності ( ) не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 8.

7.3.4.4 Контроль точності результатів визначення кисню здійснюють за стандартними зразками з атестованою характеристикою кисню та проводять один раз на місяць одночасно з партією проб.

7.4 Дозволяється при визначенні масових часток усіх домішок у нікелевих порошках застосовувати інші методи аналізу, що за метрологічними характеристиками не поступаються зазначеним у стандарті. При розбіжностях щодо оцінки якості нікелевого порошку повинні використовуватися методи аналізу, зазначені в цьому стандарті.

7.5 Розмір частини нікелевого карбонільного порошку груп Т та Л визначають на лазерному дифракційному мікроаналізаторі. Прилад складається з вимірювального блоку та комп'ютера. Вимірювальний блок містить гелій-неоновий лазер, необхідну оптичну систему та вимірювальну комірку. Наважку порошку масою близько 20 г піддають сухого диспергування і потоком повітря подають у вимірювальний блок, де частинки знову диспергуються і вводяться в лазерний промінь. Результати вимірів видаються за допомогою комп'ютера у вигляді графіка та таблиць.

7.5.1 Похибка вимірювання кількості частинок певного розміру повинна бути не більше 3% за довірчої ймовірності 0,95.

Допускається проводити вимірювання гранулометричного складу карбонільних порошків груп Т і Л іншими методами, що забезпечують точність вимірювань у межах, встановлених стандартом.

7.6 Розмір частинок порошків ПНЕ-1, ПНЕ-2, ПНК-2К9 та ПНК-2К10 визначають за ГОСТ 18318 на сітках за ГОСТ 6613 .

Кількість проб для визначення розміру частинок порошку має бути не менше двох. Абсолютна розбіжність між паралельними визначеннями відповідних фракцій має перевищувати 3%. За величину фракції приймають середнє арифметичне результати паралельних визначень. Розсівання проби порошку проводять протягом 30 хв. Допускається при розсіванні порошків використовувати набір із двох сит.

7.7 Насипну щільність нікелевих порошків визначають за ГОСТ 19440 .

Для визначення насипної густини важкосипучих порошків слід застосовувати волюмометр (рисунок 1). Для створення рівномірної подачі струменя порошку у вирву волюмометра рекомендується використовувати малогабаритний лотковий вібраційний живильник (малюнок 1), встановлений на окремому штативі.

Малюнок 1 - Волюмометр

1 - велика приймальна лійка; 2 - мала лійка; 3 - об'ємна кришка; 4 - корпус; 5 - напрямна вирва; 6 - Стакан ємністю 25 см ; 7 - система чотирьох пластинок; 8 - лотковий віброживильник

Малюнок 1 - Волюмометр

Для легких карбонільних порошків допускається поміщати волюмометр на окремий штатив, не пов'язаний зі склянкою. У процесі роботи на волюмометрі допускається злегка постукувати по корпусу для струшування з пластин застряг порошку, не допускаючи вібрації склянки.

При визначенні насипної щільності карбонільних нікелевих порошків розбіжність результатів паралельних визначень має бути більше групи Л — 6%, а групи Т — 3%.

8 Транспортування та зберігання

8.1 Упакований порошок транспортують усіма видами транспорту у критих та відкритих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту.

Спеціалізовані та універсальні контейнери перевозять на відкритому рухомому складі відповідно до технічних умов навантаження та кріплення вантажів, затверджених Міністерством шляхів сполучення.

Допускається транспортувати упакований порошок в універсальних та спеціалізованих мало-, середньо- та великотоннажних контейнерах за ГОСТ 15102 , ГОСТ 18477 , ГОСТ 19667 , ГОСТ 20435 та нормативними документами [3], [7].

Допускається транспортувати порошок, упакований у поліетиленову тару місткістю не більше 50 дм. , у критих вагонах без пакетування за умови навантаження та вивантаження на під'їзних шляхах відправника вантажу та вантажоодержувача.

8.2 Порошок повинен зберігатися в упаковці підприємства-споживача (виробника) у закритих сухих опалювальних приміщеннях при температурі повітря від 0 до 35 °C.

9 Гарантії виробника

9.1 Виробник гарантує відповідність якості порошку, що випускається, вимогам цього стандарту при дотриманні споживачем умов зберігання, встановлених цим стандартом.

9.2 Гарантійний термін зберігання карбонільного нікелевого порошку – 36 міс, електролітичного нікелевого порошку – 12 міс з дня виготовлення.

9.3 Після закінчення гарантійного терміну зберігання перед використанням порошок повинен бути перевірений на відповідність усім вимогам цього стандарту.

Додаток, А (інформаційний). Бібліографія

ДОДАТОК А
(Інформаційне)