ГОСТ 22727-88

ГОСТ 22727-88 Прокат листовий. Методи ультразвукового контролю

ГОСТ 22727-88
Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ПРОКАТ ЛИСТОВИЙ

Методи ультразвукового контролю

Rolled sheet.
Ultrasonic test методів

ОКСТУ 0909

Строк дії з 01.07.89
до 01.07.94 *
_____________________
* Обмеження терміну дії знято
за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради
зі стандартизації, метрології та сертифікації.
(ІВД N 5-6 1993 рік). - Примітка "КОДЕКС".

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством чорної металургії СРСР

ВИКОНАВЦІ

Д.А.Турсунов, канд. фіз.-мат. наук; А. С. Голубєв , канд. техн. наук; Б. А. Круглов , канд. фіз.-мат. наук; В. Н. Потапов , канд. техн. наук (керівники теми); В. М. Верьовкін , канд. техн. наук; Д. Ф. Кравченко , канд. техн. наук; Г. М. Трофімова , В. А. Федоров , В. М. Зайцев , В. А. Каширін , І. М. Бариніна , В.А.Приходько

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 09.02.88 N 212

3. ВЗАМІН ГОСТ 22727–77

4. Термін першої перевірки II кварталу 1994 р.

Періодичність перевірки – 5 років

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Цей стандарт встановлює: луна-метод, тіньовий, луна-наскрізний і багаторазово-тіньовий у поєднанні з тіньовим, луна-метод у поєднанні з дзеркально-тіньовим - методи ультразвукового контролю листового прокату з вуглецевої та легованої сталей, у тому числі двошарової, товщиною від 0,5 до 200 мм, що застосовуються для виявлення несплошностей металу типу розшарування, скупчень неметалевих включень, заходів, відшарування плакуючого шару та визначення їх умовних або еквівалентних розмірів.

Стандарт не встановлює методів ультразвукового контролю для розпізнавання типів, орієнтацій та інших дійсних характеристик дефектів.

Необхідність проведення ультразвукового контролю, метод та обсяг контролю вказують у нормативно-технічній документації на прокат.

Терміни, що застосовуються у цьому стандарті, та їх пояснення наведені у додатку 1.

Характеристики методів ультразвукового контролю наведено у додатку 2.

1. АПАРАТУРА

Ультразвукові дефектоскопи, що відповідають за параметрами та технічними вимогами ГОСТ 23049–84 типів УЗДОН та УЗДС, укомплектовані п'єзоелектричними або електромагнітно-акустичними перетворювачами та інші засоби ультразвукового контролю, атестовані в установленому порядку.

Контрольні зразки відповідно до додатка 3.

АРД діаграми.

Допоміжні пристрої для дотримання параметрів сканування та визначення характеристик виявлених неполадок.

2. ПІДГОТОВКА ДО КОНТРОЛЮ

2.1. Підготовку до контролю проводять у наступній послідовності:

візуально оцінюють стан поверхні прокату;

перевіряють функціонування засобів механізації та автоматизації;

перевіряють правильність налаштування чутливості контролю.

2.2. Поверхня листового прокату, по якій переміщують перетворювач, очищають від бруду, окалини, що відшаровується, полон і бризок металу.

У разі неможливості реалізації заданої чутливості контролю через незадовільну якість поверхні листового прокату проводять додаткову обробку поверхні (дробеструминну, абразивну, хімічну та ін.).

3. ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ

3.1. Контроль проводять за технічною документацією, розробленою відповідно до ГОСТ 20415-82 .

3.2. При контролі лист сканують одним або декількома перетворювачами. Параметри сканування вказують на технічну документацію на контроль.

При переміщенні перетворювача вручну і визначення характеристики виявлених несплошностей допускається застосовувати апаратуру без допоміжних пристроїв, призначених дотримання параметрів сканування.

3.3. При контролі луна- і луна-наскрізним методами в заданому часовому інтервалі реєструють один або кілька луна-імпульсів від несплошностей, амплітуда хоча б одного з яких дорівнює або перевищує рівень, відповідний заданої чутливості.

3.4. При контролі тіньовим або багаторазово-тіньовим методом реєструють зменшення амплітуди першого або -го минулого листа імпульсу до чи нижче рівня, відповідного заданої чутливості.

3.5. При контролі дзеркально-тіньовим методом реєструють зменшення амплітуди донного сигналу до рівня або нижче, відповідного заданої чутливості.

4. ОЦІНКА І ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ

4.1. Основні контрольовані характеристики суцільності листового прокату:

чутливість контролю, що визначається параметрами реєстрації чутливості згідно з табл. 2 додатка 2;

умовні площі несплошностей: мінімальна облікована ( , см ); максимальна допустима ( , см );

умовна площа максимально допустимої зони несплошностей ( , м );

відносна умовна площа ( відсотків), яка визначається часткою площі, займаної несплошностями всіх видів ( , і ), на будь-якій квадратній ділянці поверхні одиниці листового прокату площею 1 м ; або часткою площі, займаної несплошностями всіх видів по всій площі одиниці листового прокату;

максимально допустима умовна протяжність несплошностей ( , мм).

Якщо ширина контрольованого листового прокату менше 1000 мм, замість квадратної ділянки, при визначенні відносної умовної площі, беруть прямокутну ділянку площею 1 м з меншою стороною, що дорівнює ширині прокату.

Дві сторони квадратної або прямокутної ділянки повинні бути паралельні бічним кромкам листового п

рокату.

4.2. Суцільність листового прокату сталей, виплавлених у вакуумних дугових, індукційних електропечах або із застосуванням спеціальних переплавів (ЕШП, ВДП та ін.), у разі контролю їх луною методом при ручному скануванні може (за домовленістю виробника зі споживачем) характеризуватися за результатами контролю:

мінімальним еквівалентним розміром, що враховується , мм, неполадок;

максимальним допустимим еквівалентним розміром , мм, неполадок;

числом непротяжних несплошностей з еквівалентним розміром від до , що допускаються по всій площі одиниці листового прокату або її частини.

Показники суцільності вказують у нормативно-технічній документації на конкретну продукцію, причому величини і вибирають із ряду 2,0; 2,5; 3,0; 5,0; 6,0; 8,0 мм

.

4.3. Допускається вводити додаткові оціночні показники, наприклад, мінімальна відстань між умовними межами одиночних несплошностей, число несплошностей на всій площі одиниці листового прокату або її частини та ін., які повинні бути передбачені нормативно-технічної документації на конкретну продукцію.

4.4. Показники суцільності та чутливість при контролі листового прокату нормальними або багаторазово-відбитими поперечними хвилями встановлюють за погодженням виробника зі споживачем та вказують у нормативно-технічній документації на конкретну продукцію.

4.5. Несуцільності, розташовані в одній або кількох площинах по товщині листового прокату, об'єднують в одну несплошність, якщо відстань між їх умовними межами менша за встановлену нормативно-технічною документацією на конкретну продукцію, а за відсутності вказівок у нормативно-технічній документації, — якщо ця відстань менша за 30 мм.

При автоматизованому контролі на установках, що забезпечують суцільне сканування поверхні листового прокату за умовну площу несплошностей металу, приймають фактичну площу відповідних записів на дефектограмі, отриману при заданій чутливості контролю. Умовна площа об'єднаних несплошностей при цьому дорівнює сумі їх умовних площ, що враховуються.

4.6. При контролі двошарового листового прокату несплошності, розташовані в металі основного шару, плакуючого шару, в зоні з'єднання шарів, враховують пошарово або тільки в зоні з'єднання шарів.

4.7. Скупчення несплошностей, кожна з яких має умовну площу менше, ніж враховується на відстані між ними 30 мм і менше, об'єднуються в зону несплошностей. Умовна площа зони непохитностей дорівнює площі частини одиниці листового прокату, що знаходиться в межах контуру, що охоплює всі несуцільності, що входять до неї.

4.8. При виявленні несплошностей, що примикають до бічних та торцевих неконтрольованих зон листового прокату, їх умовні межі продовжуються до крайок.

4.9. Суцільність листового прокату залежно від величин показників суцільності оцінюється за класами.

4.10. Показники суцільності товстолистового прокату за класами 01; 0; 1; 2; 3 при контролі методами з характеристиками, що мають умовні позначення А24Е, D3Е, А16Е, D5Е, А8Е, D8Е, А12Т, А14Т, А16Т, а також А24ЕС+А20Т, А16ЕС+А20Т, А8МТ2+А20Т, наведені в.

Класи та відповідні їм показники суцільності вказують у нормативно-технічній документації на металопродукцію.

При зазначенні в нормативно-технічній документації лише класу оцінка суцільності проводиться за показниками , , , .

4.11. Допускається для різних ділянок прокату встановлювати вимоги до суцільності різних класів.

4.12. Показники суцільності тонколистового прокату, а також товстолистового прокату при контролі методами з характеристиками, не зазначеними у п. 4.10, встановлюються у нормативно-технічній документації на конкретні види металопродукції.

4.13. Несуцільності фіксують у дефектограмах, протоколах чи журналах контролю.

4.14. У дефектограмах, протоколах або журналах контролю вказують шифр нормативно-технічної документації на металопродукцію, характеристику об'єкта, що контролюється, величини показників суцільності, прізвище або індекс дефектоскопіста, який проводив контроль, параметри контролю.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1. До ультразвукового контролю листового прокату допускаються дефектоскопісти, які успішно склали іспити відповідно до ГОСТ 20415-82 .

5.2. При проведенні робіт з ультразвукового контролю листового прокату дефектоскопіст повинен керуватися ГОСТ 12.1.001-83, ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.2.002-81, правилами технічної експлуатації електроустановок та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок.

5.3. При виконанні контролю повинні дотримуватися вимог «Санітарних норм і правил при роботі з обладнанням, що створює ультразвук, що передається контактним шляхом на руки працюючих» N 2282-80, затверджених МОЗ СРСР та вимогами безпеки, викладеними в технічній документації на апаратуру, що застосовується.

5.4. Рівні шуму на робочому місці дефектоскопіста не повинні перевищувати допустимих ГОСТ 12.1.003-83.

5.5. При організації робіт з контролю повинні дотримуватися вимог пожежної безпеки, наведених у ГОСТ 12.1.004-85.

ДОДАТОК 1 (довідкове)

ДОДАТОК 1
Довідкове

Таблиця 1

ДОДАТОК 2 (обов'язковий). ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДІВ УЛЬТРАЗВУКОВОГО КОНТРОЛЮ

ДОДАТОК 2
Обов'язкове

1. Основними характеристиками методів контролю є:

спосіб завдання чутливості;

спосіб налаштування чутливості;

параметри реєстрації чутливості;

граничні відхилення параметрів реєстрації чутливості.

2. При завданні та налаштуванні чутливості за початок відліку приймають амплітуду:

першого донного або першого сигналу, що пройшов, на ділянках листового прокату, що не містять несплошностей, при контролі за допомогою поздовжніх і поперечних хвиль усіма методами, крім луна-наскрізного; при ехо-наскрізному методі - першого минулого (наскрізного) сигналу на довільній ділянці аркуша або без аркуша;

першого луна-сигналу від штучного відбивача випробувального зразка при контролі луною-методом за допомогою поздовжніх, поперечних, багаторазово відбитих поперечних або нормальних хвиль;

коливань на виході генератора при контролі тіньовим методом, що ґрунтується на зменшенні амплітуди безперервних коливань несплошностями металу.

3. При контролі листового прокату безперервними коливаннями застосовуються способи завдання та налаштування чутливості відповідно до технічної документації на дефектоскоп.

4. Типи хвиль, способи завдання та реєстрації чутливості, способи налаштування чутливості та умовні позначення характеристик методів контролю наведені в таблиці.

При скануванні прокату багаторазово відбитими поперечними хвилями допускається замість контрольного зразка використовувати стандартний зразок N 1 за ГОСТ 14782-86 .

Таблиця 2

Примітки:

1. При контролі листового прокату багаторазово-тіньовим методом шкалу чутливості контролю встановлюють для другого минулого імпульсу при вимірі його амплітуди щодо амплітуди першого минулого (тіньового) імпульсу, сформованих одним і тим же зондуючим імпульсом.

2. Значення чутливості, зазначені в дужках, дозволяється застосовувати залежно від можливостей апаратури.

3. Допускається, за погодженням нормативно-технічної документації на листовий прокат, застосовувати інші значення чутливості.

ДОДАТОК 3 (обов'язковий). ВИМОГИ ДО КОНТРОЛЬНИХ ЗРАЗКІВ (КО)

ДОДАТОК 3
Обов'язкове

1. Для налаштування чутливості при контролі листового прокату методами з характеристиками, що мають умовні позначення D3Е, D5Е, D8Е, Т1,6Е, Т3Е, Т5Е застосовують КЗ.

2. КО виготовляють із прокату плоскими або ступінчастими.

Плоскі К. О. виготовляють з прокату товщиною до 60 мм, ступінчасті - з прокату товщиною понад 60 мм. Стан обох поверхонь плоских КО має бути таким, як і у контрольованого прокату.

Стан поверхні сканування у ступінчастих зразків повинен бути такий, як і у контрольованого прокату.

3. Товщина плоского КЗ не повинна відрізнятися від товщини контрольованого прокату більш ніж на 10%.

При однаковій товщині КВ і контрольованого прокату середнє значення амплітуди донного або минулого сигналу в КВ повинно бути одно або менше на величину до 4 дБ амплітуди відповідного сигналу в контрольованому прокаті, в тому числі в прокаті з виправленими наплавленням (заваркою) ділянками.

4. Відстань від поверхні сканування ступінчастого КВ до відбивача встановлюється в технічній документації на контроль конкретного прокату, а глибина отвору повинна бути не менше 20 мм.

5. У КО повинні бути відсутні несплошності, що виявляються методами ультразвукового контролю при чутливості вдвічі вищою, ніж рівень чутливості, що налаштовується за цим КО.

6. При контролі поздовжніми або поперечними хвилями штучні відбивачі в КВ виконуються у вигляді отвору з плоским дном.

7. Відстань між центрами плоскодонних відбивачів і до країв КО має бути: у зразків товщиною до 100 мм не менше 35 мм, у зразків товщиною понад 100 мм не менше 50 мм.

8. Глибина отвору плоскодонних відбивачів встановлюється технічною документацією для контролю конкретної продукції.

9. При контролі двошарового листового прокату тільки на відшарування шару плакуючого штучний відбивач повинен бути виконаний на глибині, що відповідає розташуванню по товщині листового прокату межі з'єднання плакуючого і основного шарів.

10. При контролі нормальними хвилями застосовують КО зі штучним відбивачем у вигляді наскрізного свердління.

Відстань , мм від точки введення до центру свердління встановлюється технічною документацією на контроль конкретної продукції.

Довжина зразка повинна бути не меншою, ніж ( +100) мм, а відстань між центром свердління та бічними кромками зразка – не менше 50 мм.

11. У КЗ мають бути передбачені штучні відбивачі для перевірки відповідності реалізованої при контролі величин мертвої та неконтрольованих зон, зазначених у технічній документації на засоби контролю або на контроль.

12. На кожен КЗ має бути нанесене маркування, що містить його номер, марку сталі та товщину прокату, з якого він виготовлений.

ДОДАТОК 4 (обов'язковий). ПОКАЗНИКИ СУСПІЛЬНОСТІ ТОЛСТОЛІСТОВОГО ПРОКАТУ

ДОДАТОК 4
Обов'язкове

Таблиця 3

Примітки:

1. Похибка виміру умовних площ (розмірів) несплошностей вказують на технічну документацію на контроль.

2. Показник суцільності застосовують при дискретному лінійному скануванні та для оцінки суцільності прикрімкових зон листового прокату.



Текст документа звірений за:
офіційне видання
М: Видавництво стандартів, 1988