ГОСТ Р ІСО 24497-2-2009

ДСТУ ISO 24497-2-2009 Контроль неруйнівний. Метод магнітної пам'яті металу. Частина 2. Загальні вимоги

ГОСТ Р ІСО 24497-2-2009

Група Т51

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Контроль неруйнівний

МЕТОД МАГНІТНОЇ ПАМ'ЯТІ МЕТАЛУ
Частина 2
Загальні вимоги

Non-destructive testing. Metal magnetic memory. Part 2. General requirements

ГКС 77.040
ОКСТУ 0009

Дата введення 2010-12-01

Передмова

Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"

Відомості про стандарт

1 ПІДГОТОВЛЕНО Автономною некомерційною організацією «Науково-дослідний центр контролю та діагностики технічних систем» (АНО «НІЦ КД») на основі власного автентичного перекладу російською мовою стандарту, зазначеного в пункті 4

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 132 "Технічна діагностика"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 7 грудня 2009 р. N 587-ст

4 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 24497−2:2007 «Контроль неруйнівний. Метод магнітної пам'яті металу. Частина 2. Загальні вимоги» (ІSO 24497 2007 * "Не-деструктивний testing - Metal magnetic memory - Part 2: General requirements", IDT).
__________________
* Ймовірно, помилка оригіналу. Слід читати: ISO 24497-2:2007. - Примітка виробника бази даних.


При застосуванні цього стандарту рекомендується використовувати замість посилальних міжнародних стандартів відповідні їм національні стандарти Російської Федерації, відомості про які наведено у додатку А

5 ВЗАМІН ГОСТ Р 52005-2003


Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

1 Область застосування

Цей стандарт встановлює загальні вимоги до застосування методу магнітної пам'яті металу деталей, вузлів, обладнання та конструкцій різного призначення.

Призначення методу:

- Визначення неоднорідності напружено-деформованого стану обладнання та конструкцій та виявлення зон концентрації напруг - основних джерел розвитку пошкоджень;

- Визначення місць відбору проб металу в зонах концентрації напруг для оцінки структурно-механічного стану;

— рання діагностика втомних ушкоджень та оцінка ресурсу обладнання та конструкцій;

— скорочення обсягу контролю та матеріальних витрат при його використанні у поєднанні з традиційними методами контролю, що не руйнує;

- контроль якості зварних з'єднань різних типів та конструктивного виконання (у тому числі контактного, точкового зварювання);

— експрес-сортування нових та виробів машинобудування, що були в експлуатації, за їх структурною неоднорідністю.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:

ISO 9712-2005 Кваліфікація та сертифікація персоналу. Неруйнуючий контроль

ЄП 473-2005 Кваліфікація та сертифікація персоналу в галузі неруйнівного контролю. Загальні вимоги

3 Скорочення

У цьому стандарті застосовані такі скорочення:

МПМ - магнітна пам'ять металу;

ЗКН - зона (и) концентрації напруг;

ОК - об'єкт контролю;

СМПР - власне магнітне поле розсіювання.

Примітка - У процесі проведення контролю методом магнітної пам'яті металу ЗКН характеризується різкою локальною зміною намагніченості на поверхні ОК, яка проявляється різким магнітним потоком розсіювання СМПР. ЗКН формуються у місцях концентрації дефектів, неоднорідності структури металу чи зонах стійких смуг ковзання, зумовлених статичними чи циклічними навантаженнями.

4 Загальні положення

4.1 Метод МПМ відноситься до неруйнівного пасивного феррозондового магнітного методу.

4.2 Метод МПМ заснований на вимірюванні та аналізі розподілу власних магнітних полів розсіювання металу виробів, що відображають їх структурну та технологічну спадковість, включаючи зварні сполуки. При контролі використовують природну намагніченість, що сформувалася у процесі виготовлення виробу слабкому магнітному полі*. Для обладнання, що перебуває в експлуатації, магнітна пам'ять проявляється у незворотній зміні намагніченості металу у напрямку дії максимальної напруги від робочих навантажень.
________________
* Слабке магнітне поле - геомагнітне поле та інші зовнішні поля в області Релея.

4.3 Метод МПМ визначає ЗКН, наявність дефектів та неоднорідності структури металу та зварних з'єднань.

Примітка — Для деталей та виробів машинобудування ЗКН у металі обумовлені технологією їх виготовлення (плавкою, куванням, прокаткою, точенням, штампуванням, термічною обробкою та ін.).

4.4. Для працюючого обладнання метод МПМ дає визначення ЗКН, обумовлених комплексною дією технологічних факторів, конструктивних особливостей вузла та робочими навантаженнями.

4.5 Для контролю обладнання різного технологічного призначення використовують конкретні галузеві методики та керівні документи, погоджені або затверджені Держгіртехнаглядом Р. Ф. та іншими державними та галузевими контрольними органами. Для обладнання, непідвідомчого Держгіртехнагляду Р. Ф. , можуть бути використані методики, затверджені керівником підприємства.

4.6 Метод МПМ застосовують на виробах з феро- та парамагнітних сталей та сплавів, чавунах, без обмеження контрольованих розмірів та товщин, включаючи зварні з'єднання.

Примітка — Аустенітні сталі допускається контролювати методом МПМ, якщо їхня мікроструктура чутлива до трансформації. фази під впливом статичних чи циклічних навантажень.

4.7 Температурний діапазон застосування методу МПМ регламентують умови нормальної та безпечної роботи оператора (фахівця). Прилади контролю повинні бути працездатними за температури від мінус 20 °C до плюс 60 °C.

5 Вимоги до об'єкта контролю

5.1 При використанні методу МПМ обладнання та конструкції контролюють як у робочому стані (під навантаженням), так і при їх зупинці (після зняття робочого навантаження).

5.2 Зачищення та підготовка поверхні не потрібні. Ізоляцію рекомендується зняти. У окремих випадках на ОК допускається немагнітна ізоляція. Максимально допустимий шар ізоляції товщиною визначають дослідним шляхом.

5.3 Діапазон товщин металу в зонах контролю зазначають у методиках на даний ОК.

5.4 До обмежувальних факторів застосування методу МПМ відносять:

- Штучну намагніченість металу;

- сторонній феромагнітний виріб на ОК;

- Наявність поблизу (близько 1 м) ОК джерела зовнішнього магнітного поля та поля від електрозварювання.

5.5 Акустичні шуми та механічні вібрації ОК не впливають на результати контролю.

6 Вимоги до засобів контролю

6.1 Для контролю обладнання з використанням методу МПМ застосовують спеціалізовані магнітометричні прилади, які мають відповідні сертифікати. В описі зазначених приладів мають бути типові методики визначення ЗКН.

6.2 Принцип дії зазначених приладів повинен бути заснований на фіксації імпульсів струму в обмотці феррозонду при поміщенні його в БМВР приповерхневого простору ОК. Як датчики для вимірювання напруженості СМПР можуть бути використані феррозондові або інші магніточутливі перетворювачі: полімери або градієнтометри.

6.3 Прилади повинні бути забезпечені екраном для графічного представлення параметрів контролю, пристроєм, що реєструє, на базі мікропроцесора, блоком пам'яті і скануючим пристроєм у вигляді спеціалізованих датчиків. Повинна бути забезпечена можливість передачі інформації від приладу до комп'ютера та роздруківки на принтері. У комплекті з приладом має постачатися програмне забезпечення для обробки результатів контролю на комп'ютері.

6.4 У комплекті із приладом постачають спеціалізовані датчики. Тип датчиків визначається методикою та О. К. На датчиках має бути не менше двох каналів вимірювань, один з яких вимірювальний, а інший використовують для відбудови від зовнішнього магнітного поля Землі.

У корпусах датчиків повинен бути електронний блок посилення вимірюваного поля та датчик для вимірювання довжини контрольованої ділянки.

6.5 На О. К. , де важко використовувати сканувальні пристрої, допускається застосовувати магнітометричні прилади з цифровою індикацією напруженості магнітного поля.

6.6 На похибку вимірювання СМПР впливають такі фактори:

- Чистота поверхні ОК;

- Відстань датчика від поверхні ОК;

- Швидкість сканування датчика вздовж поверхні ОК;

- чутливість датчика.

Допустима похибка вимірювань має бути зазначена в методиках залежно від ОК.

6.7 Повинні бути забезпечені такі метрологічні характеристики приладів:

- Основна відносна похибка вимірювання магнітного поля для кожного каналу вимірювань - не більше ±5%;

- Відносна похибка вимірюваної довжини - не більше ±5%;

- Діапазон вимірювань приладів - не менше ±1000 А/м;

- Мінімальний крок сканування (відстань між двома сусідніми точками контролю) - 1 мм;

- рівень шумів, зумовлений роботою процесора та мікросхем, - не більше ±5 А/м.

7 Підготовка до контролю

7.1 Підготовка до контролю складається з:

- аналізу технічної документації на ОК та складання картки (формуляра) ОК;

- вибору типів датчиків та приладів контролю;

— налаштування та калібрування приладів та датчиків відповідно до інструкції, зазначеної в паспорті приладу;

- умовного поділу об'єкта контролю на окремі ділянки та вузли, що мають конструктивні особливості, та позначення їх у формулярі ОК.

7.2 Аналіз технічної документації на об'єкт контролю включає:

- Виявлення марок сталей і типорозміру вузлів;

- Аналіз режимів роботи ОК та причин відмов (ушкоджень);

- Виявлення конструктивних особливостей вузлів, місць розташування зварних з'єднань.

8 Проведення контролю

8.1 Вимірюють нормальну та/або тангенціальну складові власного магнітного поля розсіювання на поверхні ОК безперервним або точковим скануванням датчиком приладу, причому на поверхні ОК визначають зони з екстремальними змінами поля та лінії з нульовим значенням поля ( =0). Ці зони та лінії відповідають зонам концентрації залишкових напруг.

8.2 Для кількісної оцінки рівня концентрації залишкової напруги визначають коефіцієнт інтенсивності , А/м зміни магнітного поля за формулою

, (1)

де - Різниця поля між двома точками контролю, - Відстань між точками контролю.

Зони максимальної концентрації залишкової напруги відповідають максимальному градієнту нормальної та/або тангенціальної складової поля .

8.3 Результати контролю записують до блоку пам'яті приладів і потім, використовуючи відповідне програмне забезпечення, визначають ЗКН з максимальним значенням та зчитують середнє значення всім зон КН, виявлених на об'єкті контролю.

8.4 Після визначення значень і для всіх зон, виявлених при контролі, виділяють дві-три ЗКН із найбільшими значеннями та обчислюють магнітний показник деформаційної здатності за формулою

. (2)

Ставлення розраховують окремо для градієнтів нормальної та тангенційної складових поля.

Якщо перевищує граничне значення , роблять висновок про граничний стан металу, що передує пошкодженню ОК.

Магнітний показник характеризує деформаційну здатність металу на стадії зміцнення перед руйнуванням та визначають у лабораторних та промислових умовах за спеціальною методикою.

8.5 У ЗКН із максимальними значеннями виконують додатковий контроль руйнівними або неруйнівними методами та відбирають найбільш представницьку пробу металу або зразок для дослідження структури та механічних властивостей металу.

9 Оформлення результатів контролю

9.1 Результати контролю фіксують у протоколі, при цьому зазначають такі дані:

— найменування вузлів та ділянок, на яких виявлено ЗКН;

- Екстремальні значення поля та його градієнта у ЗКН;

- Результати додаткового контролю в ЗКН іншими методами неруйнівного контролю;

- Візуальні спостереження;

- Напрацювання об'єкта контролю з початку експлуатації;

- Тип приладу, який використовується при контролі;

- Висновки за результатами контролю;

— дату контролю, прізвище та підпис фахівця, який виконував контроль.

9.2 До протоколу прикладають формуляр об'єкта контролю з позначенням на ньому зон контролю та виявлених ЗКН.

9.3 За результатами контролю складають висновок з аналізом результатів, висновками та додатком магнітограм, що характеризують стан об'єкта контролю.

9.4 Результати контролю зберігають до наступного обстеження ОК.

10 Вимоги безпеки

10.1 До проведення контролю допускають осіб, які пройшли навчання за методом МПМ з атестацією на рівні кваліфікації І та ІІ.

Контроль методом МПМ здійснює персонал, який має відповідну кваліфікацію. Для підтвердження кваліфікації персоналу проводять сертифікацію відповідно до вимог ISO 9712 та ЄП 473.

10.2 Особи, які беруть участь у магнітному контролі, повинні виконувати правила техніки безпеки, встановлені для працівників цієї галузі промисловості.

10.3 Перед допуском до контролю методом МПМ усі особи, які беруть участь у роботі, повинні пройти відповідний інструктаж та підготовку з техніки безпеки з реєстрацією у спеціальному журналі.

При кожній зміні умов виконання робіт проводять інструктаж. Відповідальний за проведення інструктажу та підготовку операторів повинен мати інженерний рівень (III рівень).

10.4 Під час проведення контролю у специфічних промислових умовах застосовують індивідуальні засоби захисту.

10.5 При проведенні контролю на висотних конструкціях застосовують ліси, сходи або люльки, що відповідають стандартам, нормам та правилам техніки безпеки

Додаток, А (обов'язковий). Відомості про відповідність посилальних міжнародних стандартів до посилальних національних стандартів Російської Федерації (і чинних у цій якості міждержавних стандартів)

Додаток А
(обов'язкове)

Таблиця А.1

Електронний текст документа
підготовлений АТ «Кодекс» і звірений за:
офіційне видання
М: Стандартінформ, 2010