ГОСТ 20426-82

ГОСТ 20426-82 Контроль неруйнівний. Методи дефектоскопії радіаційні. Галузь застосування

ГОСТ 20426-82

Група В09

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

КОНТРОЛЬ НЕРОЗРУШУЮЧИЙ

МЕТОДИ ДЕФЕКТОСКОПІЇ РАДІАЦІЙНІ

Галузь застосування

Non-destructive testing. Методи of defectoscopy,
radiation. Field of application

Дата введення 1983-07-01

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 5 лютого 1982 р. N 484

Постановою Держстандарту СРСР від 26.11.87 N 4289 строк дії продовжено до 01.07.93*
________________
* Обмеження терміну дії знято за протоколом Міждержавної Ради стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД N 2, 1993 рік). - Примітка виробника бази даних.

ВЗАМІН ГОСТ 20426–75

ПЕРЕВИДАННЯ. Квітень 1991


Цей стандарт встановлює сферу застосування радіаційних (радіографічного, електрорадіографічного, радіоскопічного та радіометричного) методів дефектоскопії продукції з використанням випромінювання рентгенівських апаратів, випромінювання закритих радіоактивних джерел на основі. З, Cs, Iг, Se, Tm та гальмівного випромінювання бетатронів.

Класифікація методів контролю - за ГОСТ 18353-79 .

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Радіаційні методи дефектоскопії слід застосовувати для виявлення в об'єктах контролю дефектів: порушень суцільності та однорідності матеріалу, внутрішньої конфігурації та взаємного розташування об'єктів контролю, не доступних для технічного огляду при їх виготовленні, збиранні, ремонті та експлуатації.

1.2. Вибір методу або комплексу методів та засобів контролю слід проводити відповідно до вимог стандартів, технічних умов та робочих креслень, затверджених у встановленому порядку, на конкретний об'єкт контролю, а також з урахуванням вимог цього стандарту, технічних характеристик засобів контролю, конструктивних особливостей об'єктів контролю, технології їх виготовлення, розмірів дефектів, що виявляються, і продуктивності контролю.

1.3. Радіаційні методи неруйнівного контролю слід зазначати у стандартах та технічних умовах на об'єкти контролю.

1.4. Види дефектів, що виявляються радіаційними методами при контролі об'єктів, наведені в табл. 1.

Чутливість контролю зварних з'єднань - за ГОСТ 3242-79 , ГОСТ 7512-82 та ГОСТ 23055-78 ; паяних з'єднань - за ГОСТ 24715-81 .

Таблиця 1

2. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

2.1. Радіографічний метод

2.1.1. Напруга на рентгенівській трубці, радіоактивне джерело випромінювання, енергію прискорених електронів бетатрону слід вибирати в залежності від товщини і щільності матеріалу, що просвічується за табл. 2-4.

Таблиця 2

Область застосування радіографічного методу дефектоскопії при використанні рентгенівських апаратів

Таблиця 3

Область застосування радіографічного методу дефектоскопії при використанні гамма-дефектоскопів

Таблиця 4

Область застосування радіографічного методу дефектоскопії при використанні бетатронів

2.1.2. При радіографічному методі неруйнівного контролю в залежності від енергії випромінювання, необхідної чутливості та продуктивності контролю повинні бути використані такі перетворювачі:

радіографічна плівка без підсилювальних екранів;

радіографічна плівка в різних комбінаціях з підсилюючими металевими та флуоресціюючими екранами;

фотопапір.

2.2. Електрорадіографічний метод

2.2.1. Напругу на рентгенівській трубці слід вибирати в залежності від товщини і щільності матеріалу, що просвічується по табл. 5.

Таблиця 5

Область застосування електрорадіографічного методу дефектоскопії під час використання рентгенівських апаратів

2.2.2. При електрорадіографічному методі контролю, що не руйнує, слід використовувати електрорадіографічні пластини. Перенесення зображення на папір або інший носій здійснюють за допомогою порошку, що виявляє, що створює зображення на електрорадіографічній пластині.

2.3. Радіоскопічний метод

2.3.1. Напруга на рентгенівській трубці, енергію прискорених електронів бетатрону, перетворювач випромінювання слід вибирати в залежності від товщини і щільності матеріалу, що просвічується за табл. 6.

2.3.2. При радіоскопічному методі неруйнівного контролю необхідно використовувати такі перетворювачі випромінювання:

флуороскопічний екран;

рентгенівський електронно-оптичний перетворювач (РЕОП);

рентгено-телевізійну установку з флуоресціюючим екраном або сцинтиляційним монокристалом, або РЕОП, або сцинтиляційним монокристалом та електронно-оптичним підсилювачем яскравості зображення, або рентгено-дидиконом;

сцинтиляційний монокристал з електронно-оптичним перетворювачем (ЕОП).

2.4. Радіометричний метод

2.4.1. Джерела випромінювання слід вибирати в залежності від товщини і щільності матеріалу, що просвічується по табл. 7.

У рентгенівських апаратах, які використовуються при радіометричному методі, необхідно передбачити стабілізацію високої напруги.

2.4.2. При радіометричному методі неруйнівного контролю необхідно використовувати такі перетворювачі випромінювання:

газорозрядний лічильник;

іонізаційну камеру;

сцинтиляційний лічильник;

напівпровідниковий детектор;

лічильник Черенкова.

2.5. При контролі об'єктів із матеріалів, не зазначених у табл. 2-7, і сплавів, легованих ванадієм, хромом, цирконієм та іншими елементами, джерело та енергію випромінювання слід визначати розрахунковим шляхом (див. додатки 1 та 2) або експериментально.

Значення товщин, що є проміжними між значеннями, наведеними в табл. 2 та 5, слід визначати методом лінійної інтерполяції.

Область застосування радіаційних методів неруйнівного контролю залізобетонних виробів та конструкцій - за ГОСТ 17625-83 та ГОСТ 17623-87 .

Таблиця 6

Область застосування радіоскопічного методу

Таблиця 7

Область застосування радіометричного методу

При руйнівному радіаційному контролі багатобар'єрних конструкцій, застосуванні компенсаторів і фільтрів, що вирівнюють, необхідно враховувати сумарну товщину матеріалу, що проходить випромінюванням при просвічуванні.

2.6. Режими неруйнівного радіаційного контролю конкретного об'єкта залежать від чутливості до випромінювання, контрастної чутливості і роздільної здатності застосовуваного перетворювача випромінювання, інтенсивності джерела випромінювання, геометричних параметрів схем просвічування. Ці режими повинні бути оптимальними за чутливістю та продуктивністю контролю.

2.7. Дозволяється використовувати інші джерела енергії та перетворювачі випромінювання за умови забезпечення чутливості контролю, необхідної стандартами, технічними умовами та робочими кресленнями, затвердженими в установленому порядку на конкретний об'єкт контролю.

2.8. Технологія та режими контролю повинні бути встановлені в технологічній документації, розробленій відповідно до ГОСТ 3.1102-81 та ГОСТ 3.1502-85.

ДОДАТОК 1 (довідкове). ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ ВИПРОМІНЮВАННЯ ДЛЯ ПРОСВІЧЕННЯ МАТЕРІАЛІВ, НЕ ПРИВЕДЕНИХ У ТАБЛ. 2-7

ДОДАТОК 1
Довідкове

1. Для матеріалу, не наведеного у табл. 2-7 цього стандарту, значення товщини, відповідне наведеному в цих таблицях значенню напруги на рентгенівській трубці або енергії прискорених електронів, визначають за формулою

(1)

де - Ефективна енергія випромінювання;
- Лінійний коефіцієнт ослаблення випромінювання (див. додаток 2);

- Лінійний коефіцієнт ослаблення випромінювання;

— товщина матеріалу, що просвічується, не наведеного в табл. 2-7 цього стандарту;

— контрольована товщина матеріалу, що просвічується, наведеного в табл. 2-7 цього стандарту.

Ефективна енергія для випромінювання рентгенівських апаратів напругою до 1000 кВ далеко від стрибків фотоелектричного поглинання в кілоелектроновольтах чисельно дорівнює 2/3 максимальної напруги на рентгенівській трубці в кіловольтах.

Ефективна енергія для гальмівного випромінювання бетатронів дорівнює:

при MeB, (2)

при MeB, (3)

де - Енергія електронів, прискорених в бетатронах.

2. Товщину матеріалу, не наведеного у табл. 3 і 7 цього стандарту і просвічування, що піддається випромінюванням радіоактивних джерел, слід визначати за формулою

(4)

де і - Товщина і щільність матеріалу, не наведеного в табл. 3 та 7 відповідно;

і - Товщина і щільність матеріалу, наведеного в табл. 3 та 7, відповідно.

3. У формулах (1) і (4) як слід використовувати товщину такого матеріалу, вибраного за табл. 2-7, середній атомний номер якого є найближчим до середнього атомного номера матеріалу об'єкта контролю або, у разі складних речовин, атомного номера хімічного елемента, масова частка якого є основною.

4. Лінійний коефіцієнт ослаблення для складних речовин слід визначати за формулою

(5)

де - Лінійні коефіцієнти ослаблення випромінювання 1, 2-м, ..., -м елементом, що входить до складу складної речовини;

- щільність 1, 2-го, ..., -го елемента, що входить до складу складної речовини;
-відносна масова частка 1, 2-го, ..., -го елемента, що входить до складу складної речовини;

- Щільність складної речовини.

ДОДАТОК 2 (довідкове). МАСОВІ ТА ЛІНІЙНІ КОЕФІЦІЄНТИ ЗЛАБЛЕННЯ ДЛЯ РІЗНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

ДОДАТОК 2
Довідкове

МАСОВІ І ЛІНІЙНІ КОЕФІЦІЄНТИ ЗЛАБЛЕННЯ ДЛЯ РІЗНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження

Продовження