ГОСТ Р 51713-2001
ГОСТ 12119.1-98 Сталь електротехнічна. Методи визначення магнітних та електричних властивостей. Методи вимірювання магнітної індукції та коерцитивної сили в апараті Епштейна та на кільцевих зразках у постійному магнітному полі
ГОСТ 12119
ГОСТ Р 51713-2001 Зливки чорних та кольорових металів. Допустимі рівні питомої активності гамма-випромінюючих радіонуклідів. Метод радіаційного контролю
ГОСТ Р 51713-2001
Група В09
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Зливки чорних та кольорових металів
ДОПУСНІ РІВНІ ПІДДІЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ГАММА-ВИМІНУЮЧИХ РАДІОНУКЛІДІВ
Метод радіаційного контролю
Ingots of ferrous і non-ferrous металів.
Можливі рівні специфічної діяльності радіонуклідів.
Метод radiation control
ГКС 77.040.020
ОКСТУ 0908
Дата введення 2002-01-01
Передмова
1 РОЗРОБЛЕН Акціонерним товариством «ЕКОМЕТ-С», Управлінням екології та зняття з експлуатації ядерних об'єктів
ВНЕСЕН Управлінням екології та зняття з експлуатації ядерних об'єктів Міністерства Російської Федерації з атомної енергії
2 ПРИЙНЯТИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Держстандарту Росії від 15 лютого 2001 р. N 68-ст
3 У цьому стандарті реалізовано норми Федерального закону Російської Федерації «Про радіаційну безпеку населення» (статті 3, 9, 11, 14)
4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
1 Область застосування
1.1 Цей стандарт поширюється на зливки чорних та кольорових металів, отримані в результаті плавки з використанням металобрухту, у тому числі металевих відходів ядерних енергетичних установок, забруднених радіонуклідами.
1.2 Цей стандарт встановлює метод радіаційного контролю злитків чорних та кольорових металів для визначення відповідності їх допустимим рівням радіоактивності.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використано посилання на наступний стандарт:
ГОСТ 7565-81 Чавун, сталь та сплави. Метод відбору проб визначення хімічного складу
3 Визначення
У цьому стандарті застосовують такі терміни з відповідними визначеннями:
3.1 Допустимі рівні: По [1].
3.2 Необмежене використання злитків: Використання металу без будь-яких обмежень.
4 Вимоги
4.1 Питома активність гамма-випромінюючих радіонуклідів у металі не повинна перевищувати значень, зазначених у [2], додаток 10.
4.2 Потужність дози гамма-випромінювання на поверхні злитків не повинна перевищувати 0,2 мкГр/год (0,2 мкЗв/год).
5 Метод радіаційного контролю
5.1 Радіаційний контроль злитків металу проводять за атестованими методиками з використанням атестованих засобів вимірювань. Виконавцями радіаційного контролю мають бути лабораторії, акредитовані в установленому порядку.
5.2 Радіаційний контроль проводять вимірюванням величини питомої активності гамма-випромінюючих радіонуклідів у пробах плавлення металу гамма-спектрометричним методом. Обов'язковим є вимірювання потужності поглиненої дози гамма-випромінювання, що створюється в повітрі зливками, отриманими в результаті плавлення металевих відходів ядерних установок, забруднених радіонуклідами.
6 Засоби вимірювань та обладнання
6.1 Радіометрична установка на основі сцинтиляційного або напівпровідникового гамма-спектрометра з нижньою межею діапазону вимірювань питомої активності, що не перевищує 20% значень, наведених у [2], додаток 10.
6.2 Дозиметр гами-випромінювання діапазоном вимірювання потужності амбіентного еквівалента дози від 0,1 до 20 мкЗв/год (потужності поглиненої дози від 0,1 до 20 мкГр/год), основна похибка виміру - не більше ±20%, енергетичний діапазон - ,05 До 3 МеВ.
6.3 Ваги лабораторні з похибкою зважування ±1 г.
7 Порядок проведення контролю
7.1 Вимірювання величини питомої активності радіонуклідів у металі проводять з використанням проб плавки металу, відібраних відповідно до
7.2 Вимірювання потужності гамма-випромінювання повинно проводитись у кожного окремого зливка металу розмірами не менше 40х40 см по торцевій поверхні та 30 см за висотою.
7.3 Допускається проведення вимірювань потужності дози гамма-випромінювання злитків у пакеті (штабелі) за умови, що розміри пакета задовольняють вимогам до окремих зливків.
7.4 Вимірювання потужності дози гамма-випромінювання необхідно проводити на відстані не більше 2 см від поверхні зливка в середині кожної торцевої та бічної поверхні не менше ніж у двох точках, розташованих з протилежних сторін щодо поздовжньої осі злитка. Для злитків висотою більше 60 см вимірювання на бічній поверхні проводять у точках, що віддаляються один від одного по висоті злитка не більше ніж на 30 см. Для злитків нециліндричної форми вимірювання необхідно проводити з усіх боків злитка.
7.5 Рішення про відповідність зливка стандарту приймають у разі, якщо результат вимірювання питомої активності металу з урахуванням абсолютної похибки вимірювання відповідає 4.1. При вимірюванні потужності дози відповідно до 7.2-7.4 будь-який з результатів вимірювань потужності дози гамма-випромінювання радіонуклідів, що містяться в злитку, не повинен перевищувати встановленої в 4.2.
8 Оформлення результатів вимірів
За результатами контролю оформлюють офіційний документ (акт, свідоцтво, сертифікат, протокол
- Дату та номер плавки, шифр металу;
- Дату проведення контролю;
- Результати вимірювань;
- Висновок про відповідність злитків вимогам цього стандарту.
9 Вимоги безпеки
Вимоги радіаційної безпеки встановлені в Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки (ОСПОРБ) та Нормах радіаційної безпеки (НРБ-99).
ДОДАТОК, А (довідкове). Бібліографія
ДОДАТОК А
(довідкове)
[1] СП 2.6.1.758-99 Норми радіаційної безпеки
[2] СП 2.6.1799-99* Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки
_________________
* Ймовірно, помилка оригіналу. Слід читати СП 2.6.1.799-99. - Примітка "КОДЕКС".
Текст документа звірений за:
офіційне видання
М: ІПК Видавництво стандартів, 2001