ГОСТ 22663-77
ГОСТ 22663–77 Матеріали термоелектродні для низькотемпературних термопар. Метод випробування на однорідність (зі зміною N 1)
ГОСТ 22663-77 *
Група В79
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
МАТЕРІАЛИ ТЕРМОЕЛЕКТРОДНІ ДЛЯ НИЗКОТЕМПЕРАТУРНИХ ТЕРМОПАР
Метод випробування на однорідність
Термоелектроматеріали для низької-температури thermocouples.
Method of homogeneity test
ОКСТУ 1909
Дата введення 1980-01-01
Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 12 серпня 1977 р. N 1960 термін запровадження встановлено з 01.01.80
Перевірено у 1984 р. Постановою Держстандарту
_______________
** Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД N 4, 1994). - Примітка виробника бази даних.
* ПЕРЕВИДАННЯ (травень 1985 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у липні 1984 р. (ІУС 11-84).
Цей стандарт поширюється на термоелектродні матеріали у формі круглих дротів без покриття діаметром від 0,1 до 0,7 мм, які використовуються для складання низькотемпературних термопар з робочим діапазоном вимірюваних температур від мінус 200 до 100 °C, та встановлює метод випробування термоелектродних матеріалів на однорідність.
Метод ґрунтується на реєстрації змін т.е.д.с. неоднорідності ділянок дроту, що виникають при пересуванні випробуваного дроту в полі градієнта температури від кімнатної до температури кипіння рідкого азоту.
Основним показником якості термоелектродних матеріалів є значення розмаху, т.е.д.с. неоднорідності матеріалу дроту.
Визначення термінів, які у стандарті, наведено у довідковому додатку 1.
1. МЕТОД ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ
1.1. Довжина та кількість зразків термоелектродних матеріалів, що підлягають випробуванням на однорідність, зазначаються у нормативно-технічній документації на конкретну продукцію.
1.2. Для проведення випробування на однорідність випробуваний зразок дроту в котушці (бухті) ділять по довжині ділянки розміром 2 м, нумеруючи їх порядковим номером 1,2… N.
1.3. Випробовування на однорідність має піддаватися не менше 50 з усіх двометрових ділянок випробуваного зразка, порядкові номери яких вибирають за
Примітка. При довжині випробуваного зразка дроту менше 100 м піддають випробуванню весь зразок.
2. АПАРАТУРА
2.1. Випробування дроту на однорідність повинно проводитись на установці УІН-1, що пройшла метрологічну атестацію відповідно до вимог
2.2. Параметри установки УІН-1 повинні відповідати таким вимогам.
2.1; 2.2. (Змінена редакція, зміна N 1).
2.2.1. Діапазон вимірів т.е.д.с. неоднорідності не повинен перевищувати 100 мкВ.
2.2.2. Похибка виміру т.е.д.с. неоднорідності дроту має перевищувати значення, рівного 0,75 мкВ.
2.2.3. Гранична частота пропускання установки (на рівні 0,9) має бути не менше ніж 0,9 Гц.
2.2.4. Дрейф показань установки після 60 хв прогріву не повинен перевищувати 2 мкВ/год.
2.2.5. Різниця температур вільних кінців зразка порівняння та сполучного провідника має бути не більше 0,1 °С.
2.2.6. Середнє квадратичне значення напруги шумів у контактних системах має перевищувати 0,2 мкВ.
2.2.7. Швидкість пересування ділянок дроту при випробуваннях повинна перевищувати 10 мм/с, а при перемотуванні — 200 мм/с.
2.2.8. Зміна рівня рідкого азоту в термостатній ванні під час випробувань не повинна перевищувати ±2,0 мм.
3. ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ
3.1. На барабані механізму пересування установки УІН-1 встановлюють контактну систему з матеріалу, однойменного з матеріалом випробуваного дроту.
(Змінена редакція, зміна N 1).
3.2. Від початку бухти (котушки) випробуваного дроту відрізають два метрові відрізки, що використовуються надалі як зразок порівняння і сполучного провідника.
3.3. Зачищений наждачним папером кінець зразка дроту закріплюють в стрижні контактної системи подає барабана механізму пересування.
3.4. Зразок дроту намотують на барабан, що подає. При перемотуванні поверхню дроту протирають тампоном, змоченим у спирті-ректифікаті. Витрата спирту-ректифікату становить 1 г на 100 м дроту, що випробовується.
3.5. Інший зачищений кінець зразка дроту після перемотування закріплюють в срібному стрижні контактної системи приймального барабана.
4. ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
4.1. При проведенні випробування повинні дотримуватися наступних умов:
температура приміщення, в якому проводиться випробування, має відповідати значенню 20±5 °С;
відносна вологість приміщення має перевищувати 80%;
вплив зовнішніх електричних та магнітних полів, крім земних, не повинен викликати додаткової похибки вимірювання тощо. неоднорідності, що перевищує половину похибки вимірювань через шуми в контактних системах.
4.2. Опір ланцюга зразок порівняння - випробуваний зразок дроту - сполучний провідник не повинен перевищувати значення, зазначеного в паспорті підсилювача для опору вхідного ланцюга.
4.3. Включають рух діаграмної стрічки потенціометра і записують криву «електричного нуля» на довжині стрічки близько 150 мм. При записі кривої "електричного нуля" слід здійснити запис калібрувального сигналу. Потім відключають рух діаграмної стрічки.
4.4. Здійснюють перемотування зразка дроту з барабана, що подає, на приймальний зі швидкістю не більше 200 мм/с до початку ділянки, номер якого обраний відповідно до вимог п. 1.3.
4.5. Здійснюють пересування випробуваного ділянки дроту зі швидкістю трохи більше 10 мм/с і роблять запис кривої змін т.е.д.с. неоднорідності за його довжиною.
4.6. Цикл випробувань з п.п.4.4 та 4.5 повторюють доти, доки не буде здійснено запис кривих т.е.д.с. неоднорідності всіх обраних за п. 1.3 ділянок завдовжки 2 м.
5. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
5.1. Паралельно краю діаграмної стрічки проводять лінію (умовний рівень) на довжині всіх кривих, т.е.д.с. неоднорідності так, щоб вона не перетинала жодну криву.
5.2. Визначають максимальне ( ) та мінімальне (
) відхилення т.е.д.с. неоднорідності від умовного рівня. Обчислюють значення розмаху, т.е.д.с. неоднорідності (
де - Коефіцієнт перекладу, мкВ/мм, що обчислюється за формулою
де - Значення калібрувального сигналу, мкВ;
- Значення калібрувального сигналу на діаграмній стрічці, мм.
Визначення розмаху, т.е.д.с. неоднорідності випробуваного зразка наведено у довідковому додатку 3.
Примітка. Оцінка значень розмаху, т.е.д.с. неоднорідності на ділянці довжиною 2 м проводиться за максимальним значенням з розмахів т.е.д.с. неоднорідності всіх ділянок дроту, що зазнали випробування.
5.3. Значення розмаху т.е.д.с. неоднорідності 
ДОДАТОК 1 (довідкове). ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ, ЗУСТРІЧНИХ У СТАНДАРТІ
ДОДАТОК 1
Довідкове
Термоелектрорушійна сила неоднорідності (т.е.д.с. неоднорідності) - електрорушійна сила, що виникає при знаходженні однієї з ділянок дроту, що випробовується, в полі градієнта температури і вимірюється на її кінцях.
Розмах т.е.д.с. неоднорідності - різницю крайніх членів варіаційного ряду значень т.е.д.с. неоднорідності дроту за довжиною випробуваного зразка.
Варіаційний ряд - сукупність членів вибірок багаторазових вимірювань, розташованих у зростаючій послідовності, тобто
де 
Крива "електричного нуля" - крива т.е.д.с. неоднорідності вхідного кола фотокомпенсаційного підсилювача, в розрив якого включено тільки пристрій для подачі калібрувального сигналу.
ДОДАТОК 2 (Виключено, Зм. N 1).
ДОДАТОК 3 (довідкове). ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМАХУ Т.Е.Д.С. НЕОДНОРІДНОСТІ ВИПРОБУВАНОГО ЗРАЗКУ
ДОДАТОК 3
Довідкове
приклад. На кресленні представлена частина діаграмної стрічки 1 із записом кривої «електричного нуля» 2 калібрувального сигналу 3 напруга якого становить 15 мкВ, і кривих т.е.д.с. неоднорідності 4 , 5 , 6 , 7 чотирьох ділянок випробуваного зразка дроту.
Для визначення розмаху, т.е.д.с. неоднорідності на досліджених ділянках дроту проводять на діаграмній стрічці 1 умовний рівень 8 паралельно до краю 9 діаграмної стрічки 1 . Знаходять точки кривих т.е.д.с. неоднорідності, що мають максимальне та мінімальне
віддалення від умовного рівня 8 . За допомогою масштабної лінійки вимірюють значення відхилень
і
, а також значення калібрувального сигналу
:
40 мм;
15 мм; 2
5мм.
Підраховують значення розмаху, т.е.д.с. неоднорідності 
Подання результатів вимірів т.е.д.с. неоднорідності на діаграмній стрічці
Електронний текст документа
підготовлений ЗАТ «Кодекс» та звірений за:
офіційне видання
М: Видавництво стандартів, 1985
