ГОСТ 16774-2015

ГОСТ 16774–2015 Труби мідні прямокутного та квадратного перерізів. Технічні умови

ГОСТ 16774-2015

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ТРУБИ МЕДНІ ПРЯМОКУТНОГО І КВАДРАТНОГО ПЕРЕКЛАВ

Технічні умови

Коперні tubes of rectangular and square sections. Specifications

МКС 23.040.15

Дата введення 2016-04-01

Передмова

Цілі, основні засади та основний порядок проведення робіт з міждержавної стандартизації встановлено ГОСТ 1.0-92 «Міждержавна система стандартизації. Основні положення» та ГОСТ 1.2-97 «Міждержавна система стандартизації. Стандарти міждержавні, правила та рекомендації щодо міждержавної стандартизації. Правила розробки, прийняття, застосування, оновлення та скасування"

Відомості про стандарт

1 РОЗРОБЛЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 106 «Цвітметпрокат», Науково-дослідним, проектним та конструкторським інститутом сплавів та обробки кольорових металів «Відкрите акціонерне товариство «Інститут Колірметобробка» (ВАТ «Інститут Колірметобробка»)

2 ВНЕСЕН Федеральним агентством з технічного регулювання та метрології (Росстандарт)

3 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол від 29 травня 2015 р. N 77-П)

За ухвалення проголосували:

4 Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 30 вересня 2015 р. N 1417-ст міждержавний стандарт ГОСТ 16774–2015 введено в дію як національний стандарт Російської Федерації з 1 квітня 2016 р.

5 ВЗАМІН ГОСТ 16774–78


Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному інформаційному покажчику «Національні стандарти», а текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на холоднодеформовані мідні труби прямокутного та квадратного перерізів, призначені для виготовлення провідників обмоток статорів електричних машин з рідинним охолодженням.

Стандарт встановлює сортамент, технічні вимоги, правила приймання, методи контролю та випробувань, пакування, маркування, транспортування та зберігання труб.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міждержавні стандарти:

ГОСТ 859-2014 Мідь. Марки

ДЕРЖСТАНДАРТ 2991-85 Ящики дощаті нерозбірні для вантажів масою до 500 кг. Загальні технічні умови

ГОСТ 3282-74 Дріт сталевий низьковуглецевий загального призначення. Технічні умови

ГОСТ 3560-73 Стрічка сталева пакувальна. Технічні умови

ГОСТ 5151-79 Барабани дерев'яні для електричних кабелів та проводів. Технічні умови

ГОСТ 6507-90 Мікрометри. Технічні умови

ГОСТ 7229-76 Кабелі, дроти та шнури. Метод визначення електричного опору струмопровідних жил та провідників

ГОСТ 8695-75 Труби. Метод випробування на сплющування

ГОСТ 9557-87 Піддон плоский дерев'яний розміром 800х1200 мм. Технічні умови

ГОСТ 9569-2006 Папір парафінований. Технічні умови

ГОСТ 9717.2-82 Мідь. Метод спектрального аналізу за металевими стандартними зразками з фотографічною реєстрацією спектру

ГОСТ 9717.3-82 Мідь. Метод спектрального аналізу за оксидними стандартними зразками

ГОСТ 10006-80 (ІСО 6892-84) Труби металеві. Метод випробування на розтягування

ГОСТ 13938.11-2014 Мідь. Метод визначення миш'яку

ГОСТ 13938.13-93 Мідь. Методи визначення кисню

ГОСТ 14192-96 Маркування вантажів

ГОСТ 15102-75 Контейнер універсальний металевий закритий номінальною масою брутто 5,0 т. Технічні умови

ГОСТ 15846-2002 Продукція, що відправляється в райони Крайньої Півночі та прирівняні до них місцевості. Упаковка, маркування, транспортування та зберігання

ГОСТ 21140-88 Тара. Система розмірів

ГОСТ 24231-80 Кольорові метали та сплави. Загальні вимоги до відбору та підготовки проб для хімічного аналізу

ГОСТ 24597-81 Пакети тарно-штучних вантажів. Основні параметри та розміри

ГОСТ 31382-2009 Мідь. Методи аналізу

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічним інформаційним покажчиком «Національні стандарти», який опублікований станом на 1 січня поточного року та за випусками щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти» за поточний рік. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 прямокутна труба: Порожнистий виріб прямокутний у поперечному перерізі, що має рівномірну номінальну товщину стінки, яке на всіх стадіях виготовлення має безперервний прямокутний переріз.

3.2 номінальна товщина стінки: Товщина стінки, що вказана в замовленні.

3.3 мірна довжина: Виріб певної довжини, вказаної у замовленні, у прямому відрізку чи бухті.

3.4 вм'ятина: Дефект поверхні у вигляді довільно розташованих місцевих заглиблень різної величини та форми.

3.5 Неплощинність: Відхилення від площинності, при якому поверхня металопродукції має опуклості та увігнутості в поздовжньому та поперечному перерізах.

3.6 кільчастість: Дефект у вигляді виступів і поглиблень кільцеподібної форми, що періодично повторюються, на поверхні напівфабрикатів, що мають круглий поперечний переріз.

3.7 раковина: Дефект поверхні у вигляді поглиблення, що має витягнуту або точкову форму.

3.8 розшарування: Дефект поверхні як порушення суцільності металу, орієнтоване вздовж напрями деформації.

3.9 ризику: Дефект поверхні у вигляді вузького поздовжнього поглиблення або виступу.

3.10 полону: Дефект поверхні у вигляді відшарування, найчастіше мовоподібної форми, частково з'єднаного з основним металом.

3.11 тріщина: Дефект як локального розриву металу різної величини, має будь-який напрям.

3.12 подряпина: Дефект поверхні, що є поглибленням у вигляді смуги, може бути неправильної форми і довільного напрямку.

4 Сортамент

4.1 Форма, геометричні розміри труб та граничні відхилення за розмірами повинні відповідати зазначеним на малюнку 1 та у таблицях 1 та 2.

Малюнок 1. Форма, геометричні розміри труб та граничні відхилення за розмірами

Малюнок 1

Таблиця 1 - Номінальні розміри та граничні відхилення за розмірами труб товщиною стінки 1,5 мм і менше на барабанах

Таблиця 2 - Номінальні розміри та граничні відхилення за розмірами труб товщиною стінки 5,5 мм і більше у відрізках

4.2 Теоретична маса 1000 м труб при номінальному перерізі труб наведена у таблиці А.1 додатка А.

4.3 Труби товщиною стінки 1,5 мм менш намотують на кабельні барабани. По довжині труби завтовшки стінки 5,5 мм і більше виготовляють у відрізках мірної довжини.

Умовні позначення труб проставляють за схемою:

При цьому використовують такі скорочення:

Приклади умовних позначень труб:

Труба тягнута, квадратна, підвищеної точності виготовлення, м'яка, розміром перерізу 6,0х6,0 мм, товщиною стінки 1,5 мм, на барабані, з міді марки М1р:

Труба ДКВПМ 6,0х6,0х1,5 БР М1р ДЕРЖСТАНДАРТ 16774–2015

Труба тягнута, прямокутна, нормальної точності, м'яка, розміром перерізу 4,0х9,0 мм, товщиною стінки 1,0 мм, на барабані, з міді марки М1:

Труба ДПРНМ 4,0x9,0x1,0 БР М1 ДЕРЖСТАНДАРТ 16774–2015

Труба тягнута, прямокутна, м'яка, розміром перерізу 30,0х110,0 мм, товщиною стінки 15,0 та 10,0 мм, мірної довжини, з міді марки Мб:

Труба ДПРМ 30,0х110,0х15,0х10,0 МД МГБ ГОСТ 16774–2015

5 Технічні вимоги

5.1 Труби виготовляють відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

5.2 Труби виготовляють із міді марок МОБ, М1 та М1р з хімічним складом за ГОСТ 859 .

5.3 Труби виготовляють холоднодеформованими, м'якими (відпаленими).

Труби товщиною стінки 1,5 мм і менше виготовляють відпаленими у безокислювальному середовищі.

5.4 Зовнішня та внутрішня поверхні труб повинні бути чистими, без забруднень, що ускладнюють огляд, не мати тріщин, полон, розшарування, раковин та сторонніх включень.

На поверхні труб не допускаються подряпини, ризики, кільчастість та інші дефекти, що виводять розміри труб за товщиною при контрольній зачистці за межі половини допусків, а також вм'ятини, що виводять за межі допусків за зовнішніми розмірами.

На внутрішній поверхні не повинно бути закупорок, відшаровування та осаду, що коксується, від мастила.

5.5 Труби товщиною стінки більше 1,5 мм повинні бути рівно обрізані і не мати значних задирок.

Труби товщиною стінки 1,5 мм і менше в місцях зварювання встик і на кінцях повинні бути сплющені до внутрішніх внутрішніх стінок.

5.6 На трубах не допускається увігнутість стінок, що виводить зовнішні розміри перерізу за межі мінусових допусків. Для труб товщиною стінки 1,5 мм і менше увігнутість за зовнішніми розмірами перерізу не повинна перевищувати 0,1 мм.

5.7 Механічні властивості труб мають бути:

- тимчасовий опір розриву - Не менше 200 МПа (20 кгс/мм );

- Відносне подовження після розриву - Не менше 35%.

Допускається виготовлення труб з такими нормами механічних властивостей:

- тимчасовий опір розриву - Не менше 210 МПа (21 кгс/мм );

- Відносне подовження після розриву - Не менше 35%.

5.8 Питомий електричний опір матеріалу труб за температури 20 °C не повинен перевищувати:

- для міді марок МОБ, М1 - 0,0175 Ом · мм /м (Ом · м);

- для міді марки М1р - 0,0195 Ом · мм /м (Ом · м).

5.9 Труби мають бути герметичними.

Тиск та час витримки залежно від товщини стінки повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.


Таблиця 3

5.10 Труби з міді марок МОБ та М1р повинні витримувати випробування на сплющування для перевірки відсутності водневої крихкості.

6 Правила приймання

6.1 Труби приймають партіями. Партія повинна складатися з труб однієї марки міді, одного розміру, однієї точності виготовлення та має бути оформлена одним документом про якість, що містить:

- товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

- Найменування країни-виробника;

- юридична адреса виробника та/або продавця;

- Умовне позначення труб;

- Результати випробувань (на вимогу споживача);

- номер партії;

- Масу партії.

Допускається оформляти один документ про якість кілька партій труб одного розміру, однієї марки сплаву, отгружаемых одночасно одному споживачеві.

Маса партії має перевищувати 2000 кг.

Допускається збільшення маси партії до 5000 кг із пропорційним збільшенням обсягів вибірки за таблицею 4.


Таблиця 4

6.2 Для перевірки відповідності якості труб вимогам цього стандарту від кожної партії відбирають вибірку відповідно до вимог таблиці 4.

На підприємстві-виробнику допускається відбір проб визначення хімічного складу проводити від розплавленого металу.

6.3 При отриманні незадовільних результатів випробування хоча б за одним із показників щодо нього проводять повторні випробування на подвоєній вибірці, взятій від тієї ж партії труб.

Результати повторного випробування розповсюджують на всю партію.

7 Методи контролю та випробувань

7.1 Огляд зовнішньої поверхні труб проводять без застосування збільшувальних приладів.

7.2 Контроль зовнішніх розмірів труб проводять мікрометром за ГОСТ 6507 .

Від труби, намотаної на барабан, для контролю зовнішніх розмірів відрізають один зразок.

Контроль товщини та увігнутості стінок труб вимірюють мікрометром за ГОСТ 6507 на плоских ділянках площин.

7.3 Допускається контролювати розміри внутрішнього перерізу та товщину стінки труб іншими засобами вимірювань, що забезпечують необхідну точність.

7.4 Для огляду внутрішньої поверхні труб та вимірювання геометричних розмірів від відібраної труби відрізають один зразок довжиною 150 мм. Зразок після вимірювання зовнішніх розмірів розрізають уздовж на дві частини, оглядають внутрішню поверхню та вимірюють товщину стінки.

7.5 Перевірку труб товщиною стінки не більше 1,5 мм на наявність критичних дефектів проводять методом контролю, що не руйнує, (вихрова дефектоскопія) за методикою, наведеною в додатку Б.

За узгодженням споживача з виробником допускається візуально перевіряти поверхню кожної труби.

7.6 Випробування на розтягування проводять за ГОСТ 10006 на довгих поздовжніх зразках.

Для випробування на розтяг від кожної труби, взятої від партії, відбирають по одному зразку.

7.7 Питомий електричний опір для труб товщиною стінки 1,5 мм і менше визначають за ГОСТ 7229 , для труб товщиною стінки більше 1,5 мм визначають методом вимірювання електропровідності індуктивним випробувачем електропровідності типу ЕІ-1.

Значення електричного опору зразків є оберненою величиною отриманого значення електропровідності.

Для визначення питомого електричного опору кожної труби, взятої від партії, відбирають по одному зразку.

7.8 Труби товщиною стінки 1,5 мм і менше випробовують внутрішнім тиском за методикою, узгодженою між споживачем і виробником.

7.9 Для перевірки на «водневу крихкість» труби піддають випробуванню на сплющування. Перед випробуванням зразки відпалюють у водневому середовищі при 820-850°С протягом 40 хв.

Випробування на сплющення проводять за ГОСТ 8695 за кімнатної температури.

Для випробування на сплющування кожної труби, взятої від партії, відбирають по одному зразку.

7.10 Для визначення хімічного складу кожної труби, взятої від партії, відбирають по одному зразку.

Відбір та підготовку проб для аналізу хімічного складу проводять за ГОСТ 24231 .

Визначення хімічного складу для труб проводять за ГОСТ 13938.11 , ГОСТ 13938.13 , ГОСТ 9717.2, ГОСТ 9717.3, ГОСТ 31382 або іншими методами, що не поступаються за точністю стандартним.

У разі розбіжностей щодо оцінки хімічного складу труб аналіз проводять за ГОСТ 13938 .11, ГОСТ 13938 .13 чи ГОСТ 31382 .

8 Упаковка, маркування, транспортування та зберігання

8.1 Труби товщиною стінки 1,5 мм і менше намотують на кабельні барабани N 8 або 8А згідно з ГОСТ 5151 з обшивкою дошками. Відстань від верхнього шару труб до краю щоки має бути не менше 50 мм. Маса труб на барабані має перевищувати 250 кг.

Допускається барабани не обшивати дерев'яними дошками при упаковці в 2-3 шари нетканими матеріалами за технічною документацією, потім у два шари — парафінованим папером за ГОСТ 9569 або іншими видами пакувальних матеріалів, що не погіршують якості упаковки, за винятком лляних і бавовняних тканин, із синтетичного матеріалу або іншим матеріалом, що не погіршує якості упаковки труб, за технічною документацією.

8.2 Труби у відрізках пов'язують у пучки масою не більше 80 кг дротом діаметром не менше 1,2 мм за ГОСТ 3282 з прокладкою будь-якого паперу під дріт. Кінці дроту з'єднують скручуванням не менше п'яти витків. Пучки труб упаковують у дерев'яні ящики типів II-1, II-2 за ГОСТ 2991 , викладені парафінованим папером за ГОСТ 9569 і закріплюють так, щоб усунути їх переміщення при транспортуванні.

Розміри ящиків - за ГОСТ 21140 або технічною документацією.

8.3 Укрупнення вантажних місць у транспортні пакети масою до 1000 кг проводять відповідно до вимог ГОСТ 24597 .

Пакетування здійснюється на піддонах за ГОСТ 9557 або без піддонів з використанням брусків заввишки не менше 50 мм і обв'язуванням не менше ніж у двох місцях або хрестоподібним дротом діаметром не менше 3 мм за ГОСТ 3282 або сталевою стрічкою розміром не менше 0,3х30 мм за ГОСТ 3560 або з використанням строп, що пакетуються. Кінці обв'язувального дроту скріплюють скручуванням у п'ять витків, стрічки - у замок.

8.4 Транспортне маркування вантажних місць проводять за ГОСТ 14192 із зазначенням маніпуляційного знака «Берегти від вологи». На ярлику, прикріпленому до кабельного барабана або пучка труб, повинні бути зазначені:

- товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

- Умовне позначення труб або марка сплаву, розміри труби, точність виготовлення, стан матеріалу, позначення цього стандарту;

- Номер барабана;

- номер партії;

штамп технічного контролю або номер технічного контролера.

8.5 У кожну ящик або одну з ящиків контейнера повинен бути вкладений пакувальний лист, на якому вказують такі дані:

- товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

- Найменування країни-виробника;

- юридична адреса виробника та/або продавця;

- умовне позначення труб або марку сплаву, розміри труби, точність виготовлення, стан матеріалу, позначення цього стандарту;

- номер партії;

- штамп технічного контролю або номер технічного контролера;

- Масу нетто партії;

- Дату виготовлення.

8.6 Упаковку труб, призначених для районів Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостей, проводять відповідно до вимог ГОСТ 15846 , група «Метали та металеві вироби».

8.7 Труби транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду, дрібними та повагонними відправками.

Для труб довжиною понад 3 м транспортні засоби визначають відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

Допускається труби у відрізках транспортувати у контейнерах згідно з ГОСТ 15102 або спеціалізованих контейнерах з технічної документації без пакування в ящики.

Труби укладають і зміцнюють так, щоб при транспортуванні виключити можливість їхнього переміщення, змішування партій та механічного пошкодження.

Допускаються інші види упаковки та пакувальних матеріалів, що забезпечують збереження труб під час транспортування, за технічною документацією.

8.8 Труби повинні зберігатися в критих приміщеннях в умовах, що виключають механічні пошкодження, потрапляння на них вологи та вплив активних хімічних речовин.

За дотримання зазначених умов зберігання споживчі властивості труб не змінюються.

Додаток, А (довідковий). Теоретична маса 1000 м труб при номінальному перерізі

Додаток А
(довідкове)

Таблиця А.1

Додаток Б (обов'язковий). Метод вихрострумового контролю прямокутних мідних труб

Додаток Б
(обов'язкове)

Б.1 Призначення та сфера застосування

Б.1.1 Метод вихрострумового контролю застосовують для виявлення порушення суцільності матеріалу (у вигляді тріщин, розшарування, пухирів, полон, рисок, раковин, вм'ятин, неметалевих включень та ін) на зовнішній і внутрішній поверхнях і в товщині матеріалу прямокутних мідних труб товщиною стінки від 1 до 15 мм включно.

Б.1.2 Вихрострумовий контроль за даною методикою забезпечує виявлення у відпалених трубах дефектів, що дають однакове або більше спотворення електромагнітного поля, ніж штучний дефект, на який налаштована чутливість дефектоскопа. Дійсні розміри дефектів, їх форму та характер визначають металографічними дослідженнями.

Б.2 Загальні вимоги до контролю

Б.2.1 Для контролю прямокутних мідних труб товщиною стінки до 1,5 мм включно використовують:

- Вихрострумовий дефектоскоп ВД-30П (або інший прилад, що має аналогічні характеристики);

- Комплект прохідних вихрострумових перетворювачів (датчиків) різного діаметру;

- протяжно-центруючий пристрій з механізмом автоматичного розбракування або автоматичної мітки дефектних зон;

- Еталонний (стандартний) зразок.

Б.2.2 Вихрострумовий дефектоскоп повинен бути забезпечений протяжно-центруючим пристроєм, що забезпечує жорстке центрування труби в зоні контролю та стабільну швидкість її переміщення. Показником електричного центрування є незалежність інтенсивності сигналу від становища непорушності на колі. Несуцільність може бути як природна (на раніше відбракованій трубі), так і штучна.

Б.2.3 Рекомендується внутрішній діаметр прохідного перетворювача вибирати з таким розрахунком, щоб отримувати максимальне наповнення отвору, тобто. щоб діаметр прохідного отвору датчика не перевищував діаметр контрольованої труби більш ніж на 3 мм.

Б.2.4 Обладнання, на якому проводять контроль труб, має бути оснащене пристроєм для придушення сигналу кінцевого ефекту.

Б.2.5 Протяжно-центруючий пристрій - це електромеханічний засіб подачі труби через прохідний перетворювач.

Пристрій повинен підтримувати трубу концентрично щодо електричного центру котушки прохідного перетворювача.

Б.3 Відбір еталонних (стандартних) зразків для налаштування чутливості дефектоскопа

Б.3.1 Для налаштування вихрострумового дефектоскопа на задану чутливість виготовляють спеціальні еталонні (стандартні) зразки з ділянок труб довжиною 1000-1500 мм, що мають переріз контрольованої труби.

Б.3.2 Відрізок труби, з якого виготовлено стандартний зразок, не повинен мати дефектів, перелічених у 5.4 цього стандарту.

Б.3.3 На відстані 500-700 мм від кінця даного зразка, в центрі широкої сторони, просвердлюють два наскрізні отвори діаметром 1,0 і 0,8 мм на відстані не менше 250 мм один від одного, достатньому, щоб дефектоскоп фіксував окремі сигнали від кожного отвору без завад від кінців зразка.

Б.3.4. Еталонний зразок вважають дійсним, якщо на нього є свідоцтво, затверджене начальником центральної лабораторії підприємства-виробника.

Б.3.5 Еталонний зразок служить для налаштування дефектоскопа на мінімальну чутливість контролю, що забезпечує надійне виявлення всіх наявних на зразку штучних неполадок, і для періодичної перевірки працездатності засобів контролю.

Б.3.6 Еталонні зразки виготовляють із труб того ж сплаву, стану, розміру, що й контрольовані труби. Допускається розбіжність еталонного зразка з контрольованими трубами тільки за товщиною стінки, але не більше ніж 0,5 мм.

Б.4 Підготовка вихрострумового дефектоскопа до контролю

Б.4.1 Труби повинні бути очищені від пилу, бруду, масел, значних пригарів мастила, металевої стружки, окалини, що відшаровується, та інших забруднень поверхні.

Б.4.2 Перед початком контролю дефектоскоп виводять на режим та перевіряють його працездатність відповідно до технічного опису, інструкції з експлуатації та методики контролю.

Б.4.3 Налаштування чутливості дефектоскопа проводять за допомогою еталонних зразків, і вона має відповідати умовам виробничого контролю труб. Правильність налаштування вихрострумового дефектоскопа слід перевіряти при перебудові з одного розміру на інший, але не рідше ніж через 2 години після роботи приладу.

Б.4.4 При налаштуванні приладу швидкість руху зразка повинна відповідати швидкості руху труб, що контролюються.

Б.5 Проведення контролю

Б.5.1 Труби по одній подають у протяжно центруючий пристрій, призначений для подачі труб до датчика дефектоскопа з певною постійною швидкістю, що забезпечує виявлення критичних дефектів.

Б.5.2 Реєстрацію дефектної ділянки труби проводять за табло «Брак», що загоряється, лампочка якого загоряється при проходженні цієї ділянки труби через датчик, або за допомогою системи автоматики, що забезпечує сортування проконтрольованих труб на відповідні і не відповідні технічним вимогам і викликає зупинку перемотальної машини. Крім того, до неї може бути підключений маркуючий пристрій.

Б.5.3 Дефектну ділянку труби відзначають свердлінням отворів діаметром 2,0 мм.

Допускається дефектну ділянку труби відмічати свердлінням однієї стінки труби свердлом діаметром 3,0 мм.

Б.5.4 Якщо при проходженні труби не виникає сигнал «Шлюб», що свідчить про наявність неприпустимих неполадок у ній, трубу вважають придатною. В іншому випадку трубу відбраковують.

Б.5.5 Допускається наявність не більше чотирьох критичних дефектів на ділянці труби завдовжки 200 м-коду.

Б.5.6 Контроль налаштування вихрострумового дефектоскопа слід проводити перед кожним початком робіт і періодично через кожні 2 години безперервної роботи шляхом дво-триразового пропускання зразка через установку.

Б.5.7 У разі виявлення порушень налаштування контроль труб повинен бути припинений до відновлення режиму роботи обладнання. Усі труби, які пройшли контроль при зазначених порушеннях режиму, повторно перевіряються.

Б.6 Обробка результатів

Б.6.1 Результати вихрострумового контролю труб записують до журналу, у якому мають бути зазначені основні умови проведення контролю: еталонний зразок, тип установки, обсяг контролю, робоча частота, розмір прохідного перетворювача.

Б.6.2 Записи в журналі служать для статистичного аналізу ефективності контролю труб та стану технологічного процесу їхнього виробництва.