ГОСТ Р 54158-2010

ГОСТ Р 54158-2010 Трубки з міді та мідних сплавів тонкостінні. Технічні умови

ГОСТ Р 54158-2010

Група В64

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ТРУБКИ З МЕДІ ТА МЕДНИХ СПЛАВІВ ТОНКОСТІННІ

Технічні умови

Thin-walled tubes від copper and copper alloys. Specifications

ГКС 23.040.15
ОКП 18 4560

Дата введення 2011-08-01

Передмова

Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"

Відомості про стандарт

1 РОЗРОБЛЕНО Технічним комітетом зі стандартизації ТК 106 «Цвітметпрокат», Науково-дослідним, проектним та конструкторським інститутом сплавів та обробки кольорових металів Відкрите акціонерне товариство «Інститут Колірметобробка"

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 106 «Цвітметпрокат»

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 21 грудня 2010 р. N 917-ст

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

ВНЕСЕНА поправка, опублікована в ІВД N 10, 2013 рік

Виправлення внесено виробником бази даних

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на тягнуті тонкостінні трубки круглого перерізу з міді та мідних сплавів (латуні), що застосовуються у різних галузях промисловості.

Стандарт встановлює сортамент, технічні вимоги, правила приймання, методи контролю та випробувань, маркування, пакування, транспортування та зберігання труб.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:

ГОСТ 427-75 Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови

ГОСТ 859-2001 Мідь. Марки

ГОСТ 1652.1-77 (ІСО 1554-76) Сплави мідно-цинкові. Методи визначення міді

ГОСТ 1652.2-77 (ІСО 4749-84) Сплави мідно-цинкові. Методи визначення свинцю

ГОСТ 1652.3-77 (ІСО 1812-76, ІСО 4748-84) Сплави мідно-цинкові. Методи визначення заліза

ГОСТ 1652.4-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення марганцю

ГОСТ 1652.5-77 (ІСО 4751-84) Сплави мідно-цинкові. Методи визначення олова

ГОСТ 1652.6-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення сурми

ГОСТ 1652.7-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення вісмуту

ГОСТ 1652.8-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення миш'яку

ГОСТ 1652.9-77 (ІСО 7266-84) Сплави мідно-цинкові. Метод визначення сірки

ГОСТ 1652.10-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення алюмінію

ГОСТ 1652.11-77 (ІСО 4742-84) Сплави мідно-цинкові. Методи визначення нікелю

ГОСТ 1652.12-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення кремнію

ГОСТ 1652.13-77 Сплави мідно-цинкові. Методи визначення фосфору

ДЕРЖСТАНДАРТ 2991-85 Ящики дощаті нерозбірні для вантажів масою до 500 кг. Загальні технічні умови

ГОСТ 3282-74 Дріт сталевий низьковуглецевий загального призначення. Технічні умови

ГОСТ 3560-73 Стрічка сталева пакувальна. Технічні умови

ГОСТ 3845-75 Труби металеві. Метод випробування гідравлічним тиском

ГОСТ 6507-90 Мікрометри. Технічні умови

ГОСТ 7502-98 Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови

ГОСТ 8695-75 Труби. Метод випробування на сплющування

ГОСТ 9557-87 Піддон плоский дерев'яний розміром 800х1200 мм. Технічні умови

ГОСТ 9569-2006 Папір парафінований. Технічні умови

ГОСТ 9716.1-79 Сплави мідно-цинкові. Метод спектрального аналізу за металевими стандартними зразками з фотографічною реєстрацією спектру

ГОСТ 9716.2-79 Сплави мідно-цинкові. Метод спектрального аналізу за металевими стандартними зразками з фотоелектричною реєстрацією спектру

ГОСТ 9716.3-79 Сплави мідно-цинкові. Метод спектрального аналізу за окисними зразками з фотографічною реєстрацією спектру

ГОСТ 9717.2-82 Мідь. Метод спектрального аналізу за металевими стандартними зразками з фотографічною реєстрацією спектру

ГОСТ 9717.3-82 Мідь. Метод спектрального аналізу за оксидними стандартними зразками

ГОСТ 10006-80 (ІСО 6892-84) Труби металеві. Метод випробування на розтягування

ДЕРЖСТАНДАРТ 10198−91 Ящики дерев'яні для вантажів масою св. 200 до 20 000 кг. Загальні технічні умови

ГОСТ 12082-82 Обрешітки дощаті для вантажів масою до 500 кг. Загальні технічні умови

ГОСТ 13938.11-78 Мідь. Метод визначення миш'яку

ГОСТ 13938.13-93 Мідь. Методи визначення кисню

ГОСТ 14192-96 Маркування вантажів

ГОСТ 15102-75 Контейнер універсальний металевий закритий номінальною масою брутто 5,0 т. Технічні умови

ГОСТ 15527-2004 Сплави мідно-цинкові (латуні), що обробляються тиском. Марки

ГОСТ 15846-2002 Продукція, що відправляється в райони Крайньої Півночі та прирівняні до них місцевості. Упаковка, маркування, транспортування та зберігання

ГОСТ 18321-73 Статистичний контроль якості. Методи випадкового відбору вибірок штучної продукції

ГОСТ 21650-76 Засоби скріплення тарно-штучних вантажів у транспортних пакетах. Загальні вимоги

ГОСТ 22225-76 Контейнери універсальні масою брутто 0,625 та 1,25 т. Технічні умови

ГОСТ 24047-80 Напівфабрикати з кольорових металів та їх сплавів. Відбір проб для випробування на розтягування

ГОСТ 24231-80 Кольорові метали та сплави. Загальні вимоги до відбору та підготовки проб для хімічного аналізу

ГОСТ 24597-81 Пакети тарно-штучних вантажів. Основні параметри та розміри

ГОСТ 26877-91 Металопродукція. Методи вимірювання відхилень форми

ГОСТ 31382-2009 Мідь. Методи аналізу

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти», опублікованому станом на 1 січня , та за відповідними інформаційними покажчиками, що щомісяця видаються, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 овальність (відхилення від круглої форми): Різниця між найбільшим та найменшим значеннями діаметра, виміряними в одному поперечному перерізі, перпендикулярному до осі трубки.

3.2 різниця (різнотовщинність, відхилення від концентричності): Різниця між найбільшим і найменшим значеннями товщини стінки, виміряними в одному поперечному перерізі, перпендикулярному до осі трубки.

3.3 бухта: Відрізок виробу, намотаний у серію безперервних витків.

3.4 мірна довжина: Певна довжина виробу у прямому відрізку або бухті, вказана у замовленні.

4 Сортамент

4.1 Геометричні розміри трубок визначаються зовнішнім діаметром, товщиною стінки та довжиною.

4.2 Номінальний зовнішній діаметр та номінальна товщина стінки трубок повинні відповідати зазначеним у таблиці 1.


Таблиця 1

У міліметрах

4.3 Номінальний зовнішній діаметр трубок та граничні відхилення по зовнішньому діаметру повинні відповідати зазначеним у таблиці 2.


Таблиця 2

У міліметрах

4.4 Номінальна товщина стінки трубок та граничні відхилення по товщині стінки повинні відповідати зазначеним у таблиці 3.


Таблиця 3

У міліметрах

4.5 Теоретична маса 1 м трубки при номінальному зовнішньому діаметрі та номінальній товщині стінки наведена у додатку А.

4.6 Теоретична маса 1 м трубки при мінімальній та максимальній товщинах стінки та мінімальному та максимальному діаметрах наведена у додатку Б.

4.7 По довжині трубки виготовляють мірної довжини у відрізках та бухтах.

Трубки у відрізках виготовляють завдовжки від 1 до 3 м.

Допускається трубки у відрізках виготовляти завдовжки понад 3 до 4,5 м.

Допускається виготовлення трубок у відрізках завдовжки від 0,5 до 1 м у кількості трохи більше 10% партії.

Трубки зовнішнім діаметром до 10 мм допускається виготовляти в бухтах завдовжки не менше ніж 10 м.

4.8 Допускається виготовляти трубки у відрізках немірної, мірної або кратної мірної довжини від 1 до 3 м. Граничні відхилення по довжині мірних трубок мають бути плюс 10 мм.

4.9 Трубки довжиною, кратною мірною, повинні поставлятися з припуском на кожен різ по 5 мм та з граничними відхиленнями на загальну довжину відповідно до 4.7.

Умовні позначення трубок проставляють за схемою:

При цьому використовують такі скорочення:

Приклади умовних позначень:

Трубка тягнута, круглого перерізу, нормальної точності виготовлення, м'яка, зовнішнім діаметром 5 мм, товщиною стінки 0,25 мм, довжиною 2000 мм, у відрізках, з міді марки М2:

Трубка ДКРНМ 5,0х0,25х2000 відрізки М2 ГОСТ Р 54158-2010

Трубка тягнута, круглого перерізу, підвищеної точності виготовлення, тверда, зовнішнім діаметром 11 мм, товщиною стінки 0,50 мм, довжиною, кратною 1500 мм, у відрізках, з латуні марки Л63:

Трубка ДКРПТ 11,0х0,50х1500 КД відрізки Л63 ГОСТ Р 54158-2010

Трубка тягнута, круглого перерізу, нормальної точності виготовлення, м'яка, зовнішнім діаметром 3 мм, товщиною стінки 0,40 мм, довжиною 1500 мм, в бухтах, з міді марки М1:

Трубка ДКРНМ 3,0х0,40х1500 БТ М1 ГОСТ Р 54158-2010

5 Технічні вимоги

5.1 Трубки виготовляють відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

5.2 Трубки виготовляють із міді марок М1, М2, М3 за ГОСТ 859 та латуні марок Л96, Л68 та Л63 за ГОСТ 15527 .

Трубки для струмопровідних виробів мають бути виготовлені з міді марок М1 та М2.

5.3 Зовнішня та внутрішня поверхні трубок повинні бути без забруднень, глибоких подряпин та слідів волочіння, які при контрольній зачистці можуть вивести трубки за граничні відхилення за розмірами. Трубки не повинні мати тріщин і розривів, нещільностей та розшарування, раковин та полон.

Допускаються окремі дрібні поверхневі дефекти та вм'ятини глибиною не більше 0,25 мм у кількості не більше двох на 1 м довжини трубки, якщо вони при контрольній зачистці не виводять розміри трубки за граничні відхилення за розмірами. Допускається наявність трубок з вм'ятинами у кількості трохи більше 10% партії.

Для твердих трубок підвищеної точності виготовлення на всій поверхні не допускаються місцеві вм'ятини глибиною понад 0,20 мм більш ніж на 2% трубок партії.

На поверхні трубок допускаються кольори втечі, кільчастість, темні плями, сліди контрольної зачистки.

5.4 Трубки, що поставляються у відрізках, повинні бути обрізані рівно. Косина різу не повинна перевищувати:

- 1 мм - для трубок зовнішнім діаметром до 10 мм;

- 2 мм - для трубок зовнішнім діаметром понад 10 мм.

5.5 Різниця не повинна виводити розміри трубок за граничні відхилення по товщині стінки.

Овальність трубок нормальної точності виготовлення товщиною стінки 1/20 зовнішнього діаметра і більше повинна виводити їх розміри за граничні відхилення по зовнішньому діаметру, товщиною стінки менше 1/20 зовнішнього діаметра — має перевищувати 0,5 мм.

Овальність трубок підвищеної точності виготовлення товщиною стінки 1/20 зовнішнього діаметра і більше повинна виводити розміри трубок за половину граничних відхилень по зовнішньому діаметру, товщиною стінки менше 1/20 зовнішнього діаметра — має перевищувати 0,25 мм.

Овальність не встановлюють для трубок у м'якому стані та для трубок, виготовлених у бухтах.

5.6 Трубки, що поставляються у відрізках, мають бути виправлені. Кривизна на 1 м довжини трубки повинна відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4.


Таблиця 4

У міліметрах

Загальна кривизна трубок має перевищувати твори кривизни на 1 м довжини на загальну довжину трубок у метрах.

Кривизну не встановлюють для трубок, виготовлених:

- У бухтах;

- У м'якому стані.

5.7 Трубки виготовляють у твердому та м'якому станах з відношенням діаметра до товщини стінки не більше 20. Механічні властивості трубок повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 5.


Таблиця 5

5.8 Трубки мають бути герметичними.

6 Правила приймання

6.1 Трубки приймають партіями. Партія повинна складатися з трубок однієї марки міді або мідного сплаву (латуні), одного розміру, однієї точності виготовлення, одного стану матеріалу та має бути оформлена одним документом про якість, що містить:

- товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

- Найменування країни-виробника;

- юридична адреса виробника та (або) продавця;

- Умовне позначення трубок;

- Результати випробувань (на вимогу споживача);

- номер партії;

- Масу партії.

Маса партії має бути не більше 500 кг.

6.2 Контроль якості зовнішньої поверхні повинен бути підданий кожній трубці партії.

6.3 Для контролю якості внутрішньої поверхні трубок внутрішнім діаметром понад 3 мм відбирають три трубки від кожних 100 кг.

Контроль внутрішньої поверхні трубок внутрішнім діаметром 3 мм менш не проводять.

6.4 Для контролю діаметра, товщини стінки, довжини, косини різу, рознесеності, кривизни відбирають три трубки від кожних 100 кг.

6.5 Для випробування на розтяг (тимчасовий опір та відносне подовження) відбирають три трубки від партії.

6.6 Для випробування на герметичність відбирають три трубки від партії. Випробування на герметичність проводять на вимогу споживача.

Трубки зовнішнім діаметром до 12 мм, а також трубки в бухтах випробуванню на герметичність на підприємстві-виробнику не піддають.

6.7 Для визначення хімічного складу відбирають дві трубки (бухти) від партії. Допускається для підприємства-виробника відбір проб проводити від розплавленого металу.

6.8 При отриманні незадовільних результатів випробування хоча б за одним із показників, за винятком випробувань, які проводяться з використанням статистичного приймального контролю за ГОСТ 18321 , за ним проводять повторне випробування на подвійній вибірці, взятій від тієї ж партії.

Результати повторного випробування розповсюджують на всю партію.

7 Методи контролю та випробувань

7.1 Огляд зовнішньої та внутрішньої поверхонь трубок проводять без застосування збільшувальних приладів.

Для огляду внутрішньої поверхні трубок внутрішнім діаметром від 3 до 20 мм включно, виготовлених у відрізках або бухтах від кожної відібраної трубки (бухти) відрізають по одному зразку довжиною не менше 150 мм. Зразки розрізають уздовж дві частини і оглядають.

Огляд внутрішньої поверхні трубок внутрішнім діаметром понад 20 мм проводять на освітленому екрані.

7.2 Вимірювання зовнішнього діаметра стінки проводять мікрометром за ГОСТ 6507 . Вимірювання зовнішнього діаметра проводять у перерізах, розташованих на відстані не менше зовнішнього діаметра від кінців трубки, у трьох точках на будь-якій ділянці трубки.

Вимірювання діаметра трубок у бухтах проводять на прямолінійних кінцях трубок.

7.3 Контроль товщини стінки трубок внутрішнім діаметром менше 3 мм проводять шляхом зважування.

Для визначення маси 1 м трубок зважують п'ять відрізків довжиною 200 мм кожен, взятих від різних трубок від кожних 100 кг партії.

Для контролю товщини стінки від кожної відібраної трубки (бухти) внутрішнім діаметром від 3 до 8 мм, виготовлених у відрізках або бухтах, відрізають зразки довжиною не менше 150 мм, розрізають їх уздовж на дві частини та вимірювають мікрометром за ГОСТ 6507 .

Вимірювання товщини стінки трубок внутрішнім діаметром більше 8 мм проводять з обох боків трубки (зразка) на відстані не менше ніж 5 мм від кінців трубки.

Допускається контролювати діаметр і товщину стінки трубок іншими засобами вимірювання, що забезпечують необхідну точність.

7.4 Довжину трубок у відрізках вимірюють рулеткою за ГОСТ 7502 або металевою лінійкою за ГОСТ 427 .

Довжина трубок у бухтах гарантується виробником.

7.5 Кривизну, косину різу та різниця вимірюють відповідно до ГОСТ 26877 .

7.6 Для випробувань на розтяг від кожної відібраної трубки (бухти) відрізають по одному зразку.

Відбір та підготовку зразків для випробування на розтяг проводять за ГОСТ 24047 .

Випробування на розтяг проводять за ГОСТ 10006 на коротких або довгих поздовжніх зразках.

7.7 Для випробування на сплющення від кожної відібраної трубки (бухти) відрізають по одному зразку.

Випробування на сплющення проводять за ГОСТ 8695 .

7.8 Випробування на герметичність трубок проводять одним із наступних методів:

- Вихрострумовим контролем за методикою, узгодженою виробником зі споживачем;

- Гідравлічним тиском від 4,5 до 5,5 МПа (50 кгс/см ) протягом 10 с за ГОСТ 3845 ;

- Пневматичним тиском від 0,65 до 0,80 МПа (7-8 кгс/см ) протягом 5 с у ванні, заповненій водою, без витоку повітря з трубки.

Метод випробування на герметичність вибирає виробник.

Випробування гідравлічним та пневматичним тиском призначені для визначення відсутності дефектів стінки трубки і не повинні розглядатися як випробування на визначення міцності або робочого тиску, що допускається.

7.9 Для аналізу хімічного складу від кожної відібраної трубки (бухти) вирізують за одним зразком.

Відбір проб для хімічного аналізу проводять за ГОСТ 24231 .

Аналіз хімічного складу проводять методами за ГОСТ 1652.1 - ГОСТ 1652.13, ГОСТ 9716.1 - ГОСТ 9716.3, ГОСТ 9717.2, ГОСТ 9717.3, ГОСТ 13938.11 , ГОСТ 138 методами випробувань, які забезпечують необхідну точність.

У разі розбіжностей щодо оцінки хімічного складу аналіз проводять методами по ГОСТ 1652 .1 — ГОСТ 1652 .13, ГОСТ 13938 .11, ГОСТ 13938 .13, ГОСТ 31382 .

7.10 Дозволяється виготовлювачу застосовувати інші методи випробувань, що забезпечують необхідну точність. У разі розбіжностей у визначенні показників контроль проводять методами, зазначеними у цьому стандарті.

8 Упаковка, маркування, транспортування та зберігання

8.1 Маса трубок у бухтах не повинна перевищувати 80 кг.

Допускається маса трубок у бухтах понад 80 кг. Мінімальна та максимальна маси бухт можуть бути встановлені за погодженням споживача з виробником.

Трубки у відрізках пов'язують у пучки.

Кожен пучок і бухта трубок повинні бути перев'язані дротом діаметром не менше 1,2 мм або шпагатом із синтетичних матеріалів не менше ніж у два обороти, не менш ніж у двох місцях – для пучків та у трьох місцях рівномірно – для бухт так, щоб виключити взаємне рух трубок. Кінці дроту скріплюють скручуванням не менше ніж у п'ять витків.

8.2 Упаковка повинна забезпечувати збереження трубок.

Як тару та пакувальні матеріали можна використовувати:

- ящики за ГОСТ 2991 , ГОСТ 10198 , вистелені всередині папером за ГОСТ 9569 ;

- Дерев'яні обрешітки за ГОСТ 12082 ;

- Контейнери по ГОСТ 15102 , ГОСТ 22225 ;

- Сталевий дріт за ГОСТ 3282 ;

- Сталеву стрічку за ГОСТ 3560 .

Допускаються інші види упаковки та пакувальних матеріалів, що забезпечують збереження трубок під час транспортування за нормативними документами.

8.3 Упаковка трубок, що відправляються в райони Крайньої Півночі та прирівняні до них місцевості, - за ГОСТ 15846 .

8.4 Вантажні місця мають бути сформовані у транспортні пакети.

Габаритні розміри пакетів - за ГОСТ 24597 .

Засоби скріплення в транспортних пакетах - за ГОСТ 21650 .

Максимальна допустима маса вантажного місця – 5000 кг.

Під час транспортування у критих вагонах маса вантажного місця не повинна перевищувати 1250 кг.

Пакетування проводять на піддонах за ГОСТ 9557 або без піддонів з використанням брусків перетином не менше 50х50 мм з обв'язуванням дротом діаметром не менше 3 мм або стрічкою розміром не менше 0,3x30 мм або з використанням строп, що пакетуються. Кінці обв'язувального дроту скріплюють скручуванням у п'ять витків, стрічки - у замок.

8.5 У кожний контейнер або в одну із ящиків контейнера повинен бути вкладений пакувальний лист, на якому мають бути зазначені:

- товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

- Найменування країни-виробника;

- юридична адреса виробника та (або) продавця;

- Умовне позначення трубок або марка сплаву, розміри трубок, точність виготовлення, стан матеріалу, позначення цього стандарту;

- номер партії;

- штамп технічного контролю або номер технічного контролера;

- дата виготовлення.

8.6 До кожного пучка (бухти) трубок повинен бути прикріплений ярлик із зазначенням:

- товарного знака або найменування та товарного знака підприємства-виробника;

- умовного позначення трубок або марки сплаву, розмірів трубки, точності виготовлення, стану матеріалу, позначення цього стандарту;

- Номери партії;

— штамп технічного контролю або номер технічного контролера.

8.7 Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

8.8 Трубки транспортують усіма видами транспорту у критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду.

8.9 Трубки повинні зберігатися в критих приміщеннях і бути захищені від механічних пошкоджень, впливу вологи та активних хімічних речовин.

За умови дотримання зазначених умов зберігання споживчі властивості трубок при зберіганні не змінюються.

9 Гарантії виробника

9.1 Виробник гарантує відповідність трубок вимогам цього стандарту за умови дотримання споживачем умов транспортування та зберігання.

9.2 Гарантійний термін зберігання – 12 місяців з дати виготовлення.

9.3 Після закінчення гарантійного терміну зберігання трубки перед застосуванням повинні бути перевірені на відповідність їх вимогам цього стандарту та за відповідністю можуть бути використані споживачем за призначенням.

Додаток, А (довідковий). Теоретична маса 1 м трубок при номінальному зовнішньому діаметрі та номінальній товщині стінки

Додаток А
(довідкове)

Таблиця А.1

Продовження таблиці А.1

Закінчення таблиці А.1

Додаток Б (довідковий). Теоретична маса 1 м трубок при мінімальній та максимальній товщинах стінки та мінімальному та максимальному діаметрах при нормальній та підвищеній точності виготовлення

Додаток Б
(довідкове)

Таблиця Б.1