ГОСТ 10885-85

ГОСТ 10885-85 Сталь листова гарячекатана двошарова корозійно-стійка. Технічні умови (зі зміною N 1)

ГОСТ 10885-85

Група В33

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СТАЛЬ ЛИСТОВА
Технічні умови
Hot-rolled corrosion-resistant clad steel sheets. Specifications

ОКП 09 9500

Дата введення 1986-07-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. РОЗРОБЛЕН ВНЕСЕН Міністерством чорної металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 26.08.85 N 2729

3. ВЗАМІН ГОСТ 10885–75

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

6. ВИДАННЯ зі Зміною N 1, затвердженими у вересні 1988 р. (ІВД 1-89)


Цей стандарт поширюється на гарячекатані двошарові корозійно-стійкі листи з основним шаром з вуглецевої або низьколегованої сталі та шаром, що плакує, з корозійно-стійких сталей і сплавів, нікелю та монель-металу.

1. СОРТАМЕНТ

1.1. Сталь поділяють:

- за товщиною корозійно-стійкого шару на нормальну та підвищену - К;

- за суцільністю зчеплення шарів на класи 01, 0, 1, 2, 3.

Товщину корозійностійкого шару та клас листів за суцільністю зчеплення шарів вказують у замовленні.

1.2. Двошарові листи виготовляють завтовшки від 4 до 60 мм. За узгодженням виробника із споживачем двошарові листи виготовляють товщиною св. 60 до 120 мм. Товщина листів та корозійностійкого шару повинна відповідати зазначеній у табл. 1.

Для листів завтовшки св. 60 до 120 мм товщину корозійностійкого шару встановлюють за узгодженням виробника зі споживачем.

Таблиця 1

У міліметрах

1.1, 1.2. (Змінена редакція, зміна N 1).

1.3. Довжина та ширина двошарових листів повинна відповідати вимогам табл.2.

Допускається наявність до 20% аркушів від маси партії з відхиленнями до 30%.

Мірну довжину в межах, зазначених у табл.2, встановлюють на вимогу споживача.

Таблиця 2

У міліметрах

1.4. Граничні відхилення по товщині листів повинні відповідати:

- Для листів, виготовлених пакетною прокаткою, товщиною від 4 до 7 мм включно. і для листів усіх товщин, отриманих іншими методами, - за ГОСТ 19903 нормальної точності прокатки;

- Для листів товщиною від 8 до 60 мм включ., Виготовлених методом пакетної прокатки, - вимогам табл.3;

Таблиця 3

У міліметрах

- Для листів завтовшки св. 60 до 120 мм - за погодженням виробника зі споживачем.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1.5. Граничні відхилення по довжині та ширині листів та косина різу - за ГОСТ 19903 . Для двошарових листів, виготовлених пакетною прокаткою, допускається перевищення граничних відхилень за довжиною та шириною до норм, встановлених для подвоєної товщини листа.

1.6. Відхилення від площинності на 1 м довжини двошарових листів завтовшки 8 мм і більше не повинно перевищувати 15 мм. Для листів товщиною менше 8 мм відхилення від площинності має перевищувати 20 мм.

Приклад умовного позначення двошарової листової сталі товщиною 8 мм, шириною 1500 мм і довжиною 6000 мм з основним шаром зі сталі марки Ст3сп, категорії 2 за ГОСТ 14637 і корозійно-стійким шаром зі сталі марки 12Х18Н10Т по ГОСТ 56 підвищеною товщиною корозійностійкого шару:

Те ж, для двошарової листової сталі товщиною 20 мм, шириною 1400 мм і довжиною 4000 мм з основним шаром зі сталі марки 16ГС, категорії 3 за ГОСТ 5520 і корозійно-стійким шаром зі сталі марки 08Х13 по ГОСТ 5632 , класу з нормальною товщиною корозійностійкого шару:

(Змінена редакція, зміна N 1).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Двошарові листи виготовляють відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

Двошарові листи виготовляють із поєднань марок сталі основного та плакуючого шарів, зазначених у табл.4 знаком "+".

Таблиця 4

Примітка. Двошарові листи з поєднанням шарів, не зазначених знаком «+», виготовляють за згодою виробника зі споживачем.

2.2. Хімічний склад марок сталі основного шару має відповідати вимогам таких стандартів:

Ст3сп - ГОСТ 380-88 *;
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 380-2005 . - Примітка виробника бази даних.

10 - ГОСТ 1050-88 ;

20К, 12ХМ - ГОСТ 5520 ;

16ГС, 09Г2С, 09Г2, 10ХСНД - ГОСТ 19281-89 ;

12МХ - ГОСТ 20072 .

2.3. Хімічний склад сталі марок 10ХГСН1Д та 10Х2М1 повинен відповідати табл.5.

Таблиця 5

Примітки:

1. У сталі марки 10ХГСН1Д допускається технологічна добавка титану.

2. У готовому прокаті допускаються відхилення за хімічним складом для сталі марки 10ХГСН1Д відповідно до ГОСТ 19281-89 , для сталі марки 10Х2М1 - згідно з ГОСТ 20072 .

2.4. Хімічний склад сталі плакуючого шару повинен відповідати вимогам ГОСТ 5632, нікелю марки НП-2 та монелю марки НМЖМц28-2,5-1,5 - ГОСТ 492 *.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 492-2006 . - Примітка виробника бази даних.

2.5. Двошарові листи виготовляють термічно обробленими. Вид та режим термообробки встановлює підприємство-виробник. Допускається виготовляти листи без термічної обробки за умови забезпечення заданих властивостей.

2.6. Механічні властивості двошарових листів повинні відповідати вимогам стандартів на сталь марок основного шару:

Ст3сп категорій 2-6 - ГОСТ 14637-89 ;

20К категорій 2-5; 10 і 11, марок 16ГС та 09Г2С категорій 2-9 та 17 - ГОСТ 5520 ;

09Г2 та 10ХСНД категорій 2-6; 10 і 11 - ГОСТ 19281-89 ;

10 - ГОСТ 1577 ;

12ХМ категорій 2, 3 та 16 - ГОСТ 5520 .

Для двошарових листів, отриманих способом пакетної прокатки, допускається зниження норм межі плинності проти норм, наведених у вищевказаних стандартах, на 9,81 H/мм (1 кгс/мм ).

Для листів товщиною 8 мм і менше з основним шаром із вуглецевих сталей верхнє значення тимчасового опору не нормують.

Ударна в'язкість основного шару за нормальної та зниженої температури нормується для двошарових листів товщиною 10 мм і більше, а після механічного старіння - 12 мм і більше.

Для двошарових листів товщиною 16 мм і більше з основним шаром зі сталі марки 10ХСНД значення ударної в'язкості за температури мінус 70 °C встановлюють за погодженням виробника зі споживачем, а при температурі мінус 40 °C має бути не менше 294 Дж/см (3 кгс · м/см ).

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.7. Механічні властивості двошарових листів з основним шаром із сталі марок 10ХГСН1Д, 12МХ та 10Х2М1 повинні відповідати нормам, зазначеним у табл.6.

Таблиця 6

2.8. Плакирующий слой из стали марок 08Х17Т, 15Х25Т, 08Х18Н10Т, 12Х18Н10Т, 10Х17Н13М2Т, 10Х17Н13МЗТ, 08Х17Н15М3Т, 08Х22Н6Т и сплавов марок 06ХН28МДТ, Н70МФВ-ВИ, ХН65МВ, ХН65МВУ не должен быть склонен к межкристаллитной коррозии.

2.9. Поверхня основного шару та кромки у двошаровому листі повинна відповідати вимогам ГОСТ 14637 , ГОСТ 5520 , ГОСТ 5521 , ГОСТ 1577 на листовий прокат.

2.10. Поверхня корозійностійкого шару двошарових листів не повинна мати окалини, розкочаних бульбашок, прокатаних полон, тріщин (розкочаних та шліфувальних). Дефекти повинні бути видалені пологим зачищенням, глибина якої не повинна виводити товщину корозійностійкого шару за його мінімальну величину.

Допускаються без зачистки окремі відбитки, подряпини, ризики, горобина, що не виводять товщину листів та корозійностійкого шару за мінусові граничні відхилення, а також сліди розділового шару при пакетному способі виробництва двошарових листів.

На вимогу споживача листи виготовляють без слідів розділового шару.

За погодженням виробника зі споживачем допускається зачистка на велику глибину або вирубування дефектних ділянок корозійно-стійкого шару з подальшим заварюванням. У цьому загальна площа виправлених ділянок має перевищувати 5% площі обрізного листа.

При виготовленні листів із травленою поверхнею сліди перетраву не допускаються.

2.11. Листи повинні бути рівно обрізані.

2.12. На обрізних кромках листів сталі не повинно бути тріщин та розшарування.

2.13. За суцільністю зчеплення шарів листи товщиною 8 мм і більше повинні відповідати класам, вимоги до яких наведені у табл.7.

Таблиця 7

Примітки:

1. Максимально допустима умовна довжина несплошностей застосовується при дискретному лінійному скануванні і з метою оцінки суцільності прикромочных зон листового прокату.

2. Чутливість контролю встановлює підприємство-виробник.

На вимогу споживача двошарові листи, що виготовляється без контролю ультразвуковим методом.

Двошарова сталь товщиною від 4 до 7 мм і сталь, що виготовляється без контролю ультразвуковим методом, не повинна мати видимих відшарувань.


(Змінена редакція, зміна N 1).

2.14. Макроструктура сталі основного шару не повинна мати видимих без застосування збільшувальних приладів розшарування, скупчень розкачаних бульбашок та розкочаних забруднень. Допускаються окремі розкочані бульбашки завдовжки трохи більше 15 мм. У зламах допускаються розшарування за основним шаром, якщо загальна довжина їх не перевищує 20 мм.

Макроструктури сталі марки Ст3сп не контролюють.

2.15. У місці вигину двошарової сталі при випробуванні на міцність з'єднання шарів, а також пластичності основного шару і на вимогу споживача - шару, що плакує, не повинно бути розшарування, тріщин.

2.16. Опір зрізу при визначенні на вимогу споживача міцності з'єднання шарів сталі з покриттям, що плакує, 2 мм і більше повинно бути не менше 147 Н/мм (15 кгс/мм ).

2.17. Сумарна площа зламу основного шару з волокнистою будовою, що визначається для сталі марок 09Г2, 09Г2С та 10ХСНД на вимогу споживача, повинна відповідати вимогам ГОСТ 5521 .

2.18. Листи з основним шаром сталі марок 09Г2, 09Г2С і 10ХСНД при проведенні на вимогу споживача випробування на вигин широких зразків повинні відповідати вимогам ГОСТ 5521 .

3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1. Сталь приймають партіями. Партія повинна складатися з листів однієї товщини, однієї плавки основного шару, одного садка та одного режиму термічної обробки. Партію допускається комплектувати з листів, що відрізняються товщиною до 2 мм. Партія двошарових листів термічно оброблених у прохідних печах не повинна перевищувати 75 т.

Партія повинна супроводжуватись документом про якість за ГОСТ 7566 з такими доповненнями:

- марка стали основного та корозійно-стійкого шарів;

- номер плавки та хімічний склад сталі основного та корозійно-стійкого шарів;

- Товщина корозійно-стійкого шару;

- Опір зрізу;

клас суцільності зчеплення шарів, дефектограма.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.2. Контроль розмірів, поверхневих дефектів та якості кромок проводять на кожному аркуші.

3.3. Контроль макроструктури, товщини корозійностійкого шару, випробування на розтяг, ударний вигин, вигин, вигин широкої проби, злам, зріз проводять на двох аркушах від партії.

На вимогу споживача основний шар зі сталі марок 20К, 16ГС, 09Г2С, 12МХ, 12ХМ, 10Х2М1 та 10ХСНД у листах товщиною 12 мм і більше випробовують на розтяг і ударний вигин кожен лист.

3.4. Схильність корозійностійкої сталі до міжкристалітної корозії контролюють на одному листі від кожної плавки.

3.5. Перевірку суцільності зчеплення шарів двошарової сталі класів 01, 0, 1, 2, 3 проводять на кожному аркуші. Клас листів визначають відбором.

Перевірку суцільності зчеплення шарів двошарової сталі товщиною від 4 до 7 мм і сталі, що виготовляється без контролю ультразвуковим методом, проводять на кожному аркуші.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.6. Для хімічного аналізу проби відбирають за ГОСТ 7565 .

3.7. Хімічний склад сталі засвідчується підприємством, що виплавляє метал, у документі про якість.

3.8. При отриманні незадовільних результатів випробувань хоча б по одному з показників повторні випробування проводять на вибірці, відібраної відповідно до ГОСТ 7566 .

4. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

4.1. Хімічний аналіз сталі та сплавів проводять за ГОСТ 12344 -ГОСТ 12357, ГОСТ 12362 -ГОСТ 12365, ГОСТ 28473 або іншими методами, що забезпечують необхідну точність.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 12344-2003 . - Примітка виробника бази даних.

Хімічний аналіз нікелю марки НП-2 і монелю марки НМЖМц-28-2,5-1,5 проводять за ГОСТ 6689.1-ГОСТ 6689.22, ГОСТ 6689.24 .

4.2. Якість поверхні та кромок листів перевіряють візуально.

4.3. Розміри листів та відхилення від площинності контролюють відповідно до вимог ГОСТ 19903 та ГОСТ 26877 .

(Змінена редакція, зміна N 1).

4.4. Проби для випробувань на вигин, розтягування та ударний вигин відбирають відповідно до вимог ГОСТ 7564 , для випробувань на злам - ГОСТ 10243 .

4.5. Від кожного відібраного для контролю листа відбирають:

- Для випробування на розтяг - один зразок;

- Для випробування на ударний вигин - по три зразки для кожної температури;

- Для випробування на ударний вигин після механічного старіння - три зразки;

- Для випробування на вигин - два зразки, а при товщині св. 30 мм - три зразки;

- Для контролю пластичності корозійно-стійкого шару - чотири зразки;

- Для випробування на вигин широких зразків - один зразок;

- Для випробування на злам - один зразок;

- Для випробування на зріз - два зразки;

- Для перевірки товщини корозійностійкого шару - два зразки;

- Для оцінки макроструктури - один зразок.

Для випробування на міжкристалітну корозію - кількість зразків за ГОСТ 6032 від кожної плавки корозійно-стійкого шару в партії.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 6032-2003 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

4.6. Міцність з'єднання шарів двошарових листів перевіряють випробуванням на зріз з визначенням опору зрізу по площині дотику основного та корозійностійкого шарів.

Форма зразка, схема та метод випробування двошарових листів наведено у додатку.

4.7. Товщину шару, що плакує, перевіряють на двох зразках шириною 30 мм, взятих від поперечного темплету листа. Довжина зразків має бути не менше 30 мм. Один зразок відбирають із середини поперечного темплету, другий - у кромки. Один бік зразка шліфують. Товщину корозійностійкого шару вимірюють за допомогою лупи або мікроскопа з ціною розподілу не більше 0,1 мм. За товщину корозійностійкого шару приймають мінімальне значення результатів трьох вимірювань.

4.8. Макроструктуру контролюють на поздовжніх зламах або поздовжніх протруєних темплетах за ГОСТ 10243 . Метод макроконтролю та місце вирізки проби визначає виробник.

4.9. Випробування на вигин двошарових листів проводять за ГОСТ 14019 *. Товщина оправки повинна дорівнювати двом, а для сталі марки 10Х2М1 - трьом товщинам зразка.
_______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 14019-2003 . - Примітка виробника бази даних.

Для листів товщиною понад 30 мм зразки для випробування на вигин доводять до необхідної товщини механічною обробкою:

- один зразок з боку шару, що плакує - для визначення пластичності основного шару;

- два зразки з обох боків на глибину пропорційно товщині кожного шару – для визначення міцності зчеплення шарів;

- один зразок з боку основного шару - для визначення пластичності шару, що плакує.

4.10. Пластичність визначають при згині зразків шаром, що випробовується назовні. Міцність з'єднання шарів визначають при згинанні зразка плакувальним шаром всередину та назовні.

4.11. Випробування на розтяг проводять за ГОСТ 1497 на зразках з корозійно-стійким шаром або без нього. На вимогу споживача випробування на розтягування проводять тільки на зразках з віддаленим шаром плакуючого.

Листи завтовшки до 15 мм випробовують на плоских зразках, товщиною 16-25 мм - на плоских або циліндричних, св. 25 мм - на циліндричних.

4.12. Випробування на ударний вигин основного шару при нормальній і зниженій температурах проводять на зразках типу 1-3 з попередньо віддаленим корозійностійким шаром за ГОСТ 9454 а після механічного старіння - за ГОСТ 7268 . За результати випробувань приймають середнє арифметичне значення трьох зразків.

4.13. Виготовлення зразків, підготовку їх до випробувань, проведення випробувань та оцінку схильності до міжкристалітної корозії плакуючого шару зі сталі всіх марок та сплаву марки 06ХН28МДТ проводять за ГОСТ 6032 , а зі сплавів марок ХН65МВ, ХН65М2, ХН65М2, ХН65МВ, ХН65М2, ХН65МВУ, ХН65МВУ, ХН65МВУ .

4.14. Випробування на злам визначення відсотка волокна і вигин широких зразків проводять за ГОСТ 5521 .

4.15. Суцільність зчеплення шарів перевіряють ультразвуковим контролем за ГОСТ 22727 . Методи контролю встановлює підприємство-виробник. Суцільність зчеплення шарів двошарової сталі товщиною від 4 до 7 мм і сталі, що виготовляється без контролю ультразвуковим методом, перевіряють візуально.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Маркування, упаковка, транспортування та зберігання листів – за ГОСТ 7566 з такими доповненнями:

- З боку основного шару наносять марки обох шарів (або умовне їх позначення);

- Вказують номер плавки основного шару і номер листа.

5.2. Листи перевозять у відкритих транспортних засобах.

(Змінена редакція, зміна N 1).

ДОДАТОК (обов'язковий). МЕТОД ВИПРОБУВАННЯ ДВОХЛУЙНИХ ЛИСТІВ НА ЗРІЗ КОРОЗІЙНО-СТІЙКОГО ШАРУ

ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА
Обов'язкове

Випробування зразків на зріз має на меті кількісно встановити міцність зв'язку плакуючого та основного шарів.

Форма зразків для випробувань повинна відповідати зазначеній на рис.1

1 - основний шар; 2 - корозійностійкий шар; — товщина ділянки корозійно-стійкого шару, що зрізається; - ширина ділянки корозійно-стійкого шару, що зрізається, рівна 1,5 .

Чорт.1

Допускається застосування іншої схеми випробувань та зразків іншої форми при збереженні ширини зразка та розміру .

Зразки беруть рівними товщині листа з урахуванням величини обробки основного шару.

Для листів завтовшки св. 50 мм роблять механічну обробку зразка з боку основного шару з доведенням його товщини до 50 мм.

При виготовленні зразків слід зберігати паралельність оброблюваних поверхонь, щоб зразки при випробуванні могли вільно рухатися без заклинювання паралельних напрямних і при тиску зверху зріз майданчика відбувався одночасно по всьому перерізу.

Спочатку виготовляють прямокутні зразки, потім виявлення меж між основним і плакувальним шаром їх піддають нагрівання при 150-200 °С протягом 2-3 хв або змащують одну сторону слабким розчином будь-якої кислоти. В обох випадках на зразках виявляється межа між основним і шаром, що плакує, що дає можливість правильно вирізати майданчик плакуючого шару. Надлишки плакуючого шару можуть видалятися стружкою або фрезеруванням. При цьому необхідно стежити, щоб у місцях обробки весь шар, що плакує, був видалений, зняття основного шару допускається на глибину до 0,2 мм.

Зразки випробовують за схемою, наведеною на рис.2.

1 - напрямні; 2 - випробуваний зразок; - Навантаження, що додається

Чорт.2

Напрямні, в яких проводять випробування на пресі, виготовляють із загартованої штампової сталі марок 5ХНВ, 3Х2В8 і т. д. Напрямні повинні бути паралельні, а в нижній частині вифрезерована паз, щоб у них не заклинивались зразки. Внутрішня поверхня напрямних повинна бути відшліфована - вони повинні допускати жорстке налаштування для зразків різних товщин. Нижня частина направляючих має бути ретельно відшліфована та вивірена – вони мають бути встановлені без перекосу на пресі.

При випробуванні зразків необхідно стежити, щоб між зразками і стінками напрямних не виникло занадто великого тертя, що призводить до спотворення результатів випробувань.

Для цього перед випробуванням слід перевірити, чи не затиснуті зразки у напрямних. Зразки повинні вільно проходити в напрямних, але так, щоб це не призвело до перекосу. Стінки напрямних можуть бути змащені всередині.

ПРИКЛАДНА ПРОГРАМА. (Змінена редакція, зміна N 1).



Електронний текст документа
підготовлений ЗАТ «Кодекс» та звірений за:
офіційне видання
Високоякісні стали: Зб. ГОСТів. -
М: ІПК Видавництво стандартів, 2002