Відвідуючи цей сайт, ви приймаєте програму використання cookie. Докладніше про нашу політику використання cookie .

ГОСТ 12072.4-79

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

КАДМІЙ

Методи визначення міді

Cadmium.
Методи copper determination

ГОСТ
12072.4-79

Дата введення 01.12.80

Цей стандарт встановлює фотометричний метод визначення міді (при масовій частці міді від 0,001% до 0,2%) та атомно-абсорбційний метод (при масовій частці міді від 0,002% до 0,2%).

Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 918-78.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки – за ГОСТ 12072.0 .

(Змінена редакція, Зм. № 2).

2. ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД

2.1. Сутність методу

Метод ґрунтується на фотометричному визначенні вмісту міді з діетилдітіокарбаматом свинцю в області довжин хвиль 430-455 нм або з купризоном при довжині хвилі 600 нм.

(Змінена редакція, Зм. № 3).

2.2. Апаратура, матеріали та реактиви

Спектрофотометр або фотоелектроколориметр будь-якого типу для вимірювання у видимій області спектра.

Кислота соляна за ГОСТ 3118 , розведена 1:1.

Кислота азотна за ГОСТ 4461 , розведена 1:1.

Аміак водний за ГОСТ 3760 .

Амоній лимоннокислий за ТУ 6-09-01-768.

Спирт етиловий за ГОСТ 18300 , розведений 1:1.

Діетилдітіокарбамат натрію за ГОСТ 8864 розчин 10 г/дм 3 .

Свинець оцтовокислий згідно з ГОСТ 1027 .

Діетилдітіокарбамат свинцю в хлороформі або чотирихлористому вуглеці: 0,2 г оцтовокислого свинцю розчиняють у 20 см 3 води, додають 2 см 3 розчину діетилдітіокарбамату натрію. Через 30 хв розчин переносять у ділильну лійку місткістю 250-300 см 3 додають 10 см 3 хлороформу або чотирихлористого вуглецю і струшують протягом 1 хв. Забарвлений екстракт відкидають. У вирву додають 1 см 3 розчину діетилдітіокарбамату натрію, 10 см 3 хлороформу або чотирихлористого вуглецю і знову струшують протягом 1 хв. Якщо екстракт забарвлюється жовтий колір, очищення від міді повторюють до отримання безбарвного екстракту.

До водного розчину у лійці додають 20 см 3 розчину діетилдітіокарбамату натрію і осад, що утворився діетилдітіокарбамату свинцю розчиняють, струшуючи в ділильній лійці з порціями хлороформу або чотирихлористого вуглецю по 100 см 3 . Після відстоювання органічний шар зливають у мірну колбу місткістю 1 дм 3 , розбавляють до мітки хлороформом або чотирихлористим вуглецем і перемішують. Розчин переливають для тривалого зберігання у склянку із темного скла з притертою пробкою.

Хлороформ або чотирихлористий вуглець за ГОСТ 20288 .

Вода дистильована, очищена від слідів міді: 500 см 3 води струшують у ділильній лійці 1 хв з 10 см 3 розчину свинцю діетилдітіокарбамату в хлороформі або чотирихлористому вуглеці. Органічний шар, що відстоявся, відкидають. Очищення повторюють до одержання безбарвного органічного екстракту.

Купрізон за ТУ 6-09-14-1380, розчин 5 г/дм 3 наважку реактиву масою 0,5 г розчиняють в 20 см 3 гарячого етилового спирту, розведеного 1:1, доливають до 100 см 3 гарячим етиловим спиртом, розведеним 1 :1, перемішують та охолоджують.

Мідь згідно з ГОСТ 859 .

Стандартні розчини міді.

Розчин А: навішування міді масою 0,100 г розчиняють у конічній колбі місткістю 100 см 3 10 см 3 розчину азотної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють насухо. Доливають 5 см 3 соляної кислоти і знову випарюють майже насухо. Залишок розчиняють у 20 см 3 води, розчин охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 1 дм 3 доливають водою до мітки і перемішують.

1 см 3 розчину, містить А 0,1 мг міді.

Розчин Б: відмірюють 25 см 3 розчину, А в мірну колбу місткістю 250 см 3 доливають водою до мітки і перемішують.

1 см 3 розчину містить Б 0,01 мг міді.

Індикаторний папір універсальний за ТУ 6-09-1181.

(Змінена редакція, Зм. № 2, 3).

2.3. Проведення аналізу з діетилдітіокарбаматом свинцю

2.3.1. Наважку кадмію масою 1,000 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см3, розчиняють при нагріванні 20 см3 азотної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють насухо. Додають 5 см3 соляної кислоти та випарюють розчин майже насухо. До залишку доливають 20 см3 соляної кислоти, перемішують та охолоджують. Для аналізу беруть весь розчин або його частину після розведення в мірній колбі місткістю 100 см3, відповідно до табл. 1.

Таблиця 1

Масова частка міді, % Місткість мірної колби, см 3 Аліквотна частина
розчину, взята для
аналізу, см 3
Маса навішування,
відповідна
аліквотної частини
розчину, г
Кількість
додається в
ділильну
вирву соляну
кислоти, см 3
Від 0,001 до 0,02 - Весь розчин 1,000 -
Св. 0,02 «0,1 100 20 0,200 16
0,1 0,2 100 10 0,100 18

Частину розчину або весь розчин поміщають у ділильну лійку місткістю 100 см 3 додають відповідну кількість соляної кислоти, доливають водою до об'єму 50 см 3 , доливають з бюретки 25 см 3 розчину діетилдітіокарбамату свинцю і проводять екстракцію міді в протягом. Органічний екстракт зливають у суху колбу місткістю 100 см 3 витримують 10 хв, вимірюють оптичну щільність забарвленого розчину в відповідній кюветі в області довжин хвиль 430-455 нм. Як розчин порівняння застосовують розчин контрольного досвіду.

Вміст міді встановлюють за градуювальним графіком.

2.3.2. Для побудови градуювального графіка дев'ять з десяти ділових воронок місткістю 100 см 3 відмірюють відповідно 1,0; 2,5; 5,0; 7,5; 10,0; 12,5; 15,0; 17,5 і 20,0 см 3 розчину Б (що відповідає 10, 25, 50, 75, 100, 125, 150, 175 і 200 мкг міді), доливають у кожну вирву по 20 см 3 соляної кислоти, доливають до об'єму см 3 водою, перемішують, доливають з бюретки 25 см 3 розчину діетилдітіокарбамату свинцю та проводять екстракцію міді, як зазначено в п. 2.3.1.

За отриманими значеннями оптичних щільностей розчинів і відповідним вмістом міді будують градуювальний графік.

2.3.1, 2.3.2. (Змінена редакція, Зм. № 2, 3).

2.4. Проведення аналізу з купризоном

2.4.1. Наважку проби кадмію масою 1,00 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см3, розчиняють при нагріванні 20 см3 розчину азотної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють насухо. До залишку доливають 20 см 3 води, перемішують та охолоджують. Для аналізу беруть весь розчин або його частину після розведення відповідно до табл. 2.

Таблиця 2

Масова частка міді, % Об'єм розчину аналізованої проби, см 3 Об'єм розчину, відібраний для аналізу, см 3
Від 0,001 до 0,01 - Весь розчин
Св. 0,01 «0,06 100 25
0,06 0,1 100 10
0,1 0,2 100 5

Частину розчину або весь розчин поміщають у мірну колбу місткістю 50 см 3 обережно додають аміак до появи осаду гідроксиду кадмію, який потім розчиняють шляхом додавання 1-2 крапель соляної кислоти. Доливають 5 см 3 розчину лимоннокислого амонію та аміак до рН 9 (за універсальним індикаторним папером), охолоджують і додають 5 см 3 розчину купризону. Через 10 хв доливають водою до мітки, перемішують і через 60 хв вимірюють світлопоглинання при довжині хвилі 600 нм, застосовуючи відповідну кювету. Як розчин порівняння застосовують розчин контрольного досвіду.

Вміст міді встановлюють за градуювальним графіком.

(Змінена редакція, Зм. № 3).

2.4.2. Для побудови градуювального графіка сім з восьми мірних колб місткістю 50 см 3 відмірюють відповідно 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,0 см 3 стандартного розчину Б (що відповідає 10; 20; 40; 60; 80; 100; 120 мкг міді), в кожну з колб доливають по 5 см 3 розчину лимоннокислого амонію і далі надходять, як зазначено в п. 2 . .1. За отриманими значеннями оптичних щільностей розчинів і відповідним вмістом міді будують градуювальний графік.

3. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД

3.1. Сутність методу

Метод заснований на вимірюванні поглинання аналітичної лінії міді при довжині хвилі 324,7 нм з введенням розчину аналізованих проб і градуювальних розчинів повітряно-ацетиленове полум'я. Наважку кадмію попередньо переводять у розчин кислотним розкладанням.

3.2. Апаратура, матеріали та реактиви

Атомно-абсорбційний спектрофотометр будь-якої марки та з джерелом випромінювання для міді.

Повітря, стиснене під тиском 210 5 - 610 5 Па (2-6 атм).

Ацетилен у балоні.

Кислота азотна за ГОСТ 11125 , розведена 1:1 та розчин 2 моль/дм 3 .

Мідь марки МО згідно з ГОСТ 859 .

Стандартний розчин міді: навішування міді масою 0,100 г поміщають в конічну колбу місткістю 10 2 мітки водою і перемішують.

1 см 3 розчину містить 0,1 мг міді.

(Змінена редакція, Зм. № 3).

3.3. Проведення аналізу

3.3.1. Наважку кадмію масою 1,000-2,500 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см3, доливають 15-20 см3 азотної кислоти, розведеної 1:1, нагрівають до розчинення металу та видалення оксидів азоту. Доливають 20-25 см3 води, охолоджують, кількісно переводять у мірну колбу місткістю 100 см3, доливають до мітки водою і перемішують. Розчин аналізованої проби та градуювальні розчини вводять у повітряно-ацетиленове полум'я та вимірюють поглинання аналітичної лінії міді 324,7 нм за ГОСТ 12072.0 .

(Змінена редакція, Ізм, № 1, 3).

3.3.2. Для побудови градуювального графіка одинадцять з дванадцяти мірних колб місткістю 100 см 3 відмірюють 0,5; 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,5; 15,0; 17,5 та 20,0 см 3 стандартного розчину (що відповідає 0,5; 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,5; 15,0; 17,5 і 20,0 мг/дм 3 міді), в кожну з колб доливають по 10 см 3 розчину азотної кислоти 2 моль/дм 3 доливають до мітки водою і перемішують. Готують лише необхідні градуювальні розчини.

При визначенні з одного розчину талію, свинцю, заліза, цинку та нікелю в кожну із зазначених вище колб слід додати такі кількості стандартних розчинів цих елементів, які відповідали б їх концентраціям у градуювальних розчинах відповідних стандартів. При цьому слід врахувати відповідність навішування і основи градуювальних розчинів, що використовується при визначенні вмісту цинку, заліза і свинцю.

(Змінена редакція, Зм. № 1).

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку міді ( X ), % при фотометричному визначенні обчислюють за формулою

де т - маса навішування, що відповідає відібраної аліквотної частини, г;

т 1 - кількість міді, знайдене в розчині аналізованої проби за градуювальним графіком, мкг.

4.2. Масову частку міді ( X ), % при атомно-абсорбційному визначенні обчислюють за формулою

де З 1 - масова концентрація міді в аналізованому розчині, мг/дм 3 ;

2 - масова концентрація міді в розчині контрольного досвіду, мг/ дм 3 ;

V - обсяг мірної колби, см 3 ;

т - маса навішування, р.

(Змінена редакція, Зм. № 1, 3).

4.3. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень і результатів аналізу, що допускаються, не повинні перевищувати значень, наведених у табл. 3.

Таблиця 3

Масова частка міді, % Розбіжність, що допускається
паралельних визначень, %
Розбіжність результатів, що допускається
аналізу, %
Від 0,0010 до 0,0020 включно. 0,0003 0,0004
Св. 0,0020 "0,0050" 0,0005 0,0006
0,0050 0,0100 0,0010 0,0013
0,010 0,040 0,002 0,003
0,040 0,100 0,003 0,004
0,10 0,20 0,01 0,02

(Змінена редакція, Зм. № 3).

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 27.08.79 № 3230

3. Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 918-78

4. ВЗАМІН ГОСТ 12072.4-79

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Позначення НТД, на який дано посилання Номер пункту Позначення НТД, на який дано посилання Номер пункту
ГОСТ 859-2001 2.2, 3.2 ГОСТ 12072.0-79 1.1, 3.3.1
ГОСТ 1027-67 2.2 ГОСТ 18300-87 2.2
ГОСТ 3118-77 2.2 ГОСТ 20288-74 2.2
ГОСТ 3760-79 2.2 ТУ 6-09-1181-76 2.2
ГОСТ 4461-77 2.2 ТУ 6-09-14-1380-77 2.2
ГОСТ 8864-71 2.2 ТУ 6-09-01-768-89 2.2
ГОСТ 11125-84 3.2

6. Обмеження терміну дії знято за протоколом № 5-94 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 11-12-94)

7. ВИДАННЯ із Змінами № 1, 2, 3, затвердженими в лютому 1981 р., серпні 1984 р., липні 1990 р. (ІУС 5-81, 12-84, 11-90)