ГОСТ 12072.4-79
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
КАДМІЙМетоди визначення міді Cadmium. | ГОСТ |
Дата введення 01.12.80
Цей стандарт встановлює фотометричний метод визначення міді (при масовій частці міді від 0,001% до 0,2%) та атомно-абсорбційний метод (при масовій частці міді від 0,002% до 0,2%).
Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 918-78.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу та вимоги безпеки – за
(Змінена редакція, Зм. № 2).
2. ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД
2.1. Сутність методу
Метод ґрунтується на фотометричному визначенні вмісту міді з діетилдітіокарбаматом свинцю в області довжин хвиль 430-455 нм або з купризоном при довжині хвилі 600 нм.
(Змінена редакція, Зм. № 3).
2.2. Апаратура, матеріали та реактиви
Спектрофотометр або фотоелектроколориметр будь-якого типу для вимірювання у видимій області спектра.
Кислота соляна за
Кислота азотна за
Аміак водний за
Амоній лимоннокислий за ТУ 6-09-01-768.
Спирт етиловий за
Діетилдітіокарбамат натрію за
Свинець оцтовокислий згідно з
Діетилдітіокарбамат свинцю в хлороформі або чотирихлористому вуглеці: 0,2 г оцтовокислого свинцю розчиняють у 20 см 3 води, додають 2 см 3 розчину діетилдітіокарбамату натрію. Через 30 хв розчин переносять у ділильну лійку місткістю 250-300 см 3 додають 10 см 3 хлороформу або чотирихлористого вуглецю і струшують протягом 1 хв. Забарвлений екстракт відкидають. У вирву додають 1 см 3 розчину діетилдітіокарбамату натрію, 10 см 3 хлороформу або чотирихлористого вуглецю і знову струшують протягом 1 хв. Якщо екстракт забарвлюється жовтий колір, очищення від міді повторюють до отримання безбарвного екстракту.
До водного розчину у лійці додають 20 см 3 розчину діетилдітіокарбамату натрію і осад, що утворився діетилдітіокарбамату свинцю розчиняють, струшуючи в ділильній лійці з порціями хлороформу або чотирихлористого вуглецю по 100 см 3 . Після відстоювання органічний шар зливають у мірну колбу місткістю 1 дм 3 , розбавляють до мітки хлороформом або чотирихлористим вуглецем і перемішують. Розчин переливають для тривалого зберігання у склянку із темного скла з притертою пробкою.
Хлороформ або чотирихлористий вуглець за
Вода дистильована, очищена від слідів міді: 500 см 3 води струшують у ділильній лійці 1 хв з 10 см 3 розчину свинцю діетилдітіокарбамату в хлороформі або чотирихлористому вуглеці. Органічний шар, що відстоявся, відкидають. Очищення повторюють до одержання безбарвного органічного екстракту.
Купрізон за ТУ 6-09-14-1380, розчин 5 г/дм 3 наважку реактиву масою 0,5 г розчиняють в 20 см 3 гарячого етилового спирту, розведеного 1:1, доливають до 100 см 3 гарячим етиловим спиртом, розведеним 1 :1, перемішують та охолоджують.
Мідь згідно з
Стандартні розчини міді.
Розчин А: навішування міді масою 0,100 г розчиняють у конічній колбі місткістю 100 см 3 10 см 3 розчину азотної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють насухо. Доливають 5 см 3 соляної кислоти і знову випарюють майже насухо. Залишок розчиняють у 20 см 3 води, розчин охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 1 дм 3 доливають водою до мітки і перемішують.
1 см 3 розчину, містить А 0,1 мг міді.
Розчин Б: відмірюють 25 см 3 розчину, А в мірну колбу місткістю 250 см 3 доливають водою до мітки і перемішують.
1 см 3 розчину містить Б 0,01 мг міді.
Індикаторний папір універсальний за ТУ 6-09-1181.
(Змінена редакція, Зм. № 2, 3).
2.3. Проведення аналізу з діетилдітіокарбаматом свинцю
2.3.1. Наважку кадмію масою 1,000 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см3, розчиняють при нагріванні 20 см3 азотної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють насухо. Додають 5 см3 соляної кислоти та випарюють розчин майже насухо. До залишку доливають 20 см3 соляної кислоти, перемішують та охолоджують. Для аналізу беруть весь розчин або його частину після розведення в мірній колбі місткістю 100 см3, відповідно до табл. 1.
Таблиця 1
Масова частка міді, % | Місткість мірної колби, см 3 | Аліквотна частина розчину, взята для аналізу, см 3 | Маса навішування, відповідна аліквотної частини розчину, г | Кількість додається в ділильну вирву соляну кислоти, см 3 |
Від 0,001 до 0,02 | - | Весь розчин | 1,000 | - |
Св. 0,02 «0,1 | 100 | 20 | 0,200 | 16 |
0,1 0,2 | 100 | 10 | 0,100 | 18 |
Частину розчину або весь розчин поміщають у ділильну лійку місткістю 100 см 3 додають відповідну кількість соляної кислоти, доливають водою до об'єму 50 см 3 , доливають з бюретки 25 см 3 розчину діетилдітіокарбамату свинцю і проводять екстракцію міді в протягом. Органічний екстракт зливають у суху колбу місткістю 100 см 3 витримують 10 хв, вимірюють оптичну щільність забарвленого розчину в відповідній кюветі в області довжин хвиль 430-455 нм. Як розчин порівняння застосовують розчин контрольного досвіду.
Вміст міді встановлюють за градуювальним графіком.
2.3.2. Для побудови градуювального графіка дев'ять з десяти ділових воронок місткістю 100 см 3 відмірюють відповідно 1,0; 2,5; 5,0; 7,5; 10,0; 12,5; 15,0; 17,5 і 20,0 см 3 розчину Б (що відповідає 10, 25, 50, 75, 100, 125, 150, 175 і 200 мкг міді), доливають у кожну вирву по 20 см 3 соляної кислоти, доливають до об'єму см 3 водою, перемішують, доливають з бюретки 25 см 3 розчину діетилдітіокарбамату свинцю та проводять екстракцію міді, як зазначено в п.
За отриманими значеннями оптичних щільностей розчинів і відповідним вмістом міді будують градуювальний графік.
2.3.1,
2.4. Проведення аналізу з купризоном
2.4.1. Наважку проби кадмію масою 1,00 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см3, розчиняють при нагріванні 20 см3 розчину азотної кислоти, розведеної 1:1, і випарюють насухо. До залишку доливають 20 см 3 води, перемішують та охолоджують. Для аналізу беруть весь розчин або його частину після розведення відповідно до табл. 2.
Таблиця 2
Масова частка міді, % | Об'єм розчину аналізованої проби, см 3 | Об'єм розчину, відібраний для аналізу, см 3 |
Від 0,001 до 0,01 | - | Весь розчин |
Св. 0,01 «0,06 | 100 | 25 |
0,06 0,1 | 100 | 10 |
0,1 0,2 | 100 | 5 |
Частину розчину або весь розчин поміщають у мірну колбу місткістю 50 см 3 обережно додають аміак до появи осаду гідроксиду кадмію, який потім розчиняють шляхом додавання 1-2 крапель соляної кислоти. Доливають 5 см 3 розчину лимоннокислого амонію та аміак до рН 9 (за універсальним індикаторним папером), охолоджують і додають 5 см 3 розчину купризону. Через 10 хв доливають водою до мітки, перемішують і через 60 хв вимірюють світлопоглинання при довжині хвилі 600 нм, застосовуючи відповідну кювету. Як розчин порівняння застосовують розчин контрольного досвіду.
Вміст міді встановлюють за градуювальним графіком.
(Змінена редакція, Зм. № 3).
2.4.2. Для побудови градуювального графіка сім з восьми мірних колб місткістю 50 см 3 відмірюють відповідно 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,0 см 3 стандартного розчину Б (що відповідає 10; 20; 40; 60; 80; 100; 120 мкг міді), в кожну з колб доливають по 5 см 3 розчину лимоннокислого амонію і далі надходять, як зазначено в п.
3. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД
3.1. Сутність методу
Метод заснований на вимірюванні поглинання аналітичної лінії міді при довжині хвилі 324,7 нм з введенням розчину аналізованих проб і градуювальних розчинів повітряно-ацетиленове полум'я. Наважку кадмію попередньо переводять у розчин кислотним розкладанням.
3.2. Апаратура, матеріали та реактиви
Атомно-абсорбційний спектрофотометр будь-якої марки та з джерелом випромінювання для міді.
Повітря, стиснене під тиском 210 5 - 610 5 Па (2-6 атм).
Ацетилен у балоні.
Кислота азотна за
Мідь марки МО згідно з
Стандартний розчин міді: навішування міді масою 0,100 г поміщають в конічну колбу місткістю 10 2 мітки водою і перемішують.
1 см 3 розчину містить 0,1 мг міді.
(Змінена редакція, Зм. № 3).
3.3. Проведення аналізу
3.3.1. Наважку кадмію масою 1,000-2,500 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 см3, доливають 15-20 см3 азотної кислоти, розведеної 1:1, нагрівають до розчинення металу та видалення оксидів азоту. Доливають 20-25 см3 води, охолоджують, кількісно переводять у мірну колбу місткістю 100 см3, доливають до мітки водою і перемішують. Розчин аналізованої проби та градуювальні розчини вводять у повітряно-ацетиленове полум'я та вимірюють поглинання аналітичної лінії міді 324,7 нм за
(Змінена редакція, Ізм, № 1, 3).
3.3.2. Для побудови градуювального графіка одинадцять з дванадцяти мірних колб місткістю 100 см 3 відмірюють 0,5; 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,5; 15,0; 17,5 та 20,0 см 3 стандартного розчину (що відповідає 0,5; 1,0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,5; 15,0; 17,5 і 20,0 мг/дм 3 міді), в кожну з колб доливають по 10 см 3 розчину азотної кислоти 2 моль/дм 3 доливають до мітки водою і перемішують. Готують лише необхідні градуювальні розчини.
При визначенні з одного розчину талію, свинцю, заліза, цинку та нікелю в кожну із зазначених вище колб слід додати такі кількості стандартних розчинів цих елементів, які відповідали б їх концентраціям у градуювальних розчинах відповідних стандартів. При цьому слід врахувати відповідність навішування і основи градуювальних розчинів, що використовується при визначенні вмісту цинку, заліза і свинцю.
(Змінена редакція, Зм. № 1).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку міді ( X ), % при фотометричному визначенні обчислюють за формулою
де т - маса навішування, що відповідає відібраної аліквотної частини, г;
т 1 - кількість міді, знайдене в розчині аналізованої проби за градуювальним графіком, мкг.
4.2. Масову частку міді ( X ), % при атомно-абсорбційному визначенні обчислюють за формулою
де З 1 - масова концентрація міді в аналізованому розчині, мг/дм 3 ;
2 - масова концентрація міді в розчині контрольного досвіду, мг/ дм 3 ;
V - обсяг мірної колби, см 3 ;
т - маса навішування, р.
(Змінена редакція, Зм. № 1, 3).
4.3. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень і результатів аналізу, що допускаються, не повинні перевищувати значень, наведених у табл. 3.
Таблиця 3
Масова частка міді, % | Розбіжність, що допускається паралельних визначень, % | Розбіжність результатів, що допускається аналізу, % |
Від 0,0010 до 0,0020 включно. | 0,0003 | 0,0004 |
Св. 0,0020 "0,0050" | 0,0005 | 0,0006 |
0,0050 0,0100 | 0,0010 | 0,0013 |
0,010 0,040 | 0,002 | 0,003 |
0,040 0,100 | 0,003 | 0,004 |
0,10 0,20 | 0,01 | 0,02 |
(Змінена редакція, Зм. № 3).
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством кольорової металургії СРСР
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами
3. Стандарт повністю відповідає СТ РЕВ 918-78
4. ВЗАМІН
5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту | Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту |
ГОСТ 859-2001 | 2.2, 3.2 | ГОСТ 12072.0-79 | 1.1, 3.3.1 |
ГОСТ 1027-67 | 2.2 | ГОСТ 18300-87 | 2.2 |
ГОСТ 3118-77 | 2.2 | ГОСТ 20288-74 | 2.2 |
ГОСТ 3760-79 | 2.2 | ТУ 6-09-1181-76 | 2.2 |
ГОСТ 4461-77 | 2.2 | ТУ 6-09-14-1380-77 | 2.2 |
ГОСТ 8864-71 | 2.2 | ТУ 6-09-01-768-89 | 2.2 |
ГОСТ 11125-84 | 3.2 |