ГОСТ 123-2008

ГОСТ 123-2008 Кобальт. Технічні умови

ГОСТ 123-2008

Група В51

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

Кобальт

Технічні умови

Cobalt. Specifications

МКС 77.120.70
ОКП 17 3130

Дата введення 2009-07-01

Передмова

Цілі, основні засади та основний порядок проведення робіт з міждержавної стандартизації встановлено ГОСТ 1.0-92 «Міждержавна система стандартизації. Основні положення» та ГОСТ 1.2-97 «Міждержавна система стандартизації. Стандарти міждержавні, правила та рекомендації щодо міждержавної стандартизації. Порядок розробки, прийняття, застосування, оновлення та скасування"

Відомості про стандарт

1 РОЗРОБЛЕН Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації МТК 502 «Кобальт»

2 ВНЕСЕН Федеральним агентством з технічного регулювання та метрології

3 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 33 від 6 червня 2008 р.)

За ухвалення стандарту проголосували:

4 Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 14 серпня 2008 р. N 177-ст міждержавний стандарт ГОСТ 123–2008 введений у дію як національний стандарт Російської Федерації з 1 липня 2009 р.

5 ВЗАМІН ГОСТ 123–98


Інформація про введення (припинення дії) цього стандарту публікується в покажчику «Національні стандарти».

Інформація про зміни до цього стандарту публікується в покажчику «Національні стандарти», а тексти змін – в інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду або скасування цього стандарту відповідну інформацію буде опубліковано в інформаційному покажчику «Національні стандарти»

ВНЕСЕНІ поправки, опубліковані в ІВД N 3, 2009 рік, ІВД N 8, 2009 рік

Виправлення внесено виробником бази даних

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на металевий кобальт, що застосовується в різних галузях промисловості та поставляється на експорт.

Технічні вимоги

3.1 Марки, способи виготовлення кобальту та коди ОКП наведені у таблиці 1.


Таблиця 1 - Способи виготовлення кобальту

3.2 Хімічний склад кобальту повинен відповідати нормам, зазначеним у таблиці 2.


Таблиця 2 - Хімічний склад кобальту

Продовження таблиці 2

3.3 Кобальт виготовляють відповідно до вимог цього стандарту у вигляді злитків, цілих катодних листів, пластин або смуг довільного розміру, нарізаних із катодних листів. Максимальний розмір пластин – 550х550 мм, мінімальний – 20x20 мм. Маса злитків має бути не більше 25 кг.

3.4 Кромки катодних листів кобальту мають бути обрізані із чотирьох сторін. Вушка катодних листів обрізають по кромці катодів. За погодженням виробника із споживачем допускається виготовляти катодні листи кобальту з необрізаними кромками.

3.5 Катодні листи, пластини та смуги кобальту не повинні мати нальоту солей та забруднень, включень солей електроліту та гідратованих сполук. На поверхні катодних листів, пластин і смуг допускаються кольори втечі, поглиблення та щільна бугрувата. Площа заглиблень і щільної бугрувати не повинна перевищувати 10% площі листа, пластини або смуги.

3.6 Поверхня злитків кобальту повинна мати сторонніх включень. На поверхні злитків допускаються кольори втечі, бугристість, поглиблення та раковини.

У листах, пластинах, смугах та зливках допускаються отвори від пробовідбору.

3.7 Маркування

3.7.1 На кожному злитку кобальту, що транспортується навалом у спеціалізованих контейнерах, повинні бути вибиті, відлиті або нанесені незмивною фарбою марка кобальту та номер партії. Допускається не наносити маркування на зливки, якщо у контейнері транспортується не більше однієї партії кобальту.

3.7.2 Транспортне маркування на ящику, бочці, пакеті або спеціалізованому контейнері - за ГОСТ 14192 з нанесенням додаткових даних:

- товарного знака або скороченого найменування та товарного знака підприємства-виробника;

- найменування та марки продукції;

- Номери партії;

- Дати виготовлення;

- Позначення цього стандарту.

3.8 Упаковка

3.8.1 Цілі катодні листи упаковують у щільні дерев'яні ящики всіх типів згідно з ГОСТ 2991 .

3.8.2 Зливки кобальту, пластини та смуги упаковують у металеві бочки за ГОСТ 13950 , щільні дерев'яні ящики всіх типів за ГОСТ 2991 , дерев'яні сухотарні бочки за ГОСТ 8777 місткістю понад 50 дм. та спеціалізовані контейнери типів СК-3-1,5 та СК-1-3,4 ММУ.

3.8.3 Ящики та бочки формують у транспортні пакети за ГОСТ 24597 . Розміри транспортних пакетів не повинні перевищувати 1240x1040x1350 мм, маса транспортного пакета брутто - не більше 1 т. Застосування піддонів - за ГОСТ 9078 , засоби пакетування - за ГОСТ 21650 та ГОСТ 26663 .

3.8.4 Маса вантажного місця не повинна перевищувати:

- Дерев'яного ящика - 80 кг;

- Бочки - 150 кг;

- В універсальному контейнері - 120 кг.

4 Правила приймання

4.1 Кобальт приймають партіями. Партія повинна складатися з металу однієї марки та одного виду (листи, пластини, смуги або зливки) та супроводжуватися одним документом про якість, що містить:

- товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

- Найменування та марку продукції;

- Вид виготовлення;

- Позначення цього стандарту;

- номер партії;

- Масу нетто та брутто партії;

- Кількість місць у партії;

— результати аналізу хімічного складу або підтвердження відповідності вимогам цього стандарту;

- Дату виготовлення.

Партія кобальту у вигляді пластин заданого розміру має складатися із пластин тільки цього розміру.

4.2 Контролю якості поверхні піддають кожен лист, пластину, смугу чи злиток кобальту.

4.3 У партіях кобальту марок К1Ау та К1А гарантуються технологією та допускається визначати один раз на квартал або на вимогу споживачів масові частки домішок: вісмуту, кадмію, свинцю, сурми, цинку, фосфору, олова, миш'яку; у партіях марок К1 і К2 - миш'яку.

4.4 Для перевірки хімічного складу від партії кобальту відбирають кількість злитків, листів, пластин або смуг відповідно до таблиці 3 за правилами ГОСТ 18321 .


Таблиця 3 - Залежність обсягу вибірки від обсягу партії

У штуках

Допускається виробнику проводити перевірку хімічного складу кожної плавки, що входить до партії. При цьому з отриманих результатів аналізу плавок кожної домішки в документі про якість вказують максимальне значення цієї домішки.

4.5 При отриманні незадовільних результатів аналізу хімічного складу хоча б по одній із домішок проводять повторний аналіз на подвійній вибірці, взятій із тієї ж партії. Результати повторного аналізу поширюють попри всю партію.

4.6 Для перевірки хімічного складу виробник може застосовувати статистичний приймальний контроль партій кобальту.

4.7 Для виробника дозволяється проводити відбір проб для перевірки хімічного складу кобальту, виготовленого вогневим рафінуванням, при розливі металу.

5 Методи контролю

5.1 Якість поверхні кобальту всіх марок на відповідність вимогам 3.5 та 3.6 перевіряють візуально.

5.2 Відбір та підготовка проб для контролю хімічного складу кобальту – за ГОСТ 24231 з доповненнями.

Листи, пластини, смуги або зливки свердлять свердлом із твердого сплаву діаметром не менше ніж 15 мм.

Листи та пластини розміром не менше 300x500 мм свердлять у трьох точках: у центрі та у двох точках по горизонталі на відстані 50 мм від кромки. Смуги та дрібніші пластини свердлять в одній точці.

Зливки свердлять в одній центральній точці.

Маса лабораторної проби – не менше 0,25 кг.

Кожна банка з лабораторною пробою має бути забезпечена етикеткою, що містить такі дані:

- Найменування підприємства-виробника;

- Найменування продукції;

- номер партії;

- Дату відбору проби.

5.3 Визначення хімічного складу кобальту всіх марок проводять за ГОСТ 13047.1 , ГОСТ 13047.3 , ГОСТ 13047.5 -ГОСТ 13047.21 та ГОСТ 8776 . Дозволяється застосовувати інші методи аналітичного контролю, якщо вони за метрологічними характеристиками не поступаються зазначеним у перерахованих вище стандартах. При розбіжності в оцінці хімічного складу кобальту аналіз проводять за ГОСТ 13047.1 , ГОСТ 13047.3 , ГОСТ 13047.5 -ГОСТ 13047.21.

Результати хімічного аналізу округляють до останнього знака, зазначеного для елементів, що визначаються в таблиці 2.

5.4 Метод відбору проб та контроль хімічного складу під час розливу металу – див. додаток А.

6 Транспортування та зберігання

6.1 Кобальт транспортують усіма видами транспорту відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на транспорті кожного виду: упакований згідно з 3.8 - у критих транспортних засобах; у спеціалізованих контейнерах – у критих чи відкритих транспортних засобах з урахуванням зазначених правил.

6.2 Залізничним транспортом кобальт транспортують у критих вагонах та в універсальних контейнерах згідно з ГОСТ 18477 . Розміщення та кріплення спеціалізованих контейнерів СК-3−1,5, пакетів, сформованих із ящиків, дерев'яних сухотарних або металевих бочок з кобальтом, здійснюється відповідно до технічних умов розміщення та кріплення вантажів у вагонах та контейнерах та ГОСТ 22235 . Спеціалізовані контейнери мають бути опломбовані.

6.3 Упаковка, маркування та відвантажувальна супровідна документація на партії кобальту, що надсилається на експорт, встановлюються замовленням-нарядом зовнішньоторговельної фірми або контрактом.

6.4 Для тривалого зберігання кобальт упаковують у дерев'яні ящики масою брутто до 500 кг або спеціалізовані контейнери. Ящики повинні бути окантовані металевою стрічкою за ГОСТ 3560 , скріпленою "в замок" або "внахлестку", і сформовані в пакети.

Зберігання кобальту здійснюють у закритих приміщеннях. Приміщення повинні мати підлогу з твердим покриттям, природну вентиляцію.

7 Гарантії виробника

7.1 Виробник гарантує відповідність якості кобальту вимогам цього стандарту за умови дотримання умов зберігання.

Додаток, А (довідковий). Метод відбору проб та контроль хімічного складу під час розливу металу

Додаток А
(довідкове)

Метал через рівні проміжки часу протягом усього процесу розливу відливають у спеціальні виливниці - «пробниці» і отримують зливки заввишки 25-45 мм і діаметром 35-40 мм. При цьому відбирають не менше 5 злитків, розрізають по діаметру, відбраковують дефектні зливки (з усадковими раковинами та іншими дефектами лиття). Шліфують поверхню розрізу всіх придатних зливків та визначають вміст домішок на вакуумному дифракційному фотоелектричному спектрофотометрі (ДФС-51, ДФС-71 або інших моделях, що забезпечують метрологічні характеристики методів контролю відповідно до стандартів, зазначених у 5.3 цього стандарту). Якщо відсутня можливість розрізати злиток, шліфують нижню поверхню зливка та визначають на цій поверхні вміст домішок у металі.

При аналізі зливка проводять щонайменше двох паралельних визначень. За результат аналізу зливка набувають середньоарифметичного значення всіх паралельних визначень. За результат аналізу плавки набувають середньоарифметичного значення аналізів злитків.

Для контролю хімічного складу плавки необхідно мати не менше трьох злитків.