ГОСТ 27772-2015

ДЕРЖСТАНДАРТ 27772–2015 Прокат для будівельних сталевих конструкцій. Загальні технічні умови

ГОСТ 27772-2015

Група В20

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПРОКАТ ДЛЯ БУДІВЕЛЬНИХ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Загальні технічні умови

Rolled products for structural steel constructions. General specifications

МКС 77.140.50
77.140.70

Дата введення 2016-09-01

Передмова

Цілі, основні засади та основний порядок проведення робіт з міждержавної стандартизації встановлено ГОСТ 1.0-2015 «Міждержавна система стандартизації. Основні положення» та ГОСТ 1.2-2015 «Міждержавна система стандартизації. Стандарти міждержавні, правила та рекомендації щодо міждержавної стандартизації. Правила розробки, прийняття, оновлення та скасування"

Відомості про стандарт

1 РОЗРОБЛЕН Державним підприємством „Український науково-технічний центр металургійної промисловості „Енергосталь“ (ДП „УкрНТЦ „Енергосталь“), Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації МТК 327 „Прокат сортовий, фасонний та спеціальні профілі“, Центральним науково-дослідним інститутом. В. А. Кучеренко (ЦНДІБК ім. В.А.Кучеренко)

2 ВНЕСЕН Міністерством економічного розвитку та торгівлі України

3 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол від 27 серпня 2015 р. N 79-П)

За ухвалення проголосували:

4 Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 7 квітня 2016 р. N 247-ст міждержавний стандарт ГОСТ 27772–2015 введено в дію як національний стандарт Російської Федерації з 1 вересня 2016 р.

5 ВЗАМІН ГОСТ 27772–88


Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному інформаційному покажчику „Національні стандарти“, а текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику „Національні стандарти“. У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику „Національні стандарти“. Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на гарячекатаний листовий, широкосмуговий універсальний, фасонний прокат та гнуті профілі, виготовлені з гарячекатаного листового прокату (далі — продукція), призначені для будівельних сталевих конструкцій зі звареними та іншими сполуками.

Прокат та гнуті профілі, виготовлені за цим стандартом, можуть мати інше призначення.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:

ГОСТ 82-70 Прокат сталевий гарячекатаний широкосмуговий універсальний. Сортамент

ГОСТ 535−2005 Прокат сортовий та фасонний із сталі вуглецевої звичайної якості. Загальні технічні умови

ГОСТ 1497-84 (ІСО 6892-84) Метали. Методи випробувань на розтягування

ГОСТ 7268-82 Сталь. Метод визначення схильності до механічного старіння з випробування на ударний вигин

ГОСТ 7511-73 Профілі сталеві для віконних та ліхтарних палітурок та віконних панелей промислових будівель. Технічні умови

ГОСТ 7564-97 Прокат. Загальні правила відбору проб, заготовок та зразків для механічних та технологічних випробувань

ГОСТ 7565-81 (ІСО 377-2-89) Чавун, сталь та сплави. Метод відбору проб визначення хімічного складу

ГОСТ 7566-94 Металопродукція. Приймання, маркування, упаковка, транспортування та зберігання

ГОСТ 8239-89 Двотаври сталеві гарячекатані. Сортамент

ГОСТ 8240-97 Швелери сталеві гарячекатані. Сортамент

ГОСТ 8278-83 Швелери сталеві гнуті рівнополочні. Сортамент

ГОСТ 8281-80 Швелери сталеві гнуті нерівнополичні. Сортамент

ГОСТ 8282-83 Профілі сталеві гнуті С-подібні рівнополочні. Сортамент

ГОСТ 8283-93 Профілі сталеві гнуті коритні рівнополочні. Сортамент

ГОСТ 8509-93 Куточки сталеві гарячекатані рівнополочні. Сортамент

ГОСТ 8510-86 Куточки сталеві гарячекатані нерівнополичні. Сортамент

ГОСТ 8568-77 Листи сталеві з ромбічним та чечевичним рифленням. Технічні умови

ГОСТ 9234-74 Профілі сталеві гнуті листові з трапецієподібним гофром. Сортамент

ГОСТ 9454-78 Метали. Метод випробування на ударний вигин при знижених, кімнатній та підвищених температурах

ГОСТ 9651 (ІСО 783-89) Метали. Методи випробувань на розтяг при підвищених температурах

ГОСТ 10551-75 Профілі сталеві гнуті гофровані. Сортамент

ГОСТ 11701-84 (ІСО 6892-84) Метали. Методи випробувань на розтягування тонких листів та стрічок

ГОСТ 11474-76 Профілі сталеві гнуті. Технічні умови

ГОСТ 12344-2003 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення вуглецю

ГОСТ 12345-2001 (ІСО 671-82, ІСО 4935-89) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення сірки

ГОСТ 12346-78 (ІСО 439-82, ІСО 4829-1-86) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення кремнію

ГОСТ 12347-77 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення фосфору

ГОСТ 12348-78 (ІСО 629-82) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення марганцю

ГОСТ 12350-78 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення хрому

ГОСТ 12351-2003 (ІСО 4942:1988, ІСО 9647:1989) Стали леговані та високолеговані. Методи визначення ванадію

ГОСТ 12352-81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення нікелю

ГОСТ 12354-81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення молібдену

ГОСТ 12355-78 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення міді

ГОСТ 12356-81 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення титану

ГОСТ 12357-84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення алюмінію

ГОСТ 12359-99 (ІСО 4945-77) Стали вуглецеві, леговані та високолеговані. Методи визначення азоту

ГОСТ 12361-2002 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення ніобію

ГОСТ 12365-84 Стали леговані та високолеговані. Методи визначення цирконію

ГОСТ 13229-78 Профілі сталеві гнуті зетові. Сортамент

ГОСТ 14019-2003 (ІСО 7438:1985) Матеріали металеві. Метод випробування на вигин

ГОСТ 14635-93 Профілі сталеві гнуті спеціальні для вагонобудування. Сортамент

ГОСТ 14637-89 (ІСО 4995-78) Прокат товстолистової з вуглецевої сталі звичайної якості. Технічні умови

ГОСТ 16504-81 Система державних випробувань продукції. Випробування та контроль якості продукції. Основні терміни та визначення

ГОСТ 16523-97 Прокат тонколистової з вуглецевої сталі якісної та звичайної якості загального призначення. Технічні умови

ГОСТ 17745-90 Сталі та сплави. Методи визначення газів

ГОСТ 18321-73 Статистичний контроль якості. Методи випадкового відбору вибірок штучної продукції

ГОСТ 18895-97 Сталь. Метод фотоелектричного спектрального аналізу

ГОСТ 19425-74 Балки двотаврові та швелери сталеві спеціальні. Сортамент

ГОСТ 19771-93 Кути сталеві гнуті рівнополочні. Сортамент

ГОСТ 19772-93 Кути сталеві гнуті нерівнополочні. Сортамент

ГОСТ 19903-74 Прокат листовий гарячекатаний. Сортамент

ГОСТ 22536.0-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Загальні вимоги до методів аналізу

ГОСТ 22536.1-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення загального вуглецю та графіту

ГОСТ 22536.2-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення сірки

ГОСТ 22536.3-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення фосфору

ГОСТ 22536.4-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення кремнію

ГОСТ 22536.5-87 (ІСО 629-82) Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення марганцю

ГОСТ 22536.7-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення хрому

ГОСТ 22536.8-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення міді

ГОСТ 22536.9-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення нікелю

ГОСТ 22536.10-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення алюмінію

ГОСТ 22536.11-87 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення титану

ГОСТ 22536.12-88 Сталь вуглецевий і чавун нелегований. Методи визначення ванадію

ГОСТ 22727-88 Прокат листовий. Методи ультразвукового контролю

ГОСТ 25577-83 Профілі сталеві гнуті замкнуті зварені квадратні та прямокутні. Технічні умови

ГОСТ 26020-83 Двотаври сталеві гарячекатані з паралельними гранями полиць. Сортамент

ГОСТ 27809-95 Чавун та сталь. Методи спектрографічного аналізу

ГОСТ 28473-90 Чавун, сталь, феросплави, хром, марганець металеві. Загальні вимоги до методів аналізу

ГОСТ 28870-90 Сталь. Методи випробування на розтяг товстолистового прокату в напрямку товщини.

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічним інформаційним покажчиком „Національні стандарти“, який опублікований станом на 1 січня поточного року та за випусками щомісячного інформаційного покажчика „Національні стандарти“ за поточний рік. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 Прокат листовий: Продукція прямокутного поперечного перерізу з великою величиною відношення ширини до товщини.

3.1.1 тонколистовий прокат: Продукція товщиною менше 3,00 мм, шириною 500 мм і більше з катаною або обрізною кромкою і поставляється в листах або рулонах.

3.1.2 товстолистовий прокат: Продукція товщиною 3,00 мм і більше, шириною 500 мм і більше з катаною або обрізною кромкою і поставляється в листах або рулонах.

3.2 прокат широкосмуговий універсальний: Продукція товщиною від 6 мм до 60 мм, шириною від 200 мм до 1050 мм з катаною кромкою та поставляється в листах.

3.3 фасонний прокат: Прокат, у якого дотична хоча б в одній точці контура поперечного перерізу даний перетин перетинає.

3.3.1 куточок: Прокат з поперечним перерізом у вигляді прямого кута з рівними або нерівними сторонами та закругленими внутрішніми кромками.

3.3.2 двотавр: Прокат, що має поперечний переріз, що нагадує дві з'єднані основами літери „Т“, з ухилом внутрішніх граней полиць або з паралельними полицями.

3.3.3 швелер: Прокат поперечного перерізу, що нагадує букву „П“ із закругленими внутрішніми кромками, з ухилом внутрішніх граней полиць або з паралельними полицями.

3.4 профілі гнуті: Профілі різних поперечних перерізів, що виготовляються на профилегибочных станах з гарячекатаного листового прокату, мають поперечний переріз, однаковий по всій довжині.

3.5 Допускається застосування таких термінів для прокату:

3.5.1 листи: Тонколистовий, товстолистовий у листах та широкосмуговий універсальний прокат.

3.5.2 рулони: Тонколистовий та товстолистовий прокат у рулонах.

3.5.3 профілі: Фасонний прокат та гнуті профілі.

3.6 гарячекатаний прокат; ГК: Прокат, отриманий внаслідок гарячої пластичної деформації та подальшого охолодження на спокійному повітрі.

3.7 термічна обробка; ТЕ: Технологічний процес нагрівання прокату до заданої температури та охолодження його із заданою швидкістю або на спокійному повітрі.

3.7.1 відпустка; Відповідь: Технологічний процес нагрівання прокату нижче температури A , витримки та охолодження його з необхідною швидкістю.

3.7.2 нормалізація; Н: Технологічний процес нагрівання прокату до температури вище A та подальшого охолодження його на спокійному повітрі.

3.7.3 покращення; У: Технологічний процес, що включає нагрівання прокату до температури вище A , загартування і висока відпустка.

3.8 прискорене охолодження; УО: Технологічний процес примусового охолодження прокату після гарячої деформації зі швидкістю, що перевищує швидкість охолодження на спокійному повітрі.

3.9 контрольована прокатка; КП: Технологічний процес прокатки з регулюванням та контролем температурного режиму та ступеня деформації металу в процесі прокатки.

3.10 зміцнювальна термічна обробка зі спеціального нагріву; УТО: Технологічний процес прискореного охолодження прокату після нагрівання до температури вище A .

3.11 зміцнювальна термічна обробка з прокатного нагріву; УТОП: Технологічний процес прискореного охолодження прокату після гарячої пластичної деформації.

3.12 A та A : Позначення температури точки фазового перетворення:

A : Температура, при якій починається утворення аустеніту при нагріванні

A : Температура, при якій закінчується перетворення фериту на аустеніт при нагріванні.

3.13 поверхня в зоні катаної кромки: Вузька грань прокату в стані „як прокатано“, шириною, що не виводить широку грань товстолистового та широкосмугового універсального прокату за номінальний розмір.

3.14 корозійна стійкість: Здатність металу чинити опір корозійному впливу середовища.

3.15 Вогнестійкість: Здатність металу зберігати свої фізико-механічні властивості при дії вогню під час пожежі.

4 Класифікація та сортамент

4.1 Прокат виготовляють:

- За видами:

- Листовий (тонколистовий, товстолистовий);

- Широкосмуговий універсальний;

- Фасонний (куточки, двотаври, швелери);

- гнуті профілі;

- за найменуванням стали С235, С245, С255, С345, С345К, С355, С355-1, С355К, С355П, С390, С390-1, С440, С550, С590, де буква "С" означає - сталь 03 умовно позначають межу плинності прокату Н/мм , цифра 1 - варіант хімічного складу, літера "К" - сталь з підвищеною корозійною стійкістю, "П" - сталь з підвищеною вогнестійкістю;

- За станом кромки;

- За станом постачання.

4.2 За формою, розмірами та граничними відхиленнями за ними продукція повинна відповідати вимогам:

- Прокат листовий - ГОСТ 8568 , ГОСТ 19903 ;

- Прокат широкосмуговий універсальний - ГОСТ 82 ;

- Прокат фасонний:

куточки рівнополочні - ГОСТ 8509 ;

куточки нерівнополичні - ГОСТ 8510 ;

двотаври - ГОСТ 8239 , ГОСТ 19425 ; ГОСТ 26020 ;

швелери - ГОСТ 8240 , ГОСТ 19425 ;

- Профілі гнуті - ГОСТ 7511 , ГОСТ 8278 , ГОСТ 8281 , ГОСТ 8282 , ГОСТ 8283 , ГОСТ 9234 , ГОСТ 10551 , ГОСТ 13229 , ГОСТ 14635 , ГОСТ 15

4.3 Схема та приклади умовних позначень прокату наведено у додатку А.

5 Технічні вимоги

5.1 Основні характеристики

5.1.1 Хімічний склад сталі

5.1.1.1 Хімічний склад сталі з аналізу ковшової проби повинен відповідати нормам, наведеним у таблиці 1.

Масова частка азоту в сталі при конвертерному виробництві повинна бути не більше 0,008%, при виплавці в електропечах - не більше 0,010%, допускається не більше 0,012% за масової частки алюмінію не менше 0,02% для обох способів виплавки.

5.1.1.2 У продукції допускаються відхилення за масовою часткою елементів від норм, наведених у таблиці 1, відповідно до таблиці 2.

5.1.1.3 Сталь піддають позапічній обробці за технологією виробника. При цьому масова частка залишкового кальцію не повинна перевищувати 0,006% ковшової проби і 0,002% в готовому прокаті.

Допускається масову частку кальцію продукції не визначати, а гарантувати технологією виготовлення. Допускається сталь С235, С245, С255, а також сталь для фасонного прокату С345, С355, С355-1 та С390 не піддавати позапечковій обробці.

5.1.2 Стан постачання повинен забезпечувати необхідні властивості прокату. Для забезпечення необхідних властивостей листового прокату з усіх сталей допускається застосування термічної обробки, контрольованої прокатки, контрольованої прокатки з прискореним охолодженням, термічної обробки, що зміцнює, зі спеціального або прокатного нагріву.

Товстолистовий прокат із сталі С390, С390-1, С440 рекомендується постачати після поліпшення або контрольованої прокатки з прискореним охолодженням. Товстолистовий прокат із сталі С355П, С550 та С590 рекомендується постачати після контрольованої прокатки з прискореним охолодженням.

Допускається способом зміцнюючої термічної обробки зі спеціального або прокатного нагріву виготовляти листовий прокат зі сталі С390 з хімічним складом сталі С345, а також способом зміцнюючої термічної обробки з прокатного нагріву виготовляти фасонний прокат з товщиною полиці до 12 мм включно зі сталі С345 з хімічним складом С255.

Спосіб виготовлення обмовляють у замовленні, якщо не обумовлений, його визначає виробник і вказує в документі про якість.

5.1.3 Прокат із сталі всіх найменувань виготовляють із гарантією зварюваності. Гарантія зварюваності прокату зі сталі С235, С245, С255 забезпечується хімічним складом по ковшової пробі, прокату з інших найменувань сталі додатково вуглецевим еквівалентом відповідно до таблиці 1.

Таблиця 1 - Хімічний склад сталі з аналізу ковшової проби

Таблиця 2 - Граничні відхилення по хімічному складу у продукції

Таблиця 3

5.1.4 Механічні властивості прокату повинні відповідати вимогам:

- для листового та широкосмугового універсального, у тому числі заготовок для гнутих профілів - таблиці 4;

- Для фасонного - таблиці 5.

5.1.4.1 Випробування на ударний вигин прокату з усіх сталей, крім С235, проводять на вимогу споживача відповідно до таблиці 3.

5.1.4.2 Для прокату зі сталей С245, С255, С345, С355, С355-1, С355К результати випробування ударної в'язкості на зразках типу 11 KCV за ГОСТ 9454 не є ознакою бракування до 01.01.2017, але вказуються. З цього терміну скасовують, як обов'язкові, випробування цього прокату на зразках типу 1 KCU за ГОСТ 9454 .

5.1.5 Випробування прокату на вигин на 180° на оправці діаметром, що дорівнює двом товщинам зразків, без утворення тріщин та розривів гарантується технологією виготовлення.

5.1.6 На вимогу споживача листовий прокат товщиною 20 мм і більше виготовляють із гарантованими властивостями у напрямку товщини прокату з групами якості згідно з ГОСТ 28870, які обумовлюють замовлення.

5.1.7 Якість поверхні та кромок листового та широкосмугового універсального прокату

5.1.7.1 На поверхні прокату (крім поверхні в зоні катаних кромок) не повинно бути рванин, наскрізних розривів, розкатаного пригару та скоринок, а також бульбашок-здуття, гармошки, розкочаних тріщин, прокатних полон, розкочаних забруднень та вкатаної окалі.

Неприпустимі дефекти поверхні видаляють пологою зачищення шириною не менше п'ятикратної глибини. Утворені зачищення поглиблення повинні мати плавні переходи. Зачищення проводять абразивним інструментом або способами, що не викликають зміни властивостей прокату.

Глибина зачистки дефектів поверхні повинна виводити розмір прокату за граничне мінусове відхилення по товщині.

Зачищена поверхня повинна мати рисок, видимих неозброєним оком. На межі зони зачистки не повинно бути гострих кромок.

Таблиця 4 — Механічні властивості листового та широкосмугового універсального прокату та заготовок для гнутих профілів

Таблиця 5 - Механічні властивості фасонного прокату

Площа окремо зачищеної ділянки поверхні прокату не повинна перевищувати 100 см . Зменшення товщини прокату понад мінусове граничне відхилення після зачистки не повинно перевищувати 5% від номінальної товщини, але не повинно бути більше 3 мм. При цьому сумарна площа всіх зачищених ділянок даної глибини має перевищувати 2% площі листа.

При збігу місць зачистки на обох сторонах прокату допустима глибина зачистки визначається як сума глибини зачисток на кожній стороні прокату і не повинна перевищувати значення граничного граничного відхилення по товщині.

Допускаються без видалення місцеві (площею не більше 100 см ) дефекти (горобина, ризики, відбитки) сумарною площею, що не перевищує 10% площі листа, та глибиною (заввишки), що не виводить розмір прокату за мінусові граничні відхилення по товщині.

5.1.7.2 На обрізних бічних та торцевих кромках листового та торцях широкосмугового універсального прокату не повинно бути розшарування, тріщин та рванин, задирок висотою понад 2 мм.

5.1.7.3 Зминання та підгинання кромок після обрізки не повинні виводити площинність прокату за граничні відхилення за ГОСТ 19903 .

5.1.7.4 На поверхні прокату в зоні катаних кромок не повинно бути розшарування, рванин, тріщин, полон, забруднень, вкатаної окалини, волосин та рисок, що виводять прокат за мінімальні розміри за товщиною, та бульбашок-здуття, що виводять прокат за максимальні розміри за товщиною .

5.1.7.5 Глибина дефектів на катаних кромках листового та широкосмугового універсального прокату не повинна перевищувати половини граничного відхилення по ширині та не повинна виводити ширину прокату за номінальний розмір.

5.1.8 Якість поверхні та торців фасонного прокату має відповідати вимогам ГОСТ 535 , гнутих профілів – ГОСТ 11474 .

5.1.9 Заварювання та загортання дефектів на поверхні та кромках листового та широкосмугового універсального прокату не допускаються.

5.1.10 Розшарування фасонного прокату не допускається.

5.1.11 На вимогу споживача листовий прокат піддають ультразвуковому контролю. Листовий прокат по суцільності повинен відповідати одному з класів - 0, 1 або 2 - за ГОСТ 22727 .

Необхідність проведення ультразвукового контролю, клас суцільності та обсяг контролю обумовлюють замовлення.

5.2 Маркування та пакування прокату — за ГОСТ 7566 з доповненнями:

- для листового та широкосмугового універсального - за ГОСТ 14637 , ГОСТ 16523 ;

- Для гнутих профілів - за ГОСТ 11474 .

6 Правила приймання

6.1 Продукцію приймають партіями. Партія повинна складатися з прокату одного виду, одного розміру за товщиною, одного найменування сталі, однієї плавки-ковша та одного стану постачання.

6.2 Кожна партія прокату повинна супроводжуватись документом про якість, оформленим відповідно до ГОСТ 7566 з доповненнями:

- для товстолистового та широкосмугового універсального прокату - за ГОСТ 14637 ;

- Для тонколистового прокату - за ГОСТ 16523 ;

- Для гнутих профілів - за ГОСТ 11474 .

Крім того, документ про якість кожної партії має містити:

- Позначення прокату;

- Стан постачання;

- значення відносного звуження при випробуванні на розтяг у напрямку товщини листа, визначене відповідно до 5.1.6;

- на вимогу споживача - значення приймальних чисел для двох та шести випробувань, що визначаються відповідно до вимог додатка Б.

6.3 Для перевірки механічних властивостей прокату від партії відбирають від:

- Фасонного прокату - два профілю;

- широкосмугового універсального та листового прокату - по два листи;

- листового прокату в рулонах - два рулони.

6.4 Обсяг вибірки для перевірки якості поверхні та розмірів визначають для:

- Фасонного прокату - за ГОСТ 535 ;

- листового та широкосмугового універсального прокату - за ГОСТ 14637 , ГОСТ 16523 ;

- гнутих профілів - за ГОСТ 11474 .

6.5 Обсяг контролю суцільності листового прокату - за ГОСТ 14637 (пункт 3.8).

6.6 При отриманні незадовільних результатів випробувань на вигин, ударний вигин повторні випробування проводять відповідно до ГОСТ 7566 .

При отриманні незадовільних результатів випробувань за межами плинності, тимчасового опору та відносного подовження повторні випробування проводять на вибірці, відібраній відповідно до додатку Б.

Результати випробувань поширюються на всю партію.

При отриманні незадовільних результатів випробувань під час ультразвукового контролю виробник проводить випробування на кожному аркуші партії.

7 Методи контролю

7.1 Відбір проб визначення хімічного складу — за ГОСТ 7565 .

7.2 Химический анализ стали — по ГОСТ 12344 , ГОСТ 12345 , ГОСТ 12346 , ГОСТ 12347 , ГОСТ 12348 , ГОСТ 12350 , ГОСТ 12351 , ГОСТ 12352 , ГОСТ 12354 , ГОСТ 12355 , ГОСТ 12356 , ГОСТ 12357 , ГОСТ 12359 , ГОСТ 12361 , ГОСТ 12365 , ДЕРЖСТАНДАРТ 17745 , ДЕРЖСТАНДАРТ 18895 , ДЕРЖСТАНДАРТ 22536 .0, ГОСТ 22536 .1, ГОСТ 22536 .2, ГОСТ 22536 .3, ГОСТ 22536 .4, ГОСТ 22536 .6 , ГОСТ 2 , 2. 9, ГОСТ 22536.10 , ГОСТ 22536.11 , ГОСТ 22536.12 , ГОСТ 27809 , ГОСТ 28473 , [1] або іншими методами, що забезпечують необхідну точність аналізу.

При розбіжностях між виробником та споживачем застосовують методи аналізу, встановлені у цьому стандарті.

7.3 Вуглецевий еквівалент C , %, обчислюють за такою формулою:

, (1)

де C , Mn , Si , Cr , Ni, Cu , V , P - масові частки елементів.

7.4 Контроль якості поверхні тонколистового прокату проводять за ГОСТ 16523 , товстолистового та широкосмугового універсального прокату - за ГОСТ 14637 . Контроль розмірів та відхилень від форми проводять для:

- Листового прокату - за ГОСТ 19903 ;

- Широкосмужного універсального прокату - за ГОСТ 82 .

Контроль якості поверхні, розмірів та відхилень від форми проводять для:

- Фасонного прокату - за ГОСТ 535 ;

- гнутих профілів - за ГОСТ 11474 .

7.5 Розшарування прокату контролюють оглядом кромок та торців без застосування збільшувальних приладів.

При необхідності якість кромок листового та широкосмугового універсального прокату перевіряють зняттям стружки, при цьому роздвоєння стружки є ознакою несплошності металу.

7.6 Контроль суцільності листового прокату проводять за ГОСТ 22727 . Вигляд сканування (суцільне або дискретне лінійне) встановлює виробник. Глибина прикромочной зони при контролі максимально допустимої протяжності несплошностей має бути не менше 50 мм.

7.7 Відбір проб для механічних та технологічних випробувань проводять за ГОСТ 7564 . З фасонного та широкосмугового універсального прокату зразки вирізають вздовж, з листового прокату – поперек напряму прокатки.

7.8 Від кожної контрольованої одиниці прокату відбирають по одній пробі. З кожної проби виготовляють для:

- Випробування на розтяг - по одному зразку;

- Випробування на ударний вигин - по два зразки для відповідних умов випробувань;

- Випробування на розтяг у напрямку товщини - по три зразки.

Контроль гнутих профілів проводять на заготівлі.

7.9 Випробування прокату на розтяг проводять на зразках п'ятикратної довжини за ГОСТ 1497 , чотириразової довжини - за ГОСТ 11701 . Для прокату завтовшки менше 3,00 мм ширина зразка має бути 15 мм. Межу плинності визначають за діаграмою розтягування.

7.10 Межа плинності та тимчасовий опір за підвищених температур визначають за ГОСТ 9651 .

7.11 Оцінку результатів випробувань на розтяг проводять за методикою, наведеною в додатку Б.

7.12 Випробування на ударний вигин прокату з номінальною товщиною від 5 мм до 10 мм проводять за ГОСТ 9454 на зразках типу 2, 3, 12, 13. Для прокату з номінальною товщиною 10 мм і більше випробування на ударний вигин проводять за ГОСТ 9454 на зразках типу 1, 11.

7.13 Випробування на ударний вигин після механічного старіння проводять за ГОСТ 7268 .

7.14 Випробування прокату на розтяг у напрямку товщини проводять за ГОСТ 28870 .

8 Транспортування та зберігання

8.1 Транспортування та зберігання прокату - за ГОСТ 7566 з доповненнями:

- для листового та широкосмугового універсального - за ГОСТ 14637 , ГОСТ 16523 ;

- Для гнутих профілів - за ГОСТ 11474 .

9 Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища

9.1 Продукція пожежо- та вибухобезпечна, нетоксична та не вимагає спеціальних заходів при транспортуванні, зберіганні та переробці.

10 Гарантії виробника

10.1 Виробник гарантує відповідність продукції вимогам цього стандарту за умови дотримання умов транспортування та зберігання.

Додаток, А (обов'язковий). Схема та приклади умовних позначень прокату та профілів для оформлення замовлення

Додаток А
(обов'язкове)

Прокат гарячекатаний листової підвищеної точності (А), високої площинності (ПВ), з обрізною кромкою (О), розмірами (10x1000x2000) мм за ГОСТ 19903 зі сталі С390, в поліпшеному стані (У), категорії 6:

з урахуванням 5.1.2

Прокат гарячекатаний листової нормальної точності (Б), покращеної площинності (ПУ), з необрізною кромкою (АЛЕ), розмірами (8x1000x2000) мм за ГОСТ 19903 зі сталі С345К, в гарячекатаному стані (ГК):

Прокат гарячекатаний листовий в рулонах підвищеної точності (А), з необрізною кромкою (АЛЕ), розмірами (10x1500) мм за ГОСТ 19903 зі сталі С245, в гарячекатаному стані (ГК):

Куточок гарячекатаний рівнополочний звичайної точності прокатки (В), розмірами (75x75x6) мм за ГОСТ 8509-93 зі сталі С245, в гарячекатаному стані (ГК):

Двотавр гарячекатаний підвищеної точності прокатки (Б), номер 20 за ГОСТ 8239-89 зі сталі С255, в гарячекатаному стані (ГК):

Швелер гарячекатаний номер 18 з ухилом внутрішніх граней полиць за ГОСТ 8240-97 зі сталі С355-1, в гарячекатаному стані (ГК):

Профіль гнутий С-подібний рівнополочний із заготівлі нормальної точності прокатки (Б), висотою 300 мм, шириною 60 мм, шириною полиці 50 мм, товщиною 5 мм за ГОСТ 8282-83 , із сталі С235:

Додаток Б (обов'язковий). Методика контролю та оцінки механічних властивостей прокату

Додаток Б
(обов'язкове)

Ця методика призначена для оцінювання відповідності механічних властивостей партії прокату вимогам стандарту.

Задана ймовірність виконання норм межі плинності, тимчасового опору і відносного подовження кожної партії і всього обсягу прокату, що поставляється, досягається статистичною оцінкою рівня і неоднорідності властивостей металу при певному технологічному процесі, а також процедурою контролю, передбаченими цим стандартом і здійснюваними виробником.

Б.1 Загальні положення

Б.1.1 Терміни, основні поняття та позначення відповідно до ГОСТ 16504 та іншої нормативної документації.

Б.1.2 Імовірність виконання норм стандарту за межами плинності, тимчасового опору та відносного подовження в кожній партії прокату має бути не нижче 0,95.

Б.1.3 Оцінювання відповідності механічних властивостей кожної партії вимогам стандарту здійснюється на підставі результатів випробувань зразків, відібраних та виготовлених відповідно до 6.3, 7.7, 7.8 стандарту. Для прокату допускається оцінювання механічних властивостей за допомогою рівнянь регресії, що відображають зв'язок між межею плинності, тимчасовим опором і відносним подовженням з одного боку та хімічним складом по ковшової пробі, розміром профілю та іншими технологічними факторами, що реєструються, — з іншого.

Б.2 Вимоги до вибірки, статистики розподілів

Б.2.1 Механічні властивості прокату, виготовленого з однієї сталі, на одному таборі, одного або групи близьких профілерозмірів, одного варіанту хімічного складу, одного стану постачання утворюють генеральну сукупність.

Оцінювання параметрів, що відображають рівень та неоднорідність контрольованої характеристики прокату в генеральній сукупності, проводиться на підставі результатів первинних випробувань, що утворюють вибірку.

Б.2.2 Вибірка має бути представницькою і включати всі результати первинних випробувань за досить тривалий проміжок часу (не менше півроку), протягом якого технологічний процес не зазнавав спрямованих змін (зміна агрегатів, способів розливання, зміна сировини, розважування зливка, температурного режиму прокатки та т. п. ). Мінімальний обсяг вибірки ( N ) 250 партій-плавок. Для отримання представницьких вибірок можливе угруповання профілів різних розмірів в одну сукупність із перевіркою неоднорідності загальної вибірки з використанням критерію Стьюдента.

Б.2.3 При статистичній обробці результатів випробувань, що утворюють вибірку, визначають середнє вибіркове ( ) за формулою:

, (Б.1)

де X , X … X - Сукупність значень випадкової величини X , що утворюють вибірку і незміщену оцінку середнього квадратичного відхилення ( S ) за формулою:

, (Б.2)

а також різниця ( h ) між та нормативним значенням ( C ), наведеним у таблицях 4 та 5 стандарту.

Величина h для межі плинності та тимчасового опору повинна бути не менше ніж 1,645 S . Якщо ця умова для будь-яких вибірок не виконується, виготовлення цього виду прокату за цим стандартом не допускається.

Б.2.4 Розподіл характеристики у вибірці передбачається відповідним до нормального закону. Перевірка гіпотези про нормальний закон розподілу виконується відповідно до нормативно-технічної документації. Рівень значущості згоди емпіричного та нормального розподілів має бути не нижчим за 0,01.

Оцінювання анормальності результатів випробувань, що увійшли у вибірку, проводять за нормативно-технічною документацією при рівні значущості, що дорівнює 0,05.

Б.2.5 Після пуску нового прокатного обладнання або після зміни технологічних процесів та за відсутності, у зв'язку з цим статистичних оцінок властивостей прокату для межі плинності та тимчасового опору допускається прийняти значення S =28 Н/мм , а відносного подовження S =3%. При цьому для всіх трьох характеристик

. (Б.3)

При накопиченні результатів випробувань значення та S коригуються.

Б.2.6 За цим стандартом оцінку середнього квадратичного відхилення межі плинності, тимчасового опору та відносного подовження в партії визначає підприємство-виробник експериментально. Випробовується щонайменше трьох випадкових партій прокату, які входять у цю генеральну сукупність. Від кожної партії випробовується щонайменше 50 зразків, відібраних випадково. Випадковість забезпечується відповідністю ГОСТ 18321 .

Для подальшого використання приймається величина S , Отримана як середнє арифметичне значення вибіркових середніх квадратичних відхилень у випробуваних партіях, обчислених за формулою (Б.2).

Якщо для межі плинності та тимчасового опору отримане значення S менше 10 Н/мм , приймається S =10 Н/мм .

Значення S коригується не рідше ніж один раз на рік з використанням методики, описаної вище, або методом розмахів за результатами випробувань прокату, що утворюють генеральну сукупність.

Накопичення даних проводять протягом першого року поставки з коригуванням не рідше ніж один раз на рік.

Б.3 Оцінювання відповідності механічних властивостей партій прокату та гнутих профілів вимогам стандарту

Б.3.1 Механічні властивості партії прокату оцінюють за результатами випробування розтягування двох зразків ( n =2). Середні арифметичні значення ( ) цих результатів для межі плинності, тимчасового опору та відносного подовження повинні бути не менше відповідних значень приймальних чисел ( C ), визначених за формулою:

, (Б.4)

де .

Б.3.2 Якщо при випробуванні на розтяг двох зразків вимога Б.3.1 цього додатка не виконується хоча б для однієї з характеристик, то проводиться випробування ще чотирьох зразків, відібраних від чотирьох різних аркушів або штанг. Результати випробувань вважаються задовільними, якщо для межі плинності, тимчасового опору та відносного подовження не менше C за n =6.

При необхідності формування вибірки використовують результати перших двох випробувань.

Б.3.3 При статистичному оцінюванні відповідності механічних властивостей партій прокату вимогам стандарту за допомогою рівнянь регресії мінімальна кількість партій, що піддаються прямим випробуванням на розтягування, встановлюється залежно від меншого із значень параметра Z , обчислених для межі плинності, тимчасового опору та щодо

. (Б.5)

При Z 2,0 - випробовується не менше однієї з 10 партій;

при 1,6 Z <2,0 - випробовується не менше однієї з 5 партій;

при Z <1,6 - випробовується кожна партія.

Б.3.4 Оцінювання надійності прогнозування механічних властивостей за рівняннями регресії здійснюється з допомогою контрольних карт чи інших методик.

Б.4 Оцінювання відповідності механічних властивостей рулонного прокату вимогам стандарту

Б.4.1 Оцінювання відповідності рівня механічних властивостей партії прокату, що поставляється в рулонах, вимогам стандарту здійснюється з використанням статистичних залежностей та з урахуванням різниці в рівні міцності та пластичних характеристик зовнішніх витків та середньої частини рулону.

Б.4.2 Статистичні залежності можуть бути виражені рівняннями регресії, що відображають зв'язок межі плинності, тимчасового опору і відносного подовження в середній частині рулону з результатами випробувань зовнішніх витків, хімічним складом по ковшової пробі, товщиною листа, температурними режимами прокатки і змотування з іншими параметрами, що реєструються, одержуваними при використанні неруйнівних методів контролю.

Б.4.3 Вибірка, що використовується для оцінювання рівня та неоднорідності механічних властивостей прокату, що поставляється в рулонах, складається за результатами випробувань зразків, випадково відібраних із середньої частини рулонів під час їх порізки на листи. У вибірку включають результати випробування зразків, відібраних не менше ніж 50 партій-плавок. Від кожної партії зразки відбирають від рівної кількості рулонів (не менше двох), від кожного рулону відбирається однакова кількість зразків. Для вибірки визначають значення , S та h .

Інші вимоги до вибірок, що характеризують механічні властивості прокату, що поставляється в рулонах, повинні відповідати Б.2.1-Б.2.5 цього додатка.

Вибірки характеристик, які є аргументами в рівняннях регресії, становлять у відповідних обсягах.

Б.4.4 Прогнозування та оцінювання відповідності властивостей партії прокату, що поставляється в рулонах, вимогам стандарту за допомогою рівнянь парної та множинної регресії допускається при величині коефіцієнта парної та, відповідно, множинної кореляції не нижче 0,4 та проводиться відповідно до Б.3.1, Б .3.2, Б.3.4 цього додатка.

Б.4.5 Якщо вимога Б.4.4 цього додатка не виконується в частині величини коефіцієнта кореляції, то підприємство-виробник проводить оцінювання відповідності властивостей прокату, що поставляється в рулонах, відповідно до вимог, що викладаються у Б.4.5.1-Б.4.5.3 .

Б.4.5.1 Для межі плинності, тимчасового опору та відносного подовження визначається експериментальна величина S , навіщо відчувається прокат щонайменше трьох випадкових партій, які входять у цю генеральну сукупність. Від кожної партії відбирають три рулони, від кожного рулону - не менше 20 зразків рівномірно по довжині гуркоту.

Інші вимоги щодо визначення величини S - відповідно до Б.2.6 цього додатка.

Б.4.5.2 Для межі плинності, тимчасового опору та відносного подовження, крім вибірок, що складаються відповідно до вимог 4.3, паралельно формується вибірка випадкової величини. . Величина - Різниця середнього арифметичного значення результатів випробувань двох зразків, відібраних від зовнішніх витків двох рулонів партії, і середнього арифметичного значення результатів випробувань такого ж числа зразків, відібраних від середньої частини цих рулонів.

Для величини визначаються вибіркове середнє ( ) та середнє квадратичне відхилення ( S ).

Б.4.5.3 Для оцінювання відповідності партії прокату вимогам стандарту проводять випробування двох зразків, відібраних із зовнішніх витків двох випадкових рулонів партії, та визначають середнє арифметичне значення ( ) результатів цих випробувань.

Розрахункові значення межі плинності, тимчасового опору та відносного подовження визначають за формулою:

. (Б.6)

Розрахункові значення повинні бути не меншими за приймальне число C , Який визначається за формулою (Б.4) цього додатка, при n =2.