ГОСТ 28393-89

ГОСТ 28393–89 Прутки та смуги із швидкорізальної сталі, отриманої методом порошкової металургії. Загальні технічні умови

ГОСТ 28393-89

Група В32

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ПРУТКИ І СМУГИ З ШВИДКОРІЖНОЇ СТАЛІ,
ОТРИМАНОЮ МЕТОДОМ ПОРОШКОВОЇ МЕТАЛУРГІЇ

Загальні технічні умови

РМ bars and strips of high-speed steel. General specifications

ОКП 14 7800

Дата введення 1991-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством металургії СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 21.12.89 N 3929

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 5-94 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 11-12-94)

6. ПЕРЕВИДАННЯ


Цей стандарт поширюється на гарячекатані та ковані смуги, гарячекатані, ковані та калібровані прутки, прутки зі спеціальним оздобленням поверхні (далі — металопродукція), виготовлені методом гарячого газостатичного пресування (ГГП) розпиленого порошку з подальшою деформацією заготовок.

Терміни, що застосовуються у цьому стандарті, та їх визначення наведені у додатку 1.

Властивості та приклади застосування стали наведені у додатку 2.

1. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ

1.1 Марки сталі та хімічний склад за плавковим аналізом повинні відповідати наведеному в табл.1.

Таблиця 1

Примітка. У марках стали літери та цифри означають: Р - швидкорізальна; цифра, яка йде за буквою - середню масову частку вольфраму, М - молібден, Ф - ванадій, К - кобальт; цифри, що йдуть за літерами, означають відповідно масову частку молібдену, ванадію та кобальту; МГ – матеріал порошковий. У позначенні марок стали не вказують масову частку хрому - за будь-якої масової частки.

1.2. У готовій продукції допускаються відхилення за хімічним складом, наведені у табл.2.

Таблиця 2

1.3. Металопродукцію виготовляють у вигляді прутків круглого перерізу діаметром від 2 до 150 мм, квадратного перерізу зі стороною квадрата від 12 до 150 мм і прямокутного смуги — товщиною від 6 до 100 мм і шириною від 256 до 250 мм.

1.4. За формою, розмірами та граничними відхиленнями металопродукція повинна відповідати вимогам:

гарячекатана круглого та квадратного перерізів - ГОСТ 2590 та ГОСТ 2591 ;

кована - ГОСТ 1133 ;

смугова - ГОСТ 4405 ;

калібрована - ГОСТ 7417 ;

сталь зі спеціальним оздобленням поверхні діаметром від 2 до 25 мм включно з кваліфікаціями h9, h10, h11, h12 — ГОСТ 14955 .

1.5. Металопродукція підрозділяється за способом подальшої обробки групи:

а - для гарячої обробки тиском;

б - для холодної механічної обробки.

Приклади умовних позначень:

Прутки ковані діаметром 100 мм згідно з ГОСТ 1133 марки Р9М4К8-МП групи а:

Прутки калібровані круглі діаметром 18 мм, квалітета h11 за ГОСТ 7417 , марки Р6М5К5-МП, з якістю поверхні за групою

Прутки із спеціальним оздобленням поверхні діаметром 5 мм групи В квалітету h11, ГОСТ 14955 марки Р6М5К5-МП:

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Продукцію слід виготовляти відповідно до вимог цього стандарту щодо технологічної документації, затвердженої в установленому порядку.

2.2. Характеристики

2.2.1. Твердість сталі у відпаленому стані, твердість зразків після загартування та відпустки повинні відповідати значенням, наведеним у табл.3.

Таблиця 3

На вимогу споживача сталь марок Р6М5ФЗ-МП, Р7М2Ф6-МП та Р6М5К5-МП виготовляють з твердістю, що не перевищує 255 НВ (діаметр відбитка не менше 3,8 мм), сталь марок Р12МФ5-МП, Р9М4Ф2-МП твердістю, яка не перевищує 269 НВ (діаметр відбитка не менше 3,7 мм).

2.2.2. На поверхні гарячекатаних та кованих прутків та смуг групи, а не повинно бути тріщин напруги та шліфувальних занепадів та заков, прокатних полон. Дефекти повинні бути видалені пологою вирубкою або зачисткою, глибина якої не повинна перевищувати допуску на розмір. Ширина зачистки має бути не менше шестиразової глибини її.

Допускаються дефекти механічного походження (окремі дрібні ризики, горобина, відбитки), що не перевищують половини допуску на розмір.

На поверхні гарячекатаних і кованих прутків і смуг групи б допускаються дефекти, якщо їх глибина, визначена контрольною запиловкою, не перевищує норм допустимої глибини обезуглероженного шару.

2.2.3. Прутки діаметром понад 60 до 150 мм включно виготовляють із грубошліфованою або обточеною поверхнею.

Чистота поверхні повинна відповідати узгодженим стандартам.

На грубошліфованій або обточеній поверхні допускаються поодинокі дефекти механічного походження глибиною, що не перевищує 1% діаметра.

На вимогу споживача прутки діаметром від 60 до 150 мм включно виготовляють з необточеною поверхнею з вимогами якості поверхні відповідно до п. 2.2.2.

2.2.4. Поверхня каліброваної сталі повинна відповідати вимогам ГОСТ 1051 , сталі зі спеціальним оздобленням поверхні - груп В, Г, Д ГОСТ 14955 .

Групу обробки поверхні слід вказувати на замовлення.

2.2.5. Кінці прутків і смуг повинні бути обрізані або обрубані, без задирок і стружки.

Довжина зім'ятих кінців не повинна перевищувати:

1,5 діаметра або товщини – для металопродукції діаметром або товщиною до 10 мм;

40 мм – для металопродукції діаметром або товщиною понад 10 до 60 мм;

60 мм – для металопродукції діаметром або товщиною понад 60 мм.

Для кутої металопродукції допускається сферичність одного кінця та скоси після рубки.

Допускається виготовлення прутків з отворами центрів на кінцях (торцях) і фасками.

2.2.6. У макроструктурі металопродукції не допускаються розшарування, сторонні включення, тріщини, сірчана ліквація у вигляді ліній замкнутого контуру (бал 3).

Допускається сірчана ліквація у вигляді точок підвищеної травимості та ліній, що не утворюють замкнутий контур (бали 1 і 2).

2.2.7. У зламі прутків і смуг після одноразового загартування та відпустки, що забезпечують твердість не менше 62 HRC, не повинно бути блискіток, характерних для нафталіністого зламу.

2.2.8. У мікроструктурі сталі не допускаються:

мікропори, що перевищують бал 3;

ланцюжки оксидів по межах порошкових частинок (киснева ліквація), що перевищують бал 2;

карбідна неоднорідність, що перевищує бал 1;

структурна полосчастість, що перевищує бал 2;

сторонні порошкові частинки - більше однієї по всій площі шліфу.

2.2.9. Карбідна неоднорідність у прутках та смугах всіх розмірів, макроструктура та злам у прутках, смугах діаметром або товщиною до 40 мм включно забезпечуються технологією виготовлення.

2.2.10. Глибина обезуглероженного шару гарячекатаних, кованих та каліброваних прутків не повинна перевищувати набік:

0,3 мм плюс 2% діаметра або товщини - для діаметрів або товщин до 20 мм включно;

0,5 мм плюс 1% діаметра або товщини – для діаметрів або товщин понад 20 мм.

На обточених або грубошліфованих прутках та прутках зі спеціальним оздобленням поверхні обезуглерожений шар не допускається.

2.2.11. Величина зерна аустеніту після гарту повинна бути не більшою за номер 10 (номера 13 за Снейдер-Граффом).

2.2.12. Червоностійкість сталі всіх марок повинна забезпечувати твердість не менше 58 HRC після чотиригодинної відпустки при температурі: 630 °C - для сталі марок Р6М5ФЗ-МП, Р6М5К5-МП та Р12МФ5-МП; 625 ° C - для сталі марки Р7М2Ф6-МП; 635 ° C - для сталі марок Р9М4К8-МП, Р12МЗК5Ф2-МП.

2.3. Маркування

2.3.1. Маркування – за ГОСТ 7566 з доповненнями.

2.3.1.1. Всі прутки діаметром або завтовшки понад 40 мм слід маркувати на кінці або торці.

Для прутків діаметром або товщиною до 40 мм включно у зв'язках маркування необхідно наносити на ярлики, що привішуються до кожної зв'язки, крім того, маркують не менше трьох контрольних прутків у зв'язці з фарбуванням їх кінців зеленою фарбою із зазначенням кольору в сертифікаті.

2.3.1.2. Металопродукцію додатково маркують літерами МП без дефісу. Дефіс ставлять у супровідній документації.

2.3.1.3. Маркування має містити:

товарний знак підприємства-виробника;

тавро технічного контролю;

марку сталі;

номер партії та пресування.

2.4. Упаковка

2.4.1. Упаковка – за ГОСТ 7566 з доповненнями.

2.4.1.1. Упаковка прутків зі спеціальним оздобленням поверхні - за ГОСТ 14955 , каліброваних прутків - за ГОСТ 1051 .

2.4.1.2. При відправленні на одну адресу двох і більше вантажних місць, розміри яких дозволяють оформити транспортний пакет із габаритами за ГОСТ 24597 , вантажні місця повинні бути сформовані в транспортні пакети за ГОСТ 21650 .

3. ПРИЙМАННЯ

3.1. Металопродукцію приймають партіями.

Партія повинна складатися з прутків або смуг однієї марки сталі, одного розміру, однієї групи, відпалених по одному режиму, отриманих не більше ніж з чотирьох пресувань з порошку різних плавок, що відрізняються між собою вуглецем не більше ніж на 0,05% абс.

3.2. Кожну партію продукції супроводжують сертифікатом, що містить:

найменування чи товарний знак підприємства-виробника;

найменування споживача;

марку сталі;

номер партії та пресування;

профіль та розмір;

загальну масу;

середню масову частку вуглецю в партії та середні масові частки інших елементів за стандартом;

номер цього стандарту;

результати всіх випробувань, передбачених стандартом.

3.3. Для контролю за показниками якості металопродукції встановлюють обсяг вибірки:

1) хімічний аналіз - одна проба від плавки вихідного порошку або один пруток або смуга від партії;

2) розміри - 10% прутків або смуг від партії, але не менше 5 шт.;

3) твердість відпаленої сталі - 15% прутків або смуг від партії, але не менше восьми прутків або смуг діаметром або товщиною до 30 мм і не менше п'яти прутків або смуг діаметром або товщиною понад 30 мм; при меншій кількості прутків чи смуг у партії (менше восьми чи п'яти) — кожен пруток чи смуга;

4) твердість після гарту з відпусткою та червоностійкість - два прутки або дві смуги від партії;

5) якість поверхні - всі прутки або смуги партії;

6) макроструктура - одна заготівля, один пруток або одна смуга від пресування;

7) злам - два прутки або дві смуги від партії;

8) мікроструктура: мікропори, киснева ліквація, карбідна неоднорідність, структурна полосчастість, сторонні порошкові частинки - одна заготовка, один пруток або одна смуга від пресування;

9) глибина обезуглероженного шару - два прутки або дві смуги від партії;

10) величина зерна аустеніту - два прутки або дві смуги від партії.

3.4. При отриманні незадовільних результатів контролю хоча б за одним із показників повторний контроль проводять за ГОСТ 7566 .

4. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

4.1. Відбір та підготовка проб для визначення хімічного складу сталі - за ГОСТ 7565 , ГОСТ 23148 ; хімічний аналіз - за ГОСТ 12344 - - ГОСТ 12355 , ГОСТ 17745 , ГОСТ 28473 або іншими методами, що забезпечують необхідну точність.

При розбіжностях між виробником та споживачем хімічний аналіз проводять відповідно до перерахованих стандартів.

4.2. Геометричні розміри і форму визначають за допомогою вимірювальних інструментів за ГОСТ 26877 , ГОСТ 166 , ГОСТ 427 , ГОСТ 2216 , ГОСТ 3749 , ГОСТ 5378 , ГОСТ 6507 , ГОСТ 7502 або інструментів, атестованих по Г0.
_______________
* На території Російської Федерації діють ПР 50.2.009-94.

4.3. Для проведення контролю за п. 3.3 (перерахування 3, 4, 6-10) від кожної відібраної одиниці металопродукції відрізають по одній пробі (темплету) виготовлення зразків.

Один зразок можна використовувати для різних видів випробувань.

Схема вирізки, форма та розміри зразків за п. 3.3 (перерахування 4, 8, 10) повинні відповідати табл.4.

Таблиця 4

4.4. Твердість металопродукції після відпалу перевіряють згідно з ГОСТ 9012 після зачистки обезуглероженного шару.

Випробування проводять на одному кінці дроту або смуги на відстані приблизно 100 мм від кінця.

Кількість відбитків має бути не менше трьох. Кожне значення твердості має відповідати наведеному у табл.3.

4.5. Твердість після гарту та відпустки визначають за ГОСТ 9013 на зразках, відібраних від готового профілю та термічно оброблених за режимами, наведеними в табл.5. Охолодження зразків - у маслі. Відпустка зразків - дво-триразова з витримкою по 1 год і охолодженням на повітрі.

Таблиця 5

Час витримки при нагріванні встановлюють згідно з кресленням.

Креслення

1 - для прямокутних зразків; 2 - для круглих зразків

Контроль проводять на площині, перпендикулярній до витяжки. Кількість відбитків на кожному зразку має бути не меншою за три.

4.6. Якість поверхні прутків та смуг перевіряють без застосування збільшувальних приладів.

У разі потреби поверхню попередньо зачищають кільцями або змійкою.

4.7. Макроструктуру прутків і смуг перевіряють без застосування збільшувальних приладів згідно з ГОСТ 10243 травленням темплетів, вирізаних з готової металопродукції або проміжної заготовки, з доповненнями.

4.7.1. Підготовка поверхні зразка повинна унеможливлювати виникнення наклепу.

4.7.2. Зразки перед травленням підігрівають до температури 50-60 ° С, опускають у підігрітий до такої температури розчин. Потім розчин нагрівають зі зразками до 60-70 °С і витримують 45-90 хв.

4.7.3. Оцінку сірчаної ліквації проводять за шкалою додатка 3.

4.8. Контроль виду зламу проводять огляд без застосування збільшувальних приладів.

Для контролю зламу загартування та відпуску піддають зразки, вирізані з готового відпаленого металу.

4.9. Оцінку дефектів мікроструктури (мікропор, кисневої ліквації, карбідної неоднорідності, структурної смугастості, сторонніх порошкових частинок) проводять на зразках, вирізаних на відстані не менше 30 мм від зони зім'яття кінця згідно табл.4, на площині, паралельному напрямку витяжки.

Зразки піддають гартуванню по режиму, наведеному в табл.5 для випробуваної марки сталі, і відпустці при температурі 680-700 ° С з витримкою не менше 1 години після прогріву. Зразки для оцінки карбідної неоднорідності, структурної смужкості та сторонніх порошкових частинок піддають травленню в розчині з об'ємною концентрацією 0,04 см /см азотної кислоти у етиловому спирті.

Оцінку мікропор та кисневої ліквації проводять при збільшенні 200 на площі шліфу від поверхні до середини радіуса дроту або до 0,25 сторони квадрата або широкої сторони смуги за шкалами додатків 4 і 5.

Оцінку структурної полосчастости проводять зі збільшенням 100 по всій площі шліфу за шкалою докладання 6.

Оцінку сторонніх порошкових частинок проводять при збільшенні 100 шляхом підрахунку по всій площі шлифа. Вигляд сторонніх порошкових частинок наведено в додатку 7.

Бал по мікропорах, кисневої ліквації та структурної смугастості встановлюється як середньоарифметичне з оцінок п'яти найгірших полів зору.

Оцінку карбідної неоднорідності проводять за шкалою N 1 ГОСТ 19265 .

4.10. Глибину обезуглероженного шару сталі визначають за ГОСТ 1763 методом М2 (метод Садовського) або М (травлення в розчині з об'ємною концентрацією 0,04 см /см азотної кислоти у метиловому спирті).

Допускається контролювати глибину обезуглероженного шару методом термоелектрорушійної сили.

Глибину обезуглероженного шару смугової сталі слід вимірювати на широкій стороні смуги.

При розбіжностях між споживачем та виробником контроль проводять методом М2. Термічну обробку зразків рекомендується проводити за режимами, наведеними у табл.6.

Таблиця 6

4.11. Величину зерна аустеніту визначають за ГОСТ 5639 порівнянням з еталонами шкали або методом Снейдер-Графф на зразках, вирізаних згідно табл.4.

У разі розбіжностей застосовують метод Снейдер-Граффа.

Контроль проводять на площі шліфу, перпендикулярної до витяжки.

Зразки піддають загартування від температур, наведених у табл.5. Тривалість витримки при нагріванні встановлюють відповідно до креслення.

4.12. Для контролю червоностійкості стали зразки, термічно оброблені за режимом, зазначеним у табл.5, та відповідні вимогам цього стандарту за твердістю після гарту і відпустки, додатково відпускають протягом чотирьох годин після прогріву при температурах, зазначених у п. 2.2.12.

5. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Транспортування та зберігання - за ГОСТ 7566 з доповненнями: транспортування та зберігання каліброваних прутків - за ГОСТ 1051 , прутків зі спеціальним оздобленням поверхні - за ГОСТ 14955 .

5.2. Підготовку до перевезення морським транспортом слід проводити відповідно до ГОСТ 26653.

ДОДАТОК 1 (довідкове). ТЕРМІНИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У СТАНДАРТІ, ТА ЇХ ПОЯСНЕННЯ

ДОДАТОК 1
Довідкове

Таблиця 7

ДОДАТОК 2 (рекомендований). ВЛАСТИВОСТІ ТА ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ПОРОШКОВОЇ ШВИДКІСНОЇ СТАЛІ

ДОДАТОК 2
Рекомендоване

Таблиця 8

Примітка. Масова частка азоту у всіх марках стали - 0,02-0,06%.

Рис. ВЕЛИЧИНА ЗЕРНА І МІКРОСТРУКРУРА В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ ЗАГАРТАННЯ

ВЕЛИЧИНА ЗЕРНА (а, в, д, ж - 400 ) І МІКРОСТРУКРУРА (б, г, е, з - 500 )
У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ ЗАГАРТАННЯ

б - оптимальна температура загартування; в, г - перевищення максимально допустимої температури
загартування на 5-10 ° С; д, е - на 20-30 ° С; ж, з - більш ніж на 30 ° С

ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ СТАЛИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТЕМПЕРАТУР ЗАГАРТАННЯ І ВІДПУСТКА

ДОДАТОК 3 (обов'язковий). ОПИС ШКАЛИ ДЛЯ ОЦІНКИ СІРНОЇ ЛІКВАЦІЇ У МАКРОСТРУКТУРІ СТАЛИ

ДОДАТОК 3
Обов'язкове

Сірчана ліквація є порівняно яскраві концентричні (суцільні або переривчасті) лінії металу підвищеної травимості.

Шкала включає три фотографії можливих макроструктур, які оцінюються в балах. Бал зростає зі збільшенням довжини та кількості ліній, замкнутості контуру:

1 - дві-три лінії підвищеної травимості, що становлять кожна приблизно 0,25 довжини кола;

2 - чотири-п'ять ліній підвищеної травимості, що становлять кожна приблизно 0,5 довжини кола;

3 - дві і більше лінії підвищеної травимості, одна з яких у вигляді замкнутого контуру.

Рис. ШКАЛА ДЛЯ ОЦІНКИ СІРНОЇ ЛІКВАЦІЇ У МАКРОСТРУКТУРІ

ШКАЛА ДЛЯ ОЦІНКИ СІРНОЇ ЛІКВАЦІЇ У МАКРОСТРУКТУРІ

ДОДАТОК 4 (обов'язковий). ОПИС ШКАЛИ ДЛЯ ОЦІНКИ ПІР У МАКРОСТРУКТУРІ СТАЛИ

ДОДАТОК 4
Обов'язкове

ОПИС ШКАЛИ ДЛЯ ОЦІНКИ ПІР У МАКРОСТРУКТУРІ СТАЛИ
(Збільшення 200 )

Шкала включає п'ять фотографій можливих мікроструктур, що оцінюються в балах:

1 - чотири-п'ять точкових пір, що не мають рядкового розташування;

2 - поодинока слабо виражена рядок, що складається з п'яти-шостіх пір;

3 - два слабо виражені рядки, що складаються з трьох-п'яти пір;

4 - три чітко виражених рядки пір довжиною від 0,25 до 0,5 діаметра поля зору;

5 - безліч чітко виражених рядків пір завдовжки понад 0,5 до 1 діаметра поля зору.

Бали 4 і 5 (чітко виражені рядки пір) відповідають порам, обумовленим попаданням інертного газу (аргону) в капсулу з порошком при гарячому газостатичному пресуванні внаслідок негерметичності капсули (аргонні пори).

Основні ознаки аргонних пір:

1) розташування по межах порошкових частинок у вигляді безлічі рядків по всій площі шліфу;

2) нерівномірний розподіл за перерізом прутка - грубіші рядки і в більшій кількості - в осьовий зоні;

3) збільшення кількості та довжини рядків з підвищенням температури загартування зразків.

Рис. ШКАЛА для оцінки пір у мікроструктурі сталі

ШКАЛА
для оцінки пір у мікроструктурі сталі (збільшення 200 )

ДОДАТОК 5 (обов'язковий). ОПИС ШКАЛИ ДЛЯ ОЦІНКИ КИСНЕВОЇ ЛІКВАЦІЇ У МІКРОСТРУКТУРІ СТАЛИ

ДОДАТОК 5
Обов'язкове

ОПИС ШКАЛИ ДЛЯ ОЦІНКИ КИСНЕВОЇ ЛІКВАЦІЇ
У МІКРОСТРУКТУРІ СТАЛИ (збільшення 200 )

Шкала включає три фотографії мікроструктур, що оцінюються в балах:

1 - ланцюжки оксидів по межах однієї порошкової частинки (одна-два рядки протяжністю, що відповідає 0,5-1,0 діаметра поля зору);

2 - ланцюжки оксидів по ділянках кордонів декількох порошкових частинок (чотири-шість рядків протяжністю, що відповідає 0,25-0,50 діаметра поля зору);

3 - ланцюжки оксидів по межах всіх порошкових частинок (множина рядків протяжністю, що відповідає 0,5-1,0 діаметра поля зору).

Рис. ШКАЛА для оцінки кисневої ліквації у мікроструктурі сталі (збільшення 200)

ШКАЛА
для оцінки кисневої ліквації в мікроструктурі сталі
(Збільшення 200 )

ДОДАТОК 6 (обов'язковий). ОПИС ШКАЛИ ДЛЯ ОЦІНКИ СТРУКТУРНОЇ ПОМУЖЧОСТІ У МІКРОСТРУКТУРІ СТАЛИ

ДОДАТОК 6
Обов'язкове

ОПИС ШКАЛИ ДЛЯ ОЦІНКИ СТРУКТУРНОЇ ПОМУЖКИ
У МІКРОСТРУКТУРІ СТАЛИ (збільшення 100 )

Шкала включає чотири фотографії мікроструктур, що оцінюються в балах:

1 - кілька слабо виражених смуг, світліших, ніж основна мікроструктура;

2 - одна яскраво виражена смуга, світліша, ніж основна мікроструктура;

3 - дві-три слабо виражені смуги, світліші, ніж основна мікроструктура;

4 - дві-чотири яскраво виражені смуги, світліші, ніж основна мікроструктура.

Бал зростає зі збільшенням контрастності та кількості світлих смуг, що являють собою порошкові частинки з підвищеною кількістю залишкового аустеніту, обумовленого різницею в масовій частці вуглецю між цими частинками та основою.

Рис. ШКАЛА для оцінки структурної смужкості в мікроструктурі сталі (збільшення 100)

ШКАЛА
для оцінки структурної смужкості в мікроструктурі сталі
(Збільшення 100 )

ДОДАТОК 7 (довідкове). ОПИС І ВИГЛЯД ІНОРОДНИХ ПОРОШКОВИХ ЧАСТОК У МІКРОСТРУКТУРІ СТАЛИ

ДОДАТОК 7
Довідкове

ОПИС І ВИГЛЯД ІНОРОДНИХ ПОРОШКОВИХ ЧАСТОК
У МІКРОСТРУКТУРІ СТАЛИ
(Збільшення 100 )

Сторонні порошкові частинки в деформованій сталі являють собою смуги, що не труться, в основній мікроструктурі сталі. Як правило, супроводжуються рядками оксидів.

Малюнок

Текст документа звірений за:
офіційне видання
Сталевий прокат загального призначення: Зб. ГОСТів. -
М: ІПК Видавництво стандартів, 2003