ГОСТ Р 57430-2017

ГОСТ Р 57430-2017 Труби, з'єднувальні частини із високоміцного чавуну з кулястим графітом та їх з'єднання для промислових нафтопроводів. Технічні умови

ГОСТ Р 57430-2017
Група В6

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ТРУБИ, З'ЄДНУВАЛЬНІ ЧАСТИНИ З ВИСОКОМІЦНОГО ЧАВУНУ З ШАРОВИДНИМ ГРАФІТОМ І ЇХ СПОЛУЧЕННЯ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ НАФТОПРОВОДІВ

Технічні умови

Піпи, приготування з ductile ірони з сферичним графітом і своїми підключеннями для торгових олій з pipelines. Specifications

ГКС 77.140.75
ОКП 14 6000

Дата введення 2017-09-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНО Відкритим акціонерним товариством «Російський науково-дослідний інститут трубної промисловості» (ВАТ «РосНІТІ»)

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 357 «Сталеві та чавунні труби та балони»

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 28 березня 2017 р. N 200-ст

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Правила застосування цього стандарту встановлені у статті 26 Федерального закону від 29 червня 2015 р. N 162-ФЗ «Про стандартизацію в Російській Федерації» . Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному (станом на 1 січня поточного року) інформаційному покажчику «Національні стандарти», а офіційний текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковано у найближчому випуску щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (www.gost.ru)

1 Область застосування

Цей стандарт встановлює вимоги до труб і сполучних частин з високоміцного чавуну з кулястим графітом та їх сполук, що використовуються для підземної та надземної прокладки при будівництві трубопроводів внутрішньопромислового збору, транспорту нафти та супутніх компонентів — домішок, газу та пластових вод.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі стандарти:
ГОСТ 9.602 Єдина система захисту від корозії та старіння. Споруди підземні. Загальні вимоги до захисту від корозії
ГОСТ 166 Штангенциркулі. Технічні умови
ГОСТ 577 Індикатори вартового типу з ціною розподілу 0,01 мм. Технічні умови
ГОСТ 969 Цементи глиноземисті та високоглиноземисті. Технічні умови
ГОСТ 1497 Метали. Методи випробувань на розтягування
ГОСТ 2216 Калібри-скоби гладкі регульовані. Технічні умови
ГОСТ 3443 Виливки із чавуну з різною формою графіту. Методи визначення структури
ГОСТ 6507 Мікрометри. Технічні умови
ГОСТ 7293 Чавун з кулястим графітом для виливків
ГОСТ 7565 Чавун, сталь та сплави. Метод відбору проб визначення хімічного складу
ГОСТ 8026 Лінійки перевірочні. Технічні умови
ДЕРЖСТАНДАРТ 8736 Пісок для будівельних робіт. Технічні умови
ГОСТ 9012 Метали. Метод вимірювання твердості за Брінеллем
ГОСТ 9454 Метали. Методи випробування на ударний вигин при знижених, кімнатній та підвищених температурах
ГОСТ 10692 Труби сталеві, чавунні та сполучні частини до них. Приймання, маркування, упаковка, транспортування та зберігання
ГОСТ 12821 Фланці сталеві приварні встик на P від 0,1 до 20,0 МПа (від 1 до 200 кгс/см ). Конструкція та розміри
ГОСТ 13841 Ящики із гофрованого картону для хімічної продукції. Технічні умови
ГОСТ 14192 Маркування вантажів
ГОСТ 15140 Матеріали лакофарбові. Методи визначення адгезії
ГОСТ 18360 Калібри-скоби для діаметрів від 3 до 260 мм. Розміри
ДЕРЖСТАНДАРТ 18365 Калібри-скоби листові зі змінними губками для діаметрів понад 100 до 360 мм. Розміри
ГОСТ 19200 Виливки із чавуну та сталі. Терміни та визначення дефектів
ГОСТ 27208 Виливки із чавуну. Методи механічних випробувань
ГОСТ ISO 2531 Труби, фітинги, арматура та їх з'єднання з чавуну з кулястим графітом для водо- та газопостачання. Технічні умови

Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічним інформаційним покажчиком «Національні стандарти», який опублікований станом на 1 січня поточного року та за випусками щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти» за поточний рік. Якщо замінений стандарт посилання, на який дано недатоване посилання, рекомендується використовувати діючу версію цього стандарту з урахуванням усіх внесених до цієї версії змін. Якщо замінений стандарт, на який дано датоване посилання, то рекомендується використовувати версію цього стандарту із зазначеним вище роком затвердження (прийняття). Якщо після затвердження цього стандарту до посилального стандарту, на який дано датоване посилання, внесено зміну, що стосується положення, на яке дано посилання, то це положення рекомендується застосовувати без урахування цієї зміни. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, рекомендується прийняти в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Терміни, визначення, позначення та скорочення

3.1 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані терміни згідно з ГОСТ 19200 , а також наступні терміни з відповідними визначеннями:

3.1.1 високоміцний чавун з кулястим графітом ; ВЧШГ: Тип чавуну, в якому графіт присутній переважно у кулястій формі.

3.1.2 гладкий кінець : Кінець труби або з'єднувальної частини, що міститься в розтрубне з'єднання.

3.1.3 Довжина : Дійсна довжина труби або сполучної частини (див. рисунок 1).

Примітка — Для фланцевих з'єднань дійсна довжина дорівнює повній довжині. Для розтрубних з'єднань дійсна довжина дорівнює повній довжині мінус глибина, яку входить гладкий кінець в розтруб.

3.1.4 Допустимий робочий тиск : Внутрішній тиск, крім стрибків тиску, який компоненти трубопроводу повинні безпечно витримувати при постійній роботі.

3.1.5 клас труби або сполучної частини ; К: Коефіцієнт позначення товщини стінки труби або сполучної частини, що вибирається з цілого ряду чисел - 9, 10, 11, 12...

3.1.6 номінальна маса : Довідкова маса виливки з номінальними розмірами.

3.1.7 номінальний тиск; PN , МПа: Цифрове позначення тиску, виражене числом, яке має довідковий характер для всіх компонентів трубопроводу одного номінального розміру, що мають сполучені розміри.

3.1.8 овальність; Про %: Відхилення від кола поперечного перерізу труби, що визначається за формулою

, (1)

де D - Максимальний зовнішній діаметр, мм;

D - Мінімальний зовнішній діаметр, мм;

D – номінальний зовнішній діаметр, мм.

3.1.9 Відросток : Відгалуження від основної циліндричної частини виливка, розташоване під кутом до неї, з рівним або меншим умовним проходом DN .

3.1.10 партія : Кількість виливків, з яких вибирається зразок для випробувань.

Примітка - За партію приймається кількість труб або сполучних частин, відлитих з металу однієї плавки, одного типорозміру, одного виду термообробки.

3.1.11 розтруб : Кінець труби або сполучної частини, що охоплює гладкий кінець труби або сполучної частини.

3.1.12 розтрубно-замкова з'єднання : Фіксоване з'єднання труб або з'єднувальних частин, в якому передбачено пристрій, що запобігає роз'єднанню зібраного з'єднання при збереженні його герметичності, рухливості та міцності.

Примітка — Раструбно-замкова з'єднання включає кільце ущільнювача і комплект стопорів. Дані елементи та розтруб труби можуть мати різне конструктивне виконання.

3.1.13 сполучна частина : Виріб, що приєднується до труби, який забезпечує відхилення та/або зміну напрямку трубопроводу.

3.1.14 труба : Виливка з рівнопрохідним каналом, з прямою віссю, має гладкий і розтрубний або фланцевий кінці.

3.1.15 умовний прохід; DN , мм: Округлене цифрове позначення внутрішнього прохідного перерізу, яке є загальним для всіх компонентів трубопровідної системи.

3.1.16 ефективна довжина; L , мм: Для розтрубних труб та з'єднувальних частин L дорівнює повній довжині мінус глибина розтруба l , на яку входить гладкий кінець (див. рисунок 1).

3.2 Позначення та скорочення

3.2.1 Позначення

b - ширина кільцевого валика, мм;

D - Зовнішній діаметр розтруба, мм;

D - Максимальний зовнішній діаметр, мм;

D - Мінімальний зовнішній діаметр, мм;

DE - Зовнішній діаметр труби, мм;

DN - умовний прохід, мм
h - висота кільцевого валика, мм;
l - відстань від торця труби до кільцевого валика, мм;

l - Довжина розтруба, мм;

L - ефективна довжина, мм;

O - овальність,%;

PN - номінальний тиск, МПа;

S - Товщина стінки труби, мм;

S - Товщина внутрішнього покриття, мм;
- межа плинності, Н/мм ;
- тимчасовий опір, Н/мм ;
- відносне подовження, %.

3.2.2 Скорочення

ВЧШГ - високоміцний чавун з кулястим графітом;
К - клас труби або сполучної частини;
ДРК - подвійний розтруб компенсаційний;
МС - муфта згортка;
МН - муфта насувна;
ОР - відвід розтрубний;
ОРГ - відведення, розтруб - гладкий кінець;
ПРГ-патрубок, розтруб - гладкий кінець;
ПФР - патрубок, фланець - розтруб;
ПФГ – патрубок, фланець – гладкий кінець;
ПРН ст. - патрубок, розтруб - гладкий кінець сталь;
ТР - трійник розтрубний;
ТРГ - трійник, розтруб - гладкий кінець;
ТРФГ - трійник, розтруб - фланець - гладкий кінець;
ТРФ - трійник, розтруб - фланець;
УР - коліно розтрубне;
УРГ – коліно, розтруб – гладкий кінець.

4 Сортамент

4.1 Розміри

4.1.1 Труби та з'єднувальні частини виготовляють умовним проходом DN 80, 100, 125, 150, 200, 250, 300, 350, 400 та 500 мм. Основні розміри гладких кінців труб наведені малюнку 1 і таблиці 1.

Рисунок 1 — Основні розміри труб та їх гладких кінців

b - ширина кільцевого валика; D - Зовнішній діаметр розтруба; DE - Зовнішній діаметр труби; h - висота кільцевого валика; l - відстань від торця труби до кільцевого валика; l - Довжина розтруба; L - ефективна довжина; S – товщина стінки труби; S - Товщина внутрішнього покриття

Рисунок 1 — Основні розміри труб та їх гладких кінців

Таблиця 1 - Основні розміри та маса труб

Труби та сполучні частини можуть мати різні типи розтрубно-замкової з'єднання (наприклад, «RJ», див. додаток А). Тип розтрубно-замкового з'єднання встановлюють за узгодженням між виробником та замовником.

4.1.2 Литі сполучні частини з ВЧШГ виготовляють:
- З розтрубною частиною з одного боку і гладким кінцем з іншого;
- з фланцем з одного боку та гладким кінцем з іншого;
- З розтрубними частинами з двох або трьох (для трійників) сторін.
Найменування та позначення литих з'єднувальних частин наведені в таблиці 2, конфігурація та розміри - у додатку Б.

Таблиця 2 - Литі сполучні частини

4.1.3 Зварні з'єднувальні частини з ВЧШГ виготовляють:
- З розтрубною частиною з одного боку і гладким кінцем з іншого;
- з фланцем з одного боку та гладким кінцем з іншого;
- З розтрубними частинами з двох або трьох (для трійників) сторін;
- З розтрубною частиною, фланцем і гладким кінцем (для трійників).

Примітка — За згодою між виробником та замовником можливі інші варіанти виготовлення зварювальних частин.
Найменування та позначення зварних з'єднувальних частин наведені в таблиці 3, конфігурація та розміри - у додатку В.
Таблиця 3 - Зварні з'єднувальні частини

4.2 Класи

Труби та сполучні частини виготовляють наступних класів: К9, К10, К11, К12…

4.3 Товщина стінки

Номінальну товщину стінки труб і з'єднувальних частин S , мм розраховують за наступною формулою, при цьому товщина стінки труб повинна бути не менше 6 мм, з'єднувальних частин - не менше 7 мм:

, (2)

де К - клас труби або сполучної частини;

DN – умовний прохід, мм.

4.4 Довжина

Труби з розтрубним з'єднанням поставляють ефективної довжини, що дорівнює 5800 та 6000 мм.

Примітка — При замовленні труб загальної довжини, виробник може визначити кількість труб будь-якої мірної довжини, яка потрібна до поставки, шляхом підсумовування ефективних довжин окремих труб.

4.5 Маса

Номінальна маса труб наведена у таблиці 1.

4.6 Приклади умовних позначень

Труба розтрубна (труба ВЧШГ) під з'єднання «RJ» (RJ), з умовним проходом DN 200 мм (200), мірної довжини 6000 мм (6000), класу К10 (К10), виготовлена за ГОСТ Р:

Труба ВЧШГ - RJ - 200x6000 - К10 - ГОСТ Р 57430-2017

Трійник розтрубний (ТР) зі стовбуром умовного проходу DN 200 мм (200) та відростком умовного проходу DN 100 мм (100), з розтрубним з'єднанням «RJ» (RJ), виготовлений за ГОСТ Р:

ТР 200x100 - RJ - ГОСТ Р 57430-2017

Коліно розтрубне (УР) з умовним проходом DN 300 мм (300), з розтрубним з'єднанням «RJ» (RJ), виготовлене за ГОСТ Р:

УР 300 - RJ - ГОСТ Р 57430-2017

Коліно, розтруб - гладкий кінець (УРГ), з умовним проходом DN 300 мм (300), з розтрубним з'єднанням «RJ» (RJ), виготовлене за ГОСТ Р:

УРГ 300 - RJ - ГОСТ Р 57430-2017

Відвід розтрубний (ОР) з умовним проходом DN 300 мм (300), з центральним кутом 45° (45°), з розтрубним з'єднанням «RJ» (RJ), виготовлений за ГОСТ Р:

ОР 300 - 45 ° - RJ - ГОСТ Р 57430-2017

Відведення, розтруб - гладкий кінець (ОРГ) з умовним проходом DN 400 мм (400), центральним кутом 30 ° (30 °), з розтрубним з'єднанням «RJ» (RJ), виготовлений за ГОСТ Р:

ОРГ 400 - 30 ° - RJ - ГОСТ Р 57430-2017

Патрубок, розтруб - гладкий кінець (ПРГ) з умовним проходом DN 250 мм (250), з розтрубним з'єднанням «RJ» (RJ), виготовлений за ГОСТ Р:

ПРГ 250 - RJ - ГОСТ Р 57430-2017

Патрубок, фланець – розтруб (ПФР) з умовним проходом DN 500 мм (500), з розтрубним з'єднанням «RJ» (RJ), виготовлений за ГОСТ Р:

ПФР 500 - RJ - ГОСТ Р 57430-2017

Патрубок, фланець - гладкий кінець (ПФГ) з умовним проходом DN 80 мм (80), з розтрубним з'єднанням «RJ» (RJ), виготовлений за ГОСТ Р:

ПФГ 80 - RJ - ГОСТ Р 57430-2017

Подвійний компенсаційний розтруб (ДРК) з умовним проходом DN 150 мм (150), виготовлений за ГОСТ Р:

ДРК 150 - ГОСТ Р 57430-2017

Муфта згортка (МС) з умовним проходом DN 250 мм (250), виготовлена за ГОСТ Р:

МС 250 - ГОСТ Р 57430-2017

Муфта насувна (МН) з умовним проходом DN 200 мм (200), виготовлена за ГОСТ Р:

МН 200 - ГОСТ Р 57430-2017

Зварний трійник, розтруб - гладкий кінець (ТРГ), зі стовбуром умовного проходу DN 200 мм (200) та відростком умовного проходу DN 100 мм (100), з розтрубним з'єднанням «RJ» (RJ) під номінальний тиск 4,0 МПа (PN4 ,0), виготовлений за ГОСТ Р:

ТРГ 200x100 - RJ - PN4,0 - ГОСТ Р 57430-2017

Зварний патрубок, фланець - гладкий кінець (ПФГ), з умовним проходом DN 100 мм (100), з розтрубним з'єднанням RJ (RJ), довжиною 555 мм (L555) під номінальний тиск 4,0 МПа (PN4,0), виготовлений за ГОСТ Р, фланець виконання 1 (фланець 1) по ГОСТ 12821 із сталі 20 (Ст20):

ПФГ 100 - RJ - L555 PN4,0 - ГОСТ Р 57430-2017 - фланець 1 - ГОСТ 12821 - Ст20

Зварене коліно, розтруб - гладкий кінець (УРГ), з умовним проходом DN 200 мм (200), з розтрубною сполукою «RJ» (RJ) під номінальний тиск 4,0 МПа (PN4,0), виготовлені за ГОСТ Р:

УРГ 200 - RJ - PN4,0 - ГОСТ Р 57430-2017

4.7 Відомості, що вказуються у замовленні

4.7.1 При оформленні замовлення на труби та з'єднувальні частини з ВЧШГ, що виготовляються за цим стандартом, замовник повинен вказати в замовленні такі обов'язкові вимоги:

а) позначення цього стандарту;

б) характеристики та класифікацію транспортованих середовищ (див. 12.5, таблиця 6);

в) умовний прохід труб (див. 4.1.1 таблиця 1);

г) найменування литої сполучної частини, за потреби (див. 4.1.2, таблиця 2);

д) найменування зварної сполучної частини, за потреби (див. 4.1.3, таблиця 3);

е) клас труби або сполучної частини (див. 4.2);

ж) довжину труб мірної довжини, або загальну ефективну довжину труб на замовлення (див. 4.4);

і) тип розтрубно-замкової сполуки (див. додаток А);

к) умовний прохід литої сполучної частини (див. Додаток Б);

л) умовний прохід зварної сполучної частини (див. Додаток).

4.7.2 При необхідності замовник може вказати такі вимоги:

а) додаткове маркування фарбою на зовнішній поверхні труби (див. 5.12.6);

б) постачання труб із зовнішнім захисним покриттям (див. 5.13.1);

в) постачання труб із внутрішнім захисним покриттям (див. 5.13.1);

г) постачання труб із зовнішнім та внутрішнім захисними покриттями (див. 5.13.1);

д) постачання з'єднувальних частин із зовнішнім захисним покриттям (див. 5.13.2);

е) постачання з'єднувальних частин із внутрішнім захисним покриттям (див. 5.13.2);

ж) постачання з'єднувальних частин із зовнішнім та внутрішнім захисними покриттями (див. 5.13.2);

і) збільшення товщини внутрішнього покриття епоксидної композиції або поліуретанового матеріалу до 2 мм (див. 5.13.4);

к) постачання в комплекті з поліетиленовою плівкою (рукавом) (див. 9.4);

л) збільшення довжини трійника L до 1,5 м (див. таблицю В.1, додаток);

м) зміна кута для відведення в межах від 5 ° до 45 ° (див. таблицю В.4, додаток);

н) зміна кута для відведення в межах від 45 ° до 88 ° (див. таблицю В.5, додаток);

п) зміна довжини патрубка фланець - гладкий кінець у межах до 2 м (див. таблицю В.6, додаток В);

р) зміна довжини патрубка фланець - розтруб у межах до 2 м (див. таблицю В.7, додаток В);

с) зміна довжини патрубка розтруб - гладкий кінець сталь в межах до 2 м (див. таблицю В.8, додаток).

4.7.3 При потребі між замовником та виробником можуть бути узгоджені та вказані у замовленні такі вимоги:

а) тип розтрубно-замкової сполуки (див. 4.1.1);

б) інші варіанти виготовлення зварних з'єднувальних частин (див. 4.1.3);

в) інший вид упаковки (див. 5.12.7);

г) комплектність постачання (див. 9.1).

5 Технічні вимоги

5.1 Спосіб виробництва

5.1.1 Труби з ВЧШГ виготовляють відцентроволитими.

5.1.2 Литі сполучні частини з ВЧШГ виготовляють будь-яким способом ливарного виробництва.

5.1.3 Зварні з'єднувальні частини виготовляють методом зварювання заготовок із труб ВЧШГ з використанням у ряді випадків заготовок із вуглецевої конструкційної сталі.

5.1.4 На зовнішню поверхню гладких кінців труб і зварних з'єднувальних частин методом електродугового зварювання наплавляються кільцеві валики згідно з розмірами, вказаними на малюнку 1 і в таблиці 1. На литих сполучних частинах кільцеві валики виконуються при виливку з'єднувальних частин.

5.2 Хімічний склад

Рекомендований хімічний склад чавуну труб та сполучних частин наведено у додатку Г.

5.3 Механічні властивості

5.3.1 Механічні властивості труб та з'єднувальних частин повинні відповідати таблиці 4.

5.3.2 Тимчасовий опір зварних швів у зварних з'єднувальних частинах має бути не менше 400 Н/мм .

Таблиця 4 - Механічні властивості труб та сполучних частин

5.4 Твердість

5.4.1 Твердість металу труб та зварних з'єднувальних частин не повинна перевищувати 230 НВ.

5.4.2 Твердість металу литих з'єднувальних частин на зовнішній поверхні не повинна перевищувати 250 НВ.

5.4.3 Твердість у навколошовній зоні зварних з'єднувальних частин не повинна перевищувати 230 НВ.

5.5 Мікроструктура

5.5.1 Мікроструктура металу труб повинна бути феритною з кулястою формою графіту. Частка перлітної складової має перевищувати 20%. Частка кулястого графіту має бути не менше 95%. Кількість структурно-вільного цементиту в мікроструктурі має перевищувати 5%.

5.5.2 Мікроструктура металу з'єднувальних частин повинна бути феритно-перлітною з кулястою формою графіту. Частка перлітної складової має перевищувати 40%. Частка кулястого графіту має бути не менше 95%. Кількість структурно-вільного цементиту має перевищувати 5%.

5.6 Граничні відхилення розмірів, довжини, форми та маси

5.6.1 Граничні відхилення розмірів

5.6.1.1 Граничні відхилення розмірів гладких кінців труб та з'єднувальних частин наведено у таблиці 1.

Примітка — Для труб з внутрішнім покриттям можна зменшити умовний прохід DN на 10 мм.

5.6.1.2 Граничні відхилення по товщині стінки S та зовнішньому діаметру циліндричної частини труб DE не повинні перевищувати величин, зазначених у таблиці 1. Плюсовий допуск по товщині стінки труби обмежується допуском на масу.

5.6.1.3 Граничні відхилення по товщині стінки S циліндричних ділянок сполучних частин не повинні перевищувати величин, зазначених у додатках Б та В. Плюсовий допуск по товщині стінки з'єднувальних частин обмежується допуском на масу.

5.6.2 Граничні відхилення довжини

5.6.2.1 Граничні відхилення довжини труб не повинні перевищувати мм.

5.6.2.2 При поставці партії труб однієї мірної довжини кількість труб з мінусовим допуском не повинна перевищувати 10%.

5.6.2.3 Граничні відхилення довжини зварювальних частин не повинні перевищувати ±2% від довжини.

5.6.2.4 Граничні відхилення довжини литих з'єднувальних частин з розтрубами, фланцем і розтрубом, фланцем і гладким кінцем не повинні перевищувати ±20 мм, а по довжині фланцевих з'єднувальних частин ±10 мм.

5.6.3 Граничні відхилення форми

5.6.3.1 Відхилення від прямолінійності всієї труби не повинно перевищувати 0,125% довжини труби.

5.6.3.2 Овальність гладких кінців труб та з'єднувальних частин повинна:

- Залишатися в межах допусків зовнішнього діаметра - для DN від 80 до 200 мм включно;

— становити трохи більше 1% зовнішнього діаметра — для DN від 250 до 500 мм включно.

5.6.4 Граничні відхилення від маси

Відхилення фактичної маси від номінальної розрахункової маси не повинні перевищувати:

- ±8% - для труб і литих з'єднувальних частин DN від 80 до 200 мм включно;

- ±5% - для труб і литих з'єднувальних частин DN від 250 до 500 мм включно;

- ±8% - для зварних з'єднувальних частин.

Примітки

1 Значення маси вище максимально допустимої не є ознакою бракувань за умови забезпечення встановленої величини умовного проходу DN .

2 Значення маси нижче мінімально допустимої не є ознакою бракувань за умови забезпечення товщини стінки труби в межах встановленого допуску.

5.7 Якість поверхні

5.7.1 На зовнішній і внутрішній поверхнях труб і сполучних частин допускаються дефекти, зумовлені способом виробництва, що не виводять товщину стінки за мінімальні допустимі значення і не впливають на міцність і герметичність труб при гідростатичному випробуванні. У додатку Д наведено допустимі дефекти для труб і з'єднувальних частин з ВЧШГ з урахуванням термінів ГОСТ 19200 .

5.7.2 У місці контакту кільця ущільнювача із зовнішньою поверхнею гладкого кінця труби і сполучних частин поглиблення підлягають закладенню шпаклівками на основі поліефірних смол. Допускається загортання шпаклівками на основі поліефірних смол дефектних місць, розташованих на інших ділянках зовнішньої поверхні труби та сполучних частин, якщо вони погіршують товарний вигляд.

5.7.3 У місці контакту гумового кільця ущільнювача з внутрішньою поверхнею розтруба поглиблення підлягають закладенню шпаклівками на основі поліефірних смол.

5.8 Якість зварювання швів

5.8.1 У зварних швах зварних з'єднувальних частин не допускаються:

- тріщини будь-яких розмірів, всіх видів та напрямків, розташовані в металі зварного шва та навколошовній зоні;

- непровари в корені одностороннього шва глибиною понад 10% товщини стінки або сумарною довжиною понад 30% його довжини незалежно від глибини;

- Пори та шлакові включення відповідно до вимог [3].

5.8.2 Поверхня зварних швів зварювальних частин повинна бути злегка опуклою. Підрізи, кратери та пропали не допускаються.

5.8.3 Допускається виправлення дефектів зварного шва зварювальної сполучної частини, якщо загальна довжина ділянки з недопустимими дефектами не перевищує 30% її загальної довжини при глибині цих дефектів не більше 50% товщини стінки, а довжина тріщини не більше 50 мм.

5.8.4 Дефектні місця повинні бути усунені, заварені знову та піддані контролю неруйнівними методами. Односторонній шов з непроваром кореня зварного шва може бути виправлений підварюванням кореня.

5.9 Герметичність

5.9.1 Труби повинні витримувати випробувальний гідростатичний тиск:

- Не менше 6,0 МПа - для DN від 80 до 300 мм;

- Не менше 4,0 МПа - для DN від 350 до 500 мм.

5.9.2 Зварні з'єднувальні частини повинні витримувати випробувальний гідростатичний тиск 1,25 від робочого тиску.

5.10 Кут загину

Кут загину зварних швів у зварних сполучних частинах має бути не менше 18°.

5.11 Оздоблення кінців

Торець гладкого кінця біля зовнішньої поверхні труби повинен мати заокруглення радіусом 5 мм.

5.12 Маркування та упаковка

5.12.1 На внутрішню поверхню розтруба труби має бути нанесене лите маркування, що містить:

- Найменування або товарний знак виробника;

- Умовний прохід;

- Номер плавки;

- Номер ковша;

- Номер труби;

- рік та квартал виготовлення;

- Позначення матеріалу («GGG»).

5.12.2 На зовнішній поверхні сполучної частини має бути нанесене маркування, що містить:

- товарний знак виробника;

- Умовне позначення сполучної частини;

- рік виготовлення (допускається вказувати дві останні цифри);

- Позначення матеріалу («GGG»);

- Номінальний тиск для фланцевих з'єднань ( PN ).

5.12.3 Маркування на зварювальні з'єднувальні частини наноситься на неробочу поверхню ударним способом. Висота шрифту 10-40 мм. Дозволяється нанесення маркування фарбою.

5.12.4 Маркування на литих сполучних частинах відливається на неробочій поверхні. Позначення номінального тиску для фланців ( PN ) дозволяється виконувати штампуванням. Висота шрифту 10-40 мм.

5.12.5 При маркуванні фарбою труб та з'єднувальних частин наносять таку інформацію:

- Посилання на цей стандарт;

- Позначення матеріалу («GGG95»);

- Припустимий робочий тиск.

5.12.6 Упаковка труб та з'єднувальних частин, а також додаткове маркування – за ГОСТ 10692 . На вимогу замовника допускається нанесення додаткового маркування фарбою на зовнішній поверхні труби.

5.12.7 Ущільнювальні гумові кільця упаковують у картонні коробки за ГОСТ 13841 (не більше 30 кг), стопори – у спеціальні контейнери (ящики). За узгодженням між виробником та замовником допускається інший вид упаковки. Транспортне маркування - по ГОСТ 14192.

5.13 Захисні покриття

5.13.1 На вимогу замовника на труби наносять зовнішнє або внутрішнє захисне покриття або їх різні комбінації.

5.13.1.1 Зовнішні покриття:

а) металевий цинк - по [1];

б) металевий цинк - по [1] з нанесенням поверх цинку додаткового покриття одним з наступних матеріалів:

- ґрунтовка на основі акрилової смоли - по [4];

- Епоксидна композиція - за ГОСТ 9.602, [5], [6];

- Поліуретан - за ГОСТ 9.602, [5], [6];

- Клейкі полімерні стрічки - за ГОСТ 9.602;

в) допускається нанесення захисного покриття на труби без цинкового покриття.

5.13.1.2 Вага цинкового покриття (не менше 130 г/м) ) і товщина завершального зовнішнього покриття (не менше 70 мкм) - по [1].

5.13.1.3 Внутрішні покриття:

а) цементно-піщане з високоглиноземистого цементу - за ГОСТ 969 [7];

б) епоксидні композиції або поліуретанові матеріали – за ГОСТ 9.602, [5], [6].

5.13.2 На вимогу замовника на сполучні частини наносять зовнішнє або внутрішнє захисне покриття або різні комбінації.

5.13.2.1 Зовнішні покриття:

а) цинкнаповнена фарба - по [2];

б) цинкнаповнена фарба - по [2], з нанесенням поверх неї додаткового покриття одним з наступних матеріалів:

- ґрунтовка на основі акрилової смоли - по [4];

- Епоксидна композиція - за ГОСТ 9.602, [5], [6];

- Поліуретан - за ГОСТ 9.602, [5], [6];

- Клейкі полімерні стрічки - за ГОСТ 9.602;

в) допускається нанесення захисних покриттів на сполучні частини без покриття цинкнаповненою фарбою.

5.13.2.2 Вага покриття цинковою фарбою (не менше 150 г/м) ) і товщина завершального зовнішнього покриття (не менше 70 мкм) - по [2].

5.13.2.3 Внутрішні покриття:

а) цементно-піщане з високоглиноземистого цементу - за ГОСТ 969 [7];

б) епоксидні композиції або поліуретанові матеріали – за ГОСТ 9.602, [5], [6].

5.13.3 Адгезія нанесених зовнішніх покриттів має бути не більше 1 бала.

5.13.4 Товщина внутрішнього цементно-піщаного покриття - по [8]. Середня товщина нанесеного внутрішнього покриття, що складається з епоксидної композиції або поліуретанового матеріалу, повинна становити щонайменше 70 мкм. На вимогу замовника можливе збільшення товщини шару до 2 мм.

6 Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища

6.1 Труби та сполучні частини виготовляють із вибухобезпечних, нетоксичних та радіаційнобезпечних матеріалів. Спеціальних заходів безпеки протягом усього терміну служби труб та з'єднувальних частин не потрібно.

6.2 При зберіганні, транспортуванні та експлуатації труби та сполучні частини є екологічно безпечною продукцією.

6.3 Труби та сполучні частини після закінчення експлуатації підлягають переробці.

7 Правила приймання

7.1 Труби та сполучні частини приймають партіями. Кількість виливків, що перевіряються в партії, встановлюється виробником.

7.2 Труби та сполучні частини з ВЧШГ піддають наступним видам контролю:

- Хімічного складу;
- На розтяг;
- На ударну в'язкість;
- Твердості;
- Мікроструктури;
- Вимірювальному;
- Візуальному;
- гідростатичного;
- якості покриття.

У зварних з'єднувальних частин додатково контролюють механічні властивості зварного шва та кут загину.

7.3 Контроль хімічного складу чавуну труб та з'єднувальних частин проводять на пробах, виготовлених з рідкого металу однієї партії. Мікроструктура та хімічний склад (крім вмісту сірки та фосфору) чавуну є факультативними характеристиками і не вважаються бракувальними ознаками при дотриманні механічних властивостей металу.

7.4 Контроль механічних властивостей, твердості та мікроструктури металу труб та з'єднувальних частин проводять на зразках, виготовлених з будь-якої труби, а на сполучних частинах із приливних зразків у партії, що перевіряється.

7.5 Гідростатичному випробуванню, візуальному та вимірювальному контролю повинні бути піддані кожні труба або сполучна частина.

7.6 Результати гідростатичного випробування труб та сполучних частин вважають задовільними, якщо на їх зовнішній поверхні не виявлено видимої протікання, випотівання або іншої ознаки пошкодження.

7.7 При отриманні незадовільних результатів випробувань з тимчасового опору, відносного подовження або ударної в'язкості проводять повторні випробування за цим показником подвоєної кількості зразків, взятих від тієї ж труби або сполучної частини. Результати повторних випробувань розповсюджують на всю партію.

7.8 Допускається у разі незадовільних результатів повторних випробувань піддавати кожен виріб поштучному контролю за показником, що не виконується.

8 Методи контролю та випробувань

8.1 Проби та зразки для хімічного аналізу відбирають за ГОСТ 7565 .

Хімічний склад чавуну визначають стандартними методами контролю.

У разі розбіжностей у визначенні хімічного складу застосовують методи хімічного аналізу.

8.2 Для проведення механічних випробувань визначення мікроструктури і твердості металу від гладкого кінця відібраної труби відрізають кільце, з якого виготовляють один зразок для випробування на розтяг і три зразка для визначення ударної в'язкості. Виготовлення зразків — за ГОСТом ISO 2531. Для з'єднувальних частин окремо відлиті заготовки — за ГОСТ 7293 .

Випробування на розтяг проводять за ГОСТ 1497 або ГОСТ 27208 .

8.3 Випробування на ударну в'язкість металу труб та з'єднувальних частин проводять за ГОСТ 9454 при температурі 20 ° C на зразках без надрізу. Результат випробувань оформлюють як середньоарифметичне значення [9].

8.4 Контроль твердості проводять за ГОСТ 9012 .

8.5 Контроль мікроструктури проводять за ГОСТ 3443 .

8.6 Геометричні розміри труб, сполучних частин і наплавленого валика контролюють калібром-скобою за ГОСТ 18360 , ГОСТ 18365 , ГОСТ 2216 , штангенциркулем по ГОСТ 166, мікрометром за ГОСТ 6507 , або шаблоном, виготовленим.

8.7 Контроль прямолінійності усієї труби проводять візуально. У разі виникнення розбіжностей, відхилення від прямолінійності будь-якої ділянки труби довжиною 1 м може бути виміряно за допомогою перевірочної лінійки за ГОСТ 8026 та набором щупів або іншими способами за методикою заводу-виробника.

8.8 Товщину стінки труб та з'єднувальних частин контролюють способом ультразвукового контролю за ГОСТом ISO 2531.

8.9 Визначення маси труб і з'єднувальних частин виробляють на терезах за методикою виробника.

8.10 Контроль якості зовнішньої та внутрішньої поверхонь труб та з'єднувальних частин проводять візуально без застосування збільшувальних пристроїв.

Для визначення впливу на характеристики міцності та експлуатаційні характеристики труб таких дефектів, як газова шорсткість, раковини, поглиблення, подряпини, необхідно визначити глибину дефекту для подальшого визначення товщини бездефектного металу під дефектом.

Глибину дефектів визначають індикатором вартового типу за ГОСТ 577 . Індикатор повинен бути адаптований для вимірювань заглиблень та раковин діаметром від 1,0 мм та більше. Допускається застосування аналогічних вимірювальних пристроїв з таким самим або вищим класом точності.

Виміри роблять на поверхні з найбільш характерними дефектами, у будь-яких п'яти точках.

8.11 Гідростатичне випробування труб та з'єднувальних частин проводять за ГОСТом ISO 2531.

8.12 Радіус заокруглення торця труб контролюють за документацією підприємства-виробника.

8.13 Склад та властивості цементно-піщаного покриття регламентують за ГОСТ 969 та ГОСТ 8736 або за документацією підприємства-виробника.

8.13.1 Контроль якості цементно-піщаного покриття, нанесеного на трубу, проводять візуально та за допомогою інструментальних методів контролю [7].

8.13.2 Товщину внутрішнього цементно-піщаного покриття труб контролюють:

- безпосередньо після його нанесення - шляхом проколювання спеціальним щупом, виготовленим за кресленнями заводу-виробника;
- після затвердіння цементно-піщаного покриття – товщиноміром покриттів.

8.13.3 Середнє значення товщини внутрішнього цементно-піщаного покриття вимірюють у будь-якому перерізі, перпендикулярному осі труби в чотирьох точках, розділених інтервалами 90°, на відстані не менше 200 мм від гладкого кінця.

8.13.4 Контроль якості зовнішнього захисного покриття здійснюють візуально. Товщину захисного покриття вимірюють [10].

8.13.5 Адгезію зовнішнього завершального покриття визначають методом ґратчастих надрізів за ГОСТ 15140 на відстані 200-500 мм від краю труби. Контроль проводиться не раніше 24 годин після нанесення покриття на труби та з'єднувальні частини.

8.13.6 Контроль маси цинкового покриття здійснюють за [1].

8.14 Контроль якості ущільнювальних гумових кілець та стопорів проводять за [11] та [12].

9 Комплектність

9.1 Комплектність постачання труб та з'єднувальних частин визначається за погодженням між виробником та замовником з урахуванням вимог цього розділу.

9.2 Труби та з'єднувальні частини поставляють замовнику в комплекті з гумовими кільцями ущільнювачів. Розміри та маса ущільнювальних кілець визначаються типом розтрубно-замкової сполуки. Технічні вимоги - за [11].

9.3 Труби та сполучні частини поставляють замовнику в комплекті зі стопорами. Розміри та маса стопорів визначаються типом розтрубно-замкової сполуки. Технічні вимоги - за [12].

9.4 На вимогу замовника труби можуть постачатися в комплекті з поліетиленовою плівкою (рукавом), що призначена для забезпечення додаткового захисту трубопроводів від корозії. Рукав надягає на труби безпосередньо перед їх прокладанням.

9.5 На кожну партію труб, що відвантажується замовнику, виробник повинен видати документ про якість труб, в якому повинні бути зазначені:

- Позначення цього стандарту;
- Найменування виробника;
- Найменування замовника;
- умовний прохід та клас труб;
- кількість труб та загальна довжина в метрах;
- Номер партії та номер плавки;
- Номінальна розрахункова маса труб;
- Тип та кількість ущільнювальних гумових кілець;
- Величина випробувального гідростатичного тиску;
- тимчасовий опір, відносне подовження, межа плинності;
- Величина ударної в'язкості;
- Твердість металу труб;
- Хімічний склад чавуну;
- Металографічний аналіз;
- види зовнішнього та внутрішнього покриття;
- Дата виписки документа.

9.6 На кожну партію сполучних частин, що відвантажується замовнику, виробник повинен видати документ про якість, в якому повинні бути зазначені:

- Позначення цього стандарту;
- Найменування виробника;
- Найменування замовника;
- номер замовлення;
- Найменування та позначення сполучних частин;
- кількість сполучних частин у штуках та масу партії;
- Номер партії та номер плавки;
- Величина випробувального гідростатичного тиску;
- Тип та кількість ущільнювальних гумових кілець;
- підтвердження про відповідність виробів вимогам цього стандарту;
- види зовнішнього та внутрішнього покриття;
- Дату виписки документа про якість.

10 Транспортування та зберігання

10.1 Транспортування та зберігання труб та з'єднувальних частин здійснюють відповідно до ГОСТ 10692 .

10.2 Труби DN від 80 до 300 мм транспортують у пакетах. У пакеті кожен шар труб розміщують на спеціальних дерев'яних прокладках. Кількість труб у пакетах регламентується документацією заводу-виробника. Труби DN від 350 мм до 500 мм транспортують без пакетів.

Сполучні частини транспортують у спеціальних контейнерах або розсипом. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 .

10.3 Транспортні засоби повинні бути придатними для перевезення, завантаження та розвантаження труб. Під час транспортування повинні дотримуватися таких правил:

- Не допускають прямого контакту труб з дном транспортного засобу;
- при транспортуванні використовують бічні упори;
- закріплюють вантаж за допомогою текстильних ременів та пристроїв, що натягують;
- при перевезенні труб автотранспортом довжина звисаючих кінців не повинна перевищувати 25% від довжини труби;
- Не допускають дотиків труб з металевими поверхнями транспортного засобу.

10.4 Зберігання труб на складах та будівельних майданчиках проводять у транспортних пакетах або без пакетів у спеціально обладнаних штабелях.

Сполучні частини можуть зберігатися на складах, в неопалюваних приміщеннях та під навісами.

10.4.1 Пакети труб можуть бути складені в штабель, на брусах розміром 80х80х2600 мм, по 3 або 4 пакети в кожному ряду. Кожен наступний ярус пакетів відокремлюють від попереднього брусами, товщина яких більша за чисельне значення різниці діаметрів розтруба і циліндра труби. Загальна висота штабеля має перевищувати 2,5 м.

10.4.2 Штабелювання непакетованих труб повинно проводитись на рівних міцних підставах. Ряди труб у штабелі мають бути покладені на дерев'яні прокладки. При цьому необхідно передбачати бічні опори, що запобігають мимовільному розкочування труб.

10.5 Стопори зберігають у відкритій тарі, розсортовані за діаметрами.

10.6 Ущільнювальні гумові кільця транспортуються та зберігаються відповідно до [11].

11 Навантаження та розвантаження

11.1 При вантажних та розвантажувальних роботах з трубами та сполучними частинами необхідно уникати розгойдування, ударів або тертя труб та сполучних частин про інші труби або сполучні частини, землю, опори трейлера, борти вагона.

11.2 Навантаження та вивантаження пакетів повинно здійснюватися пристроями, що забезпечують збереження та цілісність пакетів. Для переміщення слід застосовувати пристосування з використанням нейлонових канатів або ременів із чотирикратним запасом по вантажопідйомності.

11.3 При перевезенні, навантаженні та розвантаженні з'єднувальних частин і пакетів труб забороняється скидати, кидати та піддавати їх ударним навантаженням.

11.4 Завантаження та розвантаження пакетів повинно здійснюватися захопленням всього пакета. Забороняється захоплення пакета за трубу.

11.5 Для непакетованих труб і з'єднувальних частин слід використовувати гаки з еластичним покриттям, при цьому важливо не допускати контакту металу з внутрішнім покриттям, щоб уникнути його пошкодження.

12 Вказівки щодо застосування

12.1 Труби, виготовлені за цим стандартом, призначені для експлуатації в трубопроводах з температурою середовища, що транспортується, до 95 °C.

Примітка: Можливе короткочасне підвищення температури до плюс 130 °C (до 15 год один раз на 2 міс).

12.2 Допустимий робочий тиск наведено в таблиці 5.


Таблиця 5 - Допустимий робочий тиск

12.3 Допустима температура експлуатації та будівництва трубопроводів – до мінус 40 °C.

12.4 Труби та сполучні частини з ВЧШГ із зовнішнім захисним покриттям можуть застосовуватися у всіх типах ґрунтів.

12.5 Характеристики допустимих до транспортування середовищ трубопроводами з ВЧШГ наведені в таблиці 6.

12.6 Характеристики і класифікацію середовищ, що транспортуються, замовник вказує в замовленні.

Таблиця 6 - Характеристики транспортованих середовищ