ГОСТ Р ІСО 9329-4-2010

ГОСТ Р ИСО 9329-4-2010 Труби безшовні з високолегованих аустенітних сталей для роботи під тиском. Технічні умови

ГОСТ Р ІСО 9329-4-2010

Група В62

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ТРУБИ БЕЗШОВНІ З АУСТЕНІТНИХ ВИСОКОЛЕГОВАНИХ СТАЛІВ ДЛЯ РОБОТИ ПІД ТИСКОМ

Технічні умови

Seamless tubes from austenitic high-alloy steels for pressure purposes. Specifications

ГКС 23.040.10
77.140.75
ОКП 13 1000

Дата введення 2012-03-01

Передмова

Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 р. N 184-ФЗ "Про технічне регулювання", а правила застосування національних стандартів Російської федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 "Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"

Відомості про стандарт

1 ПІДГОТОВЛЕНО Технічним комітетом зі стандартизації ТК 357 «Сталеві та чавунні труби та балони», Відкритим акціонерним товариством «Російський науково-дослідний інститут трубної промисловості» (ВАТ «РосНІТІ») на основі власного автентичного перекладу російською мовою стандарту, зазначеного в пункті 4

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 357 «Сталеві та чавунні труби та балони"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 21 грудня 2010 р. N 907-ст

4 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 9329−4:1997* «Труби сталеві безшовні для роботи під тиском. Технічні умови постачання. Частина 4. Аустенітні корозійно-стійкі сталі» (ІSO 9329-4:1997 «Семірові стелі tubes для pressure purposes — Технічні утиліти умов — Part 4: Austenitic stainless steels»)
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням. - Примітка виробника бази даних.

Найменування цього стандарту змінено щодо найменування зазначеного міжнародного стандарту для приведення у відповідність до ГОСТ Р 1.5-2004 (підрозділ 3.5).

При застосуванні цього стандарту рекомендується використовувати замість посилальних міжнародних стандартів відповідні їм національні стандарти Російської Федерації та міждержавні стандарти, відомості про які наведено у додатковому додатку ТАК

5 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

Вступ

У тексті цього стандарту стосовно ІСО 9329-4:1997 змінено окремі фрази, замінено деякі терміни та позначення на їх синоніми та еквіваленти з метою дотримання норм російської мови та відповідно до прийнятої в Російській Федерації термінології та системи позначень.

У тому числі, відповідно до традиційної національної термінології термін «герметичність» (leak-tightness) замінений терміном «суцільність». Відповідно до ГОСТ 26877-91 термін "ексцентриситет" замінений терміном "різнотовщинність".

Відповідно до правил оформлення національних стандартів згідно з ГОСТ Р 1.7-2008 значення тиску при випробуванні на суцільність зазначені в одиницях системи СІ.

Відповідно до прийнятої національної системи позначень замінені наступні позначення:

- межі міцності на розтягування на ;

- межі плинності (при непропорційному подовженні 0,2%) на ;

- межі плинності (при загальному подовженні 1,0%) на ;

- Відносного подовження після розриву на .

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на безшовні труби круглого поперечного перерізу, виготовлені з високолегованих аустенітних сталей.

Труби призначені для роботи під тиском в умовах впливу агресивних середовищ при кімнатній, зниженій або підвищеній температурах, наприклад, установках високого тиску, хімічних установках, парогенераторах і трубопровідних системах.

Труби, виготовлені відповідно до цього стандарту, можуть відповідати різним вимогам до властивостей при кімнатній температурі, ударної в'язкості при знижених температурах та межі плинності при підвищених температурах залежно від призначення та умов експлуатації.

Користувачі цього стандарту також повинні враховувати вимоги ISO 1129, ISO 2037, ISO 6759, ISO 7598. Труби для котлів та судин високого тиску повинні відповідати вимогам ISO 831 та ISO 5730.

Примітки

1 Термін "tube" є синонімом "pipe"; у національній трубній промисловості в обох випадках використовують термін «труба».

2 Цей стандарт можна застосовувати до труб іншого (некруглого) поперечного перерізу. У цьому випадку слід застосовувати вимоги до хімічного складу та механічних властивостей труб цього стандарту. Інші вимоги повинні бути узгоджені між виробником та замовником.


Цей стандарт не поширюється на:

a) обсадні, насосно-компресорні, бурильні труби та труби для трубопроводів нафтової та газової промисловості;

b) труби для транспортування газу, води та стічних вод.

Загальні технічні вимоги до труб наведені в ISO 404.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міжнародні стандарти*:
_______________
* Таблицю відповідності національних стандартів міжнародним див. за посиланням. - Примітка виробника бази даних.

ISO 148:1989 Сталь. Випробування на удар по Шарпі (зразків з V-подібним надрізом) [ISO 148:1989, Steel - Charpy impact test (V-notch)]*
_______________
* Діє ISO 148−1:2009 «Матеріали металеві. Випробування на удар по Шарпі на маятниковому копрі. Частина 1. Метод випробування».


ІСО 377−1:1989 Відбір та приготування проб та зразків для випробувань із сталей, що деформуються. Частина 1. Проби та зразки для механічних випробувань (ISO 377−1:1989, Selection and preparation of samples and test pieces of wrought steels — Part 1: Samples and test pieces for mechanical test)*
_______________
* Діє ІСО 377:1997 «Сталь та сталеві вироби. Розташування та приготування випробуваних зразків та зразків для конкретних механічних випробувань. Технічна поправка 1».


ІСО 404:1992 Сталь та сталеві заготовки. Загальні технічні умови постачання (ISO 404:1992, Steel and steel products — General technical delivery requirements)

ISO 683-13:1986 Стали термооброблені, леговані та автоматні. Частина 13: Деформована корозійностійка сталь (ISO 683−13:1986, Heat treatable steels, alloy steels and free cutting steels — Part 13: Wrought stainless steels)*
_______________
* Скасовано без заміни


ISO 783:1989 Матеріали металеві. Міцність на розрив за підвищеної температури (ISO 783:1989, Metallic materials — Tensile testing at elevated temperature)

ІСО/Р 831:1968 Котли стаціонарні. Посібник із виготовлення (ISO/R 831:1968, Rules for construction of stationary boilers)*
_______________
* Скасовано без заміни.


ISO 1127:1992 Труби з нержавіючої сталі. Розміри, допуски та умовна маса на одиницю довжини (ISO 1127:1992, Stainless steel tubes — Dimensions, tolerances and conventional masses per unit length)

ISO 1129:1980 Труби сталеві для бойлерів, перегрівачів та теплообмінників. Розміри, допуски та умовні маси на одиницю довжини (ISO 1129:1980, Steel tubes for boilers, superheaters and heat exchangers — Dimensions, tolerances and conventional masses per unit length)

ISO 2037:1992 Труби з нержавіючої сталі для харчової промисловості (ISO 2037:1992, Stainless steel tubes for food industry)

ISO 2566-2:1984 Сталь. Таблиці переведення величин відносного подовження. Частина 2. Стали аустенітні (ISO 2566-2:1984, Steel - Conversion of elongation values - Part 2: Austenitic steels)

ISO 3205:1976 Температури, бажані для проведення випробувань (ISO 3205:1976, Preferred test temperatures)

ISO 3651-1:1976 Стали нержавіючі. Визначення стійкості до міжкристалітної корозії. Частина 1. Аустенітні та феритноаустенітні (дуплекс) нержавіючі сталі. Корозійне випробування в азотній кислоті за допомогою вимірювання втрати маси (метод Х'ю) medium by measurement of loss in mass (Huey test)]*
_______________
* Діє ISO 3651-1:1998 «Сталі нержавіючі. Визначення стійкості до міжкристалітної корозії. Частина 1. Аустенітні та феритноаустенітні (дуплекс) нержавіючі сталі. Корозійне випробування в азотній кислоті у вигляді вимірювання втрати маси (метод Хью)».


ISO 3651-2:1976 Стали нержавіючі. Визначення стійкості до міжкристалітної корозії. Частина 2. Феритні, аустенітні та феритноаустенітні (дуплекс) нержавіючі сталі. Корозійне випробування в середовищі, що містить сірчану кислоту (метод Штрауса). containing sulfuric acid (Strauss test)]*
_______________
* Діє ISO 3651-2:1998 «Сталі нержавіючі. Визначення стійкості до міжкристалітної корозії. Частина 2. Феритні, аустенітні та феритноаустенітні (дуплекс) нержавіючі сталі. Корозійне випробування в середовищі, що містить сірчану кислоту (метод Штрауса)».


ISO 4200:1991 Труби сталеві з гладкими кінцями, зварені та безшовні. Загальні таблиці розмірів та мас на одиницю мірної довжини (ISO 4200:1991, Plain end steel tubes, welded and seamless — General tables of dimensions and masses per unit length)

ІСО/ТО 4949:1989 Найменування стали на основі літерних символів (ISO/TR 4949:1989, Steel names based on letter symbols)*
_______________
* Діє ISO 4949:2003 «Найменування сталі на основі літерних символів».


ISO 5252:1991 Труби сталеві. Системи допусків (ISO 5252:1991, Steel tubes - Tolerance systems)

ІСО 5730:1992 Котли стаціонарні з димогарними трубами зварної конструкції (крім водотрубних котлів) [ISO 5730:1992, Stationary shell boilers of welded construction (other than water-tube boilers)]*
_______________
* Скасовано без заміни.


ISO 6759:1980 Труби сталеві безшовні з нержавіючої сталі для теплообмінників (ISO 6759:1980, Seamless steel tubes for heat exchangers)

ISO 6761:1981 Труби сталеві. Обробка кінців труб та фітингів під зварювання (ISO 6761:1981, Steel tubes — Preparation of ends of tubes and fitting for welding)

ISO 6892−1:1984 Матеріали металеві. Випробування на розтяг при температурі навколишнього середовища (ISO 6892−1:1984, Metallic materials — Tensile testing)*
_______________
* Діє ISO 6892-1:2009 «Матеріали металеві. Випробування розтягування. Частина 1. Випробування за температури навколишнього середовища».


ISO 7438:1985 Матеріали металеві. Випробування на вигин (ISO 7438:1985, Metallic materials - Bend test)*
_______________
* Діє ISO 7438:2005 «Матеріали металеві. Випробування на вигин».


ISO 7598:1988 Труби з корозійностійкої сталі для нарізки різьблення ISO 7−1

ISO 8492:1986 Матеріали металеві. Труби. Випробування на сплющування (ISO 8492:1986, Metallic materials — Tube — Flattening test)*
_______________
* Діє ISO 8492:1998 «Матеріали металеві. Труби. Випробування на сплющування».


ISO 8493:1986 Матеріали металеві. Труби. Випробування на роздачу (ІSO 8493:1986, Metallic materials - Tube - Drift expanding test)*
_______________
* Діє ISO 8493:1998 «Матеріали металеві. Труби. Випробування на роздачу».


ISO 8495:1986 Матеріали металеві. Труби. Випробування на розвальцювання кільця (ISO 8495:1986, Metallic materials - Tube - Ring expanding test)*
_______________
* Діє ISO 8495:1998 «Матеріали металеві. Труби. Випробування на розвальцювання кільця».


ISO 8496:1986 Матеріали металеві. Труби. Випробування на розтягування кільця (ISO 8496:1986, Metallic materials - Tube - Ring tensile test)*
_______________
* Діє ISO 8496:1998 «Матеріали металеві. Труби. Випробування розтягування кільця».


ІСО 9302:1994 Труби сталеві безшовні та зварні (крім труб, отриманих дуговим зварюванням під флюсом) напірні. Електромагнітний метод контролю герметичності (ІSO 9302:1994, Seamless and welded (except submerged arc-welded) steel tubes for pressure purposes — Electromagnetic testing for verification of hydraulic leak-tightness)

ІСО 9303:1989 Труби сталеві безшовні та зварені (крім труб, отриманих дуговим зварюванням під флюсом) напірні. Ультразвуковий контроль усієї периферійної поверхні для виявлення поздовжніх недосконалостей (ISO 9303:1989, Seamless and welded (except submerged arc-welded))

ISO 9305:1989 Труби сталеві безшовні напірні. Ультразвуковий контроль усієї периферійної поверхні для виявлення поперечних недосконалостей (ISO 9305:1989, Seamless steel tubes for pressure purposes — Full peripheral ultrasonic testing for the detection of transverse imperfections)

ІСО/ТО 9769:1991 Сталь та чавун. Огляд існуючих методів аналізу (ISO/TR 9769:1991, Steel and iron — Review of available methods of analysis)

ІСО 10332:1994 Труби сталеві безшовні та зварені (крім труб, отриманих дуговим зварюванням під флюсом) напірні. Ультразвуковий контроль для перевірки герметичності (ІSO 10332:1994, Seamless and welded (except submerged arc-welded) steel tubes for pressure purposes — Ultrasonic

ISO 10474:1991 Сталь та сталеві вироби. Документи про контроль (ISO 10474:1991, Steel and steel products — Inspection documents)

ISO 11496:1993 Труби сталеві безшовні та зварні напірні. Ультразвуковий контроль кінців труб для виявлення шаруватих недосконалостей (ISO 11496:1993, Seamless and welded steel tubes for pressure purposes — Ultrasonic testing of tube ends for the detection of laminar imperfections)

ISO 14284:1996 Сталь і чавун. Відбір та приготування зразків для визначення хімічного складу (ІSO 14284:1996, Steel and iron — Sampling and preparation of samples for the determination of chemical composition)

3 Позначення

3.1 Позначення розмірів труб

- зовнішній діаметр;

- внутрішній діаметр;

- товщина стінки.

3.2 Позначення граничних відхилень розмірів труб

Позначення граничних відхилень розмірів труб відповідають позначенням, прийнятим в ISO 5252.

3.3 Позначення, що використовуються під час опису випробувань

3.3.1 Позначення, що використовуються при описі випробування на розтягування, – за ISO 6892.

3.3.2 Позначення, що використовуються при описі випробування на сплющування:

- Відстань між сплющувальними поверхнями;

- Коефіцієнт деформації.

3.3.3 Позначення, які використовуються при описі випробування гідростатичним тиском:

- Випробувальний тиск;

- Допустима напруга в стінці труби при випробуванні.

4 Інформація, що надається замовником

4.1 Обов'язкова інформація

У замовленні на труби замовник повинен зазначити:

- Найменування виробу - труба;

- Позначення стандарту на розміри;

— розміри (зовнішній діаметр та товщину стінки або, якщо узгоджено між виробником та замовником, внутрішній діаметр та товщину стінки) у міліметрах (7.1);

- Довжину (7.2);

- граничні відхилення довжини для труб мірної довжини, що перевищує 12 м (7.3.2);

- Позначення цього стандарту;

- Марку сталі (таблиця 1);

- категорію випробувань (9.2);

— тип документа про приймальний контроль (9.1 та розділ 12).

4.2 Додаткова інформація

У замовленні на труби, що постачаються відповідно до вимог цього стандарту, замовник може вказати такі додаткові вимоги, попередньо узгодивши їх із виробником:

- спосіб виплавлення сталі (5.1);

- термічну обробку у процесі гарячої деформації труб [5.3.1, перерахування b)];

- спеціальні граничні відхилення зовнішнього діаметра та товщини стінки (що відрізняються від зазначених у таблицях 5 та 6);

- Проведення випробувань механічних властивостей на зразках, термічно оброблених за спеціальним режимом (6.2.1);

- Виконання фаски на кінцях труб (8.2);

- Спеціальні вимоги до прямолінійності труб (8.1.7);

- Тип поверхні (8.1.1 та таблиця 7);

- Контроль хімічного складу труб (9.3);

- Визначення межі плинності при підвищеній температурі, норми межі плинності, відбору зразків та температуру випробування (9.4.2);

- гідростатичне випробування суцільності (9.5);

- Випробування на ударний вигин при кімнатній температурі (9.9.5.1);

- Випробування на ударний вигин при зниженій температурі (9.4.3 і 9.9.5.2 );

- Спеціальні вимоги до маркування (10.3);

— неруйнівний контроль виявлення поперечних дефектів (9.9.8.2, для категорії випробувань II);

- Неруйнівний контроль кінців труб для виявлення розшарування (9.9.8.3);

- Випробування на стійкість до міжкристалітної корозії (6.4);

- Нанесення штрихового коду (10.1);

- Нанесення спеціального захисного покриття (розділ 11).

4.3 Приклад позначення труб у замовленні

Приклад позначення безшовних труб розмірами, відповідними ІСО 1127, зовнішнім діаметром 168,3 мм, товщиною стінки 4 мм, мірною довжиною 6 м, із сталі марки X 6 CrNiNb 18 11 і з поверхнею типу HFS2, підданих приймально-здавальним випробуванням документом, що додається, про приймальний контроль типу 3.1.В по ІСО 10474:

Труба ІСО 1127 - 168,3 х4 - 6 - ГОСТ Р ІСО 9329-4 - Х6 CrNiNb 18 11 - HFS2 - I - ІСО 10474 3.1.В

5 Технологія виробництва

5.1 Спосіб виплавки сталі

На вимогу замовнику має бути надана інформація про спосіб виплавки сталі.

Примітка — Сталі можуть бути розлиті в зливки, заготівлі або отримані в інший спосіб, що призводить до аналогічних результатів. При безперервному розливанні сталей різних марок повинна бути ідентифікована і повністю видалена перехідна ділянка металу. Видалення перехідної ділянки має бути проведене відповідно до встановленої процедури, що забезпечує поділ марок сталі.

5.2 Спосіб виробництва труб

Труби виготовляють безшовними способами гарячої чи холодної деформації чи комбінацією цих способів.

Терміни «гарячедеформовані» та «холоднодеформовані» застосовують по відношенню до стану труб до термічної обробки, що проводиться відповідно до 5.3.

Якщо не узгоджено інше, спосіб виробництва труб вибирає виробник.

5.3 Термічна обробка та умови постачання

5.3.1 Труби поставляють термічно обробленими по всій довжині (таблиця 3) в одному з наступних станів:

a) може після термічної обробки на твердий розчин;

b) за погодженням між виробником та замовником у стані після термічної обробки в процесі гарячої деформації, якщо труби піддавалися деформації в інтервалі температур обробки на твердий розчин, зазначених у таблиці 3, та прискореному охолодженню (4.2).

5.3.1.1 Тип та стан поверхні труб вказані в таблиці 7. Тип поверхні труб вибирає замовник (4.2 та таблиця 7).

5.3.2 Термічна обробка на твердий розчин полягає в рівномірному нагріванні труб до температури, що знаходиться в межах інтервалу, зазначеного в таблиці 3, і подальшому прискореному охолодженні.

Примітка — У разі проведення подальшої гарячої обробки труб, наприклад гарячої згинання, для запобігання значної зміни властивостей сталі може бути проведена додаткова обробка, наприклад, стабілізуючий відпал.

6 Вимоги до матеріалу труб

6.1 Хімічний склад

6.1.1 Аналіз плавки

Хімічний склад сталі, який визначається за результатами аналізу плавки, повинен відповідати зазначеному в таблиці 1.


Таблиця 1 - Хімічний склад сталей з аналізу плавки

6.1.2 Аналіз виробу

На вимогу замовника хімічний склад сталі, який визначається за результатами аналізу металу труб (9.3), повинен відповідати вказаному в таблиці 1 з урахуванням граничних відхилень аналізу плавки, зазначених у таблиці 2.


Таблиця 2 - Граничні відхилення хімічного складу сталі від зазначеного в таблиці 1

В процентах

У межах однієї плавки для одного елемента допускається відхилення тільки по верхньому або лише по нижньому із заданих меж. Одночасне відхилення по верхньому та нижньому межам не допускається.

Якщо встановлене лише плюсове відхилення, мінусове відхилення не допускається.

6.2 Механічні та технологічні властивості

6.2.1 Властивості труб за кімнатної температури

Механічні та технологічні властивості труб, визначені при кімнатній температурі (23±5) °З ISO 3205, повинні відповідати зазначеним у таблиці 3.


Таблиця 3 - Механічні властивості при кімнатній температурі аустенітних сталей у стані після термічної обробки на твердий розчин, режими термічної обробки та корозійна стійкість (для товщини стінки 50 мм і менше)

Продовження таблиці 3

Примітка — Якщо після поставки труб передбачається проведення термічної обробки труб, яка відрізняється від встановленої в цьому стандарті, або додаткової термообробки (що може вплинути на механічні властивості труб), на вимогу замовника повинні бути проведені додаткові механічні випробування труб на зразках, термічно оброблених за режимами , відрізняється від зазначених у таблиці 3. Режими термічної обробки зразків та механічні властивості, отримані при цих випробуваннях, повинні бути узгоджені між виробником та замовником.

6.2.2 Властивості труб за підвищеної температури

6.2.2.1 Межі плинності і металу труб при підвищеній температурі повинні бути не меншими, ніж зазначені в таблиці 4.


Таблиця 4 - Межа плинності при підвищених температурах для труб у стані після термічної обробки на твердий розчин і гранична температура, до якої труби мають стійкість до міжкристалітної корозії (для труб товщиною стінки 50 мм і менше)

Примітка - Межі плинності і визначають на вимогу замовника відповідно до 9.4.2.

6.2.2.2 Тривала міцність металу труб для довідки зазначена у таблиці А.1 (додаток А).

6.2.3 Властивості труб за зниженої температури

Мінімальні значення роботи удару та температура випробувань мають бути узгоджені та вказані у замовленні.

Робота удару при знижених температурах випробувань для довідки зазначена у таблиці В.1 (додаток).

Примітка - Роботу удару визначають на вимогу замовника відповідно до 9.4.2 для сталей марок, зазначених у таблиці В.1 (додаток В).

6.3 Зварюваність

Стали для виробництва труб, що поставляються за цим стандартом, вважаються придатними для зварювання. Однак замовник повинен враховувати, що поведінка сталі при зварюванні і після неї залежить не тільки від властивостей сталі, але й значною мірою від умов та технології зварювання, а також від передбачуваного використання виробів із труб, що постачаються.

6.4 Корозійна стійкість

6.4.1 Цей стандарт встановлює вимоги щодо стійкості металу труб до міжкристалітної корозії та не розглядає інших видів корозії або впливу корозійних середовищ.

6.4.2 Проведення спеціальних випробувань корозійної стійкості має бути узгоджено між виробником та замовником у замовленні. При цьому мають бути погоджені умови випробувань та оцінка результатів.

Вимоги щодо стійкості металу труб до міжкристалітної корозії повинні бути узгоджені, наприклад, на основі ISO 3651-1 або ISO 3651-2.

6.4.3 При проведенні випробувань на стійкість до міжкристалітної корозії ISO 3651-2 (9.4.4, 9.9.6) слід застосовувати значення, зазначені в таблиці 3.

Граничні температури, до яких труби мають стійкість до міжкристалітної корозії, для довідки вказані в таблиці 4.

7 Розміри, маса та граничні відхилення

7.1 Діаметр, товщина стінки та маса труб

Зовнішній діаметр, товщина стінки і маса 1 м труб, що поставляються за цим стандартом, повинні відповідати ISO 1127 та ISO 4200.

Примітка - У національній промисловості Російської Федерації стандартизовані значення зовнішнього діаметра і товщини стінки труб наведені в ГОСТ 9940 для гарячедеформованих труб, в ГОСТ 9941 - для холоднодеформованих труб.
_______________
* ГОСТ 9940-81 «Труби безшовні гарячедеформовані з корозійностійкої сталі. Технічні умови".
** ГОСТ 9941–81 «Труби безшовні холодно- та теплодеформовані з корозійностійкої сталі. Технічні умови".


Для труб спеціального призначення зовнішній діаметр, товщина стінки і маса 1 м труб повинні відповідати ISO 1129, ISO 2037, ISO 6759.

За узгодженням між виробником та замовником труби можуть бути виготовлені за внутрішнім діаметром та товщиною стінки. У цьому випадку розміри та їх граничні відхилення мають бути узгоджені та вказані у замовленні.

7.2 Довжина

7.2.1 Труби виготовляють немірної (7.2.2) або мірної (7.2.3) довжини відповідно до вимог замовлення.

7.2.2 Труби немірної довжини виготовляють довжиною в межах від 2 до 7 м-коду.

7.2.3 Труби мірної довжини виготовляють із граничними відхиленнями довжини, зазначеними в 7.3.2.

7.3 Граничні відхилення

7.3.1 Граничні відхилення зовнішнього діаметра та товщини стінки

Зовнішній діаметр та товщина стінки труб повинні знаходитися в межах допустимих відхилень, зазначених у таблицях 5 та 6 (9.6). Граничні відхилення зовнішнього діаметра та товщини стінки труби вибирають залежно від технології виробництва труб, марки сталі та способу подальшої обробки.


Таблиця 5 - Граничні відхилення зовнішнього діаметра та товщини стінки холоднодеформованих труб

Таблиця 6 - Граничні відхилення зовнішнього діаметра та товщини стінки гарячедеформованих труб

До труб, що поставляються за цим стандартом, не застосовуються спеціальні граничні відхилення, передбачені ISO 2037 та ISO 6759.

На ділянках ремонту поверхні труб допускається зменшення зовнішнього діаметра на довжині не більше 1 м нижче за допустиме мінімальне значення, за умови, що товщина стінки труб не виходитиме за допустиме мінімальне значення.

Овальність та різнотовщинність труб не повинні виводити діаметр і товщину стінки труб за відповідні допустимі значення.

7.3.2 Граничні відхилення довжини, мм для труб мірної довжини:

- До 6 м включ. - ;

- св. 6 до 12 м увімкн. - ;

- св. 12 м включно. - граничні відхилення встановлюють за погодженням між виробником та замовником.

8 Стан постачання

8.1 Стан (якість) поверхні та прямолінійність труб

8.1.1 Стан поверхні труб обумовлений способом виробництва, обраним виробником. На вимогу замовника труби виготовляють із поверхнею, тип якої вказаний у замовленні (таблиця 7).

Примітка — Спеціальні вимоги щодо стану поверхні труб повинні бути узгоджені між виробником та замовником та вказані у замовленні.


Таблиця 7 -Тип та стан поверхні труб

8.1.2 Поверхня труб повинна бути очищеною і не мати дефектів, які виявляються візуальним контролем (9.7).

8.1.3 Стан поверхні труб повинен забезпечувати виявлення недосконалостей, які мають бути видалені.

8.1.4 Пліви, волосовини, задираки, заходи сонця, підрізи, рванини та вибоїни повинні бути видалені механічним способом або шліфуванням, при цьому товщина стінки труб у місцях зачистки не повинна виходити за допустимі мінімальні значення. Ремонт поверхні зварюванням не допускається.

8.1.5 Недосконалості поверхні, що виводять товщину стінки за допустимі мінімальні значення, повинні вважатися дефектами, а поверхня не відповідає вимогам цього стандарту.

8.1.6 Поверхня ділянки труби після видалення недосконалості повинна плавно переходити до прилеглої поверхні труби.

8.1.7 Труби мають бути прямолінійними.

Відхилення від прямолінійності будь-якої ділянки труби завдовжки 1 м не повинно перевищувати 3 мм.

Відхилення від прямолінійності по всій довжині труб зовнішнім діаметром понад 50 мм не повинно перевищувати 0,2% довжини труби.

За погодженням між виробником та замовником допускається постачання труб зі спеціальними вимогами до прямолінійності.

8.2 Оздоблення кінців труб

Кінці труб повинні бути обрізані під прямим кутом і зачищені від задирок. За узгодженням виробника та замовника на кінцях труб повинна бути виконана фаска відповідно до ISO 6761.

9 Контроль та випробування

9.1 Документація про приймальний контроль

9.1.1 Види контролю та випробувань, типи документів про приймальний контроль, що оформлюються за результатами контролю відповідно до ISO 404 та ISO 10474, наведені в таблиці 8. Види контролю та випробувань, типи документів про приймальний контроль повинні бути зазначені замовником при оформленні замовлення ( 4.1).


Таблиця 8 - Способи контролю та випробувань, типи документів про приймальний контроль

9.1.2 Якщо в замовленні зазначено надання свідоцтва про проходження технічного контролю (ІСО 10474 - 3.1.А, 3.1.В або 3.1.С) або акта приймання (ІСО 10474, 3.2), то повинні бути проведені (таблиця 8 та 9.2) прийому -здатні випробування труб по 9.3-9.8, результати яких повинні бути зазначені відповідно у свідоцтві чи акті приймання.

Крім того, у свідоцтві чи акті приймання мають бути зазначені:

a) результати аналізу плавки;

b) результати контролю та випробувань щодо виконання додаткових вимог (4.2);

c) ідентифікаційні дані, що стосуються замовлення та результатів випробувань партії труб;

d) відомості про проведену термічну обробку (5.3).

9.2 Категорії випробувань

Труби піддають контролю та випробуванням, зазначеним у таблиці 9.


Таблиця 9 - Вид та категорії випробувань

Категорії випробувань І та ІІ застосовуються тільки до свідоцтва про проходження технічного контролю (ІСО 10474 -3.1.А, 3.1.В або 3.1.С) або акта приймання (ІСО 10474, 3.2).

9.3 Контроль хімічного складу

9.3.1 Проведення контрольного аналізу хімічного складу труб може бути узгоджено між виробником та замовником та зазначено у замовленні (9.9.1).

9.3.2 Кількість проб для аналізу, що відбираються, повинна бути узгоджена між виробником і замовником і зазначена в замовленні.

9.3.3 Проби відбирають відповідно до ISO 14284. Проби можуть бути відібрані:

a) від зразків для механічних випробувань;

b) від тієї ж ділянки труби, що й зразки для механічних випробувань.

9.4 Механічні та технологічні випробування

9.4.1 Випробування за кімнатної температури

9.4.1.1 Партія

При проведенні приймально-здавальних випробувань приймання труб проводять партіями.

Партія труб може після термічної обробки в процесі гарячої деформації повинна складатися з труб однієї марки сталі, однієї плавки, однієї технології виготовлення, одного зовнішнього діаметра і товщини стінки.

Партія труб у стані після термічної обробки на твердий розчин повинна складатися з труб однієї марки сталі, однієї плавки, однієї технології виготовлення, одного зовнішнього діаметра і товщини стінки, при цьому труби повинні бути термічно оброблені по одному режиму печі безперервної дії або в одному садку у печі періодичної дії.

Кожна партія має складатися зі 100 труб. Залишок труб 50 шт. або менше після формування партій має бути розділений на інші партії замовлення. Залишок труб понад 50 шт. приймають окремою партією.

Якщо загальна кількість труб менше ніж 100 шт., їх приймають однією партією.

9.4.1.2 Кількість труб, що відбираються для випробувань

Для проведення випробувань відбирають:

- одну трубу від кожної партії для випробувань категорії I;

- Дві труби від кожної партії для випробувань категорії II, за винятком випробувань по 9.9.3 та 9.9.4;

- 10% труб від кожної партії для випробувань категорії II за 9.9.3 та 9.9.4.

9.4.1.3 Кількість випробувань

Для кожної відібраної труби повинні бути проведені такі випробування:

- одне випробування на розтяг при кімнатній температурі (9.9.2.1);

— одне з випробувань: на сплющення, загинання або розтягування кільцевого зразка (9.9.3);

- одне випробування на роздачу відрізка труби або кільцевого зразка (9.9.4).

9.4.1.4 Відбір проб та зразків для випробувань

Проби та зразки для випробувань відбирають від кінців труб відповідно до ISO 377-1.

9.4.1.5 Розташування та орієнтація зразків для випробувань

9.4.1.5.1 Зразок для випробування на розтягування

Випробування на розтяг проводять на відрізку труби повного перерізу, поздовжніх або поперечних зразках, відповідних ISO 6892.

На вибір виробника:

- для труб зовнішнім діаметром 219,1 мм і менше випробування проводять на відрізку труби повного перерізу або поздовжньому зразку;

- Для труб зовнішнім діаметром більше 219,1 мм випробування проводять на поздовжньому або поперечному зразку.

9.4.1.5.2 Зразок для випробування на сплющування

Випробування на сплющення проводять на відрізку труби повного перерізу, що відповідає ІСО 8492. Випробування не проводять для труб зовнішнім діаметром понад 400 мм.

9.4.1.5.3 Зразок для випробування на загин

Випробування на загин проводять на відрізку труби повного перерізу, що відповідає ІСО 7438. Для труб товщиною стінки більше 20 мм допускається проводити випробування на зразку у вигляді смуги, вирізаному в поперечному напрямку, шириною 19 мм і довжиною 38 мм.

9.4.1.5.4 Зразки для випробування на роздачу відрізка труби, на роздачу кільцевого зразка або на розтягування кільцевого зразка

Випробування на роздачу відрізка труби, на роздачу кільцевого зразка або на розтягування кільцевого зразка проводять ISO 8493, ISO 8495, ISO 8496 відповідно. Випробування не проводять на трубах зовнішнім діаметром понад 400 мм.

9.4.1.5.5 Зразки для випробувань на ударний вигин

Випробування на ударний вигин проводять на вимогу замовника. Від кожної відібраної труби вирізають три поперечні зразки повного розміру (10 10 мм) з V-подібним надрізом. Якщо розмір труби не дозволяє виготовити зразок без його випрямлення, вирізають поздовжній зразок.

Вісь надрізу зразка має бути перпендикулярна до поверхні труби.

Для труб товщиною стінки більше 30 мм осьова лінія зразка повинна розташовуватися на відстані до зовнішньої поверхні труби приблизно дорівнює одній четвертій товщині стінки.

9.4.2 Випробування за підвищеної температури

Норми меж плинності і температуру та кількість зразків для випробувань на розтяг при підвищеній температурі (9.9.2.2) узгоджують між виробником та замовником.

9.4.3 Випробування за зниженої температури

Для труб завтовшки стінок 6 мм і більше випробування на ударний вигин при зниженій температурі проводять на вимогу замовника. Температура випробування повинна бути узгоджена між виробником та замовником.

Форма та розміри зразків для випробувань повинні відповідати ISO 148.

9.4.4 Випробування на стійкість до міжкристалітної корозії

Якщо потрібні випробування на стійкість до міжкристалітної корозії, кількість зразків повинна бути узгоджена між виробником та замовником.

Спеціальні вимоги до відбору та виготовлення зразків повинні бути узгоджені між виробником та замовником.

9.5 Контроль суцільності

9.5.1 Усі труби повинні бути піддані контролю суцільності.

9.5.2 Якщо в замовленні не зазначено інше, гідростатичне випробування суцільності на вибір виробника може бути замінене неруйнівним контролем суцільності (9.9.7.2).

9.6 Контроль розмірів

Труби контролюють розміри.

Зовнішній діаметр вимірюють у поперечному перерізі труб. Труби зовнішнім діаметром понад 457 мм вимірюють по довжині кола вимірювальною стрічкою з подальшим перерахунком. У разі розбіжностей діаметр труб вимірюють у поперечному перерізі.

Якщо замовлення не вказано інше, товщину стінки вимірюють на кінцях труб.

9.7 Візуальний контроль

Усі труби піддають візуальному контролю на відповідність вимогам 8.1 та 8.2.

9.8 Неруйнівний контроль

9.8.1 Труби категорії випробувань II піддають неруйнівному контролю виявлення поздовжніх дефектів (9.9.8.1).

9.8.2 Труби категорії випробувань II на вимогу замовника піддають неруйнівному контролю виявлення поперечних дефектів (9.9.8.2).

9.8.3 Кінці труб товщиною стінки понад 40 мм на вимогу замовника піддають неруйнівному контролю виявлення розшарування (9.9.8.3).

9.9 Методи та оцінка результатів випробувань

9.9.1 Аналіз хімічного складу труб

9.9.1.1 Аналіз хімічного складу труб проводять на вимогу замовника (9.3.1 та 9.3.2).

9.9.1.2 Хімічні елементи мають бути визначені методами, зазначеними у відповідних міжнародних стандартах. Допускається використання методу спектрального аналізу.

9.9.1.3 Результати хімічного аналізу повинні відповідати таблиці 1 з урахуванням допустимих відхилень, зазначених у таблиці 2.

9.9.1.4 У разі розбіжностей при застосуванні аналітичних методів визначення хімічного складу труб проводять відповідно до ISO/TO 9769.

9.9.2 Випробування на розтягування

9.9.2.1 Випробування на розтяг при кімнатній температурі

9.9.2.1.1 Випробування на розтяг при кімнатній температурі проводять відповідно до ISO 6892 (див. також 9.4.1.3 та 9.4.1.5.1 ).

9.9.2.1.2 При випробуванні на розтяг при кімнатній температурі визначають: межу міцності , межа плинності і відносне подовження .

Відносне подовження визначають на розрахунковій довжині зразка , де - Площа вихідного поперечного перерізу. Якщо використовують іншу розрахункову довжину зразка, то відносне подовження визначають відповідно до ISO 2566-2.

9.9.2.1.3 Результати випробування на розтягування повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3 для відповідних марок сталі.

9.9.2.2 Випробування на розтяг при підвищеній температурі

9.9.2.2.1 Випробування на розтяг при підвищеній температурі (9.4.2) проводять відповідно до ISO 783 на вимогу замовника.

9.9.2.2.2 Під час проведення випробування на розтяг при підвищеній температурі визначають межі плинності і .

9.9.2.2.3 Результати випробування на розтягування повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 4 для відповідної температури.

9.9.3 Випробування на сплющування, загин або розтягування кільцевого зразка

9.9.3.1 Загальні положення

Для труб зовнішнім діаметром 200 мм і більше на вибір виробника проводять одне з випробувань на сплющування, загин або на розтягнення кільця (9.4.1.3) при кімнатній температурі. Для труб зовнішнім діаметром від 152,4 до 200 мм на вибір виробника проводять одне з випробувань: на сплющування або на розтягування кільцевого зразка. Для труб зовнішнім діаметром менше 152,4 мм проводять випробування на сплющування.

9.9.3.2 Випробування на сплющення

9.9.3.2.1 Випробування на сплющення проводять відповідно до ISO 8492.

Кінець труби або відрізок труби сплющують до отримання між поверхнями, що сплющують, відстані , що обчислюється за формулою

. (1)

де - Відстань між сплющувальними поверхнями, що вимірюється під навантаженням, мм;

- Коефіцієнт деформації (таблиця 3);

- Номінальна товщина стінки, мм;

- Номінальний зовнішній діаметр, мм.

9.9.3.2.2 Після випробування на зразку не повинно бути тріщин або надривів, що визначаються візуально, при цьому допускається наявність дрібних тріщин на кромках зразка.

Для труб із ставленням менше 10 допускається наявність дрібних тріщин на внутрішній поверхні зразка в положеннях поперечного перерізу «6 год» та «12 год».

9.9.3.3 Випробування на загин

9.9.3.3.1 Випробування на загин (9.4.1.3) проводять відповідно до ISO 7438. Зразок загинають при кімнатній температурі у напрямку вихідної кривизни на кут 180° навколо оправки діаметром, рівним 3 .

9.9.3.3.2 Після випробування на зразку не повинно бути тріщин або надривів, що визначаються візуально, при цьому допускається наявність дрібних тріщин на кромках зразка.

9.9.3.4 Випробування кільцевого зразка на розтягування

9.9.3.4.1 Випробування кільцевого зразка на розтяг проводять для труб зовнішнім діаметром 152,4 мм і більше.

Випробування кільцевого зразка на розтягування проводять згідно з ISO 8496.

9.9.3.4.2 Зразок (9.4.1.5.4) деформують у поперечному напрямку до руйнування.

9.9.3.4.3 Після випробування на зразку не повинно бути тріщин, які визначаються візуально.

9.9.4 Випробування на роздачу відрізка труби або кільцевого зразка

9.9.4.1 Загальні положення

Випробування на роздачу при кімнатній температурі на вибір виробника проводять на відрізку труби або кільцевому зразку (9.4.1.3).

9.9.4.2 Випробування на роздачу відрізка труби

9.9.4.2.1 Випробування на роздачу відрізка труби проводять за ISO 8493.

Випробування на роздачу проводять для труб зовнішнім діаметром трохи більше 150 мм і товщиною стінки трохи більше 9 мм.

Кінець відрізка труби (9.4.1.5.4) роздають на конічній оправці до збільшення зовнішнього діаметра, зазначеного в таблиці 3 для відповідної марки сталі.

9.9.4.2.2 Після випробування на поверхні відрізка труби не повинно бути тріщин або надривів, що визначаються візуально. При цьому допускається наявність дрібних тріщин на кромках відрізка труби.

9.9.4.3 Випробування на роздачу кільцевого зразка

Випробування на роздачу кільцевого зразка проводять відповідно до ISO 8495.

Зразок вважається таким, що витримав випробування, якщо при збільшенні його внутрішнього діаметра не менше ніж на 40% на ньому відсутні ознаки руйнування, що визначаються візуально.

9.9.5 Випробування на ударний вигин

9.9.5.1 Випробовування на ударний вигин при кімнатній температурі

9.9.5.1.1 Випробування на ударний вигин при кімнатній температурі проводять для труб товщиною стінки 6 мм і більше (9.4.1.5.5) відповідно до ISO 148 на вимогу замовника. Роботу удару визначають як середньоарифметичне значення результатів випробувань трьох зразків.

9.9.5.1.2 Робота удару повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3 для відповідної марки сталі, при цьому на одному зразку допускається зниження роботи удару не більше ніж на 30% нормативного значення.

9.9.5.1.3 При отриманні незадовільних результатів випробування на ударний вигин його повторно проводять на трьох додаткових зразках відповідно до ISO 148.

9.9.5.1.4 Робота удару за результатами випробувань шести зразків повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3 для відповідної марки сталі, при цьому на двох зразках допускається зниження роботи удару, у тому числі на одному зразку не більше ніж на 30% нормативного значення.

9.9.5.2 Випробовування на ударний вигин при зниженій температурі

9.9.5.2.1 Для труб товщиною стінки 6 мм і більше на вимогу замовника проводять випробування на ударний вигин при зниженій температурі (9.4.3) відповідно до ISO 148. Температура випробування, обрана відповідно до таблиці В.1 (додаток В) , повинна бути узгоджена між виробником та замовником. Роботу удару визначають як середньоарифметичне значення результатів випробувань трьох зразків.

9.9.5.2.2 Робота удару повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці В.1 для відповідної марки сталі, при цьому на одному зразку допускається зниження роботи удару не більше ніж на 30% нормативного значення.

9.9.5.2.3 При отриманні незадовільних результатів випробування на ударний вигин його повторно проводять на трьох додаткових зразках відповідно до ISO 148.

9.9.5.2.4 Робота удару за результатами випробувань шести зразків повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці В.1 для відповідної марки сталі, при цьому на двох зразках допускається зниження роботи удару, у тому числі на одному зразку, не більше ніж на 30% нормативного значення.

9.9.6 Випробування на стійкість до міжкристалітної корозії

Якщо не погоджено інше, випробування на стійкість до міжкристалітної корозії проводять відповідно до ISO 3651-1 або ISO 3651-2.

9.9.7 Контроль суцільності

9.9.7.1 Випробування гідростатичним тиском

Випробувальний тиск, що визначається за наступною формулою, не повинен перевищувати 8 Н/мм

, (2)

де - випробувальний тиск, Н/мм ;

- Допустима напруга в стінці труби, що дорівнює 80% мінімальної межі плинності , зазначеного в таблиці 3 для відповідної марки сталі, Н/мм ;

- Номінальна товщина стінки, мм;

- Номінальний зовнішній діаметр, мм.

Труби витримують під випробувальним тиском щонайменше 5 з.

Труби повинні витримувати випробування без виявлення течі та залишкової деформації, що виводить розміри труб за граничні значення.

9.9.7.2 Неруйнівний контроль суцільності

Якщо труби не випробовують гідростатичним тиском (9.9.7.1), їх піддають одному з наступних випробувань (9.5.2):

a) електромагнітного контролю відповідно до ISO 9302;

b) ультразвуковому контролю відповідно до ISO 10332;

c) одному з таких спеціальних випробувань:

1) пневматичному випробуванню у воді при випробувальному тиску повітря 0,6 Н/мм з витримкою під тиском не менше ніж 5 с;

2) пневматичному випробуванню з використанням піноутворювального розчину при випробувальному тиску 0,03 Н/мм .

9.9.8 Неруйнівний контроль

9.9.8.1 Труби категорії випробувань II піддають ультразвуковому контролю для виявлення поздовжніх дефектів відповідно до ISO 9303 з рівнем приймання L2.

9.9.8.2 На вимогу замовника труби категорії випробувань II піддають ультразвуковому контролю для виявлення поперечних дефектів відповідно до ISO 9305 з рівнем приймання L2.

9.9.8.3 На вимогу замовника кінці труб товщиною стінки понад 40 мм піддають ультразвуковому контролю для виявлення розшарування відповідно до ISO 11496.

9.9.9 Перевірка марки сталі

Для перевірки сталі наявність легуючих елементів використовують відповідний метод.

9.10 Незадовільні випробування

У разі незадовільних результатів випробувань надходять відповідно до вимог ISO 404.

9.11 Повторні випробування

Повторні випробування проводять відповідно до ISO 404.

9.12 Відбраковування та переробка

Відбраковування та переробку труб проводять відповідно до ІСО 404.

10 Маркування

10.1 Застосовуване маркування

Залежно від розміру труб маркування у вигляді тексту або штрихового коду наносять фарбою, що не змивається, на труби або ярлик, що прикріплюється до пакета труб або ящика з трубами.

Маркування має містити:

- товарний знак виробника труб;

- Марку сталі;

- Номер плавки або її код;

- категорію випробувань;

— знак незалежного інспектора при оформленні документів про приймальний контроль типів 3.1 та 3.2 (таблиця 8);

— номер, за яким труби можуть бути ідентифіковані у свідоцтві про проходження технічного контролю або акт приймання, якщо це передбачено замовленням;

- Позначення цього стандарту;

- Тип поверхні (таблиця 7), на вимогу замовника.

10.2 Спосіб нанесення маркування

10.2.1 Маркування наносять на кожній трубі діаметром понад 31,8 мм на відстані приблизно 300 мм від одного з кінців.

Вся маркування або її частина може бути нанесена безперервно по всій довжині труби.

Для труб зовнішнім діаметром 31,8 мм і менше маркування наносять на ярлик, прикріплений до кожного пакета або ящика з трубами.

10.2.2 Не рекомендується використовувати для маркування фарбу, що містить свинець, мідь, цинк та олово.

10.3 Спеціальне маркування

У замовленні може бути передбачене інше маркування.

11 Захист труб

Труби поставляють без застосування будь-якого захисту або із захистом, який зазвичай використовується виробником.

За погодженням між виробником та замовником труби поставляють із спеціальним захистом.

12 Документація

Документація, що додається до труб, що поставляється повинна відповідати вимогам 9.1.

13 Розбіжності

Розбіжності усувають відповідно до ISO 404.

Додаток, А (довідковий). Тривала міцність аустенітних сталей за підвищених температур

Додаток А
(довідкове)

Таблиця А.1

Продовження таблиці А.1

Закінчення таблиці А.1

Додаток (довідковий). Робота удару при знижених температурах для труб може після термічної обробки на твердий розчин

Додаток
(довідкове)

Таблиця В.1

Додаток ТАК (довідковий). Відомості про відповідність посилальних міжнародних стандартів до посилальних національних стандартів Російської Федерації (і чинних у цій якості міждержавних стандартів)

Додаток ТАК
(довідкове)

Таблиця Д. А. .1