ГОСТ Р ІСО 10893-4-2014

ГОСТ Р ИСО 10893-4-2014 Труби сталеві безшовні та зварені. Частина 4. Контроль методом проникаючих речовин виявлення поверхневих дефектів (з Поправками)

ГОСТ Р ІСО 10893-4-2014

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Труби сталеві безшовні та зварені. Частина 4. Контроль методом проникаючих речовин виявлення поверхневих дефектів*

Seamless and welded steel tubes. Частина 4.

Liquid penetrant inspection for detection of surface imperfections

_________________
* Виправлення. ІКС N 6-2015; ІКС N 7-2015.

ГКС 23.040.10, 77.040.20, 77.140.75

Дата введення 2015-03-01

Передмова

Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 р. N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 "Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"

Відомості про стандарт

1 ПІДГОТОВЛЕНО Технічним комітетом зі стандартизації ТК 357 «Сталеві та чавунні труби та балони», Недержавною освітньою установою додаткової професійної освіти «Науково-навчальний центр «Контроль та діагностика» («НУЦ «Контроль та діагностика») та Відкритим акціонерним дослідний інститут трубної промисловості» (ВАТ «РосНІТІ») на основі власного автентичного перекладу російською мовою стандарту, зазначеного в пункті 4

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 357 «Сталеві та чавунні труби та балони"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 13 жовтня 2014 р. N 1314-ст

4 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 10893−4:2011* «Не руйнуючий контроль сталевих труб. Частина 4. Контроль методом проникних рідин сталевих безшовних і зварних труб для виявлення поверхневих дефектів» (ІSO 10893-4:2011 «Non-destructive testing of steel tubes — Part 4: Liquid penetrant inspection of seamless and welded steel tubes for the detection imperfections»).

Найменування цього стандарту змінено щодо найменування зазначеного міжнародного стандарту для приведення його у відповідність до ГОСТ Р 1.7 (пункт 6.2) та уточнення галузі застосування.

При застосуванні цього стандарту рекомендується використовувати замість посилальних міжнародних стандартів відповідні їм національні стандарти Російської Федерації та міждержавні стандарти, відомості про які наведено у додатковому додатку ТАК

5 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Правила застосування цього стандарту встановлені у ГОСТ Р 1.0-2012 (розділ 8). Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному (станом на 1 січня поточного року) інформаційному покажчику «Національні стандарти», а офіційний текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковано у найближчому випуску інформаційного покажчика «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (gost.ru)


ВНЕСЕНІ: поправки, опубліковані в ІВС N 6-2015, ІУС N 7-2015

Виправлення внесено виробником бази даних

Вступ

Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 10893-4, підготовленому Технічним комітетом ISO/TC 17 «Сталь», підкомітетом SC 19 «Технічні умови постачання труб, що працюють під тиском».

Міжнародний стандарт ISO 10893-4 анулює та замінює ISO 12095:94, технічно переглянутий.

Міжнародний стандарт ISO 10893-4 складається з наступних частин під загальним найменуванням "Неруйнівний контроль сталевих труб":

- частина 1. Автоматичний електромагнітний контроль сталевих безшовних і зварних труб (крім труб, отриманих дуговим зварюванням під флюсом) для верифікації герметичності;

- частина 2. Автоматичний контроль методом вихрових струмів сталевих безшовних і зварних труб (крім труб, отриманих дуговим зварюванням під флюсом) для виявлення дефектів;

- Частина 3. Автоматичний контроль методом розсіювання магнітного потоку по всьому колу безшовних та зварних труб з феромагнітної сталі (крім труб, отриманих дуговим зварюванням під флюсом) для виявлення поздовжніх та (або) поперечних дефектів;

- Частина 4. Контроль методом проникних рідин сталевих безшовних та зварних труб для виявлення поверхневих дефектів;

- Частина 5. Контроль методом магнітних частинок безшовних та зварних труб із феромагнітної сталі для виявлення поверхневих дефектів;

- Частина 6. Радіографічний контроль шва зварних сталевих труб виявлення дефектів;

- Частина 7. Цифровий радіографічний контроль шва зварних сталевих труб для виявлення дефектів;

- Частина 8. Автоматичний ультразвуковий контроль безшовних та зварних сталевих труб для виявлення ламінарних дефектів;

- Частина 9. Автоматичний ультразвуковий контроль для виявлення ламінарних дефектів у смузі/листі, що використовуються для виготовлення сталевих зварних труб;

- Частина 10. Автоматичний ультразвуковий контроль по всьому колу безшовних та зварних сталевих труб (крім труб, отриманих дуговим зварюванням під флюсом) для виявлення поздовжніх та (або) поперечних дефектів;

- Частина 11. Автоматичний ультразвуковий контроль шва зварних сталевих труб для виявлення поздовжніх та (або) поперечних дефектів;

— Частина 12. Автоматичний ультразвуковий контроль товщини по всьому колу безшовних та зварних сталевих труб (крім труб, одержаних дуговим зварюванням під флюсом).

1 Область застосування

Цей стандарт встановлює вимоги до проведення капілярного контролю для виявлення поверхневих дефектів безшовних та електрозварювальних труб.

Цей стандарт може застосовуватися для контролю поверхні всієї труби або її частини відповідно до стандарту продукції.

Цей стандарт може бути застосований і для контролю порожнистих профілів.

2 Нормативні посилання

Наступні стандарти посилань необхідні для застосування цього стандарту*. Для датованих посилань застосовується лише вказане видання. Для недатованих посилань – останнє видання зазначеного стандарту (включаючи будь-які зміни).
________________
* Таблицю відповідності національних стандартів міжнародним див. за посиланням. - Примітка виробника бази даних.


ISO 3059 Контроль неруйнівний. Контролює метод проникаючих рідин і метод магнітних частинок. Умови спостереження (ISO 3059 Non-destructive testing — Penetrant testing and magnetic particle testing — Viewing conditions)

ISO 3452-1 Неруйнівний контроль. Метод проникаючих рідин. Частина 1. Загальні принципи (ISO 3452-1 Non-destructive testing – Penetrant testing – Part 1: General principles)

ISO 3452-2 Контроль неруйнівний. Контролює метод проникаючих рідин. Частина 2. Перевірка проникних речовин (ISO 3452-2 Non-destructive testing – Penetrant testing – Part 2: Testing of penetrant materials)

ISO 9712 Неруйнівний контроль. Кваліфікація та атестація персоналу (ISO 9712 Nondestructive testing — Qualification and certification of NDT personnel)

ISO 11484 Вироби сталеві. Система кваліфікація роботодавця для персоналу з неруйнівного контролю

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані терміни та визначення ISO 3452-1 та ISO 11484, а також такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 труба (tube): Порожнистий довгий продукт, відкритий з обох кінців, будь-якої форми поперечного перерізу.

3.2 безшовна труба (seamlesstube): Tpyба, виготовлена шляхом прошивання твердої заготовки для отримання порожнистої труби, яка надалі обробляється (гарячим або холодним способом) до остаточних розмірів.

3.3 зварна труба (weldedtube): Tpyба, виготовлена шляхом формування порожнистого профілю з плоского продукту та зварювання суміжних кромок разом, яка після зварювання може бути додатково оброблена (гарячим або холодним способом) до її остаточних розмірів.

3.4 виробник (manufacturer): Організація, яка виробляє продукцію відповідно до відповідного стандарту та заявляє відповідність поставленої продукції всім чинним положенням відповідного стандарту.

3.5 угода (agreement): Контрактні відносини між виробником та замовником у момент запиту та замовлення.

4 Загальні вимоги

4.1 Якщо специфікація на продукцію або угоду між замовником та виробником не обумовлюють інше, то капілярний контроль труб повинен проводитись після завершення всіх первинних технологічних операцій виробництва (прокатки, термічної обробки, холодної та гарячої деформації, обробки у розмірі та попередньої правки тощо). ).

4.2 Поверхня труби, яка контролюється, повинна бути очищена від масла, жиру, піску, окалини або будь-яких інших речовин, які можуть перешкодити проведенню капілярного контролю. Тип індикацій, а також мінімальні розміри виявлених дефектів залежать від технології виробництва труб та якості обробки поверхні.

4.3 Контроль повинен проводитися тільки підготовленими операторами, атестованими відповідно до ISO 9712, ISO 11484 або еквівалентних документів та під керівництвом компетентного персоналу, призначеного виробником (заводом-виробником). У разі інспекції третьою стороною це має бути узгоджено між замовником та виробником. Контроль за дозволом роботодавця повинен проводитись відповідно до письмової процедури. Процедура неруйнівного контролю має бути узгоджена спеціалістом 3 рівня та особисто затверджена роботодавцем.

Примітка — Визначення рівнів 1, 2 та 3 див. у відповідних міжнародних стандартах, наприклад, у ISO 9712 та ISO 11484.

5 Проведення контролю

5.1 Загальні положення

5.1.1 Рідкий пенетрант наноситься на поверхню, що підлягає контролю, та витримується деякий час для проникнення в порожнину поверхневих дефектів матеріалу об'єкта контролю. Потім усі надлишки пенетранта видаляються, поверхню висушують і, якщо необхідно, на неї наносять проявник. Проявник як промокальний папір абсорбує пенетрант, що залишився в порожнині дефекту, і є контрастним тлом посилення помітності індикацій. У пенетранті міститься або кольоровий (видимий при природному освітленні), або люмінесцентний (при ультрафіолетовому випромінюванні) барвник. Для обох перерахованих вище методів можуть застосовуватися такі види індикаторних пенетрантів:

a) водозмивні пенетранти;

b) пенетранти подальшого емульгування;

c) органозмивні пенетранти.

Термін «засоби капілярного контролю» позначає в цьому стандарті будь-які індикаторні пенетранти, розчинники або засоби, що очищають, проявники і т. д. , які застосовуються при контролі.

5.1.2 Для кожної труби або її ділянки, що піддаються капілярному контролю, необхідно застосовувати кольоровий або люмінесцентний метод з одним з трьох видів індикаторного пенетранту.

При контролі повинні застосовуватися загальні положення та технологія капілярного контролю відповідно до ISO 3059, ISO 3452-1 та ISO 3452-2 (див. 5.3).

5.2 Дефекти, що виявляються, та їх класифікація

p align="justify"> Метод капілярного контролю є ефективним способом виявлення дефектів, що виходять на поверхню (в цьому розділі званих «поверхневими дефектами»). Типовими поверхневими дефектами, що виявляються даним методом, є тріщини, полони, заходи сонця, непровари, розшарування і пористість.

Капілярний контроль не дозволяє визначити природу, форму та розміри виявлених поверхневих дефектів. Індикаторний малюнок не визначає фактичних розмірів поверхневих дефектів, які спричинили ці індикації. Тому при капілярному контролі має застосовуватися така класифікація індикацій:

a) протяжна індикація — індикація, довжина якої втричі чи більше перевищує ширину;

b) округла індикація - індикація, яка має круглу або овальну форму, довжина якої перевищує ширину менш ніж утричі;

c) скупчення індикацій — лінії або групи індикації, що складаються щонайменше з трьох індикацій, які можуть бути як протяжними, так і округлими і відстань між якими не перевищує довжини найменшої індикації;

d) хибні індикації — індикації, які виникли або внаслідок локальних нерівностей поверхні, або від певних технологічних процесів при виробництві труб, наприклад, ризики внаслідок калібрування чи виправлення.

Мінімальні розміри індикацій, які підлягають розгляду при оцінці результатів контролю, та відповідні рівні приймання наведені у таблиці 1.


Таблиця 1 - Мінімальні розміри індикацій, які підлягають оцінці

5.3 Технологія контролю

Капілярний контроль слід проводити відповідно до наступної процедури:

а) під час вибору пенетранта необхідно враховувати особливості поверхні труби, і навіть необхідний рівень чутливості контролю;

b) для корозійностійких сталевих труб слід застосовувати проникаючі матеріали з низьким вмістом галогенів (хлору/фтору) та сірки;

c) робоча температура проведення капілярного контролю повинна становити від 10 до 50 °C. При неможливості проведення капілярного контролю у зазначеному вище температурному діапазоні процедура контролю із застосуванням дефектоскопічних матеріалів, що використовуються, повинна бути перевірена на зразку для випробувань засобів капілярного контролю (наприклад, алюмінієвий зразок з тріщинами після швидкого охолодження) при температурі контролю;

d) пенетрант слід наносити на поверхню контролю пензликом або розпорошувати. Для ділянок труб дозволяється занурення в пенетрант, хоч це менш ефективно;

e) час витримки повинен становити від 3 до 30 хв і не повинен бути меншим від часу витримки, рекомендованого виробником пенетранту;

f) надлишки пенетранту, що змивається або постемульгується, повинні бути видалені з поверхні контролю водою. Якщо необхідно, видалення надлишків пенетранту слід проводити при ультрафіолетовому випромінюванні. Тиск води у пристрої змивання пенетранту повинен становити близько 200 кПа (2 бар) і не перевищувати 350 кПа (3,5 бар). Температура води для змивання повинна бути нижчою за 40 °C. Найбільша частина надлишків пенетранту, що змивається розчинником, видаляється чистою та сухою тканиною без ворсу. Потім поверхню слід протерти білою тканиною без ворсу, злегка намоченою розчинником, доки всі сліди надлишків пенетранта не будуть видалені. Після застосування пенетранту промивання поверхні розчинником до застосування проявника забороняється;

g) поверхню після видалення надлишків пенетранту можна висушити, протерши її білою, чистою і сухою тканиною без ворсу, або струменем гарячого повітря, що подається під тиском не вище 200 кПа (2 бар) і при температурі не вище 70 °C. Після видалення розчинника зазвичай використовується метод природного випаровування вологи, тому інші методи сушіння не використовуються. Якщо інше не узгоджено між замовником та виробником, температура труби не повинна перевищувати 50 °C;

h) рідкий проявник розпорошується таким чином, щоб забезпечити повне покриття контрольованої зони тонкою та рівною плівкою. При застосуванні порошкоподібного проявника труба або ділянка труби, що підлягають контролю, занурюються в псевдозріджений шар сухого проявника або покриваються порошкоподібним проявником за допомогою ручного гумового розпилювача або пістолета-розпилювача (звичайного або електростатичного) за умови, що порошок наноситься рівним шаром по всій рівнині;

i) час прояву починається відразу після висихання рідкого проявника або негайно після нанесення порошкоподібного проявника. Як правило, час прояву дорівнює часу проникнення і становить від 5 до 30 хв. Якщо при проявленні індикаторні сліди не вийшли на поверхню, час проявки може становити більше 30 хв;

j) огляд контрольованої зони необхідно провести після закінчення часу прояву, зазначеного в перерахунку i) даного пункту, необхідного для виходу пенетранту з дефектних зон у шар, що виявляє. При нанесенні проявника рекомендується спостерігати поверхню, оскільки це допомагає в оцінці результатів. При застосуванні флуоресцентного індикаторного пенетранту контроль повинен проводитися в темному приміщенні з використанням джерела ультрафіолетового випромінювання, рівень яскравості якого не перевищує 20 лк, а інтенсивність невидимого ультрафіолетового випромінювання не менше 10 Вт/м. на поверхні контрольованої ділянки. При застосуванні кольорового індикаторного пенетранту освітленість поверхні контрольованої ділянки під час її контролю не повинна бути меншою за 500 лк.

6 Оцінка індикацій

6.1 Залежно від максимальної кількості дефектів або максимально допустимого розміру дефектів (діаметр або довжина), відповідно до даних таблиць 2 і 3, існує чотири рівні приймання.


Таблиця 2 - Поверхня труби - Максимально допустима кількість та розміри (діаметр, довжина) дефектів на ділянці розміром 100 мм 150 мм

Таблиця 3 - Зварний шов - максимально допустима кількість та розміри (діаметр, довжина) дефектів на ділянці розміром 150 мм 50 мм

6.2 Огляд слід проводити візуально без використання засобів збільшення зображення.

Дозволяється застосування способів віддаленого огляду, наприклад, за допомогою телевізійних камер, якщо виробник може підтвердити відсутність впливу на критерії приймання.

6.3 На відповідність рівням приймання повинні розглядатися лише ті індикації, розміри яких дорівнюють або перевищують значення, зазначені в таблиці 1. Також повинні враховуватися лише ті індикації, що утворюються від дефектів. Аналогічні індикації, утворені від рисок чи інших дефектів технологічного процесу, не повинні братися до уваги. Будь-яка індикація, що враховується, розміри якої перевищують рівень приймання по 6.1, повинна бути повторно проконтрольована для підтвердження наявності або відсутності даного дефекту. Перед повторним контролем необхідно провести підготовку поверхні.

6.4 Індикації, що враховуються при проведенні капілярного контролю відповідно до вимог цього стандарту, повинні бути оцінені та класифіковані наступним чином:

a) при контролі всієї поверхні або ділянки труби на контрольовану поверхню з найбільшою кількістю індикації необхідно накласти уявну зону оцінки розміром 100 мм. 150мм. Оцінку індикації за типом, кількістю та розміром слід проводити відповідно до даних таблиці 2;

b) при контролі зварного шва на контрольовану поверхню з найбільшою кількістю індикації необхідно накласти уявну область оцінки розміром 50 мм 150 мм симетрично щодо осі шва, при цьому 50 мм повинні накладатися поперек осі зварного шва. Оцінку індикації за типом, кількістю та розміром слід проводити відповідно до даних таблиці 3;

c) при контролі поверхні обробки на кінцях труби допускаються протяжні індикації довжиною менше 6 мм;

d) для розрахунку сумарного розміру накопичення індикації необхідно враховувати довжину найбільшої осі кожної протяжної або округлої індикації. Там, де розрив між сусідніми індикаціями менше довжини або діаметра найбільш довжиною двох індикацій, вони повинні розглядатися як єдина індикація, а сума довжин або діаметрів цих індикацій плюс розрив між ними враховується при розрахунку сумарного розміру.

7 Приймання

7.1 Труба, при контролі якої відсутні індикації, що перевищують параметри заданого рівня приймання, повинна вважатися такою, що пройшла контроль.

7.2 Труба, під час контролю якої індикації перевищують допустимі параметри заданого рівня приймання, повинна вважатися сумнівною.

7.3 До сумнівної труби з урахуванням вимог стандарту на продукцію повинні бути прийняті одна або кілька таких дій:

a) підозріла ділянка повинна бути зачищена та проконтрольована іншим методом. Якщо товщина стінки, що залишилася, знаходиться в межах допустимих відхилень, то труба повинна бути повторно проконтрольована, як зазначено вище. Якщо після повторного контролю індикації не перевищують допустимі параметри заданого рівня приймання, труба повинна вважатися минулою контроль.

Підозрювальні ділянки можуть бути повторно проконтрольовані іншими методами неруйнівного контролю за узгодженим між замовником та виробником рівнем приймання;

b) сумнівна ділянка труби повинна бути обрізана;

c) труба повинна вважатися такою, що не пройшла контроль.

8 Протокол контролю

Якщо узгоджено, то виробник повинен подати замовнику протокол контролю, який повинен включати принаймні таку інформацію:

a) посилання на цей стандарт;

b) висновок про відповідність;

c) будь-яке відхилення від угоди чи узгоджених процедур;

d) позначення продукту, марку сталі та розміри;

e) опис технології контролю;

f) опис рівня приймання та зразка для налаштування, якщо застосовувався;

g) дату контролю;

h) відомості про персонал, який контролював.

Додаток ТАК (довідковий). Відомості про відповідність посилальних міжнародних стандартів національним стандартам Російської Федерації (і міждержавним стандартам, що діють у цій якості)

Додаток ТАК
(довідкове)

Таблиця Д. А. .1

_________________________________________________________________________________________
УДК 621.774.08: 620.179.16:006.354 ГКС 23.040.10, 77.040.20, 77.140.75

Ключові слова: труби сталеві, неруйнівний контроль, ультразвуковий метод, автоматичний контроль, поздовжні та поперечні дефекти
_________________________________________________________________________________________