ГОСТ 6689.22-92

ГОСТ 6689.22-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення олова

ГОСТ 6689.22-92

Група B59

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІВІ

Методи визначення олова

Nickel, nickel і copper-nickel alloys. Методи для визначення tin

ОКСТУ 1709

Дата введення 1993-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ

В. Н. Федоров, Ю. М. Лейбов , Б. П. Краснов , А. Н. Боганова , Л. В. Морейська , І. А. Воробйова

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Комітету стандартизації та метрології СРСР від 18.02.92 N 167

3. ВЗАМІН ГОСТ 6689.22-80

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ:

Цей стандарт встановлює екстракційно-фотометричний (при масовій частці олова від 0,0005 до 0,15%), фотометричний (при масовій частці олова від 0,01 до 0,25%) та атомно-абсорбційний (при масовій частці олова від 0, 01 до 0,25%) методи визначення олова в нікелі, нікелевих та мідно-нікелевих сплавах, за ГОСТ 492 * та ГОСТ 19241 .
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 492-2006 . - Примітка виробника бази даних.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Загальні вимоги до методів аналізу – за ГОСТ 25086 з доповненням за ГОСТ 6689.1, разд.1.

2. ЕКСТРАКЦІЙНО-ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ОЛОВА

2.1. Сутність методу

Метод заснований на вимірюванні оптичної щільності розчину комплексного з'єднання олова з кверцетином, екстрагується -бутиловим спиртом із солянокислого розчину, що містить тіомочевину для усунення впливу міді та заліза

2.2. Апаратура, реактиви та розчини

Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.

Кислота соляна за ГОСТ 3118 та розведена 1:4 та 1:10.

Водню перекис за ГОСТ 10929 , 30%-ний розчин.

Аміак водний за ГОСТ 3760 , розбавлений 1:1.

Тіомочевина за ГОСТ 6344 , розчин 100 г/дм .

Натрій хлористий згідно з ГОСТ 4233 .

Натрій сірчанокислий за ГОСТ 4166 .

-бутиловий спирт за ГОСТ 6006

Кверцетин, розчин 4 г/дм в -бутилового спирту.

Олово марки О1 згідно з ГОСТ 860 .

Стандартні розчини олова

Розчин А: 0,1 г олова поміщають у конічну колбу місткістю 100 см додають 1 г хлористого натрію, 100 см концентрованої соляної кислоти, 1 см перекису водню та нагрівають при 60-70 °С. До кінця розчинення підвищують температуру до 80 °C. Розчин охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 1000 см. і доливають до мітки соляною кислотою (1:10).

1 см розчину, містить А 0,0001 г олова.

Розчин Б: 25 см розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 250 см доливають до мітки соляною кислотою (1:10).

1 см розчину містить Б 0,00001 г олова. Розчин Б готують у день застосування

ня.

2.3. Проведення аналізу

2.3.1. Наважку сплаву (див. табл.1) поміщають у склянку місткістю 250 см додають 5 г хлористого натрію, 20 см концентрованої соляної кислоти та по краплях 7-10 см перекису водню, накривають годинниковим склом, скляною або пластиковою пластинкою і розчиняють при нагріванні.

Таблиця 1

Скло або платівку і стінки склянки обполіскують водою і розчин упарюють до об'єму 2-4 см . Розчин охолоджують, переводять у ділильну вирву місткістю 100 см. , нейтралізують по краплях аміаком до слаболужного середовища по папері конго Додають 5 см соляної кислоти (1:4), 20 см розчину тіомочевини і розбавляють водою до 50 см . Додають 25 см розчину кверцетину в -бутиловому спирті та енергійно струшують 5 хв. Після поділу фаз нижній водний шар викидають, а органічний шар переливають у суху склянку місткістю 50 см. , що містить 0,2-0,5 г безводного сірчанокислого натрію, і, через 5 хв, вимірюють оптичну щільність розчину в кюветі з товщиною шару, що поглинає світло, 1 см на фотоелектроколориметрі з синім або фіолетовим світлофільтром або на спектрофотометрі при 440. Розчином порівняння служить розчин кверцетину в -бутиловий спір

ті.

2.3.2. Побудова градуювального графіка

У ділильні вирви місткістю по 100 см вводять 1,0; 3,0; 5,0; 7,0; 10,0; 15,0 см стандартного розчину Б олова. Розчини нейтралізують аміаком до слаболужного середовища по паперу конго, додають 5 см соляної кислоти (1:4) і далі ведуть аналіз, як зазначено в п. 2.3.1.

2.4. Обробка результатів

2.4.1. Масову частку олова ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса олова, знайдена за градуювальним графіком, г;

- Маса навішування, р.

2.4.2. Розбіжності результатів трьох паралельних визначень (показник збіжності) та результатів двох аналізів (показник відтворюваності) не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, зазначених у табл.2.

Таблиця 2

2.4.3. Контроль точності результатів аналізу проводять за Державними стандартними зразками (ДСО) або за галузевими стандартними зразками (ОСВ), або за стандартними зразками підприємства (СОП) нікелю, нікелевих та мідно-нікелевих сплавів, затверджених за ГОСТ 8.315*, або методом добавок або зіставленням результатів фотометричним, атомно-абсорбційним або полярографічним (ГОСТ 6689.16) методами, відповідно до ГОСТ 25086 .
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 8.315-97, тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

3. ФОТОМЕТРИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ОЛОВА

3.1. Сутність методу

Метод заснований на вимірі оптичної щільності забарвленого комплексного з'єднання олова з фенілфлуороном у присутності аскорбінової та лимонної кислот, що маскують залізо та сурму, відповідно, після попереднього відділення олова з осадженням з двоокисом марганцю.

3.2. Апаратура, реактиви та розчини

Фотоелектроколориметр або спектрофотометр.

Кислота азотна за ГОСТ 4461 , розведена 1:1 та розчин 2 моль/дм .

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 та розбавлена 1:1 та 1:4 та розчин 2,5 моль/дм .

Кислота фтористоводнева згідно з ГОСТ 10484 .

Кислота аскорбінова за нормативно-технічною документацією, розчин 20 г/дм , свіжоприготовлений.

Кислота лимонна за ГОСТ 3652 , розчин 200 г/дм , свіжоприготовлений.

Аміак водний за ГОСТ 3760 .

Марганець азотнокислий за ГОСТ 6203 , розчин 50 г/дм .

Калій марганцевокислий за ГОСТ 20490 , розчин 10 г/дм .

Водню перекис за ГОСТ 10929 .

Ацетон за ГОСТ 2768 .

Спирт етиловий технічний ректифікований за ГОСТ 18300 .

Желатин харчовий за ГОСТ 11293 *, розчин 10 г/дм , свіжоприготовлений.
______________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 11293-89 . - Примітка виробника бази даних.

Фенілфлуорон, спиртовий розчин 0,5 г/дм ; 0,05 г фенілфлуорону розчиняють при нагріванні 50 см етилового спирту з додаванням 1 см сірчаної кислоти (1:1). Розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 100 см. , доливають до мітки етиловим спиртом і зберігають у темному місці.

Олово за ГОСТ 860 з часткою олова щонайменше 99,9%.

Стандартні розчини олова

Розчин А: 0,1 г олова розчиняють 10 см концентрованої сірчаної кислоти, розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 1000 см , доливають до мітки 2,5 моль/дм розчином сірчаної кислоти та перемішують.

1 см розчину, містить А 0,0001 г олова.

Розчин Б: 25 см розчину, А поміщають у мірну колбу місткістю 250 см , доливають до мітки 2,5 моль/дм розчином сірчаної кислоти та перемішують.

1 см розчину містить Б 0,0

0001 р олова.

3.3. Проведення аналізу

3.3.1. Для сплавів з масовою часткою кремнію до 0,05%

Наважку сплаву (див. табл.3) поміщають у склянку місткістю 250 см і розчиняють 10 см азотної кислоти (1:1) під час нагрівання. Окиси азоту видаляють кип'ятінням, розчин розбавляють водою до об'єму 50 см. . Додають 5 см розчину азотнокислого марганцю (при масовій частці марганцю в сплаві більше 2% розчин азотнокислого марганцю додавати не слід), розчин нейтралізують аміаком до появи осаду гідроксиду міді, додає 24 см азотної кислоти (1:1) та води до об'єму 90 см . Розчин нагрівають до кипіння, додають 10 см. розчину марганцевокислого калію та кип'ятять протягом 2 хв. Через 30 хв осад відфільтровують на щільний фільтр і промивають склянку та осад 8-10 разів гарячим 1 моль/дм розчином азотної кислоти до зникнення синього забарвлення азотнокислої міді, що утворилася. Осад з розгорнутого фільтра змивають водою у склянку, в якій проводили осадження. Фільтр промивають 10 см гарячого розчину сірчаної кислоти (1:4), що містить кілька крапель розчину перекису водню, а потім водою.

Таблиця 3

Промитий фільтр відкидають, фільтрат випарюють до виділення білого диму сірчаної кислоти. До охолодженого залишку додають при масовій частці олова від 0,01% до 0,12% - 20 см , а при масовій частці олова понад 0,12% - 50 см 2,5 моль/дм розчину сірчаної кислоти та розчин переносять у відповідну мірну колбу (див. табл.3), доливають до мітки водою і перемішують.

Аліквотну частину розчину (див. табл.3) поміщають у мірну колбу місткістю 25 см додають зазначений об'єм 2,5 моль/дм розчину сірчаної кислоти (див. табл.3) і по черзі, перемішуючи після добавки кожного реактиву, додають 2 см розчину аскорбінової кислоти, 5 см розчину лимонної кислоти, 1 см розчину желатину, 3 см ацетону, 2 см розчину фенілфлуорону, доливають водою до мітки та перемішують. Після закінчення 30 хв вимірюють оптичну щільність розчину на фотоелектроколориметрі з жовто-зеленим світлофільтром або на спектрофотометрі при 510 нм в кюветі з товщиною шару, що поглинає світло, 1 см. Розчином порівняння служить розчин контрольного оп

ита.

3.3.2. Для сплавів з масовою часткою кремнію понад 0,05%

Наважку сплаву (див. табл.3) поміщають платинову чашку і розчиняють в 10 см азотної кислоти (1:1) та 2-3 см фтористоводневої кислоти під час нагрівання.

Після розчинення додають 10 см сірчаної кислоти (1:1) та розчин випарюють до появи білого диму сірчаної кислоти. Залишок охолоджують, обполіскують стінки чашки водою і випарюють знову до появи білого диму сірчаної кислоти. Залишок охолоджують, стінки чашки обполіскують 20 см. води, що нагрівають розчин; переносять у склянку місткістю 250 см , доливають водою до об'єму 50 см , додають 5 см розчину азотнокислого марганцю і далі аналіз проводять, як зазначено у п. 3.3.1

.

3.3.1. Побудова градуювального графіка

У сім із восьми склянок місткістю по 50 см поміщають 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 та 7,0 см стандартного розчину Б олова, розчини випарюють насухо і охолоджують. У всі склянки додають по 2,5 см. 2,5 моль/дм розчину сірчаної кислоти, нагрівають розчин, додають по 2 см розчину аскорбінової кислоти, охолоджують і далі ведуть аналіз, як зазначено в п. 3.3.1.

Розчином порівняння служить розчин, що не містить олова. За отриманими даними будують градуювальний графік.

3.4. Обробка результатів

3.4.1. Масову частку олова ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса олова, знайдена за градуювальним графіком, г;

- Маса навішування, що відповідає аліквотній частині розчину, г.

3.4.2. Розбіжності результатів трьох паралельних визначень (показник збіжності) та результатів двох аналізів (показник відтворюваності) не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, наведених у табл.2.

3.4.3. Контроль точності результатів аналізу проводять, як зазначено у п. 2.4.3.

4. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ОЛОВА

4.1. Сутність методу

Метод заснований на вимірюванні абсорбції світла атомами олова, що утворюються при введенні аналізованого розчину в полум'я ацетилен-повітря або ацетилен-закис азоту після попереднього відділення олова з осадженням з двоокисом марганцю.

4.2. Апаратура, реактиви та розчини

Атомно-абсорбційний спектрометр із джерелом випромінювання для олова.

Кислота азотна за ГОСТ 4461 , розведена 1:1 та розчин 1,5 моль/дм .

Кислота соляна за ГОСТ 3118 , розчин 1 моль/дм .

Кислота сірчана за ГОСТ 4204 , розведена 1:1, 1:4 та розчин 2,5 моль/дм .

Кислота фтористоводнева згідно з ГОСТ 10484 .

Аміак водний за ГОСТ 3760 .

Марганець азотнокислий за ГОСТ 6203 , розчин 20 г/дм .

Калій марганцевокислий за ГОСТ 20490 , розчин 10 г/дм .

Водню перекис за ГОСТ 10929 .

Олово за ГОСТ 860 з часткою олова щонайменше 99,9%.

Стандартний розчин олова: 0,25 г олова розчиняють при нагріванні 20 см концентрованої сірчаної кислоти, розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 500 см і доливають до мітки 2,5 моль/дм розчином сірчаної кислоти та перемішують.

1 см розчину містить 0,0005 г оло

ва.

4.3. Проведення аналізу

4.3.1. Для сплавів з масовою часткою кремнію до 0,05%

Наважку сплаву (див. табл.4) поміщають у склянку місткістю 250 см і розчиняють при нагріванні в азотній кислоті (1:1), обсяг якої беруть відповідно до зазначення в табл.4.

Таблиця 4

Окиси азоту видаляють кип'ятінням і розчин розбавляють водою до об'єму 50 см. . Додають 5 см азотнокислого марганцю, розчин нейтралізують аміаком до появи гідроксиду міді, додають 18 см азотної кислоти (1:1) та води до об'єму 90 см . Розчин нагрівають до кипіння, додають 10 см. розчину марганцевокислого калію та кип'ятять протягом 2 хв. Через 30 хв осад відфільтровують на щільний фільтр і промивають склянку та осад 4-5 разів гарячим 1,5 моль/дм розчин азотної кислоти. Осад з розгорнутого фільтра змивають водою у склянку, в якій проводили осадження, фільтр промивають 10 см. гарячого розчину сірчаної кислоти (1:4), що містить кілька крапель розчину перекису водню, а потім водою. Промитий фільтр відкидають, розчин випарюють до вологих солей. Після охолодження додають 8 см 1 моль/дм розчину соляної кислоти, переносять у мірну колбу місткістю 100 см і доливають до мітки 1 моль/дм розчином соляної кислоти

Вимірюють атомну абсорбцію олова в полум'ї ацетилен-повітря або ацетилен-закис азоту при довжині хвилі 224,6 або 286,3 нм паралельно з градуювальними розчинами.

рамами.

4.3.2. Для сплавів з масовою часткою кремнію понад 0,05%

Наважку сплаву (див. табл.4) поміщають у платинову чашку і розчиняють при нагріванні в азотній кислоті (1:1), обсяг якої беруть відповідно до зазначеного в табл.4, і 2 см фтористоводневої кислоти.

Після розчинення додають 10 см сірчаної кислоти (1:1) та розчин випарюють до появи білого диму сірчаної кислоти. Залишок охолоджують, обполіскують стінки чашки водою і випарюють знову до появи білого диму сірчаної кислоти. Залишок охолоджують, стінки чашки обполіскують 20 см. води, нагрівають розчин, переносять у склянку місткістю 250 см , доливають водою до об'єму 50 см , додають 5 см розчину азотнокислого марганцю і далі аналіз проводять, як зазначено у п. 4.3.1.

4.3.3. Побудова градуювального графіка

У сім із восьми склянок місткістю по 250 см поміщають 0,4; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 см стандартного розчину олова. На всі склянки додають воду до об'єму 50 см. додають по 5 см розчину азотнокислого марганцю і далі аналіз проводять, як зазначено у п. 4.3.1. За отриманими даними будують градуювальний графік.

4.4. Обробка результатів

4.4.1. Масову частку олова ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Концентрація олова, знайдена за градуювальним графіком, г/см ;

- Об'єм кінцевого розчину, см ;

- Маса навішування сплаву, р.

4.4.2. Розбіжності результатів трьох паралельних визначень (показник збіжності) та результатів двох аналізів (показник відтворюваності) не повинні перевищувати значень розбіжностей, що допускаються, наведених у табл.2.

4.4.3. Контроль точності результатів аналізу проводять за Державними стандартними зразками (ДСО) або за галузевими стандартними зразками (ОСВ), або за стандартними зразками підприємства (СОП) нікелю, нікелевих та мідно-нікелевих сплавів, затверджених за ГОСТ 8.315, або методом добавок, або зіставленням результатів, отриманих фотометричними методами, відповідно до ГОСТ 25086 .