ГОСТ 6012-78
ГОСТ Р ИСО 22725-2014 Сплави нікелеві. Визначення змісту танталу. Спектрометричний метод атомної емісії з індуктивно пов'язаною плазмою
ГОСТ Р ІСО 22725-2014
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
СПЛАВИ НИКЕЛІВІ
ДСТУ ISO 22033-2014 Сплави нікелеві. Визначення змісту ніобію. Спектрометричний метод атомної емісії з індуктивно пов'язаною плазмою
ГОСТ Р ІСО 22033-2014
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
СПЛАВИ НИКЕЛІВІ
ГОСТ Р 55558-2013 Руда сульфідна мідно-нікелева. Мас-спектрометричний метод визначення вмісту платини, паладію, родію, рутенію, іридію та золота з попереднім колектуванням на нікелевий штейн
ГОСТ Р 55558-2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ
ГОСТ 849-97 ГОСТ 6012-78 ГОСТ 6012-98 ГОСТ 22598-93 ГОСТ 17711-80 ГОСТ 13047.9-2014 ГОСТ 13047.4-2014 ГОСТ 13047.3-2014 ГОСТ 13047.2-2014 ГОСТ 13047.18-2014 ГОСТ 13047.1-2014 ГОСТ 13047.17-2014 ГОСТ 13047.16-2014 ГОСТ 13047.15-2014 ГОСТ 13047.14-2014 ГОСТ 13047.13-2014 ГОСТ 13047.12-2014 ГОСТ 13047.11-2014 ГОСТ 13047.10-2014 ГОСТ 13047.8-2014 ГОСТ 13047.7-2014 ГОСТ 13047.6-2014 ГОСТ 13047.5-2014 ГОСТ 6689.16-92ГОСТ 6689.16-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення цинку, кадмію, свинцю, вісмуту та олова
ГОСТ 6689.16-92
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІ
ГОСТ 6689.2-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення нікелю
ГОСТ 6689.2-92
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІВІ
Методи визначення н
ГОСТ 6689.19-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення фосфору
ГОСТ 6689.19-92
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІВІ
Методи визначення фосф
ГОСТ 6689.3-92 ГОСТ 492-73 ГОСТ 492-2006 ГОСТ 24018.7-91 ГОСТ 6689.17-92 ГОСТ 6689.14-92ГОСТ 6689.14-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення хрому
ГОСТ 6689.14-92
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІВІ
Методи визначення
ГОСТ 6689.4-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення цинку
ГОСТ 6689.4-92
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІВІ
Методи визначення ци
ГОСТ 19241-80 ГОСТ 24018.8-91 ГОСТ 6689.21-92 ГОСТ 6689.12-92ГОСТ 6689.12-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення магнію
ГОСТ 6689.12-92
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІВІ
Методи визначення
ГОСТ 29095-91 ГОСТ 6689.11-92 ГОСТ 6689.15-92ГОСТ 6689.15-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення сурми
ГОСТ 6689.15-92
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІВІ
Методи визначення
ГОСТ 6689.22-92 ГОСТ 6689.8-92ГОСТ 6689.8-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення алюмінію
ГОСТ 6689.8-92
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІВІ
Методи визначення
ГОСТ 6689.20-92ГОСТ 6689.20-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення свинцю
ГОСТ 6689.20-92
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІВІ
Методи визначення свинц
ГОСТ 6689.7-92 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві. Методи визначення кремнію
ГОСТ 6689.7-92
Група В59
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
НІКЕЛЬ, СПЛАВИ НІКЕЛІВІ І МЕДНО-МИКЕЛІВІ
Методи визначення
ГОСТ 6689.10-92 ГОСТ 6689.6-92 ГОСТ Р 51013-97 ГОСТ 24018.3-80ГОСТ 24018.3-80 Сплави жароміцні на нікелевій основі. Методи визначення свинцю (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 24018.3-80
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
Сплави жароміцні на нікелевій основі
Методи визначення св
ГОСТ 24018.2-80ГОСТ 24018.2-80 Сплави жароміцні на нікелевій основі. Методи визначення сурми (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 24018.2-80
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
Сплави жароміцні на нікелевій основі
Методи визначення сур
ГОСТ 24018.1-80ГОСТ 24018.1-80 Сплави жароміцні на нікелевій основі. Методи визначення олова (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 24018.1-80
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
Сплави жароміцні на нікелевій основі
Методи визначення оло
ГОСТ 24018.4-80 Сплави жароміцні на нікелевій основі. Методи визначення вісмуту (зі змінами N 1, 2)
ГОСТ 24018.4-80
Група В39
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
Сплави жароміцні на нікелевій основі
Методи визнач
ГОСТ 6012-2011 Нікель. Методи хіміко-атомно-емісійного спектрального аналізу
ГОСТ 6012-2011
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
НІКЕЛЬ
Методи хіміко-атомно-емісійного спектрального аналізу
Nickel. Methods of chemical-atomic-emission spectral analysis
МКС 77.040
ОКСТУ 1732
Дата введення 2013-01-01
Передмова
Цілі, основні засади та порядок проведення робіт з міждержавної стандартизації встановлено
Відомості про стандарт
1 РОЗРОБЛЕН Міждержавним технічним комітетом зі стандартизації МТК 501 «Нікель»
2 ВНЕСЕН Федеральним агентством з технічного регулювання та метрології
3 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол від 29 листопада 2011 р. N 40)
За ухвалення проголосували:
Коротка назва країни за МК (ІСО 3166) 004-97 | Код країни за МК (ІСО 3166) 004-97 | Скорочене найменування національного органу зі стандартизації |
Білорусь | BY | Держстандарт Республіки Білорусь |
Казахстан | KZ | Держстандарт Республіки Казахстан |
Киргизстан | KG | Киргизстандарт |
російська Федерація | RU | Росстандарт |
Україна | UA | Держспоживстандарт України |
4 Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 17 травня 2012 р. N 70-ст міждержавний стандарт
5 ВЗАМІН
Інформація про введення в дію (припинення дії) цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», який щомісяця видається.
Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду або скасування цього стандарту відповідну інформацію буде опубліковано у щомісячно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти»
1 Область застосування
Даний стандарт встановлює методи хіміко-атомно-емісійного спектрального аналізу з дугою постійного струму та індуктивно пов'язаною плазмою як джерела збудження спектра для визначення масових часток елементів в нікелі за
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті використано нормативні посилання на такі міждержавні стандарти:
ГОСТ 8.315-97 Державна система забезпечення єдності вимірів. Стандартні зразки складу та властивостей речовин та матеріалів. Основні положення
ГОСТ 12.0.004-90 Система стандартів безпеки праці. Організація навчання безпеки праці. загальні положення
ГОСТ 12.1.004-91 Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги
ГОСТ 12.1.005-88 Система стандартів безпеки праці. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони
ГОСТ 12.1.007-76 Система стандартів безпеки праці. Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки
ГОСТ 12.1.016-79 Система стандартів безпеки праці. Повітря робочої зони. Вимоги до методик вимірювання концентрацій шкідливих речовин
ГОСТ 12.1.019-79 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту*
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 12.1.019-2009.
ГОСТ 12.1.030-81 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Захисне заземлення, занулення
ГОСТ
ГОСТ 12.3.002-75 Система стандартів безпеки праці. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки
ГОСТ 12.3.019-80 Система стандартів безпеки праці. Випробування та вимірювання електричні. Загальні вимоги безпеки
ГОСТ 12.4.009-83 Система стандартів безпеки праці. Пожежна техніка захисту об'єктів. Основні види. Розміщення та обслуговування
ГОСТ 12.4.021-75 Система стандартів безпеки праці. Системи вентиляційні. Загальні вимоги
ГОСТ 61-75 Реактиви. Оцтова кислота. Технічні умови
ГОСТ 83-79 Реактиви. Вуглекислий натрій. Технічні умови
ГОСТ 123-2008 Кобальт. Технічні умови
ГОСТ 195-77 Реактиви. Натрій сірчистокислий. Технічні умови
ГОСТ 244-76 Натрію тіосульфат кристалічний. Технічні умови
ГОСТ 492-2006 Нікель, сплави нікелеві та мідно-нікелеві, що обробляються тиском. Марки
ГОСТ 804-93 Магній первинний у чушках. Технічні умови
ГОСТ 849-2008 Нікель первинний. Технічні умови
ГОСТ 859-2001 Мідь. Марки
ГОСТ 860-75 Олово. Технічні умови
ГОСТ 1089-82 Сурма. Технічні умови
ГОСТ 1467-93 Кадмій. Технічні умови
ГОСТ 2820-73 Стронцій азотнокислий. Технічні умови
ГОСТ 3118-77 Реактиви. Кислота соляна. Технічні умови
ГОСТ 3640-94 Цинк. Технічні умови
ГОСТ 3778-98 Свинець. Технічні умови
ГОСТ 4160-74 Реактиви. Калій бромистий. Технічні умови
ГОСТ 4198-75 Реактиви. Калій фосфорнокислий однозаміщений. Технічні умови
ГОСТ 4204-77 Реактиви. Кислота сірчана. Технічні умови
ГОСТ 4212-76 Реактиви. Методи приготування розчинів для колориметричного та нефелометричного аналізу
ГОСТ 4233-77 Реактиви. Натрій хлористий. Технічні умови
ГОСТ 4461-77 Реактиви. Кислота азотна. Технічні умови
ГОСТ 4530-76 Реактиви. Вуглекислий кальцій. Технічні умови
ГОСТ 5494-95 Пудра алюмінієва. Технічні умови
ГОСТ 5817-77 Реактиви. Кислота винна. Технічні умови
ГОСТ 5905-2004 (ІСО 10387:1994) Хром металевий. Технічні вимоги та умови постачання
ГОСТ 6008-90 Марганець металевий та марганець азотований. Технічні умови
ГОСТ 6709-72 Вода дистильована. Технічні умови
ГОСТ 6836-2002 Срібло та сплави на його основі. Марки
ГОСТ 8655-75 Фосфор червоний технічний. Технічні умови
ГОСТ 9147-80 Посуд та обладнання лабораторні фарфорові. Технічні умови
ГОСТ 9428-73 Реактиви. Кремній (ІV) оксид. Технічні умови
ГОСТ 9722-97 Порошок нікелевий. Технічні умови
ГОСТ 9849-86 Порошок залізний. Технічні умови
ГОСТ 10157-79 Аргон газоподібний та рідкий. Технічні умови
ГОСТ 10298-79 Селен технічний. Технічні умови
ГОСТ 10484-78 Реактиви. Кислота фтористо-воднева. Технічні умови
ГОСТ 10928-90 Вісмут. Технічні умови
ГОСТ 11069-2001 Алюміній первинний. Марки
ГОСТ 11125-84 Кислота азотна особливої чистоти. Технічні умови
ГОСТ 12797-77 Галій технічний. Технічні умови
ГОСТ 14261-77 Кислота соляна особливої чистоти. Технічні умови
ГОСТ 17299-78 Спирт етиловий технічний. Технічні умови
ГОСТ 17614-80 Телур технічний. Технічні умови
ГОСТ 18300-87 Спирт етиловий технічний ректифікований. Технічні умови
ГОСТ 18337-95 Талій. Технічні умови
ГОСТ 19241-80 Нікель та низьколеговані нікелеві сплави, що обробляються тиском. Марки
ГОСТ 19627-74 Гідрохінон (парадіоксибензол). Технічні умови
ГОСТ 19908-90 Тиглі, чаші, склянки, колби, лійки, пробірки та наконечники з прозорого кварцового скла. Загальні технічні умови
ГОСТ 22860-93 Кадмій високої чистоти. Технічні умови
ГОСТ 22861-93 Свинець високої чистоти. Технічні умови
ГОСТ 23148-98 (ІСО 3954-77) Порошки, що застосовуються в порошковій металургії. Відбір проб
ГОСТ 24104-2001 Ваги лабораторні. Загальні технічні вимоги*
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 53228-2008 «Ваги неавтоматичної дії. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги. Випробування»:
ГОСТ 24231-80 Кольорові метали та сплави. Загальні вимоги до відбору та підготовки проб для хімічного аналізу
ГОСТ 25086-2011 Кольорові метали та їх сплави. Загальні вимоги до методів аналізу*
________________
* У Російській Федерації контроль точності аналізу здійснюють також відповідно до ГОСТ Р ИСО 5725-1-2002, ГОСТ Р ИСО 5725-2-2002, ГОСТ Р ИСО 5725-4-2002 та ГОСТ Р ИСО 5725-6-2002.
ГОСТ 25336-82 Посуд та обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри та розміри
ГОСТ 25664-83 Метол (4-метиламінофенол сульфат). Технічні умови
СТ РЕВ 543-77 Числа. Правила запису та округлення
Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти», опублікованому станом на 1 січня , та за відповідними інформаційними покажчиками, що щомісяця видаються, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.
3 Загальні вимоги
3.1 Загальні вимоги до методів аналізу повинні відповідати
3.2 Відбір та підготовку проб нікелю та нікелевих сплавів проводять за
3.3 Для встановлення градуювальної залежності рекомендується використовувати не менше чотирьох стандартних зразків за
3.4 При аналізі проводять два паралельні визначення.
3.5 Значення результату аналізу має закінчуватися цифрою того ж розряду, що і значення розширеної невизначеності , що гарантується під час застосування методів аналізу, встановлених цим стандартом.
При складанні документа про якість продукції на підставі результатів аналізу допускається результат вимірювань хімічного складу представляти числом з тією ж кількістю значущих цифр, що і в таблицях хімічного складу
3.6 Правила округлення чисел повинні відповідати вимогам СТ РЕВ 543.
4 Вимоги безпеки
4.1 Усі роботи слід проводити на приладах та електроустановках, що відповідають правилам улаштування електроустановок [1] та вимогам
4.2 При експлуатації приладів та електроустановок необхідно дотримуватись вимог
4.3 Усі прилади та електроустановки повинні бути забезпечені пристроями для заземлення відповідно до вимог
4.4 При виконанні робіт використовуються та утворюються речовини, що надають шкідливу дію на організм людини: нікелевий порошок, аерозолі оксидів металів, вуглецевмісний пил, оксиди азоту та вуглецю, пари соляної та азотної кислот та етилового спирту. Зберігання та використання шкідливих речовин та матеріалів має відповідати вимогам, регламентованим у нормативних документах на ці речовини та матеріали.
4.5 Аналіз нікелю проводять у приміщеннях, обладнаних загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією за
4.6 Для запобігання влученню в повітря робочої зони оксидів вуглецю, азоту та аерозолів оксидів металів у кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації за
4.7 Верстат для заточування вугільних електродів повинен мати аспіраційний пристрій для запобігання попаданню вугільного пилу в повітря робочої зони у кількостях, що перевищують гранично допустимі.
4.8 Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони слід здійснювати відповідно до вимог
4.9 Утилізацію, знешкодження та знищення шкідливих відходів від проведення аналізів нікелю слід проводити відповідно до санітарних правил [4].
4.10 Організація навчання працюючого персоналу вимогам безпеки праці – за
4.11 Вимоги до професійного відбору та перевірки знань працюючого персоналу – за
4.12 Приміщення лабораторії повинні відповідати вимогам пожежної безпеки за
4.13 Персонал лабораторії повинен бути забезпечений побутовими приміщеннями згідно з санітарними нормами та правилами [5] за групою виробничих процесів IIIа.
4.14 Персонал лабораторії має бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту за нормами [6].
5 Метод хіміко-атомно-емісійного спектрального аналізу з дугою постійного струму як джерело збудження спектра
5.1 Метод виміру
Діапазони визначених масових часток елементів, %:
- Алюміній - 0,0002-0,1;
- бір - 0,0001-0,001;
- вісмут - 0,00001-0,01;
- Галій - 0,00003-0,0003;
- Залізо - 0,001-1,0;
- Кадмій - 0,00005-0,01;
- Кальцій - 0,0005-0,05;
- Кобальт - 0,0003-1,0;
- Кремній - 0,0003-0,2;
- Магній - 0,0001-0,2;
- Марганець - 0,00005-0,2;
- Мідь - 0,00005-1,0;
- миш'як - 0,0001-0,01;
- олово - 0,00003-0,01;
- свинець - 0,00005-0,01;
- Селен - 0,0001-0,01;
- Срібло - 0,00001-0,002;
- Стронцій - 0,0001-0,001;
- сурма - 0,0001-0,01;
- талій - 0,00002-0,003;
- тантал - 0,0001-0,005;
- Телур - 0,00005-0,003;
- фосфор - 0,0001-0,005;
- хром - 0,0001-0,001;
- Цинк - 0,0001-0,01.
Метод заснований на збудженні спектра елемента в дузі постійного струму з подальшою реєстрацією випромінювання спектральних ліній фотографічним або фотоелектричним способом. При проведенні аналізу використовують залежність інтенсивностей спектральних ліній елементів від їх масових часток у пробі. Пробу попередньо переводять у оксидну форму.
Пункти та параметри, що стосуються тільки фотографічного або тільки фотоелектричного способу реєстрації спектра, позначені в тексті ФГ і ФЕ відповідно.
5.2 Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, матеріали, реактиви, розчини
Спектрометр багатоканальний фотоелектричний типу МФС-8 (ФЕ) або спектрограф типу СТЕ-1 (ФГ) або будь-який інший спектрометр або спектрограф для ультрафіолетової області спектру зі зворотною лінійною дисперсією не більше 0,6 нм/мм.
Джерело живлення дуги постійного струму типу УГЕ-4 або будь-який інший, що забезпечує напругу до 400 В та силу струму до 20 А.
Мікрофотометр, що не реєструє будь-якого типу (ФГ).
Ваги лабораторні спеціального або високого класу точності будь - якого типу за
Терези ваги будь-якого типу, що забезпечують вимірювання маси до 500 г.
Стандартні зразки складу нікелю, виготовлені відповідно до додатку, А чи іншим способом та затверджені в установленому порядку.
Пекти муфельна будь-якого типу з терморегулятором, що забезпечує нагрівання до температури 850 °C.
Прес, що забезпечує зусилля, достатнє для таблетування оксидів подрібнених металів.
Прес-форма із легованої сталі з пуансоном діаметром від 4 до 8 мм.
Чаші випарювальні або тиглі з кварцового скла за
Верстат із набором фасонних різців для заточування електродів.
Графітові електроди діаметром 6 мм як верхні електроди і діаметром від 6 до 15 мм як електроди-підставки по [8], [9].
Вата.
Стаканчики для зважування за
Ковпаки скляні або пластмасові для захисту від забруднення підготовлених до аналізу таблеток проб, стандартних зразків та заточених електродів.
Пінцет.
Ступка з маточкою агатова або яшмова.
Фотопластинки спектрографічні контрастні (ФГ) [10].
Вода дистильована за
Кислота азотна ос.ч. за
Кислота соляна за
Натрій хлористий за
Спирт етиловий ректифікований технічний за
Натрій салициловокислий, розчин у етиловому спирті масової концентрації 60 г/дм (ФГ).
Проявник, що складається із двох розчинів (ФГ).
Розчин 1:
- Метол (параметиламінофенолсульфат) за
- гідрохінон (парадіоксибензол) за
- натрій сірчистокислий безводний за
- Вода дистильована за
Розчин 2:
- Натрій вуглекислий безводний за
- Калій бромистий за
- вода дистильована за
Перед проявом розчини 1 та 2 змішують у співвідношенні обсягів 1:1. Допускається застосовувати контрастно діючий прояв іншого складу.
Фіксажний розчин (ФГ):
- Натрію тіосульфат кристалічний за
- натрій сірчистокислий безводний за
- Оцтова кислота за
- вода дистильована за
5.3 Підготовка до аналізу
Наважку проби масою від 5 до 10 г поміщають у чашу з кварцового скла або інший посуд для розчинення. Для видалення випадкових забруднень проби залізом рекомендується під час аналізу катодного нікелю марок Н-0, Н-1Ау, Н-1у та Н-1 пробу попередньо обробляти від 30 до 50 см. соляної кислоти, розведеної 1:10 при перемішуванні протягом 1 хв. Кислоту зливають декантацією і промивають пробу два-три рази водою порціями по 50 см. декантацією.
До проби доливають порціями від 3 до 5 см. азотну кислоту, розведену 1:1 до повного розчинення навішування при нагріванні. При необхідності визначення масової частки селену розведену азотну кислоту замінюють концентрованою.
Розчин випарюють у чаші з кварцового скла або інший посуд для видалення надлишку азотної кислоти і до отримання сухих солей, не допускаючи розкладання азотнокислих солей до оксидів (поява темних включень у матеріалі проби). Чашу із сухими солями поміщають у муфельну піч, нагріту до температури (825±25) °C, і витримують при цій температурі від 15 до 20 хв. Отримані оксиди охолоджують, потім подрібнюють до отримання порошку у ступці або іншим способом, що виключає забруднення матеріалу проби.
Від порошку відбирають три навішування масою від 0,200 до 1,000 г кожна залежно від умов проведення аналізу та масових часток визначених елементів та таблетують їх з використанням преса та прес-форми.
При визначенні масової частки галію, талію та цинку з метою зниження інтенсивності суцільного фону при необхідності накладання випромінювань від кількох таблеток на те саме місце фотопластинки допускається використовувати буферну речовину — хлористий натрій. Для цього навішування проби та стандартного зразка змішують із хлористим натрієм у співвідношенні мас 1:100.
Прес-форму очищають від залишків проби ватою, змоченою етиловим спиртом. Витрата етилового спирту становить 10 см на пробу.
Стандартні зразки складу нікелю у вигляді металу готують до аналізу як і, як і проби. Стандартні зразки складу нікелю у вигляді оксидів готують до аналізу, не проводячи через стадію розчинення в азотній кислоті.
5.4 Проведення аналізу
Підготовку спектрометра до виконання вимірювань проводять відповідно до інструкції з експлуатації та обслуговування спектрометра (ФЕ).
Рекомендовані довжини хвиль аналітичних ліній та діапазони визначених масових часток елементів наведені у таблиці 1.
Таблиця 1 - Рекомендовані довжини хвиль аналітичних ліній та діапазони визначених масових часток елементів
Визначається елемент | Довжина хвилі аналітичної лінії, нм | Діапазон обумовлених масових часток, % |
Алюміній | 309,27 | 0,0002-0,005 |
308,22 | 0,005-0,1 | |
Бор | 249,67 | 0,0001-0,001 |
Вісмут | 306,77 | 0,00001-0,001 |
289,80 | 0,0005-0,01 | |
Галій | 403,30 | 0,00003-0,0003 |
287,42 |
0,00003-0,0003 | |
Залізо | 302,06 | 0,001-0,01 |
271,90 | 0,001-0,01 | |
248,33 | 0,001-0,01 | |
248,81 | 0,001-0,01 | |
296,69 | 0,001-0,01 | |
295,39 | 0,005-0,1 | |
296,53 | 0,01-1,0 | |
Кадмій | 228,80 | 0,00005-0,0003 |
214,44 | 0,00005-0,0005 | |
326,11 | 0,0003-0,01 | |
Кальцій | 422,67 | 0,0005-0,005 |
317,93 | 0,005-0,05 | |
Кобальт | 340,51 | 0,0003-0,01 |
304,40 | 0,001-0,03 | |
240,72 | 0,001-0,03 | |
242,49 | 0,01-0,3 | |
307,23 | 0,01-0,3 | |
308,26 | 0,01-0,3 | |
298,96 | 0,05-1,0 | |
326,08 | 0,05-1,0 | |
Кремній | 288,16 | 0,0003-0,01 |
251,61 | 0,0003-0,01 | |
251,92 | 0,005-0,2 | |
Магній | 285,21 | 0,0001-0,02 |
279,55 | 0,0001-0,01 | |
280,27 | 0,0001-0,01 | |
277,98 | 0,002-0,1 | |
278,14 | 0,01-0,2 | |
Марганець | 279,48 | 0,00005-0,005 |
257,61 | 0,0001-0,005 | |
293,31 | 0,005-0,05 | |
294,92 | 0,005-0,05 | |
325,84 | 0,03-0,2 | |
Мідь | 324,75 | 0,00005-0,005 |
327,40 | 0,00005-0,005 | |
296,12 | 0,005-0,1 | |
282,44 | 0,005-0,1 | |
249,20 | 0,005-0,1 | |
276,63 | 0,05-1,0 | |
Миш'як | 234,98 | 0,0001-0,01 |
228,81 | 0,0001-0,01 | |
278,02 | 0,001-0,01 | |
286,04 | 0,001-0,01 | |
Олово | 284,00 | 0,00003-0,005 |
286,33 | 0,0001-0,005 | |
285,06 | 0,001-0,01 | |
242,95 | 0,001-0,01 | |
Свинець | 283,31 | 0,00005-0,005 |
405,78 | 0,00005-0,001 | |
287,33 | 0,005-0,01 | |
261,42 | 0,005-0,01 | |
Селен | 203,99 | 0,0001-0,01 |
Срібло | 328,07 | 0,00001-0,002 |
Стронцій | 460,73 | 0,0001-0,001 |
Сурма | 259,81 | 0,0001-0,01 |
287,79 | 0,0001-0,01 | |
Талій | 276,79 | 0,00002-0,003 |
Тантал | 265,33 | 0,0001-0,005 |
Телур | 214,28 | 0,00005-0,001 |
238,58 | 0,0001-0,003 | |
Фосфор | 213,62 | 0,0001-0,005 |
253,56 | 0,0003-0,005 | |
Хром | 425,44 | 0,0001-0,001 |
Цинк | 206,19 | 0,0001-0,001 |
334,50 | 0,0002-0,005 | |
330,26 | 0,0002-0,005 | |
334,56 | 0,001-0,01 | |
Нікель - лінія порівняння | 204,37 | Основа |
205,32 | ||
213,35 | ||
242,91 | ||
283,46 | ||
287,62 | ||
311,67 | ||
329,62 |
Дозволяється використовувати інші аналітичні лінії, якщо вони забезпечують визначення масових часток елементів у необхідному діапазоні з невизначеністю, що не перевищує встановлену цим стандартом.
Таблетку проби або стандартний зразок поміщають електрод-підставку. Верхній електрод рекомендується заточувати на конус.
Електроди попередньо прожарюють у дузі постійного струму протягом від 10 до 20 с при силі струму від 6 до 10 А, включаючи їх як анод дуги. Електроди марки ос. допускається не прожарювати.
Форма та розміри електродів та їх розташування під час аналітичної експозиції наведено на малюнку 1.
Малюнок 1. Форма та розміри електродів та їх розташування під час аналітичної експозиції
а - до початку експозиції; б - при анодній полярності зразка; в - при катодній полярності зразка
Малюнок 1
Спектрограми фотографують через триступеневий ослаблювач. Працюючи у вузькому інтервалі визначених масових часток елементів фотографування можна проводити без ослаблювача (ФГ).
Електрод-підставку з поміщеними на нього таблеткою проби або стандартним зразком включають як анод дуги. Реєстрацію спектра починають лише після переходу анодної плями дуги на розплав проби. Перехід прискорюють вимиканням струму після кількох секунд горіння дуги та повторним його включенням, поки розплав ще не встиг охолонути. Спочатку встановлений дуговий проміжок коригують періодично протягом усієї експозиції за збільшеним зображенням дуги на екрані середньої лінзи освітлювальної системи або за допомогою спеціальної короткофокусної проекційної лінзи. Реєстрацію спектру проводять за наступних умов: ширина вхідної щілини спектрального приладу - від 0,010 до 0,015 мм, освітлення щілини - трилінзовим конденсором, висота діафрагми на середній лінзі конденсора - 5 мм, сила струму - від 5 до 10 А, експозиція - від 40 с, маса таблетки - від 0,200 до 1,000 г. За вимірюваннями, отриманими на першому етапі, визначають легколеткі елементи - вісмут, кадмій, миш'як, олово, свинець, селен, срібло, сурму, талій, теллур, цинк, фосфор та галій.
Корольок, що утворюється при проведенні першого етапу, поміщають на свіжозаточену підставку і включають її в якості катода дуги. Реєстрацію спектру починають після переходу катодної плями дуги з підставки на розплавлену частину королька і проводять її за таких умов: ширина вхідної щілини – від 0,010 до 0,015 мм, освітлення щілини – трилінзовим конденсором, висота діафрагми на середній лінзі конденсора – 3 мм. від 3 до 6 А, експозиція – від 20 до 40 с. За вимірюваннями, отриманими на другому етапі, визначають важколеткі елементи - алюміній, залізо, кальцій, кобальт, кремній, магній, марганець, мідь, тантал, хром, бор та стронцій.
Допускається проводити другий етап, не знімаючи король з підставки після першого етапу, змінивши автоматично полярність електродів і силу струму дуги (ФЕ).
При визначенні масової частки селену та необхідності зниження меж виявлення легколетючих елементів за аналітичними лініями, довжини хвиль яких менше 230 нм, проводять додатковий третій етап. Фотопластинки обробляють у розчині саліциловокислого натрію протягом 60 с та сушать. Таблетку проби або стандартний зразок включають як анод дуги. Умови реєстрації спектра: ширина щілини спектрографа – від 0,018 до 0,020 мм, освітлення щілини – трилінзовим конденсором, висота діафрагми на середній лінзі конденсора – 5 мм, сила струму – від 18 до 20 А, експозиція – від 45 до 60 с, електрод- діаметром 15 мм із заглибленням на торцевій частині 1,5 мм, маса таблетки - від 0,700 до 1,000 г (ФГ).
Фотопластинки виявляють протягом від 4 до 6 хв при температурі від 18 до 20 °C, фіксують, промивають і сушать (ФГ).
Оптимізацію умов проведення аналізу конкретного виду чи марки продукції здійснюють шляхом підбору значень змінних параметрів (маса таблетки, струм дуги, експозиція, ширина вхідної щілини спектрального приладу), вибору оптимальних аналітичних ліній, типу фотопластинок, форми верхнього електрода
5.5 Обробка та оформлення результатів аналізу
У спектрах проб та стандартних зразків вимірюють інтенсивності аналітичних ліній елементів та ліній порівняння нікелю. Допускається замість інтенсивності лінії порівняння використовувати інтенсивність нерозкладеного світла (ФЕ) та мінімальне значення оптичної щільності фону, виміряного поряд з аналітичною лінією (ФГ).
При фотографічній реєстрації спектра у спектрограмах проб та стандартного зразка вимірюють почорніння аналітичних ліній визначених елементів та ліній порівняння, вибираючи ступінь ослаблення з оптимальними значеннями почорніння. За результатами трьох вимірювань значень інтенсивності обчислюють різниці почорніння та їх середньоарифметичні значення для кожного стандартного зразка та кожного одиничного визначення проби. Перед усередненням рекомендується провести перевірку придатності результатів вимірів відповідно до додатку Б.
За обчисленими значеннями для стандартного зразка та відповідним їм значенням масових часток визначених елементів будують градуювальні графіки в координатах: .
За значеннями для проб знаходять масові частки визначених елементів за відповідними графіками градуювання.
При фотоелектричній реєстрації спектра за отриманими результатами трьох вимірювань інтенсивності аналітичних ліній обчислюваних елементів обчислюють середньоарифметичні значення для кожного стандартного зразка та кожного одиничного визначення проби. Перед обчисленням середньоарифметичного значення рекомендується провести перевірку придатності результатів вимірювань відповідно до додатку Б. За обчисленими значеннями для стандартних зразків та відповідним їм значенням масових часток визначених елементів будують градуювальні графіки в координатах: або .
При роботі на спектрометрі з комп'ютером значення масових часток елементів у стандартних зразках і відповідні їм середньоарифметичні значення вимірювань інтенсивності аналітичних ліній елементів, що визначаються, вводять у комп'ютерну систему, яка формує рівняння градуювальної залежності.
За значеннями або для проб знаходять масові частки визначених елементів за відповідними графіками градуювання.
Перевірку прийнятності результатів аналізу за умов повторюваності проводять шляхом порівняння розбіжності результатів двох паралельних визначень з межею повторюваності , наведеним у таблиці 2. Результати паралельних визначень визнають прийнятними та за ними обчислюють результат аналізу як середньоарифметичне значення результатів паралельних визначень, якщо виконується умова , для рівня ймовірності 95%, де - Середньоквадратичне відхилення результатів паралельних визначень, отриманих в умовах повторюваності.
При розбіжності результатів паралельних визначень більшого межі повторюваності аналіз повторюють, отримавши ще два результати паралельних визначень. Якщо при цьому діапазон ( ) результатів чотирьох визначень дорівнює або менше за значенням критичного діапазону для рівня ймовірності 95% при 4, то як остаточний результат має фіксуватися середньоарифметичне значення результатів чотирьох визначень.
Значення критичного діапазону для чотирьох паралельних визначень розраховують за формулою , де - Середньоквадратичне відхилення результатів паралельних визначень, отриманих в умовах повторюваності.
Якщо діапазон чотирьох вимірів більше критичного діапазону для 4, то надходять так: з'ясовують причини перевищення критичного діапазону і повторюють аналіз на пробах, отриманих при повторному пробовідборі. Допускається як остаточний результат фіксувати медіану результатів чотирьох визначень
. (1)
Результат аналізу в документах, що передбачають його виконання, подають у вигляді або у вигляді при , де - Коефіцієнт охоплення за рекомендаціями [11]. У разі подання результату аналізу у вигляді вказують посилання документ, що встановлює значення розширеної невизначеності (кордону похибки) результатів аналізу.
Значення розширеної невизначеності результатів аналізу наведено у таблиці 2.
5.6 Контроль точності аналізу
Контроль точності аналізу здійснюють відповідно до
Нормативи контролю прецизійності - межа повторюваності та межа відтворюваності двох результатів та норматив контролю точності - розширеної невизначеності наведено у таблиці 2.
Таблиця 2 - Нормативи контролю прецизійності (повторюваності та відтворюваності) та норматив контролю точності (розширеної невизначеності) при довірчій ймовірності 0,95
В процентах
Визначається елемент | Масова частка | Межа повторюваності | Межа відтворюваності | Розширена |
Алюміній | 0,0002 | 0,0001 | 0,0002 | 0,0001 |
0,0005 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0010 | 0,0006 | 0,0007 | 0,0005 | |
0,0020 | 0,0010 | 0,0013 | 0,0009 | |
0,005 | 0,002 | 0,003 | 0,002 | |
0,010 | 0,004 | 0,006 | 0,004 | |
0,020 | 0,008 | 0,010 | 0,007 | |
0,050 | 0,019 | 0,024 | 0,017 | |
0,10 | 0,03 | 0,04 | 0,03 | |
Бор | 0,00010 | 0,00006 | 0,00008 | 0,00007 |
0,00030 | 0,00015 | 0,00021 | 0,00017 | |
0,00050 | 0,00025 | 0,00035 | 0,00030 | |
0,0007 | 0,0004 | 0,0006 | 0,0005 | |
0,0010 | 0,0005 | 0,0007 | 0,0006 | |
Вісмут | 0,000010 | 0,000005 | 0,000007 | 0,000005 |
0,00003 | 0,00001 | 0,00002 | 0,00001 | |
0,00005 | 0,00002 | 0,00003 | 0,00002 | |
0,00010 | 0,00004 | 0,00005 | 0,00004 | |
0,00020 | 0,00008 | 0,00010 | 0,00007 | |
0,00050 | 0,00018 | 0,00023 | 0,00016 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0050 | 0,0014 | 0,0018 | 0,0013 | |
0,010 | 0,003 | 0,003 | 0,002 | |
Галій | 0,000030 | 0,000021 | 0,000029 | 0,000024 |
0,000050 | 0,000025 | 0,000035 | 0,000029 | |
0,000100 | 0,000050 | 0,000069 | 0,000054 | |
0,00020 | 0,00010 | 0,00014 | 0,00012 | |
0,00030 | 0,00015 | 0,00021 | 0,00017 | |
Залізо | 0,0010 | 0,0004 | 0,0005 | 0,0004 |
0,0020 | 0,0007 | 0,0009 | 0,0007 | |
0,0050 | 0,0015 | 0,0019 | 0,0014 | |
0,010 | 0,003 | 0,003 | 0,002 | |
0,020 | 0,005 | 0,006 | 0,004 | |
0,050 | 0,010 | 0,012 | 0,009 | |
0,100 | 0,017 | 0,021 | 0,015 | |
0,20 | 0,03 | 0,04 | 0,03 | |
0,50 | 0,06 | 0,08 | 0,05 | |
1,00 | 0,11 | 0,13 | 0,09 | |
Кадмій | 0,00005 | 0,00002 | 0,00003 | 0,00002 |
0,00010 | 0,00004 | 0,00005 | 0,00004 | |
0,00020 | 0,00008 | 0,00010 | 0,00007 | |
0,00050 | 0,00018 | 0,00023 | 0,00016 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0050 | 0,0014 | 0,0018 | 0,0013 | |
0,010 | 0,003 | 0,003 | 0,002 | |
Кальцій | 0,0005 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 |
0,0010 | 0,0006 | 0,0007 | 0,0005 | |
0,0020 | 0,0010 | 0,0013 | 0,0009 | |
0,005 | 0,002 | 0,003 | 0,002 | |
0,010 | 0,004 | 0,006 | 0,004 | |
0,020 | 0,008 | 0,010 | 0,007 | |
0,050 | 0,019 | 0,024 | 0,017 | |
Кобальт | 0,0003 | 0,0001 | 0,0002 | 0,0001 |
0,0005 | 0,0002 | 0,0003 | 0,0002 | |
0,0010 | 0,0004 | 0,0005 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0050 | 0,0013 | 0,0016 | 0,0012 | |
0,010 | 0,002 | 0,003 | 0,002 | |
0,020 | 0,004 | 0,005 | 0,004 | |
0,050 | 0,008 | 0,011 | 0,007 | |
0,100 | 0,015 | 0,019 | 0,013 | |
0,20 | 0,03 | 0,03 | 0,02 | |
0,50 | 0,05 | 0,07 | 0,05 | |
1,00 | 0,09 | 0,12 | 0,08 | |
Кремній | 0,0003 | 0,0002 | 0,0003 | 0,0002 |
0,0005 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0010 | 0,0006 | 0,0007 | 0,0005 | |
0,0020 | 0,0010 | 0,0013 | 0,0009 | |
0,005 | 0,002 | 0,003 | 0,002 | |
0,010 | 0,004 | 0,006 | 0,004 | |
0,020 | 0,008 | 0,010 | 0,007 | |
0,050 | 0,019 | 0,024 | 0,017 | |
0,10 | 0,03 | 0,04 | 0,03 | |
0,20 | 0,07 | 0,08 | 0,06 | |
Магній | 0,00010 | 0,00007 | 0,00009 | 0,00006 |
0,00020 | 0,00013 | 0,00016 | 0,00012 | |
0,0005 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0010 | 0,0006 | 0,0007 | 0,0005 | |
0,0020 | 0,0010 | 0,0013 | 0,0009 | |
0,005 | 0,002 | 0,003 | 0,002 | |
0,010 | 0,004 | 0,006 | 0,004 | |
0,020 | 0,008 | 0,010 | 0,007 | |
0,050 | 0,019 | 0,024 | 0,017 | |
0,10 | 0,03 | 0,04 | 0,03 | |
0,20 | 0,07 | 0,08 | 0,06 | |
Марганець | 0,00005 | 0,00003 | 0,00004 | 0,00003 |
0,00010 | 0,00006 | 0,00007 | 0,00005 | |
0,00020 | 0,00010 | 0,00013 | 0,00009 | |
0,0005 | 0,0002 | 0,0003 | 0,0002 | |
0,0010 | 0,0004 | 0,0005 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0050 | 0,0013 | 0,0016 | 0,0012 | |
0,010 | 0,002 | 0,003 | 0,002 | |
0,020 | 0,004 | 0,005 | 0,004 | |
0,050 | 0,008 | 0,011 | 0,007 | |
0,100 | 0,015 | 0,019 | 0,013 | |
0,20 | 0,03 | 0,03 | 0,02 | |
Мідь | 0,00005 | 0,00003 | 0,00004 | 0,00003 |
0,00010 | 0,00006 | 0,00008 | 0,00005 | |
0,00020 | 0,00011 | 0,00014 | 0,00010 | |
0,0005 | 0,0002 | 0,0003 | 0,0002 | |
0,0010 | 0,0005 | 0,0006 | 0,0004 | |
0,0020 | 0,0009 | 0,0011 | 0,0008 | |
0,005 | 0,002 | 0,003 | 0,002 | |
0,010 | 0,004 | 0,005 | 0,003 | |
0,020 | 0,007 | 0,009 | 0,006 | |
0,050 | 0,016 | 0,020 | 0,014 | |
0,10 | 0,03 | 0,04 | 0,03 | |
0,20 | 0,06 | 0,07 | 0,05 | |
0,50 | 0,13 | 0,16 | 0,11 | |
1,0 | 0,2 | 0,3 | 0,2 | |
Миш'як | 0,00010 | 0,00004 | 0,00005 | 0,00004 |
0,0003 | 0,0001 | 0,0002 | 0,0001 | |
0,0005 | 0,0002 | 0,0003 | 0,0002 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0030 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0050 | 0,0014 | 0,0018 | 0,0013 | |
0,010 | 0,003 | 0,003 | 0,002 | |
Олово | 0,00003 | 0,00001 | 0,00002 | 0,00001 |
0,00005 | 0,00002 | 0,00003 | 0,00002 | |
0,00010 | 0,00003 | 0,00004 | 0,00003 | |
0,00020 | 0,00007 | 0,00008 | 0,00006 | |
0,00050 | 0,00015 | 0,00019 | 0,00014 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0005 | 0,0007 | 0,0005 | |
0,0050 | 0,0012 | 0,0015 | 0,0011 | |
0,010 | 0,002 | 0,003 | 0,002 | |
Свинець | 0,00005 | 0,00002 | 0,00003 | 0,00002 |
0,00010 | 0,00003 | 0,00004 | 0,00003 | |
0,00020 | 0,00007 | 0,00008 | 0,00006 | |
0,00050 | 0,00015 | 0,00019 | 0,00014 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0005 | 0,0007 | 0,0005 | |
0,0050 | 0,0012 | 0,0015 | 0,0011 | |
0,010 | 0,002 | 0,003 | 0,002 | |
Селен | 0,00010 | 0,00004 | 0,00005 | 0,00004 |
0,00020 | 0,00008 | 0,00010 | 0,00007 | |
0,00050 | 0,00018 | 0,00023 | 0,00016 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0050 | 0,0014 | 0,0018 | 0,0013 | |
0,010 | 0,003 | 0,003 | 0,002 | |
Срібло | 0,000010 | 0,000005 | 0,000007 | 0,000005 |
0,000020 | 0,000010 | 0,000012 | 0,000009 | |
0,00005 | 0,00002 | 0,00003 | 0,00002 | |
0,00010 | 0,00004 | 0,00005 | 0,00004 | |
0,00020 | 0,00008 | 0,00010 | 0,00007 | |
0,00050 | 0,00018 | 0,00023 | 0,00016 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
Стронцій | 0,00010 | 0,00005 | 0,00008 | 0,00006 |
0,00030 | 0,00015 | 0,00021 | 0,00018 | |
0,00050 | 0,00025 | 0,00035 | 0,00029 | |
0,0007 | 0,0004 | 0,0006 | 0,0005 | |
0,0010 | 0,0005 | 0,0007 | 0,0006 | |
Сурма | 0,00010 | 0,00004 | 0,00005 | 0,00004 |
0,00020 | 0,00008 | 0,00010 | 0,00007 | |
0,00050 | 0,00018 | 0,00023 | 0,00016 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0050 | 0,0014 | 0,0018 | 0,0013 | |
0,010 | 0,003 | 0,003 | 0,002 | |
Талій | 0,000020 | 0,000009 | 0,000012 | 0,000009 |
0,00005 | 0,00002 | 0,00003 | 0,00002 | |
0,00010 | 0,00004 | 0,00005 | 0,00004 | |
0,00020 | 0,00008 | 0,00010 | 0,00007 | |
0,00050 | 0,00018 | 0,00023 | 0,00016 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0030 | 0,0009 | 0,0011 | 0,0008 | |
Тантал | 0,00010 | 0,00006 | 0,00007 | 0,00005 |
0,00020 | 0,00010 | 0,00013 | 0,00009 | |
0,0005 | 0,0002 | 0,0003 | 0,0002 | |
0,0010 | 0,0004 | 0,0005 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0050 | 0,0013 | 0,0016 | 0,0012 | |
Телур | 0,00005 | 0,00002 | 0,00003 | 0,00002 |
0,00010 | 0,00004 | 0,00005 | 0,00004 | |
0,00020 | 0,00008 | 0,00010 | 0,00007 | |
0,00050 | 0,00018 | 0,00023 | 0,00016 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0030 | 0,0009 | 0,0011 | 0,0008 | |
Фосфор | 0,00010 | 0,00004 | 0,00005 | 0,00004 |
0,00020 | 0,00008 | 0,00010 | 0,00007 | |
0,00050 | 0,00018 | 0,00023 | 0,00016 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0008 | 0,0006 | |
0,0050 | 0,0014 | 0,0018 | 0,0013 | |
Хром | 0,00010 | 0,00007 | 0,00009 | 0,00008 |
0,00030 | 0,00015 | 0,00021 | 0,00017 | |
0,00050 | 0,00025 | 0,00035 | 0,00029 | |
0,0007 | 0,0004 | 0,0006 | 0,0005 | |
0,0010 | 0,0005 | 0,0007 | 0,0006 | |
Цинк | 0,00010 | 0,00004 | 0,00006 | 0,00004 |
0,00020 | 0,00006 | 0,00007 | 0,00005 | |
0,00030 | 0,00008 | 0,00011 | 0,00008 | |
0,00050 | 0,00013 | 0,00017 | 0,00012 | |
0,0010 | 0,0002 | 0,0003 | 0,0002 | |
0,0020 | 0,0005 | 0,0006 | 0,0004 | |
0,0050 | 0,0011 | 0,0013 | 0,0009 | |
0,010 | 0,002 | 0,003 | 0,002 |
Для проміжних значень масових часток елементів розрахунок значень , і проводять методом лінійної інтерполяції.
6 Метод хіміко-атомно-емісійного спектрального аналізу з індуктивно пов'язаною плазмою як джерело збудження спектра
6.1 Метод виміру
Діапазони визначених масових часток елементів, %:
- Алюміній - 0,0005-0,3;
- Залізо - 0,001-1,0;
- Кадмій - 0,0002-0,005;
- Кобальт - 0,0005-1,0;
- Кремній - 0,001-0,3;
- Магній - 0,0005-0,01;
- Марганець - 0,0002-0,3;
- Мідь - 0,0005-0,3;
- Селен - 0,0001-0,005;
- Стронцій - 0,0001-0,001;
- тантал - 0,0001-0,001;
- фосфор - 0,001-0,01;
- хром - 0,0001-0,001;
- Цинк - 0,0003-0,01.
Метод заснований на збудженні спектра елемента індуктивно пов'язаною плазмою з наступною реєстрацією випромінювання спектральних ліній елементів фотоелектричним способом. При проведенні аналізу використовують залежність інтенсивностей спектральних ліній елементів від їх масових часток у пробі. Пробу попередньо розчиняють у суміші соляної та азотної кислот.
6.2 Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, матеріали, реактиви, розчини
Спектрометр автоматизований (поліхроматор або монохроматор) атомно-емісійний з індуктивно зв'язаною плазмою як джерело збудження спектра з усіма периферійними пристроями.
Ваги лабораторні спеціального або високого класу точності будь - якого типу за
Аргон за
Вода дистильована за
Кислота азотна ос.ч. за
Кислота винна за
Кислота соляна ос.ч. за
Суміш кислот: до 800 см води додають 300 см соляної кислоти та 100 см азотної кислоти.
Кислота фтористо-воднева за
Алюміній за
Кадмій за
Калій фосфорнокислий за
Кобальт згідно з
Магній первинний згідно з
Марганець за
Мідь згідно з
Натрій кремнекислий 9-водний [12].
Натрій вуглекислий за
Порошок залізний марки ПЖВ-1 за
Порошок нікелевий карбонільний групи "У" або "0" за
Селен технічний за
Стронцій азотнокислий за
Фольга танталова по [14].
Хром металевий за
Цинк згідно з
Розчин нікелю масової концентрації 200 г/дм : навішування нікелевого порошку або нікелю масою 100,00 г поміщають у склянку місткістю 1000 см , додають 50 см води та порціями від 5 до 10 см доливають 400 см азотної кислоти. Розчин випарюють до об'єму від 250 до 300 см , охолоджують, переводять у мірну колбу місткістю 500 см і доливають до мітки водою. При використанні нікелевого порошку розчин фільтрують через фільтр середньої густини, попередньо промитий азотною кислотою, розведеною 1:10.
Розчин заліза та кобальту масової концентрації 1 г/дм : навішування заліза масою 0,5000 г розчиняють при нагріванні 30 суміші кислот, кип'ятять від 5 до 10 хв, охолоджують і переводять у мірну колбу місткістю 500 см . Наважку кобальту масою 0,5000 г розчиняють при нагріванні 25 см азотної кислоти, розведеної 1:1, розчин охолоджують, переводять у ту ж мірну колбу і доливають до мітки водою.
Розчин марганцю та міді масової концентрації 1 г/дм та магнію масової концентрації 0,1 г/дм : навішування марганцю та міді масою по 0,5000 г та магнію масою 0,1000 г окремо розчиняють при нагріванні в 25 см. азотної кислоти, розведеної 1:1, кип'ятять від 5 до 10 хв, охолоджують, кожен розчин переводять у мірні колби місткістю 100 см і доливають до мітки водою. У мірну колбу місткістю 100 см відбирають по 20 см отриманих розчинів марганцю та міді та 10 см розчину магнію і доливають до мітки водою.
Розчин алюмінію масової концентрації 1 г/дм : навішування алюмінію або алюмінієвого порошку масою 0,4000 г розчиняють при нагріванні 25 см соляної кислоти, розведеної 1:1, переводять у мірну колбу місткістю 100 см і доливають до мітки водою. У мірну колбу місткістю 100 см відбирають 25 см отриманого розчину і доливають до мітки водою.
Розчин кадмію та цинку масової концентрації 0,02 г/дм та фосфору масової концентрації 0,04 г/дм : навішування кадмію та цинку масою по 0,1000 г окремо розчиняють при нагріванні в 25 см. азотної кислоти, розведеної 1:1, охолоджують, кожен розчин переводять у мірні колби місткістю 500 см і доливають до мітки водою. Наважку фосфорнокислого калію масою 0,4393 г розчиняють у воді, розчин переводять у мірну колбу місткістю 500 см і доливають до мітки водою. У мірну колбу місткістю 100 см відбирають по 10 см отриманих розчинів кадмію та цинку та 20 см розчину фосфору і доливають до мітки водою.
Розчин кремнію масової концентрації 0,5 г/дм : навішування кремнекислого натрію масою 2,5297 г розчиняють у 50 см. розчину вуглекислого натрію, розчин переводять у мірну колбу місткістю 500 см і доливають до мітки водою.
Розчин селену, стронцію та хрому масової концентрації 0,04 г/дм : навішування селену високої чистоти масою 0,2000 г розчиняють в азотній кислоті, розчин переводять у колбу місткістю 500 см. і доливають до мітки водою. Наважку азотнокислого стронцію масою 0,2410 г розчиняють у воді, що містить 0,5 см азотної кислоти, розчин переводять у мірну колбу місткістю 250 см і доливають до мітки водою. Наважку хрому масою 0,2000 г розчиняють у соляній кислоті, розведеній 1:1, розчин переводять у колбу місткістю 500 см і доливають до мітки водою. У мірну колбу місткістю 100 см відбирають 10 см розчинів селену, стронцію та хрому і доливають до мітки водою.
Розчин танталу масової концентрації 0,04 г/дм : навішування металевого танталу масою 0,1000 г розчиняють у платиновій або фторопластовій чашці в 5 см. фтористоводневої кислоти, краплями додаючи азотну кислоту до повного розчинення навішування. Розчин нагрівають із 10 см азотної кислоти до видалення надлишку іону фтору, охолоджують і розбавляють до об'єму 250 см розчином винної кислоти масової концентрації 150 г/дм . У мірну колбу місткістю 100 см відбирають 10 см отриманого розчину танталу і доливають до мітки водою.
Для виготовлення розчинів відомих масових концентрацій елементів допускається використовувати оксиди або солі стабільного складу, а також державні стандартні зразки розчинів металів.
Розчини відомих концентрацій елементів зберігають у поліетиленовому посуді. Умови зберігання та використання розчинів - відповідно до
6.3 Підготовка до аналізу
6.3.1 Приготування градуювальних розчинів
Для приготування градуювальних розчинів 1-11, рекомендований склад яких наведено в таблиці 3, мірні колби місткістю 100 см відбирають розрахункові обсяги розчинів із відомою концентрацією елементів і доливають до мітки водою. При необхідності вносять поправки на масову частку елементів у нікелі карбонільному порошку або нікелі, використаних для приготування розчину нікелю. Градуювальні розчини зберігають у посуді з поліетилену та використовують протягом не більше трьох місяців.
Таблиця 3 - Склад градуювальних розчинів
У міліграмах на кубічний дециметр
Елемент | Масова концентрація елемента в градуювальних розчинах | ||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | |
Алюміній | - | 1 | 5 | 25 | 50 | - | 0,1 | 0,5 | 5 | 50 | 100 |
Залізо | - | 5 | 10 | 50 | 100 | - | 0,2 | 1 | 10 | 100 | 200 |
Кадмій | - | 0,1 | 0,4 | 1 | 5 | - | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
Кобальт | - | 5 | 10 | 50 | 100 | - | 0,1 | 1 | 10 | 100 | 200 |
Кремній | - | 1 | 5 | 10 | 20 | - | 0,25 | 0,5 | 2,5 | 25 | 50 |
Магній | - | 0,5 | 1 | 5 | 10 | - | 0,05 | 0,25 | 2,5 | 5 | 10 |
Марганець | - | 1 | 5 | 25 | 50 | - | 0,1 | 0,5 | 5 | 50 | 100 |
Мідь | - | 1 | 5 | 25 | 50 | - | 0,1 | 0,5 | 5 | 50 | 100 |
Селен | - | 0,1 | 0,4 | 1 | 5 | - | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
Стронцій | - | 0,1 | 0,4 | 1 | 5 | - | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
Тантал | - | 0,4 | 0,8 | 2 | 10 | - | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
Фосфор | - | 0,4 | 0,8 | 2 | 10 | - | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
Хром | - | 0,1 | 0,4 | 1 | 5 | - | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
Цинк | - | 0,1 | 0,4 | 1 | 5 | - | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
Масова концентрація нікелю в градуювальних розчинах 1-5 становить 50 г/дм. , в градуювальних розчинах 6-11-10 г/дм .
6.3.2 Приготування розчинів проб
Наважку проби масою 5,000 г поміщають у склянку місткістю 250 або 400 см , розчиняють у 100 см суміші кислот, додаючи суміш порціями від 5 до 10 см розчин випарюють до об'єму від 25 до 30 см. , переводять у мірну колбу місткістю 100 см і доливають до мітки водою. Отриманий первинний розчин проби використовують для визначення кадмію, цинку, фосфору, селену, стронцію, танталу та хрому.
У мірну колбу місткістю 100 см відбирають 20 см первинного розчину проби і доливають до мітки водою. Розведений розчин проби використовують для визначення кобальту, заліза, міді, марганцю, кремнію, алюмінію та магнію.
6.4 Проведення аналізу
Підготовку спектрометра до виконання вимірювань проводять відповідно до інструкції з експлуатації та обслуговування спектрометра. Параметри спектрометра та витрата аргону встановлюють у межах, що забезпечують максимальну чутливість визначення масових часток елементів.
Рекомендовані довжини хвиль аналітичних ліній і діапазони масових часток, що визначаються, наведені в таблиці 4.
Таблиця 4 - Рекомендовані довжини хвиль аналітичних ліній та діапазони визначених масових часток елементів
Визначається елемент | Довжина хвилі аналітичної лінії, нм | Діапазон обумовлених масових часток, % |
Алюміній | 396,15 | 0,0005-0,3 |
308,22 | 0,0005-0,3 | |
Залізо | 259,94 | 0,001-1,0 |
238,20 | 0,001-1,0 | |
239,56 | 0,001-1,0 | |
Кадмій | 214,44 | 0,0002-0,005 |
Кобальт | 238,89 | 0,0005-1,0 |
237,86 | 0,0005-1,0 | |
345,35 | 0,001-1,0 | |
Кремній | 251,61 | 0,001-0,3 |
Магній | 279,55 | 0,0005-0,01 |
280,27 | 0,0005-0,01 | |
Марганець | 257,61 | 0,0002-0,3 |
259,37 | 0,0002-0,3 | |
293,31 | 0,0002-0,3 | |
Мідь | 324,75 | 0,0005-0,3 |
327,40 | 0,001-0,3 | |
Селен | 196,090 | 0,0001-0,005 |
Стронцій | 407,771 | 0,0001-0,001 |
Тантал | 263,558 | 0,0001-0,001 |
Фосфор | 178,29 | 0,001-0,01 |
213,62 | 0,001-0,01 | |
214,91 | 0,001-0,01 | |
Хром | 283,563 | 0,0001-0,001 |
267,716 | 0,0001-0,001 | |
Цинк | 206,20 | 0,0003-0,01 |
Дозволяється використовувати інші аналітичні лінії, якщо вони забезпечують визначення масових часток елементів у необхідному діапазоні з невизначеністю, що не перевищує встановлену цим стандартом.
При роботі на монохроматорі перевіряють положення аналітичних ліній, використовуючи градуювальний розчин 5 або 10.
Градуювальні залежності для кадмію, цинку, фосфору, селену, стронцію, танталу і хрому знаходять, використовуючи градуювальні розчини 1-5, а для кобальту, заліза, марганцю, міді, магнію, алюмінію та кремнію - градуювальні розчини 6-11.
Для кожного градуювального розчину виконують не менше п'яти паралельних вимірювань інтенсивностей аналітичних ліній елементів, що визначаються. За обчисленими середньоарифметичними значеннями інтенсивності та відповідним їм масовим концентраціям елементів визначають параметри градуювальних графіків, які вводять в пам'ять комп'ютера на стадії створення аналітичної програми.
Перед початком вимірювань і через кожні дві години роботи приладу проводять коригування градуювальних графіків по двох градуювальних розчинів 2 і 5 або 7 і 11.
Для кожного розчину проби виконують три паралельні вимірювання інтенсивності аналітичних ліній визначених елементів.
6.5 Обробка та оформлення результатів
Масові частки елементів, що визначаються в пробі та їх середньоарифметичні значення зчитують з екрана монітора або стрічки друкуючого пристрою.
Облік маси навішування, розведення розчинів проб та інших змінних параметрів проводять автоматично на стадії введення аналітичної програми комп'ютер.
Перевірку прийнятності результатів аналізу за умов повторюваності проводять шляхом порівняння розбіжності результатів двох паралельних визначень з межею повторюваності , наведеним у таблиці 5. Результати паралельних визначень визнають прийнятними та за ними обчислюють результат аналізу як середньоарифметичне значення результатів паралельних визначень, якщо виконується умова , для рівня ймовірності 95%, де - Середньоквадратичне відхилення результатів паралельних визначень, отриманих в умовах повторюваності.
При розбіжності результатів двох паралельних визначень більшої межі повторюваності аналіз повторюють, отримавши ще два результати паралельних визначень. Якщо при цьому діапазон ( ) результатів чотирьох визначень дорівнює або менше за значенням критичного діапазону для рівня ймовірності 95% при 4, то як остаточний результат має фіксуватися середньоарифметичне значення результатів чотирьох визначень.
Значення критичного діапазону для чотирьох паралельних визначень розраховують за формулою , де - Середньоквадратичне відхилення результатів паралельних визначень, отриманих в умовах повторюваності.
Якщо діапазон чотирьох вимірів більше критичного діапазону для 4, то надходять так: з'ясовують причини перевищення критичного діапазону і повторюють аналіз на пробах, отриманих при повторному відборі проб. Допускається як остаточний результат фіксувати медіану результатів чотирьох визначень
. (2)
Результат аналізу у документах, що передбачають його використання, подають у вигляді або при . У разі подання результату аналізу у вигляді вказують посилання документ, що встановлює значення розширеної невизначеності (кордону похибки) результатів аналізу.
Значення розширеної невизначеності результатів аналізу наведено у таблиці 5.
6.6 Контроль точності аналізу
Контроль точності аналізу здійснюють відповідно до
Нормативи контролю прецизійності - межа повторюваності та межа відтворюваності двох результатів та норматив контролю точності - розширеної невизначеності наведено у таблиці 5.
Таблиця 5 - Нормативи контролю прецизійності (повторюваності та відтворюваності) та норматив контролю точності (розширеної невизначеності) при довірчій ймовірності 0,95
В процентах
Визначається елемент | Масова частка | Межа повторюваності | Межа відтворюваності | Розширена |
Алюміній | 0,0005 | 0,0002 | 0,0003 | 0,0002 |
0,0010 | 0,0005 | 0,0006 | 0,0004 | |
0,0020 | 0,0007 | 0,0009 | 0,0006 | |
0,0050 | 0,0015 | 0,0019 | 0,0014 | |
0,010 | 0,003 | 0,004 | 0,003 | |
0,020 | 0,005 | 0,006 | 0,004 | |
0,050 | 0,012 | 0,015 | 0,011 | |
0,10 | 0,02 | 0,03 | 0,02 | |
0,30 | 0,06 | 0,08 | 0,06 | |
Залізо | 0,0010 | 0,0004 | 0,0005 | 0,0004 |
0,0030 | 0,0009 | 0,0012 | 0,0008 | |
0,0050 | 0,0015 | 0,0019 | 0,0014 | |
0,010 | 0,003 | 0,004 | 0,003 | |
0,030 | 0,007 | 0,009 | 0,006 | |
0,100 | 0,018 | 0,022 | 0,016 | |
0,20 | 0,03 | 0,03 | 0,02 | |
0,50 | 0,06 | 0,07 | 0,05 | |
1,00 | 0,11 | 0,14 | 0,10 | |
Кадмій | 0,00020 | 0,00008 | 0,00010 | 0,00007 |
0,0005 | 0,0003 | 0,0003 | 0,0002 | |
0,0010 | 0,0004 | 0,0005 | 0,0004 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0007 | 0,0005 | |
0,0050 | 0,0014 | 0,0017 | 0,0012 | |
Кобальт | 0,0005 | 0,0001 | 0,0002 | 0,0001 |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0005 | 0,0006 | 0,0004 | |
0,0050 | 0,0009 | 0,0011 | 0,0008 | |
0,0100 | 0,0019 | 0,0024 | 0,0017 | |
0,020 | 0,004 | 0,006 | 0,004 | |
0,050 | 0,006 | 0,007 | 0,005 | |
0,100 | 0,010 | 0,012 | 0,008 | |
0,200 | 0,018 | 0,023 | 0,016 | |
0,50 | 0,04 | 0,05 | 0,04 | |
1,00 | 0,06 | 0,07 | 0,05 | |
Кремній | 0,0010 | 0,0006 | 0,0007 | 0,0005 |
0,005 | 0,001 | 0,002 | 0,001 | |
0,010 | 0,003 | 0,004 | 0,003 | |
0,030 | 0,007 | 0,009 | 0,006 | |
0,050 | 0,011 | 0,014 | 0,010 | |
0,10 | 0,02 | 0,03 | 0,02 | |
0,30 | 0,07 | 0,09 | 0,06 | |
Магній | 0,0005 | 0,0002 | 0,0003 | 0,0002 |
0,0010 | 0,0004 | 0,0006 | 0,0004 | |
0,0020 | 0,0008 | 0,0011 | 0,0007 | |
0,0050 | 0,0014 | 0,0017 | 0,0012 | |
0,010 | 0,003 | 0,003 | 0,002 | |
Марганець | 0,00020 | 0,00007 | 0,00009 | 0,00006 |
0,0005 | 0,0001 | 0,0002 | 0,0001 | |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0050 | 0,0009 | 0,0011 | 0,0008 | |
0,0100 | 0,0019 | 0,0024 | 0,0017 | |
0,030 | 0,004 | 0,005 | 0,004 | |
0,070 | 0,007 | 0,009 | 0,006 | |
0,100 | 0,010 | 0,012 | 0,008 | |
0,30 | 0,02 | 0,03 | 0,02 | |
Мідь | 0,0005 | 0,0001 | 0,0002 | 0,0001 |
0,0010 | 0,0003 | 0,0004 | 0,0003 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0007 | 0,0005 | |
0,0050 | 0,0011 | 0,0014 | 0,0010 | |
0,010 | 0,002 | 0,003 | 0,002 | |
0,020 | 0,004 | 0,005 | 0,004 | |
0,030 | 0,006 | 0,007 | 0,005 | |
0,050 | 0,008 | 0,010 | 0,007 | |
0,080 | 0,011 | 0,014 | 0,010 | |
0,100 | 0,015 | 0,019 | 0,014 | |
0,30 | 0,04 | 0,05 | 0,04 | |
Селен | 0,00010 | 0,00004 | 0,00006 | 0,00005 |
0,00030 | 0,00012 | 0,00017 | 0,00015 | |
0,00050 | 0,00022 | 0,00030 | 0,00025 | |
0,00100 | 0,00039 | 0,00055 | 0,00044 | |
0,00300 | 0,00095 | 0,00133 | 0,00110 | |
0,00500 | 0,00150 | 0,00210 | 0,00180 | |
Стронцій | 0,00010 | 0,00005 | 0,00007 | 0,00006 |
0,00030 | 0,00015 | 0,00025 | 0,00020 | |
0,00050 | 0,00025 | 0,00035 | 0,00030 | |
0,00070 | 0,00040 | 0,00056 | 0,00046 | |
0,00100 | 0,00050 | 0,00070 | 0,00060 | |
Тантал | 0,00010 | 0,00005 | 0,00007 | 0,00006 |
0,00030 | 0,00015 | 0,00025 | 0,00020 | |
0,00050 | 0,00025 | 0,00035 | 0,00030 | |
0,00080 | 0,00040 | 0,00056 | 0,00046 | |
0,00100 | 0,00050 | 0,00070 | 0,00060 | |
Фосфор | 0,0010 | 0,0004 | 0,0005 | 0,0004 |
0,0020 | 0,0008 | 0,0010 | 0,0007 | |
0,0030 | 0,0011 | 0,0014 | 0,0010 | |
0,0050 | 0,0015 | 0,0018 | 0,0013 | |
0,010 | 0,003 | 0,004 | 0,003 | |
Хром | 0,00010 | 0,00005 | 0,00007 | 0,00005 |
0,00030 | 0,00007 | 0,00010 | 0,00007 | |
0,00050 | 0,00010 | 0,00014 | 0,00010 | |
0,00070 | 0,00020 | 0,00030 | 0,00020 | |
0,00100 | 0,00025 | 0,00040 | 0,00025 | |
Цинк | 0,0003 | 0,0001 | 0,0002 | 0,0001 |
0,0005 | 0,0002 | 0,0003 | 0,0002 | |
0,0010 | 0,0004 | 0,0005 | 0,0004 | |
0,0020 | 0,0006 | 0,0009 | 0,0006 | |
0,0030 | 0,0008 | 0,0010 | 0,0007 | |
0,010 | 0,002 | 0,003 | 0,002 |
Для проміжних значень масових часток елементів розрахунок значень , і проводять методом лінійної інтерполяції.
Додаток, А (рекомендований). Методика приготування стандартних зразків для градуювання
Додаток А
(рекомендоване)
Стандартні зразки для градуювання є подрібненим оксидом нікелю з введеними добавками визначених елементів. Склад стандартних зразків розробляють з урахуванням масових часток елементів аналізованих продуктах. Метрологічні характеристики стандартних зразків встановлюють відповідно до вимог
А.1 Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, матеріали, реактиви, розчини
Ваги лабораторні спеціального або високого класу точності будь - якого типу за
Пекти муфельна будь-якого типу з терморегулятором, що забезпечує нагрівання до температури 850 °C.
Чаші випарні з кварцового скла за
Ступка з маточкою агатова або яшмова.
Вода дистильована за
Кислота азотна ос.ч. за
Кислота сірчана за
Кислота винна згідно з
Кислота соляна за
Спирт етиловий ректифікований технічний за
Бор по [15].
Вісмут за
Галій згідно з
Кадмій за
Вуглекислий кальцій за
Кислота фтористо-воднева за
Кобальт згідно з
Кремній (IV) оксид
Магній первинний згідно з
Марганець за
Мідь катодна згідно з
Миш'як по [16].
Пудра алюмінієва згідно з
Порошок залізний марки ПЖВ-1 за
Порошок нікелевий карбонільний групи "У" або "0" за
Олово згідно з
Свинець за
Селен за
Срібло згідно з
Стронцій згідно з
Сурма по
Талій за
Фольга танталова по [14].
Телур згідно з
Фосфор червоний за
Хром згідно з
Цинк згідно з
Для приготування розчинів елементів, що вводяться, допускається використовувати оксиди або азотнокислі солі стабільного складу, а також державні стандартні зразки розчинів металів.
А.2 Виготовлення матеріалу стандартних зразків
Для приготування розчину основи стандартних зразків навішування нікелевого порошку або нікелю розрахункової маси розчиняють при нагріванні азотної кислоти, розведеної 1:1.
Наважки розрахункових мас заліза, кобальту, міді, магнію, марганцю, алюмінієвого порошку, цинку, свинцю, вісмуту, кадмію, срібла, талію, фосфору, галію та вуглекислого кальцію розчиняють при нагріванні в азотній кислоті, розведеній 1:1. Сурма розчиняють у присутності винної кислоти при співвідношенні мас сурми і винної кислоти 1:5. Бор, миш'як, селен та телур розчиняють у гарячій азотній кислоті. Фосфорнокислий калій розчиняють у питній воді. Хром розчиняють у соляній кислоті, розведеній 1:1, з подальшою багаторазовою відгонкою іону хлору гарячою азотною кислотою. Азотнокислий стронцій розчиняють у азотній кислоті, розведеній 1:2.
Розчини переводять у мірні колби та доливають до мітки азотною кислотою, розведеною 1:2. Терміни зберігання розчинів відомої концентрації - за
Олово розчиняють у сірчаній кислоті, розчин переводять у мірну колбу і доливають до мітки сірчаною кислотою, розведеною 1:2.
Порошок олова розчиняють у азотній кислоті, розведеній 1:2, на крижаній бані при перемішуванні, розчин використовують протягом 1 год.
Тантал розчиняють у суміші азотної та фтористо-водневої кислот з подальшою багаторазовою відгонкою іону фтору гарячою азотною кислотою.
Отриманий розчин охолоджують, переводять у мірну колбу та доливають до мітки розчином винної кислоти масової концентрації 0,15 г/см. . Розчин танталу зберігають у пластиковому посуді.
Розрахункові обсяги розчинів з відомим вмістом елементів вводять розчин нікелю і перемішують. При необхідності враховують масові частки домішок у металі, який використовується для приготування розчину нікелю.
Після цього вводять кремній у вигляді водної суспензії оксиду кремнію або розчину тетраетилового ефіру кремнієвої кислоти в етиловому спирті, розчин використовують протягом 1 год.
Отримані розчини випарюють до сухих солей і прожарюють у печі муфельної при температурі (825±25) °C. Прожарену суміш оксидів охолоджують, подрібнюють до одержання порошку у ступці або іншим методом, що виключає забруднення матеріалу стандартних зразків. Матеріал усереднюють перемішуванням та використовують для визначення метрологічних характеристик.
Матеріал стандартних зразків зберігають у щільно закритих банках або бюксах в умовах, що виключають його забруднення та зволоження.
Додаток Б (рекомендований). Порядок перевірки придатності результатів вимірювання інтенсивності аналітичних ліній елементів при обчисленні результату одиничних визначень
Додаток Б
(рекомендоване)
За трьома значеннями різниці почорнінь (або інтенсивності) аналітичних спектральних ліній знаходять масові частки елементів, що визначаються за градуювальним графіком. Придатними вважаються три виміри, для яких виконується умова
, (Б.1)
де , і - Значення масових часток визначається елемента, відповідні найбільшому, найменшому і середньому з трьох значень різниці почорнінь (або інтенсивності);
- Відносне значення допускається розбіжності між і , рекомендоване значення якого для алюмінію, вісмуту, галію, кадмію, кальцію, кремнію, міді, миш'яку, магнію, селену, срібла, сурми, талію, телуру та фосфору 0,50, для інших елементів 0,33.
Якщо ця умова не виконується, допускається виключити результат, який найбільш віддалений від середнього значення. Два виміри, що залишилися, вважаються придатними, якщо виконується умова
, (Б.2)
де , і - Значення масових часток визначається елемента, відповідні найбільшому, найменшому і середньому з двох значень різниці почорнінь, що залишилися (або інтенсивності). Якщо ця умова не виконується, проводять аналіз додаткових таблеток тієї ж проби до отримання результатів, що задовольняють умовам (Б.1) або (Б.2).
Бібліографія
[1] Правила влаштування електроустановок (ПУЕ), затверджені | |
[2] Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом N 6 | |
[3] ПОТ РМ-016-2001РД 153-34.0-03.150-00 | Міжгалузеві правила з охорони праці (правила безпеки) при експлуатації електроустановок, затверджені наказом |
[4] СанПіН | Гігієнічні вимоги до розміщення та знешкодження відходів виробництва та споживання, затверджені Головним державним санітарним лікарем РФ, 30 квітня 2003 р. |
[5] Будівельні норми та правила БНіП 2.09.04-87 | Адміністративні та побутові будівлі |
[6] Типові галузеві норми безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, затверджені постановою | |
[7] ТУ 1916-027-2708846-01 * | Скловуглець СУ-2000 |
________________ | |
[8] ТУ 3497-001-51046676-2003 * | Стрижні з графіту, класи E, F, R |
[9] ТУ 1915-006-11250473-00 * | Графітові електроди, марки ЄС-2, ЄС-12 |
[10] ТУ 6-43-00205133-54-95 * | Фотопластинки спектрографічні ПФС-01, ПФС-02, ПФС-03 |
________________ * Діють біля Російської Федерації. | |
[11] Рекомендації щодо міждержавної стандартизації РМГ 43-2001 | Державна система забезпечення єдності вимірів. Застосування «Настанови щодо вираження невизначеності вимірювань» |
________________ | |
[12] ТУ 6-18-161-82 * | Натрій кремнекислий водний (метасилікат) |
[13] ТУ 6-09-05808009-262-92 * | Залізо карбонільне, ос.ч. 13-2, ос.ч. 6-2 |
[14] ТУ 48-19-258-77 * | Фольга танталова та ніобієва |
[15] ТУ 1-92-154-90 * | Бор аморфний |
[16] ТУ 113-12-112-89 * | Миш'як металевий для напівпровідникових з'єднань, ос.ч. |
________________ * Діють біля Російської Федерації. |