ГОСТ Р ІСО 6351-2015

ДСТУ ISO 6351-2015 Нікель. Визначення вмісту срібла, вісмуту, кадмію, кобальту, міді, заліза, марганцю, свинцю та цинку. Спектрометричний метод атомної абсорбції в полум'ї

ГОСТ Р ІСО 6351-2015

Група В39

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

НІКЕЛЬ

Визначення вмісту срібла, вісмуту, кадмію, кобальту, міді, заліза, марганцю, свинцю та цинку. Спектрометричний метод атомної абсорбції в полум'ї

Nickel. Визначення Silver, bismuth, cadmium, cobalt, copper, iron, manganese, lead and zinc contents. Flame atomic absorption spectrometric метод

ГКС 77.120.40

ОКСТУ 0709

Дата введення 2016-01-01

Передмова

1 ПІДГОТОВЛЕНО Технічним комітетом зі стандартизації ТК 145 «Методи контролю металопродукції» на основі власного автентичного перекладу російською мовою стандарту, зазначеного у пункті 4

2 ВНЕСЕН ФГУП «Центральним науково-дослідним інститутом чорної металургії ім. І.П.Бардіна"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 21 квітня 2015 р. N 279-ст

4 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 6351:1985* «Нікель. Визначення вмісту срібла, вісмуту, кадмію, кобальту, міді, заліза, марганцю, свинцю та цинку. Спектрометричний метод атомної абсорбції в полум'ї» (ІSO 6351:1985 «Nickel — Determination of silver, bismuth, cadmium, cobalt, copper, iron, manganese, lead та zinc contents — Flame atomic absorption spectrometric method»).
________________
* Доступ до міжнародних та зарубіжних документів, згаданих тут і далі за текстом, можна отримати, перейшовши за посиланням на сайт shop.cntd.ru. - Примітка виробника бази даних.

При застосуванні цього стандарту рекомендується використовувати замість посилальних міжнародних стандартів відповідні їм національні стандарти Російської Федерації та міждержавні стандарти, відомості про які наведено у додатковому додатку ТАК

5 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Правила застосування цього стандарту встановлені в ГОСТ Р 1.0-2012 (розділ 8). Інформація про зміни до цього стандарту публікується у щорічному (станом на 1 січня поточного року) інформаційному покажчику «Національні стандарти», а офіційний текст змін та поправок — у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковано у найближчому випуску щомісячного інформаційного покажчика «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет (www.gost.ru)

1 Призначення та сфера застосування

Цей стандарт встановлює полум'яний атомно-абсорбційний спектрометричний метод визначення вмісту срібла, вісмуту, кадмію, кобальту, міді, заліза, марганцю, свинцю та цинку у високочистому, рафінованому, ковкому та литому нікелі в діапазонах, представлених у таблиці 1.

Метод застосовний для незалежного визначення будь-якого одного або декількох елементів з перерахованих, без визначення всіх елементів, присутніх у стандартних розчинах.

Нижню межу діапазону визначення заліза можна знизити, порівняно з 0,0025%, зазначеним у таблиці 1, якщо мати нікель для приготування стандартних розчинів 4.1 з вмістом заліза менше 0,0001% (мас). Верхню межу визначення кобальту та міді можна підвищити до 2% (мас), незначно модифікувавши метод (11.1).

Про можливі впливи див. розділ 10.


Таблиця 1 - Діапазони змістів визначених елементів

2 Нормативні посилання

Цей стандарт використовує нормативні посилання на наступні стандарти*:
_______________
* Таблицю відповідності національних стандартів міжнародним див. за посиланням. - Примітка виробника бази даних.

ISO 385/1 Посуд лабораторний скляний. Бюретки. Частина. Загальні вимоги (ISO 385/1, Laboratory glassware - Burettes - Part 1: General requirements)

ISO 648:2008 Посуд лабораторний скляний. Піпетки з однією міткою (ISO 648:2008, Laboratory glassware - Single-volume pipettes)

ISO 1042:1998 Посуд лабораторний скляний. Колби мірні з однією міткою (ISO 1042:1998, Laboratory glassware - One-mark volumetric flasks)

ISO 5725 Прецизійність методів випробувань. Визначення повторюваності та відтворюваності методів за допомогою міжлабораторних випробувань (ISO 5725, Precision of test methods – Determination of repeatability and reproducibility by inter-laboratory tests)

3 Сутність методу

Даний метод заснований на розчиненні навішення досліджуваної проби в азотній кислоті розведеної 1:1, розпиленні отриманого розчину в повітряно-ацетиленовому полум'ї атомно-абсорбційного спектрометра, вимірюванні значення поглинання резонансного випромінювання вільних атомів кожного елемента, що випускається лампою з порожнистим катом.

Отримане значення абсорбції порівнюють зі значеннями абсорбції градуювальних розчинів того ж елемента, приготованих на тлі нікелю, використаного для приготування розчинів градуювальних.

4 Реактиви

При проведенні аналізу, якщо не зазначено інше, використовують реактиви відомого аналітичного ступеня чистоти та дистильовану воду чи воду еквівалентної чистоти.

4.1 Високочистий нікель, що містить менше 0,0005% (мас.) заліза та менше 0,0001% (мас.) кожного з наступних елементів: срібла, вісмуту, кадмію, кобальту, міді, марганцю, свинцю та цинку.

4.2 Азотна кислота (HNО ), 1,41 г/см , Розведена 1:1.

У всіх процедурах аналізу має бути використана та сама партія азотної кислоти.

4.3 Азотна кислота (HNО ), 1,41 г/см , Розведена 1:19.

У всіх процедурах аналізу має бути використана та сама партія азотної кислоти.

4.4 Стандартні розчини визначених елементів

4.4.1 Основні стандартні розчини визначених елементів, що містять 1,000 г/дм Аg, Bi, Cd, C, Cu, Fe, Mn, Pb, Sb і Zn готують індивідуально для кожного елемента.

Наважку 1,000 г, зважену з точністю до 0,001 г, кожного з високочистих металів [не менше 99,9% (мас.)] поміщають у склянку місткістю 600 см і розчиняють 40 см азотної кислоти (4.2). Нагрівають до повного розчинення навішування, обережно кип'ятять до повного видалення оксидів азоту, охолоджують і кількісно переносять розчин у мірні колби місткістю 1000 см. , Що містять 160 см азотної кислоти (4.2). Доводять до мітки водою та перемішують.

Розчини зберігають у поліетиленових судинах, за винятком розчину срібла, який зберігають у посудині з темного скла.

4.4.2 Суміш стандартних розчинів – стандартний розчин А, що містить по 20 мг/дм Ag, Bi, Cd, С, Су, Fe, Mn, Pb і 10 мг/дм Zn готують так.

Піпеткою відбирають по 20 см кожного з основних розчинів срібла, вісмуту, кадмію, кобальту, міді, марганцю, свинцю (4.4.1) та 10 см основного розчину цинку (4.4.1), переносять у мірну колбу з однією міткою місткістю 1000 см , Що містить 160 см азотної кислоти (4.2). Доводять до мітки водою та перемішують. Зберігають розчин у скляній посудині.

4.4.3 Суміш стандартних розчинів - стандартний розчин, що містить по 100 мг/дм кожного елемента З, Сu, Fe, Mn та 10 мг/дм Zn готують так.

Відбирають по 50 см кожного з основних розчинів кобальту, міді, заліза та марганцю (4.4.1) та 5 см основного розчину цинку (4.4.1), переносять у мірну колбу з однією міткою місткістю 500 см , доводять до мітки водою та перемішують. Зберігають розчин у поліетиленовій посудині.

5 Апаратура

Використовують звичайне лабораторне обладнання та наступну апаратуру.

5.1 Атомно-абсорбційний спектрометр

5.1.1 Атомно-абсорбційний спектрометр, що використовується в цьому методі, повинен задовольняти значення характеристик інструментальних параметрів, наведених у додатку А.

5.1.2 Прилад повинен бути обладнаний пальником з головкою, здатною працювати з розчином, що містить 25 г/дм нікелю у вигляді нітрату та придатного для повітряно-ацетиленового полум'я.

5.1.3 Спектрометр при використанні одноелементних ламп з порожнім катодом або безелектродних розрядних ламп повинен працювати при струмах, рекомендованих виробником.

5.2 Бюретки об'ємом 50 см градуйовані, з ціною поділу 0,1 см відповідно до ISO 385/1, клас А.

5.3 Піпетки, об'ємом 5; 20; 25; 50 та 100 см , відповідно до ISO 648, клас А.

5.4 Колби мірні місткістю 200; 250; 500 та 1000 см , відповідно до ISO 1042, клас А.

6 Пробовідбір та аналізовані зразки

6.1 Пробовідбір та приготування лабораторної проби мають бути виконані відповідно до звичайних встановлених процедур. У разі розбіжностей використовують відповідний міжнародний стандарт.

6.2 Звичайну лабораторну пробу готують у вигляді порошку, гранул, стружки, отриманої фрезеруванням або свердлінням, у кількості, що не перевищує необхідного.

6.3 Якщо передбачається, що лабораторна проба забруднена олією або мастилом під час фрезерування або свердління, необхідно очистити пробу промиванням високочистим ацетоном та висушити на повітрі.

6.4 Якщо лабораторна проба містить частинки, що значно відрізняються за розмірами, навішення слід відбирати після попереднього подрібнення великих частинок.

7 Проведення аналізу за методикою А

Ця методика застосовна до визначення вмісту від 0,0005% до 0,01% (мас.) срібла, вісмуту, кадмію, кобальту, міді, заліза, марганцю та свинцю та від 0,0005% до 0,005% (мас.) цинку.

7.1 Приготування аналізованого розчину

Наважку аналітичної проби, відібрану в інтервалі від 4,9 г до 5,1 г з точністю до 0,01 г, поміщають у чисту склянку місткістю 600 см . Додають достатню кількість води, щоб покрити наважку та розчиняють її, додаючи невеликими порціями 60 см. азотної кислоти (4.2). Нагрівають до повного розчинення навішування, обережно кип'ятять до видалення оксидів азоту, потім випарюють до сиропообразного стану. Розчиняють солі, що утворилися, додаючи 20 см азотної кислоти (4.2) та 100 см води. Нагрівають до повного розчинення солей, охолоджують розчин і при необхідності фільтрують через фільтр зі скловати, попередньо промитою азотною кислотою, або через целюлозний фільтр у мірну колбу з однією міткою місткістю 200 см . Промивають фільтр водою, збираючи промивні води в ту саму колбу, доводять водою до мітки та перемішують.

Якщо передбачається, що проба не однорідна, для аналізу відбирають навішення більшої величини (від 10 до 50 г). У цьому випадку після розчинення навішування від отриманого розчину повинна бути відібрана аліквотна частина, що відповідає навішенню 5 г, і далі проводять операції відповідно до даної методики, як описано в 11.2.

7.2 Холостий досвід

Як холостий досвід служить нульовий розчин у серії градуювальних розчинів, А (7.3), приготованих з використанням тієї ж партії азотної кислоти, яку використовували для приготування стандартного розчину нікелю і аналізованих аналізів зразків. Якщо неможливо застосувати азотну кислоту з тієї ж партії, необхідно приготувати другий розчин для холостого досвіду, використовуючи нікель металевий (4.1). Цей розчин холостого досвіду порівнюють з нульовим розчином та вводять необхідну поправку.

7.3 Приготування серії градуювальних розчинів А

7.3.1 Ця серія розчинів відповідає вмісту (0; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 та 2,5) мг/дм кожного з елементів: Ag, Bi, Cd, З, Су, Fe, Мn і Рb і (0; 0,1; 0,25; 0,5; 0,75; 1,0 та 1,25) мг/дм Zn (таблиця 2). Всі розчини виготовлені на тлі нікелю, вміст якого 25 г/дм .


Таблиця 2 - Серія градуювальних розчинів А

7.3.2 Сім наважок по 5,0 г, зважених з точністю до 0,01 г, нікелю металевого (4.1) поміщають у склянки місткістю 600 см і розчиняють, як зазначено в 7.1.

7.3.3 У сім мірних колб місткістю 200 см , у кожну з яких попередньо поміщені розчини нікелю (7.3.2), додають з бюретки відповідні об'єми стандартного розчину, А (4.4.2), наведені в таблиці 2. Розбавляють водою до мітки і перемішують.

7.3.4 Нульовий розчин у серії, який не доданий стандартний розчин А, також служить розчином холостого досвіду (7.2).

7.4 Градуювання та визначення

7.4.1 Спектрометричні виміри

7.4.1.1 При вимірюваннях використовують спектральні лінії, наведені у таблиці 3.


Таблиця 3 - Спектральні лінії. Методика А

7.4.1.2 Можна використовувати альтернативні, менш чутливі лінії, наведені в таблиці 4.


Таблиця 4 - Альтернативні спектральні лінії. Методика А

7.4.1.3 Набір вимог до інструментальних параметрів має відповідати інструкціям виробників спектрометрів. Розпорошення розведеної (1+19) азотної кислоти (4.3) при запаленому пальнику продовжують до встановлення температурної рівноваги. Використовують повітряно-ацетиленове полум'я, збіднене паливом.

7.4.1.4 Експлуатаційні якості приладу повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку А.

Примітка — Оптимальний набір інструментів відрізняється для різних приладів. Для отримання необхідної чіткості можна використовувати шкалу розширення.

7.4.1.5 Необхідно, щоб температура аналізованого розчину (7.1) та серії градуювальних розчинів А (7.3) відрізнялася не більше ніж на 1 °C.

7.4.1.6 Розпорошують азотну кислоту, розведену (1:19) та встановлюють показання приладу на нульове значення.

7.4.1.7 Розпорошують аналізований (і) розчин (и) і записують показання приладу (значення абсорбції), що визначає його місце розташування в серії градуювальних розчинів А.

7.4.1.8 Розпорошують азотну кислоту, розведену (1:19) до повернення показань приладу до вихідного значення. За потреби слід встановити нульове значення.

7.4.1.9 Розпорошують серію градуювальних розчинів, А (7.3) та аналізований (і) розчин (и) у порядку зростання аналітичного сигналу, починаючи від нульового розчину. При отриманні стійкого сигналу аналітичного реєструють показання приладу. Систему промивають розведеною (1:19) азотною кислотою між розпиленнями розчинів, аналізованих або градуювальних.

Примітка — Слід уникати розпилення розчинів з високою концентрацією нікелю протягом тривалих періодів часу без промивання системи, інакше можливе засмічення пальника.

7.4.1.10 Повторюють вимірювання абсорбції повного набору градуювальних та аналізованих розчинів ще двічі та реєструють дані.

7.4.2 Побудова градуювальних графіків

Наносять на графік середнє значення показання приладу щодо концентрації аналіту в градуювальних розчинах кожної серії вимірювань. Виконують процедуру, як зазначено в розділі 9.

Примітки

1 У цьому методі будь-які ефекти неспецифічної абсорбції та розсіювання світла компенсуються узгодженням матриці градуювальних та аналізованих розчинів. Азотна кислота, яка використовується при роботі з градуювальними та аналізованими розчинами, повинна бути з однієї партії реактивів. Неодружений досвід входить у градуювальний графік. Значення величини абсорбції розчину холостого досвіду не віднімається від значень інших градуювальних розчинів, тому градуювальний графік може не проходити через початок координат.

2 Деякі прилади можуть бути налагоджені таким чином, що дають показання безпосередньо в одиницях концентрації аналіту. Для перевірки правильності показань пристрою рекомендується будувати графік інструментальної чутливості щодо концентрації аналіту.

8 Проведення аналізу за методикою В

Ця методика придатна для визначення вмісту кобальту, міді, заліза та марганцю в діапазонах [(0,01-0,25)% (мас.)] та в діапазоні [(0,005-0,025)% (мас.)] для вмісту цинку.

8.1 Приготування аналізованого розчину

8.1.1 Якщо аналізований розчин був приготовлений за методикою А (7.1), то відбирають піпеткою аліквотну частину 100,0 см. розчину в мірну колбу з однією міткою місткістю 250 см та доводять до мітки азотною кислотою (4.3). Далі продовжують виконання методики з 8.1.2.

8.1.2 Наважку лабораторної проби (6.2) у межах (1,9-2,1) г, взяту з точністю 0,005 г, поміщають у склянку місткістю 400 см і розчиняють у 20 см азотної кислоти (4.2). Далі надходять, як описано в 7.1.

8.2 Холостий досвід

Нульовий розчин у серії градуювальних розчинів (8.3) служить як розчин холостого досвіду (7.2).

8.3 Приготування серії градуювальних розчинів В

8.3.1 Ця серія розчинів відповідає вмісту (0; 2,5; 5,0; 10,0; 15,0; 20,0; 25,0) мг/дм З, Сu, Fe, Мn і (0; 0,25; 0,5; 1,0; 1,5; 2,0; 2,5) мг/дм Zn (таблиця 5). Всі розчини виготовлені на тлі нікелю, вміст якого 10 г/дм .


Таблиця 5 - Серія градуювальних розчинів В

8.3.2 Сім наважок по 2,00 г, зважених з точністю до 0,01 г, нікелю металевого (4.1) поміщають у склянки місткістю 400 см і розчиняють, як зазначено в 8.1.2.

8.3.3 У сім мірних колб місткістю 200 см , у кожну з яких попередньо поміщені розчини нікелю (7.3.2), додають з бюретки відповідні обсяги стандартного розчину (4.4.3), наведені в таблиці 5. Розбавляють до мітки водою і перемішують.

8.3.4 Нульовий розчин у серії, до якого не додано стандартний розчин, також служить розчином холостого досвіду (8.2).

Примітка — Для зручності основний розчин із вмістом нітрату нікелю 80 г/дм можна приготувати в такий спосіб. Наважку 20 г нікелю металевого (4.1) поміщають у склянку місткістю 800 см додають достатню кількість води, щоб покрити навішування і розчиняють її, додаючи невеликими порціями 120 см. азотної кислоти (4.2), з наступним фільтруванням через скловату, промиту азотною кислотою (4.2), або через целюлозний фільтр у мірну колбу з однією міткою місткістю 250 см . Аліквотну порцію (25 см ) отриманого розчину випарюють і продовжують далі, як зазначено в 8.1.2 та 8.3.3.

8.4 Градуювання та визначення

8.4.1 Спектрометричні виміри

8.4.1.1 При вимірюваннях використовують спектральні лінії, наведені у таблиці 6.


Таблиця 6 - Спектральні лінії. Методика В

8.4.1.2 Продовжують виконання методики як описано в 7.4.1.3 та 7.4.1.4 .

8.4.1.3 Далі продовжують виконувати операції за 7.4.1.5 −7.4.1.10, використовуючи серію градуювальних розчинів (8.3) замість серії градуювальних розчинів, А (7.3).

8.4.2 Побудова градуювальних графіків

Побудову градуювальних графіків проводять відповідно до 7.4.2.

9 Обробка результатів

9.1 Методика А

9.1.1 Визначають концентрацію аналіту в аналізованому розчині з відповідних градуювальних графіків (7.4.2) за показаннями спектрометра для кожного з трьох вимірювань.

9.1.2 Зміст аналіту виражають у % (мас.) за формулою

, (1)

де g - концентрація аналіту, мг/дм , Знайдена в аналізованому розчині;

V - обсяг аналізованого розчину, см ;

m - маса навішування, р.

Примітка — Середнє значення результатів трьох показань, розраховане по 9.1.2 приймають за одиничний результат. За трьома результатами можна судити про прецизійність атомно-абсорбційних вимірювань.

9.2 Методика В

9.2.1 Визначають концентрацію аналіту в аналізованому розчині за відповідними градуювальними кривими (8.4.2) та показаннями спектрометра для кожного з трьох вимірювань.

9.2.2 Для операції в 8.1.1 зміст аналіту виражають у % (мас.) за формулою

, (2)

де 2,5 - поправочний коефіцієнт, що враховує розведення.

9.2.3 При обробці результатів, отриманих у 8.1.2, використовують формулу (1).

9.3 Прецизійність

Цей стандарт наводить результати, отримані за програмою міжлабораторного випробування, що включає 18 лабораторій з дев'яти країн. Були проаналізовані 12 зразків, що охоплюють сферу застосування методу. З них дев'ять зразків були приготовлені спеціально методом плавлення та подальшого гранулювання, один методом хімічного осадження і два зразки являли собою промислові продукти.

Статистичний звіт про міжлабораторні випробування представлений у додатку В. Слід зазначити, що дані про відтворюваність включають помилки, зумовлені неоднорідністю зразків для випробувань, а також внаслідок участі в експерименті різних аналітиків, приладів та лабораторій, тому представлені дані були отримані в умовах найбільшої мінливості.

Для отримання оптимальної повторюваності та відтворюваності атомно-абсорбційний спектрометр повинен відповідати експлуатаційним характеристикам, зазначеним у додатку А.

10 Запобіжні впливи та запобіжні заходи

10.1 При визначенні срібла необхідно дотримуватися запобіжних заходів, щоб уникнути забруднення зразка та градуювальних розчинів хлорид-іоном.

10.2 Елементи, зазвичай присутні в нікелі, не впливають на результати атомно-абсорбційного аналізу.

10.3 Повний діапазон вмісту визначених елементів покривається двома серіями градуювальних розчинів. Одну серію розчинів готують на тлі нікелю матриці (25 г/дм Ni) для рівнів концентрацій аналітів до 0,01% (мас), Zn до 0,005% (мас.) і друга серія розчинів, приготовлених на матриці нікелю (10 г/дм Ni) для рівнів концентрацій аналітів в діапазоні [(від 0,01 до 0,25)% (мас.)] та для Zn [(від 0,005 до 0,025)% (мас.)].

10.4 Можливий вплив фону абсорбції усувається застосуванням матриць, близьких за складом до зразка, що аналізується, приготованих з високочистого нікелю.

10.5 Чистота металевого нікелю може бути перевірена вимірюванням специфічної та неспецифічної абсорбції розчину матриці.

11 Особливі випадки

11.1 Високий вміст міді та кобальту

Для зразків нікелю, що містять більше 0,25% (мас), але менше 2% (мас) кобальту або міді, допускаються інші розведення аналізованого розчину азотною кислотою (4.3). При цьому вміст нікелю в градуювальних та аналізованих розчинах має бути однаковим.

11.2 Неоднорідність зразка

Якщо в лабораторному зразку передбачається деяка неоднорідність або є відносно великі частки нікелю, то для приготування кінцевого аналізованого розчину бажано брати збільшену масу навішування. У цьому випадку рекомендована маса навішування проби 25 г після розчинення перетворюється на кінцевий об'єм 1000 см. . Кількість азотної кислоти має бути збільшена пропорційно до збільшення навішування. Можна використовувати навішування проби навіть з більшою масою для приготування концентрованих аналізованих розчинів нікелю. Однак, отриманий концентрований розчин повинен бути розведений так, щоб отримати концентрацію нікелю в розчині 25 г/дм для відповідності їх градуювальним розчинам.

12 Звіт про випробування

Звіт про випробування має включати таку інформацію:

a) посилання на цей стандарт;

b) результати аналізу;

c) кількість незалежних повторних ухвал;

d) будь-які незвичайні особливості, зазначені під час аналізу;

e) будь-яка операція, що не включена до цього стандарту або розглядається як необов'язкова.

Додаток, А (обов'язковий). Перевірка інструментальних параметрів

Додаток А
(обов'язкове)

Вступ

Експлуатаційні характеристики атомно-абсорбційних спектрометрів, вироблених одним і тим самим різними виробниками, можуть відрізнятися за своїми інструментальними параметрами. Тому важливо переконатися, що конкретний прилад відповідає певним вимогам, встановленим для робочих характеристик приладу до застосування як засіб вимірювання в методиках цього міжнародного стандарту.

А.1 Початкове налаштування приладу

А.1.1 Настроюють атомно-абсорбційний спектрометр для роботи з повітряно-ацетиленовим полум'ям, використовуючи однощілинний пальник (зазвичай, приблизно, розміром 10 см) для ламінарного потоку газової суміші через головку пальника відповідно до інструкції виробника.

А.1.2 Як джерело випромінювання використовують одноелементні лампи з порожнистим катодом, одноелементні безелектродні розрядні лампи або інші відповідні одноелементні лампи для кожного елемента. Роботу з джерелом випромінювання проводять відповідно до рекомендацій виробника приладу.

Примітка — Використовувати багатоелементні лампи зазвичай не рекомендується, незважаючи на те, що деякі лампи з катодом з бінарних сплавів дають більш стабільне випромінювання, ніж одноелементні лампи.

А.1.3 Включають пальник та розпорошують воду до досягнення температурної рівноваги. У методиці цього стандарту як атомізатор використовують полум'я, збіднене пальним.

А.1.4 Розпилюють градуювальний розчин із середнім вмістом обумовленого елемента в діапазоні використовуваної серії градуювальних розчинів, домагаючись налаштування параметрів оптимального значення абсорбції. Встановлюють довжини хвиль, ширину щілини або смугу пропускання за рекомендаціями заводу-виробника для кожного елемента. За потреби використовують розширення шкали.

А.1.5 Промивають систему пальника розпиленням азотної кислоти розведеної 1·19 (4.3), наводять показання приладу до нуля і продовжують перевірку інструментальних параметрів, як зазначено в А.2.2-А.2.4.

Примітка - Слід уникати розпилення розчинів з високою концентрацією солей протягом тривалого часу без промивання. В іншому випадку можливе засмічення пальника.

А.2 Перевірка інструментальних параметрів

А.2.1 Розчини для перевірки інструментальних параметрів

Градуювальний графік будується з використанням семи градуювальних розчинів, включаючи нульовий розчин. Для перевірки інструментальної характеристики вибирають дві пари градуювальних розчинів, що покривають нижню і верхню частини градуювального графіка таким чином, щоб інтервал між двома градуювальними розчинами з найбільшою концентрацією дорівнював інтервалу між розчином порівняння і градуювальним розчином з найнижчою концентрацією, тобто використовують розчин. 3, 6 та 7, наведені в таблиці 2 або 5.

А.2.2 Зчитування показань приладу

А.2.2.1 Розпилюють два градуювальні розчини з найбільшою концентрацією обумовленого елемента, реєструють показання приладу та розраховують різницю між отриманими значеннями.

А.2.2.2 Розрізняють різницю у показаннях двох градуювальних розчинів на 20. Зручність показань приладу для двох градуювальних розчинів є прийнятною, якщо отриманий результат виявляється не меншим за найменший інтервал, який може бути прочитаний або оцінений при знятті показань приладу.

А.2.3 Лінійність аналітичного сигналу приладу

А.2.3.1 Послідовно розпорошують нульовий розчин та градуювальний з низькою концентрацією обумовленого елемента (А.2.1). Реєструють показання та розраховують різницю.

А.2.3.2 Поділяють різницю у показаннях двох градуювальних розчинів з високою концентрацією визначеного елемента, отриману як в А.2.2.1, на різницю між показаннями для нульового розчину та градуювального розчину з низькою концентрацією.

А.2.3.3 Лінійність аналітичного сигналу є прийнятною, якщо отримане відношення дорівнюватиме 0,70 або більше.

А.2.3.4 Якщо відношення буде менше 0,70, слід продовжити налаштування приладу, щоб отримати прийнятні результати. В іншому випадку область застосування методики буде зменшена за рахунок скорочення концентраційного діапазону у верхній частині градуювального графіка.

А.2.4 Короткочасна стабільність

А.2.4.1 Розпорошують азотну кислоту (4.3) та встановлюють показання приладу на нуль.

А.2.4.2 Розпилюють найбільш концентрований градуювальний розчин і реєструють показання.

А.2.4.3 Розпорошують азотну кислоту (4.3).

Примітка — Показ приладу повинен повернутися до нуля.

А.2.4.4 Повторюють вимірювання градуювального розчину з найбільшою концентрацією шість разів, промиваючи систему азотною кислотою (4.3) між розпиленнями градуювального розчину, при цьому, не змінюючи жодних інших параметрів приладу.

А.2.4.5 Розкид показань VA при вимірюваннях величини абсорбції найбільш концентрованого градуювального розчину, виражений у відсотках, розраховують за формулою

, (А.1)

де A - Середнє значення показань приладу для градуювального розчину з найбільш високою концентрацією, розраховане з шести показань;

A - Найвище значення абсорбції з шести показань;

A - Найнижче значення абсорбції з шести показань.

Примітка - Оцінка стандартного відхилення.

А.2.4.6 Прилад відповідає вимогам до мінімальної стабільності, якщо значення VA буде менше 1,5%.

Примітка — Це випробування можна додатково застосувати до інших точок на графіку градуювання. Він також може бути використаний для оцінки мінімальної стабільності нульового значення показань приладу.

Додаток (довідковий). Статистичний звіт про міжлабораторні випробування

Додаток
(довідкове)

Вступ

Цей стандарт включає результати, отримані за програмою міжлабораторних випробувань, проведених у 18 лабораторіях дев'яти країн. Дванадцять зразків металевого нікелю були проаналізовані у всій галузі застосування методики цього стандарту. З них 10 були спеціально приготовлені як матеріали для досліджень, що містять повний набір вмісту домішок, регламентованих стандартом, оскільки не вироблялися промисловим способом. Програма випробувань була призначена для визначення внутрішньо-і міжлабораторного відтворення за методами, прийнятими в ISO 5725.

В.1 Нормативні посилання

ISO 3534 Статистика. Словник та символи

ІСО 5725 Точність (правильність та прецизійність) методів та результатів вимірювань.

В.2 Визначення

У цьому додатку визначення, прийняті в ISO 3534 мають такі зміни. Термін «повторюваність» має бути замінений на «внутрішньолабораторну прецизійність», внаслідок тієї обставини, що випробування проводилися не в умовах повторюваності. Змінювалися фахівці та/або прилади в межах кожної лабораторії. Поняття «внутрішньолабораторна прецизійність» враховує похибки, що виникають під час проведення випробувань за умов повторюваності, і навіть впливу результати випробувань чинників, що виникають внаслідок заміни оператора чи приладу, зміни часу проведення випробувань, реактивів тощо.

В.3 План програми випробувань

В.3.1 Програма випробувань була розроблена так, щоб врахувати при проведенні випробувань в одній лабораторії відхилення, викликані зміною оператора, та/або атомно-абсорбційного спектрометра, у той час як випробуваний розчин залишався одним і тим же. Були проаналізовані по дві навішування від кожного зразка одним і тим же аналітиком на двох різних приладах або двома аналітиками на тому самому приладі.

В.3.2 Зразки для випробувань вибиралися таким чином, щоб можна було визначити нижню межу концентраційної області, яка визначається даним методом.

В.4 Зразки для випробувань

В.4.1 Дев'ять зразків для випробувань були спеціально приготовлені плавленням високочистого нікелю з додаванням мікрокількостей елементів та подальшим гранулюванням плава при розпиленні його у воду. Умови були обрані такі, щоб отримати частинки матеріалу, подібні до тонкої стружки, одержуваної в результаті свердління або фрезерування металу.

В.4.2 Фракції з різними розмірами частинок у кожному з дев'яти зразків було перевірено на однорідність. На жаль, у шести з них (серії Р) мідь була розподілена нерівномірно. Фракція, отримана в результаті просіювання зразків на ситах Тайлера в межах розмірів частинок мінус 28 плюс 65 (мінус 0,6 мм плюс 0,21 мм), була відібрана як однорідна від кожного зразка для подальших випробувань. Фракція, отримана просіюванням матеріалу на ситах Тайлера, у межах мінус 14 плюс 48 (мінус 1,2 мм плюс 0,3 мм) була взята від інших трьох спеціально приготовлених зразків (серії J), що охоплюють області у верхній частині діапазону концентрацій.

В.4.3 Один зразок був приготовлений способом хімічного осадження для визначення найвищих рівнів вмісту кобальту та міді.

В.4.4 Інші два зразки для випробувань являли собою промисловий порошок нікелю та фрезерної стружки, отриманої з литої заготовки нікелю. Промисловий високочистий порошок нікелю було надано кожній лабораторії для приготування стандартних розчинів.

В.5 Статистичні методи

В.5.1 Комп'ютерна програма

Для статистичного аналізу даних була використана комп'ютерна програма, що узгоджується з вимогами ISO 5725. Програма дозволяла обчислювати середнє значення результату, внутрішньо- та міжлабораторні стандартні відхилення та відповідні межі відтворюваності. p align="justify"> Різні статистичні випробування були виконані для виключення аномальних результатів аналізу (викидів), які були виключені з результатів для розрахунку метрологічних характеристик.

В.5.2 Статистичні випробування для виключення викидів

Для обробки даних, отриманих незалежно з рівнем довірчої ймовірності 95%, були використані критерії Кохрана і Диксона відповідно до ІСО 5725. Принцип критерію Кохрана полягає в тому, що сукупність результатів є викидом, якщо відношення вибіркової дисперсії результатів одного аналітика або внутрішньолабораторної дисперсії по відношенню до суми інших дисперсій перевищує табличне значення критерію Кохрану. За критерієм Діксона визначають, чи середнє значення результатів аналітика чи лабораторії знаходиться надто далеко від середніх значень результатів інших лабораторій.

В.5.3 Розрахунок дисперсій та меж відтворюваності

Пари результатів кожного з двох аналітиків (або отриманих на двох приладах) з кожної лабораторії, що завершують програму випробувань, були оброблені відповідно до ISO 5725 і в результаті отримані значення внутрішньолабораторної та міжлабораторної дисперсії. Були розраховані відповідні межі внутрішньо- та міжлабораторної відтворюваності. Таким чином, отримано таку інформацію:

s - Внутрішньолабораторна дисперсія;

s - міжлабораторна дисперсія;

R - межа внутрішньолабораторної відтворюваності (що враховує зміну аналітика чи приладу);

;

R - межа міжлабораторної відтворюваності;

.

B.6 Результати статистичного аналізу

В.6.1 Результати статистичної обробки даних для кожного елемента, що покривають сферу застосування цього міжнародного стандарту, наведено в таблиці А.1 для методики, А та в таблиці А.2 для методики В.

В.6.2 При оцінці цих результатів слід мати на увазі, що зразки для випробувань були приготовлені в лабораторії і можуть бути не однорідними, як приготовані промисловим способом. Крім того, спосіб градуювання був модифікований як результат програми випробувань так, що для кожної серії вимірювань була використана окрема крива градуювання. Передбачалося, що це покращить відповідність між окремими результатами.

B.6.3 Результати, отримані для елементів, що не входять до сфери застосування стандарту, наведені для інформації. Також деякі лабораторії не виконали у повному обсязі програму випробувань на всіх зразках, що призвело до обмеження кількості даних, які могли б бути використані під час статистичної обробки результатів.


Таблиця А.1 - Результати статистичного аналізу. Методика А

________________
* Текст документа відповідає оригіналу. - Примітка виробника бази даних.


Таблиця А.2 - Результати статистичного аналізу. Методика В

Додаток ТАК (довідковий). Відомості про відповідність посилальних міжнародних стандартів посилальним національним стандартам Російської Федерації та діючим у цій якості міждержавним стандартам

Додаток ТАК
(довідкове)

Таблиця Д. А. .1