ГОСТ 26271-84

ГОСТ 26271–84 Дріт порошковий для дугового зварювання вуглецевих та низьколегованих сталей. Загальні технічні умови (зі зміною N 1)

ГОСТ 26271-84

Група В05

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР
ДРІТ ПОРОШКОВИЙ ДЛЯ ДУГОВОГО ЗВАРЮВАННЯ
Вуглецевих і низькоколірованих СТАЛІВ

Загальні технічні умови

Flux-cored wire welding carbon and low-alloy steels.
General specifications

ОКП 12 7400

Дата введення 1987-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Академією наук Української РСР, Міністерством чорної металургії СРСР

РОЗРОБНИКИ:

В.К.Лебедєв, акад. АН УРСР; І. К. Походня , акад. АН УРСР; І. І. Зюбін , А. М. Суптель , канд. техн. наук; В. Н. Шлєпаков , канд. техн. наук; К. Т. Залялютдінов , канд. техн. наук; В. Г. Вільде , В.П.Пацекін

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 07.09.84 N 3154

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження строку дії знято Постановою Держстандарту СРСР від 27.08.91 N 1395

6. ПЕРЕВИДАННЯ (грудень 1993 р.) зі Зміною N 1, затвердженим у серпні 1991 р. (ІВС 11-91)

Цей стандарт поширюється на порошковий дріт для дугового зварювання вуглецевих та низьколегованих сталей з тимчасовим опором розриву до 900 МПа.

1. КЛАСИФІКАЦІЯ І СОРТАМЕНТ

1.1. За умов застосування порошковий дріт підрозділяється на газозахисну (ПГ), що застосовується для зварювання у вуглекислому газі або газових сумішах, та самозахисну (ПС), зварювання якої здійснюється без додаткового захисту.

1.2. Відповідно до допустимих просторових положень зварювання та умов формування зварного шва дріт підрозділяється:

для нижнього Н;

для нижнього, горизонтального (на вертикальній площині) - Р;

для нижнього, горизонтального, вертикального - В;

для всіх - У;

для горизонтального з використанням примусового формування – ДП;

для вертикального з використанням примусового формування - ВП;

для всіх положень із використанням примусового формування - УП.

1.3. Відповідно до величини межі плинності металу шва порошковий дріт поділяється на типи, зазначені в табл. 1.

Таблиця 1

Примітка. Величини типу Д вказуються в нормативно-технічної документації на конкретні марки дроту.

1.4. Відповідно до температури випробувань, при якій забезпечується ударна в'язкість металу шва не менше 35 Дж/см , Порошковий дріт підрозділяється на рівні, зазначені в табл. 2.

Таблиця 2

Примітка. Величини рівня Р вказуються в нормативно-технічної документації.

1.5. Відповідно до хімічного складу наплавленого металу в частині вмісту вуглецю, сірки та фосфору порошковий дріт поділяється на категорії А, В, С (див. табл. 5).

1.6. Діаметр порошкового дроту та допустимі граничні відхилення за його величиною повинні відповідати зазначеним у табл. 3.

Таблиця 3

Примітка. За узгодженням виробника із споживачем допускається виготовлення дроту з проміжним значенням величини діаметра. При цьому граничне відхилення має бути не вищим за допустимий для найближчої більшої встановленої величини діаметра.

Умовні позначення порошкового дроту проставляються за схемою:

Позначення марки дроту має починатися індексом «ПП» (дрот порошковий), після якого через дефіс ставляться літерні або цифрові позначення, що вказують на шифр реєстрації зварювального матеріалу, прийнятий у галузі організації-розробника.

Приклад умовного позначення порошкового дроту марки ПП-АНЗ діаметром 3,0 мм, самозахисної (ПС), за величиною межі плинності металу шва типу 44, за хімічним складом наплавленого металу категорії А, що забезпечує ударну в'язкість металу шва не нижче 35 Дж/см. при температурі мінус 20 °C (2), для зварювання в нижньому положенні (Н):

ПП-АНЗ3,0 ПС 44-А2Н ГОСТ 26271-84

1.3-1.6. (Змінена редакція, зміна N 1).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Порошковий дріт повинен виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічними регламентами, затвердженими в установленому порядку.

2.2. Порошковий дріт складається з оболонки та порошку-наповнювача. Марка дроту, його конструкція, хімічний склад та властивості оболонки та порошку-наповнювача встановлюються нормативно-технічною документацією.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.3. Поверхня дроту має бути без вм'ятин, надривів, без слідів корозії, олії та інших забруднень. Допускаються поздовжні ризики та сліди волочильної мастила.

2.4. Усі компоненти, що наповнюють порошковий дріт, повинні рівномірно, без перепусток, розподілятися по всій довжині дроту з тим, щоб зварювально-технологічні властивості дроту та властивості отриманого металу шва та наплавленого металу в міру застосування дроту в процесі зварювання відповідали вимогам нормативно-технічної документації на конкретні марки дроту.

2.5. Номінальна величина коефіцієнта заповнення (відношення маси порошку-наповнювача до маси дроту, виражене у відсотках, та величина його граничних відхилень вказуються в нормативно-технічній документації на конкретні марки дроту.

2.6. Зварювально-технологічні властивості дроту перевіряють наплавленням валика на пластину та зварюванням таврового або стикового з'єднань.

На поверхні валика або зварного шва не допускаються пори та тріщини. Розміри і кількість внутрішніх дефектів, що допускаються, на будь-якій ділянці шва довжиною 100 мм повинні відповідати наведеним в табл. 4.

Таблиця 4

Примітка. Розміри і кількість допустимих внутрішніх дефектів типу Д вказуються в нормативно-технічної документації на конкретні марки дроту.

2.4-2.6. (Змінена редакція, зміна N 1).

2.7. За хімічним складом наплавленого металу у частині вмісту вуглецю, сірки та фосфору, дріт повинен забезпечувати вміст зазначених домішок, наведених у табл. 5. Зміст інших хімічних елементів у наплавленому металі та допустимі відхилення за вмістом кожного хімічного елемента регламентуються нормативно-технічною документацією на конкретні марки дроту.

Таблиця 5

2.8. Механічні властивості металу шва відповідно до типу та рівня дроту вказані в табл. 1 та 2.

За узгодженням виробника із споживачем допускається проводити випробування металу шва на ударну в'язкість при температурі 20 °C за умови забезпечення показників при негативних температурах.

2.9. Порошковий дріт намотується на котушки за ГОСТ 25445-82 або згортається в мотки. Кожен моток повинен складатися з одного відрізка дроту, згорнутого непереплутаними рядами і щільно пов'язаного таким чином, щоб унеможливити розпушування або розмотування мотка. Зовнішній край дроту повинен легко виявлятися. Розміри та маса мотків наведені в табл. 6.

Таблиця 6

За погодженням виробника із споживачем допускається намотувати дріт на котушки, виготовлені за нормативно-технічною документацією.

2.8; 2,9. (Змінена редакція, зміна N 1).

2а. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНА ПРИРОДИ

2а.1. При виготовленні порошкових дротів забезпечення оптимальних умов праці працюючих повинно здійснюватися відповідно до «Санітарних правил для підприємств з виробництва зварювальних матеріалів (електродів, порошкових дротів та флюсів)» N 1451, затверджених МОЗ СРСР.

2а.2. Перелік компонентів, що входять до складу порошку-наповнювача дротів із зазначенням їх санітарно-гігієнічних характеристик (ГДК, клас небезпеки та характеру впливу на організм шкідливих речовин), наводиться в нормативно-технічній документації на конкретні марки дроту.

2а.3. Порошкові дроти під час зберігання не повинні бути джерелами утворення токсичних речовин та інших шкідливих виробничих факторів. Виділення шкідливих речовин із їхньої поверхні не допускається.

2а.4. Зварювання порошковими дроти супроводжується небезпечними та шкідливими виробничими факторами:

забрудненням повітря зварювальним аерозолем;

світловим випромінюванням в ультрафіолетовому, видимому та інфрачервоному (тепловому) діапазонах;

розбризкуванням розплавленого металу;

небезпечним рівнем напруги в електричному ланцюзі на робочому місці, замикання якого може статися через тіло людини.

2а.5. При застосуванні порошкових дротів забезпечення оптимальних умов праці зварювальників повинно здійснюватись відповідно до ГОСТ 12 .3.003-86 «Санітарними правилами організації технологічних процесів та гігієнічними вимогами до виробничого обладнання» N 1042 та «Санітарними правилами при зварюванні, наплавленні та різанні металів» N 1009 МОЗ СРСР.

2а.6. Величина валових виділень твердої та газової складових зварювального аерозолю (питомі виділення та інтенсивність їх утворення), визначена за максимального режиму зварювання, встановлюється нормативно-технічною документацією для кожної марки дроту.

2а.7. Хімічний склад твердої та газової складових зварювального аерозолю вказується в нормативно-технічній документації на конкретні марки дроту.

2а.8. Визначення шкідливих речовин у зварювальному аерозолі (тверда фаза та гази) проводиться відповідно до вимог «Методичних вказівок на визначення шкідливих речовин у зварювальному аерозолі тверда фаза та гази» N 4945 МОЗ СРСР.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, клас небезпеки цих речовин, а також характер їх впливу на організм повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88.

2а.9. Дані, наведені у нормативно-технічній документації на конкретні марки дроту відповідно до пп. 2а.6 та 2а.8 цього стандарту, повинні бути покладені в основу розрахунків необхідної загальнообмінної вентиляції у цехах та на ділянках виконання зварювальних робіт відповідно до «Санітарних правил при зварюванні, наплавленні та різанні металів» N 1009 МОЗ СРСР, вибору необхідних пристроїв місцевої вентиляції відповідно до нормативно-технічної документації щодо проектування місцевих витяжних пристроїв до обладнання для зварювання та різання металів, затвердженої в установленому порядку, або пальників, що мають пристрій для відсмоктування із зони зварювання шкідливих речовин, а також застосування відповідних засобів індивідуального захисту органів дихання (СІЗОД ).

2а.10. Необхідна якість повітряного середовища в робочій зоні зварювальника в залежності від рівня її забруднення забезпечується за рахунок застосування загальнообмінної вентиляції, місцевих відсмоктувачів або пальників із вбудованим відсмоктувачем для захисту органів дихання згідно з нормативно-технічною документацією щодо застосування СІЗОД. При цьому СІЗОД має відповідати ГОСТ 12.4.034-85.

2а.11. Для захисту робітників від випромінювань зварювальної дуги у видимій, ультрафіолетовій та інфрачервоній ділянці повинні застосовуватися щитки зварювальника за ГОСТ 12 .4.035-78 із захисними світлофільтрами за ОСТ 21-6. Засоби захисту від теплового (інфрачервоного) випромінювання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.123-83.

2а.12. Спецодяг для зварювальників повинен надійно захищати їх від бризок розплавленого металу, вологи, шкідливих випромінювань та інших факторів виробничого середовища та задовольняти вимоги нормативно-технічної документації.

2а.13. При виконанні зварювальних робіт необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.1.004−91 та правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Головдерженергонаглядом СРСР, типових правил пожежної безпеки для промислових підприємств, затверджених МВС СРСР, а також вимоги електро- та пожежної безпеки, передбачені ГОСТ 12.1.019-79.

2а.14. Організація робочих місць зварювальників повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78, а обладнання та інструмент, що використовується, - задовольняти вимогам ГОСТ 22269-76 , ГОСТ 22613-77 і ГОСТ 22614-7

2а.15. Для захисту атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинами, що утворюються при виконанні зварювальних робіт, повинні бути передбачені заходи відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02-78, «Методики розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств» ОНД Держком та іншої нормативно-технічної документації, затвердженої в установленому порядку.

2а.16. Утилізація відходів шкідливих речовин провадиться відповідно до вимог санітарних правил N 3183 МОЗ СРСР, що регламентують порядок накопичення, транспортування, знешкодження токсичних промислових відходів, та санітарних правил N 3209 МОЗ СРСР, що встановлюють граничну кількість накопичення токсичних промислових відходів на території.

Розд. 2а. (Запроваджено додатково, Зм. N 1).