ГОСТ 9087-81

ГОСТ 9087-81 Флюси зварювальні плавлені. Технічні умови (зі змінами N 1, 2)

ГОСТ 9087-81

Група B05

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ФЛЮСИ ЗВАРЮВАЛЬНІ ПЛАВЛЕНІ

Технічні умови

Welding melted fluxes. Specifications

ОКП 59 2951 1000

Дата введення 1982-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Академією наук УРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 26.05.81 N 2605

3. ВЗАМІН ГОСТ 9087-69 , ГОСТ 5.1929-73

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ 22974.14-90. - Примітка виробника бази даних.

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 4-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 4-94)

6. ВИДАННЯ (квітень 2002 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у червні 1988 р., червні 1990 р. (ІВС 10-88, 9-90)


Цей стандарт поширюється на плавлені флюси, що застосовуються для автоматичного та механізованого електродугового зварювання та наплавлення сталі, а також для електрошлакового зварювання сталі, призначені для потреб народного господарства та експорту.

(Змінена редакція, зміна N 1).

1. МАРКИ

1.1. Плавлені флюси виготовляють наступних марок: АН-348-А, АН-348-АМ, АН-348-В, АН-348-ВМ, ОСЦ-45, ОСЦ-45М, АН-8, АН-15М, АН-17М, АН-18, АН-20С, АН-20СМ, АН-20П, АН-22, АН-42, АН-26С, АН-26СП, АН-26П, АН-43, АН-47, АН-60, ФЦ- 9, АН-65, ОСЦ-45П.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

1.2. Рекомендації щодо застосування флюсів наведені у додатках 1 та 2.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1. Флюси повинні виготовлятися відповідно до вимог цього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

(Змінена редакція, зміна N 1).

2.2. Хімічний склад флюсів має відповідати табл.1.

Таблиця 1

Продовження табл.

Примітки:

1. За узгодженням виробника із споживачем допускається виготовляти флюс марки АН-348-АМ з масовою часткою фтористого кальцію менше 3%.

2. Зміст оксидів заліза у флюсах усіх марок наведено у перерахунку на залізо (III) оксид.

2.3. Флюси повинні виготовлятися як однорідних зерен. Зміст сторонніх частинок (нерозчинних частинок сировинних матеріалів, футерування, вугілля, графіту, коксу, металевих частинок та ін.) має бути не більше: 0,5% від маси флюсу для марок АН-348-А, АН-348-АМ, АН -348-В, АН-348-ВМ, ОСЦ-45, ОСЦ-45П, ОСЦ-45М, АН-18; 0,3% - для марок АН-8, АН-15М, АН-17М, АН-20СМ, АН-20П, АН-22, АН-20С, АН-43, АН-47, АН-60, АН-65 , ФЦ-9; 0,1% - для марок АН-26С, АН-26СП, АН-26П, АН-42.

2.4. Будова та колір зерен флюсу повинні відповідати зазначеним у табл.2.

Таблиця 2

Примітки:

1. Для флюсів марок ОСЦ-45, ОСЦ-45М, ОСЦ-45П, АН-60, АН-65, АН-8, АН-17М, АН-18, АН-20С, АН-20СМ, АН-20П, АН -22, АН-26С, АН-42, АН-43, АН-47, АН-26П, АН-26СП, ФЦ-9 допускається наявність трохи більше 3%, а флюсу марки АН-15М — трохи більше 1% від маси флюсу зерен із кольором, що відрізняється від зазначеного.

2. Для флюсів марок АН-348-А, АН-348-АМ не допускається наявність більше 10% маси флюсу білих непрозорих зерен.

3. Для флюсів марок АН-348-В, АН-348-ВМ не допускається наявність більше 10% від маси флюсу зерен із зеленуватим та сталевим відтінком.

2.5. Розміри зерен флюсу повинні відповідати наведеним у табл.3.

Таблиця 3

Примітки:

1. Не допускається наявність у флюсі: зерен розміром, що перевищує відповідно 1,6; 2,5; 2,8; 4,0 мм, у кількості понад 3% від його маси, зерен розміром менше відповідно 0,25 та 0,35 мм — понад 3% від його маси.

2. За погодженням виробника із споживачем допускається виготовляти флюс із розміром зерен менше 0,25 мм.

3. За узгодженням виробника зі споживачем допускається виготовляти флюс марки АН-348-А з розміром зерен 0,35-2,80 мм, флюси марок АН-17М та АН-43 з розміром зерен 0,25-1,60 мм.

2.2-2.5. (Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2.6. Вологість флюсів марок ОСЦ-45П, АН-20С, АН-20П, АН-60, АН-65 не повинна перевищувати 0,05%, марки АН-8 - 0,08%, решти марок - 0,10% від маси флюсу .

2.7. Насипна щільність флюсу має відповідати зазначеній у табл.5.

Таблиця 5*

__________________
* Таблиця 4 виключена.

2.6, 2.7. (Змінена редакція, зміна N 1).

2.8. Флюси, що виплавляються в електричних печах, перед пакуванням повинні піддаватися магнітній сепарації, за винятком флюсу марки АН-60.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

2.9. Флюс марки АН-26СП допускається виготовляти змішуванням виплавлених флюсів окремо марок АН-26С і АН-26П у співвідношенні 1:1 від маси флюсу.

2.10. Флюси марок АН-348-А, АН-348-АМ, АН-348-В, АН-348-ВМ, ОСЦ-45, АН-47 виплавляються в полум'яних та електричних печах; флюси інших марок - в електричних печах.

При виготовленні флюсів марок АН-348-А, АН-348-АМ, АН-348-В, АН-348-ВМ, ОСЦ-45, АН-47 повинні застосовуватись окисні марганцеві концентрати 1-го сорту.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

3.1. Робота з флюсами при їх сортуванні, упаковці, транспортуванні, контролі якості може супроводжуватися виділенням пилу, що містить марганцеві, крем'янисті, фтористі сполуки. Флюсовий пил відноситься до хімічно небезпечних та шкідливих виробничих факторів. За характером впливу на організм людини флюсовий пил є токсичним, дратівливим і сенсибілізуючим, шляхи проникнення в організм — через органи дихання, шкірні покриви та слизові оболонки.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.2. Для запобігання професійним захворюванням, а також щоб уникнути нещасних випадків при сортуванні, упаковці, транспортуванні, контролі якості флюсів необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007.

Концентрація шкідливих речовин повітря при роботі з флюсами має перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК), наведених у табл.6.

Таблиця 6

Примітки:

1. Якщо у графі «Величина ГДК» наведено два значення, це означає, що у чисельнику максимальна, а знаменнику — середньозмінна ГДК.

2. Для діоксиду кремнію наведено величину ГДК для загальної маси аерозолю.


(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3.3. Ті, хто працює з флюсами, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до типових галузевих норм, затверджених у встановленому порядку.

3.4. Визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводиться відповідно до методичних вказівок, затверджених МОЗ СРСР.

3.5. При застосуванні зварювальних флюсів слід керуватися вимогами ГОСТ 12.3.003 та санітарними правилами при зварюванні, наплавленні та різанні металів, затверджених МОЗ СРСР.

3.3-3.5. (Змінена редакція, зміна N 1).

4. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

4.1. Флюси приймають партіями. Партія повинна складатися з флюсу однієї марки та оформлятися одним документом про якість, що містить:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

марку флюсу;

номер партії;

масу партії;

результати хімічного аналізу;

дату виготовлення;

позначення цього стандарту.

Маса партії має бути не більше 80 т.

4.2. Від кожної партії флюсу відбирають вибірку масою не менше 10 кг, що складається з точкових проб. Виробник проводить відбір точкових проб у процес пакування продукції. При упаковці флюсу паперові мішки відбирають одну точкову пробу від кожного десятого мішка; при упаковці в контейнери - від кожного контейнера не менше чотирьох точкових проб, причому слід брати усереднені проби при засипанні флюсу в контейнер, повністю перетинаючи потік; при подачі флюсу в бункер на засобах, що рухаються, відбирають не менше чотирьох точкових проб за 1 ч. Маса точкової проби від 0,05 до 0,30 кг.

4.1, 4.2. (Змінена редакція, зміна N 1).

4.3. При отриманні незадовільних результатів за одним із показників за цим показником проводять повторні випробування на подвійній вибірці, взятій від тієї самої партії. Результати повторних випробувань остаточні.

5. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

5.1. Відбір проб

Відібрану вибірку ретельно перемішують, після чого доводять квартуванням маси не менше 2,5 кг, з яких після перемішування відбирають 0,5 кг для визначення хімічного складу і вологості. Флюс, що залишився, квартують, отримуючи чотири порції - кожна масою не менше 0,5 кг, з яких дві порції відбирають для двох паралельних визначень насипної щільності, третю порцію ділять навпіл, отримуючи дві порції по 250 г для визначення гранулометричного складу, і від останньої порції після квартування відбирають дві навішування по 100 г контролю однорідності.

5.2. Хімічний склад флюсів визначають за ГОСТ 22974.0 - ГОСТ 22974.13 .

Допускається застосування інших методів аналізу, якщо їх метрологічні характеристики не поступаються характеристикам методів, включених до вищезазначених стандартів.

У разі виникнення розбіжностей щодо оцінки якості флюсу випробування проводять за ГОСТ 22974 .0 — ГОСТ 22974 .13.

5.1, 5.2. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.3. Гранулометричний склад флюсів визначають розсівом навішування на приладі марки 029М, виготовленому за нормативно-технічною документацією, через відповідні два сита діаметром 200 мм протягом (60±5) з подальшим зважуванням залишку на великому ситі і просіву під дрібним ситом з похибкою не більше 0 1%. Відносна кількість зерен ( ), що не відповідають за розміром вимогам табл.3, у відсотках обчислюють за формулою

де - Маса залишку на великому ситі або просіву під дрібним ситом, г;

- загальна маса навішування, р.

Для визначення гранулометричного складу флюсів повинні застосовуватися сита з сітками N 025, 0355 за ГОСТ 6613 N 1,6; 2,5 згідно з ГОСТ 3826 або ГОСТ 6613 N 2,8; 4,0 за ГОСТ 3826 .

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

5.4. Однорідність будови та колір флюсу контролюється візуальним оглядом навішування при збільшенні не менше ніж у 2,5 рази. Частинки іншого кольору, а також сторонні частинки відбираються та зважуються. Результати зважування виражають у відсотках від маси навішування.

5.5. Насипну щільність флюсу визначають наповненням мірного скляного циліндра місткістю 250 чи 500 см. , Виготовленого за ГОСТ 1770 чи іншої нормативно-технічної документації.

Наповнення циліндра флюсом проводиться без ущільнення з хімічної склянки з носиком з висоти не більше ніж 2 см над верхньою кромкою циліндра. Флюс зважують з похибкою до 1 г. Насипну густину ( ), г/см , обчислюють за формулою

де - Маса флюсу, що заповнив циліндр, г;

- Об'єм циліндра, см .

5.6. Для визначення вологості флюсу навішення масою (100±5) г поміщають у попередньо висушену чашку і витримують при температурі (300±10) °С у сушильній шафі (60±5) хв. Після охолодження в ексикаторі протягом (40±5) хв зважують пробу. Вологість флюсу ( ) у відсотках обчислюють за формулою

де - Вихідна маса навішування, г;

- Кінцева маса навішування, г.

За остаточний результат аналізу приймають середнє арифметичне результати двох паралельних вимірювань, розбіжність між якими не повинна перевищувати при вологості:

від 0,02 до 0,04 - 0,005%;

св. 0,04 до 0,08 - 0,007%;

св. 0,08 до 0,20 - 0,010%.

5.4-5.6. (Змінена редакція, зміна N 1).

6. МАРКУВАННЯ, УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

6.1. На кожний мішок або контейнер кріплять ярлик або маркування водостійкою фарбою, на яких вказують:

товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

марку флюсу;

масу нетто;

номер партії;

позначення цього стандарту;

маніпуляційний знак "Берегти від вологи".

6.2. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 з нанесенням основних, додаткових, інформаційних написів та маніпуляційного знака «Берегти від вологи», що виконуються водостійкою фарбою на ярлику, надійно прикріпленому до дверей з внутрішньої сторони вагона при повагонному відвантаженні. При відвантаженні флюсу у транспортній тарі кожне вантажне місце повинно мати транспортне маркування.

6.3. Флюс має бути упакований у паперові мішки за ГОСТ 2226 *. Маса нетто одного мішка від 20 до 50 кг. Зважування має проводитися з похибкою трохи більше 1% від маси мішка.
________________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 2226-2013 , тут і далі за текстом. - Примітка виробника бази даних.

За погодженням виробника із споживачем допускається упаковування флюсів у спеціалізовані контейнери, виготовлені за нормативно-технічною документацією, що забезпечують збереження флюсу та його якість під час транспортування.

Флюси, призначені для експорту, упаковують відповідно до вимог замовлення-наряду зовнішньоторговельного об'єднання.

6.4. Флюс повинен транспортуватися у критих транспортних засобах будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезення, навантаження та кріплення вантажів, що діють на відповідному виді транспорту.

6.5. Упаковка, транспортування та зберігання флюсів, що відправляються в райони Крайньої Півночі або прирівняні до них, - за ГОСТ 15846 * група 146 - зварювальні флюси плавлені.
________________
* На території Російської Федерації документ не діє. Діє ГОСТ 15846-2002 . - Примітка виробника бази даних.

Допускається упаковування флюсів у паперові мішки за ГОСТ 2226 з поліетиленовим вкладишем за ГОСТ 19360 .

6.6. Флюс повинен зберігатися в критих неопалюваних складських приміщеннях за групою зберігання 3ЖЗ ГОСТ 15150 .

Розд.6. (Змінена редакція, зміна N 1).

7. ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЦЯ

7.1. Виробник гарантує відповідність флюсу вимогам цього стандарту за умови дотримання умов транспортування, зберігання та експлуатації.

7.2. Гарантійний термін зберігання флюсів – 2 роки з дня виготовлення.

Розд.7. (Запроваджено додатково, Зм. N 1).

ДОДАТОК 1 (рекомендований)

ДОДАТОК 1
Рекомендоване

1. При належному виборі технології флюси марок АН-8, АН-20С, АН-20СМ, АН-20П, АН-22, АН-26С, АН-26П, АН-15М, АН-17М, АН-18, АН- 42, АН-43, АН-47, АН-65 можуть застосовуватися для зварювання та наплавлення інших типів сталі у поєднанні з відповідними присадними матеріалами.

2. Склоподібний флюс з розміром зерен не більше 2,5 або 3,0 мм та пемзовидний флюс з розміром зерен не більше 4,0 мм призначені для автоматичного зварювання дротом діаметром не менше 3,0 мм.

3. Склоподібний флюс з розміром зерен не більше 1,6 мм призначений для автоматичного та напівавтоматичного зварювання дротом діаметром не більше 3,0 мм.

ДОДАТОК 2 (довідкове)

ДОДАТОК 2
Довідкове

При вологості, що перевищує допустиму, флюси перед вживанням піддають повторній термообробці згідно з рекомендованим режимом, наведеним у таблиці.

Примітка. Допускається застосування інших режимів сушіння, що забезпечують необхідну вологість та стабільність кольору зерен флюсу.


ДОДАТКИ 1, 2. (Змінена редакція, Изм. N 1, 2).