ГОСТ 9466-75

ГОСТ 9466-75 (СТ СЭВ 6568-89) Електроди покриті металеві для ручного дугового зварювання сталей та наплавлення. Класифікація та загальні технічні умови (із Змінами N 1, 2, із Поправкою)

ГОСТ 9466-75
(СТ РЕВ 6568-89)

Група В05

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СПІЛКИ РСР

ЕЛЕКТРОДИ ПОКРИТІ МЕТАЛЕВІ ДЛЯ РУЧНОЇ
ДУГОВОГО ЗВАРЮВАННЯ СТАЛІВ І НАПЛАВАННЯ

Класифікація та загальні технічні умови

За допомогою металевих electrodes для manual arc welding of steels
and deposition. Classification and general specifications

ОКП 12 7200, 12 7300

Дата введення 1976-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством важкого, енергетичного та транспортного машинобудування СРСР

РОЗРОБНИКИ Д. Н. Баранов (керівник теми), І. Н. Грабов , Г. І.Журба

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 27.03.75 N 779

3. Термін перевірки - 1993 р.; періодичність перевірки - 5 років

4. ВЗАМІН ГОСТ 9466–60

5. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

6. Обмеження терміну дії знято за протоколом № 3-93 Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 5-6-93)

7. ПЕРЕВИДАННЯ (грудень 1996 р.) зі Змінами N 1, 2, затвердженими у грудні 1988 р., червні 1990 р. (ІВС 12-88, 10-90)


ВНЕСЕНА поправка, опублікована в ІВД N 3, 2004 рік

Виправлення внесено виробником бази даних

Цей стандарт поширюється на виготовлені способом опресування покриті металеві електроди для ручного дугового зварювання сталей та наплавлення поверхневих шарів зі сталей та сплавів.

Стандарт не поширюється на електроди для наплавлення поверхневих шарів із кольорових металів та їх сплавів.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

1. КЛАСИФІКАЦІЯ

1.1. Класифікація електродів повинна відповідати наведеним нижче.

1.2. За призначенням електроди поділяються:

для зварювання вуглецевих та низьколегованих конструкційних сталей з тимчасовим опором розриву до 60 кгс/мм - У (умовне позначення);

для зварювання легованих конструкційних сталей з тимчасовим опором розриву понад 60 кгс/мм - Л;

для зварювання легованих теплостійких сталей - Т;

для зварювання високолегованих сталей з особливими властивостями - В;

для наплавлення поверхневих шарів з особливими властивостями H.

1.3. Підрозділ електродів на типи - за ГОСТ 9467 , ГОСТ 10051 та ГОСТ 10052 .

1.4. Підрозділ електродів на марки – за стандартами чи технічними умовами.

Примітки:

1. Кожному типу електродів може відповідати одна чи кілька марок.

2. До 01.01.91 допускається підрозділ електродів на марки за чинними паспортами.

1.5. За товщиною покриття в залежності від відношення ( - Діаметр покриття, - Діаметр електрода, що визначається діаметром стрижня) електроди поділяються:

з тонким покриттям ( 1,20) - М;
із середнім покриттям (1,20 <<img alt="ГОСТ 9466-75 (СТ РЕВ 6568-89) Електроди покриті металеві для ручного дугового зварювання сталей та наплавлення. Класифікація та загальні технічні умови (зі Змінами N 1, 2, з Поправкою) )" src="http://docs.cntd.ru/picture/get?id=P002D0004&doc_id=1200001301&size=small"/>1,45) - С;
з товстим покриттям (1,45 <<img alt="ГОСТ 9466-75 (СТ СЭВ 6568-89)] ) "src="http://docs.cntd.ru/picture/get?id=P002D0005&doc_id=1200001301&size=small"/>1,80) - Д;
з особливо товстим покриттям ( > 1,80) - Г

.

1.4, 1.5. (Змінена редакція, зміна N 1).

1.6. (Виключений, Зм. N 1).

1.7. За видами покриття електроди поділяються:

з кислим покриттям - А;

з основним покриттям - Б;

з целюлозним покриттям - Ц;

з рутиловим покриттям - Р;

з покриттям змішаного виду - відповідне подвійне умовне позначення;

з іншими видами покриттів - П.

Примітка. За наявності у складі покриття залізного порошку у кількості понад 20% до позначення виду покриття електродів слід додавати літеру Ж.

1.8. За допустимими просторовими положеннями зварювання або наплавлення електроди поділяються:

для всіх положень – 1;

для всіх положень, крім вертикального зверху донизу - 2;

для нижнього, горизонтального на вертикальній площині та вертикального знизу вгору – 3;

для нижнього та нижнього в човник - 4.

1.9. За родом і полярністю застосовуваного при зварюванні або наплавленні струму, а також за номінальною напругою холостого ходу джерела живлення зварювальної дуги змінного струму, що використовується, частотою 50 Гц електроди підрозділяються відповідно до табл.1.

Таблиця 1

Примітка. Цифрою 0 позначають електроди, призначені для зварювання або наплавлення тільки постійному струмі зворотної полярності.

2. РОЗМІРИ

2.1. Розміри електродів повинні відповідати зазначеним на рис.1 та табл.2.

Чорт. 1

1 - стрижень; 2 - ділянка переходу; 3 - покриття; 4 - контактний торець без покриття

Чорт.1

2.2, 2.3. (Виключені, Зм. N 1).

2.4. Структура умовного позначення електродів наведена схемою (черт.2).

Таблиця 2

мм

Примітки:

1. Розміри, вказані у дужках, застосовувати не рекомендується.

2. Допускається виготовляти електроди номінальним діаметром 3.15; 3.25; 6.3 та 12,5 мм.

3. За згодою виробника та споживача може бути встановлена інша довжина електродів.

4. За згодою виробника та споживача покриття з кінця електрода на довжині допускається не зачищати. При цьому обидва торці електрода повинні бути зачищені як контактні.

5 і 6. (Виключені, Зм. N 1).

7. На окремих електродах, сумарна кількість яких не повинна перевищувати 10% загальної кількості контрольованих електродів, допускається збільшення граничних відхилень довжини електрода до ±4 мм.

8. Форма зачистки покриття з боку контактного торця електрода повинна бути конусною, округлою або перехідною між конусною та округлою. При цьому кут конусності та радіус кривизни не регламентуються, однак у будь-якому випадку контактний торець електрода має бути вільним від покриття.

9. На окремих електродах, сумарна кількість яких не повинна перевищувати 10% загальної кількості контрольованих електродів, допускається плоске зачищення покриття на контактному торці електрода по всьому периметру або на окремих ділянках за умови відсутності покриття на поверхні контактного торця.

10. На контактний торець електрода може бути нанесений шар іонізуючої речовини, що полегшує збудження зварювальної дуги, склад якого повинен відповідати передбаченому стандартом або технічними умовами електроди конкретної марки.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

Чорт. 2

1 - тип;

2 - марка; 3 - діаметр, мм; 4 - позначення призначення електродів;
5 - позначення товщини покриття; 6 - група індексів, що вказують характеристики
наплавленого металу та металу шва за ГОСТ 9467 , ГОСТ 10051 ,
або ГОСТ 10052 ; 7 - позначення виду покриття; 8 - позначення допустимих
просторових положень зварювання чи наплавлення; 9 - позначення роду застосовуваного
при зварюванні або наплавленні струму, полярності постійного струму та номінальної напруги
холостого ходу джерела живлення зварювальної дуги змінного струму частотою 50 Гц;
10 - позначення цього стандарту; 11 - позначення стандарту на типи електродів

Чорт.2

Примітки:

1. Для електродів марок, що не належать до типів за ГОСТ 9467 , ГОСТ 10051 , або ГОСТ 10052 , в умовному позначенні тип електродів не наводять, а замість позначення стандарту на типи електродів вказують позначення стандарту або технічних умов на електроди конкретної марки.

2. В умовному позначенні електродів для зварювання вуглецевих та низьколегованих сталей з тимчасовим опором розриву до 60 кгс/мм після букви Е тире не ставлять.

2.5. Умовне позначення за п. 2.4 повинно бути зазначене на етикетках або маркування коробок, пачок і ящиків з електродами.

У всіх видах документації (крім конструкторської) умовне позначення електродів має складатися з марки, діаметра та позначення цього стандарту.

Приклади умовних позначень:

Електроди типу Е42А за ГОСТ 9467 , марки УОНИИ-13/45, діаметром 3,0 мм, для зварювання вуглецевих і низьколегованих сталей У, з товстим покриттям Д, з встановленою по ГОСТ 9467 групою індексів, що вказують характеристики наплавленого металу та металу шва, 43 (5), з основним покриттям Б, для зварювання у всіх просторових положеннях 1 на постійному струмі зворотної полярності 0:

ГОСТ 9466-75, ГОСТ 9467-75

- На етикетках або в маркуванні коробок, пачок та ящиків з електродами;

Електроди УОНДІ-13/45-3,0 ГОСТ 9466-75 - у документації.

Електроди типу Е-09Х1МФ за ГОСТ 9467 марки ЦЛ-20, діаметром 4,0 мм, для зварювання легованих теплостійких сталей Т, з товстим покриттям Д, з встановленою за ГОСТ 9467 групою індексів, що вказують характеристики наплавленого металу і металу шва, 27, з основним покриттям Б для зварювання у всіх просторових положеннях 1 на постійному струмі зворотної полярності 0:

ГОСТ 9466-75, ГОСТ 9467-75

— на етикетках або маркування коробок, пачок і ящиків з електродами:

Електроди ЦЛ-20-4,0 ГОСТ 9466-75 - у документації.

Електроди типу Е-10Х25Н13Г2Б за ГОСТ 10052 , марки ЦЛ-9, діаметром 5,0 мм, для зварювання високолегованих сталей з особливими властивостями, з товстим покриттям Д, з встановленою за ГОСТ 10052 групою індексів, що вказують характеристики наплавленого металу і металу шва, 2075, з основним покриттям Б, зварювання в нижньому, горизонтальному вертикальній площині і вертикальному знизу вгору положеннях 3 на постійному струмі зворотної полярності 0;

ГОСТ 9466-75, ГОСТ 10052-75

- На етикетках або в маркуванні коробок, пачок та ящиків з електродами;

Електроди ЦЛ-9-5,0 ГОСТ 9466-76 * - У документації.
________________
* Ймовірно помилка оригіналу. Слід читати: ГОСТ 9466-75 . - Примітка виробника бази даних.

Електроди типу Е-11Г3 за ГОСТ 10051 , марки ОЗН-300У, діаметром 4,0 мм, для наплавлення поверхневих шарів з особливими властивостями Н, з товстим покриттям Д, із встановленою по ГОСТ 10051 групою індексів, що вказують характеристики наплавленого металу, 30 1, з основним покриттям Б, для наплавлення в нижньому положенні 4 на постійному струмі зворотної полярності (0):

ГОСТ 9466-75, ГОСТ 10051-62

— на етикетках або маркування коробок, пачок і ящиків з електродами:

Електроди ОЗН-300У-4,0 ГОСТ 9466-75 - у документації.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

3.1. Електроди повинні бути виготовлені відповідно до вимог цього стандарту та ГОСТ 9467 , ГОСТ 10051 або ГОСТ 10052 та стандартів або технічних умов на електроди конкретних марок.

Електроди марок, що не належать до типів за ГОСТ 9467 , ГОСТ 10051 або ГОСТ 10052 , повинні бути виготовлені відповідно до вимог цього стандарту, стандартів або технічних умов на електроди конкретної марки.

Примітка. Стандарти та технічні умови на електроди конкретних марок мають бути узгоджені з організацією (підприємством)-розробником електродів цих марок.

3.2. Стрижні електродів повинні бути із зварювального дроту, призначеного для виготовлення електродів, за ГОСТ 2246 або за технічними умовами, що встановлюють хімічний склад металу дроту та передбачають інші вимоги за ГОСТ 2246 .

3.3. Покриття електродів повинно бути щільним, міцним, без здуття, пір, напливів, тріщин, за винятком поверхневих тріщин, що допускаються за п. 3.4, та нерівностей, за винятком місцевих вм'ятин та задирів, що допускаються за пп.3.5 та 3.7.

3.1-3.3. (Змінена редакція, зміна N 1).

3.4. На поверхні покриття електродів допускаються поверхневі поздовжні тріщини та місцеві сітчасті розтріскування, протяжність (максимальний розмір) яких не перевищує триразовий номінальний діаметр електрода, якщо мінімальна відстань між найближчими кінцями тріщин або (і) краями ділянок місцевого сітчастого розтріскування більш ніж триразова довжина більше розтріскування.

(Змінена редакція, Зм. N 2).

3.5. На поверхні покриття електродів допускаються місцеві вм'ятини глибиною трохи більше 50% товщини покриття кількості не більше чотирьох при сумарної довжини до 25 мм одному електроді.

Дві місцеві вм'ятини, розташовані з двох сторін електрода в одному поперечному перерізі, можуть бути прийняті за одну, якщо їхня сумарна глибина не перевищує 50% товщини покриття.

3.6. На ділянці електрода, що примикає до зачищеного від покриття контактного торця електрода, допускається оголеність стрижня довжиною електрода не більше половини діаметра стрижня, але не більше 1,6 мм для електродів з основним покриттям і не більше 2/3 діаметра стрижня, але не більше 2,4 мм - для електродів з кислим, целюлозним та рутиловим покриттями.

3.7. На поверхні покриття допускаються місцеві задираки довжиною трохи більше 15 мм при глибині трохи більше 25% номінальної товщини покриття числом трохи більше двох одному електроді.

3.5-3.7. (Змінена редакція, зміна N 1).

3.8. (Виключений, Зм. N 1).

3.9. Різниця товщини покриття у діаметрально протилежних ділянках електрода не повинна перевищувати значень, зазначених у табл.3.

Таблиця 3

мм

Примітки:

1. У дужках вказано значення , що допускаються для 10% контрольованих електродів.

2. Для електродів зі стрижнями з високолегованого дроту, підданого травленню, допускається збільшення значень на 0,02 мм при діаметрі електрода до 3,15 мм включно та на 0,03 мм при діаметрі електрода понад 3,15 мм.

3. Для електродів з особливо товстим покриттям, призначених для зварювання сталей, значення встановлюється стандартами чи технічними умовами на електроди конкретної марки.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.10. (Виключений, Зм. N 1).

3.11. Покриття не повинно руйнуватися при вільному падінні електрода плашмя на гладку сталеву плиту з висоти:

1 м - для електродів діаметром менше 4 мм;

0,5 м - для електродів діаметром 4 мм і більше.

За згодою виробника та споживача для електродів діаметром понад 5 мм допускається зниження висоти падіння до 0,3 м.

Для електродів з товстим покриттям, що містить понад 35% металевих компонентів, і для електродів з особливо товстим покриттям висота падіння повинна встановлюватися стандартом або технічними умовами на електроди конкретної марки.

При перевірці допускаються часткові відколювання покриття загальною довжиною до 5% довжини покритої електрода, але не більше 20 мм.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3.12. Зварювально-технологічні властивості електродів за дотримання режимів та умов зварювання, встановлених стандартом або технічними умовами на електроди конкретної марки, та за відсутності магнітного дуття повинні задовольняти наступним вимогам:

дуга повинна легко збуджуватися та стабільно горіти;

покриття повинно плавитися рівномірно, без надмірного розбризкування, відвалювання шматків та утворення чохла або козирка, що перешкоджають нормальному плавленню електрода при зварюванні у всіх просторових положеннях, рекомендованих для електродів даної марки;

шлак, що утворюється при зварюванні, повинен забезпечувати правильне формування валиків шва і легко видалятися після охолодження;

у металі шва, а також у металі, наплавленому призначеними для зварювання електродами, не повинно бути тріщин, надривів та поверхневих пор;

максимальні розміри та кількість внутрішніх пор та шлакових включень у металі шва не повинні перевищувати норм, зазначених у табл.5.

Таблиця 5

(Змінена редакція, зміна N 1).

3.13. На окремих електродах, сумарна кількість яких має перевищувати 10% загальної кількості контрольованих електродів, допускається:

відхилення довжини зачищеного від покриття кінця від номінального значення до ±7,5 мм;

наявність на покритті кожного електрода не більше двох поперечних надривів розміром не більше половини довжини кола покриття, поверхневих слідів злипання електродів, не більше трьох пір із зовнішнім розміром не більше 1,5 мм для електродів діаметром до 4 мм включно і не більше 2,0 мм для електродів діаметром понад 4 мм;

збільшення протяжності поверхневих поздовжніх тріщин та ділянок місцевого сітчастого розтріскування на поверхні покриття до значень, що перевищують норми п. 3.4, але не більше ніж на 50%;

збільшення сумарної протяжності вм'ятин на покритті до 35 мм;

збільшення кількості місцевих задирів на поверхні покриття до трьох на електрод.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

3.14. Хімічний склад наплавленого металу, механічні та спеціальні властивості та характеристики наплавленого металу, металу шва або зварного з'єднання (зміст феритної фази, стійкість проти міжкристалітної корозії та ін.), коефіцієнт наплавлення, витрата електродів на 1 кг наплавленого металу, коефіцієнт маси покриття, вміст вологи у покритті валові виділення найбільш шкідливих речовин при використанні електродів повинні відповідати вимогам стандарту або технічних умов на електроди конкретної марки.

3.15. Термін придатності електродів за дотримання встановлених стандартом умов транспортування та зберігання не обмежений.

Примітка. Підвищення вмісту вологи в покритті електродів усувають їх прожарювання перед використанням на режимі, вказаному на упаковці.

3.14 та 3.15. (Введені додатково, Зм. N 1).

4. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

4.1. Для перевірки відповідності електродів вимогам цього стандарту підприємство-виробник має проводити приймально-здавальні випробування кожної партії електродів.

При цьому перевіряють відповідність електродів вимогам пп.3.9 та 3.12, а також вимогам стандарту або технічних умов на електроди конкретної марки в частині хімічного складу наплавленого металу, механічних та спеціальних властивостей та характеристик наплавленого металу, металу шва або зварного з'єднання.

Необхідність перевірки електродів на відповідність вимогам пп.2.1, 3.3−3.7, 3.11, а також перевірки вмісту вологи в покритті та коефіцієнта маси покриття встановлюють у стандарті або технічних умовах на електроди конкретної марки. Однак виробник повинен забезпечити відповідність електродів цим вимогам.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

4.2. Кожна партія має складатися із електродів однієї марки, одного діаметра.

Всі електроди, що входять в партію, повинні бути виготовлені по одному технологічному процесу, на однотипному обладнанні, з використанням стрижнів з дроту однієї марки з постійним складом покриття з компонентів одних і тих же партій. Партія електродів зі стрижнями з легованого або високолегованого дроту має бути виготовлена з використанням дроту однієї партії.

Примітки:

1. Визначення партії дроту - за ГОСТ 2246 .

2. У випадках, встановлених стандартом або технічними умовами на електроди конкретної марки, за згодою споживача допускається виготовлення партії електродів з використанням стрижнів із легованого або високолегованого дроту двох або кількох партій, близьких за хімічним складом металу. При цьому партії повинні складатися із дроту однієї марки, одного діаметра, одного призначення та одного виду поверхні.

4.3. Маса партії електродів залежно від їхнього призначення та діаметра не повинна перевищувати значень, зазначених у табл.6.

Таблиця 6

Примітка. За згодою виробника та споживача допускається збільшувати масу партії електродів з кислим, целюлозним та рутиловим покриттями, але не більше ніж у два рази.

4.4. Для перевірки відповідності електродів вимогам пп.2.1, 3.3−3.7, 3.13 з різних пакувальних місць, але не менше ніж з десяти, або на виході з печі (не менше десяти відборів з конвеєра через рівні проміжки часу або з різних візків) відбирають 0 5% електродів від кожної тонни, що входить до партії, але не менше 10 і не більше 200 електродів від партії.

Примітка. При позитивних результатах перевірки електроди, відібрані в цьому пункті, можуть бути використані для інших видів випробувань.

4.2-4.4. (Змінена редакція, зміна N 1).

4.5. (Виключений, Зм. N 1).

4.6. Для перевірки відповідності електродів вимогам пп.3.9 з різних пачок або коробок відбирають не менше 5 електродів від кожної тонни, що входить до партії, але не менше 10 та не більше 50 електродів від партії.

4.7. Для перевірки відповідності електродів вимогам п. 3.11 коефіцієнта маси покриття та вмісту вологи в покритті для кожного виду випробувань з різних пачок або коробок відбирають не менше трьох електродів від кожної тонни, що входить до партії, але не менше п'яти і не більше 25 електродів від партії .

4.6, 4.7. (Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

4.8. Від кожної партії електродів, що пройшла перевірку за пп. , металу шва або зварного з'єднання (змісту феритної фази, стійкості проти міжкристалітної корозії та ін.) — у кількості, необхідній для виконання відповідних проб та зразків, передбачених цим стандартом та стандартами або технічними умовами на електроди конкретної марки.

4.9. При отриманні незадовільних результатів перевірки за п. 4.6, а також за п. 4.7 щодо міцності або коефіцієнта маси покриття проводять повторну перевірку на подвоєній кількості електродів, відібраних від партії. Результати повторної перевірки є остаточними та поширюються на всю партію.

При отриманні незадовільних результатів перевірки за п. 4.7 у частині вмісту вологи в покритті або за п. 4.8 у частині розмірів та кількості пір (п. 3.12), виявлених у металі шва або наплавленому металі під час перевірки зварювально-технологічних властивостей, допускається повторне прожарювання всіх електродів контрольованої партії з подальшою перевіркою відповідних показників

При отриманні незадовільних результатів перевірки за п. 4.8 у частині хімічного складу наплавленого металу, механічних і спеціальних властивостей і характеристик металу шва, наплавленого металу або зварного з'єднання допускається повторне виконання відповідних проб і подвоєного числа зразків для перевірки показників, за якими був отриманий. Результати повторної перевірки є остаточними.

4.8, 4.9. (Змінена редакція, зміна N 1).

5. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

5.1. Відібрані за п. 4.4 електроди оглядають без застосування збільшувальних приладів та вимірювання.

Довжину електрода довжину зачищеного від покриття кінця сумарну довжину кінця і ділянки переходу та протяжність вм'ятин, тріщин і ділянок сітчастого розтріскування на поверхні покриття вимірюють з похибкою 1 мм.

Протяжність оголеності стрижня, глибину вм'ятин, задир і розміри пор на поверхні покриття вимірюють з похибкою 0,1 мм.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.2. (Виключений, Зм. N 1).

5.3. Різниця товщини покриття визначають у трьох місцях електрода, зміщених відносно один одного на 50-100 мм за довжиною і (120±15)° по колу.

Вимірювання в кожному місці виробляють мікрометром відповідно до схеми, наведеної на рис.3, з похибкою 0,01 мм.

Величину ( ) у міліметрах обчислюють за формулою

.

Допускається перевірка різниці товщини покриття іншими методами та спеціальними приладами (магнітними, ємнісними та ін), що забезпечують необхідну точність виміру.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.4. Оцінку результатів перевірки міцності покриття роблять зовнішнім оглядом випробуваних електродів та вимірюванням виявлених відколів покриття з похибкою 1 мм.

5.5. Вміст вологи в покритті визначають доведенням знятого з кожного контрольованого електрода покриття до постійної маси за наступних температур:

Чорт. 3

1 - покриття електрода; 2 - стрижень електрода

Чорт.3

(400±10) °З - для основного покриття;

(180±10) °С -для кислого та рутилового покриттів;

(110±5) °З - для целюлозного покриття.

Для інших і змішаних видів покриттів, а також для кислого та рутилового покриттів, що містять целюлозу, приймають температуру відповідно до вказівок стандартів або технічних умов на електроди контрольованої марки.

Вміст вологи в покритті ( ) у відсотках обчислюють з похибкою 0,1% за формулою

,

де - Вихідна маса покриття, г;

- Постійна маса покриття, г.

Масу визначають зважуванням з похибкою 0,01г.

Дозволяється визначати вміст вологи у покритті іншими методами, що забезпечують необхідну точність.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.6. Коефіцієнт маси покриття ( ) у відсотках обчислюють з похибкою 0,1% за формулою

,

(Поправка. ІКС N 3-2004).

де - Маса покритої частини електрода, г;

- Маса стрижня цієї ж частини електрода, г.

Масу визначають зважуванням із похибкою 0,1 г.

5.7. При перевірці зварювально-технологічних властивостей електродів, призначених для зварювання сталей, електродами контрольованої партії виконують один односторонній тавровий зварний зразок і один двосторонній зварний тавровий зразок.

У випадках, встановлених стандартами або технічними умовами на електроди конкретної марки, замість одностороннього таврового зварного зразка виконують трубний зварний стиковий зразок.

Примітки:

1. На двосторонніх зварних таврових зразках перевіряють схильність швів до утворення тріщин.

2. Якщо стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки передбачена жорсткіша проба для перевірки схильності швів до утворення тріщин, виконання двосторонніх зварних зразків таврових зразків не є обов'язковим.

3. У випадках, встановлених стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки, виконання двосторонніх зварних таврових зразків допускається не проводити, однак виробник зобов'язаний забезпечити відсутність схильності до утворення тріщин у зварних швах, виконаних електродами цієї партії відповідно до вимог цього стандарту.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

5.8. Для виготовлення зварних зразків при перевірці п. 5.7 електродів для зварювання вуглецевих конструкційних сталей слід використовувати пластини зі сталі марки Ст3сп за ГОСТ 380 і труби зі сталі марки 20 по ГОСТ 1050 .

Якщо електроди призначені для зварювання як вуглецевих, так і низьколегованих конструкційних сталей, марки сталі пластин і труб повинні відповідати зазначеним у стандарті або технічних умовах електроди контрольованої марки.

5.9. Для виготовлення зварних зразків під час перевірки за п. 5.7 електродів для зварювання низьколегованих, легованих та високолегованих сталей слід використовувати пластини та труби зі сталі, для зварювання якої призначені електроди контрольованої марки.

Якщо електроди призначені для зварювання сталей кількох марок або для зварювання сталі, з якої листовий прокат та труби не виготовляються, марки сталі пластин та труб повинні відповідати зазначеним у стандарті або технічних умовах на електроди контрольованої марки.

Допускається заміна пластин з низьколегованих і легованих сталей пластинами зі сталі марки Ст3сп за ГОСТ 380 і пластин з високолегованих сталей пластинами з інших сталей того ж структурного класу за умови попереднього наплавлення пластин контрольованими електродами не менше ніж у три шари в місцях накладання зварних швів та на сусідніх до них ділянках завширшки не менше 25 мм з механічною обробкою наплавлених поверхонь.

Примітка. Допускається наплавлення електродами інших партій тієї ж марки (у тому числі іншого діаметра).

5.8, 5.9. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.10. Форма та розміри зварних таврових зразків повинні відповідати зазначеним на рис.4 та табл.7.

Чорт. 4

1 - контрольний зварний шов; 2 - зварний шов, що забезпечує жорсткість зразка
(Виконується тільки на двосторонньому тавровому зразку)

Чорт.4

Таблиця 7

мм

5.11. Трубні зварні стикові зразки виконують із двох відрізків труб, розміри яких повинні відповідати наведеним у табл.8.

5.12. Для зварних трубних стикових зразків конструктивні елементи підготовки кромок під зварювання повинні відповідати наведеним на рис.5, а виконаних швів - на рис.6.

Таблиця 8

мм

Чорт. 5

5.13. Для перевірки зварювально-технологічних властивостей електродів, призначених для наплавлення поверхневих шарів з особливими властивостями, електродами контрольованої партії виконують один наплавний зразок з чотирма шарами наплавленими на пластині зі сталі марки Ст3сп по ГОСТ 380 або зі сталі, для наплавлення якої призначені електроди. Розміри пластини повинні бути 120х80х20 мм (попер. вимк.

Довжина наплавлення має бути не менше 80 мм, а ширина - не менше восьми діаметрів контрольованих електродів.

Примітка. Для електродів, що забезпечують середню твердість наплавленого металу >42 допускається виконувати наплавний зразок з трьома або двома наплавленими шарами, якщо це передбачено стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.14. Зварювання та наплавлення зразків для перевірки зварювально-технологічних властивостей електродів слід проводити з дотриманням режимів та умов, встановлених стандартами або технічними умовами на електроди контрольованої марки, при температурі навколишнього повітря не нижче +5 °С у наступних просторових положеннях:

у положенні, зазначеному у стандарті або технічних умовах, - при виконанні односторонніх зварних таврових зразків;

у положенні «нижнє в човник» - при виконанні двосторонніх зварних таврових зразків;

у неповоротному положенні при горизонтальному розташуванні осі зразка - при виконанні зварних трубних стикових зразків;

у нижньому положенні - при виконанні наплавних зразків.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

5.15. Зварювання кутових швів таврових зразків роблять за один прохід.

При виконанні двосторонніх зварних таврових зразків обидва кутові шви виконують в одному напрямку, не допускаючи охолодження зразка. Зварювання контрольного шва роблять після виконання шва, що забезпечує жорсткість зразка.

Примітка. У випадках, встановлених стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки, односторонні таврові зразки допускається зварювати за більш ніж один прохід. При цьому катет шва повинен відповідати зазначеному у стандарті чи технічних умовах.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.16. Легкість збудження і стабільність горіння дуги, рівномірність плавлення електродів і правильність формування валиків шва або поверхні, що наплавляється, а також легкість видалення шлаку контролюють спостереженням при зварюванні або наплавленні зразків.

5.17. Контроль зварних з'єднань або наплавлених поверхонь зразків на відсутність поверхневих тріщин, надривів та пор проводять зовнішнім оглядом за допомогою лупи п'ятикратного збільшення. Огляд слід проводити по всій довжині швів і по всій площі поверхонь наплавлених після ретельного видалення шлаку, бризок розплавленого металу та інших забруднень.

5.18. Перевірку суцільності кутового шва одностороннього зварного таврового зразка з оцінкою допустимості розмірів і кількості внутрішніх газових і шлакових включень проводять після руйнування зразка по шву оглядом поверхонь зламу по всій площі і вимірюванням виявлених включень або просвічуванням проникаючими випромінюваннями по ГОСТ 7512 поверхні кожного шару по всій площі та вимірюванням виявлених включень. В останньому випадку товщина кожного шару, що знімається, повинна дорівнювати половині максимально допускається за п. 3.12 розміру включень; параметри шорсткості поверхонь, що підлягають огляду, не повинні перевищувати 40 мкм згідно з ГОСТ 2789 а одне і те ж включення, що виявляється більш ніж на двох поверхнях, є неприпустимим.

Огляд контрольованих поверхонь у всіх випадках роблять за допомогою лупи п'ятикратного збільшення.

Дозволяється виконувати поздовжній надріз із поверхні шва для забезпечення його руйнування за критичним перерізом.

Примітка. На замовлення споживача перевірка суцільності кутових швів повинна бути здійснена просвічуванням проникаючими випромінюваннями або пошаровим обстеженням. Право вибору методу перевірки (з двох зазначених) зберігається за підприємством-виробником.

5.19. Перевірку суцільності стикового шва трубного зварного зразка з оцінкою допустимості розмірів та кількості внутрішніх газових і шлакових включень проводять просвічуванням проникаючими випромінюваннями за ГОСТ 7512 або при пошаровій проточці шва (по діаметру або з торця) оглядом поверхні кожного шару через лупу . Товщина кожного шару, що знімається при проточці, повинна бути рівною половині максимально допустимого за п. 3.12 розміру включення. Параметри шорсткості поверхонь, що підлягають огляду, не повинні перевищувати 40 мкм за ГОСТ 2789 . Одне і те ж включення, яке виявляється більш ніж двох поверхнях, є неприпустимим.

Перевірку суцільності шва трубного зразка допускається проводити при поперечній розрізці зразка по осі шва з подальшим оглядом поверхонь різу по всій площі за допомогою лупи п'ятикратного збільшення. Ширина різу не повинна перевищувати діаметра контрольованих електродів і не повинна бути більше 3 мм, а параметри шорсткості поверхонь різу не повинні бути більшими 40 мкм за ГОСТ 2789 .

5.20. Контроль кутових швів двосторонніх зварних таврових зразків на відсутність тріщин проводять оглядом через лупу п'ятикратного збільшення трьох поперечних макрошліфів, вирізаних із середини та кінців контрольованого шва поза зоною розташування кратерів.

Примітки:

1. (Виключено, Зм. N 1).

2. У сумнівних випадках макродослідження замінюють мікродослідженням тих самих шліфів.

5.18-5.20. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.21. Перевірку суцільності наплавленого металу на зразках наплавлюють оглядом поверхні наплавлення після попереднього зняття верхнього шару на глибину 1,5-3,0 мм через лупу п'ятикратного збільшення.

Примітка. При середній твердості наплавленого металу > 42 допускається зашліфування поверхні наплавлення без зняття верхнього шару на глибину 1,5-3,0 мм.

5.22. Для перевірки хімічного складу наплавленого металу на пластині зі сталі марки Ст3сп за ГОСТ 380 або зі сталі, для зварювання або наплавлення якої призначені електроди, або зі сталі марок 08Х18Н10 або 12Х18Н9Т за ГОСТ 5632 виконують восьмишарове наплавлення контрольними електродами. Розміри пластини повинні бути 120х80х20 мм (з перед. вимк. довжини та ширини ±5 мм, товщини ±2 мм), площа наплавлення — не менше 80х40 мм. Для електродів діаметром до 5 мм товщина пластин може бути зменшена, але не повинна бути меншою за чотири діаметри електрода.

При перевірці електродів для наплавлення поверхневих шарів з особливими властивостями, що забезпечують середню твердість наплавленого металу >42, у встановлених стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки випадках допускається виконання п'ятишарового наплавлення.

(Змінена редакція, зміна N 1).

5.23. Проби для хімічного та спектрального аналізів наплавленого металу слід відбирати з трьох верхніх шарів восьмишарової наплавки або з двох верхніх шарів п'ятишарової наплавки за п. 5.22. Відбір стружки з наплавленого металу з вмістом вуглецю менше 0,04% здійснюють відповідно до додаткових вказівок стандарту або технічних умов на електроди контрольованої марки.

Хімічний склад наплавленого металу визначають за ГОСТ 12344 - ГОСТ 12365 , ГОСТ 18895 , ГОСТ 28473 , ГОСТ 22536.0 - ГОСТ 22536 .12 або іншими методами, що забезпечують точність визначення, передбачену вказаними стандартами.

Допускається проводити газовий аналіз металу наплавленого методами, передбаченими стандартами або технічними умовами на електроди контрольованої марки.

Перед відбором проби допускається проводити розміцнювальну термічну обробку наплавленого металу.

Якщо при перевірці електродів для наплавлення поверхневих шарів з особливими властивостями застосування розміцнюючої термічної обробки не може забезпечити зниження середньої твердості наплавленого металу до 42, у передбачених стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки випадках допускається заміна кількісного аналізу хімічного складу наплавленого металу його якісним спектральним аналізом на підтвердження марочного складу. При цьому виробник повинен забезпечити відповідність хімічного складу наплавленого контрольованими електродами металу вимогам ГОСТ 10051 та стандарту або технічних умов.

Якісний спектральний аналіз проводять на наявність, відсутність або орієнтовний вміст легуючих елементів відповідно до вказівок стандарту або технічних умов на електроди контрольованої марки.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

5.24. Для перевірки механічних властивостей металу шва електродами контрольованої партії виконують зварне стикове з'єднання двох сталевих пластин з попередньо привареною сталевою підкладкою перетином 30х10 мм (варіант А). Розміри кожної пластини повинні відповідати вказаним у табл.9.

Таблиця 9

мм

При перевірці електродів діаметром до 5 мм допускається виконувати зварне стикове з'єднання двох сталевих пластин довжиною 330 мм, шириною 100 мм і товщиною 14-18 мм кожна з підварювання кореня шва електродами контрольованої марки (варіант Б).

Примітки:

1. Стикові зварні з'єднання сталевих пластин виконують лише під час перевірки електродів, призначених для зварювання сталей.

2. Якщо стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки передбачено перевірку спеціальних властивостей металу шва (додаткова перевірка механічних властивостей при високих або низьких температурах, перевірка на міжкристалітну корозію та ін.), довжина пластин має бути відповідно збільшена або мають бути виконані додаткові стикові зварні. з'єднання.

3. Допускається виконання окремих стикових зварних з'єднань для перевірки металу шва на ударний вигин з відповідним зменшенням довжини пластин, що зварюються.

5.25. При перевірці електродів для зварювання вуглецевих конструкційних сталей або вуглецевих та низьколегованих конструкційних сталей пластини та підкладка за п. 5.24 повинні бути зі сталі марки Ст3сп згідно з ГОСТ 380 .

При перевірці електродів для зварювання низьколегованих, легованих та високолегованих сталей пластини та підкладка повинні бути зі сталі, для зварювання якої призначені електроди контрольованої марки.

Якщо електроди призначені для зварювання низьколегованих, легованих або високолегованих сталей кількох марок або для зварювання сталі, з якої листовий прокат не виготовляється, марка сталі пластин та підкладки повинна відповідати зазначеній у стандарті або технічних умовах на електроди контрольованої марки.

Допускається заміна пластин та підкладок з низьколегованих та легованих сталей пластинами та підкладками зі сталі марки Ст3сп за ГОСТ 380 та пластин та підкладок із високолегованих сталей пластинами та підкладками з інших сталей того ж структурного класу за умови попереднього наплавлення контрольованими електродами підлягають зварюванню кромок пластин та поверхні . Наплавку слід виконувати не менше ніж у три шари до збирання з'єднання. Наплавлені кромки і поверхня підкладки повинні бути піддані механічній обробці, після якої товщина шару наплавленого повинна становити не менше 2,5 діаметра контрольованих електродів.

Примітки:

1. У разі попереднього наплавлення кромок пластин та поверхні підкладки допускається збільшення ширини пластин та товщини підкладки на товщину наплавленого шару.

2. Допускається наплавлення кромок пластин та поверхні підкладки електродами інших партій тієї ж марки (у тому числі іншого діаметра).

5.24, 5.25. (Змінена редакція, зміна N 1).

5.26. Для стикових зварних з'єднань за п. 5.24 конструктивні елементи підготовки кромок під зварювання повинні відповідати наведеним на рис.7, а виконаних швів - на рис.8.

5.27. Підготовку кромок пластин під зварювання слід проводити механічним способом. На пластинах із сталі марки ВСт3сп допускається підготовка кромок механізованої киснево-ацетиленової різкою. Перед зварюванням кромки пластин мають бути зачищені від іржі, окалини, олії та інших забруднень.

Чорт. 7

Чорт. 8

5.28. Зварювання пластин слід проводити з дотриманням режимів та умов, встановлених паспортом або технічними умовами на електроди контрольованої марки (у тому числі за попереднім та супутнім зварюванням підігрівів), у нижньому положенні, при температурі навколишнього повітря не нижче +5 °С.

Величина зварювального струму повинна становити 85-95% максимально допустимої для електродів контрольованої марки даного діаметру. Кожен електрод слід використати повністю. Довжина недогарка не повинна перевищувати 50 мм. Ширина кожного валика шва не повинна бути більше чотирьох діаметрів електродів, що перевіряються, якщо паспортом або технічними умовами на електроди контрольованої марки не передбачені інші вимоги. Напрямок зварювання слід змінювати при кожному черговому проході. При зварюванні без підігріву кожен черговий прохід слід виконувати після охолодження металу раніше виконаної частини шва до температури нижче 250 °C, якщо інші вимоги не встановлені стандартом або технічними умовами на контрольовані марки електроди.

5.29. Виконане зварне стикове з'єднання піддають термічній обробці, якщо така передбачена стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки. Режими термічної обробки повинні відповідати зазначеним у стандарті чи технічних умовах.

5.30. Зі стикового зварного з'єднання для перевірки механічних властивостей металу шва вирізають і виготовляють три зразки для випробування на розтягування типу II і три зразки для випробування на ударний вигин (ударну в'язкість) типів VI або IX за ГОСТ 6996 .

Тип зразків для випробування на ударний вигин (VI або IX) приймають відповідно до вказівок стандарту або технічних умов на електроди контрольованої марки. Якщо стандартом або технічними умовами передбачено випробування ударної в'язкості металу шва на зразках типу IX, виробник повинен також забезпечити відповідність величини ударної в'язкості металу шва вимогам ГОСТ 9467 або ГОСТ 10052 хоча в цьому випадку випробування зразків типу VI не є обов'язковим.

Вирізку зразків виробляють механічним способом відповідно до схеми, наведеної на рис.9.

Чорт. 9

1 - зразки для випробування на статичне розтягування;

2 - зразки для випробування на ударний вигин

Чорт.9

Зі зварених сполук, виконаних електродами для зварювання вуглецевих конструкційних сталей, допускається вирізка заготовок зразків механізованою киснево-ацетиленовою різкою з припусками не менше 2,5 мм на кожну сторону.

Зразки для випробування на розтяг, а також робоча частина зразків для випробування на ударний вигин повинні бути виготовлені з металу шва.

5.29, 5.30. (Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

5.31. Перевірка механічних властивостей металу шва може бути замінена перевіркою механічних властивостей металу наплавленого. При цьому на пластині зі сталі марки Ст3сп по ГОСТ 380 розміром 350х100х20 мм електродами контрольованої марки виконують попередню п'ятишарову наплавку, на поверхню якої електродами партії, що перевіряється, в поздовжньому напрямку наплавляють шари металу загальною товщиною 20-24 мм.

Площа наплавлення у верхній частині має бути не менше 330х65 мм.

На багатошарові наплавки, що виконуються за цим пунктом, поширюються вимоги п. 5.28 у частині вказівок по зварюванню, п. 5.29 у частині термічної обробки та п. 5.30 у частині кількості, типів і способів вирізки зразків для випробування механічних властивостей наплавленого металу. Використання для вирізування зразків початкової та кінцевої ділянок наплавлення довжиною по 30 мм та поздовжніх країв наплавлення шириною по 5 мм не допускається.

Заготівлі всіх зразків повинні бути вирізані з верхніх шарів наплавлення без захоплення металу попереднього п'ятишарового наплавлення. При цьому заготовки зразків для випробування на розтяг слід вирізати вздовж напрямку наплавлення, а заготовки зразків для випробування на ударний вигин - поперек зазначеного напрямку.

Примітки:

1. Допускається виконання попереднього п'ятишарового наплавлення електродами інших партій (у тому числі іншого діаметра).

2. На ділянці вирізки зразків для випробування на розтягування ширина наплавлення може бути зменшена до 35 мм.

5.32. При контролі електродів діаметром менше 3 мм, призначених для зварювання вуглецевих та низьколегованих конструкційних сталей з тимчасовим опором розриву менше 60 кгс/мм , перевірка механічних властивостей металу шва може бути замінена перевіркою механічних властивостей зварного з'єднання, для чого електродами партії, що перевіряється, зварюють дві сталеві пластини розміром 250х90х3 мм кожна.

Пластини повинні бути зі сталі, для зварювання якої призначені електроди марки, що перевіряється. Якщо електроди призначені для зварювання сталей кількох марок або зварювання сталі, з якої листовий прокат не виготовляється, марка сталі пластин повинна відповідати зазначеній у стандарті або технічних умовах на електроди контрольованої марки.

Примітка. Якщо стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки передбачено перевірку спеціальних властивостей зварного з'єднання (додаткова перевірка механічних властивостей при високих температурах, перевірка на міжкристалітну корозію та ін.), розміри пластин повинні бути відповідно збільшені або зварені додаткові пластини.

5.33. У випадках, встановлених стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки, допускається заміна перевірки механічних властивостей металу шва перевіркою механічних властивостей зварного з'єднання за п. 5.32 для електродів діаметром менше 3 мм, призначених для зварювання легованих та високолегованих сталей з обов'язковим дотриманням наступних умов:

мінімальне значення тимчасового опору розриву металу сталевих пластин, що зварюються, не повинно бути нижче мінімального значення тимчасового опору розриву, що допускається для виконаного електродами контрольованої марки металу шва;

вид і режими термічної обробки зварного з'єднання перед механічними випробуваннями повинні забезпечувати мінімальне значення тимчасового опору розриву основного металу в зміцненій ділянці зони термічного впливу зварювання не нижче мінімального значення тимчасового опору розриву, що допускається для виконаного електродами контрольованої марки металу шва.

Примітки:

1. Допускається зменшення товщини пластин, що зварюються, до 2 мм для випадків, передбачених стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки.

2. Показники механічних властивостей зварного з'єднання повинні відповідати вимогам стандарту чи технічних умов на електроди контрольованої марки. При цьому вимоги щодо тимчасового опору розриву для зварного з'єднання не повинні бути нижчими за відповідні вимоги до металу шва.

5.32, 5.33. (Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

5.34. Зварювання пластин для перевірки механічних властивостей зварного з'єднання проводять з двох сторін без оброблення кромок із зазором, що забезпечує відсутність непровару, та з дотриманням вимог п. 5.28. Необхідність та режими термічної обробки зварного з'єднання визначаються вказівками стандарту чи технічних умов на електроди контрольованої марки.

5.35. Для перевірки механічних властивостей зварного з'єднання зі зварених пластин вирізують і виготовляють три зразки для випробування на розтягування типу XIII і три зразки для випробування на статичний згин типу XXVIII за ГОСТ 6996 .

Вирізку зразків виробляють механічним способом відповідно до схеми, наведеної на рис.10.

Чорт. 10

1 - зразки для випробування на статичне розтягування;

2 - зразки для випробування на статичний вигин

Чорт.10

Примітки:

1. У випадках, встановлених стандартом або технічними умовами на електроди контрольованої марки, допускається проведення випробування на розтягування на зразках типу XXIV, а випробування на статичний вигин на зразках типу XXVI згідно з ГОСТ 6996 .

2. Якщо під час перевірки електродів для зварювання легованих конструкційних сталей з тимчасовим опором розриву понад 60 кгс/мм зварені пластини підлягають зміцнюючій термічній обробці для забезпечення необхідних механічних властивостей зварного з'єднання, допускається вирізка заготовок зразків після попередньої термічної обробки, що зміцнює, з подальшою зміцнюючою термічною обробкою заготовок перед чистовою механічною обробкою зразків.

5.36. Перевірку твердості наплавленого металу при контролі електродів для наплавлення поверхневих шарів з особливими властивостями проводять на поверхні восьмишарової або п'ятишарової наплавки, виконаної для перевірки хімічного складу наплавленого металу, якщо інші умови перевірки твердості не обумовлені стандартом або технічними умовами на електроди.

5.37. Випробування механічних властивостей металу шва, наплавленого металу та зварного з'єднання проводять відповідно до ГОСТ 6996 . Умови проведення випробувань та оцінка їх результатів повинні відповідати вимогам розд.3 ГОСТ 6996 та стандарту або технічних умов на електроди контрольованої марки.

За наявності відповідних вказівок у стандарті або технічних умовах на електроди контрольованої марки до проведення випробувань на розтягування та статичний вигин зразки або їх заготовки витримують від 6 до 16 год. в електричній печі при температурі 240-260 °С або протягом 24 год. видалення водню.

5.38. Визначення вмісту феритної фази в металі, наплавленому електродами діаметром більше 2,5 мм, проводять об'ємним магнітним методом з використанням феритометрів, що забезпечують похибку вимірювання ±10% вимірюваної величини.

Для визначення вмісту феритної фази вказаним методом на пластині розміром 160х80х16 мм (попер. вимк. довжини і ширини ±5 мм, товщини ±2 мм) зі сталі марки Ст3сп по ГОСТ 380 або зі сталі, для зварювання якої призначені електроди контрольованої марки, або зі сталі марки 08Х18Н10 або 12Х18Н9Т за ГОСТ 5632 електродами кожної контрольованої партії виконують семишаровий наплавлення відповідно до схеми, наведеної на рис.11.

Чорт. 11

1 - місце відбору контрольних зразків

Чорт.11

При виконанні наплавлення на пластину зі сталі, для зварювання якої призначені електроди контрольованої марки, або зі сталі марки 08Х18Н10 або 12Х18Н9Т за ГОСТ 5632 кількість шарів, що наплавляються, може бути зменшено до п'яти.

Виконання наплавлення проводять на режимах струму, регламентованих стандартом або технічними умовами електроди контрольованої марки. Довжина наплавлення має становити не менше 150 мм. Перед накладанням кожного наступного валика наплавлений раніше метал повинен бути охолоджений до температури нижче 100 °C.

З семишарової або п'ятишарової наплавки вирізують і виготовляють два контрольні зразки довжиною (60±1) мм і діаметром (5,0±0,1) мм.

Випробування контрольних зразків проводять згідно з інструкцією з експлуатації феритометра.

Визначення вмісту феритної фази в металі, наплавленому електродами діаметром до 2,5 мм, виробляють металографічним методом ГОСТ 11878 у трьох верхніх шарах восьмишарової наплавки, виконаної за п. 5.22.

Примітка. При виконанні восьмишарової наплавки за п. 5.22 електродами, що підлягають перевірці на вміст феритної фази в наплавленому металі, розмір пластин може бути збільшений, а після наплавлення кожного шару пластину слід охолоджувати водою.

5.39. Випробування металу шва, наплавленого металу та зварного з'єднання на міжкристалітну корозію проводять за ГОСТ 6032 . Метод випробування приймають відповідно до вказівок стандарту або технічних умов на електроди контрольованої марки.

5.34-5.39. (Змінена редакція, зміна N 1).

6. УПАКОВКА, МАРКУВАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

6.1. Електроди повинні бути упаковані в коробки або пачки за одним із наведених нижче варіантів:

у герметизовані пластмасові коробки (пенали);

пачки, загорнуті в обгортковий папір за ГОСТ 8273 або рівноцінний їй за характеристиками, з подальшим упаковуванням пачок у герметизовані металеві коробки (пенали);

в коробки з коробчатого картону за ГОСТ 7933 товщиною не менше 0,7 мм або рівноцінного ним за характеристиками з наступним герметичним упаковуванням кожної коробки поліетиленову плівку за ГОСТ 10354 товщиною 0,1-0,2 мм або поліетиленову термозбіжну плівку по ГОСТ 2 ;

пачки, загорнуті в обгортковий папір за ГОСТ 8273 або рівноцінний їй за характеристиками, з подальшим упаковуванням кожної пачки в герметичну оболонку з поліетиленової плівки за ГОСТ 10354 товщиною 0,1-0,2 мм;

коробки з коробчатого картону за ГОСТ 7933 товщиною не менше 0,8 мм;

в пачки, загорнуті в двошаровий пакувальний папір марок Б-70, Б-80 або Г-80 за ГОСТ 8828 , або в мішковий вологоміцний папір марок В-70 або В-78 за ГОСТ 2228 , або рівноцінний їм за характеристиками.


Примітка. Електроди, упаковані за двома останніми варіантами, перед використанням підлягають прожарюванню або перевірці на вміст вологи в покритті та при незадовільних результатах перевірки – прожарюванню.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

6.2. (Виключений, Зм. N 1).

6.3. Маса електродів у коробці або пачці не повинна перевищувати:

3 кг - для електродів діаметром до 2,5 мм;

5 кг - для електродів діаметром 3,0-4,0 мм;

8 кг – для електродів діаметром понад 4,0 мм.

Відхилення маси електродів у коробці або пачці від зазначеної на етикетці або маркуванні не повинно перевищувати половини розрахункової маси одного електрода у бік зменшення та розрахункової маси двох електродів у бік збільшення.

(Змінена редакція, Зм. N 1, 2).

6.4. Коробки або пачки з електродами повинні бути упаковані за одним із таких варіантів:

у ящики з тарного картону марок КС або КС-1 за ГОСТ 9421 або гофрованого картону за ГОСТ 7376 або рівноцінного ним за характеристиками;

у ящики за ГОСТ 18617 з деревноволокнистих плит товщиною 4 мм марки Т за ГОСТ 4598 ;

у дерев'яні ящики за ГОСТ 18617 чи ГОСТ 15623 з вологістю деревини не більше 22%;

багатооборотні ящикові металеві піддони закритого типу;

великогабаритні дерев'яні ящики, наприклад типу I-1 за ГОСТ 10198 .

При транспортуванні електродів до районів Крайньої Півночі та важкодоступних районів тара має відповідати вимогам ГОСТ 15846 .

Висота укладання коробок або пачок з електродами в ящикові металеві піддони та великогабаритні ящики не повинна перевищувати 600 мм.

Маса брутто пакувальних місць не повинна перевищувати:

32 кг - для ящиків з картону;

50 кг - для ящиків з деревоволокнистих плит;

80 кг – для дерев'яних ящиків;

1100 кг - для ящикових металевих піддонів та великогабаритних дерев'яних ящиків.

6.5. За згодою виробника та споживача допускається укладання коробок і пачок з електродами в універсальні середньотоннажні контейнери за умови їх повного завантаження та встановлення полиць між ярусами. Висота ярусу не повинна перевищувати 600 мм.

6.4, 6.5. (Змінена редакція, зміна N 1).

6.6. За згодою споживача при транспортуванні електродів у межах міста можуть бути встановлені інші види упаковки, що запобігають можливості зволоження та пошкодження покриття електродів.

6.7. На (в) кожній коробці або пачці з електродами повинна бути етикетка або маркування, що містить такі дані:

а) найменування чи товарний знак підприємства-виробника;

б) умовне позначення електродів;

в) номер партії та дату виготовлення;

г) сфера застосування електродів;

д) режими зварювального струму в залежності від діаметра електродів та положення зварювання або наплавлення;

е) особливі умови виконання зварювання чи наплавлення;

ж) механічні та спеціальні властивості металу шва, наплавленого металу або зварного з'єднання, не зазначені в умовному позначенні електродів;

з) допустимий вміст вологи у покритті перед використанням електродів;

і) режим повторного прожарювання електродів;

к) масу електродів у коробці чи пачці.

Дані за підпунктами пані повинні бути взяті зі стандарту або технічних умов на електроди конкретної марки.

6.8. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 . При цьому наносять маніпуляційні знаки «Обережно, тендітне!» та «Боїться вогкості», а на одну з бічних поверхонь кожної скриньки наклеюють етикетку за п. 6.7.

6.9. Кожна партія електродів повинна супроводжуватись сертифікатом, що засвідчує відповідність електродів вимогам цього стандарту та стандартами чи технічних умов на електроди цієї марки. У сертифікаті вказують:

найменування чи товарний знак підприємства-виробника;

умовне позначення електродів;

номер партії та дату виготовлення;

масу нетто партії у кілограмах;

марку дроту електродних стрижнів із зазначенням позначення стандарту чи технічних умов;

фактичний хімічний склад наплавленого металу;

фактичні значення показників механічних та спеціальних властивостей металу шва, наплавленого металу або зварного з'єднання, що є приймально-здавальними характеристиками електродів конкретної марки.

6.10. Електроди транспортують будь-якими видами транспорту критими транспортними засобами відповідно до правил перевезень, що діють на конкретному виді транспорту.

При перевезенні залізничним транспортом електроди, упаковані у дерев'яні ящики, транспортуються у критих вагонах повагонними та дрібними відправками, а електроди, упаковані у ящики з картону та деревоволокнистих плит – в універсальних контейнерах. При цьому дерев'яні ящики формують у пакети за ГОСТ 26663 . Допускається використання плоских піддонів одноразового застосування за ГОСТ 26381 або підкладок з дерев'яних брусків перерізом не менше ніж 50х50 мм.

Транспортування пакетів – за правилами перевезення вантажів, затвердженими відповідними відомствами.

6.7-6.10. (Змінена редакція, зміна N 1).

6.11. Електроди слід зберігати в сухих опалювальних приміщеннях при температурі не нижче плюс 15 °C в умовах, що оберігають їх від забруднення, зволоження та механічних пошкоджень.

Розд. 7, 8. (Виключені, Изм. N 1).

Прикладна програма. (Виключено, Зм. N 1).