ГОСТ Р ІСО 14175-2010

ГОСТ Р ИСО 14175-2010 Матеріали зварювальні. Гази та газові суміші для зварювання плавленням та споріднених процесів

ГОСТ Р ІСО 14175-2010

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Матеріали зварювальні

ГАЗИ ТА ГАЗОВІ СУМІШІ ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ ПЛАВЛЕННЯМ І РІДНИХ ПРОЦЕСІВ

Welding consumables. Gases and gas mixtures for fusion welding and allied processes

ГКС 25.160.20*
_______________
* В ІКС 11-2011 ГОСТ Р ИСО 14175-2010 наводиться з ГКС 25.160.20, 71.100.20. -
Примітка виробника бази даних.

Дата введення 2012-01-01

Передмова

Цілі та принципи стандартизації в Російській Федерації встановлені Федеральним законом від 27 грудня 2002 N 184-ФЗ «Про технічне регулювання», а правила застосування національних стандартів Російської Федерації - ГОСТ Р 1.0-2004 «Стандартизація в Російській Федерації. Основні положення"

Відомості про стандарт

1 ПІДГОТОВЛЕНО Федеральною державною установою «Науково-навчальний центр «Зварювання та контроль» при МДТУ ім. Н. Е. Баумана (ФГУ НУЦСК при МДТУ ім. Н.Е. Баумана), Національним агентством контролю та зварювання (НАКС), ТОВ Атестаційний центр «Сплав» на основі власного автентичного перекладу російською мовою стандарту, зазначеного в пункті 4

2 ВНЕСЕН Технічним комітетом зі стандартизації ТК 364 «Зварювання та споріднені процеси"

3 ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 30 листопада 2010 р. N 607-ст

4 Цей стандарт ідентичний міжнародному стандарту ISO 14175:2008* «Зварювальні матеріали. Гази та газові суміші для зварювання плавленням та споріднених процесів» (ISO 14175:2008 «Welding consumables — Gases and gas mixtures for fusion welding and allied processes»)

При застосуванні цього стандарту рекомендується використовувати замість посилальних міжнародних стандартів відповідні їм національні стандарти Російської Федерації та міждержавні стандарти, відомості про які наведено у додатковому додатку ТАК

5 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ


Інформація про зміни до цього стандарту публікується в інформаційному покажчику «Національні стандарти», що щорічно видається, а текст змін і поправок — у щомісячно видаваних інформаційних покажчиках «Національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього стандарту відповідне повідомлення буде опубліковане у щомісячному інформаційному покажчику «Національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення та тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування - на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет

1 Область застосування

Цей стандарт встановлює вимоги до класифікації газів та газових сумішей, призначених для зварювання плавленням та споріднених процесів, включаючи такі способи зварювання:

- Дугове зварювання вольфрамовим електродом (141);

— дугове зварювання в захисному газі електродом, що плавиться (13);

- плазмове зварювання (15);

— плазмове різання (83);

- Лазерне зварювання (52);

- Лазерне різання (84);

- Дугова пайкосварка (972).

Примітка — У дужках вказані шифри способів зварювання відповідно до ISO 4063.


Цей стандарт встановлює класифікацію та позначення захисних газів та газових сумішей, призначених для зварювання плавленням, у тому числі для захисту зворотного боку шва та інших допоміжних цілей, відповідно до їх хімічних властивостей та металургійної поведінки. Стандарт можуть використовувати споживачі цієї продукції з метою правильного вибору за призначенням перед виконанням зварювальних робіт, а також для проведення можливих кваліфікаційних процедур.

Чистота газу та допустимі відхилення компонентів від номінального складу заздалегідь (до постачання) обумовлюються між постачальником (виробником) та споживачем.

Гази та газові суміші можуть бути поставлені в рідкому та газоподібному стані, однак для зварювання плавленням та споріднених процесів гази та газові суміші завжди використовують тільки в газоподібному стані.

Цей стандарт не поширюється на горючі гази, наприклад, ацетилен, природний газ, пропан тощо , а також на гази, що використовуються в резонаторних камерах газових лазерів.

Транспортування та поводження з газами та транспортувальною тарою слід проводити відповідно до національних та інших стандартів та правил.

2 Нормативні посилання

Наступне нормативне посилання є обов'язковим для застосування у цьому стандарті:

ISO 80000−1:2009* Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення (ISO 80000−1:2009, Quantities and units - Part 1: General)
_______________
* Замість ІСО 31-0:1992.


Примітка — При користуванні цим стандартом доцільно перевірити дію стандартів посилань в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті Федерального агентства з технічного регулювання та метрології в мережі Інтернет або за щорічно видається інформаційному покажчику «Національні стандарти», опублікованому станом на 1 січня , та за відповідними інформаційними покажчиками, що щомісяця видаються, опублікованими в поточному році. Якщо стандарт посилається (змінений), то при користуванні цим стандартом слід керуватися замінним (зміненим) стандартом. Якщо стандарт зв'язку скасовано без заміни, то положення, в якому дано посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

3 Терміни та визначення

У цьому стандарті застосовані такі терміни з відповідними визначеннями:

3.1 основний газ (base gas): Газ, що становить більшу частину обсягу газової суміші, або єдиний компонент чистого газу.

3.2 класифікація : Позначення газу або газової суміші, що включає номер цього стандарту та групу індексів (основну групу та підгрупу), що ідентифікують газ або газову суміш.

Примітка — Групи індексів наведено у 5.1 (див. таблицю 2).

3.3 компонент (component): Складова частина газової суміші, що впливає на службові властивості та характеристики газової суміші (наприклад, суміші, що містить 11% СО в аргоні, СО вважають компонентом, а аргон – основним газом).

3.4 ємність (container): Балон, посудина, цистерна або інша тара, що використовується для транспортування та/або зберігання однокомпонентних або змішаних газів у газоподібному або рідкому стані.

3.5 класифікаційне позначення (designation): Повне позначення газу або газової суміші, що включає номер цього стандарту та групу індексів (основну групу та підгрупу), що ідентифікують газ або газову суміш, а також групу індексів, що позначають усі гази, що входять у суміш та об'ємну частку ( у відсотках) компонентів, що входять в суміш (наприклад, газова суміш, що містить як основний газ Ar, як компонент СО з об'ємною часткою 11% має наступне класифікаційне позначення: ISO 14175-М20-ArC-11).

Примітка — Групи індексів для позначення компонентів наведено у 5.2.

3.6 домішка (impurity): Речовина з хімічним складом, відмінним від основного газу та/або компонентів.

3.7 газова суміш (mixture): Газ, що складається з основного газу та одного або більше компонентів.

3.8 номінальне значення (nominal value): Відсотковий вміст компонентів газової суміші, що призначається виробником або постачальником і вказується у класифікаційному позначенні.

3.9 група індексів (symbol): Основна група індексів і підгрупа в газовій суміші (наприклад, М20 - група індексів для позначення газової суміші, що містить як основний газ Ar, як компонент СO з об'ємною часткою 11%).

Примітка — Групи індексів наведено у таблиці 2 (див. також 5.1).

4 Властивості газів

4.1 Загальні положення

Основні фізичні та хімічні властивості газів, на які поширюється цей стандарт, наведено в таблиці 1.


Таблиця 1 - Властивості газів

4.2 Правила округлення результатів випробувань

При визначенні відповідності контрольованих параметрів вимогам цього стандарту фактичні значення цих параметрів округляють відповідно до методик, наведених у ISO 80000-1:2009 (додаток B, інструкція А). Якщо виміряні значення отримані за допомогою обладнання, що використовує одиниці виміру, відмінні від тих, які застосовані в цьому стандарті, виміряні значення перед округленням необхідно перевести в одиниці виміру, наведені в цьому стандарті. Якщо контрольованим параметром є середнє значення, округлення роблять тільки після розрахунку середнього значення. У випадку, якщо стандарти на методи випробувань, згадані в нормативних посиланнях цього стандарту, містять вказівки щодо округлення, що суперечать цьому стандарту, слід керуватися вказівками, наведеними у відповідних стандартах на методи випробувань. За кількістю значущих цифр результати округлення повинні відповідати значенням, наведеним у відповідних таблицях цього стандарту, які містять дані класифікації.

5 Класифікація та класифікаційне позначення

5.1 Класифікація

5.1.1 Загальні положення

Гази та газові суміші класифікують за допомогою вказівки номера цього стандарту та групи індексів, що відповідає конкретному газу або газовій суміші, відповідно до таблиці 2. Групу індексів поділяють на основну групу (крім Z) та підгрупу.


Таблиця 2 - Групи індексів, що входять до класифікації газів, призначених для зварювання плавленням та інших споріднених процесів

Примітка — Класифікація ґрунтується на реакційній здатності газу або газової суміші.

5.1.2 Основна група

Для основних груп використовують такі позначення:

- I - інертні гази та інертні газові суміші;

- М1, М2 і М3 - суміші, що містять кисень та/або двоокис вуглецю, що є окислювачами;

- С - газ та газові суміші, які є сильними окислювачами;

- R - газові суміші, які є відновниками;

- N - малоактивний газ (азот) або газові суміші, що є відновниками, що містять азот;

- Про - кисень;

- Z - газові суміші, що містять компоненти, не зазначені в таблиці 2, або мають хімічний склад, що виходить за межі діапазонів, зазначених у таблиці 2.

5.1.3 Підгрупа

Розподіл на підгрупи здійснюють з урахуванням відсоткового вмісту основного газу та/або компонентів, що впливають на хімічну активність газу або газової суміші (див. таблицю 2). Значення, зазначені у таблиці 2, є номінальними.

5.1.4 Приклади класифікації

Приклад 1 - Газова суміш, що містить як основний газ Ar, як компоненти 6% СO та 4% O .

Класифікація: ISO 14175 - M25.

Приклад 2 - Газова суміш, що містить як основний газ Ar, як компонент 30% Не.

Класифікація: ISO 14175 - I3.

Приклад 3 - Газова суміш, що містить як основний газ Ar, як компонент 5% H .

Класифікація: ISO 14175 - R1.

Приклад 4 - Газова суміш, що містить як основний газ Ar, як компонент 0,05% O .

Класифікація: ISO 14175 - Z.

5.2 Класифікаційне позначення

5.2.1 Загальні положення

Класифікаційне позначення газів та газових сумішей включає класифікацію (див. 5.1) і доповнюється групами індексів, що позначають гази, що входять до суміші та об'ємну частку компонентів (у відсотках), що входять до газової суміші.

У цьому стандарті використані такі позначення газів:

- Ar - аргон;

- С - двоокис вуглецю;

- Н - водень;

- N - азот;

- Про - кисень;

- Не - гелій.

Група індексів, що позначають гази, будується таким чином, що після позначення основного газу вказують компоненти у порядку спадання по відсотковому співвідношенню, і відповідно будується група індексів, що позначають об'ємну частку компонентів (у відсотках), що входять в газову суміш. Групи індексів поділяються між собою через тиру.

5.2.2 Приклади класифікаційного позначення

Приклад 1 - Газова суміш, що містить як основний газ Ar, як компоненти 6% СO та 4% O .

Класифікація: ISO 14175 - M25.

Класифікаційне позначення: ISO 14175 - М25 - ArCO - 6/4.

Приклад 2 - Газова суміш, що містить як основний газ Ar, як компонент 30% Не.

Класифікація: ISO 14175 - I3.

Класифікаційне позначення: ISO 14175 - I3 - ArНе - 30.

Приклад 3 - Газова суміш, що містить як основний газ Ar, як компонент 5% Н .

Класифікація: ISO 14175 - R1.

Класифікаційне позначення: ISO 14175 - R1 - ArH - 5.

Приклад 4 - Газова суміш, що містить як основний газ Не, як компоненти 7,5% Ar і 2,5% СO .

Класифікація: ISO 14175 - M12.

Класифікаційне позначення: ISO 14175 - M12 - Не ArC - 7,5/2,5.

Для позначення газових сумішей, що містять компоненти, що виходять за межі діапазонів, зазначених у таблиці 2, в основній групі індексів, що ідентифікують газ або газову суміш, використовують позначення Z, яке вказують перед групами індексів, що позначають гази, що входять до суміші та об'ємну частку компонентів ( у відсотках), що входять до газової суміші. Групи індексів поділяються між собою через тиру.

Приклад 5 - Газова суміш, що містить як основний газ Ar, як компонент 0,05% O .

Класифікація: ISO 14175 - Z.

Класифікаційне позначення: ISO 14175 - Z - ArO - 0,05.

Для позначення газових сумішей, що містять компоненти, не зазначені в таблиці 2, в основній групі індексів, що ідентифікують газ або газову суміш, також використовують позначення Z, яке вказують перед групами індексів, що позначають гази, що входять до суміші та об'ємну частку компонентів (у відсотках) , що входять до газової суміші. При цьому перед компонентом, який не вказаний у таблиці, ставлять знак "+", потім наводять об'ємні частки компонентів (у відсотках), що входять до газової суміші. Групи індексів поділяються між собою тире.

Приклад 6 - Газова суміш, що містить як основний газ Ar, як компонент 0,05% Хе (ксенон).

Класифікація: ISO 14175 - Z.

Класифікаційне позначення: ISO 14175 - Z - Ar + Хе - 0,05.

6 Допустимі відхилення вмісту компонентів

Допустимі відхилення вмісту компонентів у газових сумішах повинні відповідати нормам, зазначеним у таблиці 3.


Таблиця 3 - Допустимі відхилення вмісту компонентів

Приклад 1 - При номінальному значенні двоокису вуглецю 25% у газовій суміші допустиме відхилення не повинно перевищувати ±2,5% (тобто вміст двоокису вуглецю має знаходитися в межах від 22,5% до 27,5%).

Приклад 2 - При номінальному значенні кисню 2,5% у газовій суміші допустиме відхилення не повинно перевищувати ±0,5% (тобто вміст кисню має знаходитись у межах від 2,0% до 3,0%).

7 Чистота та точка роси газів

Чистота та точка роси газів та газових сумішей повинні відповідати нормам, зазначеним у таблиці 4. Об'ємну частку водяної пари вказують у промілі (число частин на мільйон) або як точка роси при тиску 0,101 МПа у градусах (°С). Чистота та точка роси газових сумішей спеціального призначення не регламентовані цим стандартом.


Таблиця 4 — Мінімальні вимоги щодо чистоти та вмісту водяної пари газів та газових сумішей

8 Випробування

Аналізи газів та газових сумішей, що дозволяють визначити їх склад та чистоту, може проводити виробник або постачальник відповідно до чинних стандартів, що визначають методи та методики проведення аналізів та контролю. Результати випробувань повинні відповідати нормам, зазначеним у таблицях 2 та 3.

Інші додаткові або спеціальні вимоги до випробувань встановлюють за згодою споживача і виробника або постачальника.

9 Повторні випробування

При отриманні незадовільних результатів з якогось із видів випробувань необхідно виконати повторні випробування на подвоєній кількості зразків.

При проведенні повторних випробувань відбір проб допускається проводити з початкової або нової ємності.

Повторні випробування допускається проводити лише тих елементів, якими виявлено невідповідність вимогам цього стандарту.

Результати всіх повторних випробувань повинні повністю задовольняти встановленим вимогам, у разі недотримання цієї умови вважається, що випробуваний газ відповідає вимогам, встановленим у цьому стандарті для конкретного класифікаційного позначення.

Якщо в процесі підготовки зразків для випробувань або при проведенні самих випробувань (на будь-якому етапі) виявлено відхилення від встановлених вимог, то випробування незалежно від їх результатів вважаються недійсними. Випробування у такому разі проводять повторно відповідно до встановлених вимог. При цьому не потрібне проведення повторних випробувань на подвоєній кількості зразків.

10 Маркування

На ємності (див. 3.4) має бути закріплена етикетка (ярлик) з маркуванням, що містить, як мінімум, таку інформацію:

a) найменування виробника чи постачальника;

b) торгова марка;

c) позначення відповідно до цього стандарту (див. 5.2);

d) санітарно-гігієнічні показники та застереження щодо безпечного використання відповідно до національних та галузевих стандартів або правил.

Додаток ТАК (довідковий). Відомості про відповідність посилальних міжнародних стандартів до посилальних національних стандартів Російської Федерації (і чинних у цій якості міждержавних стандартів)

Додаток ТАК
(довідкове)

Таблиця Д. А. .1