ГОСТ 30756-2001

ГОСТ 30756-2001 Флюси для електрошлакових технологій. Загальні технічні умови

ГОСТ 30756-2001

Група В05

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

ФЛЮСИ ДЛЯ ЕЛЕКТРОШЛАКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Загальні технічні умови

Fluxes for electroslag технології.
General specifications

МКС 25.160.20
ОКП 08 2000

Дата введення 2005-07-01

Передмова

1 РОЗРОБЛЕН Українським державним науково-дослідним інститутом спеціальних сплавів та феросплавів (УкрНДІспецсталь)

2 ВНЕСЕН Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України

3 ПРИЙНЯТЬ Міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації (протокол N 20 від 1 листопада 2001 р.), зареєстрований Бюро за стандартами ММР N 3947

За ухвалення стандарту проголосували:

4 Наказом Федерального агентства з технічного регулювання та метрології від 9 грудня 2004 р. N 100-ст міждержавний стандарт ГОСТ 30756-2001 введений у дію безпосередньо як національний стандарт Російської Федерації з 1 липня 2005 р.

5 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

1 Область застосування

Цей стандарт поширюється на плавлені флюси, що застосовуються для електрошлакових технологій (електрошлакового переплаву, лиття, кокільного лиття та інших процесів), а також для виплавки сталей та сплавів в електропечах, призначені для потреб народного господарства та для експорту.

2 Нормативні посилання

У цьому стандарті використані посилання на такі стандарти:

ГОСТ 12.1.005-88 Система стандартів безпеки праці. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони

ГОСТ 12.1.007-76 Система стандартів безпеки праці. Шкідливі речовини. Класифікація та загальні вимоги безпеки

ГОСТ 12.3.003-86 Система стандартів безпеки праці. Роботи електрозварювальні. Вимоги безпеки

ГОСТ 2226-88 (ІСО 6590-1-83, ІСО 7023-83) Мішки паперові. Технічні умови

ГОСТ 3306-88 Сітки з квадратними осередками із сталевого рифленого дроту. Технічні умови

ГОСТ 3826-82 Сітки дротяні ткані з квадратними осередками. Технічні умови

ГОСТ 6613-86 Сітки дротяні ткані з квадратними осередками. Технічні умови

ГОСТ 14192-96 Маркування вантажів

ГОСТ 15150-69 Машини, прилади та інші вироби. Виконання для різноманітних кліматичних районів. Категорії, умови експлуатації, зберігання та транспортування щодо впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища

ГОСТ 21639.0-93 Флюси для електрошлакового переплаву. Загальні вимоги до методів аналізу

ГОСТ 21639.1-90 Флюси для електрошлакового переплаву. Методи визначення вмісту вологи

ГОСТ 21639.2-93 Флюси для електрошлакового переплаву. Методи визначення окису алюмінію

ГОСТ 21639.3-93 Флюси для електрошлакового переплаву. Методи визначення окису кальцію та окису магнію

ГОСТ 21639.4-93 Флюси для електрошлакового переплаву. Методи визначення загального заліза

ГОСТ 21639.5-93 Флюси для електрошлакового переплаву. Метод визначення двоокису титану

ГОСТ 21639.6-93 Флюси для електрошлакового переплаву. Метод визначення фосфору

ГОСТ 21639.7-93 Флюси для електрошлакового переплаву. Методи визначення фтористого кальцію

ГОСТ 21639.8-93 Флюси для електрошлакового переплаву. Методи визначення двоокису кремнію

ГОСТ 21639.9-93 Флюси для електрошлакового переплаву. Метод визначення вуглецю

ГОСТ 21639.10-76 Флюси для електрошлакового переплаву. Метод визначення сірки

ГОСТ 21639.12-87 Флюси для електрошлакового переплаву. Методи визначення закису марганцю

3 Класифікація, основні параметри

3.1 Класифікація

Флюси для електрошлакових технологій класифікують:

АН - малофторидні або безфторидні,

АНФ - фторидні,

ВГС - високоглиноземні сплавлені,

ВКС – висококремнисті сплавлені.

3.2 Марки

3.2.1 Флюси для електрошлакових технологій виготовляють наступних марок: АНФ-1, АНФ-1-1, АНФ-1-2, АНФ-1-3, АНФ-6, АНФ-6-1, АНФ-6-2, АНФ -6-3, АНФ-6-4, АНФ-6-5, АН-291, АН-295, АНФ-25, АНФ-28, АНФ-29, АНФ-32, АНФ-35, ВГС, ВКС.

3.2.2 Хімічний склад флюсів повинен відповідати наведеному у таблиці 1.


Таблиця 1

Приклад умовного позначення фторидного флюсу марки АНФ-6-1:

Флюс АНФ-6-1 ГОСТ 30756-2001

4 Загальні технічні вимоги

4.1 Характеристики базового виконання

4.1.1 Флюси повинні виготовлятися у вигляді однорідних зерен (гранул).

4.1.2 Забрудненість флюсу сторонніми частинками (нерозчинними частинками сировинних матеріалів, футерування, графіту, коксу, металевими частинками та ін.) допускається в межах хімічного складу, наведеного в таблиці 1.

4.1.3 Розміри зерен флюсу мають бути в межах 0,2-20 мм. Кількість зерен розміром менше 0,2 мм має перевищувати 15%, а зерен розміром понад 20 мм — 3% від маси флюсу.

4.2 Характеристики, узгоджені виробником та споживачем

4.2.1 Масова частка фосфору у флюсах марок АНФ-6 та АНФ-6-1 допускається не більше 0,03%.

4.2.2 Масова частка вуглецю - не більше 0,03% у флюсах марок АНФ-1-1, АНФ-1-3, АНФ-6-1, АНФ-6-3. У цьому випадку до марки флюсу додається цифра "0". Наприклад: АНФ-6-1-0.

4.2.3 Масову частку оксиду титану визначають на вимогу споживача.

4.2.4 Вологість флюсів не повинна перевищувати 3% від маси флюсу, що забезпечується технологією виробництва та визначається на вимогу споживача.

4.3 Маркування

4.3.1 На кожен мішок кріплять ярлик або наносять маркування водостійкою фарбою із зазначенням:

- товарного знака або найменування та товарного знака підприємства-виробника;

- Марки флюсу;

- Маси нетто;

- Номери партії;

- Позначення цього стандарту;

- Маніпуляційного знака «Берегти від вологи».

Для контейнерів або іншої тари кріплення ярлика або маркування проводиться за згодою між виробником і споживачем.

4.3.2 Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 з нанесенням основних, додаткових, інформаційних написів та маніпуляційного знака "Берегти від вологи", що виконуються водостійкою фарбою на ярлику, надійно прикріпленому біля дверей з внутрішньої сторони вагона при повагонному відвантаженні. При відвантаженні у транспортній тарі кожне вантажне місце повинно мати транспортне маркування.

4.4 Упаковка

4.4.1 Флюс повинен бути упакований у паперові мішки згідно з ГОСТ 2226 . Маса нетто одного мішка має бути від 20 до 50 кг. Зважування має проводитися з похибкою трохи більше 1% від маси мішка.

4.4.2 За згодою виробника зі споживачем допускається упаковування флюсів у спеціалізовані контейнери або іншу тару, виготовлену за чинними нормативними документами, або відвантаження флюсу насипом у критих вагонах за умови забезпечення збереження флюсу та його якості під час транспортування.

4.4.3 Флюси, призначені для експорту, упаковують відповідно до вимог контракту.

5 Вимоги безпеки

5.1 Робота з флюсами при їх сортуванні, упаковці, транспортуванні, контролі якості може супроводжуватися виділенням пилу, що містить марганцеві, крем'янисті, фтористі сполуки. Флюсовий пил відноситься до хімічно небезпечних та шкідливих виробничих факторів. За характером впливу на організм людини флюсовий пил є токсичним, дратівливим і сенсибілізуючим; шляхи проникнення в організм - через органи дихання, шкірні покриви та слизові оболонки.

5.2 Для запобігання професійним захворюванням, а також щоб уникнути нещасних випадків при сортуванні, упаковці, транспортуванні, контролі якості флюсів необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007.

Концентрація шкідливих речовин у повітрі під час роботи з флюсами не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК), наведених у таблиці 2.


Таблиця 2

5.3 Ті, хто працює з флюсами, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до типових галузевих норм, затверджених у встановленому порядку.

5.4 Визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводиться відповідно до методичних вказівок, затверджених Міністерствами охорони здоров'я держав СНД.

5.5 При застосуванні флюсів для електрошлакових технологій слід керуватися вимогами ГОСТ 12.3.003.

6 Правила приймання

6.1 Флюси приймають партіями. Маса кожної партії має бути не більше 80 т. Партія повинна складатися з флюсу однієї марки та оформлятися одним документом про якість, що містить:

- товарний знак або найменування та товарний знак підприємства-виробника;

- Марку флюсу;

- номер партії;

- Масу партії;

- Результати хімічного аналізу;

- Дату виготовлення;

- Позначення цього стандарту.

6.2 Для визначення хімічного та гранулометричного складу від кожної партії флюсу відбирають загальну пробу масою не менше 8 кг, що складається з точкових проб. Виробник проводить відбір точкових проб у процесі пакування продукції. При упаковці паперові мішки відбирають одну точкову пробу від кожного десятого мішка; при упаковці в контейнери - від кожного контейнера не менше чотирьох точкових проб, причому слід брати усереднені проби при засипанні флюсу в контейнер, повністю перетинаючи потік; при подачі флюсу в бункер на засобах, що рухаються, відбирають не менше чотирьох точкових проб за одну годину. Маса точкової проби – від 0,05 до 0,30 кг.

Відібрану загальну пробу ретельно перемішують, після чого доводять квартуванням маси не менше 2 кг, з якої після перемішування відбирають 0,5 кг для визначення хімічного складу і 1,5 кг - для визначення гранулометричного складу.

6.3 При отриманні незадовільних результатів за будь-яким показником щодо нього проводять повторні випробування на подвоєній вибірці, взятій від тієї ж партії. Результати повторних випробувань остаточні.

7 Методи контролю

7.1 Хімічний склад флюсів визначають за ГОСТ 21639.0 , ГОСТ 21639.2 -ГОСТ 21639.10, ГОСТ 21639.12 . Допускається застосування інших стандартизованих методів аналізу, якщо їх метрологічні характеристики не поступаються характеристикам вищезазначених стандартів.

7.2 Гранулометричний склад флюсів визначають розсіванням відібраної проби через сито з розміром сторін осередків у світлі 20 і 0,2 мм (N 20 за ГОСТ 3306 або ГОСТ 3826 і N 02 за ГОСТ 6613 ) з подальшим зважуванням залишку на великому з з похибкою трохи більше 0,1%.

Відносна кількість зерен , %, що не відповідають за розміром, обчислюють за формулою

, (1)

де - Маса залишку на великому ситі або просіву під дрібним ситом, г;

- загальна маса відібраної проби, р.

7.3 Однорідність зерен та забрудненість флюсу сторонніми частинками контролюється візуальним оглядом навішування.

7.4 Контроль вмісту вологи у флюсах визначають згідно з ГОСТ 21639.1 .

8 Транспортування та зберігання

8.1 Флюс повинен транспортуватися у критих транспортних засобах будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезення, навантаження та кріплення вантажів, що діють на відповідному виді транспорту.

8.2 Флюс повинен зберігатися у критих неопалюваних складських приміщеннях за групою зберігання 3Ж3 ГОСТ 15150 .

9 Гарантії виробника

9.1 Виробник гарантує відповідність флюсу вимогам цього стандарту за умови дотримання умов транспортування, зберігання та експлуатації.

9.2 Гарантійний термін зберігання флюсів – 2 роки з дня виготовлення.



Текст документа звірений за:
офіційне видання
М: ІПК Видавництво стандартів, 2005