ГОСТ 3240.12-76
ГОСТ 3240.12-76 Сплави магнієві. Методи визначення міді (зі зміною N 1)
ГОСТ 3240.12-76
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СПЛАВИ МАГНІЄВІ
Методи визначення міді
Magnesium alloys
Методи для визначення copper
МКС 77.120.20
ОКСТУ 1709
Дата введення 1978-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством авіаційної промисловості СРСР
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер пункту |
ГОСТ 8.315-97 | 2.5 |
ГОСТ 804-93 | 3.2 |
ГОСТ 859-2001 | 2.2, 3.2 |
ГОСТ 3118-77 | 2.2 |
ГОСТ 3240.0-76 | 1.1 |
ГОСТ 3760-79 | 2.2 |
ГОСТ 3773-72 | 2.2 |
ГОСТ 4209-77 | 2.2 |
ГОСТ 4461-77 | 2.2 |
ГОСТ 4517-87 | 3.2 |
ГОСТ 5457-75 | 3.2 |
ГОСТ 5962-67 | 2.2 |
ГОСТ 11125-84 | 3.2 |
ГОСТ 14261-77 | 3.2 |
ГОСТ 25086-87 | 2.5 |
ТУ 6-09-01-766-89 | 2.2 |
5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 2-92 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)
6. ВИДАННЯ зі Зміною N 1, затвердженим у червні 1987 р. (ІВС 11-87)
Цей стандарт встановлює фотометричний та атомно-абсорбційний методи визначення міді (при масовій частці міді від 0,001 до 0,8%).
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методів аналізу – за
2. ФОТОМЕТРИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ МЕДІ
2.1. Сутність методу
Метод заснований на утворенні комплексного з'єднання міді з бісацетальдегід-оксалілдигідразидом при рН 7,8-9,8 і фотометрування інтенсивності фарбування отриманого комплексного з'єднання, забарвленого у фіолетовий колір, при 536 нм.
(Змінена редакція, зміна N 1).
2.2. Апаратура, реактиви та розчини
Спектрофотометр або фотоелектроколориметр.
Кислота соляна за
Кислота азотна за
Амоній лимоннокислий за ТУ 6-09-01-766 однозаміщений, 40% розчин.
Спирт етиловий ректифікований за
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 51652-2000.
Нейтральний червоний, 0,01% спиртовий розчин.
Аміак водний за
Амоній хлористий за
Буферний розчин з рН 9,9 готують наступним чином: 500 см розчину хлористого амонію змішують із 500 см аміаку, розведеного 1:1.
Альдегід оцтовий, розчин; готують наступним чином: у мірну колбу місткістю 1000 см вносять 500 см води та повільно додають з охолодженої під струменем води ампули 400 см оцтового альдегіду, потім доливають водою до мітки та перемішують.
Оксалілдигідразид, 0,25%-ний розчин.
Магній хлористий; готують наступним чином: 210 г хлористого магнію за
1 см розчину містить 25 мг магнію.
Мідь марки М0 згідно з
Стандартні розчини міді
Розчин А; готують наступним чином: 0,5 г міді розчиняють в азотній кислоті, розведеній 1:1, видаляють оксиди азоту кип'ятінням, розчин переводять в мірну колбу місткістю 500 см , розбавляють до мітки водою і перемішують.
1 см розчину, А містить 1 мг міді.
Розчин Б; готують наступним чином: 5 см розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 500 см , розбавляють водою до мітки та перемішують.
1 см розчину містить Б 0,01 м
г міді.
2.3. Проведення аналізу
2.3.1. Наважку сплаву масою 1 г поміщають у склянку місткістю 400 см і розчиняють у 20 см соляної кислоти. До розчину додають 2-3 краплі азотної кислоти, кип'ятять до видалення оксидів азоту, переносять у мірну колбу місткістю 100 см. , розбавляють до мітки водою і перемішують.
Залежно від масової частки міді відбирають для аналізу мірну колбу місткістю 100 см. різні аліквотні частини розчину, зазначені у табл.1.
Таблиця 1
Масова частка міді, % | Аліквотна частина розчину, см |
Від 0,001 до 0,02 | 25 |
Св. 0,02 «0,16 | 10 |
0,16 0,8 | 2 |
Потім доливають 10 см розчину лимоннокислого амонію, дві краплі нейтрального червоного, нейтралізують аміаком до жовтого забарвлення розчину, додають 10 см розчину оцтового альдегіду і знову нейтралізують до жовтого забарвлення розчину.
Розчин ретельно перемішують, додають 20 см. буферного розчину, 20 см розчину оксалілдигідразиду, розбавляють до мітки водою і перемішують. Через 15 хв вимірюють оптичну густину розчину 536 нм, використовуючи відповідні кювети.
Розчином порівняння є розчин контрольного досвіду.
Масову частку міді знаходять за градуювальним графіком.
2.3.2. Побудова градуювального графіка
2.3.2.1. При масовій частці міді від 0,001 до 0,02%
У дев'ять мірних колб місткістю по 100 см вносять по 10 см розчину хлористого магнію та 0; 0,25; 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0 та 6,0 см розчину Б, що відповідає 0; 2,5 · 10 ; 5·10 ; 1·10 ; 2·10 ; 3·10 ; 4·10 ; 5·10 та 6·10 г міді. Далі аналіз ведуть, як зазначено у п.2
.3.1.
2.3.2.2. При масовій частці міді від 0,02 до 0,16%
У дев'ять мірних колб місткістю по 100 см вносять по 4 см розчину хлористого магнію, потім послідовно 0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,0; 14,0; 16,0 см розчину Б, що відповідає 0; 2·10 ; 4·10 ; 6·10 ; 8·10 ; 1·10 ; 1,2 · 10 ; 1,4 · 10 ; 1,6 · 10 г міді. Далі аналіз ведуть, як зазначено у п.2
.3.1.
2.3.2.3. При масовій частці міді від 0,16 до 0,8%
У дев'ять мірних колб місткістю по 100 см вводять по 1 см розчину хлористого магнію, потім послідовно 0; 2,0; 4,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,0; 14,0; 16,0 см розчину Б, що відповідає 0; 2·10 ; 4·10 ; 6·10 ; 8·10 ; 1·10 ; 1,2 · 10 ; 1,4 · 10 ; 1,6 · 10 г міді. Далі аналіз ведуть, як зазначено у п.
фіки.
2.3.2.1-2.3.2.3. (Змінена редакція, зміна N 1).
2.4. Обробка результатів
2.4.1. Масову частку калію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса міді, знайдена за градуювальним графіком, г;
- Об'єм вихідного розчину, см ;
- Об'єм аліквотної частини розчину, см ;
- Маса навішування сплаву, р.
(Змінена редакція, зміна N 1).
2.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень, що допускаються, не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.2.
Таблиця 2
Масова частка міді, % | Абсолютна допускається розбіжність, % |
Від 0,001 до 0,003 | 0,0005 |
Св. 0,003 «0,009 | 0,001 |
0,009 0,020 | 0,003 |
0,02 0,06 | 0,005 |
0,06 0,16 | 0,008 |
0,16 0,4 | 0,03 |
0,4 0,8 | 0,05 |
2.5. Контроль точності вимірів
Для контролю точності вимірювань масової частки міді від 0,001 до 0,8% використовують державні стандартні зразки магнієвих сплавів, а також галузеві стандартні зразки та стандартні зразки підприємства магнієвих сплавів, випущені відповідно до
Допускається проводити контроль точності вимірювань масової частки міді шляхом добавок.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).
3. АТОМНО-АБСОРБЦІЙНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ МЕДІ
3.1. Сутність методу
Метод заснований на вимірюванні атомної абсорбції міді при довжині хвилі 324,7 їм у полум'ї ацетилен-повітря.
3.2. Апаратура, реактиви та розчини
Спектрофотометр атомно-абсорбційний.
Кислота азотна за
Кислота соляна за
Вода бідистильована, отримана за
Магній первинний у чушках за
Розчин магнію 50 г/дм : 50 г магнію розчиняють у 800 см. розчину соляної кислоти, переводять у мірну колбу місткістю 1 дм , розбавляють водою до мітки та перемішують.
Мідь металева
Стандартні розчини міді
Розчин А: 1 г міді розчиняють у 50 см розчин азотної кислоти при обережному нагріванні. Після закінчення розчинення розчин переносять у мірну колбу місткістю 1 дм. , розбавляють водою до мітки та перемішують.
1 см розчину, містить А 0,001 г міді.
Розчин Б: 10 см розчину, А переносять у мірну колбу місткістю 100 см , розбавляють водою до мітки та перемішують.
1 см розчину містить 0,0001 г міді.
Ацетилен у балонах за
57.
3.1; 3.2. (Змінена редакція, зміна N 1).
3.3. Проведення аналізу
3.3.1. Наважку проби масою 2 г поміщають у склянку місткістю 400 см , обережно розчиняють у 30-35 см розчину соляної кислоти, додають 5-10 крапель азотної кислоти, кип'ятять для видалення оксидів азоту. Розчин охолоджують, переносять у мірну колбу місткістю 50 см. , доливають водою до мітки та перемішують.
При масовій частці міді від 0,1 до 0,5% аліквотну частину розчину 10 см переносять у мірну колбу місткістю 50 см , доливають водою до мітки та перемішують. Паралельно пробі проводять аналіз контрольного досвіду.
Вимірюють атомну абсорбцію міді у розчині проби, розчині контрольного досвіду та розчинах для побудови градуювального графіка на атомно-абсорбційному спектрофотометрі щодо води при довжині хвилі 324,7 нм у полум'ї ацетилен-повітря.
Масову частку міді в пробі та розчині контрольного досвіду визначають за градуювальним графіком.
3.3.2. Побудова градуювального графіка
Для побудови градуювального графіка при масовій частці міді від 0,001 до 0,1% у серію мірних колб місткістю 50 см вводять по 40 см розчину магнію, 0; 0,2; 0,5; 1,0; 2,0 та 5,0 см розчину Б та 1,0; 2,0 см розчину А, що відповідає 0; 0,02; 0,05; 0,10; 0,20; 0,50; 1,0 та 2,0 мг міді, розбавляють водою до мітки і перемішують.
При масовій частці міді від 0,1 до 0,5% в іншу серію мірних колб місткістю 50 см вводять 8 см розчину магнію, а також 0; 4,0; 10,0; 20,0 см розчину Б, що відповідає 0; 0,4; 1,0 та 2,0 мг міді, розбавляють водою до мітки, перемішують та вимірюють атомну абсорбцію міді згідно з п.
З отриманих значень атомної абсорбції розчинів будують градуювальний графік
.
3.3.1;
3.4. Обробка результатів
3.4.1. Масову частку міді ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - Маса міді в розчині проби, знайдена за градуювальним графіком, г;
- Маса міді в розчині контрольного досвіду, знайдена за градуювальним графіком, г;
- Маса навішування проби, взята для спектрофотометрування, р.
3.4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень, що допускаються, не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.3.
Таблиця 3
Масова частка міді, % | Абсолютна допускається розбіжність, % |
Від 0,0010 до 0,0025 | 0,0001 |
Св. 0,0025 «0,0070 | 0,0003 |
0,007 0,020 | 0,0005 |
0,02 0,05 | 0,0015 |
0,05 0,15 | 0,005 |
0,15 0,30 | 0,007 |
0,3 0,5 | 0,01 |
3.4.1;
3.5. Контроль точності вимірів
Контроль точності вимірювань проводять за п. 2.5.
(Запроваджено додатково, Зм. N 1).