ГОСТ 3240.14-76

ГОСТ 3240.14-76 Сплави магнієві. Метод визначення неодиму (зі зміною N 1)

ГОСТ 3240.14-76

Група В59

МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СПЛАВИ МАГНІЄВІ

Метод визначення неодиму

Magnesium alloys.
Method for determination of neodymium

МКС 77.120.20
ОКСТУ 1709

Дата введення 1978-01-01

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. Розроблено та внесено Міністерством авіаційної промисловості СРСР

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 28.12.76 N 2889

3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 2-92 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)

6. ВИДАННЯ зі Зміною N 1, затвердженим у червні 1987 р. (ІВС 11-87)


Цей стандарт встановлює спектрометричний метод визначення неодиму (при масовій частці неодиму від 1,0 до 5,0%).

Метод заснований на вимірі оптичної густини солянокислих розчинів, що містять аква-іони неодиму.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1. Загальні вимоги до методу аналізу – за ГОСТ 3240.0.

2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ

Спектрофотометр.

Кислота соляна за ГОСТ 3118 , розведена 1:1 та 2:1.

Окис неодима.

Стандартний розчин неодиму: 11,6600 г прожареної в печі муфельної при (900±10) °С до постійної маси окису неодиму розчиняють при нагріванні в 50 см соляної кислоти, розведеної 1:1, переносять у мірну колбу місткістю 250 см і розбавляють водою до мітки.

1 см розчину містить 0,04 г неодиму.

Магній первинний у чушках за ГОСТ 804 у вигляді стружки.

(Змінена редакція, зміна N 1).

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

3.1. Наважку сплаву масою 4 г розчиняють у 100 см соляної кислоти, розведеної 2:1, переводять у мірну колбу місткістю 100 см , доливають водою до мітки, перемішують та відфільтровують для фотометрування.

Розчин переводять в кювету з товщиною поглинаючого шару 10 см і вимірюють оптичну щільність при 560,0; 575,5; 600 нм на спектрофотометрі. Інтенсивність абсорбційної смуги аква-іонів неодиму ( ) обчислюють за формулою

.

3.2. Побудова градуювального графіка

У серію наважок по 4 г магнію додають із мікробюретки стандартний розчин неодиму 0; 0,5; 1,0; 2,0; 2,5; 3,0 та 5,0 см що відповідає 0; 0,02; 0,04; 0,08; 0,10; 0,12 та 0,20 г неодиму. Розчиняють у 100 см соляної кислоти 2:1 при слабкому нагріванні переводять у мірні колби місткістю 100 см. , розбавляють водою до мітки та перемішують. Розчини спектрофотометрують, як зазначено у п. 3.1. За результатами вимірювань оптичної щільності будують градуювальний графік, відкладаючи на осі абсцис масову частку неодиму в грамах, а на осі ординат - інтенсивність абсорбційної смуги аква-іонів неодиму.

Розд.3. (Змінена редакція, зміна N 1).

4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1. Масову частку неодиму ( ) у відсотках обчислюють за формулою

,

де - Маса неодима, знайдена за градуювальним графіком, г;

- Маса навішування сплаву, р.

4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень, що допускаються, не повинні перевищувати значень, зазначених у таблиці.

Розд.4. (Змінена редакція, зміна N 1).

5. КОНТРОЛЬ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ

Для контролю точності вимірювань масової частки неодиму від 1,0 до 5,0% використовують державні стандартні зразки магнієвих сплавів, а також галузеві стандартні зразки та стандартні зразки підприємства магнієвих сплавів, випущені відповідно до ГОСТ 8315. Контроль точності вимірювань проводять відповідно до ГОСТ 25086 .

Допускається проводити контроль точності вимірювань масової частки неодиму методом добавок.

Розд.5. (Запроваджено додатково, Зм. N 1).