ГОСТ 3240.21-76
ГОСТ 3240.21-76 Сплави магнієві. Метод визначення берилію (зі зміною N 1)
ГОСТ 3240.21-76
Група В59
МІЖДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
СПЛАВИ МАГНІЄВІ
Метод визначення берилію
Magnesium alloys.
Метод для визначення beryllium
МКС 77.120.20
ОКСТУ 1709
Дата введення 1978-01-01
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1. Розроблено та внесено Міністерством авіаційної промисловості СРСР
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ У ДІЮ Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР
3. ВЗАМІН
4. ПОСИЛОЧНІ НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ
Позначення НТД, на який дано посилання | Номер розділу, пункту |
ГОСТ 8.315-97 | Розд.5 |
ГОСТ 804-93 | Розд.2 |
ГОСТ 3118-77 | Розд.2 |
ГОСТ 3240.0-76 | 1.1 |
ГОСТ 3652-69 | Розд.2 |
ГОСТ 4328-77 | Розд.2 |
ГОСТ 4461-77 | Розд.2 |
ГОСТ 5962-67 | Розд.2 |
ГОСТ 9656-75 | Розд.2 |
ГОСТ 10652-73 | Розд.2 |
ГОСТ 25086-87 | Розд.5 |
ГОСТ 26838-86 | Розд.2 |
5. Обмеження терміну дії знято за протоколом N 2-92 Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації (ІВД 2-93)
6. ВИДАННЯ зі Зміною N 1, затвердженим у червні 1987 р. (ІВС 11-87)
Цей стандарт встановлює люмінесцентний метод визначення берилію (при масовій частці від 0,0001 до 0,015%).
Метод заснований на утворенні комплексу берилію з морином при рН 13, що флуоресціює зеленим кольором. Максимум спектра поглинання берилієвого комплексу знаходиться близько 430-440 нм, а максимум спектра випромінювання близько 530 нм. Тому при використанні флуориметрів для вимірювання інтенсивності флуоресценції слід збуджувати флуоресценцію світлом від лампи розжарювання.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Загальні вимоги до методу аналізу – за
2. АПАРАТУРА, РЕАКТИВИ ТА РОЗЧИНИ
Флюориметр типу КФЛ-2-1 або ІСП 51Ф з приставкою ФЕП-1 з освітлювачем ОІ18.
Кислота соляна за
Кислота азотна згідно з
Натрію гідроксид за
Суміш комплексоутворювальних реагентів; готують наступним чином: 500 см води послідовно розчиняють (після додавання кожного реактиву необхідно добре перемішувати) 5 г піросульфіту натрію за
20%-ного розчину гідроксиду натрію. Суміш нагрівають до розчинення всіх солей і відфільтровують. Суміш застосовують свіжоприготовлену.
Алізариновий синій, 0,1%-ний розчин; готують наступним чином: 0,1 г реагенту розчиняють у суміші 80 см етилового спирту за
води.
________________
* На території Російської Федерації діє ГОСТ Р 51652-2000.
Буферний розчин з рН 13; готують наступним чином: 28,60 г борної кислоти за гарячої води, переливають у мірну колбу місткістю 1 дм
, додають гідроксиду натрію (розчин 96 г на 400 см
води), розбавляють водою до мітки, добре перемішують та перевіряють рН розчину.
Морін, розчин: готують наступним чином: 0,02 г реагенту розчиняють у 100 см перегнаного етилового спирту.
Стандартний розчин берилію; готують наступним чином: 0,2800 г окису берилію розчиняють у 30 см соляної кислоти та розбавляють розчин до 1 дм
водою. У день застосування розчин розбавляють у 100 разів і отримують розчин з вмістом берилію 0,001 мг/см
.
Магній первинний у чушках за
3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ
3.1. Наважку сплаву (табл.1) поміщають у склянку місткістю 300 см , розчиняють у 20 см
соляної кислоти, розведеної 1:1, окислюють 3-5 краплями азотної кислоти і випарюють розчин до невеликого об'єму та видалення оксидів азоту. Розчин переносять у мірну колбу місткістю відповідно до табл.1, розбавляють водою до мітки та перемішують. Відбирають аліквотну частину розчину 2 см
і переносять у мірну колбу місткістю 100 см
потім додають 25 см
гарячої суміші комплексоутворюючих реагентів, 30 крапель алізаринового синього і нейтралізують 20%-ним розчином їдкого натру до зеленого забарвлення. Після цього додають 25 см
буферного розчину, 1 см
розчину морину доливають водою до мітки і перемішують. Через 10 хв заміряють флуоресценцію на приладі в кюветі з товщиною шару 3 см. Вміст берилію знаходять за графіком градуювання.
Таблиця 1
Масова частка берилію, % | Маса навішування, г | Місткість мірної колби, см | Об'єм аліквотної частини, см |
Від 0,0001 до 0,001 | 1 | 100 | 2 |
Св. 0,001 «0,01 | 0,20 | 250 | 2 |
3.2. Побудова градуювального графіка
У п'ять склянок місткістю по 300 см поміщають по 1 г магнію, додають 1,0; 3,0; 5,0; 7,0 та 9,0 см
стандартного розчину з
0,001 мг/см
, Що відповідає: 0,001; 0,003; 0,005; 0,007 та 0,009 г берилію. У шосту склянку стандартний розчин не додають, він слугує для проведення контрольного досвіду. Суміш розчиняють і далі проводять аналіз, як зазначено в п. 3.1. За отриманими значеннями інтенсивності флуоресценції будують градуювальний графік за вирахуванням показань контрольного досвіду.
(Змінена редакція, зміна N 1).
4. ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ
4.1. Масову частку берилію ( ) у відсотках обчислюють за формулою
,
де - кількість берилію, знайдена за градуювальним графіком, г;
- Об'єм вихідного розчину, см
;
- Об'єм аліквотної частини вихідного розчину, см
;
- Маса навішування сплаву, р.
4.2. Абсолютні розбіжності результатів паралельних визначень, що допускаються, не повинні перевищувати значень, зазначених у табл.2.
Таблиця 2
Масова частка берилію, % | Абсолютна розбіжність, що допускається, % |
Від 0,0001 до 0,0003 | 0,00003 |
Св. 0,0003 «0,001 | 0,0001 |
0,001 0,003 | 0,0003 |
0,003 0,009 | 0,0005 |
0,009 0,015 | 0,001 |
5. КОНТРОЛЬ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ
Для контролю точності вимірювань масової частки берилію від 0,0001 до 0,015% використовують державні стандартні зразки магнієвих сплавів, а також галузеві стандартні зразки та стандартні зразки підприємства магнієвих сплавів, випущені відповідно до
Допускається проводити контроль точності вимірювань масової частки Індія методом добавок.
Розд.5. (Запроваджено додатково, Зм. N 1).